Geum.ru

Головний редактор Ярослав Головко

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


4. Короткий словник термінів
2. Джерелом лідерства
4. Делегування повноважень
6. Засоби організації і праці менеджера
Принципи керівництва
Методи керівництва
Мотивацією персоналу
Назва етапу
Організаційна техніка
Робочий час
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

4. Короткий словник термінів


1. Адміністративна функція не охоплює всього управління підприємством, але вона має настільки велике значення, що може стосуватись усіх функцій (технічна, комерційна, фінансова, охоронна, рахункова, адміністративна), які втілюються в роботі підприємства.

2. Джерелом лідерства є особливий вплив та влада над людьми.

3. Делегування – це процес передачі обов’язків і повноважень від вищого рівня управління до нижчого. В результаті делегування здійснюється розподіл праці у системі управління, за кожним працівником закріплюється конкретна робота і визначається її зміст.

4. Делегування повноважень означає передачу підлеглим тих прав, які їм необхідні для прийняття рішень у процесі виконання конкретної роботи.

5. Ділова нарада – це один із видів роботи менеджера, важливий фактор організації роботи усього апарату управління підприємством. Вона необхідні для прискорення процесу прийняття управлінських рішень.

6. Засоби організації і праці менеджера – це сукупність організаційної та облікової техніки для отримання, фіксації, передачі, копіювання, розмноження, обробки інформації, яка необхідна для здійснення процесу управління підприємством.

7. Лідерство – це здатність використовувати людські та інші ресурси для отримання результату.

8. Мета менеджера полягає у тому, щоб вивільнити енергію підлеглих і спрямувати її на досягнення мети організації.

9. Менеджер – це організатор роботи тієї чи іншої системи. В процесі організації праці менеджер виконує такі функції: прогнозування, організація, планування і регулювання.

Чим вище рівень менеджера, тим більше значення має функція загального керівництва. Успішне функціонування будь-якої організації залежить від того, як менеджери використовують принципи і методи керівництва (табл. 3).

Принципи керівництва – це основні положення управлінської науки, які стосуються керівництва людьми в процесі спільної діяльності для досягнення мети організації.

Методи керівництва – це засоби впливу менеджера на підлеглих працівників для виконання мети і завдання організації.
Таблиця 3

№ з/п
Принципи керівництва
№

з/п
Методи керівництва

1.
Розподіл праці
1.
Адміністративний вплив

2.
Відповідальність
2.
Організаційний вплив

3.
Дисципліна
3.
Соціальний вплив та моральне стимулювання

4.
Єдність владних повноважень
4.
Переконання

5.
Централізація і делегування
5.
Матеріальне заохочення

6.
Об’єктивність і науковість рішень






7.
Єдність працівників і підприємства






8.
Ефективність і оптимальність






9.
Справедливість






10.
Ініціатива






Менеджер здійснює управлінський вплив на виробничі, економічні і соціальні функції організації шляхом підготовки, прийняття, організації контролю за виконанням управлінських рішень.

При виконанні функції розпорядження та прийняття рішень менеджер повинен:
  1. Досконало знати своїх підлеглих та їх професійні здібності.
  2. Підбирати висококваліфікований та надійний персонал.
  3. Знати умови дії конкурентного ринку для прийняття відповідних рішень.
  4. Бути зразком відданості підприємству і своїй роботі.
  5. Проводити наради з працівниками.
  6. Не відволікатись на дрібниці, делегувати вирішення незначних питань своїм підлеглим.

Однією з гострих проблем організації праці та системи управління організацією є сфера мотивації персоналу.

Однією з найпродуктивніших для побудови ефективної системи мотивації персоналу є піраміда Маслоу (рис. 1).

Мотивацією персоналу називають процес спонукання робітників до ефективної діяльності для досягнення індивідуальної чи колективної мети.

Менеджер повинен підтримувати високий рівень мотивації підлеглих до високоефективної праці.

Серед методів „впливу” менеджера на підлеглих важливу роль відіграє матеріальне заохочення. Заробітна плата як основна форма розподілу за працею залежить від кількості і якості праці, задіяної на виконання певної роботи. Ця залежність забезпечується: використанням посадових окладів і систем преміювання і надбавок.

При здійсненні матеріального стимулювання працівників менеджер повинен враховувати:
  1. Взаємозв’язок з виконаною роботою, досягнутими результатами, кількістю і якістю роботи.
  2. Співвідношенням різних форм матеріального стимулювання між собою.
  3. Якість і чіткість системи стимулювання щодо заохочення чи покарання.




№
Назва етапу
Зміст заходів







3. Формулюючи рішення наради, треба знайти спосіб показати, що вона відповідає думці учасників наради. Таке рішення має сприйматись учасниками наради як своє власне.

9.
Визначення порядку виконання рішення
Визначаються відповідальні особи і строки виконання прийнятого рішення.

Менеджер починає нараду вступним коротким словом, в якому формулює основну мету, пропонує регламент, визначає загальну тривалість наради і надає слово промовцям.
Схема проведення і підготовки наради




По закінченні наради треба мати її стенограму чи протокол, особливо якщо рішення не сформульоване остаточно і передбачається подальша робота.

Використовуючи сучасні технічні засоби зв’язку, менеджери можуть проводити наради без збору її учасників – це диспетчерська нарада, яка проводиться у визначений час.

Важливою формою контактів менеджера з підлеглими є зустрічі з ними на робочих місцях.

Ця форма контактів передбачає поєднання цілеспрямованості з оглядовим вивченням стану справ на підприємстві. Вивчаючи стан справ, менеджер з’ясовує, якими причинами робітники пояснюють недоліки, і після їх аналізу приймає відповідне рішення.

Зустрічі з підлеглими використовуються і для вивчення позитивного досвіду виконання робіт, щоб потім його розповсюджувати на підприємстві в цілому.

Також до менеджера звертаються самі працівники з різних питань – від виробничих до особистих, в усіх випадках він повинен уважно вислухати і прийняти необхідне рішення. Питання виробничого характеру, які входять до компетенції менеджера, необхідно розглядати невідкладно під час зустрічі з підлеглими.

Для удосконалення організації прийому відвідувачів менеджеру необхідно:
  1. Встановити перелік службових питань і категорій працівників, яких він приймає безпосередньо і особисто.
  2. Чітко визначити час прийому з невідкладних і термінових питань.
  3. Прийом у невідкладних справах здійснювати на початку робочого дня.
  4. Прийом проводити у формі доповіді підлеглих з визначених питань.
  5. Прийом у поточних справах здійснювати у попередньо визначені години і дні робочого тижня.




№ з/п
Напрями наукової організації праці
№ з/п
Процес організаційного впливу

2.
Розстановка кадрів по ланках системи управління
2.
Адресність щодо виконання даного завдання

3.
Нормування управлінської праці та оптимальне використання робочого часу
3.
Розпорядження

4.
Раціональна організація робочого місця і створення оптимальних умов праці і відпочинку
4.
Встановлення відповідальності

5.
Використання раціональних методів і засобів виконання управлінських робіт
5.
Інструктаж підлеглих в момент видачі завдання

6.
Забезпечення необхідної кваліфікації співробітників
6.
Облік роботи, яка виконується

7.
Матеріальне і моральне стимулювання праці
7.
Видання розпоряджень в ході виконання завдання







8.
Контроль виконання завдання і підведення підсумків

Велике значення в управлінні підприємством має сформульоване розпорядження менеджера, яке повинні виконувати підлеглі.

Розпорядження повинно бути зрозумілим для виконавця, не допускати можливості його невірного тлумачення. У розпорядженні не тільки вказується завдання, але й встановлюються конкретні обов’язки працівника, порядок роботи.

5. Поєднання матеріального стимулювання з іншими видами керівництва.

У практиці керівництва менеджера широко використовуються різні методи соціального впливу та морального стимулювання, іноді їх називають методами духовного стимулювання.

Методи духовного стимулювання підлеглих:
  1. Науково-пошукові стимули.
  2. Естетичні стимули.
  3. Стимули конкурентоспроможності.
  4. Моральні стимули.
  5. Критика та самокритика.
  6. Стягнення.




№
Назва етапу
Зміст заходів

2.
Збір інформації
1. Доручається найбільш підготовленому спеціалісту або групі спеціалістів на чолі з майбутнім доповідачем.

2. Попередньо зібрана інформація оформлюється у вигляді довідки і письмового проекту рішення з відповідною аргументацією.

3. Інформація повинна містити ті дані, які необхідні для прийняття правильного рішення.

3.
Вибір часу проведення наради
1. Залежно від режиму праці і розпорядку роботи її учасників.

2. Проводити нараду необхідно у такий час, щоб не відволікати її учасників від невідкладних справ.

3. Залежно від складності і важливості питань, що обговорюються: перша або друга половина дня.

4. Диспетчерські (селекторні) наради краще за все проводити в кінці робочого дня.

4.
Порядок проведення наради
1. Спочатку менеджер ставить конкретну мету наради.

2. Приймається регламент наради (встановлюється час для доповідача ____хв., для виступаючих ____хв., загальний час наради ___хв.).

3.Заслуховується доповідь, у якій чітко викладається інформація з питання і формулюються пропозиції для обговорення.

Обговорення доповіді. Формулюються думки про підтримку, не підтримку, або вносяться інші аргументовані пропозиції щодо проекту рішення.

5.
Форма обговорення
1. Бажано дискусійна.

2. Кожний учасник наради повинен почувати себе повноправним учасником, незалежно від службового становища.

№
Назва етапу
Зміст заходів

6.
Етика проведення наради
1. Не треба боятися різних думок учасників наради.

2. Боротьба думок – найбільш ефективний спосіб прийняття правильних рішень.

3. Виступи усіх учасників уважно вислуховуються.

4. Не допускається зневажливе ставлення, неувага і неповажливий тон менеджера до будь-якого учасника наради, а тим більше грубість.

5. Менеджер не має права у грубій формі переривати виступаючих. Він повинен уміти тактовно направляти виступи у необхідному напрямі обговорюваного питання.

7.
Форма виступів
1. Виступаючі повинні говорити коротко, лаконічно, не відволікаючись від основного питання і прагнути точно формулювати свої конкретні пропозиції.

Коротка інформація:
  • про стан справ (результати, характеристика невиконаних завдань та їх причини);
  • завдання, які плануються на майбутній період;
  • потреба у ресурсах для їх виконання;
  • претензії і пропозиції до інших підрозділів і до керівництва.

8.
Висновки
1. Наприкінці наради менеджер формулює підсумки наради, узагальнює виступи і формулює пропозиції щодо їх вирішення.

2. Менеджер повинен уміти висувати нові ідеї, переконувати учасників наради у їх доцільності, використовуючи для цього аргументи і висловлювання виступаючих.



Рис.1

4. Характер сприйняття матеріального стимулювання виконавцями робіт.

що виконує менеджер, поділяються на: періодичні, такі, що повторюються, такі, що виникають раптово.

Для підвищення ефективності особистої роботи при мінімальних затратах праці менеджер використовує організаційну техніку.

Організаційна техніка – це сукупність технічних засобів, які механізують допоміжні операції і дії в управлінській праці.

Конкретний перелік оргтехніки менеджер встановлює, виходячи із специфіки своєї роботи та індивідуальних особливостей.

Але треба мати на увазі, що найбільшу ефективність дає комплексне її використання.

Найчастіше на підприємствах використовується така оргтехніка: диктофони, переговорні пристрої, комутатори, автоматичні номеронабирачі, телефонні відповідачі, телефонні підсилювачі, магнітофони, комп’ютери, копіювальна і розмножувальна техніка; але ця оргтехніка постійно удосконалюється і постійно оновлюється. При застосуванні нових видів технічних засобів слід враховувати їх ефективність та економічний ефект від їх впровадження.

Розрахунок потреби у технічних засобах для організації можна здійснити двома методами: по-перше, за кількістю робочих місць, на яких використовуються деякі технічні засоби, по-друге, виходячи із готового обсягу управлінських робіт за їх видами.

Слід враховувати, що кожен вид роботи менеджера пов’язаний з правильним плануванням робочого часу і встановленим режимом роботи менеджера.

Робочий час – це частина календарного часу, який використовується на виробництво чи виконання певного обсягу робіт чи послуг.