Кримінальний процесуальний кодекс України
| Вид материала | Кодекс |
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 7739.63kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 3774.84kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. N 10-рп закон, 1277.11kb.
- Кримінальний кодекс україни, 3344.77kb.
- Розділ I загальні положення, 3079.52kb.
- Кримінальний процесуальний кодекс україни, 386.04kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2652.19kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2884.74kb.
- Кримінальний кодекс україни, 2824.59kb.
- Кримінально-процесуальний кодекс України, 3338.56kb.
Глава 9. Відшкодування (компенсація) шкоди у кримінальному провадженні
Стаття 125. Підстави відшкодування (компенсації) шкоди у кримінальному провадженні
1. Відшкодуванню (компенсації) за цим Кодексом підлягає:
1) майнова та/або немайнова шкода, завдана кримінальним правопорушенням;
2) майнова та/або немайнова шкода, завдана незаконним обмеженням прав, свобод чи інтересів особи під час кримінального провадження.
Стаття 126. Суб’єкти відшкодування (компенсації) шкоди
1. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, відшкодовується засудженим.
2. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, може бути компенсована державою.
3. Шкода, завдана незаконним обмеженням прав, свобод чи інтересів особи під час кримінального провадження, відшкодовується державою.
Стаття 127. Відшкодування потерпілому шкоди за рахунок обвинувачуваного, засудженого
1. Обвинувачуваний має право відшкодувати потерпілому шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, до моменту набуття вироком суду першої інстанції законної сили.
2. Засуджений зобов’язаний відшкодувати шкоду, завдану кримінальним правопорушенням.
Стаття 128. Відшкодування (компенсація) шкоди за рахунок держави
1. Шкода, завдана незаконним обмеженням прав, свобод чи інтересів особи під час кримінального провадження, незалежно від вини органу досудового розслідування, державного обвинувача чи суду відшкодовується за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, визначеному законом.
2. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується потерпілому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, визначеному законом.
Розділ ІІ. Заходи забезпечення кримінального провадження
Глава 1. Поняття, види заходів забезпечення кримінального провадження і підстави їх застосування
Стаття 129. Поняття та види заходів забезпечення кримінального провадження
1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою з метою досягнення дієвості цього провадження.
2. Заходами забезпечення кримінального провадження є:
1) судовий виклик і привід;
2) тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом;
3) тимчасовий доступ до предметів та документів кримінального провадження;
4) тимчасове вилучення майна;
5) арешт майна;
6) затримання особи;
7) запобіжні заходи.
Стаття 130. Загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження
1. Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді, суду за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
2. Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо державний обвинувач не доведе, що:
1) існує розумна підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеню тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні державного обвинувача;
3) може бути виконане завдання, для досягнення якого державний обвинувач звертається із клопотанням.
3. Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя, суд зобов’язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати предмети і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин кримінального провадження.
4. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони повинні надати суду предмети, документи, показання та іншу інформацію для доказування тих обставин, на які вони посилаються.
Стаття 131. Виняткові випадки застосування заходів забезпечення кримінального провадження
1. У виняткових обставинах, встановлених цим Кодексом, заходи забезпечення кримінального провадження можуть бути застосовані без ухвали слідчого судді, суду, якщо існують:
1) достатні підстави для звернення до суду з клопотанням про застосування таких заходів, та
2) обставини, які не дають часу звернутися до суду без завдання значної шкоди для мети кримінального провадження.
2. Якщо заходи забезпечення кримінального провадження були застосовані без судового рішення, слідчий суддя, суд зобов’язаний невідкладно за клопотанням особи, права, свободи чи інтереси якої порушені внаслідок застосування цих заходів, або державного обвинувача розглянути законність та обґрунтованість їх застосування.
Глава 2. Судовий виклик і привід
Стаття 132. Судовий виклик
1. Слідчий суддя під час досудового провадження чи суд під час судового розгляду мають право за клопотанням державного обвинувача, підозрюваного чи обвинувачуваного здійснити судовий виклик певної особи, якщо у слідчого судді чи суду є підстави вважати, що вона може дати важливі для відповідного кримінального провадження показання або її участь у певній процедурі є обов’язковою.
Стаття 133. Клопотання про судовий виклик
1. Державний обвинувач з власної ініціативи або на підставі заяви потерпілого та підозрюваний, обвинувачуваний під час досудового розслідування мають право звернутися до слідчого судді із клопотанням про судовий виклик певної особи.
2. Під час судового розгляду державний обвинувач, підозрюваний, обвинувачуваний мають право звернутися з письмовим чи усним клопотанням про судовий виклик певної особи. Розгляд такого клопотання здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом для судового розгляду, з урахуванням положень цієї Глави.
3. У клопотанні про судовий виклик, поданому під час досудового розслідування, зазначаються:
1) причини, у зв'язку з якими потрібно здійснити судовий виклик певної особи;
2) прізвище, ім’я, по-батькові особи, яку пропонується викликати за допомогою судового виклику, місце її проживання (перебування), роботи, служби чи навчання.
4. До клопотання додаються копії матеріалів, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Стаття 134. Розгляд клопотання про судовий виклик
1. Під час досудового розслідування клопотання про судовий виклик розглядається слідчим суддею в день його подання без проведення судового засідання.
2. Слідчий суддя, встановивши, що клопотання про судовий виклик подане без додержання вимог статті 133 цього Кодексу, повертає її, про що постановляє ухвалу.
3. При задоволенні клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про судовий виклик. Якщо слідчий суддя, суд відмовить у задоволенні клопотання, він постановляє ухвалу з викладенням причин такої відмови.
Стаття 135. Зміст ухвали про судовий виклик
1. В ухвалі про судовий виклик зазначається, що викликана особа зобов’язана:
1) з’явитися в зазначені час та місце;
2) дати показання зазначеній у виклику особі і мати при собі зазначені у виклику матеріали, які є у її володінні або під її контролем;
3) виконувати розпорядження особи, що проводить процесуальну дію, зазначену у виклику.
2. Ухвала про судовий виклик повинна містити:
1) найменування суду, який здійснює виклик, його адресу, номер телефону чи інших засобів зв’язку;
2) ім’я (найменування) особи, яка викликається, та її адреса;
3) час, день, місяць, рік і місце з’явлення викликаної особи;
4) дані про особу, якій викликана особа зобов’язана дати показання;
5) дані про осіб, яким дозволено бути присутніми під час надання показань;
6) перелік матеріалів, які повинні бути у особи;
7) текст положення закону, який передбачає відповідальність за нез’явлення особи за судовим викликом, в тому числі можливість застосування приводу;
8) підпис судді, який постановив ухвалу про судовий виклик.
Стаття 136. Вручення ухвали про судовий виклик
1. Ухвала про судовий виклик вручається не пізніше ніж за п’ять днів до дня, коли особа зобов’язана з’явитись за викликом.
2. Ухвала про судовий виклик вручається особі, якої він стосується. Ухвала про судовий виклик неповнолітньої особи вручається її батьку, матері, усиновлювачу або законному представнику. Ухвала про судовий виклик обмежено дієздатної особи вручається її піклувальнику.
3. Якщо особа відсутня вдома, то ухвала про судовий виклик вручається члену сім’ї особи, або особі, яка з нею проживає. Забороняється вручати судовий виклик малолітній особі і психічно хворій особі.
4. Ухвалу про судовий виклик вручає особі працівник органу зв’язку за тією адресою і у той проміжок часу, які вказані в ухвалі .
5. Ухвала про судовий виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається відповідно до міжнародного договору про правову допомогу, а за відсутності такого – за допомогою дипломатичного (консульського) представництва відповідної країни.
Стаття 137. Поважні причини невиконання ухвали про судовий виклик
1. Поважними причинами невиконання особою ухвали про судовий виклик є:
1) затримання, взяття під варту або відбування покарання;
2) обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення;
3) обставини непереборної сили, як-то епідемії, військові події, сильні паводки та повені або інші подібні обставини;
4) відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо;
5) погіршення стану здоров’я внаслідок тяжкої хвороби,
6) смерть членів сім’ї, близьких родичів або інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю;
7) несвоєчасне одержання судового виклику.
Стаття 138. Особи, до яких застосовується привід
1. До осіб, які не прибули без поважних причин за судовим викликом, не повідомили причини неприбуття або ухилялися від вручення судового виклику, може бути застосовано привід.
2. Привід не може бути застосований до неповнолітніх, вагітних жінок, інвалідів першої і другої груп, осіб, які самостійно виховують дітей віком до шести років або дітей-інвалідів, а також осіб, які згідно із цим Кодексом не можуть бути допитані як свідки.
Стаття 139. Здійснення приводу
1. Невиконана ухвала про судовий виклик передається для здійснення приводу до органу внутрішніх справ за місцем кримінального провадження або за місцем проживання (перебування), роботи, служби чи навчання особи, до якої застосовано привід.
2. Ухвала про судовий виклик оголошується особі, до якої застосовується привід, особою, яка її виконує.
3. У разі неможливості здійснення приводу особа, яка виконує ухвалу про судовий виклик, негайно повертає її до суду з письмовим поясненням причин невиконання.