26. Які перешкоди заважають підвищенню прибутковості Вашого господарства
Вид материала | Документы |
СодержаниеДОДАТОК 2 Стенограми фокус-груп з питань розвитку сільських громад та сільських територій |
- 1 Принципи та методичні підходи до визначення прибутковості скотарства, 1046.03kb.
- Конкурс сприятиме підвищенню знань дітей про довкілля. Асаме: вивчення лісових екосистем, 27.42kb.
- 1. Що було головною причиною вибору Вашого вузу I спецiальностi?, 139.79kb.
- Формули мовленнєвого етикету християн, 30.11kb.
- Томас Роберт Мальтус вивів закон зменшуваної прибутковості. Відповідно до цього закон, 244.07kb.
- 7. Населення, чисельність, віково-статева структура, національний склад, рівень життя, 531.42kb.
- Cols=2 gutter=175> центр правових досліджень фурси, 4765.05kb.
- Роль І місце готельного господарства І туризму в народногосподарському комплексі України, 120.62kb.
- Значення ресторанного господарства в сучасному суспільстві, 679.17kb.
- 1. Інженер з механізації та автоматизації виробничих процесів належить до професійної, 72.2kb.
ДОДАТОК 2
Стенограми фокус-груп з питань розвитку сільських громад та сільських територій
Стенограма 1.
Місце проведення: м. Луцьк
Дата проведення: 24 квітня 2007 року
Тривалість фокус групи: 1 год 35 хвилин
Загальна кількість учасників – 11 осіб
Статус учасників – голови сільських рад Волинської області
МОДЕРАТОР | Називає себе та асистента, розповідає про правила проведення фокус-групи, знайомить учасників з темою обговорення, просить учасників назвати себе та найважливіші відомості про себе. |
Учас. | Називають себе (див. список учасників) |
МОДЕРАТОР | Перше питання про бюджети сілких громад та фінансування соціальної сфери? Як би ви їх охарактеризували? |
учасник 1 | Екологічні проблеми. |
| Стан об’єктів соціальної сфери – клуби, ФАПи. Фінансування на них мізерне. Шукаємо кошти, щоб їх відремонтувати. |
учасник 3 | Земельні проблеми, пов2язані з паюванням. |
учасник 10 | Оренда. |
учасник 6 | Дошкільне виховання .Зараз виданий указ президента,але на дошкільне виховання. Зараз взагалі не виділяється коштів і воно кинуте на сільські громади, які не мають не копійки грошей на ці потреби і бажано щоб воно було як частина управлінь освіти, а не громади. |
учасник 7 | Основне питання фінанси. Були б у сільської громади, всі ці питання були б вирішені |
МОДЕРАТОР | Розмір бюджетного фінансування. Отже, є загальний бюджет громади. Скільки ви маєте власних надходжень і скільки отримуєте у відсотках приблизно фінансування з державного бюджету? З позабюджетних коштів? Давайте почнемо з вас. |
учасник 11 | 30% фінансування а бюджетні кошти 70% дотаційні, тобто 70% отримуємо з державного бюджету.. |
МОДЕРАТОР | А е сільські ради не дотаційні? |
учасник 11 | В районі є. |
МОДЕРАТОР | А серед присутніх? |
учасник 3 | Немає. |
МОДЕРАТОР | Добре. Отже, маємо приклад такого співвідношення: 30% на 70 %є ще якісь? |
учасник 3 | 60%-40% |
МОДЕРАТОР | У вас 60% власного? |
учасник 3 | 40%власних, ще є 50%-50% |
МОДЕРАТОР | Чим викликано така розбіжність показників власних коштів - від 20% власних надходжень до50%? |
учасник 6 | Різницею в розміщенні на території структур, підприємств, організацій. Потрібно міняти бюджетний кодекс. І коли буде так дальше, що податки платитимуть по місцю юридичного знаходженню підприємств, а не за місцем ведення діяльності, ми будемо дотаційні. Бо якщо ми і маємо якесь підприємство, яке знаходиться на нашій території, то податки вони все одно платять за місцем реєстрації. А це місце частіше всього десь у обласному чи районному центрі, а то й в іншій області. Дуже рідкі такі сільські ради, де немає ніякого виробництва, частіше все таки щось є, але ж треба ходити ламати шапки перед тим начальником, просити «змилуйся», перераховуй гроші у нашу сільську раду і ходити на задніх лапах перед ним, щоб він не заплатив гроші в іншу. Бо фіксований податок він платить, а прибутковий податок він хоче – платить у нашу сільську раду, а хоча – платить за місцем реєстрації. В основному регіструються десь на сільську раду, а сільська рада сидить на дотації ще й на кредитах тому, що немає чим платити людям заробітню плату. Попробуй виживи громада. Зараз в основному підприємства реєструються в містах, наприклад, у Володимир Волинському. Або є такі випадки, що приватний підприємець не знайшов спільної мови з сільським головою, перереєструвався у місті, і там платить податки. Поки не зміняться у нас закони кодексу й не зміниться закон про бюджет кожного року, ми будемо бідні і нещасні треба абсолютно ламати дану систему. |
МОДЕРАТОР | А які ви пропонуєте зміни до бюджетного кодексу ? |
учасник 6 | Зміни до бюджетного кодексу. Tак.. По-перше: нам повинні поступати фіксований податок. Відсоток, який поступає на рахунок сільської ради низький, Далі 25% прибуткового податку це відсоток низький. Навіть орендна плата, яку ми беремо з землі, вона ділиться. 60% в бюджет ради, 40% в бюджет району, тобто він також нам не поступає в повному обсязі. |
МОДЕРАТОР | Може хтось може доповнити? |
учасник 2 | Єдиний податок, на мою думку, має весь поступати до місцевого бюджету. Адже ця діяльність здійснюється на нашій території |
учасник 3 | Так, як ми працюємо самі на себе має йти в наш бюджет. |
учасник 8 | Та якщо взяти всю систему податків, то нас, практично, грабують. |
учасник 6 | І тому ми є дотаційними. Поки не буде змін до бюджетного кодексу, ситуація не зміниться. Тоді ми зовсім по іншому будемо господарювати і по іншому виглядати. |
учасник 1 | Я вважаю буде краще стимулювати розвиток системи реєстрації підприємств. Ттбто, ставки певних податків повинні бути менші для підприємств, що реєструються на селі |
МОДЕРАТОР | Я не в курсі регістра земель, а скажіть сільська рада може зарегіструвати підприємств на своїй території чи обов’язково в райцентрі? |
учасник 6 | Обов’язково в райцентр. Є відділ реєстрації, який заносе все в свою систему все йде через район йде на реєстр і податкова. |
МОДЕРАТОР | Вони дають просто юридичну адресу і якщо юридична адреса в селі, а підприємство зареєстроване в районі (там зроблені усі формальні записи) то куди платяться податки – за місцем реєстрації чи за юридичною адресою, тобто в село чи район? |
учасник 3 | Платиться в район, а там розподіляється – частина йде в бюджет громади, частина йде в районний бюджет. Схема розподілу залежить ще й від того, який це податок. |
МОДЕРАТОР | Ну от наприклад податок подоходний. |
учасник 3 | 25% йде в місцевий наш бюджет. |
МОДЕРАТОР | Він спочатку йде в район а потім вам? |
учасник 3 | Він платиться в район, там його розщепили. Iснують казначейські відділення. |
учасник 6 | Розщепили або по місцю реєстрації даного підприємства , або по домовленістю, туди, де підприємство здійснює виробничу діяльність. |
МОДЕРАТОР | Як це «по домовленості»? |
учасник 5 | Якщо він 100 гривень заплатив то 25 гривень йде на цей порядок а 75 забирає район. Такий в нас закон. |
МОДЕРАТОР | От ви кажете платиться по місцю регістрації. Mене цікавить де знаходиться це місце реєстрації. Це юридичнаa адреca «село Хацапетівка» - це місце реєстрації? Чи місце реєстрації -це районний центр, де власне здійснювалися всі процедури з реєстрації в Хацапетівці? |
учасник 6 | Село Хацапетовка такого то району. |
учасник 3 | Тому, що в законодавстві написано 25% йде в місцевий бюджет 50% йде в районний бюджет, 25% йде в обласний бюджет. Це відщеплення нас вже не стосується нам тільки 25% |
учасник 1 | А якщо розмовляти з керівником підприємства на рівні домовленості треба податки тільки на нашу територію, то вони можливо перераховують у мене наприклад такий випадок був. |
учасник 3 | Вони може й підуть на зустріч. |
учасник 8 | І потім контролюючі органи приїдуть і маєте корупцію. |
учасник 6 | Ні, ви не праві корупції тут немає, тому що це передбачено бюджетним кодексом. |
учасник 3 | В законодавстві написано по місцю реєстрації, тому правильно колега каже можемо мати неприємності. |
учасник 8 | Шановні колеги хто з вас мав такий досвід? Pайон не дозволить ви ж практично забираєте в нього. |
учасник 1 | Ви не зрозуміли, у мене була така ситуація: в іншому районі було зареєстровано підприємство і сплачувалися всі податки там, крім земельних, тобто оренда. Я домовився з керівником і вони сплачували прибутковий податок з найманих працівників. |
МОДЕРАТОР | Це було давно? |
учасник 1 | Буквально два місяці назад. |
учасник 8 | Наймані працівники з вашої сільської ради? |
учасник 1 | Частково. |
учасник 7 | Домовлення пішло? |
учасник 1 | Домовлення пішло а по другому підприємству не пройшло бо я навіть направляв листа зв’язувався з податковою, діло затягнулося. |
учасник 8 | І підприємству відмовлено. |
учасник 3 | Однозначно. |
учасник 6 | Це не лише прибутковий податок з найманих працівників - це прибутковий податок ще з паїв. Якщо велика сільська рада і ці землі здані в оренду комусь люди поздавали, то ви уявляєте який це є прибутковий податок? і в нас він відходить в основному в оренду побрали підприємці що живуть в інших районах і на території нашої сільської ради один є з нашого району а один з інакшого району, так той, що з нашого платить нам прибутковий податок, а з іншого району не платить. I от де гроші сільської ради і приїжджають і кажуть чому у вас не розвивається те і чому не розвивається те, а тому що гроші там. |
учасник 1 | Я собі нагадав і хочу доповнити. З моєї точки зору, логіку часто відсутня у законах. Допустимо, землями за межами населених пунктів фактично розпоряджається районна адміністрація, а всю відповідальність несе сільська рада. І було так що заключає договори і розпоряджається адміністрація, наприклад, зробили сміттєзвалища, а штраф за нього плачу я. |
МОДЕРАТОР | А як розпоряджається адміністрація? |
учасник 2 | Згідно земельного кодексу. |
МОДЕРАТОР | Що це за землі? За межами? |
учасник 1 | Все, що межами села. |
МОДЕРАТОР | А ті землі, що раніше належали КСП? Вони територіально ж також за межами села? |
учасник 6 | Тут ще є один нюанс. Чому кажуть «чого дурний бо бідний, чого бідний бо дурний», так само й ми. Чому в нас так виходить? Тому що немає коштів щоб зробити розмежування землі на державну і комунальну власність. Якби в нас було це розмежування ці землі точно, якби вони з державного резерву ради йшли в комунальну власність сільської ради! Але в нас немає коштів щоб зробити ці проекти. Нам кажуть зробити за власні кошти, але там передбачено в законодавстві, що частину коштів дає держава, а частину – сільська рада. Але в першу чергу кошти має дати сільська рада, але цих коштів вона не має. Ось звідси і вся біда |
учасник 1 | Так |
МОДЕРАТОР | Що стосується бюджетного кодексу якби вас попросив зараз сформулювати 1... 2 ...3... пропозиції до змін до бюджетного кодексу на що вони будуть схожі? |
учасник 10 | Я ще додам до цього з досвіду власної роботи за 12 років. Один сільський голова шукає кошти, виконує бюджет. Інший не шукає. Бюджет не виконується. У нас як не сесія, так корегування бюджету. Однаково дадуть дотацію тому, хто знайшов кошти, і тому хто не знайшов. Тому просто нема стимулу шукати додаткові можливості для поповнення бюджету. Не вистачає коштів на утримання дитсадка – йому дотацію дадуть. А зарплату отримують усі однакову, незалежно від результатів наповнення бюджету. |
учасник 1 | До, речі у нас цього року такий випадок. У минулому році при виконанні бюджету власних надходжень було 40 тисяч, дали дотації 100 тисяч. Цього року у нас був бюджет 60 тисяч власного доходу, а дали дотації 95 тисяч. Тобто стимулу для того, щоб набагато збільшувати ці кошти, немає. |
учасник 10 | Усі податки, які збираються на території сільської ради, на мою думку, повинні залишатися в сільській раді. Наприклад, транспортний податок - 50% забирають в районний бюджет, нам 50%. Ну як можна будувати дороги? Потім випрошуєш кошти щоб назад тобі дали, наприклад, для ремонту доріг. |
учасник 7 | Кольський район. У нас податок власники транспортних засобів розщеплялися також. 50% залишалися в сільській раді а 50% в район віддавались. Попередній наш керівник (голова райдержадміністрації) робив так: податок з власників транспортних засобів на сільську раду становить 600 гривень в рік. Що таке 600 гривень? Це або машина щебеню або 2 машини мучки. Він акумулює кошти. Є приміська зона там податок є по 200.000 по 300.000, але він їх не використовує. Він дає бідним. Так от, ми дотаційні, а інші не дотаційний. Голова райдержадміністрації здійснював перерозподіл коштів. За ці кошти ми безкоштовно штахетник брали, ямковий ремонт робили, робили ремонт автобусних зупинок. Отаке було розділення. І я думаю хто заробив це – то добре. А хто не може заробити? От у мене на території сільської ради 4 механізми і є 4 власники транспортного засобу. Це все одно, що нема нічого, це 600 гривень транспортного збору в рік. Що я можу зробити? Але коли мені допоможуть колеги - це нормально, поділитися треба |
учасник 2 | Але виходить, що ви колег забрали кошти |
учасник 1 | Так, це друга сторона медалі. Чи захочуть вам віддавати гроші надалі? |
учасник 7 | Ми на районній сесії так вирішили. Це нормальне явище |
учасник 3 | Вини зробили перерозподіл в межах району. Це нормально |
учасник 1 | Другий випадок. Акумулювали всі кошти в один бюджет. Зробили в одній сільській раді капітальний ремонт дороги, а всі решта сільських рад залишаються ніякі |
учасник 7 | Ні, цього в нас немає. Якщо ми акумулювали ці кошти, а в кінці року вони в нас залишаються, ми розуміємо, що ми їх не використаємо, ми на них купуємо все необхідне для дорожньої служби, яка буде грейдерувати, чистити сніг тощо. І в любу хвилину ви передзвонили - вони при їхали і виконали потрібну для вас роботу. Ми, наприклад, купили автогрейдер і трактор для чищення снігу. |
учасник 1 | Ви зробили районну дорожню службу |
учасник 7 | Так. І вони оперативно працюють. Наприклад, замело снігом і уже на другий день дороги очищають від снігу і ти знаєш, що і хліб підвезуть, і молочко буде і швидка допомога приїде за потреби. Отакий варіант у нас колись був. Це було прекрасно а тепер якщо розділити… У містах транспорту багато, то вони живуть на широку ногу. Вони знають, що завтра асфальт новий покладуть а не тільки ямочний ремонт зроблять. Вуличне освітлення за ці кошти зробити можна. У минулому році маючи 600 гривень мені адміністрація дала 8.000. Це нормально. Я хоч вуличне освітлення зробив. З багатого трохи зняли і дали бідному. Але тільки тому, хто працює |
МОДЕРАТОР | Ви кажете було, був. Що ця система більше не працює? |
учасник 7 | Працює, але не так як раніше, помінялось керівництво трошечки |
учасник 8 | Не так злагоджено |
МОДЕРАТОР | Скажіть є заборгованості у сільських бюджетів? |
учасник 8 | Немає |
учасник 7 | Немає |
учасник 3 | Немає |
МОДЕРАТОР | А ви ж казали про кредити? |
учасник 6 | Кредити постійні |
МОДЕРАТОР | То значить є борг, якщо є кредити ? |
учасник 6 | Якщо взяти наш район, то напевно третя частина живе нормально. Заробітну плату платить без залучення кредитів |
МОДЕРАТОР | А як потім розрахуватись? |
учасник 6 | За рахунок майбутніх надходжень. Сільський голова розраховує, що колись будуть надходження |
МОДЕРАТОР | Вам обіцяють, що надходження будуть? |
учасник 6 | Якщо казначейство бачить, що в нього немає резервів погашення даного кредиту, то кредиту йому ніхто не дає. |
МОДЕРАТОР | То щоб взяти кредит голові потрібен дозвіл казначейства ? |
учасник 6 | Звичайно, безпроцентний кредит, звичайно |
МОДЕРАТОР | То це позика ? |
учасник 6 | Ну це позика |
учасник 10 | А вільні залишки нема у вас в сільській раді? |