Г. О. Швіндіна "Організація праці менеджера" конспект

Вид материалаКонспект

Содержание


Тема 1 Основи організації управлінської праці Зміст лекції: Зміст науки організації праці. Елементи праці.
Робоче місце менеджера. Основні вимоги до проектування та впровадження раціональних прийомів та методів праці.
Питання 1. Зміст науки організації праці. Елементи праці
Економічні задачі
Психофізіологічні задачі
Соціальні задачі
Метод праці
Трудові рухи
Комплекси прийомів
Організація робочого місця
Питання 2. Характеристика управлінської діяльності, організація управлінської праці
Функціональний поділ праці
Кваліфікаційний поділ праці —
1. Технічні вимоги
2. Ергономічні (грец. ergon робота + nomos закон) вимоги
Зона нарад
Зону відпочинку
Гігієнічні вимоги
4. Інформаційні вимоги
5. Естетичні вимоги
...
Полное содержание
Подобный материал:
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

молоді та спорту України

Сумський державний університет


Г.О. Швіндіна


"Організація праці менеджера"

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ




Суми

Сумський державний університет

2011


Організація праці менеджера: конспект лекцій / укладач Г.О. Швіндіна. – Суми: Сумський державний університет, 2011. – 132 с.


Кафедра управління


Зміст


С.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ 3

Тема 1 Основи організації управлінської праці 7

1.Зміст науки організації праці. Елементи праці. 7

2.Характеристика управлінської діяльності, організація управлінської праці. 7

3.Робоче місце менеджера. Основні вимоги до проектування та впровадження раціональних прийомів та методів праці. 7

4.Роль менеджера в організації. 7

Тема 2 Менеджмент та лідерство як соціальні феномени 23

1.Роль менеджера в організації. 23

2.Різниця між лідером та керівником. 23

3.Підходи до визначення професійно важливих якостей менеджера як керівника. 23

4.Вимоги сучасних компаній при наймі менеджерів на роботу. 23

Тема 3 Прийняття управлінського рішення та основи делегування 44

1.Управлінське рішення. Особливості його прийняття. 44

2.Правила та алгоритм делегування. 44

Тема 4 Інформація в роботі менеджера 54

Управління формальними та неформальними комунікаціями 54

1.Інформація: сутність, класифікація. 54

2.Сутність комунікації. Функції та роль комунікації в організації. 54

3.Особливості управління формальними комунікаціями. 54

4.Управління неформальними комунікаціями. 54

Тема 5 Форми ділового спілкування 74

1.Особливості ділового спілкування. 74

2.Ділова бесіда. 74

3.Правила проведення нарад та зборів. 74

4.Публічні виступи та презентації. 74

5.Правила спілкування по телефону. 74

6.Проведення переговорів. 74

7.Правила активного слухання. 74

Тема 6 Планування роботи менеджера. Тайм-менеджмент 93

1.Трудові витрати менеджера. 93

2."Поглиначі" часу і як з ними боротися. 93

3.Система планування менеджера. 93

4.Матриця Ейзенхауера або правило "камінців у кошику". 93

5.Метод Зайверта у складанні планів дня. 93

Тема 7 Реалізація трудової активності менеджера 109

1.Добовий графік працездатності робітника. 109

2.Менеджмент на основі вчення про біоритми. 109

Тема 8 Управління кар'єрою менеджера 115

1.Поняття ділової кар'єри. 115

2.Організація підбору та оцінки кадрів. 115

3.Життєві кризи менеджера. 115

Тема 9 Економічна ефективність роботи менеджера 122

1.Поняття "ефект" та "ефективність управління". 122

2.Методичні підходи до розрахунку економічної ефективності управлінської праці. 122

3.Методика розрахунку ефекту та ефективності управлінської праці та удосконалення системи управління. 122

Список літератури 134



Тема 1 Основи організації управлінської праці



Зміст лекції:
  1. Зміст науки організації праці. Елементи праці.

  2. Характеристика управлінської діяльності, організація управлінської праці.

  3. Робоче місце менеджера. Основні вимоги до проектування та впровадження раціональних прийомів та методів праці.

  4. Роль менеджера в організації.



Ключові слова: праця, праця менеджера, організація робочого місця, види діяльності менеджера.


Питання 1. Зміст науки організації праці. Елементи праці

Організація праці - багатостороння міжгалузева дисципліна, предметом якої є жива праця, тобто праця робітників підприємств, фірм, акціонерних товариств, банків, концернів і т. ін.

Організація праці у рамках конкретного підприємства є системою засобів, що спрямовані на забезпечення раціонального функціонування живої праці, робочої сили з метою досягнення корисного ефекту від трудової діяльності.

Загальне визначення праці таке: праця – це процес перетворення ресурсів природи у матеріальні, інтелектуальні та духовні блага, який здійснюється та керується людиною чи за примусом, чи з власної волі (або одночасно з двох причин).

Зміст організації праці визначають основні напрямки зусиль:
  • удосконалення форм розподілу та кооперації праці;
  • покращання організації та обслуговування робочих місць;
  • раціоналізація прийомів та методів праці;
  • удосконалення практики нормування праці;
  • підготовка та підвищення кваліфікації кадрів;
  • створення сприятливих умов праці, розроблення та впровадження науково обґрунтованих режимів праці та відпочинку;
  • укріплення дисципліни праці та розвиток творчої ініціативи робітників.

До основних задач організації праці відносять економічні, психофізіологічні та соціальні.

Економічні задачі організації праці полягають у забезпеченні підвищення ефективності виробництва (організації в цілому) та продуктивності праці на основі скорочення втрат та невиробничих витрат робочого часу.

Психофізіологічні задачі організації праці – створення на виробництві оптимальних умов для нормального відтворення робочої сили та збереження здоров'я робітників.

Соціальні задачі передбачають формування умов для всебічного та гармонічного розвитку особистості. Для цього необхідно у процес праці внести елементи творчості, які підсилюють його привабливість, постійно підвищувати кваліфікацію робітників, укріпляти трудову дисципліну, виховувати творче відношення до праці.

Здійснення задач організації праці має важливе значення. Удосконалення організації праці на науковій основі дозволяє зекономити живу, минулу та майбутню працю, сприяє нормальному відтворенню робочої сили, формуванню всебічно розвиненої особистості.

Організація праці, крім того, включає в себе раціональну організацію виробничих та технологічних процесів, раціональне використання сировини, матеріалів та оснащення, спеціалізацію, кооперування, комплексну механізацію та автоматизацію виробництва; підвищення якості, надійності, довговічності, економічності продукції, що випускається; ефективну роботу підрозділів і т. д. Кожен новий етап розвитку техніки та технології змінює як зміст праці, так і його економічні, організаційні, психофізіологічні й інші характеристики.

Процес праці передбачає наявність трьох елементів: безпосередньо праці, засобів праці та предметів праці.

Трудові процеси можна класифікувати за функціональною ознакою таким чином:

1. За характером предмета та продукту праці –

речовинно-енергетичні процеси (характерні для робочих);

інформаційні (характерні для спеціалістів та менеджерів).

2. За функціями, що виконуються –

трудові процеси робочих, що зайняті у виробничому процесі;

трудові процеси спеціалістів (керівників, маркетологів, технічних виконавців і т.д.)

3. За ступенем участі робітників у впливі на предмет праці –

ручні трудові процеси;

машинно-ручні процеси;

машинні;

автоматизовані.

Метод праці – це засіб здійснення процесу праці, що характеризується комплексом прийомів, операцій та певною послідовністю їх виконання.

Операція – це основний елемент трудового процесу, який є закінченим циклом діяльності робітника чи групи робітників на певному робочому місці, та який спрямований на зміну характеристик предметів праці (розмірів, форм, маси, механічних та фізичних властивостей і т. ін.).

Операція поділяється на менш малі елементи: трудові рухи, трудові дії, трудові прийоми та комплекси прийомів.

Трудові рухи – це однократні переміщення рук, ніг, пальців, корпуса, які робітник виконує в процесі праці (взяти, положити, перемістити).

Трудові дії передбачають комплекс трудових рухів, які виконуються безперервно та мають загальне цільове призначення впродовж усього часу їх виконання. Наприклад, трудова дія "включити комп'ютер" складається з комплексу рухів: простягнути руку до кнопки включення, покласти палець на кнопку, притиснути і т. д.

Трудові прийоми – частина операції, що складається з певного комплексу трудових дій, пов'язаних між собою одним цільовим призначенням.

Комплекси прийомів – це сукупність трудових прийомів, що відповідають одній певній частині операції, що виконується при одному режимі роботи за допомогою одного й того самого інструменту.

Вдосконалення прийомів праці багато в чому залежить від правильної побудови рухів, що складають ці прийоми. При удосконаленні трудового процесу необхідно аналізувати зміст, порядок та послідовність його здійснення, прийоми праці, способи їх виконання. Етапи роботи з вивчення, проектування та впровадження раціональних прийомів і методів праці зображені на рис. 1.1




Рисунок 1.1 – Етапи робіт з вивчення, проектування та впровадження раціональних прийомів та методів праці


Робоче місце – це зона трудової діяльності одного чи кількох виконавців, оснащена необхідними засобами для виконання виробничих завдань.

Організація робочого місця – це система заходів, спрямованих на його спеціалізацію, оснащення необхідними засобами та предметами праці, їх розміщення в певному порядку, зовнішнє оформлення та створення сприятливих та безпечних умов праці.


Питання 2. Характеристика управлінської діяльності, організація управлінської праці

Управлінська робота як різновид розумової праці характеризується слабкою фізичною енергоємністю і разом з тим високим рівнем використання енергії блоків пам'яті людини і психічною напруженістю. Тому треба більше уваги приділяти умовам, в яких відбувається процес управлінської роботи, механізувати й автоматизувати її процеси.

Особливістю роботи менеджерів є її специфічно виражений творчий характер, пов'язаний з постійним пошуком і розв'язанням задач (які не завжди можуть мати однозначний розв'язок), керуючись тільки досвідом. Роботі менеджерів властивий імовірнісний характер: важко установити не лише терміни виконання конкретних задач, але і результати роботи.

Під організацією управлінської роботи розуміють порядок, правила службової поведінки в апараті управління, які спрямовані на виконання поточних і перспективних задач керівниками, фахівцями й іншими працівниками управління відповідно до діючих посадових інструкцій і положень про структурні підрозділи.

В основі організації управлінської роботи лежать поділ і кооперація праці.

Під поділом праці розуміють диференціацію і спеціалізацію трудової діяльності, що приводить до відокремлення різних її видів, якщо окремі групи управлінських працівників зайняті різною діяльністю, спрямованою на досягнення загальної мети.

Під час організації управлінської роботи застосовують три напрямки його розподілу: функціональний, технологічний і кваліфікаційний.

Функціональний поділ праці полягає в закріпленні конкретних функцій управління за підрозділами чи окремими працівниками.

Технологічний поділ праці - це спеціалізація працівників відповідно до трьох груп робіт:

1. Керівництво структурним підрозділом, прийняття рішень на основі інформації при здійсненні робіт відповідно до визначеної функції.

2. Обробка інформації, що надходить як від об'єкта керування, так і з інших джерел, і створення комплексу документації, необхідної для здійснення функцій менеджменту.

3. Оформлення документації, її пересилання, збереження, облік, сортування й ін.

Цим трьом видам робіт чи видам діяльності відповідають і три категорії працівників: керівники, фахівці, інші працівники апарату управління.

Кваліфікаційний поділ праці — це такий поділ праці, при якому співробітники виконують різну роботу, що відповідає їх кваліфікації і досвіду. Так, заступники керівника можуть відповідати за роботу різних структурних підрозділів виробничого й управлінського напрямків.

Кооперація роботи — це форма організації роботи, що передбачає загальну участь багатьох працівників і забезпечує узгодження та координацію колективних дій в одному й тому ж управлінському процесі.

Види діяльності менеджера можна розмежувати за такими характеристиками:
  1. За змістом: комплексні, економічні, комерційні, технічні, кадрові, технологічні і т.д.
  2. За характером ініціативи: з власної ініціативи, з ініціативи підлеглих, із зовнішньої ініціативи.
  3. За періодом: перспективні, поточні.
  4. За предметом діяльності: робота з фіксованою інформацією, ділові контакти.
  5. За періодичністю повторення: регулярні і нерегулярні.
  6. За фіксованістю у часі: жорстко фіксовані, такі, що мають певні рамки часу.
  7. За терміновістю: термінові і нетермінові.
  8. За важливістю: важливі і менш важливі.


Питання 3. Робоче місце менеджера. Основні вимоги до проектування та впровадження раціональних прийомів та методів праці

Робочим місцем менеджера є окремий кабінет або частина загального приміщення, де здійснюється його трудова діяльність і де є необхідні засоби роботи, що відповідають змісту виконуваних робіт. Також це сфера діяльності працівника апарату управління або сукупність функцій, закріплених за одним працівником-менеджером.

Організація робочого місця менеджера повинна здійснюватися у відповідності до таких вимог:

1. Технічні вимоги – враховуючи нормативи робочої площі для різних категорій службовців, необхідно запроектувати простір для безпосередньо робочого місця, для устаткування, а також проходів.

Загальні норми площі робочих місць службовців можуть бути лише орієнтиром при організації і плануванні робочих місць, оскільки вони не враховують всієї різноманітності умов роботи працівників різних професій. Тому набагато зручніше використовувати для визначення необхідної площі робочого місця у кожному конкретному випадку сумарний метод розрахунку, в якому окремо враховується площа будь-якої з вищеперелічених трьох частин робочого місця:

, (1.1)

де ПЗАГ - вся площа робочого місця; ПП - площа, необхідна для роботи і пересування співробітника; ПО — площа, яку займає оснащення; ППР — площа проходів.

При такому методі підрахунку можна врахувати також необхідну площу для відвідувачів, а в деяких випадках і для устаткування, що використовується колективно. При використанні сумарного способу розрахунок ведеться відповідно до нормативів на окремі елементи робочого місця.

2. Ергономічні (грец. ergon робота + nomos закон) вимоги – виробниче середовище повинне бути максимально пристосованим до людини, його фізичної, фізіологічної й естетичної природи, тобто габарити меблів і устаткування встановлюються відповідно до вимог антропометрії.

Людина, сидячи за робочим столом, кульманом або пультом управління може охопити лише певний робочий простір, обмежений відстанню її рук. Цей простір називають максимальною робочою сферою досяжності, він становить 65-70 см в довжину (при витягнутих уперед руках) і 150-160 в ширину (при розведених у боки руках). Виходячи з цих вимірювань, конструюються стандартні письмові столи для більшості службовців — 750 х 1500 см. Столи з більшою поверхнею (до 1000 х 2000 см) призначені для керівників, які проводять наради з одним - трьома відвідувачами, які розміщуються за цим самим столом.

Якщо робочу сферу менеджера потрібно ще збільшити, це досягається за рахунок повороту його на стільці, що обертається, вправо або вліво.

При цьому кабінет менеджера рекомендується розділити на три функціональні зони: робочу зону, нарад і зону відпочинку. До набору меблів робочої зони входять: двотумбовий стіл, підйомно-поворотне крісло, шафа для книг чи кабінетна стінка, стіл-приставка, бокс для документів, технічні засоби, які використовуються в процесі роботи. Бажано, щоб письмовий стіл розташовувався перпендикулярно до вікна; світло з вікна падало ліворуч; письмовий стіл і крісло були поза джерелом тепла; вхідні двері знаходилися в полі зору. Меблі і технічні засоби треба розташовувати так, щоб можна було, не встаючи, отримати максимальну кількість предметів.

Зона нарад залежно від площі кабінету і звичайної кількості учасників з'єднується з робочою або створюється як самостійна. У першому випадку стіл для нарад встановлюється перпендикулярно до робочого стола, а з кожного його боку встановлюють не більше чотирьох стільців. У другому випадку в зоні нарад розміщують стіл для нарад, столики для учасників, крісло для головуючого.

Зону відпочинку рекомендується розміщувати в частині кабінету, протилежній робочій зоні, обладнувати кріслами для відпочинку, журнальним столиком, телевізором, локальним освітленням.

3. Гігієнічні вимоги – вимоги до сукупності елементів виробничого середовища (хімічних, фізичних, біологічних) і власне трудового процесу (психофізіологічних), які впливають на стан організму людини — його здоров'я, працездатність, задоволеність роботою, процес відтворення робочої сили і ефективність роботи.

Стан умов роботи на робочих місцях усіх працівників, у тому числі і менеджерів, регулюється законодавчими актами, нормативами і стандартами. Наприклад, у Кодексі законів про працю України адміністрація підприємств, установ, організацій зобов'язана забезпечити здоров'я і безпечні умови праці. У БНІП 2.09.04-87 "Адміністративних і побутових будинків" зазначені вимоги до адміністративних будинків. Загальна площа будинків визначається згідно з БНІП 2.09.02-85.

Специфіка роботи менеджерів зумовлює певні особливості в роботі із створення сприятливих умов на їх робочих місцях. Основними елементами процесу оптимізації виробничого середовища для них є:
  • розроблення інтер'єру службових приміщень;
  • забезпечення необхідного світлового режиму;
  • усунення шуму, вібрації;
  • забезпечення необхідних параметрів повітрообміну, температури і вологості повітря.

Робота менеджера, пов'язана з передачею і переробкою великих масивів текстової, цифрової і графічної інформації, вимагає особливого режиму освітлення.

Раціональна освітленість робочого місця знижує стомлюваність і підвищує продуктивність роботи.

Фізіологічним особливостям роботи менеджера найбільшою мірою відповідає природне освітлення. Тому бажано, щоб кабінети менеджерів мали максимальну площу віконних отворів. При орієнтації вікон на південний бік на вікнах мають бути світлорозсіювальні штори або жалюзі.

Застосовуючи штучне освітлення, слід враховувати такі вимоги:
  • достатність освітлення за рівнем і рівномірністю;
  • правильний підбір джерел світла;
  • раціональний розподіл світла у приміщенні;
  • відсутність прямих променів і відбитих відблисків;
  • об'єднання загальних і місцевих джерел світла.

Останнім часом набула поширення проблема сезонної депресії офіс-працівників, яка пов'язана із зменшенням світлового дня. Симптоми сезонної депресії: втомленість, загальмованість реакцій, пам'яті, сонливість. Для підвищення продуктивності рекомендують побільше бувати на сонці, наприклад під час перерви виходити на вулицю, також встановлювати лампи денного світла у приміщенні.

Самопочуття менеджера, а отже, і ефективність його роботи багато в чому визначаються повітрообміном, вологістю та температурним режимом на робочому місці. За силою впливу на продуктивність праці працівників розумової праці ці чинники стоять на другому місці після світлового режиму.

Робота людей у закритому приміщенні призводить до зниження вмісту кисню в повітрі. Це спричиняє погіршення хімічного складу крові, що призводить до сонливості, різко знижує продуктивність розумової праці. Тому потрібно забезпечувати провітрювання адміністративних приміщень. Повітря повинно бути чистим. Неприпустимі протяги. Необхідно з'ясувати надійність забезпечення ізоляції адміністративних приміщень від виробничих ділянок і технологічних процесів з несприятливими умовами праці — загазованістю, високим вмістом хімічних речовин в повітрі.

Найбільш сприятливою температурою в адміністративних приміщеннях вважається 22-23° С, а вологість — близько 40-60%. Розрахунки температури і кратності обміну повітря в адміністративно-конторських приміщеннях повинні відповідати Санітарним нормам проектування промислових підприємств (СН-245 — 89) і Системі стандартів безпеки праці (ССБП).

Відносно новою для нашого часу є проблема електромагнітного забруднення. Доведено, що в приміщеннях із значною кількістю електромагнітного обладнання (комп'ютери, принтери, факси) працівники частіше страждають на мігрені та погіршення загального стану здоров'я.

4. Інформаційні вимоги - охоплюють комплекс заходів щодо інформаційного забезпечення робочого місця. Робочі місця менеджерів повинні бути оснащені засобами адміністративного зв'язку, засобами складання, копіювання, збереження і пошуку текстових та інших документів, виконання креслярських робіт, засобами обчислювальної техніки, іншими технічними засобами і пристроями. Робоче місце менеджера повинне бути укомплектоване також необхідними засобами настільної оргтехніки і канцелярськими приладами.

5. Естетичні вимоги відображають відповідність зовнішнього вигляду, дизайну, інтер'єру, кольору фарби або шпалер, наявності квітів до призначення приміщення. Головна вимога щодо оформлення інтер'єру робочого місця менеджера — це об'ємно-просторова єдність усіх його складових: планування й архітектурно-будівельного оформлення кімнати, робочих меблів, устаткування, іншого оснащення.

Для інтер'єру важливе забарвлення, оскільки існує певна залежність між колірним оформленням середовища і стомленням зору. Різні кольори і в різних співвідношеннях неоднаково сприймаються оком і впливають на роботу людини. Червоний, оранжевий і фіолетовий кольори діють збуджуюче, дратують і стомлюють. Зелений, блакитний і близькі до них відтінки діють заспокійливо. Чорний колір створює враження більшої ваги, ніж білий.

Зафарбування службових приміщень менеджерів виконує три функції: фізіологічну, психологічну і естетичну.

З урахуванням фізіологічної функції елементи інтер'єру потрібно фарбувати в такі кольори, які мають найбільший коефіцієнт віддзеркалення світла. Знання психологічної функції кольору дозволяє знижувати несприятливий вплив навколишнього середовища на роботу. Наприклад, рівне, спокійне забарвлення сприяє зосередженню уваги на роботі. Яскраві, підбадьорюючі кольори доцільні при одноманітній роботі. Естетична функція кольору повинна враховуватися при прив'язці певних колірних гам до конкретних архітектурних форм. Наприклад, за допомогою колірних рішень можна виправляти недоліки архітектури приміщення, прикрашати його.

Враховуючи всі три функції фарбування елементів інтер'єру, стіни в кабінетах менеджерів рекомендується обклеювати шпалерами або фарбувати в кольори, які сприятливо діють на нервову систему: світло-зелений, бежевий, світло-бежевий, світло-жовтий, колір слонячої кістки або блакитний. Стелю краще фарбувати у світлі тони.

Важливим естетичним елементом службових кабінетів менеджерів є озеленення. Рослини в кімнатах, окрім виконання декоративної функції, покращують склад повітря і очищають його, знижують нервове і зорове стомлення. До естетичних вимог можна віднести також фен-шуй службових приміщень. Згідно з цією концепцією на наше життя та вдачу впливають енергетичні потоки навколишнього ландшафту, приміщення, землі в цілому. Мета цієї науки - збалансувати життя шляхом збалансованого розміщення предметів в оселі та офісі.

6. Економічні вимоги можна охарактеризувати таким чином: ефект від діяльності працівника на робочому місці повинен перевищувати витрати на устаткування та обслуговування робочого місця і працівника.


Питання для самоперевірки
  1. У чому полягає зміст науки про організацію праці? Які напрямки з раціоналізації праці на конкретному підприємстві ви можете назвати?
  2. Що таке організація робочого місця в найбільш широкому сенсі? Чим управлінська праця відрізняється з-поміж інших видів діяльності?
  3. Які види діяльності менеджера ви знаєте? До якого виду діяльності менеджера слід віднести складання бізнес-плану, відвідування банку, проведення наради або співбесіди з порушником дисципліни?
  4. Що таке робоче місце менеджера?
  5. Охарактеризуйте вимоги, які висуваються до проектування та устаткування робочого місця менеджера.





>