Кримінальний процесуальний кодекс України
| Вид материала | Кодекс |
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 7739.63kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 3774.84kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 1277.11kb.
- Кримінальний кодекс україни, 3344.77kb.
- Розділ I загальні положення, 3079.52kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 386.04kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2652.19kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2884.74kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2824.59kb.
- Кримінально-процесуальний кодекс України, 3338.56kb.
Глава 6. Особливості досудового розслідування кримінальних проступків
Стаття 270. Загальні положення досудового розслідування кримінальних проступків
1. Досудове розслідування кримінальних проступків (дізнання) здійснюється за загальними правилами досудового розслідування, визначеними цим Кодексом, з урахуванням положень цієї Глави.
Стаття 271. Строки досудового розслідування кримінальних проступків
1. Досудове розслідування кримінальних проступків повинно здійснюватися протягом розумних строків, але не більше тридцяти днів з моменту повідомлення особі про підозру, висунення обвинувачення у вчиненні кримінального проступку.
2. Продовження строків досудового розслідування кримінальних проступків є можливим у загальному порядку. Строк продовження досудового розслідування кримінальних проступків у порядку, встановленому цим Кодексом, не може перевищувати тридцяти днів.
Стаття 272. Запобіжні заходи під час досудового розслідування кримінальних проступків
1. Під час досудового розслідування кримінальних проступків не допускається застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Стаття 273. Слідчі дії під час досудового розслідування кримінальних проступків
1. Для досудового розслідування кримінальних проступків дозволяється виконувати всі слідчі дії, передбачені цим Кодексом, окрім негласних слідчих дій.
Стаття 274. Порядок висунення обвинувачення у вчиненні кримінального проступку
1. Висунення обвинувачення у вчиненні кримінального проступку здійснюється за загальними правилами висунення обвинувачення, передбаченими статтями 259, 260 цього Кодексу, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
2. Постанова про висунення обвинувачення у вчиненні кримінального проступку складається слідчим і підлягає затвердженню державним обвинувачем.
Стаття 275. Особливості закінчення досудового розслідування кримінальних проступків
1. Закінчення досудового розслідування кримінальних проступків здійснюється за загальними правилами, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею.
2. Слідчий зобов’язаний у найбільш короткий строк, але не пізніше тридцяти днів після повідомлення особі про підозру, подати на затвердження державному обвинувачу:
1) рішення про закриття кримінального провадження;
2) обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру або клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру, або
3) клопотанням до слідчого судді про продовження строку досудового розслідування з підстав, визначених цим Кодексом.
3. Державний обвинувач зобов’язаний до спливу тридцятиденного терміну після повідомлення особі про підозру вчинити дії, передбачені статтею 261 цього Кодексу.
4. Відкриття матеріалів кримінального провадження іншій стороні здійснюється слідчим органу досудового розслідування в порядку, визначеному цим Кодексом.
Глава 7. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового провадження
§ 1. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження
Стаття 276. Рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача, які можуть оскаржуватися під час досудового провадження
1. На досудовому провадженні можуть оскаржуватися такі рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача:
1) рішення державного обвинувача про закриття кримінального провадження – заявником, потерпілим;
2) рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи державного обвинувача при застосуванні заходів безпеки - особи, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом.
2. Особи, права, свободи та інтереси яких були порушені рішеннями, діями чи бездіяльністю органу досудового розслідування чи державного обвинувача під час виконання ухвали слідчого судді мають право оскаржити їх в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
3. Інші скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача не розглядаються під час досудового провадження і можуть бути предметом судового розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 307-312 цього Кодексу.
4. Під час підготовчого судового засідання можуть бути оскаржені також і дії, рішення чи бездіяльність, зазначені у частині першій цієї статті.
Стаття 277. Строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи державного обвинувача, визначені у частині першій статті 276 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів від моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Стаття 278. Правові наслідки подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження
1. Подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження не зупиняє виконання рішення чи дію органу досудового розслідування, державного обвинувача.
2. Орган досудового розслідування чи державний обвинувач самостійно можуть скасувати оскаржуване рішення або припинити його дію.
Стаття 279. Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження
1. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи державного обвинувача розглядаються слідчим суддею дільничного суду за правилами судового розгляду, встановленими статтями 307-368 цього Кодексу, з урахуванням положень цієї Глави.
2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження розглядаються і приймаються відповідні судові рішення протягом 72 годин з моменту надходження відповідної скарги.
3. Розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження здійснюється за обов’язкової участі особи, які подала скаргу, чи її представника та представника органу досудового розслідування чи державного обвинувача, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність представника органу досудового розслідування чи державного обвинувача не є перешкодою для розгляду скарги слідчим суддею.
Стаття 280. Рішення суду за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження
1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органу досудового розслідування чи державного обвинувача приймається судове рішення у формі ухвали, згідно з правилами цього Кодексу.
2. Ухвала суду за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового провадження може бути про:
1) скасування рішення органу досудового розслідування чи державного обвинувача;
2) наказ припинити незаконну дію;
3) наказ вчинити певну дію;
4) відмову у задоволенні скарги.
3. Ухвала суду за результатами розгляду скарги на рішення, дію чи бездіяльність органу досудового розслідування чи державного обвинувача не може бути оскаржена.
4. Постановлення ухвали суду за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи державного обвинувача під час досудового провадження не є перешкодою для розгляду відповідних питань під час підготовчого судового засідання.
§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового провадження
Стаття 281. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового провадження
1. Під час досудового провадження ухвали слідчого судді про тримання особи під вартою, продовження тримання особи під вартою, арешт майна, тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливостей здійснювати свою діяльність, відсторонення від посади може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом.
2. Скарги на інші рішення слідчого судді не розглядаються під час досудового провадження і можуть бути предметом судового розгляду під час підготовчого провадження у суді за правилами статей 307-312 цього Кодексу.
Стаття 282. Правові наслідки подання скарги на рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Подання скарги під час досудового провадження не зупиняє дію ухвали слідчого судді.
Стаття 283. Право на оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Ухвали слідчого судді, зазначені у статті 281 цього Кодексу, мають право оскаржити під час досудового провадження сторони кримінального провадження.
2. Підставами оскарження під час досудового провадження є неправильне або неповне дослідження обставин кримінального провадження слідчим суддею, невідповідність висновків слідчого судді, викладених у рішенні, обставинам кримінального провадження, неправильне застосування ним норм процесуального права.
Стаття 284. Порядок і строки оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження
1. Для оскарження рішення слідчого судді під час досудового провадження подається скарга, в якій обґрунтовуються мотиви оскарження і вимоги до окружного кримінального суду.
2. Скарга на рішення слідчого судді подається до окружного кримінального суду через суд, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до окружного кримінального суду.
3. Скарга на рішення слідчого судді подається протягом п’яти днів з дня проголошення відповідного рішення. Якщо рішення слідчого судді було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк скарги обчислюється з дня отримання нею копії рішення.
4. Скарга на рішення слідчого судді, подана після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо окружний кримінальний суд за клопотанням особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Стаття 285. Вимоги до скарги на рішення слідчого судді
1. Скарга на рішення слідчого судді подається в письмовій формі.
2. В скарзі на рішення слідчого судді зазначаються:
1) найменування окружного кримінального суду;
2) ім‘я (найменування), поштова адреса особи, яка подає скаргу, а також номер засобу зв‘язку, адреса електронної пошти, якщо такі є;
3) рішення слідчого судді, що оскаржується;
4) обґрунтування вимог особи, яка подала скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів, неправильне застосування норм процесуального права;
5) вимоги особи, яка подає скаргу, до окружного кримінального суду;
6) клопотання особи, яка подає скаргу, про дослідження доказів;
7) перелік матеріалів, які додаються.
3. Якщо особа не бажає брати участь у апеляційному розгляді, вона зазначає це у апеляційній скарзі.
4. Скарга підписується особою, яка її подає, або її представником.
5. До скарги додаються її копії та копії доданих письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які брали участь у судовому розгляді під час прийняття рішення слідчим суддею.
6. Обвинувачуваний, який тримається під вартою, має право додати до скарги лише одну копію матеріалів. Достатня кількість копій матеріалів виготовляється канцелярією суду, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення.
Стаття 286. Дії суду після одержання скарги на рішення слідчого судді
1. Суд, слідчий суддя якого постановив оскаржуване рішення, після одержання скарги на рішення невідкладно, але не пізніше наступного дня після надходження надсилає її разом із матеріалами розгляду до окружного кримінального суду.
2. Скарги, що надійшли після направлення матеріалів до окружного кримінального суду, не пізніше наступного дня після їх надходження направляються окружному кримінальному суду.
Стаття 287. Прийняття скарги окружним кримінальним судом
1. Скарзі, що надійшла до окружного кримінального суду першою, присвоюється реєстровий номер в день її надходження до окружного кримінального суду. Скарга не пізніше наступного дня передається в порядку черговості судді-доповідачу. Скарги та інші матеріали щодо оскаржуваного рішення, що надійшли пізніше, реєструються за номером, який був наданий першій скарзі.
2. Отримавши скаргу, суддя-доповідач протягом трьох днів перевіряє її відповідність вимогам статті 285 цього Кодексу і за відсутності перешкод постановляє ухвалу про відкриття провадження.
Стаття 288. Залишення скарги без руху, її повернення або відмова відкриття провадження
1. Суддя-доповідач, встановивши, що скаргу подано без додержання вимог, встановлених статтею 285 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення скарги без руху, у якій зазначаються недоліки скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення скарги без руху невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу.
2. Якщо особа усунула недоліки скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до окружного кримінального суду.
3. Скарга повертається, якщо:
1) особа не усунула недоліки скарги, яку залишено без руху;
2) скаргу подала особа, яка немає права подавати скаргу;
3) скарга не підлягає розгляду у цьому окружному кримінальному суді.
4. Копія ухвали про повернення скарги невідкладно надсилається особі, яка її подала, разом із скаргою й усіма доданими до неї матеріалами.
5. Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження лише, якщо:
1) скаргу не належить розглядати в порядку кримінального провадження;
2) з приводу спору існує рішення суду, яке набрало законної сили.
6. Копія ухвали про відмову у відкритті провадження невідкладно надсилається особі, яка подала скаргу, разом із скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.
7. Ухвала про залишення скарги без руху, її повернення або відмову у відкритті провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку.
8. Залишення скарги без руху або її повернення не позбавляють права повторного звернення до окружного кримінального суду в порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 289. Підготовка до судового розгляду
1. Суддя-доповідач протягом трьох днів після відкриття провадження:
1) надсилає копії ухвали про відкриття провадження сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, разом з копіями скарг, інформацією про їхні права та обов‘язки;
2) з’ясовує, які обставини визнаються та які заперечуються сторонами кримінального провадження або іншими особами, які подали скарги;
3) пропонує сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги, подати нові докази, на які вони посилаються, або витребовує їх за клопотанням особи, яка подала скаргу;
4) вирішує інші клопотання сторін кримінального провадження або інших осіб, які подали скаргу;
5) вирішує інші питання, необхідні для судового розгляду.
2. Усі судові рішення судді-доповідача під час підготовки до судового розгляду викладаються у формі ухвали. Копії ухвал надсилаються сторонам кримінального провадження та іншим особам, які подали скарги.
3. Після закінчення підготовки до судового розгляду суддя-доповідач доповідає про його наслідки колегії суддів, яка постановляє ухвалу про закінчення підготовки та призначення судового розгляду.
Стаття 290. Заперечення на скаргу
1. Учасники судового провадження мають право подати до окружного кримінального суду заперечення на скаргу в письмовій формі протягом встановленого окружним кримінальним судом строку, але не більше трьох днів.
2. Заперечення на скаргу містить:
1) найменування окружного кримінального суду;
2) ім‘я (найменування), поштову адресу особи, яка подає заперечення на скаргу, а також номер засобу зв‘язку, адресу електронної пошти, якщо такі є;
3) номер кримінального провадження в окружному кримінальному суді, якщо він повідомлений;
4) обґрунтування заперечень щодо змісту і вимог скарги;
5) у разі необхідності - клопотання особи, яка подає заперечення на скаргу;
6) перелік матеріалів, які додаються.
3. У запереченні на скаргу зазначається, чи бажає особа взяти участь у судовому розгляді.
4. Заперечення на скаргу підписується особою, яка його подає, або її захисником чи представником.
Стаття 291. Приєднання до скарги
1. Особи, щодо яких слідчий суддя вирішив питання про права, свободи, інтереси чи обов'язки, у будь-який час до закінчення судового розгляду мають право приєднатися до скарги сторони кримінального провадження чи іншої особи, підтримавши її вимоги.
Стаття 292. Відмова від скарги, зміна скарги
1. Особа, яка подала скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення судового розгляду.
2. Якщо рішення слідчого судді не були оскаржені іншими особами або в разі відсутності заперечень інших осіб, які подали скаргу чи приєдналися до неї, проти закриття провадження у зв‘язку з відмовою від скарги, окружний кримінальний суд своєю ухвалою закриває провадження.
3. До початку судового розгляду особа, яка подала скаргу, має право змінити її. У такому разі окружний кримінальний суд за клопотанням осіб, які беруть участь у судовому розгляді, надає їм час, необхідний для вивчення зміненої скарги і подання заперечень.
Стаття 293. Межі перегляду окружним кримінальним судом
1. Окружний кримінальний суд переглядає рішення слідчого судді в межах скарги.
2. За клопотанням сторони кримінального провадження або інших осіб, які подали скарги, окружний кримінальний суд має право повторно дослідити докази, які досліджено слідчим суддею з порушеннями або не повністю, а також дослідити докази, які не досліджувалися слідчим суддею, якщо про дослідження таких доказів сторона або інша особа клопотала.
Стаття 294. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді
1. Судовий розгляд скарги на рішення слідчого судді здійснюється колегією у складі трьох суддів за правилами здійснення кримінального провадження судом першої інстанції з урахуванням особливостей, встановлених цією Главою.
2. Скарги на рішення слідчого судді розглядаються і приймаються відповідні судові рішення протягом десяти днів з моменту надходження відповідної скарги.
3. Після відкриття судового розгляду і вирішення клопотань сторін, суддя-доповідач доповідає зміст оскарженого рішення, аргументи учасників судового розгляду в скаргах та запереченнях.
4. Для надання пояснень, а також у судових дебатах першій надається слово особі, яка подала скаргу. За ними дають пояснення і виступають у дебатах особи, які приєдналися до скарги, а потім – інші особи, які беруть участь у кримінальному провадженні.
5. Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового розгляду, не перешкоджає його проведенню. Якщо окружний кримінальний суд визнає обов‘язковою участь в судовому засіданні осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, та вони не прибули, судовий розгляд може бути відкладений.
6. Після закінчення судового розгляду колегія суддів виходить до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення.
Стаття 295. Письмове провадження
1. Окружний кримінальний суд має право ухвалити рішення за результатами письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, заявили клопотання про здійснення кримінального провадження за їхньої відсутності.
2. Якщо під час письмового провадження окружний кримінальний суд дійде висновку про те, що необхідно провести судовий розгляд, він призначає такий розгляд.
3. Якщо судовий розгляд не проводився, то копія рішення окружного кримінального суду надсилається учасникам судового провадження протягом трьох днів з моменту його проголошення окружним кримінальним судом ухвали.
Стаття 296. Повноваження окружного кримінального суду за наслідками розгляду скарги на рішення слідчого судді
1. За наслідками розгляду за скаргою на рішення слідчого судді окружний кримінальний суд має право:
1) залишити оскаржене рішення без змін;
2) скасувати оскаржене рішення і постановити нове рішення.
Стаття 297. Підстави для залишення чинним судового рішення
1. Окружний кримінальний суд залишає рішення слідчого судді без змін, якщо визнає, що він правильно встановив обставини і ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права.
Стаття 298. Підстави для скасування судового рішення й ухвалення нового рішення
1. Підставами для скасування рішення слідчого судді та ухвалення нового рішення є:
1) неправильність чи неповнота дослідження судом обставинам кримінального провадження;
2) невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам кримінального провадження;
3) неправильне застосування норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи;
5) існування певних обставин, які викликають сумнів щодо неупередженості слідчого судді;
6) ухвалення чи підписання судового рішення не тим слідчим суддею, який здійснював розгляд.
2. Окружний кримінальний суд не має права скасувати ухвалу слідчого судді про відмову тримання особи під вартою, відмову продовження тримання особи під вартою, відмову тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, за відсутності яких фізична особа-підприємець чи юридична особа позбавляються можливостей здійснювати свою діяльність, відмову відсторонення особи від посади лише на підставі істотного порушення прав обвинувачуваного або фізичної особи-підприємця чи юридичної особи.
Стаття 299. Судові рішення окружного кримінального суду
1. За наслідками розгляду скарги на рішення слідчого судді окружний кримінальний суд постановляє ухвалу.
2. Судові рішення окружного кримінального суду постановляються, проголошуються, видаються або надсилаються учасникам судового провадження в порядку, встановленому цим Кодексом.
Стаття 300. Зміст ухвали окружного кримінального суду
1. Ухвала окружного кримінального суду складається з:
1) вступної частини із зазначенням:
дати і місця її постановлення;
найменування окружного кримінального суду, прізвищ та ініціалів суддів і секретаря судового засідання;
найменування (номера) кримінального провадження;
імен (найменувань) осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
2) описової частини із зазначенням:
короткого змісту вимог скарги і рішення слідчого судді;
узагальнених доводів особи, яка подала скаргу;
узагальненого викладу позиції інших осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні;
встановлених слідчим суддею обставин;
3) мотивувальної частини із зазначенням:
встановлених окружним кримінальним судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів;
мотивів, з яких окружний кримінальний суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;
4) резолютивної частини із зазначенням:
висновку окружного кримінального суду по суті вимог скарги;
строку і порядку набрання ухвалою законної сили.
2. При залишенні скарги без задоволення в ухвалі зазначається, якими обставинами чи нормами права спростовуються її доводи.
3. У разі скасування або зміни рішення слідчого судді в ухвалі зазначається, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість рішення.
Стаття 301. Набрання законної сили ухвалою окружного кримінального суду
1. Ухвала окружного кримінального суду набирає законної сили з моменту її проголошення. Вона не може бути оскаржена в апеляційному, касаційному порядку або за винятковими обставинами.
Стаття 302. Окрема ухвала окружного кримінального суду
1. Окружний кримінальний суд має право постановити окрему ухвалу в разі допущення слідчим суддею неправильного застосування норм процесуального права, які не є підставою для зміни або скасування рішення слідчого судді.
Стаття 303. Повернення матеріалів
1. Після закінчення кримінального провадження в окружному кримінальному суді матеріали не пізніш як у семиденний строк направляються до дільничного суду, слідчий суддя якого ухвалив оскаржуване рішення.
§ 3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності державного обвинувача
Стаття 304. Рішення, дії чи бездіяльність державного обвинувача, які можуть оскаржуватися слідчим
1. Під час досудового провадження слідчий, який здійснює розслідування певного кримінального правопорушення, має право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність державного обвинувача, прийняті (вчинені) у відповідному кримінальному провадженні за винятком, випадків, передбачених цим Кодексом.
Стаття 305. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного обвинувача
1. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність державного обвинувача повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту прийняття (вчинення) оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.
2. Скарга слідчого подається до прокуратури вищого рівня стосовно прокуратури, в якій обіймає посаду державний обвинувач, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржується.
3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності державного обвинувача не зупиняє їх виконання.
Стаття 306. Порядок вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного обвинувача
1. Службова особа органу прокуратури вищого рівня, до якої надійшла скарга на рішення, дію чи бездіяльність державного обвинувача, зобов’язана вирішити цю скаргу протягом трьох днів з моменту її надходження і надіслати своє рішення слідчому та державному обвинувачу, рішення, дія чи бездіяльність якого оскаржувалася.
2. За наслідками розгляду скарги можуть бути прийняті рішення про:
1) залишення рішення чинним (визнання законними вчинених дії чи бездіяльності);
2) зміну рішення в частині;
3) скасування рішення і прийняття нового рішення (визнання незаконними вчинених дії чи бездіяльності і зобов’язання вчинити нову дію).
3. При скасуванні рішення (визнанні незаконними вчинених дії чи бездіяльності) службова особа органу прокуратури вищого рівня має право здійснити заміну одного державного обвинувача на іншого з числі службових осіб органів прокуратури того ж рівня в кримінальному провадженні, де було прийняте (вчинене) незаконне рішення, дія чи бездіяльність.
4. Рішення службової особи органу прокуратури вищого рівня є остаточним і не підлягає оскарженню до суду, інших органів державної влади, їх посадових чи службових осіб.