В. Г. Лукашевич Декан юридичного факультету Запорізького національного упімерсії нч V, іавідуюча кафедрою адміністративного та господарської о прана, доктор юридичних наук, професор

Вид материала

Навчально-методичний посібник

Содержание Знайдіть розгорнуті відповіді і повторіть Ключові слова та терміни до теми 5. Частина друга: практика Завдання для самостійної роботи студентів (варіант 1) 5. За часів Гетьманщини, згідно із загальним правилом, адвокатами могли бути Варіант з 5. Під час окупації у період Великої Вітчизняної війни Завдання для самостійної роботи

Подобный материал:

• Парламентське видавництво, 5723.42kb.
• Навчально-методичні матеріали із дисципліни, 747.49kb.
• Академічний курс Підручник для вищих навчальних закладів За загальною редакцією академіка, 15341.53kb.
• Міністерство внутрішніх справ національна академія внутрішніх справ навчально-науковий, 509.69kb.
• Факультет психології а. Загальний опис факультету, 435.16kb.
• Міністерство освіти І науки України Слов’янський державний педагогічний університет, 2976.14kb.
• В. К. Шкарупа доктор юридичних наук, професор, начальник кафедри адміністративного, 113.38kb.
• У Волинському національному університеті імені Лесі Українки, 44.38kb.
• Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 520.15kb.
• Національна академія внутрішніх справ навчально-науковий інститут права та психології, 744.37kb.

ЧАСТИНА ДРУГА: ПРАКТИКА

Семінарське заняття 1 Історико-правові проблеми витоки становлення адвокатури


План заняття:

1. Адвокатологія як наука про адвокатуру.
   
2. Виникнення адвокатської професії
   
3. Визначення терміна і суті адвокатури
   
4. Адвокатура у найдавніші часи людського суспільства.
   
5. Адвокатура античного періоду (Греція, Рим).
   
6. Адвокатура в Середні віка (Германія, Франція, Англія).
   
7. Адвокатура в Новий час (Германія, Франція, Англія, СІНА, Канади). X. Основні етапи розвитку адвокатури України (Київська Русь, польсько-литовський
   

період, період Гетьманщини).

9. Російська адвокатура у період XIX - початок XX сторіччь.
   
10. Радянська адвокатура у післяжовтневий період 1917 - 1940 рр. П. Адвокатура УРСР > післявоєнний період. 12. Реформування адвокатури в Україні з 1991 року.
    

Методичні вказівки

Студенти повинні скласти схему з основних базових понять, з яких починається знайомство з сучасною адвокатурою. Зокрема, найголовнішим є усвідомлення того, що адвокатологія є новою самостійною наукою, з власним предметом та методом.

Слід звернути увагу на те, що в усі часи й не в усіх країнах слово "адвокатура" мало те саме значення, що й сьогодні. Разом з тим варто проаналізувати, які елементи правової допомоги на нижчих стадіях розвитку людського суспільства поступово трансформовувалися в цивілізованіші форми й знайшли своє сучасне відображення в чинному законодавстві України. Тому знайомство з навчальною дисципліною починається з вивчення основних питань організації правової допомоги на нижчих стадіях розвитку людського суспільства, а також зародження та походження сучасної адвокатури. Виходячи з того, що адвокатура інститут суспільний, вона зародилася й розвивалася разом з розвитком людського суспільства. Що ж стаю передумовою виникнення адвокатури, звідки з'явився цей термін, хто мав право бути адвокатом? Важливою обставиною є те, що з самого початку одним з елементів формування адвокатської професії стаю ораторське мистецтво, а серед иайвидатиіших ораторів були Антифон. Лізій, Демосфен та інші видатні філософи.

Особливу увагу слід звернути на розвиток форм адвокатської професії в таких країнах Середземномор'я, як Стародавні Греція та Рим, оскільки вважають, що з римської адвокатури почався розвиток світової адвокатури. Студенти повинні знати походження понять "правозаступництво" та "представництво", зрозуміти їх різницю та єдність у адвокатській діяльності. Ще однією рисою формування адвокатської професії у стародавні часи стало визначення поняття професійного злочину. Велике значення мато також зародження гонорарної практики, встановлення присяги та заборона поєднання адвокатської діяльності з обійманням деяких посад (наприклад, посади судді або намісника провінції).

Варто проаналізувати, значення зародження гонорарної практики, встановлення присяги та заборона поєднання адвокатської діяльності з обійманням деяких посад (наприклад, посади судті або намісника провінції).

У процесі опрацювання рекомендованої літератури студенти повинні визначити ознаки, які мана адвокатська діяльність у середньовічній Франції, Німеччині, Англії, і вказати на відмітні риси адвокатури тих часів і розглянути гонорарну практику, форми здійснення адвокатської діяльності, допущення адвоката до участі у процесі. У процесі опрацювання літературних джерел студенти повинні визначити ознаки адвокатської діяльності у середні

60 віки, вказати на відмітні риси адвокатури тих часів, зокрема розглянути гонорарну практик)', форми адвокатської діяльності, допущення адвоката до участі у процесі. Студенти повинні узагальнити вивчений матріал з розвитку адвокатської інституції в Україні, починаючи з періоду Київської Русі, особливу увагу приділити становленню адвокатури в Російській імперії в XIX ст. Завдання студента під час вивчення місця адвокатури в СРСР зрозуміти складні умови розвитку радянської адвокатури, вміти їх аналізувати.

Завдання для самостійної роботи студентів (варіант 1):

Студентам слід підготувати письмові роботи, обравши одну із нижчезазпачених тем:

1. Роль таких правових пам'яток, як "Права, по которым судится малороссийский
народ" та "Литовські статути" у розвитку інституту адвокатури.

2. Підготувати розширене пояснення термінів "логограф" і "диктограф".
   
3. 1 іередумови допущення до адвокатської професії в середні віки.
   
4. Особливості виникнення та розвитку інституту адвокатури у Німеччині.
   

5. Особливості підготовки кандидатів до адвокатури Англії.


Письмові практичні завдання (варіант 2):

1. Складіть бібліографічний довідник для вивчення теми і історії адвокатури.

2 Доведіть, що в післяжовтневий період відбувався розвиток радянської адвокатури як інституту правового захисту, і назвіть головні фактори, які негативно впливали на цей процес.

3. Порівняйте положення про адвокатуру, шо діяли в Україні в різні періоди.

4. Складіть таблицю, де з одного боку зазначте позививні здобутки адвокатури в XX ст..
а з іншого - негативні, із стислою агрументацігю для доповіді.

5. Загальні засади розвитку адвокатури на всіх етапах людського суспільства.

Завдання для самостійного письмового виконання (варіант 3):

1. Розвиток адвокатури у Франції.
   
2. Розвиток адвокатури у Німеччині.
   

3. Розвиток алвокатури в Англії.
   
4. Відмінність ораторського мистецтва та адвокатської діяльності
   

5. Загальні засади розвитку адвокатури на всіх етапах.

Тести для перевірки знань до семінарського заняття М> І


ВАРІАНТІ

1. На нижчих стадіях розвитку людського суспііьства:

а) правозаступництво було невіддільне від судового представництва:

б) поняття представництва не існуваю;

в) правозаступництво було відокремлене від представництва.

2. У стародавні часи більшість адвокатів була:

а) ораторами;

б) правозаступниками;

в) священнослужителями.

.?. У добу середньовіччя найдовший термін підготовки до адвокатської діяльності передбачався:

а) в Німеччині;

б) у Франції;

в) в Англії.

4. Основних рис європейська адвокатура почала набувати:

а) з XII ст.; б)з XIX ст : в)зХУІст.

о і

5. Розвиток світової адвокатури почався:

а) з грецької адвокатури;

б) з китайської адвокатури:

в) з римської адвокатури.


ВАРІАНТ 2

1. Вважають, що в українській адвокатурі передувало:

а) судове представництво;

б) правозаступництво;
в)ораторство

2. Професійна адвокатура в Україні сформувалася за часів:

а) звичаєвого права;

б) польсько-литовської доби;

в) гетьманщини.

3. За польсько-литовської доби захисників не називали:

а) речниками;

б) адвокатами;

в) прокураторами.

4. За часів польсько-литовського панування діяльність адвокатури в У країні регулювалася:

а) кодексом "Права, по которым судится малороссийский народ";

б) Біблією;

в) Литовськими статутами.

5. За часів Гетьманщини, згідно із загальним правилом, адвокатами могли бути:

а) повнолітні чоловіки та жінки;

б) духовні особи;

в) тільки повнолітні чоловіки.


ВАРІАНТ З

1. Згідно із Судовою реформою 60-х років XIX ст. правове регулювання адвокатури
здійснювалося:

а) "Судовими статутами":

б) "Адвокатськими статутами";

в) Положениям про адвокатуру.

2. Згідно із судовою реформою 60-х років XIX ст. повірені - це:

а) судді;

б)прокурори;

в) адвокати.

3. Присяжні повірені повинні:

а) мати вищу юридичну освіту:

б) мати будь-яку освіту;

в) мати середню юридичну освіту.

4. Присяжні повірені повинні бути мати стаж судової роботи не менше, ніж:

а) одного року;

б) трьох років:

в) п'яти років.

5. "Товариш"~це:

а) заступник голови Ради повірених;

б) помічник голови Ради повірених;

в) приватний повірений.

ВАРІАНТ 4

1. Приватні повірені допускалися до ведення справ:

а) в усіх судах,

б) лише в тих судах, до яких вони були приписані;

в) виключно в судах окремо визначеного Судового округу.

2. До 1917р. на території України існувало три судові палати:

а) Київськая, Харківська, Одеська;

б) Київськая, Юзівська (нині - Донецька), Олександрівська (нині - Запорізька):

в) Харківська, Львівська, Скатеринославська (нині - Дніпропетровська).

3. Терміни "адвокатура" та "адвокат"у радянській адвокатурі було введено:

а) Постановою НКЮ "Про реорганізацію колегій захисників" (1927 р);

б) Основами судоустрою СРСР і союзних республік 1924 р.;

в) Положенням про адвокатуру 1939 р.

4. У період окупації 1941-1944 років відповідно до нормативних актів, якими регулювалася
діяльність адвокатури:

а) порушення прав людини допускалися безаргументовно;

б) порушення прав людини не допускалося;

в) опрутпення прав людини допускалися у виключних випадках з додатковим поясненням.

5. Під час окупації у період Великої Вітчизняної війни:

а) було прийнято спеціальні нормативні акти, якими регулювалася діяльність адвокатури:

б) захист здійснювався на підставі довоєнних нормативних актів;

в) по більшій кількості справ захист за законами особливого стану був суттєво обмежений.

ВАРІАНТ 5

1. В 60-ті роки XX ст. за кримінально-процесуальним кодексом УРСР 1961 р. адвокат
допускався як захисник до участі в досудовому слідстві по кримінальній справі з моменту:

а) затримання особи;

б) пред'явлення особі обвинувачення;

в) закінчення попереднього слідства.

2. В 70-ті роки XX ст. згідно зі змінами до кримінально-процесуального кодексу УРСР 1961
р. адвокат допускався як захисник до участі в досудовому слідстві по кримінальній справі з
моменту:

а) затримання особи;

б) пред'явлення особі обвинувачення;

в) винесення прокурором відповідної постанови.

3. В СРСР адвокати виступиш в суді по такій кількості кримінальних справ:

а) по кожній;

б) по половині з направлених до суду;

в) по двум третинам, з направлених до суду,

5. Присяжні повірені повинні бути мати стаж судової роботи не менше, ніж:

а) одного року;

б) трьох років;

в) п'яти років.

4. Відмова від терміну "правозаступник" і повертання до "адвокат" в СРСР відбулося:

а) в 1939 р.;

б) в 196! р.;



в) в 1980 р.

Література для самопідготовки:

1. Адвокатура України: Навчальний посібник. / В.К. Шкарупа, О.В. Філонов, А.М. Тилов, Ю.Я. Кінаш; За ред. В.К. Шкарупи. К.: Знання, 2007. - 398 с.
   
2. Адвокатура України: Навчальний посібник: У 2 кн. / За ред. проф. СЯ. Фурси. - К\: Видавець Фурса С.Я.: КИТ, 2007. - Кн. І. - 940 с.
   

3. Історія адвокатури України / Рсдкол.: В.ІЗ.Медведчук (голова) та інші. - К.: Видавництво "СДМ-Студіо", 2002. - 286 с.

4. Фіолевський Д.П. Адвокатура: Підручник. - К.: Алерга: Прецедент, 2006. - 486 с.

5. Гошуляк В.В. Исторический очерк развития российской адвокатуры как института, востребованного гражданским обществом. // Право и политика. - 2004. - № 4. - С. 103 - 1 11.
   
6. Гришина Т.М. Становлення захисту адвокатів і представників особи у Х-ХІХ ст. // Актуальні проблеми економіки. - 2004. - № 3 (33). - С. 196 - 206.
   

7. Сергеев В.И. Проблемы становления российской адвокатуры в историческом контексте судебных реформ XIX и XXI веков: Российская адвокатура и судебная система на рубежах столетий // Российский судья. - 2001. - № 11. — С. 39-47.
   
8. Томсинов В.А. Из истории адвокатуры в России: Эпоха становления. / Законодательство. - 1999. - № 6- 7.
   

Семінарське заняття 2 Принципи і соціальні гарантії адвокатської діяльності

План заняття:

1. І Іоняття адвокатури за Конституцією України.
   
2. Основні нормативно-правові акти, що регулюють адвокатську діяльність.
   
3. Характеристика Закону України "І Іро адвокатуру" від 19.12.1992 р.
   
4. Принципи та функції діяльності адвокатури.
   
5. Поняття адвоката та його помічника. Вимоги, що пред'являються до осіб, що мають намір займатися адвокатською діяльністю.
   
6. Соціальні права адвоката та йото помічника
   

Методичні вказівки

Осмислення місця та значення адвокатури в юридичному механізмі захисту прав людини вимагає від студентів знання теорії держави та права, оскільки поняття юридичного механізму грунтується па положеннях цієї дисципліни. Юридичний механізм, яким забезпечується захист прав людини, складається із засобів реалізації, охорони й захисту прав людини. Студентам доцільно проаналізувати складові цього механізму: національне законодавство; юридичні процедури реалізації нрав людини; юридичні засоби охорони прав людини та юридичні засоби її захисту.

Забезпечення здійснення та захисту прав громадян є одним з принципів правової держави. Для йото реалізації необхідна система ефективних юридичних засобів. Адвокатура -найважливіший з них. Студентам слід уяснити, що судова влада - границя між законодавчою і виконавчою гілками державної влади. Вона базується на виключному праві судових органів здійснювати юридичне тлумачення законів і підзаконних актів з погляду їхньої відповідності Конституції України і загальних принципів права. Цим судова влада перешкоджає законодавцю діяти недосконалі закони, в уряду - неефективно керувати суспільством. Зазначена державно-правова функція реалізується органами судової влади через широку цивільну й адміністративну юрисдикцію, контрольні повноваження. Студентам треба розкрити це, грунтуючись на положення, що адвокатура є інститутом цивільного суспільства, що грунтується на принципах незалежності, корпоративності і самоврядування.

Дай рекомендується з'ясувати та аргументувати, чому авокагура не може бути віднесена до інститутів держави, оскільки: 1) професійна адвокатська діяльність по паданню юридичної допомоги спрямована винятково на захист особистих, персонально визначених інтересів; 2) ні адвокатура як інститут, ні адвокат як суб'єкт юридичної допомоги не наділені владними повноваженнями. Але поряд з цим, греба розуміти, що адвокатура ніколи не була і не може бути цілком вільною від державного контролю. Такий контроль не повинен зазіхати на незалежність адвокатів при виконанні ними своєї правозахисної функції і самоврядування адвокатської корпорації, виливатися в керівництво адвокатурою з боку виконавчої влади.

Задачі контролю полягають у тому, щоб забезпечити, по-перше, належний якісний склад адвокатського корпуса, по-друге, приступність юридичної допомоги для населення.

Отже, першим висновком з цієї теми повинно бути те, що адвокатура - представляє лобровільнс об'єднання юристів-професіоналів, покликане виконувати функції правового іахисту і надання всебічної допомоги громадянам і юридичним особам. При цьому адвокатура наділена спеціальною правоздатністю, якою не володіє жоден інститут цивільного суспільства.

Адвокатура не є комерційною організацією, тому що оплата діяльності адвоката не є прибутком, а являє собою оплату праці. Адвокатура є професійним об'єднанням, а не іержавною організацією і незалежна від органів влади.

Студентам треба не тільки назвати принципи діяльності адвокатури: а) верховенство іакону; б) незалежність; в) демократизм; г) гуманізм: д) конфіденційність, але й аргументовно розкрити кожний з них. Адвокат при виконанні правозахисник функцій повинен користатися цивільним імунітетом від безпідставних переслідувань органів влади за будь-які дії, що знаходяться в законодавчому колі, але вступають у протиріччя з позицією влади, оскільки обумовлені його правовою позицією. Чому адвокат повинен мати такий імунітет за всі заяви, зроблені як в усній, гак і в письмовій формі, які стосуються виконання його професійних обов'язків.

Завдання для самостійної роботи:

Варіант № 1

Апеляційний суд переглянув рішення суду першої інстанції і скасував його, але не розв'язав питання про поворот виконання рішення. Які дії варто зробити адвокатові, щоб домогтися повороту виконання рішення? За якими категоріями справ поворот виконання рішення не допускається? Варіант № 2.

Семінарське заняття проводиться у вигляді конференції на тему "Співвідношення моральності і етики в адвокатській діяльності". Студенти повинні підготувати тези доповідей із обгрунтуванням основних етичних засад адвокатської діяльності. Варіант № 3.

Студент повинен визначити особливості та обгрунтувати етичні принципи адвокатської діяльності, зокрема: незалежність адвоката, принцип законності; принцип домінантності інтересів клієнта; конфіденційність; компетентність та добросовісність; адвокат повинен бути чесним і порядним: принцип поваги до адвокатської професії; принцип культури поведінки; принцип обмеженого рекламування діяльності адвоката. Варіант № 4.

І Іроводжіть речення і аргументуйте відповідь, що адвокатура України - це:

а) спілка юристів;

б) громадське об'єднання.

в) політична організація.