26. Які перешкоди заважають підвищенню прибутковості Вашого господарства

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   25   26   27   28   29   30   31   32   33

Учасник 1

За свої кошти Васильківський район нічого не зробив. Тільки субвенція, тоді тільки. А за свої кошти, це так, тільки зарплата.

Учасник 12

У нас трохи краще. В минулому році ми за свої кошти зробили воду, це те, що я казав. Вода у нас це основне, питна вода, це основна причина. Ми туди вложили 43 тисячі, воно все нам обійшлось. Сама установка 30 тисяч, і 15 прибамбаси усякі, то ємкості. Частково ми участували в співфінансуванні при раді пожежної, купили машину, організували пожарну команду на території сільської ради. Що ми ще зробили? Щось ще трете ми зробили? А, дороги. Із державної субвенції ми вилучили 110 тисяч, проклали 2 кілометри дороги.

Учасник 1

Та і я 30 тисяч отрмав.

Учасник 12

Оце ми таке три зробили. В основному у нас і в цьому році будуть гроші витрачені на воду. Є у нас перехідні кошти, у розмірі 60-55 тисяч с того року не витрачених. Ми ж бюджет перевиконали, с нас 130 чи 140%. На сьогоднішній день ми робимо пам’ятник. Ми того солдата завалили. У вас то голова відпала, а у нас пів четверті руки відпало. От той пам’ятник ждав лучних часів. 5 тисяч ми получили с держави на цей пам’ятник, і ніхто не хотів брати. Я забрав його, ми в кар’єрі зробили гранітну плиту. На сьогоднішній день проводиться реконструкція. І 9 травня ми того солдата завалили і поставили ту гранітну плиту. І ото я тож партизанщиною зайнявся. Попробуй всі проекти узгодити. Я почну узгоджувати, по-перше, на це купа грошей витратиться.

Учасник 1

А скільки часу

Учасник 12

А скільки часу буде потрачено, тому я ото пішов так, самі того солдата поставимо, і 9 травня ото відкриємо. Але гроші в цьому році будуть витрачені на водозабезпечення, на забезпечення питною водою.

МОДЕРАТОР

У вас такий пріоритет, в вашої громаді?

Учасник 12

Так, а що ж робити. У нас клуб такий, можете приїхати, подивитись.

Учасник 1

У нас і архітектура, такого клуба нема. Нам просто дах треба робить. Все валиться. 10 років тому, просто шифером крили, а в цьому році треба її зовсім робити.

Учасник 6

Пріоритет - вода. І в минулому році, і в цьому.

МОДЕРАТОР

Які ще існують пріоритети при витраті коштів?

Учасник 12

У нас захищеність статті, поки не виплатять зарплати, и не оплатять енергоносії, ніяких справ не буде. Тому, якщо ми що то робимо, тільки після того, як буде виплата зарплат і енергоносіїв.

МОДЕРАТОР

А після цього, які пріоритети?

Учасник 12

У мене за 20 років гроші якісь є, а якщо нема зарплати, то які ж можуть бути пріоритети

Учасник 3

А у нас пріоритет тоді благоустрій.

Учасник 10

Та він у всіх, той благоустрій.

Учасник 4

І поповнення, ми намагаємося кожним роком перший той дитячий садок, який діє, все там поповнюємо базу.

Учасник 3

Хоча б трошки підтримувати.

Учасник 4

Закупляємо посуду, білизну. Що за свої гроші закупляємо, що запрошуємо.

МОДЕРАТОР

Як ви вважаєте, існує можливість надходження грошей у місцевий бюджет, за рахунок чого, якщо так?

Учасник 4

Не знаю, як по других районах, але нас важкувато, наприклад, із оформленням земельних ділянок. Від яких прикладені договори оренди, від яких, це основне поповнювання на сьогоднішній день, прибутковий податок. І плата за землю. Оренда землі. Наприклад, ми б’ємося, тільки про ринок не будемо казати, ми з 2002 року б’ємося із нашим ринком, який на сьогоднішній день дочірнє підприємство, дніпропетровської обл. спілки. Ви можете уявити, тільки 5 років ми все б’ємося, а до того ж також було. Не укладений договір оренди. До бюджету селищної ради від гектару землі не поступає копійки. При тому що нормативна грошова оцінка на сьогоднішній день становить 74 гривні і 74 копійки один квадратний метр. Хай ми беремо 10%, це 7,40 за один квадратний метр. Це 74 тисячі гривень в рік ми недоотримаємо. Ми на них уже куди хочеш позивалися…

Учасник 10

І податкова в цьому не допомагає.

Учасник 12

Ніхто

Учасник 11

Ніхто не допомагає. Нам кажуть це ваші гроші, беріть, бійтеся.

Учасник 3

От дивиться, от ці ж ферми, і свиноферми, і тракторні бригади, люди ж повикупляли, самі ж ці фермери, а землю не оформляють, вони кажуть - нам легше заплатить штраф 17 гривень, чи 51 гривня.

Учасник 4

Та хай 170 гривень.

Учасник 3

Він каже – мені легше штраф заплатити, чим я буду ходить, оформлять документи, це я тисячі потрачу на оформлення документів.

Учасник 6

Та о то про це стаття їде – самовільний захват землі. На цей час воно ще поки не дії.

Учасник 5

Так, так, є така стаття.

Учасник 6

Так до 3 тисяч штраф, і до 3 років позбавлення волі.

Учасник 4

Хто більш з них совісний, ті прийшли хоча б уклали договір. Там то 2, потім півтори, там же поки оформиш ту земельну ділянку, той договір оренди.

Учасник 3

Та поїздиш

Учасник 4

Так, потім все нічого все не захочеться. То вони з нами уклали, спочатку попередні договори оренди, і оскільки у нас на сьогоднішній день є грошова оцінка, нам це вигідно, нам все одно, чи є у нього цей документ, чи нема.

Учасник 3

Аби гроші, хоч як би платив

Учасник 4

Нам би були гроші. В цьому нам на зустріч іде на сьогоднішній день прокурор наш. Наприклад, що ми подаємо, ага, чи сплатили всі, ні, не сплатили ті –ті, ану давай їх сюди.

Учасник 1

А буває люди- однооосібники, від котрих зовсім нічого не поступає.

Учасник 6

Плата за землю і все.

Учасник 12

Наповнення бюджету, взагалі-то, с землі, взагалі по законодавству, те, що ми за землю беремо, воно в землю повинно і іти. Якщо по законодавству. Я сказав би так, що бюджет, щоб нам наповнити, нам треба звеличить ставки ті, що ти відраховуємо в загальний бюджет. От ми попали в таку ситуацію, це й по вашому району, нема промислових підприємств. Нема таких торгових точок, як в городі. А оподаткування одне і теж саме, 25%, що таке прибутковий податок 25% на сільську раду. Треба хоча б 50 зробить. Хоча б 80. У Києва пріоритет, їм 100% бюджету видано, це зрозуміло, це ж столиця. Але село треба поставити в однакові умови. Мене дуже заїдає, сільський голова розказує. Заїдаєш в город, в два рядки стоять фон арі, ото освітлення. Я у себе накрутив 9 ліній, але так будемо казати – жерлядь. Ми не попадаємо на рівних умовах, тут у них і промислові підприємства. От треба змінить цю систему оподаткування, сільським радам дати трошки більше. В том плані, що у нас тільки земля. Ми не можемо, у нас нема промисловості. От коли буде у нас якась добавка до, ну, наприклад, за землю, ну, хоча б 80%. Ну, 25% прибуткового, це ж взагалі то смішно.

Учасник 10

Так.

Учасник 12

Людина працює, в Києві 100% іде по доходний бюджет, а нам 25%. Ну чому це так?

Учасник 4

А за транспорт, чому нам 60% іде?

Учасник 12

Це просто саму систему змінить. Трошки дасть, хоча багато вони не розживуться, але хоч трохи будуть краще умови пріоритетні. А в городі проблем нема. Квадратний метр вони продають так, що ми гектар стільки не продамо, скільки вони за ті лотки беруть. Що до 100$ квадрат доходить, звичайно. Ті ж супермаркети. В них бюджет наповняється добре.

Учасник 3

І то, ви подивиться на їх дороги.

Учасник 12

А у нас, не дай бог, що завтра дах знесе, на території сільської ради, завтра приїде телебачення, завтра тго ж голову і витягнуть, щоб я хоч глянув – «ну, що ви зробите?». А ми нічого не зробимо. У мене на зарплату немає, на енергоносії. Що він може дальше зробить. Тут треба змінити систему оподаткування.

Учасник 3

Тут не тільки систему оподаткування треба змінить, тут повністю систему треба помінять. За що, хто винен в усьому.

МОДЕРАТОР

А, 2007 рік, дві громади не розказали на що плануєте витратити ці кошти, і які це будуть кошти?

Учасник 12

Ну, на воду. Будемо казати так, що в нас є такі люди, як от у вас тут «бомжі» в городі, у нас також, він іде п’є в річці. Завтра буде питання, і хто буде першим відповідати? Голова. Тому що на території, тому він і крайній. Потому про це і говоримо, та й у нас той же сміття, і дороги і освітлення.

Учасник 4

Та воно у всіх, і вуличне освітлення.

Учасник 12

Буде витрачено туди, якщо нічого не поміняється, це буде десь приблизно весь бюджет, що тільки є, та зберемо. Треба десь тисяч 60-70, на це ми вкидаємо. І буквально через місяць нам повинні одне будівлю передати, через місяць ми починаємо цю роботу. І ще через місяць буде вода. Я катався на цих проектах, я все знаю цих людей. Вони приїхали, змонтували, проплатили і все. І буде питна вода. І все, ми воду зробили, ремені затягнули і тепер ми не будемо нічого робить, бо у нас просто скінчаться гроші, і ми будемо сидіть. А голови підтвердять, хоча ви і перевиконали бюджет, ну добре, купите комп’ютери, а які ж можна дороги строїти, оці три місяці.

Учасник 3

Тільки можна шлаком закинути.

Учасник 12

Ага, дай би в листопаді сніг випав. Получили вони той бюджет, ну і що з ним робиться. Треба чекати тепер перехідних. На весну.

МОДЕРАТОР

А ваша громада, що збирається робить на ці кошти?

Учасник 6

На які кошти? У нас нема коштів на заробітну плату

МОДЕРАТОР

А дотаційні вам?

Учасник 6

Їм тільки на зарплату дають і на енергоносії.

Учасник 3

Так, і все.

Учасник 12

Як зробили, дотації в залежності від того, як населення сплачує за газ.

Учасник 1

І у вас таке саме?

Учасник 4

Так, у всіх же збирали.

Учасник 12

А як це воно у вас?

Учасник 3

Як, населення не платить 90%....

Учасник 6

На таку суму тебе дотації …

Учасник 4

До цього відповідно і дотація.

Учасник 12

Так що тепер, будете ходити, відключати. Є ж лічильники, навіщо ж ще, якийсь глупий контроль. У нас раз в місяць ходе контролер, чи навіть два рази в місяць.

Учасник 6

Два

Учасник 5

Умови ставлять, просто сільські ради вони нікому не потрібні.

Учасник 10

Так, як козли відпущення.

Учасник 4

Для УБОПа, прокуратури.

Учасник 11

У них же проценти якісь є.

Учасник 12

Санстанція, екологія, всі штрафують. І всі вимагають з чого, ну ось візьми бюджет.

Учасник 7

Як ото собаки, тільки от одного одбився, цей вкусив.

Учасник 6

У нас на території є ботанічний заказник, і що там занесли в красну книгу, як то воно по всіх балках того виду рослинництва мається. Зробили 38 гектар ботанічного заказника. І от еколог приїздить, координує. Приїхав, побачив, де хто сів на поляні, сільському голові штраф, побачив, дітвора багаття розпалила, штраф, корову загнали, штраф. В минулому році 4 рази по 75 гривен. Поки я його не послав відкритим текстом.

Учасник 1

Що він з балки все не вийде…

Учасник 6

Ні. Тільки-но рік почався, знову приїжджає. Виявляється, на той ботанічний заказник тільки є грамота, більше ніяких документів. Але тим не менш він найшов привід, процент виконання, по річці проїхав, ага, хтось банку з під черв’яків залишив, сільський голова – не порядок, штраф. Проїхали, ага, чого будівля розбирається. Та до чого тут сільська рада до сільського кооперативу, однак винуваті.

Учасник 1

Чи за межами населення…

Учасник 6

Чи за межами, чи в межах, нікого це не хвилює. Просто найшли, на кого можна все це звалити.

Учасник 12

Ага, кургани передавати…

Учасник 4

Кургани, а вони з кожним роком добавляються, і добавляються.

Учасник 6

Нонсенс, по серед річки на карті знаходиться курган. Річка, скільки світ існує, протікала там. Курган по серед річки.

МОДЕРАТОР

Так і що, що курган, не можна нічого робить?

Учасник 3

Ні.

Учасник 12

Нам потрібно поставити таблички. І пам’ятник архітектури. У нас їх все 135 на території району. У мене ось поле, там і моя земля, 7 гектарів, то було, коли я ще в колгоспі був, тоді дали пай, і там курган. То зрозуміло, то історія. Тепер вимагають за кошти бюджету охоронні таблички поставити, чавунні. Півтори тисячі стоїть табличка, і от на кожному кургані треба поставити. А у нас 135 курганів, та невже всі вони представляють таку історичну цінність? І один курган стоїть не менш мільйона. Навіть там бугорок якийсь, не менш мільйона, ось така ціна його.

Учасник 3

У нас приїхала машина, археологи, розрили той курган, подивилися, сказали, що ніякої цінності він не має. От і все.

Учасник 6

Воно і правильно, ото, що було цінно, його ще до революції повитягували.

МОДЕРАТОР

Об’єкти соціальної сфери фінансуються, ким, як? Є якісь проблеми?

Учасник 11

У нас є і бібліотека, в нас лікарня працює.

Учасник 6

Лікарня то працює, а бібліотеки, коли послідній раз книжки завозили?

Учасник 12

Ні, ми трошки купили. Мало, звичайно

Учасник 6

Ну, скільки, ну, 3 – 4 книжки.

Учасник 12

Я точно не пам’ятаю, півтора року назад 1500 купили. Тепер ми зробили не так, у нас там бібліотекар є в селі маленькім, так ми його звільнили, так ми звільнили: одного на пів ставки, а другого на 0,75. Ми сказали, що ми не потратимо ваші гроші, ось то, що останеться від вашої зарплати, ми щось бібліотеці купимо. Ну, зекономимо трошки. Також треба книжки куплять. Там всі книжки «де твоя партійна совість». Там їх всі спалить, там їх 17 тисяч. Приблизно такого вони напряму.

Учасник 11

Макулатура

Учасник 6

Або довідник «Царя гороха», або революційні видання.

Учасник 4

Можна сказати, що нас кинули сам на сам з цими проблемами.

Учасник 6

Раніше як це було. Коли КСП були, радгоспи, вони всю соціальну сферу села тримали. На їхніх плечах все це було. Ліквідували КСП, радгоспи, фермерські господарства, соціальну сферу всю перекинули на сільську раду. Але фінансувати цю проблему забули. Добавити на фінансування цього забули. А зараз усе повинна сільська рада.

МОДЕРАТОР

Може якісь позабюджетні?

Учасник 4

Як, я не скажу, що у нас все так. Ось в минулому році районна рада при уточнені бюджету допомогли, наприклад. Направили якісь там кошти на дитячий садок. Закупили будівлю для ФАПу. Як тоді розпродували, залишилось село у нас, у нас ще три населених пункти…..

Учасник 3

У нас, коли колгосп розпадався….

Учасник 4

Да..

Учасник 3

Продали ФАП, а фельдшеру куди хочеш. І вона дома людей приймала.

Учасник 4

Так що в минулому році ми придбали будівлю-магазин, оце «Сільпо». Але там таку реконструкцію потрібно робить. На сьогоднішній день ми не можемо її зробить. Коштів треба дуже багато. І вікна, опалення.

Учасник 3