Л. М. Олійник доцент кафедри педагогіки початкового навчання Інституту педагогічної освіти Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського, кандидат педагогічних наук

Вид материалаНавчально-методичний посібник

Содержание


Акцентуація характеру
Зміст тренінгу
Зсув. - це механізм напряму емоцій від одного об'єкту до більш прийнятної заміни. Ігрова психотерапія
Клієнт – це нормальна, фізично і психічно здорова людина, в якої в житті виникли проблеми психологічного чи поведінкового характ
Контекстуальна компетентність
Концептуальна компетентність
Метод тренінгу
Міжособистісна комунікативна компетентність
Навчальна діяльність
Надмірна рухливість уваги
Невроз нав'язливих станів
Позиція - офіційне становище людини в системі відносин. Проективний підхід –
Процес тренінгу
Психокорекційний процес
Психокорекційні технології
Психологічна сумісність
Реактивне формування.
Рольова гра
Соціально-психологічний клімат
Суб'єктивний підхід –
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   ...   16   17   18   19   20   21   22   23   24

Контрольні питання:

1.Які професійно значимі якості особистості педагога ви знаєте?

2.Які властивості притаманні самоактуалізованій особистості (А.Маслоу)?

3. Шо відносять до важливих особливостей ефективного вчителя?

4. В чому проявляється загальна педагогічна дезадаптація вчителя?

5. Які принципи організації занять АСПН?

6. Які особливості управління тренінгом?

7. Яка особливість роботи в «Акваріумі»?

8. Який результат роботи в тренінгу?

9. Які організаційні аспекти створення групи АСПН?

10. Які методи роботи АСПН?


Термінологічний словник


Адаптивна компетентність - це здатність передбачити зміни, імовірні у тренерській роботі, швидко пристосовуватись до особливостей нового змісту навчання, нових учасників тренінгу, нестандартного перебігу тренінгових подій тощо.

Акцентуація характеру – крайні варіанти норми, при яких окремі риси вдачі надмірно посилені.

Анкетування – полягає у збиранні фактів на основі письмового самозвіту досліджуваних за спеціально складеною програмою. Велике значення має чіткість змісту та формулювання запитань.

Арт-терапія (лат. ars — мистецтво, грецьк. therapeia — лікування) – це вид терапії, яка використовує мистецтво як терапевтичний засіб.

Валідність – показник, який вказує на те, що тест вимірює і наскільки добре (за змістом, за критерієм, конструктна).

Валідність – це характеристика ступеню, в якому тест вимірює те, для чого він призначений.

Визначення (від лат. — дефініція)—це операція встановлення змісту незнайомого слова або предмета за допомогою абсолютно знайомих слів. Таким чином, визначення зводить невідоме до відомого і відмежовує значення одного слова від всіх інших слів, понять і предметів.

Витіснення. - це процес мимовільного усунення в несвідоме неприйнятних думок, спонукань або відчуттів.

Гештальт - функціональна структура, що за властивими їй законами, упорядковує різноманіття окремих явищ.

Гештальт-група - групи, утворювані з метою психотерапевтичної дії при гештальт-терапії.

Достовірність - стійкість вимірювальної процедури. Вона відрізняється від валідності в ситуаціях, коли випробовуваний намагається навмисно спотворити відповідь або характеристику, яку вимірюють, лінійно пов'язану з якою-небудь іншою характеристикою.

Замкнутість – порушення, що проявляється у звуженні кола спілкування, зменшенні можливостей емоційного контакту з оточуючими людьми, зростанні труднощів встановлення нових соціальних відносин.

Заперечення.- це механізм відкидання думок, почуттів, бажань, потреб або реальності, які неприйнятні на свідомому рівні.

Здібності - індивідуально-психологічні особливості людини, які сприяють її успішності у будь - якій діяльності.

Зміст тренінгу - це тематика (ідеї, питання, закономірності явищ), що вивчається в ході роботи (наприклад, вплив тютюнокуріння, алкоголю, наркотиків на організм людини тощо).

Зсув. - це механізм напряму емоцій від одного об'єкту до більш прийнятної заміни.

Ігрова психотерапія – метод психотерапевтичного впливу на дітей і дорослих з використанням гри.

Імагогiка - означає прагнення проникнути в ключовi коди або символи, що схоплюють iснування якихось давнiшнiх iсторичних культур, мiфiв та iнше.

Інертність уваги —мала рухливість уваги, патологічна її фіксація на обмеженому колі уявлень і думок.

Інтегративна компетентність - це уміння оперативно приймати необхідні рішення з урахуванням різноманітних компонентів проблеми, що виникла, забезпечувати потрібне інтегрування цих компонентів у вигляді оптимального рішення, творче ставлення до тренерської діяльності.

Інтелектуалізація. - цей захисний механізм припускає перебільшене використання інтелектуальних ресурсів з метою усунення емоційних переживань і відчуттів.

Інтроекція. - це символічна інтерналізація (включення до себе) людини або об'єкту.

Істерія – істерична реакція, яка починається звичайно тоді, коли хворому необхідно добитися чого-небудь від оточуючих, або навпаки, позбутися від їх нібито несправедливих або просто небажаних вимог (маніпулювання).

Клієнт – це нормальна, фізично і психічно здорова людина, в якої в житті виникли проблеми психологічного чи поведінкового характеру.

Колектив – найвища стадія розвитку групи, що об’єднує людей як процесом спільної діяльності, так і його організацією.

Компенсація. - це несвідома спроба подолання реальних і уявних недоліків.

Консультування – сукупність процедур, спрямованих на допомогу людині при вирішенні проблем і прийнятті рішень відносно професійної кар’єри, шлюбу, родини, покращення міжособистісних стосунків та удосконалення особистості.

Контекстуальна компетентність - знання соціального контексту й обставин, пов'язаних з професійними особливостями учасників тренінгу, розуміння соціальних та професійних цілей організації, яка замовляє тренінг, стереотипів, прагнень та уподобань, характерних для соціального середовища, у якому живуть і працюють учасники тренінгу.

Концептуальна компетентність - добре володіння загальноприйнятими основами знань з природничих та гуманітарних дисциплін, на яких базується тренерська практика.

Корекція• - виправлення якихось недоліків, що не вимагають серйозних змін корегування процесу або явища.

Логотерапія — теорія і практика психотерапії, розроблена В. Франклом. загальна назва підходу, що ґрунтується на вченні В.Франкла.

Метод тренінгу - це те, у який спосіб організоване навчання (міні-лекція, дискусія, робота у складі малих груп тощо), як відбувається процес засвоєння змісту тренінгу.

Міжособистісна комунікативна компетентність - це розвинуті комунікативні навички, уміння уважно спостерігати групові процеси та влучно й швидко їх інтерпретувати в ході тренінгу, високий рівень усвідомлення себе та розуміння інших людей.

Навчальна діяльність — вищий рівень розвитку діяльності дітей порівняно з ігровою. Вона ставить і вищі вимоги до розвитку всіх психічних функцій, їх довільності, усвідомленості, що формується в тісному взаємозв'язку з розвитком мотиваційної та вольової сфер особистості дитини.

Надійність – характеристика психодіагностичної методики, що відображає ступінь точності вимірів, здійснюваних з допомогою даного тесту, а також усталеність результатів тесту стосовно впливу сторонніх випадкових факторів, які не є об’єктами дослідження.

Надмірна рухливість уваги —постійний перехід від одного об'єкта до іншого, від однієї діяльності до іншої за низької ефективності.

Невербальнi методи - ефективний засiб оптимiзацiє соцiально-перцептивної сфери особистостi, оскiльки спрямовується увага на "мову тiла", а також на характеристики психiки, якi можна розглядати в просторi й часi.

Неврастенія (лат. – "нервова слабкість") – найчастіша розплата за невміння долати бар'єри спілкування, і вона сама створює нові труднощі в міжособових відносинах.

Невроз нав'язливих станів (психастенія) – з'являються стійкі тривожні думки, страхи, наприклад, "заразитися хворобою", втратити близьку людину, почервоніти при бесіді, залишитися одному в приміщенні, і т.п.

Невроз –надбане функціональне захворювання нервової системи, при якому відбувається "зрив" діяльності головного мозку без яких-небудь ознак його анатомічного пошкодження.

Неуважність —це нездатність зосередитися на чому-небудь певному упродовж тривалого часу.

Об'єктивний підхід – діагностика здійснюється на основі успішності (результативності) і способу (особливостей) виконання діяльності.

Позиція - офіційне становище людини в системі відносин.

Проективний підхід – діагностика здійснюється на основі аналізу особливостей взаємодії із зовні нейтральним, немов байдужим матеріалом, що стає через його відому невизначеність (слабоструктурованості) об'єктом проекції.

Проекція. - це механізм віднесення до іншої особи або об'єкту думок, відчуттів, мотивів і бажань, які на свідомому рівні індивід у себе відкидає.

Процес тренінгу - не те, як взаємодіють учасники тренінгу під час навчання, яку атмосферу створюють, які ролі відіграють, як впливають один на одного.

Психiчнi захисти - це внутрiшньо зумовлене структурне утворення психiки, якому властива системнiсть функцiйних проявiв, що виражається в логiцi несвiдомого. "Захисти", якi її реалiзують, ми вiдносимо до базових.

Психогiмнастика - допомiжний метод АСПН, який спирається на невербальну експресiю, перш за все на мiмiку та жести, взагалi на рух.

Психокорекційний процес - складна система, що включає в себе як стратегічні, так і тактичні задачі. В тактичні задачі входить розробка методів і психокорекційних технік, форма проведення корекційної роботи, підбір і комплектування груп, тривалість і режим занять.

Психокорекційні технології – це сукупність знань про способи і засоби проведення психокорекційного процесу.

Психокорекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини з допомогою спеціальних заходів психологічного впливу.

Психокорекція – це система заходів, спрямованих на виправлення недоліків психологічного розвитку чи поведінки людини з допомогою спеціальних заходів психологічного впливу.

Психологічна сумісність - це ефект спільної діяльності людей, що дає максимальний результат за мінімальних психічних витрат.

Психологічні причини – особливості емоційно-вольової сфери дитини, а саме порушення адекватності її реагування на вплив ззовні, недолік у розвитку навичок самоконтролю поведінки.

Психологія –наука про душу, внутрішній і психічний світ людини, а саме та її частина, що називається практичною покликана допомогти людині вирішити життєво важливі проблеми.

Психопатія – хвороблива потворність характеру (при збереженні інтелекту людини), в результаті різко порушуються взаємостосунки з навколишніми людьми, психопати можуть бути навіть соціально небезпечні для оточуючих.

Раціоналізація .- це захисний механізм, реабілітовуючий думки, відчуття, поведінку, які насправді неприйнятні.

Реактивне формування.. – це захисний механізм,який підміняє неприйнятні для усвідомлення спонукання гіпертрофованими, протилежними тенденціями.

Регресія. - неусвідомлене сходження на більш ранній рівень пристосування, що дозволяє задовольняти бажання.

Репрезентативність – здатність вибірки випробовуваних бути представницькою, тобто достатньо точно (адекватно)відображати характеристики того контингенту випробовуваних, що був обстежений. Якщо ви маєте тестові норми, отримані на старшокласниках, то їх не можна застосовувати для оцінки (наприклад, особистісних особливостей) дорослих людей.

Ретардація – затримка темпу статевого дозрівання в асоціальних підлітків трапляється в 3-4 рази частіше, ніж в усій популяції. Характеризується затримкою росту, дитячою пропорцією тіла, вторинні статеві ознаки відсутні.

Рефлексія (відображення) - осмислення людиною власних дій та їх закономірностей, діяльність, самопізнання, що розкриває специфіку духовною світу людини, самоаналіз.

Рольова гра - це ефективна навчальна методика, яка має бути добре продумана і організована, щоб забезпечити позитивний вплив.

Рухавки - вправи для забезпечення належного рівня рухової (фізичної) активності учасників тренінгу - часто застосовуються після завершення перерви, щоб всі учасники скоріше включилися в навчальний процес (для повноцінною включення зазвичай потрібно біля п'яти хвилин).

Символдрама - це метод глибинно-психологічно орієнтованої психотерапії, який виявився клінічно високоефективним при короткостроковому лікуванні неврозів і психосоматичних захворювань, а також при психотерапії порушень, пов'язаних з невротичним розвитком особистості.

Соціально-психологічний клімат – це якісний бік міжособистісних стосунків, що проявляється у вигляді сукупності психологічних умов, які сприяють чи гальмують продуктивну спільну діяльність і всебічний розвиток особистості в групі.

Статусє неофіційною соціально-психологічною характеристикою становища людини в системі міжгрупових відносин.

Суб'єктивний підхід – діагностика здійснюється на основі відомостей, що повідомляються про себе, самоопис особливостей особистості, поведінки в тих або інших ситуаціях.

Теоманiя -це iдея, за якою нам нiбито притаманна могутнiсть богiв й буцiмто в кожний момент, коли б ми лише цього схотiли, зможемо поставити все на свої мiсця або ж змiнитися.

Тестування – призначене для виявлення наявності чи відсутності уже відомих психологічних особливостей у досліджуємих.

Тренінгова група - це спеціально створена група, учасники якої за сприяння ведучого (тренера) включаються в інтенсивне спілкування, спрямоване на досягнення визначеної мети та вирішення поставлених завдань.

Тривога - стан в нормі переживається кожною здоровою людиною у випадках, що передбачають негативні результати. Даний стан виникає, коли індивід сприймає певні подразники чи ситуацію як таку, що несе в собі актуально і потенційно елементи загрози, небезпеки, небезпеки, шкоди.

Учена неуважність — це прояв дуже високої зосередженості уваги в поєднанні з її обмеженим обсягом.

Фантазм - продукт фантазії, що вiдображує у спотворенiй формi дiйснiсне бажання людини i є водночас iлюзорною реалiзацiєю бажаного.


Список літератури

  1. Абрамова Г.С. Практическая психология: учебник для студентов вузов / Г.С.Абрамова. – Изд.8-е., перераб. и доп. – М.: Академический Проект; Трикста, 2005. – 496 с.
  2. Анастази А. Урбина С. Психологическое тестирование. − 7-е узд. − СПб.: Питер, 2005. − 688 с.
  3. Барабанщиков В.А. ссылка скрыта  ссылка скрыта // 2009, 448 с.
  4. Битянова М.Р. Организация психологической работы в школе / М.Р.Битянова. – М.: Совершенство, 1998. – 298 с.
  5. Бітянова М.Р. Психолог у школі: зміст діяльності і технології / М.Р. Бітянова. – К.: Главник, 2007. – 160 с.
  6. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика личности. – К., Здоровье, 1980. – 165с.
  7. Бурлачук Л.Ф. Словарь – справочник по психологической диагностике. – Спб.: Питер, 2000. – 589с.
  8. Дружинин В.Н. ссылка скрыта  ссылка скрыта // 2007, 541 с.
  9. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / упоряд. В.Г. Панок, І.І. Цушко, А.Г. Обухівська. – К.: Ніка-Центр, 2005. – 436 с.
  10. Збірник нормативно-правових документів психологічної служби та ПМПК системи освіти України / упоряд. В.Г. Панок, І.І. Цушко, А.Г. Обухівська. – К.: Шкільний світ, 2008. – 256 с.
  11. Караванова О.А. Игра в коррекции психологического развития / О.А.Караванова. – М.: Российское педагогическое агенство, 1997. – 192с.
  12. Карвасарский Б, Ледер С. Групповая психотерапия / под. ред. Б.Карвасарского, С.Ледера. – М.: Владос, 1990. – 364 с.
  13. Коробко С.Л. Робота психолога з молодшими школярами: методичний посібник / С.Л. Коробко, О.І. Коробко. – К.: Літера ЛТД, 2006. – 416 с.
  14. Корольчук М.С., Осьодло В.І. Психодіагностика: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Ельга, Ніка-Центр, 2004. – 400с.
  15. Крупник Е.П.. ссылка скрыта  ссылка скрыта // 1999, 240 с.
  16. Левченко И.Ю. Патопсихология: Теория и практика. – М.: Академия, 2000. – 232с.
  17. Марилов В.В. Общая психопатология: Учеб. пособие. – М.: “Академия”, 2002. – 224с.
  18. Максимова Н.Ю., Мілютіна К.Л., Піскун В.М. Основи дитячої патопсихології: Навч. посібн – К.: Перун, 1996. – 464с.
  19. Менделевич В.Д. Клиническая и медицинская психология: Практическое руководство. – М.: МЕДпресс, 2001. – 592с.
  20. Митькин А.А. ссылка скрыта ссылка скрыта  // 2009, 240 с.
  21. Ожиганова Г.В. ссылка скрыта  ссылка скрыта // 2005, 135 с.
  22. Осипова А.А. Общая психокоррекция: учебное пособие для студентов вузов / А.А. Осипова. – М.: ТЦ СФЕРА, 2005. – 512 с.
  23. Панок В. Основи практичної психології : підручник / В.Панок, Т.Титаренко, Н.Чепелєва та ін. – Вид. 2-ге, стереотип. – К.: Либідь, 2001. – 536 с.
  24. Петровская Л.А. Компетентность в общении: социально-психологический тренинг / Л.А. Петровская. – М.: Класс, 1989. – 134 с.
  25. Пролкс Л. "Арт-терапия – новые горизонты". Под ред. А.И. Копытина. ссылка скрыта  // 2009, 240 с.
  26. Прохоров А.О. ссылка скрыта  ссылка скрыта // 1998, 152 с.
  27. Прохоров А.О. ссылка скрыта  ссылка скрыта // 2009, 352 с.
  28. Психологические тести /Под.ред. А.А.Карелина: В 2т. – М.: ВЛАДОС, 2003
  29. ссылка скрыта ссылка скрыта
  30. Розумові здібності дитини // Психологічний інструментарій. – К.: 2004
  31. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога: учеб. пособие. В 2 кн. / Е.И. Рогов. – 2-е изд., перераб. и доп. – Кн. 2: Работа психолога со взрослыми. Коррекционные приемы и упражнения. – М.: ВЛАДОС, 1999. – 480 с.
  32. Рубинштейн С.Я. Экспериментальные методики патопсихологии и опыт применения их в клинике. – М.: Апрель-Пресс, изд-во Института психотерапии, 2004. – 224с.
  33. Рудестам Н.М. Групповая психотерапия. Психокорекционные группы: теория и практика / Н.М. Рудестам. – М.: ООО «Издательство АСТ», 1990. – 235 с.
  34. Сиротюк А.Л. Синдром дефицита внимания с гиперактивностью. Диагностика, коррекция и практические рекомендации родителям и педагогам / А.Л. Сиротюк. – М.: ТЦ Сфера, 2002. – 128 с.
  35. Спиваковская А.С. Профилактика детских неврозов (комплексная психологическая коррекция) / А.С. Спиваковская. – М.: ТЦ Сфера, 1988. – 368 с.
  36. ссылка скрыта / Под ред. Д. В. Люсина, Д.В.Ушакова ссылка скрыта // 2009, 351 с.
  37. Тарабрина Н.В. ссылка скрыта  ссылка скрыта // 2009, 304 с.
  38. Технологія розробки навчальної програми: методичні рекомендації // Бібліотека педагога-новатора. Випуск 1 / укладач Л.В. Кабан. – Біла Церква: КОІПОПК, 2008. – 48 с.
  39. Холодная М.А. Когнитивные стили как проявление своеобразия индивидуального интеллекта. – К.: УМКВО: КГУ. – 1990. – 73с.
  40. Чернышев А.С. и др. ссылка скрыта ссылка скрыта  // 2005, 190 с.
  41. Шевандрин Н.И. Психодиагностика, коррекция и развитие личности: учеб. для студ. высш. учеб. заведений / Н.И. Шевандрин. – 2-е изд. – М.: ВЛАДОС, 2001. – 512 с.
  42. Яценко Т. Социально-психологическое обучение в подготовке будущих учителей / Т. Яценко. – К.: Ника-Центр, 1987. – 227 с.