Магістерська робота
| Вид материала | Документы |
Содержание1.3. Проблеми, що стримують розвиток страхування ризиків при кредитуванні фізичних осіб в Україні Сучасний стан страхування ризиків при кредитуванні фізичних осіб |
- 3. 9 Список використаної літератури, 586.87kb.
- Дипломна магістерська робота на тему "Планування рекламної кампанії на підприємстві", 103.39kb.
- Міністерство освіти І науки України, 882.79kb.
- Методичні рекомендації до написання магістерської роботи з соціології, 274.66kb.
- Магістерська робота боротьба зі злочинами, що вчиняються співробітниками органів внутрішніх, 1279.21kb.
- Магістерської роботи спеціаліальності 050201 „Менеджмент готельно-ресторанного бізнесу":, 110.9kb.
- Курсова робота загальні положення, 1011.22kb.
- Магістерська програма „ Адміністративний менеджмент та маркетинг в системі антикризового, 1793.37kb.
- Назва модуля: Комп’ютерна техніка та програмування Код модуля, 16.9kb.
- Методичні рекомендації Методична робота Робота з обдарованими дітьми, 37.8kb.
1.3. Проблеми, що стримують розвиток страхування ризиків при кредитуванні фізичних осіб в Україні
У сучасних умовах страховий сектор України є менш капіталізованим і концентрованим, порівняно з банківською системою, й гірше протистоїть фінансовій кризі.
Головна причина того, що комерційні банки побоюються використовувати страхування кредитів як форму захисту від ризиків банківської діяльності, криється в тому, що без страхового аудиту, широкого висвітлення в економічній пресі балансів, фінансових звітів страхових компаній виникає сумнів щодо їх платоспроможності.
Законотворці у нових доповненнях до Закону України “Про страхування” підвищують вимоги до страховиків щодо їх платоспроможності, а це в свою чергу сприятиме зростанню довіри до страхових організацій [1].
З іншого боку, через надмірно високі страхові тарифи підвищуються страхові премії, що, врешті, обертається підвищенням ціни на кредитні ресурси.
Не сприяє поширенню страхування кредитних ризиків і ускладнена процедура оформлення страхового договору. Адже вона потребує від банків дуже відповідальної аналітичної роботи, коли доводиться узгоджувати страхові тарифи, характер відповідальності, надавати страховику документи, необхідні йому для відкриття регресного позову до боржника [75, с. 55].
Страхування кредитних ризиків є аналогом формуванню резервів, проте він не має законодавчої підтримки. Якщо банк страхує свої кредитні ризики, він все одно має в повному обсязі формувати резерви під кредитні операції згідно вимог Національного банку України [68, с. 32].
Таким чином, розвиток страхування банками кредитних ризиків не лише не стимулюється на законодавчому рівні, а навпаки гальмується. Така позиція державних органів пов’язана із тим, що останні вважають, що банки шляхом страхування фінансових ризиків оптимізують податкове навантаження. Така позиція має свої підстави, проте механізми регулювання даної потреби потребують вдосконалення.
Отже, співпраця банків зі страховими компаніями знаходиться на стадії розвитку. А основними проблемами співпраці, як бачимо, є незрілість як страхового, так і банківського ринку.
В Україні великий потенціал для розвитку має кредитування банками фізичних осіб. В той же час, страхування фізичних осіб особливо привабливе для страхових компаній, оскільки ринок страхування великого бізнесу вже поділений. Боротьба за клієнта на цьому ринку менш галаслива, і демпінг тут застосовується набагато менше, чим, наприклад, при страхуванні корпоративних клієнтів [54, с. 207].
На сьогодні ситуація на банківському та страховому ринках нерівносильні: банкір дивиться на страховика з перевагою, як на бідного сусіда, а страховик, у свою чергу, сердиться на банкіра – за цей погляд “зверху”.
Для одних банкірів страхування – це додатковий спосіб отримання доходів банку, для других – метод відмивання грошей, а для третіх – варіант створення безризикового кредитного портфеля, уникнення тим самим обов’язкового резервування [62, с. 7].
Лише невелика частина банкірів справді розуміють призначення страхування як методу забезпечення стійкості, стабільності та платоспроможності банку та й загалом банківської системи.
Незважаючи на взаємну упередженість у стосунках, у банкірів і страховиків існують як продукти для своїх партнерів, так і спільні програми для своїх клієнтів, зокрема для фізичних осіб.
Серед причин можна виділити наступні:
1) побоювання банків використовувати страхування кредитів як основну форму захисту від ризиків банківської діяльності;
2) відсутність широкого висвітлення в економічній пресі балансів, фінансових звітів страхових компаній ускладнює можливість оцінити платоспроможність самих страхових організацій, що в свою чергу ставить під сумнів життєвий цикл страхування кредитів.
Потрібно також зазначити, що недоліком заставної масової форми страхування є те, що страховик не вступає в безпосередні правові відносини із банком-кредитором, а повязаний з ним лише посередньо. Отже банк, як третя особа втрачає пріоритет при захисті своїх інтересів.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що на українському страховому ринку відсутні “Загальні умови страхування кредитів”, які повинні охоплювати найбільш суттєві норми кожного виду страхування [56, с. 120]. Тому, очевидно, дальший шлях розвитку страхування кредитів буде пролягати не лише через вдосконалення діючих умов страхування відповідальності, типу страхування застави (кауцій), але і через поступову його трансформацію в страхування типу делькредерного, котре можна буде розглядати як страхування банків-кредиторів від “нещасного випадку” у їх діяльності. Такий страховий захист міг би здійснюватися у режимі коверноту і відзначатися більшою стабільністю та захищеністю інтересів кредиторів.
Банки заперечують співпрацю із страховими компаніями у вирішенні проблем повернення кредитів. "Я слабо вірю в такий вигляд страхування. Це далеко від класичного страхування, і мені здається, що це ближче до системних рішень, ніж до реального страхового бізнесу", - говорить голова правління ОТП Банку Дмитро Зінков [50, с. 6]. "В кінці минулого року стало модним страхувати депозити, а страхування від несплати кредитів не застосовувалося з кінця 90-х років", - говорить один із співробітників банку "Хрещатик"[50, с. 6] .
Брокерські фірми вважають, що банк через суд не вимагатиме від страхової компанії відшкодувань у зв'язку з тим, що позичальники не платять по кредитах. Половина портфеля компанії і так повернеться в банк готівковими або безготівковими платежами, а кредити банк вибиватиме через колекторів. Вони також стверджують, що частина аффілірованних з банками компаній може чекати банкрутство [47, с. 36].
Фінансовий аналітик ІК Astrum Investment Ярослав Стецик вважає, що такі гравці не зможуть оцінити потенційні ризики, і у результаті отримають величезні збитки [50, с. 6].
Голова правління СК "Українська страхова група" Павло Нельга упевнений, що виправити ситуацію може внесення змін до податкового законодавства в частині переведення страхових компаній на сплату 25% податку на прибуток (зараз податок складає 3% від премій) [35, с. 36]..
Заступник генерального директора Ліги страхових організацій України Олександр Залетов зазначає, що страхування кредитів в Україні не розвивається. За динамікою страхування кредитів, що зафіксувала асоціація зараз цей вид страхування в Україні реально не розвивається [50, с. 6].
Серед причин цього можна назвати те, що в нашій країні існує всього декілька бюро кредитних історій, унаслідок чого проводиться поганий аналіз діяльності позичальників. Відсутність статистики по реальних платежах і платоспроможності клієнтів приводить до обмеження даних для проведення актуарних розрахунків.
Існує думка, що крупні роздрібні банкіри взагалі не страхують кредити. Залетов запевняє, що банки якраз активно цим займаються. Вони приховують, що проводять частину операцій не по заставі страхування, а як кредитні ризики.
В деяких компаніях в 2008 р. виплати по цьому виду страхування складали більше 250%, а багато хто взагалі не виплачував [57]. В першу чергу, це пов'язано з переміщенням капіталу з одного сектора в іншій. Як приклад можна назвати великі виплати.
І все ж таки постає питання – чи вигідно страховим компаніям тісно співпрацювати з банками при страхуванні кредитних ризиків [50, с. 6]? Навіть якщо страховик зазнає великі збитки, він може таким чином закладати майбутнє для інших видів страхування в стосунках з клієнтами. Тому в страхуванні показник збитковості не завжди говорить про те, вигідно це або невигідно. Наприклад, автострахування у всьому світі збитково. Але всі компанії займаються цим. Тому, що це дозволяє розширити портфель за рахунок нових клієнтів. Так само і в страхуванні кредитних ризиків, це специфічна галузь.
В світі її складають спеціалізовані компанії, які добре обізнані про ринок кредитування. Вони добре працюють і в перестрахуванні. Але, на жаль, в Україні не чути про програми перестрахування кредитних ризиків на серйозних міжнародних майданчиках.
Більше за все, зараз будуть спроби використовувати цей вид страхування, який має недосконале законодавче регулювання, з метою реалізації фінансових схем, як це було в 1990-і роки.
Адже страхування кредитів користувалося популярністю в 1990-х роках. Оскільки тоді, не маючи серйозної статистичної бази, фахівців з врегулювання і оцінки збитків, компанії йшли на таке страхування. Але коли сталися інфляційні процеси, коли банки і фінансові установи активно банкрутували, деякі компанії також зникли займаючись цим сегментом.
Страхуванням кредитів активно займалися і в 2004 році. Тому в тих фінансових груп, які мають свої страхові компанії або мають контакти з компаніями, які надають подібні послуги, виник попит на таке страхування.
Отже, незважаючи на велике економічне значення кредитного страхування, воно поки що займає незначні позиції на вітчизняному ринку страхових послуг. Така ситуація зумовлена рядом причин, зокрема:
1) низькою платоспроможністю українських громадян і підприємницьких структур;
2) неоднозначним трактуванням окремих статтей страхового законодавства та неповною нормативною базою страхування;
3) не вироблено загальних умов кредитного страхування;
4) недовіра до страховика, яка посилюється низьким рівнем платоспроможності страхових компаній;
5) відсутність надійних механізмів розвитку страхування життя, медичного, пенсійного страхування тощо;
6) неузгодженість страхового законодавства із Цивільним кодексом України;
7) відсутність незалежної системи підготовки висококваліфікованих фахівців зі страхування.
Страхування кредитних ризиків, за оцінками експертів, має величезний потенціал і підґрунття для розвитку після стабілізації економічної ситуації в країні та дотримання страхового законодавства.
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНИЙ СТАН СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ ПРИ КРЕДИТУВАННІ ФІЗИЧНИХ ОСІБ
2.1. Місце страхування кредитних ризиків на страховому ринку України
Ринок страхових послуг залишається найбільш капіталізованим серед інших небанківських фінансових ринків, особливо зважаючи на зменшення капіталізації в таких фінансових секторах економіки, як кредитна кооперація.
Станом на 31.12.09 кількість страхових компаній становила 450, що на 19 компаній менше ніж на кінець 2008 р., а у порівнянні з 31.12.07 кількість страхових компаній зросла на 4, або на 0,9 % (табл. 2.1.). Тобто страховий ринок України, хоч і не значними темпами, але розширюється.
Таблиця 2.1
Кількість страхових компаній у 2007-2009 рр. [57]
| Реєстрація страхових компаній | На кінець року | Зміна 2009 р. до 2007 р. у % | ||
| 2007 | 2008 | 2009 | ||
| Кількість страхових компаній | 446 | 469 | 450 | 109,0 |
| Виключено з Державного реєстру протягом періоду | 19 | 22 | 34 | 178,9 |
| Включено до Державного реєстру протягом періоду | 54 | 45 | 15 | -360,0 |
Якщо розглядати тенденції розвитку страхового ринку, потрібно зазначити, що 2009 р. відзначився темпами спаду більшості показників страхової діяльності, у порівнянні до 2008 р. динаміка показників свідчила про такі тенденції [57]:
1) на 2,1% зменшилась кількість укладених договорів;
2) на 14,9% зменшились обсяги надходжень валових страхових премій;
3) на 4,4% зменшились валові страхові виплати;
4) на 0,1% зросли загальні активи.
Потрібно сказати, що у 2008 р. зростання основних показників діяльності страховиків вказувало на збереження тенденцій щодо зростання ділової активності у порівнянні з 2007 р.
Проте у другій половині року темпи росту показників діяльності уповільнилися під впливом загальної фінансової кризи.
Темпи приросту основних показників діяльності за 2008 р. у порівнянні з 2007 р., свідчили про таке [57]:
1) кількість укладених договорів зросла на 13,1% і склала на кінець року 22 828 731;
2) страхові виплати продовжили зростати більш прискорено, ніж страхові премії:
а) валові страхові виплати зросли на 67,4%;
б) валові страхові премії – на 33,3%;
3) загальні активи зросли на 30,2%.
Загальна сума страхових премій у 2007 р. становила 12 353,7 млн.грн., у 2008 р. – відповідно 19 981,8 млн.грн., у 2009 р. –12 658,0 млн. грн. [57].
У 2008 р. на ринку страхових послуг спостерігалось значне зростання страхових премій, аж на 7628,1, або – 61,7% порівняно з 2007 р. Але світова фінансова криза негативно відзначилася на темпах приросту страхових премій. Оскільки у 2009 р. сума страхових премій впала до рівня 2007 р. [57].
Незважаючи на таку ситуацію на страховому ринку України, фінансові аналітики прогнозують, в найближчому майбутньому, зростання темпів приросту страхових премій, оскільки страхові компанії намагатимуться відновити клієнтську базу, яку втратили з приходом фінансової кризи, а також набути нових клієнтів.
На жаль, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (ДКРРФП) не висвітлює окремо дані щодо страхування кредитних ризиків, а лише в розрізі страхування фінансових ризиків. Тому вважаємо за доцільне розглянути стан страхування фінансових ризиків в Україні (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Обсяг страхових премій за видами страхування, млн. грн. (2007 - 2009 рр.) [57].
| Види страхування | Страхові премії, в млн. грн | |||
| 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | Зміна 2009р.до 2007р. у % | |
| Страхування життя | 783,4 | 1 095,3 | 826,9 | 105,5 |
| Види страхування, інші, ніж страхування життя, у тому числі: | 11 570,3 | 14 886,6 | 11 830,9 | 102,2 |
| Добровільне особисте страхування | 925,4 | 1 361,8 | 1 306,5 | 141,2 |
| Добровільне майнове страхування | 8 933,4 | 11 096,6 | 7 884,2 | 113,3 |
| -в тому числі страхування фінансових ризиків | 1 658,4 | 1 395,6 | 905,1 | -183,2 |
| Добровільне страхування відповідальності | 358,7 | 515,7 | 566,3 | 157,9 |
| Недержавне обов’язкове страхування | 1 320,4 | 1 894,8 | 2 066,4 | 156,5 |
| -в тому числі страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів | 939,5 | 1 425,1 | 1 533,7 | 163,2 |
| Державне обов’язкове страхування | 32,4 | 17,7 | 7,5 | -432,0 |
| Всього (всі види страхування): | 12 353,7 | 19 981,8 | 12 658,0 | 102,5 |
З табл 2.2 бачимо, що обсяг чистих страхових премій при страхуванні фінансових ризиків у 2009 р. порівняно з 2008 р. зменшився на 490,5 млн. грн., а в 2008 р. порівняно з 2007 р. зменшився на 262,8 млн. грн. Тобто зміна чистих страхових премій у 2009 р. до 2007 р. складає - 83,2 %. Отже, спостерігається тенденція щодо значного зменшення надходження страхових премій, що пояснюється охопленням економіки країни фінансовою кризою.
Також доцільно розглянути як змінювалась питома вага страхових премій від страхування фінансових ризиків в загальній структурі страхових премій (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Структура страхових премій за видами страхування, % (2007 - 2009 рр.) [57].
| Види страхування | Структура страхових премій | |||
| 2007р. | 2008р. | 2009р. | Зміна 2009р. до 2007р. | |
| Страхування життя | 6,3 | 6,9 | 6,5 | 0,2 |
| Інші види страхування: | 93,7 | 93,1 | 93,5 | -0,2 |
| Добровільне особисте страхування | 7,5 | 8,5 | 10,3 | 2,8 |
| Добровільне майнове страхування | 72,3 | 69,4 | 62,3 | -10,0 |
| -в тому числі страхування фінансових ризиків | 13,4 | 8,7 | 7,2 | -6,2 |
| Добровільне страхування відповідальності | 2,9 | 3,2 | 4,5 | 1,6 |
| Недержавне пенсійне страхування | 10,7 | 11,9 | 16,3 | 5,6 |
| -в тому числі страхування цивільної відповіда-льності власників транспортних засобів | 7,6 | 8,9 | 12,1 | 4,5 |
| Державне обов’язкове страхування | 0,3 | 0,1 | 0,1 | -0,2 |
| Всього (всі види страхування): | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Доцільним також вважаємо розглянути зміни в динаміці страхових виплат загалом, і зокрема від чтрахування фінансових ризиків (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Обсяг страхових виплат за видами страхування, млн. грн. (2007 - 2009 рр.) [57].
| Види страхування | Страхові виплати, в млн. грн. | |||
| 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | Зміна 2009р. до 2007р. у % | |
| Страхування життя | 23,9 | 37,7 | 62,7 | 262,3 |
| Інші види страхування: | 3 860,1 | 6 508,3 | 5 993,8 | 155,3 |
| Добровільне особисте страхування | 417,5 | 583,3 | 694,2 | 166,3 |
| Добровільне майнове страхування | 3 086,7 | 5 345,6 | 4 607,3 | 149,3 |
| -в тому числі страхування фінансових ризиків | 882,4 | 1 461,7 | 1 577,9 | 178,8 |
| Добровільне страхування відповідальності | 46,5 | 34,2 | 25,5 | 182,3 |
| Недержавне пенсійне страхування | 273,3 | 528,5 | 659,7 | 241,4 |
| -в тому числі страхування цивільної відпо-відальності власників транспортних засобів | 242,4 | 518,8 | 637,4 | 262,9 |
| Державне обов’язкове страхування | 36,1 | 16,7 | 7,1 | -508,4 |
| Всього (всі види страхування): | 3 884,0 | 6 546,1 | 6 056,4 | 155,9 |
З таблиці 2.4 видно, що загальна сума страхових виплат у 2009 р. порівняно з 2008 р. зменшилась на 489,7 млн. грн., а порівняно з 2007 р. збільшилась на 2 172,4 млн. грн. Зміна 2009 р. до 2007 р. страхових премій становить 155,9 %.
Що ж до обсягу страхових виплат зі страхування фінансових ризиків, то у 2009 р. порівняно з 2008 р. він збільшився на 116,2 млн. грн., а у 2008 р. порівняно з 2007 р. - 579,3 млн. грн. Взагалі зміна страхових виплат 2009 р. до 2007 р. становить 178,8 %, тобто відбувається значне зростання страхових виплат.
Розглянемо яка ж частка у загальній структурі страхових виплат належить саме страхуванню фінансових ризиків (табл. 2.5).
Таблиця 2.5
Стуктура страхових виплат за видами страхування, % (2007 - 2009 рр.) [57].
| Види страхування | Страхові виплати | |||
| 2007 р. | 2008 р. | 2009 р. | Зміна 2009 р. до 2007 р. | |
| Страхування життя | 0,6 | 0,6 | 1,0 | 0,4 |
| Інші види страхування: | 99,4 | 99,4 | 99,0 | -0,4 |
| Добровільне особисте страхування | 10,7 | 8,9 | 11,5 | 0,8 |
| Добровільне майнове страхування | 79,5 | 81,7 | 76,1 | -3,4 |
| -в тому числі страхування фінансових ризиків | 22,7 | 22,3 | 26,1 | 3,4 |
| Добровільне страхування відповідальності | 1,2 | 0,5 | 0,4 | -0,8 |
| Недержавне пенсійне страхування | 7,0 | 8,1 | 10,9 | 3,9 |
| -в тому числі страхування цивільної відпо-відальності власників транспортних засобів | 6,2 | 7,9 | 10,5 | 4,3 |
| Державне обов’язкове страхування | 0,9 | 0,3 | 0,1 | -0,8 |
| Всього (всі види страхування): | 100,0 | 100,0 | 100,0 | 100,0 |
Як видно з таблиці 2.5 в загальній структурі страхових виплат у 2009 р. порівняно з 2008 р. страхові виплати по страхуванню фінансових ризиків зросли на 3,8 %, а у 2008 р. порівняно з 2007 р. зменшились на 0,4 %. Зміна частки страхових виплат даного виду страхування у 2009 р. до 2007 р. у загальній структурі становить збільшення на 3,4 %., тобто їх частка зростає.
Зазначимо, що фінансові аналітики чекали від 1 кварталу 2009 р. падіння ринку на 30%. Ідентичний негативний прогноз, заснований на попередньому аналізі фінансової звітності страховиків, в кінці травня обнародував і голова Держфінпослуг Віктор Суслов [50, с. 6].
Але підраховані через тиждень дані показали зниження страхових премій в січні–березні всього на 12,7%. Впали майже всі сегменти, але більш всього постраждало від кризи страхування фінансових ризиків (падіння на 47%) і вантажів (на 45%). Зростання було зафіксоване лише в медичному страхуванні і страхуванні кредитів (у тому числі відповідальності за непогашення кредиту) [57].
Різке зростання сегменту страхування кредитів вивело його в 1 кварталі 2009 р. відразу на 2 місце – з 7 за підсумками 1 кварталу 2008 р. Об'єм зібраних премій від страхування кредитів на випадок неповернення виріс в три рази і досяг 793 млн грн., що всього на 50 млн грн. менше, ніж найбільший страховий сегмент – автострахування, яке впало на 28,7% [57].
В результаті, якщо доля страхування транспорту зайняла 18% всіх премій, то страхування кредитів – 17%. Якби ринок страхування кредитів не виріс, а впав на середній показник 13%, то сумарно весь страховий ринок в перші 3 місяці року просів би на 33% [57].
Такого зростання премій від страхування кредитів не чекали і в ДКРРФП, а тому не змогли пояснити високий результат. "Все, що можу сказати – це одна строчка в статистиці", - відзначив Віктор Суслов [50, с. 6]. А в Держфінпослуг розповіли, що левову частку цього сегменту зайняло перестрахування.
Чисті премії в 1 кварталі склали 316,9 млн грн., тоді як рік тому – 121,1 млн грн. (зростання на 261,7%). В результаті доля чистих премій в структурі страхування кредитів впала з 48% до 40%. Аналогічний показник по всьому ринку набагато вищий – 62,7% [57].
На жаль ДКРРФП ще не висвітлила дані страхового ринку України за 2010 р., а лише за 1 квартал 2010 р., але позитивним є висвітлення даних саме по страхуванню кредитів. Тому вважаємо за доцільне розглянути як змінюється тенденція щодо даного виду страхування на початку року (табл. 2.6).
Таблиця 2.6
Структура страхових премій та страхових виплат за видами страхування у 1 півріччі 2010 р., % [57].
| Види страхування | Стахові премії | Страхові виплати | ||
| млн. грн. | % | млн. грн. | % | |
| „зелена картка” | 142,9 | 1 | 31,4 | 1 |
| страхування життя | 336,1 | 3 | 24,5 | 1 |
| страхування медичних витрат | 106,2 | 1 | 41,4 | 2 |
| страхування кредитів | 163,9 | 2 | 74,8 | 3 |
| медичне страхування | 419,6 | 4 | 322,0 | 12 |
| автострахування (КАСКО, „Автоцивілка”) | 2 431,1 | 26 | 1 302,7 | 50 |
| страхування від вогневих ризиків | 1 176,3 | 12 | 45,1 | 2 |
| страхування майна | 1 784,9 | 20 | 84,7 | 3 |
| Страхування фінансових ризиків | 1 092,7 | 11 | 627,8 | 24 |
| інші види страхування | 1982,4 | 20 | 65,0 | 2 |
| Всього | 9 636,1 | 100 | 2 619,4 | 100 |
Як бачимо з табл. 2.6, що у структурі страхових премій кредитне страхування становить лише 163,9 млн. грн. (2 %), тоді як у 2009 р. – 316,9 млн. грн., а в 2008 р. – 121,1 млн. грн., а в структурі страхових виплат –74,8 млн. грн. (3%).
Отже, як бачимо частка страхування кредитних ризиків у структурі валових премій та виплат є незначною. Але пожвавлення в економіці після фінансової кризи надасть поштовх для подальшого розвитку та вдосконалення страхування кредитних ризиків.