Geum.ru

У формуванні національної самосвідомості І національного самопізнання, виховання патріотизму, моральності, працьовитості, інших високих рис людської особистості

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Тема 7. україна у xix столітті
Тема 8. україна в період утвердження і
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6

ТЕМА 7. УКРАЇНА У XIX СТОЛІТТІ

/4 години/

Перше заняття


План

1. Адміністративний поділ та соціально - економічний розвиток України у складі Російської імперії.

2. Суспільно-політичний рух в Україні:

а/ загальна характеристика;

б/ декабристський рух;

в/ Кирило Мефодіївське товариство;

г/ діяльність загальноросійських організацій другої половини ХІХ століття.

3. Західноукраїнські землі під владою Австрії.

Теми рефератів


1. Революційний демократ Т.Г.Шевченко

2. "Руська трійця". Її роль в національному русі Західної України.

Додаткова література


1. Сергієнко Г.Я. Т.Г.Шевченко і Кирило - Мефодіївське товариство К.,1983.

2. Шип Н.А. Культурно-національне питання на Україні у XIX ст. // Український історичний журнал.-І99І.-№ 3. -с. 25-33.

3. Зайончковский П.А. Кирилло-Мефодиевское общество.-М.,І959

4. Суспільно-політичні рухи на Україні після повстання декабристів.-К.,1971

5. Горинь В.І., Купчинський О.А., Стеблій О. Руська Трійця в історії суспільно-політичного руху і культури України. –К.,1987

Методичні рекомендації


Зміст відповіді на перше питання випливає з його формулювання. Особливу увагу доцільно приділити а/ реформі 1861 р. та її наслідкам в соціально-економічній сфері;

б/ початку промислового перевороту в Україні, його особливостям і результатам.

Логічним повинен стати висновок про вступ України в новий етап свого розвитку - етап розвитку капіталізму.

Друге питання бажано розглядати за схемою, запропонованою планом.

Відповідь на третє питання доцільно побудувати за таким планом: адміністративно-політичний устрій західноукраїнських земель;

- соціально-економічний розвиток краю;

- антифеодальний рух селянства;

- національний рух "Руська трійця".

Друге заняття

План


1. Становлення консолідація української нації в др. полов. ХІХ ст.

2. Політика царизму щодо українства. Заборона українства 1876 р.

3. Розвиток культури України у XIX ст.

Теми рефератів


1. Михайло Драгоманов - видатний громадсько-політичний діяч України

2. Володимир Антонович - історик та громадський діяч.

Додаткова література


1. Федченко П.М. Михайло Драгоманов: життя і творчість.-К.,1991

2. Іванова Л.Г. М.П.Драгоманов і історія України //Український історичний журнал»-І99І.-№ 9 с.127-130.

3. Киян О.І. Життєвий та творчий шлях В.Б.Антоновича //Український історичний журнал .-1991.- №2.С 64-76

Методичні рекомендації


Відповідаючи на перше питання, треба перш за все, охарактеризувати території, заселені українцями, показати, до складу яких держав у XIX ст. вони входили, які зміни відбулися у регіонально" кількісному та соціальному складі населення протягом століття. Далі бажано звернути увагу на зростання національної свідомості українців, пояснити причини цього явища, висвітлити роль української мови та культури в процесі національної консолідації. Доцільно довести, що спільність економічного життя нації стала вадливим фактором ЇЇ консолідації.

Друге питання передбачає висвітлення а/ антиукраїнської по­літики уряду Російської імперії у другій половині XIX ст.;

б/ культурно-освітньої політики уряду Австро-Угорщини, яка об’єктивно була спрямована на денаціоналізацію українського населення.

Відповідь на трете питання бажано побудувати в формі окремих реферативних доповідей, кожна з яких стосувалася б одного з напрямків розвитку української культури.

Другий триместр


Основна література, рекомендована до семінарських занять ІІ триместру.

1. Історія України: Курс лекцій. У 2 кн. Кн. 2.-К., І992

2. Субтельний Орест. Україна. Історія.-К.,1991

3. Полянська - Василенко Н. Історія України. У 2 кн. Кн.2.-К.,І994

4. Лановик Б.Д. Історія України. -К., 1993

5. Клапчук С.М. Хрестоматія з історії України, -К., 1993.

ТЕМА 8. УКРАЇНА В ПЕРІОД УТВЕРДЖЕННЯ І

РОЗВИТКУ КАПІТАЛІЗМУ І ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

/4 години/

Перше заняття


План

1. Економічний розвиток України наприкінці ХІХ- на початку XX ст. 2. Революція І905-І907 рр. та Її наслідки.

3. Створення в Україні політичних партій, їх програми, стратегія і тактика.

4. Аграрна реформа Г.А.Столипіна та її проведення в Україні.

Теми рефератів


1. Українське політичне життя і політичні партії на початку XX ст.

2. М.І. Міхновський - апостол українського самостійництва.

Додаткова література


1. Багатопартійна українська держава на початку XX ст. : Програмні документи перших українських політичних партій,-К.,1992.-94 с.

2. Левенець Ю. Ліворадикальні партії в Україні напередодні Жовтневого перевороту //Український історичний журнал. -1992.-№ 3 с.23-31.

3. Курас І.Ф., Турченко Ф.Г., Геращенко Т.С., М.І.Міхновський:

постать на тлі епохи //Український історичний журнал.-1992 №9.-с.76-90.

4. Лебеденко О.М. Анархісти в .Україні //Український історичний журнал.-1991.-№11 с.36-42.

5. Самарцев І.Г. Чорносотенці на Україні /І905-І9І7/ //Український історичний журнал.-1992.-№ І.-с.90-98.

6. Волковинський В.М., Левенець Ю.А», П.А.Столипін: з життя та державної діяльності //Український історичний журнал -І99І.-№ 4. с.ІІб-125.

Методичні рекомендації


Готуючись до відповіді на перше питання, студентам бажано усвідомити, що Україна наприкінці XIX- на початку XX сто становила складову частину Російської імперії, економіка якої пережи­вала період бурхливого розвитку. Але існувала значна різниця у рі.вн1 економічного розвитку і характері економічних відносин в різних регіонах України. Необхідно показати, в чому вона полягала.

Характеризуючи, зокрема, економічний розвиток півдня України, доцільно:

а/ висвітлити причини його високих темпів;

б/ пояснити, з чим пов'язаний відносно невеликий відсоток українців серед мешканців міст і робітників промислових підприємств.

Бажано також дати стислу характеристику соціального складу населення України.

Відповідаючи на друге питання, необхідно пояснити причини, дати загальну характеристику першої російської революції І905-І907 рр. і більш детально зупинитися на її наслідках. Зокрема, бажано висвітлити зміст царського Маніфесту 17 жовтня 1905 р.» показати, що саме він поклав початок процесу перетворення серед­ньовічної абсолютної монархії Російської імперії в конституційну. Далі доцільно розповісти про реакцію українців на цей Маніфест та їх участь в роботі Державної Думи,

Підготовка до третього питання передбачає використання додаткової новітньої літератури, яка дасть можливість показати процес створення в Україні політичних угруповань, передусім РУП, з якої вийшли всі основні політичні партії .України /НУП, "Спілка", УСДРП, УНП/. Бажано висвітлити широкий спектр політичних об’єднань в Україні початку XX ст., показати, що поряд з українськими партіями тут активно діяли загальноросійські /РСДРП, партія соціалістів-революціонерів, партія конституційних демократів, "Союз російського народу", анархісти тощо/.

Трете питання е дуже важливим і настільки значним за обсягом, що бажано доповнити основну відповідь спеціальний рефератом.

Відповідаючи на останнє питання, необхідно висвітлити:

а/ причини та зміст аграрної реформи П.Столипіна;

б/ особливості її впровадження в Україні;

в/ наслідки реформи.

На закінчення бажано запропонувати студентам дати власну оцінку столипінської аграрної реформи.

Друге заняття

План


1. Причини, початок і характер першої світової війни.

2. Ставлення до війни різних класів і партій України. 5, Економічне і політичне становище в Україні в роки війни.

Теми рефератів


Українські Січові стрільці: хто вони?

Додаткова література


1. Дорошенко Д.І. Історія України. І9І7-І923 //Прапор.-1990.-№11 с.80-106.

2. Нагаєвський І. Історія української держави двадцятого столі ття.-К.,1994.-с.46-63.

3. Литвин М.Р., Науменко К.Е. Українські січові стрільці. -Львів, 1991.

Методичні рекомендації

Готуючись до відповіді на перше питання, студенти повинні чітко усвідомити, який вузол протиріч являла собою Європа початку XX ст., засувати, з чим було пов'язане загострення протиріч, передусім, між Англією і Францією, з одного боку, і Німеччиною, з іншого. Відповідаючи на це питання, бажано пояснити, в чому на початку XX ст. полягали зовнішньополітичні інтереси царської Росії, які чинники сприяли ЇЇ зближенню з Англією і Францією і, врешті-решт, створенню Антанти. Розповівши про події, що стали приводом до розв'язання І світової війни, відповідаючому доцільно було б розкрити її характер, показати, що всі великі держави, що взяли в ній участь, переслідували загарбницькі цілі. Визвольною ця війна була лише для слов'янських народів Балкан, які захищали свою незалежність.

Готуючись до відповіді на друге питання, бажано пам'ятати, що українські землі входили до складу двох держав, які протистояли одна одній у І світовій війні - Росії і Австро-Угорщини. Тому доцільно поділити питання на дві частини. У першій розповісти про ставлення до війни українських партій Російської імперії, які, за невеликим винятком, підтримали гасло оборони Вітчизни.

Другу частину відповіді присвятити діяльності галицьких українців: розповісти, передусім, про створення Загальної української ради на чолі з Костем Левицьким, визначити її мету, обґрунтувати рішення про створення у складі австро-угорської армії національних збройних частин, що мали воювати за визволення братів-українців "з московських кайдан". Далі доцільно коротенько викласти історію виникнення організацій, що створили підвалини Легіону українських січових стрільців /"Січей", "Соколів"/. З метою більш детального вивчення цього питання бажано доручити одному з студентів підготувати реферат. Взагалі, при вивченні другого питання плану викладач і студенти повинні мати на меті ґрунтовне ознайомлення з історією галицьких січових стрільців, які в роки громадянської війни відіграли визначну роль в історії Наддніпрянської України.

Вивчаючи трете питання плану, треба усвідомити величезний руйнівний вплив війни на економіку українських земель, що пере­бували у складі як Російської, так і Австро-Угорської імперій, У особливо жахливому стані опинилися західні області, які протягом чотирьох років були театром воєнних дій. Бажано пояснити, чому, не зважаючи на лояльність галицьких українців щодо уряду Австро-Угорщини, австро-угорські війська під час відступу розгорнули проти них кампанію терору. Доцільно охарактеризувати також політику російської адміністрації на зайнятих західних землях. Розглядаючи трете питання, викладачу і студентам бажано спрямувати обговорення таким

чином, щоб його логічним закінченням став висновок про те, що І світова війна стала каталізатором загострення економічних, соціаль­них і політичних протиріч всередині країни, прискорила процес зубожіння населення і визрівання нової революції.