Г. О. Швіндіна "Організація праці менеджера" конспект

Вид материала

Конспект

Содержание Тема 9 Економічна ефективність роботи менеджера Методичні підходи до розрахунку економічної ефективності управлінської праці. Питання 1. Поняття "ефект" та "ефективність управління". Економічна ефективність управлінської роботи До показників, що характеризують працю у сфері управління У сфері впливу управлінської праці на виробництво Питання 2. Методичні підходи до розрахунку економічної ефективності управлінської праці Надійність системи управління Оптимальність системи управління Питання 3. Методика розрахунку ефекту та ефективності управлінської праці та удосконалення системи управління S — середня річна вартість людино-дня управлінського персоналу; n Ч — чисельність працюючих до раціоналізації, осіб; S' З - скорочені втрати і непродуктивні витрати часу впродовж робочого дня, годин; Ч Ф — річний фонд робочого часу одного працівника управління, днів; S Список літератури

Подобный материал:

• 1. Назва модуля, 21.04kb.
• Конспект лекцій з дисципліни «Основи менеджменту та організація праці менеджера», 5931.73kb.
• Державне керування охороною праці й організація охорони праці на виробництві, 139.44kb.
• Міжнародний поділ праці, 83.38kb.
• Зміст розділу «Охорона праці» у дипломних роботах студентів спеціальності «Облік, 19.26kb.
• Програма фахового вступного випробування для вступу на навчання за освітньо-кваліфікаційними, 346.9kb.
• «Впровадження системи управління охороною праці на підприємстві. Організація навчання, 83.16kb.
• Старченко Юлією Анатоліївною, викладачем Аграрного коледжу управління І права пдаа., 405.13kb.
• Конспект лекцій з курсу "економіка та організація інноваційної діяльності", 588.19kb.
• План: Організація оплати праці на підприємстві: види, форми І системи оплати праці, 337.4kb.

Тема 9 Економічна ефективність роботи менеджера

Зміст лекції

1. Поняття "ефект" та "ефективність управління".

2. Методичні підходи до розрахунку економічної ефективності управлінської праці.

3. Методика розрахунку ефекту та ефективності управлінської праці та удосконалення системи управління.

Ключові слова: ефект, ефективність, ефективність управлінської праці.


Питання 1. Поняття "ефект" та "ефективність управління".

Ефективність у широкому значенні цього слова означає співвідношення між результатом (ефектом) та витратами.

Під ефектом розуміють результат зусиль або заходів. У вузькому контексті ефектом вважають результат виробничої діяльності.

Ефективність виробництва – 1) співвідношення ефекту виробництва з обсягом залучених ресурсів, що задіяні у одержанні даного ефекту; 2) ступінь оптимальності використання ресурсів організації, ступінь досягнення загальних та окремих результатів діяльності організації.

Поняття „ефективність” можна класифікувати за такими критеріями:

1. За сферою використання:

• загальна (підприємства у цілому);
  
• локальна (окремі стадії виробництва, розподілу і т.д.);
  
• часткова ефективність (ефективність використання окремих ресурсів).
  

2. За рівнем виробництва розрізняють:

• макро-;
  
• мікроекономічну ефективність.
  

3. За об’єктами:

• ефективність діючого виробництва;
  
• ефективність капіталовкладень;
  
• ефективність розвитку науки і техніки;
  
• зовнішньоекономічної діяльності;
  
• охорони навколишнього середовища (або екологічну ефективність) і т.д.
  

4. За призначенням та методами розрахунку:

• абсолютну (характеризує загальний ефект або віддачу від використання ресурсів та затрат);
  
• порівняльну ефективність (характеризує економічні переваги одного варіанта над іншими стосовно раціонального використання ресурсів та затрат.
  

Економічна ефективність управлінської роботи є більш вузьким поняттям та означає економію живої та уречевленої праці, отриману у сфері управління матеріальним та нематеріальним виробництвом за рахунок оптимізації та раціоналізації управлінської діяльності.

У загальному вигляді ефективність управлінської роботи можна представити у такий спосіб:

. (9.1)

У результаті вдосконалення системи управління підприємства отримують економічний і соціальний ефекти: збільшується обсяг виробництва, забезпечується ритмічність роботи підприємства, досягається економія живої і уречевленої праці, підвищується якість продукції, полегшується і змінюється характер праці, зростає задоволеність працею, скорочується плинність кадрів. Проте не всі елементи економічного і соціального ефекту мають кількісне вираження. Це ускладнює оцінку ефективності управління. При цьому слід враховувати не тільки кількісні, а й якісні показники.

До показників, що характеризують працю у сфері управління, відносять: зниження трудомісткості обробки управлінської інформації; скорочення управлінського персоналу, термінів обробки інформації; скорочення втрат робочого часу управлінського персоналу за рахунок поліпшення організації праці; механізації й автоматизації трудомістких операцій у сфері управління. Це показники, які кількісно вимірюються. Такі показники у сфері управління, як підвищення кваліфікації управлінського персоналу, якості роботи, поліпшення умов праці, обґрунтованість управлінських рішень, культура управління й інші, не вимірюються чи взагалі вимірюються неповно.

У сфері впливу управлінської праці на виробництво показниками, які кількісно вимірювані, є: приріст прибутку; збільшення обсягів реалізації продукції; зростання продуктивності праці; зниження фондомісткості; збільшення фондовіддачі; прискорення оборотності обігових коштів; збільшення рентабельності виробництва; зменшення невиробничих витрат; зниження трудомісткості продукції; зменшення обсягів незавершеного виробництва; зниження собівартості продукції; економія заробітної плати; зменшення втрат робочого часу; підвищення якості продукції; підвищення кваліфікації виробничого персоналу; зростання технічного рівня оснащення виробництва тощо.

На практиці для оцінки ефективності системи управління найчастіше використовують три групи показників:

1) загальні результативні показники виробничо-фінансової діяльності підприємства — валова продукція в динаміці, вихід валової продукції на одного працівника, фондовіддача, прибуток на одного працівника, рентабельність виробництва тощо;

2) показники продуктивності управлінської праці — виробництво валової продукції на одного управлінського працівника або на 1 людино-день, затрачений в управлінні, вихід валової продукції на 1 грн витрат на управління, сума прибутку на 1 людино-день, затрачений в управлінні, тощо;

3) показники економічності апарату управління - питома вага персоналу управління в загальній чисельності працюючих і загальному фонді оплати праці, питома вага витрат на управління в собівартості продукції тощо.

Для визначення ефективності роботи кожного структурного підрозділу використовують дані про виконання конкретних завдань і рівень досягнення поставлених перед ними цілей.


Питання 2. Методичні підходи до розрахунку економічної ефективності управлінської праці

Залежно від мети аналізу економічної ефективності об'єктом оцінки ефективності управління можуть бути: управління в цілому (система, організація, методи), його структура, рівень використання управлінської роботи, ефективність роботи кожного структурного підрозділу.

Існують різні підходи до визначення ефективності управління.

• Фактичні дані порівнюють з нормативними, плановими або з показниками за попередні роки (нормативи чисельності апарату управління, продуктивність, економічність управління і тому подібне).
  
• Застосовують якісну оцінку ефективності за допомогою експертів.
  
• Застосовують емпіричні формули для розрахунку показників, які характеризують ефективність управління.
  
• Розраховують синтетичні показники ефективності управління (коефіцієнт оперативності, надійності, оптимальності і тому подібне).
  

Оперативність роботи апарату управління відображає своєчасність використання постанов, наказів і розпоряджень вищих організацій, керівників і головних фахівців підприємства. Коефіцієнт оперативності (Коп) визначають за такою формулою:

(9.2)

де t_н — нормативний встановлений термін виконання відповідних документів, днів; t_від — відставання від прийнятого терміну виконання, днів.

Надійність системи управління виявляється в безпосередньому її функціонуванні, що забезпечує досягнення цілей виробництва. Показники надійності системи такі: безвідмовність (безперервне збереження працездатності), готовність (ефективне збереження працездатності), оновлена (швидке усунення збоїв у роботі і відтворення здатності функціонувати в заданому режимі). На практиці висока надійність управлінської системи підприємництва забезпечується при науково обґрунтованій структурі управління та інформаційної системи, раціональній технології процесів управління, правильному підборі і розстановці кадрів, ефективному стилі управління і тому подібне.

Оптимальність системи управління характеризується рівнем застосування сучасних економіко-математичних методів для розроблення управлінських рішень, обґрунтованістю співвідношення централізації і децентралізації управління, керованістю підприємства й ін. Керованість підприємства або структурного підрозділу показує рівень забезпечення заданої організаційної стійкості підприємства (цехи, бригади) і своєчасність переведення його з одного кількісного (якісного) стану в інше, що відповідає поставленій меті.

Коефіцієнт оптимальності управління (Копт) відображає ступінь використання потенційних можливостей підприємств (об'єднань):

(9.3)

де Ф — фактичне валове виробництво продукції (валовий прибуток);

П — потенційні можливості виробництва валової продукції (валового доходу, прибутку).

Ефективність організації управління можна оцінити за іншими загальними показниками, які характеризують стан системи управління на підприємстві:

а) коефіцієнт якості використання управлінських робіт;

б) коефіцієнт стабільності кадрів;

в) коефіцієнт, що характеризує співвідношення між темпами зростання обсягу виробництва і витратами на управління.


Питання 3. Методика розрахунку ефекту та ефективності управлінської праці та удосконалення системи управління

Оскільки процес управління виробництвом впливає на всю багатосторонню діяльність підприємства, то це дає можливість визначити вплив управлінської роботи на велику кількість показників виробничої діяльності. При цьому ефективність його зводиться до економії, що отримується від впливу управлінського персоналу на виробничу діяльність підприємства, яка порівнюється з витратами на управління.

Економічна ефективність управлінської роботи (Е_уп) (у розрахунку за рік) визначається за формулою:

(9.4)

де Е_е — економічний ефект;

В_y — сумарні річні витрати на управління.

Ефективність управлінської роботи виражається показниками виробничої діяльності підприємства. Загальний вигляд формули буде такий:

(9.5)

де Е_упі — економічна ефективність управління за і-м показником підприємства;

П_i — результат роботи підприємства за і-м показником.

Річні витрати на управління складаються із заробітної плати ІТР і службовців, витрат на матеріали, витрат на експлуатацію засобів оргтехніки і ЕОМ, накладних і одноразових витрат (придбання управлінської техніки і устаткування, фінансування оргпроектів і так далі).

Загальні річні витрати на управління виробництвом

(9.6)

де В_y - зведені сумарні витрати на управління; В_пот — річні поточні витрати; Е_n — нормативний коефіцієнт ефективності; В_од - одноразові витрати.

Річні поточні витрати визначаємо за формулою:

(9.7)

де В_пот — річні поточні витрати;

В_м — витрати на матеріали для потреб управління;

В_зп — витрати на заробітну плату управлінського персоналу;

а — коефіцієнт накладних та інших витрат.

Накладні витрати складаються з витрат на відрядження, обслуговування та утримування транспорту, впровадження винаходів і раціоналізаторських пропозицій, охорону праці і т.п.

Одноразові витрати (В_од) визначаються за такою формулою:

(9.8)

де В_тех - сумарні витрати на техніку, яка закуповується для управління; В_НДР - витрати на проведення науково-дослідних робіт, організаційне проектування, розроблення заходів щодо удосконалення роботи управління.

Як окремий випадок економічну ефективність управлінського персоналу слід оцінювати і за приростом прибутку:

(9.9)

де Е_у— економічна ефективність управлінського персоналу; Е^рік_пр — річна економія за рахунок приросту прибутку; Ву - сумарні річні витрати на управління.

При цьому Е^рік_пр визначається так:

(9.10)

де О₁, О₂ — річний обсяг реалізованої продукції відповідно до і після заходів із вдосконалення системи управління;

C₁, C₂ — витрати на гривню реалізованої продукції (собівартість) відповідно до і після заходів із вдосконалення системи управління;

П₁ — прибуток від реалізованої продукції до впровадження заходів із вдосконалення системи управління.

Економію можна визначити і в самій сфері управління. Тут на неї впливають такі фактори, як зниження трудовитрат управлінського персоналу, умовне вивільнення працівників, скорочення втрат робочого часу. Економічний ефект від зниження трудомісткості обробки інформації обчислюється за формулою:

(9.11)

де Еⁱ_тр — економічний ефект від зниження трудомісткості i-ї управлінської процедури;

Т₁, Т₂— трудомісткість i-ї управлінської процедури (операції) до і після раціоналізації робіт, людино-день;

S — середня річна вартість людино-дня управлінського персоналу;

n — число процедур (операцій).

Поліпшення структури апарату управління підприємством, механізація і автоматизація - найважливіші напрями в його роботі. Ефективність у даному випадку розраховується таким чином:

(9.12)

де Е_ч— економія витрат за рахунок умовного вивільнення працівників; Ф₁, Ф₂ — фонд робочого часу в середньому на одного працюючого відповідно до і після раціоналізації, годин;

Ч — чисельність працюючих до раціоналізації, осіб;

S' — середньорічна заробітна плата одного працівника.

Економія від скорочення втрат робочого часу і непродуктивних витрат управлінського персоналу визначається за такою формулою:

(9.13)

де Е_св — економія за рахунок скорочення втрат робочого часу; З - скорочені втрати і непродуктивні витрати часу впродовж робочого дня, годин;

Ч — чисельність працівників, які скоротили втрати і непродуктивні витрати, осіб;

Ф — річний фонд робочого часу одного працівника управління, днів;

S — середньорічна вартість однієї людино-години працівника управління, грн.

Ефективність управлінської роботи можна визначити і за такими показниками, як кількість виробленої продукції на одного працівника апарату управління і величина співвідношення витрат на виробництво і управління.

(9.14)

де Е_уп — ефективність управлінського персоналу;

О_тп — річний обсяг товарної (валової) продукції;

Ч_у — середньооблікова чисельність управлінського персоналу, осіб.

Таким чином, економічну ефективність управлінської роботи можна визначити щодо будь-якого з великої кількості показників виробничої діяльності, але жоден з них не дозволяє оцінювати ефективність управління в цілому.

Як узагальнюючий критерій економічної ефективності підприємства може виступати функція обмеженого числа найважливіших показників. Він (критерій) може бути виражений у такому вигляді:

, (9.15)

де W— узагальнений критерій економічної ефективності фірми; П_п; П_пр.пр; П_Вуп; П_Фзп — показники підприємства (приріст прибутку, продуктивність праці, умовно-постійні витрати, фонд заробітної плати).


Питання для самоперевірки:

1. Що таке ефект та ефективність? Яким чином пов'язані ці поняття?
   
2. Які види ефективності ви можете назвати?
   
3. Що таке оперативність, надійність та оптимальність управління?
   
4. Які методичні підходи до визначення економічної ефективності управлінської праці ви можете назвати?
   
5. Якого роду ефект отримують при вдосконаленні системи управління та як його можна вирахувати?
   

Список літератури

1. Андрушків, Б.М. Основи менеджменту [Текст] / Б.М. Андрушків, О.Є. Кузьмін. — Л. : Світ, 1995. - 296 с.
   
2. Балабанова, Л.В., Сардак О.В. Організація праці менеджера : навчальний посібник [Текст] / Л.В. Балабанова, О.В. Сардак. – К.: ВД "Професіонал", 2004. – 345 с.
   
3. Балацький, О.Ф. Опорний конспект лекцій з курсу "Основи менеджменту" [Текст] / О.Ф. Балацький, С.В. Кузьменко, В.О.  Лук'янихін. – Суми : Вид-во "Ризоцентр" СумДУ, 2000. – 86 с.
   
4. Грошев, И.В. Служебное совещание [Текст] / И.В. Грошев, А.А. Поздняков. – СПб. : Питер, 2005. – 204 с.
   
5. Данюк, В.М. Організація праці менеджера : навчальний посібник [Текст] / В.М. Данюк. – К. : КНЕУ, 2006. – 276 с.
   
6. Дафт, Р.Л. Менеджмент [Текст] / Р.Л. Дафт. - СПб. : Питер, 2002. - 832 с.
   
7. Дональдсон, М. К. Умение вести переговоры для "чайников" [Текст] / М.К. Дональдсон, М. Дональдсон ; пер. с англ. – М. : Издательский дом "Вильямс", 2004. – 224 с.
   
8. Информатика : учебник [Текст] / под ред. проф. Н.В. Макаровой. – М. : Финансы и статистика, 1997. – 768с.
   
9. Кірічок, О.Г. Документування у менеджменті : підручник [Текст] / О.Г. Кірічок, В.І. Корбутяк, В.К. Процюк, К.В. Дубич. – Київ: Центр навчальної літератури, 2003. – 216 с.
   
10. Куликов, В.Г. Эффективная команда менеджера [Текст] / В.Г. Куликов, С.Д. Резник. - Серия "Бизнес-класс". – Ростов н/Д: Феникс, 2005. – 288 с.
    
11. Люис, Д. Стресс-менеджер [Текст] / Д. Люис; пер. с англ. Серия "Технологии управления и менеджмента". – М.: Изд-во"Рефл-бук", ООО "Фирм Издательство АС", 2001 – 266 с.
    
12. Менеджмент: опорний конспект лекцій з курсу "Основи менеджменту" : навчально-методичне видання [Текст] / укладач: Л.П. Піддубна. – К. : КНТЕУ, 2001. – 85 с.
    
13. Осовська, Г.В. Основи менеджменту : навч. посібник для студентів вищих навчальних закладів [Текст] / Г.В. Осовська. – К. : "Кондор", 2003. – 556 с.
    
14. Патрик, Ф. Переговоры [Текст] / Ф. Патрик; пер. с англ. – М.: Издательский дом "Вильямс", 2003. – 144 с.: ил.
    
15. Столяренко, Л.Д. Психология делового общения и управления : учебник [Текст] / Л.Д. Столяренко. – Ростов н/Д : Феникс, 2001. – 512 с.
    
16. Урбанович, А.А. Психология управления : учебное пособие [Текст] / А.А. Урбанович. – Мн. : Харвест, 2002. – 640 с.