Кримінальний процесуальний кодекс України
| Вид материала | Кодекс |
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 7739.63kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 3774.84kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 1277.11kb.
- Кримінальний кодекс україни, 3344.77kb.
- Розділ I загальні положення, 3079.52kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 386.04kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2652.19kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2884.74kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2824.59kb.
- Кримінально-процесуальний кодекс України, 3338.56kb.
Глава 7. Запобіжні заходи, затримання особи
§ 1. Запобіжні заходи, затримання особи на підставі ухвали суду
Стаття 162. Загальні обов’язки судді щодо захисту прав людини
1. Кожен суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу і здійснити наказ в ній будь-якому органу державної влади, посадовій чи службовій особі забезпечити додержання прав такої особи.
2. Якщо суддя отримує з будь-яких джерел відомості, які дають вагомі підстави припускати, що в межах територіальної юрисдикції суду, знаходиться особа, позбавлена свободи за відсутності рішення суду, яке набрало законної сили, він зобов’язаний постановити ухвалу і здійснити наказ в ній органу державної влади, посадовій чи службовій особі, під вартою яких знаходиться особа, про негайне доставлення цієї особи до судді для з’ясування підстав позбавлення свободи.
3. Суддя зобов’язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади, посадова чи службова особа, під вартою яких знаходиться ця особа, не доведе наявність чи надасть рішення суду, яке набрало законної сили, або інших правових підстав для позбавлення особи свободи.
4. Якщо до доставлення такої особи до судді державний обвинувач звернеться з клопотанням про застосування запобіжних заходів, суддя зобов’язаний забезпечити проведення у найкоротший строк розгляду цього клопотання.
5. Незалежно від наявності клопотання державного обвинувача, суддя зобов’язаний звільнити особу, якщо орган державної влади, посадова чи службова особа, під вартою яких перебувала ця особа, не доведе:
1) існування передбачених законом підстави для затримання особи без ухвали суду, та
2) неперевищення граничного строку тримання під вартою, та
3) відсутність зволікання у доставленні особи до суду.
6. Якщо під час будь-якого судового розгляду особа заявляє про застосування до неї насильства під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі (орган державної влади, державна установа, яким законом надано право здійснювати тримання під вартою осіб) суддя зобов’язаний зафіксувати таку заяву або прийняти від особи письмову заяву та:
1) забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи,
2) доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів, викладених в заяві особи;
3) вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи у відповідності із чинним законодавством.
7. Суддя зобов’язаний діяти в порядку, передбаченому частиною шостою цієї статті, незалежно від наявності заяви особи, якщо її зовнішній вигляд чи стан, інші відомі судді обставини дають підстави припускати погане поводження з особою під час затримання або тримання в уповноваженому органі державної влади, державній установі.
8. Суддя має право не вживати дій, зазначених у частині шостій цієї статті, якщо державний обвинувач доведе, що ці дії вже здійснені або здійснюються.
9. Суддя зобов’язаний вжити необхідних заходів для забезпечення особи, яка позбавлена свободи, захисником і відкласти будь-який розгляд, у якому бере участь така особа, на необхідний для забезпечення особи захисником час, якщо вона бажає залучити захисника або якщо суддя вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисником.
Стаття 163. Загальні положення про запобіжні заходи
1. Виключно слідчий суддя або суд мають право застосувати до підозрюваного, обвинувачуваного запобіжні заходи, передбачені цією Главою Кодексу.
2. Запобіжними заходами є:
1) надання гарантій виконання підозрюваним, обвинувачуваним зобов’язання, визначеного слідчим суддею, судом, передбачених частиною четвертою статті 176 цього Кодексу, в порядку, встановленому статтею 172 цього Кодексу;
2) тримання під вартою.
3. Слідчий суддя, суд зобов’язаний відмовити у застосуванні до підозрюваного, обвинувачуваного запобіжного заходу, якщо державний обвинувач не доведе наявності розумної підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду для вагомого переконання у тому, що підозрюваний, обвинувачуваний:
1) переховуватиметься, або
2) знищить, сховає або спотворить будь-який із предметів чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або
3) протиправно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинувачуваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, або
4) вчинить інше кримінальне правопорушення або продовжить кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
4. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні або продовженні тримання особи під вартою та звільнити її, якщо державний обвинувач не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для вагомого переконання, що жоден із запобіжних заходів, передбачених частиною четвертою статті 176 цього Кодексу, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
5. Слідчий суддя, суд зобов’язаний застосувати тримання особи під вартою, якщо державний обвинувач доведе, що її розшукують компетентні органи іноземної держави за кримінальне правопорушення, у зв’язку яким може бути вирішено питання про видачу особи такій державі для притягнення до кримінальної відповідальності або виконання вироку у порядку і на підставах, визначених розділом ІХ цього Кодексу або міжнародного договору України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Стаття 164. Клопотання державного обвинувача про застосування запобіжних заходів
1. Клопотання державного обвинувача про застосування запобіжного заходу повинно містити:
1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у якому підозрюється або обвинувачується особа;
2) кваліфікацію цього кримінального правопорушення за кримінальним законом;
3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини;
4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у частині четвертій статті 163 цього Кодексу;
5) виклад обставин, на підставі яких державний обвинувач дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
2. До клопотання мають бути додані:
1) засвідчені копії матеріалів, якими державний обвинувач обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких державний обвинувач вважає за необхідне допитати під час судового щодо запобіжного заходу;
3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинувачуваному надані копії клопотання та матеріали, зазначені у пунктах 3 та 5 частини першої цієї статті.
3. Якщо державний обвинувач не виконав вимоги частин першої та другої цієї статті, слідчий суддя, суд відмовляють у розгляді клопотання.
Стаття 165. Забезпечення з’явлення особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу
1. Слідчий суддя, суд після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, обвинувачуваного, який перебуває на свободі, призначають дату судового розгляду і здійснюють судовий виклик в порядку, визначеному статтями 132–137 цього Кодексу.
2. Якщо державний обвинувач подав разом із клопотанням про застосування запобіжного заходу клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинувачуваного з метою його приводу, слідчий суддя, суд приймає рішення відповідно до статті 168 цього Кодексу.
3. У випадку нез’явлення підозрюваного, обвинувачуваного за судовим викликом і відсутності у суду на початок судового розгляду відомостей про поважні причини, що перешкоджають його своєчасному з’явленню, орган досудового розслідування, державний обвинувач має право забезпечити привід згідно зі статтею 138 цього Кодексу, суд має право постановити ухвалу про дозвіл на її затримання відповідно до статті 168 цього Кодексу.
Стаття 166. Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
1. Державний обвинувач має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинувачуваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою.
2. Це клопотання може бути подане:
1) одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу;
2) після подання клопотання про застосування запобіжного заходу і до з’явлення підозрюваного, обвинувачуваного до суду на підставі судового виклику.
3. Державний обвинувач додає документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 частини четвертої статті 167 цього Кодексу обставини.
Стаття 167. Розгляд клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу
1. Слідчий суддя, суд не має права відмовити в розгляді клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного, обвинувачуваного навіть якщо існують підстави для затримання без ухвали суду про затримання з метою приводу.
2. Клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинувачуваного з метою приводу розглядається слідчим суддею, судом негайно, але не пізніше трьох годин після одержання цього клопотання.
3. Розгляд клопотання здійснюється в закритому судовому засіданні за участю державного обвинувача.
4. Слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинувачуваного з метою його приводу, якщо державний обвинувач не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини дають підстави для тримання під вартою підозрюваного, обвинувачуваного, а також є підстави для вагомого переконання у тому, що:
1) підозрюваний, обвинувачуваний зник, або
2) одержавши відомості про звернення державного обвинувача до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачуваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у частині третій статті 163 цього Кодексу.
5. У випадку відмови прийняти рішення про дозвіл на затримання з метою приводу:
1) слідчий суддя, суд зобов’язаний призначити дату розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і здійснити судовий виклик підозрюваного, обвинувачуваного;
2) державний обвинувач не пізніше двадцяти чотирьох годин до призначеного часу розгляду зобов’язаний надати слідчому судді, суду відомості, які згідно з вимогами цього Кодексу додаються до клопотання про застосування запобіжного заходу.
Стаття 168. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
1. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу повинна містити:
1) прізвище, ім’я, по-батькові підозрюваного, обвинувачуваного для затримання якого постановляється ухвала, відоме на момент постановлення ухвали, а якщо прізвище, ім’я, по-батькові невідомі – докладний опис такої особи;
2) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа, і його кваліфікацію за законом України про кримінальну відповідальність;
3) посилання на докази, які дають підстави для:
розумної підозри про причетність особи до кримінального правопорушення;
висновку про існування ризику, зазначеного у клопотанні про застосування запобіжного заходу;
висновку щодо існування обставин для прийняття рішення про дозвіл на затримання, зазначені у пунктах 1 або 2 частини четвертої статті 167 цього Кодексу
4) дату постановлення ухвали;
5) дату втрати чинності ухвали;
6) підпис слідчого судді, судді, який постановив ухвалу.
2. В ухвалі про дозвіл на затримання з метою приводу вказуються прізвище, ім’я, по-батькові, адреса і телефон державного обвинувача, за клопотанням якого постановлена ухвала, а також найменування, адреса і телефон слідчого судді, судді, який постановив ухвалу.
3. Ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає чинність з моменту:
1) приводу підозрюваного, обвинувачуваного до суду, або
2) закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній або закінчення шести місяців з дати постановлення ухвали, у якій не зазначено терміну її дії, або
3) скасування ухвали судом, або
4) відкликання ухвали державним обвинувачем.
Стаття 169. Повторна ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу
1. Слідчий суддя, суд за клопотанням державного обвинувача має право вирішити питання про повторне затримання з метою приводу в порядку, визначеному цим Кодексом.
Стаття 170. Оскарження ухвали про відмову затримання
1. Ухвала про відмову затримання з метою приводу може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом.
Стаття 171. Дії уповноважених посадових осіб після затримання на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання
1. Затримана на підставі ухвали суду особа не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту затримання повинна бути:
1) звільнена, або
2) доставлена до суду, в межах територіальної юрисдикції якого особа була затримана, для вирішення питання про застосування запобіжного заходу.
2. У випадку затримання на транспорті, місцем затримання вважається територія району, де особа затримана.
3. У випадку затримання особи на громадському транспорті, незапланована зупинка якого неможлива без зайвих труднощів, місцем затримання вважається територія району, де розташована найближча попутна зупинка громадського транспорту.
4. У випадку затримання особи на авіаційному або морському транспорті під час рейсу за межі державного кордону України, місцем затримання вважається порт у межах державного кордону України, в якому почався цей рейс.
5. Уповноважена посадова особа (посадова чи службова особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою знаходиться особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це державного обвинувача, зазначеного в ухвалі.
6. Затриманій особі, її захиснику чи представнику не пізніше ніж за дванадцять годин до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу надається копія клопотання державного обвинувача і доступ до матеріалів, зазначених у пунктах 3 та 5 частини першої статті 164 цього Кодексу.