26. Які перешкоди заважають підвищенню прибутковості Вашого господарства
| Вид материала | Документы |
- 1 Принципи та методичні підходи до визначення прибутковості скотарства, 1046.03kb.
- Конкурс сприятиме підвищенню знань дітей про довкілля. Асаме: вивчення лісових екосистем, 27.42kb.
- 1. Що було головною причиною вибору Вашого вузу I спецiальностi?, 139.79kb.
- Формули мовленнєвого етикету християн, 30.11kb.
- Томас Роберт Мальтус вивів закон зменшуваної прибутковості. Відповідно до цього закон, 244.07kb.
- 7. Населення, чисельність, віково-статева структура, національний склад, рівень життя, 531.42kb.
- Cols=2 gutter=175> центр правових досліджень фурси, 4765.05kb.
- Роль І місце готельного господарства І туризму в народногосподарському комплексі України, 120.62kb.
- Значення ресторанного господарства в сучасному суспільстві, 679.17kb.
- 1. Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів належить до професійної, 72.2kb.
Учасник 8
Але не всі.
Учасник 4
Не всі, але частина таких є. А створення робочих місць, як я вже говорив, це 50%, як по нашій сільській раді – 50% надходження до бюджету – це прибутковий податок. А все інше – це інші надходження і дотації.
МОДЕРАТОР
Прибутковий податок. Всі згодні? У всіх так?
Учасник 8
Земля є прибутковою ще. І фіксований. Це три основних.
Учасник 12
А кількість працюючих по кожній сільській раді все зменшується.
Учасник 8
Від землі 60% відрахувань йде на сільську раду, 25% - прибуткового податку і 20% - фіксованого. Зібрали 10 тисяч, значить, залишається всього 2 тисячі для сільської ради фіксованого. 10 тисяч прибуткового, значить, там 2,5 тисячі лише. А земельний 60%. Землі ж понімаєте, землі роздані людям одне, потом землі фермери забрали, вони сьогодні по-другому сплачують за землі.
Учасник 4
Це мається на увазі землі запасу, не переоформлені.
Учасник 8
Хоча є землі запасу, за них нічого не отримують. Вони позабирали в основному землі. Вони сплачують фіксований податок чи єдиний податок. Проблема становиться в тому, що далі буде. Отримають за те, що вони здали свої паї тоді, але до сільської ради, до бюджету на надійде. А не надійде тому, що воно роздане зовсім другим податкам, а ті податки до сільської ради не надходять. Вони йдуть прямо туди, наверх.
Учасник 9
Всі голови говорять, я чую тільки про проблеми. А чого не говорити про щось інше? Тут одна ситуація, у всіх голів я почув тільки проблеми одні. Інвестори приходять – теж проблеми, звільняють людей, техніка входить.
Учасник 8
Три види інвестори вже є, так? Одні приходять працювати і хочуть, щоб земля була, другі приходять для того, щоб сьогодні, як, вихватить, і треті приходять період ждуть, вичікують для того, щоб ось почнеться продаж землі. Все. Вони практично чорнять землю. Вони мають зовсім другі фірми, які їм постачають кошти, їх сьогодні мало інтересує земля. Їм технологія обробітку не потрібна, не видержано нічого. Щоб мізерні ті заробітні плати.
Учасник 12
Земля цікавить як майбутній товар.
МОДЕРАТОР
З інвесторами зрозуміло. Що ви хотіли ще додати?
Учасник 3
По Зеленківській сільській раді, у нас є 2 місцеві господарства. Зайшов на сьогодні інвестор в латури агро, якби нам сплачували всі ці податки, те, що ми віддали їм в оренду, наприклад, 530 гектар землі запасу резерву, 433 гектари – невитримані, неоформлені паї, 40 гектар – під забудовами, дороги, і вони все сплачували і не затягували оформлення договорів, як на сьогодні, то ми б за ці кошти, нам би хватало на різні соціальні проблеми і взагалі тоді б не було проблеми. А так вже вони із січні місяця ні копійки не платять і договори всі на сьогодні не оформлений.
Учасник 8
Вони ж не мають права взяти, понімаєте, в чому справа. Ми теж займалися цим питанням, то на місцях повинні вирішувати районні адміністрації, районні ради, тому що у нас тяганина йде, там землі, кадастри ті, у них там строки, там 2 місяці, там 3 місяці, там експертиза і це рік буде проходити, це точно.
Учасник 3
Вони самі затягують. У них можна випросити грошей, авансувати, щоб вони дали, можна там попросити, вони може і пішли би, але ж поки неоформлений договір і раніше попросити, то пройде час, і ти повернеш їх назад їм. І приходиться ждати. А так всі господарства, які вони взяли землі, і оформлений договір був згідно чинного законодавства і платили регулярно, розбив помісячно, то можна б жити, без всяких питань вирішувати...
Учасник 4
На зарплату хватить.
Учасник 3
Та чого на зарплату? Ні. У нас було б на різні соціальні проблеми, так, як сьогодні йде підготовка до 9 травня, потрібно відремонтувати братські могили, монументи, пам’ятники. І приходиться де-то, яким-то контрабандним шляхом вирішувати, брати, ходити, збирати дані, що треба відремонтувати, шукати таких побічних інвесторів, йти в магазин і просити, щоб давайте вирішимо це питання, щоб люди ж приїдуть, люди не поймуть, якщо буде братська могила і пам’ятник не пофарбований, не приведений в порядок.
Учасник 4
Ми державні службовці, і це вже корупція.
Учасник 3
Корупція не зафіксована.
Учасник 7
Це просто ніхто вам не оформляє. А як хтось захоче оформити – все буде законно.
МОДЕРАТОР
Скажіть, будь ласка, щодо бюджету на 2007 рік. Який його розмір і на що планується його витратити перш за все?
Учасник 9
Те ж саме.
Учасник 5
Заробітна плата і енергоносії. Оце все.
Учасник 8
І відрахування. І все. І в основному скрізь все так, тому що не передбачено подорожчання газу, не передбачено підвищення заробітної плати, не передбачено воно було с ходу, зразу видно було. Тепер крутиться як хочете у ту суму, що тоді виділили, як хочеш, так і крутися.
МОДЕРАТОР
Тобто змін ніяких не відбудеться у цьому році, так?
Учасник 8
Так. Навпаки, ще гірше.
Учасник 3
І вони сформовані і прийняті так, що хочемо ми, не хочемо, але там 10-й, 11-й місяць, 12-й місяць практично ми не будемо знати, що робити. І без додаткової дотації від держави ми просто не в змозі будемо жити. Тому що вони спочатку по цих питаннях, які ми назвали, сформовані не так, як треба.
Учасник 4
І скажемо відверто, всі ці дані по тому, скільки не хватає на заробітну плату і відрахування, все це є у районних фінансових відділах, все це є в обласних фінансових відділах, тобто всі служби все про це знають.
Учасник 8
Через що ж і живуть. Дві школи – середня школа в селі, і школа-інтернат. Середня – злидні, а там і пластикові вікна, і туалет, і каналізація, і що хочемо. Ну, 2 мільйони 700 тисяч на рік, де 125 учнів.
Учасник 4
І СБУ – спонсор.
Учасник 8
І працюючих 70 чоловік. А СБУ – що таке? Привезли там подарки.
Бюджет, я вам говорю, що бюджет районний і обласний бюджет. Де гроші? Починаючи з обласного, отут гроші осідають і пішли нагору. Що там знаходиться і там? Що на том Майдані сидять і гроші платять? Платять і находять.
Учасник 12
Та хіба там багато платять?
Учасник 8
150 рублів.
Учасник 12
В день на бюджет на Майдані припадає районний бюджет наш.
Учасник 8
На те гроші є, а на те немає.
Учасник 12
Якщо на чоловіка 300 гривень в день витратять на Майдані, помножити треба на 70 тисяч – 2 мільйони. Це бюджет району в год. Все.
Учасник 4
Все-таки я ще раз хотів наголосити – одна с основних статей поповнення бюджету – це зайнятість населення на селі. Зараз йде відтік населення із сіл в більш-менш крупні населені пункти і це видно в демографічній ситуації, така, що в селах люди хати продають і йдуть до цивілізації. Але роботи, скажемо так, нема. Із-за цього страждають і діти, і дорослі. Важке питання на сьогоднішній день – це зайнятість населення на селі.
Учасник 12
Якщо взяти Сумщину, то Сумщині ще в кращому положенні тим, що в нас осталося якось там товариство, скажемо, по селах, одне там, два осталося. А якщо взяти південь України, захід України, там взагалі ж немає. Землю, майно роздали і люди самі обробляють землю. Там ще складніше. А наші, в принципі, держаться товариства, в кожному селі є товариства, хай там інвестори заходять, тваринництво вирізають, зменшується кількість працюючих, але ще поки якось держиться. Якщо не розвалять зовсім тваринництво, значить, ще люди будуть працювати, буде зайнятість в тваринництві. Навіть сьогоднішні технології, які застосовують у тваринництві, у нас, в Лебединському районі, зараз створюється буквально 4-5 приватних підприємств, які створюють комплекси. Вони вже беруть європейські технології. На фермі теж працюватиме близько там тисячі-дві тисячі буде голів, свиней, буде працювати 10 чоловік максимум. Тваринництво вручну все робили. А зараз нові технології ідуть. Так само і техніка, яка застосовується. У нас на район є один трактор, американський трактор купили, сьогодні заміняє порядку 50 чоловік-механізаторів. І він може обробити пів района. Один він тільки поки, тому що коштів не хватає підприємцю купити. Вони ж теж. Ми ж привикли, що у нас трактора маленькі використовують і механізаторів багато, а є технології, зовсім другі технології використовують же. І наші окремі власники ідуть на те, щоб купити такий трактор, використати технології і мати прибуток. Він для чого працює? Щоб мати прибуток, щоб були кошти. А зайнятість, виходить, що кількість працюючих зменшується. Але ми теж готові до того, що буде зменшуватися. Чому? Взяти Європу. В Європі працює 3% населення в селі. А у нас сьогодні не 3, у нас сьогодні набагато більше працює, хоча кількість працюючих географічно, скажемо, чи як назвати її, що помирає більше, ніж народжується, багато тікає з села, і особливо, де підприємства стають слабими, з села тікають усі, тобто стараються, хто може, виїхати з села. Сьогодні ж проблеми у кожному селі – скільки хат пустих по сільській раді. Порядку 100 буває, 50 і так далі. В кожній сільській раді пусті хати стоять. Тобто стоїть приміщення, хата, і ніхто його не дивиться, там всі лазять.
Учасник 5
А ще як на республіканській трасі, так і не знаєш, що робити.
Учасник 4
Крім того, є державна програма про створення робочих місць, яка, скажемо так, доводиться зверху донизу, але ця програма на сьогоднішній день фінансово не підкріплена. Бажав би хто-небудь із сільських голів створити комунальне підприємство, але що воно чує? Якщо, скажемо відверто, на сьогоднішній день не прораховується навіть заробітна плата апарату сільської ради. Я знову щодо зайнятості населення. Тобто є хороші, і дуже хороші державні програми, але вони не підкріплені фінансово.
Учасник 8
Приїздив до мне друг, він працює у Белгородській області. У них як? Пройшла реорганізація господарства, так само, як і у нас. І там для громади було виділено – оце тобі трактор, оце вам машина, оце вам те, те. І люди цим займаються. Господарство створене. Техніку дали, все дали, і при том нову давали техніку, ні стару. А наші зробили – розігнали, але нічого не дали. І це розпаювали. Розпаювали ту пожарну машину, розпаювали будинки культури і до чого тільки не доходило.
Учасник 12
Сумно.
МОДЕРАТОР
Давайте повернемося до об’єктів соціальної сфери. У мене одне питання залишилось. Отже, ви кажете, що бюджет не фінансує зовсім ці об’єкти, так?
Учасник 8
Чого? Фінансує, тільки ж в по залишковому принципі.
МОДЕРАТОР
От, як ви з цім справляєтесь? Може, є якісь позабюджетні джерела фінансування? Є щось таке?
Учасник 8
Є таке. Я ж кажу, це мізер. Бібліотеки там платні, книжки лишаються. У Домі культури там танці, і так далі. Але це копійки, це для того, щоб тільки підтримати може, там банку краски купити, а щоб капітально відремонтувати – це ж сьогодні...
МОДЕРАТОР
А як ви вважаєте, існує необхідність створення якогось комерційного підприємства для обслуговування таких об’єктів?
Учасник 8
Якщо б було, ми не проти.
Учасник 5
Питання знову – а де? Де найти у місцевому бюджеті кошти, щоб заплатити по тій комерційній структурі, яка відремонтує, допустимо, чи клуб, чи садок.
МОДЕРАТОР
Але було б це добре, так?
Учасник 8
Конечно.
Учасник 5
Конечно добре. Але питання знову в фінансуванні. І наприклад, візьмемо таке питання. Зараз, наприклад, наступив 2007 рік. Кожен сільський голова якось планує для себе, я, наприклад, хотів, щоб у нас дитячий садок відремонтувався. У нас виготовлений проект, ми вже три роки цей проект засвідчуємо перед обласними структурами, що допоможіть нам, у нас на рівні сільської ради, районної нема цих коштів. В області другий раз крутяться ці кошти від нафти, від газу і других структур, направляються кошти. Але 2007-й рік іде, і така невизначеність. Ніхто не знає із районів, не кажу вже про сільські ради, хто включений у той перелік, що дійсно, у 2007 році буде, наприклад, наш садок ремонтуватися, чи їхній якийсь об’єкт буде робитися, ніхто цією картиною так чітко не володіє.
Учасник 8
Вони володіють, тільки ми не знаємо. Ми не володіємо.
Учасник 12
Коли бюджет приймається, там же розписується, де буде що робитися. Цей об’єкт включаємо, а такий не включаємо. А в планах є. Якщо кошти йдуть, кажуть, може ваш буде. Так кажуть? Якщо дадуть...
Учасник 5
А чого його спочатку не створити, наприклад, на ваш район ви сплануєте, ми таку суму вам дамо, а ви там поговоріть на місті району, що, по яких сільських радах одні об’єкти, там дороги, там садки, там ще щось. А так все воно крутиться. По нашому прикладу, ми три роки вже, і третій раз переробили проект по дитячому садку і весь час, ніби, в переліку області, уже власно, рада затвердила, що ми включені в перелік об’єктів, що у цьому 2007-му році буде газифікація, але при надходженні коштів. А вони і надійшли, але знову не попали нам, або ще комусь. Така ситуація.
Учасник 4
Приватний підприємець на сьогоднішній день іде тільки в ту сферу, де швидко іде обіг коштів і де є прибуток. Який прибуток у приватного підприємця може бути у Будинку культури, якщо в селі там 300, 400, 500 чоловік жителів? В основному всі пенсійного віку і школярі. Який приватний підприємець на сьогоднішній день піде у дільничну лікарню в селі, де не зрозуміло, які кошти залучаються. Нема прибутку, і приватний підприємець ні в дитячий садок, ні в клуб не піде.
МОДЕРАТОР
А взагалі підприємства яких сфер ще є на території ваших рад, громад?
Учасник 5
Бюджетна сфера – це основна. Тобто дошкільний навчальний заклад, клуб, бібліотека, паб.
МОДЕРАТОР
Приватні підприємства якісь?
Учасник 5
Вони є, але, так сказати...
Учасник 8
Магазини, бари, виготовлення, Мотря, де э. Як воно склалось демографічно.
Учасник 5
І там з боку, якщо ми комерційну сторону зачепили, і там з боку держави повинен бути процес керованим, щоб, ну, вони у дійсності теж роблять і теж живуть, але теж вони якось повинні більш реально обкладатися податками, тому що якось ділиться з громадою треба, і більш на законному рівні, щоб ми не ходили, випрошували, і в той час воно може проти нас повернуться, що дай копійку, дай десятку там на банку краски, а він може пожалуватися і сказати: „Слухай, не займайся ти нісенітницею”.
Учасник 4
І кожного дня сільський голова ходить по лезу ножа і не знає, як йому бути в питанні співпраці з приватними підприємцями.
Учасник 8
Установлюється в залежності, ось у чому справа.
Учасник 4
Так. І тоді приходить час підвищувати податки, єдиний, фіксований, торговий патент чи базарний збір, то починаються дуже великі трагедії.
Учасник 8
Тоді була партійна організація колгоспу і рядом церква. Попросив батюшка на службу стільчиків у конторі, а секретар не дав, сказав, попробую, але доклади напишу. Так воно і зараз.
МОДЕРАТОР
Бізнес-структури якісь є на території громад?
Учасник 4
Що маєтесь на увазі?
МОДЕРАТОР
Як ви зрозумієте це?
Учасник 4
В селі бізнес-структури? У нас в основному приватні підприємства.
Учасник 3
Це те саме, але в менших масштабах.
Учасник 5
Інвестора – це теж свого роду бізнес, тільки такий, який ми сьогодні оговорювали, який не задовольняє на сьогодні місцеві громади.
Учасник 4
Оскільки тут зібрались, наскільки я зрозумів в основному представники сільських громад, тобто на селі, яке виробництво сільськогосподарське, значить, бізнес – це ті інвестора, які приходять на сьогоднішній день, заключають договори на оренду землі і приватні підприємці, торгівля там невеличка сфера, побутові послуги, кафе, бари.
МОДЕРАТОР
Люди взагалі працюють на яких-то загальних підприємствах, так?
Учасник 4
Так. У нас райони, області практично всі сільськогосподарські як така крупна промислова база – це крупні міста – Суми, Шостка, Конотоп.
Учасник 12
Тепер практично не залишилось промислових підприємств. Скажемо, у нас був маслозавод і сирзавод, вже їх немає. Маслозавод один розібрали зовсім, сирзавод стоїть і не працює. Спиртзавод, правда, був, стояв 5 років, зараз запустили. Прийшов новий інвестор, запустили це в районі. Так спиртзавод, який раніше давав району 70% бюджету. Зараз він тільки розпочав роботу свою. Так у нього сьогодні є продукція, яка виготовляться.
МОДЕРАТОР
Щодо земельних угод, виникають якісь конфліктні ситуації між пайовиками підприємств?
Учасник 8
Звичайно, як не сплачують, виникають.
МОДЕРАТОР
Які?
Учасник 8
Відносини між людиною і землекористувачем – одне – несплата орендної плати. Оце і все. Йому що треба? Як ти посіяв, що посіяв, а якщо не сплачує, то виникають конфлікти, а так ні.
МОДЕРАТОР
Може, при якомусь перерозподілі?
Учасник 12
Договір на оренду землі підписано, і кожний власник повинен віддавати гроші своєчасно. Але не всі ж своєчасно віддають. Знову, виникає проблема в том, що земля знаходиться в оренді, а плату кожний власник не своєчасно отримує. Сьогодні, скажемо так, процентів 30 власників землі не отримали своєчасно плату за ту землю, вона потім знаходиться в оренді. Так само і за майно. Приходить новий власник, йому майно, що колись використовували товариство або колгосп, воно йому не потрібно, і воно остається нічиє. Остається майно і робить з ним, що хочете. А власнику воно не потрібне. Тоді голова болить усім – де його діти і що з ним зробіть. Як його розділить. Он, Іван сидить мовчить, він знає, як його ділить, оскільки його ділять вже. Товариство розсипалось, немає, приходять маленькі то ферми, то підприємець, які беруть в оренду ферму чи ще що-небудь, або приходять 3 інвестори, забирають одну землю. А все інше не потрібне. Все інше потім розділить і так до всіх доходить, і до судді. А, в принципі, стоїть ферма, нічия, що з неї остається через півроку?
Учасник 4
Куча щебенів.
Учасник 12
Кожний приходить, бере, ніхто не може зберігати, ніхто не охороняє. Наскільки проблеми виникають. Люди самі себе, вони не розуміють.
Учасник 8
Їм хоч кажи, хоч ні. Та це ж ваше стоїть. „Яке воно наше? Воно колгоспне”.
Учасник 12
Колгоспне, воно було б колективне. А зараз практично розпайоване що майно, що земля. Але земля в натурі є, а майно не у всіх господарствах виділено, що це трактор на двох чоловік виділено, на 5 чоловік ферма виділена. Воно ж до кінця не розпайоване, тоді виникають такі різні великі питання.
МОДЕРАТОР
А місцеві органи якось допомагають у вирішенні таких конфліктів чи не втручаються?
Учасник 4
Оскільки підприємство збанкрутувало, воно проходить через суд. Там є арбітражний керуючий, який управляє всім цім ділом. І нас практично туди вже не допускають. Той продав тому на розборку, і все так тихенько рознесли і все.
Учасник 12
Одним словом, він ліквідатор. Придумали таке слово в народі.
Учасник 5
Після складання угоди на землю, інвестори беруть тільки землю орну, те, що схил, залужена землю, вони від неї уходять і різні спековища, усе їм не потрібно. Їм потрібна тільки земля орна.
Учасник 12
Їм потрібен товар.
Учасник 5
А у такої землі схили скрізь, їх багато. Можна б ще заключити під менший процент, тому що якщо береш землю якісну, то візьми ж і таку, і використовуй її.
МОДЕРАТОР
Як вважаєте, можуть якісь зміни настати з часом у цьому питанні?
Учасник 6
Рік села треба оголошувати, як в минулому році.
Учасник 12
У нас в минулому році, 2006 рік, державою було оголошено, що рік села. Рік кінчився, і село кінчається. Ще треба оголосити рік села, і села не стане зовсім.
МОДЕРАТОР
Цивільно-правові угоди – це, я так розумію, саме оренда землі, так?
Учасник 5
Підписання договорів оренди на всіх рівнях, чи це з людьми, чи це з місцевими органами самоврядування.
Учасник 3
Оренда землі власниками, людьми, якщо взяти 447 гривень – то це мізер відносно землі людям орендна плата. Це не плата, якщо людям даються такі пайки. Вони пустять – це зерно, та всі ціни завищені, наприклад, зараз у нас віддають муку вищого сорту, перший, за рахунок паю. Виходить мішок – 85 гривень. Що в магазині за 70 гривень або в підприємстві можна купити і все.
Учасник 8
Цукор стоїв 2,3, а він продавав по 5.
Учасник 3
Це ж ущемляє інтереси людей, громадян. Вони і так живуть за межею бідності, дуже багато людей. Ми, керівники, повинні дивитися і знать, наприклад, я знаю, хто є, бо я попрацював у сільському господарстві 45 років. Працюючи головою колгоспу, якщо до мене приходила людина і я знаю, що вона, в неї взагалі, нема нічого, я випишу їй, а якщо приходе якийсь горлохват, я йому не дам.
Учасник 8
Ти теж старався в орендну плату подорожче дати.
Учасник 3
Ні. Тоді, наприклад, продавали живність, корів, і мені совітували керівники різного рангу, що „Ти завись ціни”. Я вище ціни м’ясокомбінату не продавав не телят, не корів, нічого. Я за це не боюсь сказати і я не робив з головою колгоспу, так, склалась доля.
МОДЕРАТОР
Давайте не будемо цього обговорювати. Давайте ще поговоримо про дорадчі служби. Оцініть їх роль і значення на території сільських громад. Що ви про них думаєте?
Учасник 4
Ми ото, першого чоловіка дорадчого, то це вас бачимо на сьогоднішній день. Я, правда, тільки рік пропрацював.
МОДЕРАТОР
То взагалі нема ніяких контактів з ними, співпраці ніякої?
Учасник 4
Оце ви нам організували, так ми хоча б подивилися, послухали, приємно.
МОДЕРАТОР
А чому так сталося?
Учасник 4
У них, мабуть, питати треба.
Учасник 8
Багато людей не знають, що воно таке є.
МОДЕРАТОР
Вони не виказують ініціативи або як це може бути?
Учасник 3
Або ми за них не знаємо, що вони повинні.
Учасник 6
Ви всі висловилися, тепер я. Треба працювати і дорадча служба буде на своєму місті, тому що по нашій сільській раді закладений сад у школі, навчально-виховному комплексі, також зроблено по селу – сажанці посаджені, по фермерах – наші фермери тісно співпрацюють із дорадчою службою. Завезені, дякуючи дорадчій службі, більш врожайні сорти і картоплі, і зернових. Співпраця з дорадчою службою є, хто хоче співпрацювати, значить, працюють з дорадчою службою. У нас, по нашій сільській раді, у нас школа тісно співпрацює з дорадчою службою.
МОДЕРАТОР
Школа? Яким чином?
Учасник 6
Значить, навчально-виховний комплекс, я сказав, закладений сад в школі. І фермери тісно співпрацюють з дорадчою службою. У нас співпраця є. Частенький гість у нас, в сільській раді, і є позитивні зміни.
Учасник 12
У нас коли фермери створюються, підходять до дорадчої служби, вони допомагають задоволенням співпрацю мають.
МОДЕРАТОР
Був у когось ще досвід такої співпраці?
Учасник 8
Значить, буде. Для чого ж ми приїхали сюди?
МОДЕРАТОР
Скажіть, будь ласка, на вашу думку взагалі є майбутнє у таких служб?
Учасник 4
Повинно бути.
Учасник 5
Хотілося б так, щоб було.
МОДЕРАТОР
Для чого? Вам потрібні взагалі такі служби?
Учасник 6
Звичайно, потрібні. Вони досвід повинні передавати на село.
Учасник 7
По району у нас по Лебединському потрібен, щоб займатися конкретно сферою, тісно співпрацюють. Фермерів багато в районі.
Учасник 5
По нашому Недригайлівському, ми, наприклад, це в якійсь мірі для нас нове буде. Ми не настільки обізнані. Хотілось би співпрацювати, якщо у сусідів питання вирішуються і вони задоволені вирішенням і співпрацею такою, ми б теж готові. Мабуть, не настільки ми обізнані.
Учасник 12
Щодо того, як дорадча служба працює з Україною. У нас є управління сільського господарства, як ми його називали раніше, а зараз агропромислового розвитку в кожному районі і ми привикли, що цім займається управління – це відділ райдержадміністрації. Він займається більш селом і всіма проблемами на селі. Це державна служба. А дорадча служба виникає, тобто паралельно йде і ще не всі привикли, що вона така є. Понімаєте, це фактично нова структура, яка появилася в районі.
МОДЕРАТОР
Тобто вас лякає незручність?
Учасник 12
Ні.
Учасник 5
Необізнаність.
Учасник 12
Просто не привикли ні влада, ні роботодавці, ні працівники, що є дорадча служба, що можна піти туди просто порадитися. Якісь проблеми виникають – йдуть ще до управління, а от до дорадчої служби... її тільки почали строїти, вони помаленьку завоюють своїх працівників і тих людей, які до них звертаються. Тож, вони все одно виникають. В різних країнах по-різному вже є відношення. Ми привикли, що у нас є управління, а у других нема такого. А в управління вміщається кількість працівників. Хто буде займатися селом, хто скаже, як робити і що робити? А у них, наскільки я розумію, у них є такі задатки, що вони розкажуть, як робити, що робити, вони потім розказують. Навіть сьогоднішня зустріч. Для чого ми зібралися? Через дорадчу службу ви хочете подивитися, як? Для чого? Для того, щоб потім їм розказати, тій ж самій громаді, довести, як їм вийти з цих питань, які виникають, як вирішити питання позитивно. Ми ж кажемо, що село у нас валиться, уменшається, виробництво зменшується, заробітна плата зменшується. Але ніхто не говорить, що цінова політика держави до села, якщо ми це питання зачепимо, то ніхто не стане дальше цю розмову вести ні про що. Дорадчі служби вони будуть і, я думаю, що в них є майбутнє.
МОДЕРАТОР
Є якісь ще думки по цьому питанню?
Учасник 4
Зрозуміло, що вони потрібні і будемо старатися з ними співпрацювати.
Учасник 2
У Бурині тісно співпрацюють з фермерами. У нас одна із самих великих кількостей фермерів в районі, більше 100, по області – 700, у Бурині більше 100.
МОДЕРАТОР
Ще можна виділити позитивні моменти?
Учасник 2
Консультують, надають допомогу.
МОДЕРАТОР
Наскільки необхідна така допомога, консультації такі?
Учасник 2
Потрібно, тому що фермеру не завжди є час займатися. Прийшов – інформація, все готово.
Учасник 6
В тому місяці допомагали складати бізнес-план підприємцю. Відкривав свою справу, допомагали бізнес-план робити.
МОДЕРАТОР
Зрозуміло. Може, хтось вважає інакше? Ні? Всі згодні. Гаразд. Таке питання. Однаковий доступ до освіти, кар’єри та розвитку мають у ваших громадах чоловіки та жінки? Є таке питання, взагалі стоїть?
Учасник 6
Не стоїть таке питання.
МОДЕРАТОР
Тобто цієї проблеми не існує. Гаразд. Скажіть, будь ласка, молоді люди у вашій громаді мають якісь життєві перспективи? Що ви можете про це сказати? Як молодь почуває себе, що вона робить?
Учасник 5
Вони роботи на можуть знайти, яка перспектива?
МОДЕРАТОР
Роботи в селі нема, да?
Учасник 12
Перше – роботи немає, жити ніде, грошей...
Учасник 7
Навчатися нема за що.
Учасник 12
А якщо за основу взяти навчання, то й говорить не хочеться.
Учасник 4
Воно є, молодіжне кредитування під навчання, але ж з тією заробітною платою, яку отримують батьки, вони просто не можуть собі цього дозволити. Це якщо в бюджетній сфері хтось працює, там ще більш-менш, а в селі.
МОДЕРАТОР
До яких наслідків це призводить взагалі така ситуація, як зараз?
Учасник 6
Вимирання села, як такого.
Учасник 12
Молодь тікає, де може подальше уїхати від села, щоб в селі не працювати. Батько каже дитині: „Я вже наробився в селі, їдь, хватить”. Ті, що осталися, ті, що молоді, які вже попрацювали трошки, ті ще більш-менш, а молодь старається.
Учасник 8
26 умерло, 2 родилось за 4 місяці.
Учасник 2
Є в школі класи, але нема дітей.
Учасник 4
Йде тенденція, в районах поступово закриваються маленькі школи. В минулому році 2 школи по району закрили.
МОДЕРАТОР
У всіх така ситуація?
Учасник 12
Практично у всіх.
Учасник 3
В основному.
Учасник 4
Демографічна ситуація дуже складна.
Учасник 8
Я не бачив ні одного села такого, щоб... тим більше нашим людям треба робити лікарні, школи, а де б ще.
Учасник 4
Так таких як ваше село, скільки таких в районі сіл? Штепівка, Будилька, Василівка, все. Більш нема таких. А у в основному сільхозпідриємство, магазин, бар, ФАП, Будинок культури. Скільки в районі Будинків культури нормальних, як оце приміщення? Один в Голубівкі нормальним, там ще більш-менш, у Будилки тече дах вже, Васильки не опалюється, стоїть просто. Що у вас опалюється? По району 3-5 максимум, які нормальні.
МОДЕРАТОР
Скажіть, будь ласка, прийняття яких законодавчих актів могло б привести до покращення рівня життя в сільській місцевості? Як ви вважаєте?
Учасник 8
Хіба в Хоруживці відчули, що рік села, а більше ніде. У Хоруживці відчули, що бюджет державний, що треба було слати по всій області, туди слали.
Учасник 6
Був рік культури – убрали культури, зробили рік села – убрали село.
МОДЕРАТОР
Убрали село?
Учасник 12
Ну, нема, не стало, не стає. Воно все гірше і гірше. Населення зменшується, виробництво зменшується, працювати ніде, зайнятість зменшується. У нас такого не було раніше, щоб сказали, що в селі безробітні. Ну, 10 років назад таке було? Навіть, коли стала незалежна Україна? Не було поняття, що в селі може біти безробіття. Казали: „В селі хватить всім роботи”. Сьогодні...
Учасник 7
Позавчора 31 чоловіка документи на біржу відвезли, інвестор прийшов до Хустянки Буринського району, Пінчук і Кучма.
Учасник 4
В минулому в селі влітку діти працювали, восени заготовлювали якійсь корм, пасли корів, підвозили воду. Зараз приходять літні канікули, програма розробляється, що „Трудовий десант”, чи як вона там називається, я вже забув, але ж куди іти працювати? Тобто трудове виховання на сьогоднішній день...
Учасник 12
Правильно. Навіть взяти, куди людина з села може поїхати відпочити? В кожному селі по району було чоловік 300 і з району могли відпочити, хто працював в селі. Сьогодні в нас, навіть в області, один санаторій в Лебединському районі, він стоїть, майже не працює. А людина теж не може попасти туди, тому що з їхніми там політикою, чия влада, то путівки не дають, то не виділяють. Легше взяти путівку в Трускавець, так дорого ж стоїть, скільки як путівка доплатити треба, а санаторій стоїть, приміщення стоїть, база. Все є, не може договоритися, щоб він працював, щоб обслуговував людину, яка працює в селі, ту ж саму доярку, того ж самого тракториста. Нікого не цікавить людина, яка працює. Хоча ж не тільки доярка, може будь-хто приїхати відпочивати і оздоровитися.
Учасник 4
Така організація профспілкова, вона зараз майже на селі.
МОДЕРАТОР
Взагалі вона є?
Учасник 4
На папері вона поки що існує, але ж створили фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності і функції профспілки перейшли, тобто путівки санаторно-курортні віддає фонд. Лікарняні оплачує фонд, дитячі подарунки на Новий рік – це також фонд.
Учасник 12
Профспілки, осталась їхня функція – захист інтересів працівників. Як хоче кожна профспілка, так і працює. В принципі, і профспілка, якщо взяти профспілку на селі, там були раніше, скажемо у половині підприємців в районі 20-25 сільгосппідприємств, були половина голів профкому звільнено. Вони займалися питаннями соціальними, захисту інтересів і так далі, культура, спорт. Сьогодні з голів профкому нема ні одного звільненого по області – 5 або 7 чоловік – по всій області, то раніше, скажемо, якщо в районі 25 підприємств, 15 було звільнено голів профкому. А сьогодні їх нема практично, через що і виникають такі питання. Там у них інститут є, робота, але що таке профспілка? Профспілка – це громадська організація. Люди обрали профком, який обрали профком, як люди хочуть, так і працюють. З власником договоритися їм теж сьогодні непросто. Якщо сільський голова не зміг договоритися, то профком тим більше, на громадських засадах, це велика проблема.
МОДЕРАТОР
Зрозуміло. Щодо законодавчих актів, ви ж говорили про землю, про податки, що саме треба? Які зміни зробити у законодавстві, може, є якісь думки?
Учасник 8
Перше – треба правильно зробити Земельний кодекс. Його треба обов’язково переглянути. Він не відповідає сьогодні дійсності, те, що є на селі. Воно збиралося, писалося людиною, яка там не лиха. Так само, як будувалися комплекси, тоді не знали, що свиня та линяє. І починають все переробляти., так саме сьогодні. Строки всі видачі державних актів, державних договорів, рішень, реєстрацій, кадастри і так далі повинно бути якось воно зроблено, щоб зайшла людина, той же самий інвестор заходить, йому дали завдання, в місячний термін ти повинен зробити ці документи, а в нас там зроблять, лежать там місяць, там 2 місяці – це ж кожен папір повинен у чиновника пролежати там місяць, там два, там три в експертизі. Поки її зареєструють, рік – саме швидко все це можна зробити, розумієте? Людина зайшла, вона згодна сьогодні платити гроші зразу, з першого дня, але наше законодавство – поки не буде підписаний договір, ти не маєш права брати податки. Все. І вже він працює на тій землі, але податки не сплачує. І заднім числом теж не буде. Це одне, і друге. Раз вже село, у нас сьогодні треба більше приділяти уваги тім малим підприємствам на селі, якось товаровиробникам, тим самим фермерам і так далі, там теж повинно бути все законодавчо оформлене, тому що фермери залишилися сьогодні, інвестори-інвесторами, а фермер все-таки – це людина, яка залишилась і буде працювати. Інвестор прийшов і продасть землю, і треба, щоб він знав, що якщо він вже обробляє землю, взяв її, вона залишається постійно за ним. Ми сьогодні ще не знаємо, то було зразу, давалася земля в оренду, потом земля дається у власність, користування і так далі, але сьогодні такого поки що немає. Люди, є, працюють, але не всі.
МОДЕРАТОР
Добре. Що можна ще придумати щодо цього? Якісь зміни?
Учасник 4
Можливо, не зміни. На сьогоднішній день дуже багато різних державних програм, які не виконуються, тому що вони не підкріплені фінансово. А з адміністрації люди шлють ці папери, „давай, виконуй”, „давай, роби”. А що ж робити? Та сама зайнятість, створення нових робочих місць і інше.
МОДЕРАТОР
Тобто програми є, а зрушень немає?
Учасник 4
Програми є, але вони не підкріплені роботою, яка проводиться.
Учасник 8
Творить треба одну програму, а то десяток програм створюємо, потім кошти до місця не доходять. Вони є ті кошти і цими коштами хтось користується. Вони доходять куди? На розвиток села є кошти? Є. Ну, виділили 500 мільйонів тих грошей, а прийшло за рік людям всього 200 мільйонів, а 300 де? Вони ж крутилися ті 300 мільйонів. Просто під конкретні програми ті гроші не поступають.
МОДЕРАТОР
Добре. Може, ще таке питання, воно вже підіймалося, але все-таки, що може призвести до підвищення продуктивності працівників сільської місцевості?
Учасник 6
Заробітна платня.
Учасник 12
Нові технології.
Учасник 5
Створення нормальних умов праці.
Учасник 8
Перше – заробітна плата, і умови праці.
Учасник 9
І технології, які застосовуються.
Учасник 12
Само по собі правильно. Технологія залежить від того, що буде оброблятися. А для того, щоб покращити, буде культура виробництва і культура життя. Все. Більше нічого не треба.
Учасник 4
Ну. А перш за все – це створення робочих міст, щоб людина десь працювала.
Учасник 8
Робочі місця, навпаки, у нас уменшаться. Якщо нормальні умови, трактор той прийде, то той трактор заміняє 50 чоловік. А тоді на ті 2000 гектар працювало 300 чоловік.
МОДЕРАТОР
Можна додати якісь прогнози щодо розвитку своєї громади на найближчі три роки.
Учасник 8
Кришка. З таким відношенням до села – це кришка.
Учасник 12
Село на Україні вмирає. Якщо зменшується кількість жителів і працівників, хто працює у сільськогосподарському виробництві, такі ж перспективи і сільської ради. Менше, менше і менше. Нам обіцяють адміністративну реформу, роблять з трьох сільських одну раду, ну і що тоді? Тоді буде людина, яка живе за 30 кілометрів, буде їздити до сільської ради по довідку.
МОДЕРАТОР
Тобто, якщо ніяких змін не відбудеться, село жити не буде?
Учасник 12
Село фактично вимирає.
Учасник 8
Перспективи нема. Люди, як бачите, в Чорнобиль вертаються все одно. Старики доживатиме, а молодь вертатиметься.
Учасник 4
Перша перспектива яка? Якщо молодь залишається в селі, значить, у цього села є якесь майбутнє. Якщо молоді в селі нема, значить, майбутнього теж нема. Якщо закриваються школи, нема школи, нема села.
МОДЕРАТОР
Є ще щось по цій темі додати? Ні? Всі болючі теми обговорили, так? Добре. Тоді дякую за участь, за цікаву бесіду. Дякую, що прийшли.
| | Прізвище ім’я та по-батькові | район | Сільська рада |
| 1 | Малій Іван Іванович | Буринський | Хустянська |
| 2 | Ніконенко Віталій Веніамінович | Буринський | Червонослобідська |
| 3 | Рябченко Павло Федорович | Недригайлівський | Зеленківська |
| 4 | Максименко Сергій Олексійович | Недригайлівський | Недригайлівська селищна |
| 5 | Журба Іван Миколайович | Недригайлівський | Вільшанська |
| 6 | Шолулько Іван Миколайович | Лебединський | Рябушківська |
| 7 | Дробін Володимир Григорович | Лебединський | Камянська |
| 8 | Макуленко Володимир Сергійович | Лебединський | Штепівська |
| 9 | Голуб Анатолій Дмитрович | Лебединський | |
| 10 | Кисельова Юлія Леонідівна | Лебединський | Василівка |
| 11 | Перцева Зоя Іванівна | Лебединський | Будильська |
| 12 | Редько Борис Миколайович | Лебединський | Голубівка |