Geum.ru

Кримінальний процесуальний кодекс України

Вид материалаКодекс

Содержание


Глава 3. Судові рішення
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   36

Глава 3. Судові рішення



Стаття 357. Види судових рішень

1. Судове рішення, у якому суд вирішує спір щодо обґрунтованості обвинувачення, викладається у формі вироку.

2. Судове рішення, у якому суд вирішує інші питання, викладається у формі ухвали.


Стаття 358. Законність і обґрунтованість рішення

1. Судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

2. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, встановлених цим Кодексом.

3. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду.


Стаття 359. Порядок ухвалення судових рішень, їх форма

1. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду.

2. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

3. У випадках, визначених цим Кодексом, ухвала постановляється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.

4. Ухвали, постановлені без виходу до нарадчої кімнати, заносяться секретарем судового засідання у журнал судового засідання.

5. Ухвали, постановлені в судовому засіданні, проголошуються негайно після їх постановлення.

6. Виправлення в судовому рішенні мають бути застережені складом суду, який його ухвалив.


Стаття 360. Зміст ухвали

1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням:

дати і місця її постановлення;

найменування суду, прізвищ та ініціалів судді (суддів) і секретаря судового засідання;

найменування (номер) кримінального провадження;

імен (найменувань) осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;

2) описової частини із зазначенням суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається;

3) мотивувальної частини із зазначенням:

встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;

мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

4) резолютивної частини із зазначенням:

висновків суду;

строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

2. В ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.


Стаття 361. Види вироків

1. Виправдальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено поза розумним сумнівом, що:

1) вчинено діяння, яке покладене у основу обвинувачення у кримінальному правопорушенні;

2) дане діяння вчинене обвинувачуваним;

3) в діянні обвинувачуваного є склад кримінального правопорушення.

2. Якщо обвинувачуваний визнається винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, суд ухвалює обвинувальний вирок і призначає покарання або застосовує інші заходи, визначені законом України про кримінальну відповідальність.

3. Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови доведення у ході судового розгляду винуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення.

4. Вирішення питання про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, вирішується на підставі переконання за більшою вірогідністю.


Стаття 362. Зміст вироку

1. Вирок складається з:

1) вступної частини, в якій зазначається:

дати та місця його ухвалення;

назва суду, склад суду, секретар судового засідання;

найменування (номера) кримінального провадження;

сторони та інші учасники судового розгляду;

2) описової частини, в якій зазначається:

формулювання обвинувачення та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачувалась особа;

встановлені судом обставини (місце, час, спосіб, наслідки, форма вини і мотив вчинення кримінального правопорушення);

3) мотивувальної частини, в якій зазначається:

встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих предметів і документів;

мотивів, з яких суд виходив при ухваленні вироку, і положення закону, яким він керувався;

мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання;

обставини, які пом’якшують або обтяжують покарання;

4) резолютивної частини, в якій зазначається:

рішення про невинуватість або винуватість особи та кримінально-правової кваліфікації її дій;

у разі визнання вини особи – покарання, призначене по кожному з обвинувачень, що визнані судом доведеними, та остаточна міра покарання, обрана судом; порядок його відбування, або звільнення від покарання чи його відбування, примусового лікування;

рішення щодо відшкодування шкоди, завданої потерпілому;

рішення про інші майнові стягнення і підстави цих рішень;

рішення щодо доказів;

рішення про відшкодування процесуальних витрат;

рішення щодо запобіжного заходу;

рішення про залік досудового три;

5) заключної частини із зазначенням строку і порядку набрання вироком законної сили та його оскарження, порядок отримання копій вироку та інші відомості.


Стаття 363. Ухвалення судового рішення і окрема думка судді

1. Судове рішення ухвалюється більшістю суддів. Якщо рішення ухвалюється у нарадчій кімнаті, його підписують усі судді.

2. Кожен суддя з колегії суддів має право викласти письмово окрему думку. Окрема думка судді долучається до судового рішення, але не проголошується у судовому засіданні.

3. Учасникам судового провадження надається доступ до окремої думки судді після проголошення судового рішення. У разі направлення або видачі копії судового рішення до нього додається окрема думка.


Стаття 364. Проголошення судового рішення

1. Судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Головуючий у судовому засіданні роз’яснює зміст рішення, порядок і строк його оскарження.

2. Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду.

3. Після проголошення вироку головуючий роз’яснює обвинувачуваному, захиснику, його законному представнику, потерпілому, його представнику зміст вироку, а також строк і порядок його оскарження, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинувачуваному, який утримується під вартою, роз’яснюється право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

4. Якщо обвинувачуваний не володіє державною мовою, то після проголошення вироку перекладач зачитує вирок обвинувачуваному його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.


Стаття 365. Звільнення обвинувачуваного з-під варти

1. Якщо обвинувачуваний перебуває під вартою, суд звільняє його з-під варти в залі судового засідання при виправданні обвинувачуваного, звільненні від відбування покарання, засудженні до покарання, не пов’язаного з позбавленням волі, а також у разі ухвалення обвинувального вироку без призначення покарання.

2. При засудженні до обмеження волі з урахуванням особи та обставин кримінального провадження суд має право звільнити обвинувачуваного з-під варти.


Стаття 366. Заходи піклування про неповнолітніх і збереження майна обвинувачуваного

1. За наявності в обвинувачуваного неповнолітніх, які залишилися без нагляду, суд зобов’язаний одночасно з ухваленням вироку порушити окремою ухвалою питання перед службою в справах неповнолітніх або відповідним органом опіки та піклування про необхідність влаштування цих неповнолітніх або встановлення над ними опіки чи піклування.

2. Якщо в обвинувачуваного залишилися без нагляду майно і житло, суд зобов’язаний вжити через відповідні органи заходів для їх збереження.

3. Про вжиті заходи повідомляється обвинувачуваний.


Стаття 367. Виправлення описок і очевидних арифметичних помилок у судовому рішенні

1. Суд має право з власної ініціативи або за заявою учасника судового провадження чи іншої заінтересованої особи, виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.

2. Питання про внесення виправлень суд вирішує в судовому засіданні. Сторони повідомляються про дату, час і місце засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду питання про внесення виправлень.

3. Ухвалу суду про внесення виправлень у судове рішення чи відмову у внесенні виправлень може бути оскаржено.


Стаття 368. Роз’яснення судового рішення

1. Якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою сторони чи органу виконання судового рішення ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

2. Суд розглядає заяву про роз’яснення судового рішення протягом десяти днів із повідомленням заявника (особи, яка бере участь у кримінальному провадженні і звернулася із заявою про роз’яснення судового рішення) та осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз’яснення рішення.

3. Копія ухвали про роз’яснення судового рішення не пізніше наступного дня після її постановлення, надсилається особам, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також заявнику, які не були присутні у судовому засіданні.

4. Ухвалу про роз’яснення судового рішення або відмову у його роз’ясненні може бути оскаржено.