Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі про стан навколишнього природного середовища в місті севастополі за 2007 рік
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
Заповідання акваторії бухти Козача передбачено "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 11.03.03р. № 719, відповідає основним положенням загальнодержавних програм формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів, затверджених відповідними законами України.
Рішення питання про заповідання бухти Козачої актуально в зв'язку з перспективами створення морського торговельного порту в її акваторії.
На підставі звернення Мінприроди України розглянутий і погоджений проект постанови КМУ "Про акваторії морських портів" у частини, що стосується узгодження надання Севастопольському морському рибному порту акваторії Чорного моря; дана пропозиція про внесення змін і виключення з постанови КМУ № 1581 від 25.10.2002р. "Про акваторію Севастопольського морського торгового порту" акваторії бухти Козачої, яка володіє високим ступенем біорізноманіття і має велике наукове і природоохоронне значення.
З ініціативи Держуправління у 2007 р. розроблено наукове обґрунтування з розширення території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої акваторії Чорного моря. Клопотання про надання статусу природно-заповідного фонду України акваторії бухти Козачої і розширення площі існуючого загальзоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" за рахунок включення в його межі прилягаючої морської акваторії схвалено Мінприроди України (вих. № 4804/28-8 від 26.04.07р.).
Продовжена робота щодо організації заказника "Караньський" з прилягаючої акваторією Чорного моря і заповідання акваторії бухти Козачої.
У 2007р. разом з Радою громадських екологічних організацій у встановленому порядку підготовлена заявка на фінансування з міського природоохоронного фонду розробки матеріалів клопотання по віднесенню великої приморської території Гераклейського півострова між Балаклавської бухтою, Мармуровою балкою і висотою Гірської з прилягаючою акваторією Чорного моря загальною площею 1071 га (в т.ч. акваторії Чорного моря - 946,48 га) до складу природно-заповідного фонду України.
Зазначена територія зарезервована у 2006 р. з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України (рішення міськради від 13.09.2006р. № 804 "Про резервування території Гераклейського півострова з метою наступного віднесення до природно-заповідного фонду України в якості ботанічного заказника місцевого значення "Караньський". Відповідно до рекомендацій Мінприроди України зазначена територія зарезервована з урахуванням перспектив створення регіонального ландшафтного парку "Гераклея". Пропозиції по створенню заказника враховані при розробці Генплану м. Севастополя.
У грудні 2007р. зазначена робота виконана ученими ІнБПМ НАНУ, Тавричеського національного університету і ДП «Севгеоцентр».
Розглянуті та підтримані пропозиції вчених Інституту біології південних морів НАНУ щодо віднесення до складу природно-заповідного фонду України ряду приморських природних об'єктів та територій м.Севастополя, що характеризуються природоохоронною та науковою цінністю.
Усі об'єкти та території ПЗФ місцевого значення м. Севастополя, а також 2 території ПЗФ загальнодержавного значення (ландшафтні заказники "Байдарський" - 1990 р. та "Мис Айя" - 1983р.) організовані до прийняття Закону України "Про природно-заповідний фонд України" (1992р.) і видання нормативно-правових актів, що визначають порядок установлення їх меж. При віднесенні їх територій до складу ПЗФ Української РСР межі і площі цих об'єктів були декларовані відповідними рішеннями органів державної влади 1969 - 1990 років без їх наукового обґрунтування, опису і встановлення у натурі (на місцевості).
Порядок встановлення меж зазначених категорій ПЗФ визначений тільки в 2004 році з виданням постанови КМУ від 25.08.2004р. № 1094 "Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою з організації та встановленню меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення".
На сьогоднішній день, відповідно до вимог ст. 47 Закону України "Про землеустрій" і постанови КМУ від 25.08.2004р. № 1094, межі всіх 7 об'єктів ПЗФ місцевого значення м. Севастополя загальною площею 467,2163 га встановлені у натурі і визначені на місцевості відповідними знаками, в т.ч. типовими охоронними знаками та інформаційними щитами.
Для розроблення проектів землеустрою з організації і встановленню меж територій ПЗФ загальнодержавного значення (4 заказника загальною площею 25689,9 га), які не є юридичними особами (установами ПЗФ), необхідні фінансові кошти державного бюджету. Проекти землеустрою з організації та встановленню меж територій ПЗФ загальнодержавного значення до теперішнього часу не розроблені в зв'язку з відсутністю фінансування. Питання про фінансування зазначених робіт не вирішується протягом ряду років.
З ініціативи Держуправління у встановленому порядку в 2005 - 2006 р.р. були підготовлені запити на фінансування у 2006-2007 р.р. розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення за рахунок Державного природоохоронного фонду.
У 2007 р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в черговий раз організовано розроблення запитів на фінансування в 2008 р. за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій ПЗФ загальнодержавного значення з закріпленням меж на місцевості відповідними знаками, в т.ч. ландшафтного заказника “Мис Фіолент” " на суму 32,65 тис.грн.; загальнозоологічного заказника “Бухта Козача” на суму 20,05 тис.грн.; ландшафтного заказника “Мис Айя” на суму 122,93 тис.грн.; ландшафтного заказника “Байдарський” на суму 948,43 тис.грн. (загальна сума - 1124,06 тис. грн.; кошториси відкориговані з врахуванням роз'яснень Державної служби заповідної справи; виконавець - ДП "Севгеоцентр"). Запити направлені в Мінприроди України , також додатково направлений запит на фінансування в 2007 р. за рахунок Державного фонду охорони навколишнього природного середовища розроблення проекту землеустрою з організації та встановлення меж території ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Мис Фіолент” з закріпленням меж на місцевості відповідними знаками на суму 32,65 тис.грн.
На даний момент інформація про вирішення питань щодо виділення фінансових коштів у Держуправління не надходила.
Розроблення проекту землеустрою з організації та встановленню меж території ландшафтного заказника "Мис Фіолент" передбачено "Програмою сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року", затвердженою постановою КМУ від 27.07.0-6р. № 1017 (термін виконання - 2007 - 2008 р.р., сума - 250,00 тис. грн.) і розпорядженням СДМА від 21.08.06р. № 886-р "Про організацію роботи з забезпечення реалізації заходів "Програми сталого соціально-економічного, екологічного і культурного розвитку м. Севастополя на період до 2015 року".
На виконання зазначених документів Держуправлінням на адресу відповідних структурних підрозділів СДМА були направлені листи з клопотанням про включення до кошторису на фінансування природоохоронних заходів з Міського фонду охорони навколишнього природного середовища - виділення фінансових коштів для розроблення проекту землеустрою заказника "Мис Фіолент". На даний момент інформація про вирішення питань щодо виділення фінансових коштів у Держуправління не надходила.
Пунктом 3.1.1. рішення Севастопольської міськради від 13.09.2006р. №800 «Про основи регулювання земельних відносин, раціонального та більш ефективного використання земельних ресурсів міста Севастополя» на Севастопольську міську державну адміністрацію покладене здійснення розробки та подання на затвердження в міську Раду в 2006-2007 роках «Проекту землеустрою з встановлення меж об'єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - ландшафтних заказників «Байдарський» і «Мис Айя» (із залученням відповідних територіальних органів центральних органів виконавчої влади, підприємств і організацій).
Фінансові кошти місцевого бюджету на встановлення меж обох заказників в 2006-2007 роках передбачені не були.
Межі усіх територій ПЗФ загальнодержавного значення нанесені на планово-картографічні матеріали Генерального плану м. Севастополя М 1:10 000 з використанням даних первинних облікових документах по створенню цих природно-заповідних територій. Коректування буде виконано після розробки проектів землеустрою цих природно-заповідних територій.
Особливо актуальна проблема встановлення меж території ландшафтного заказника загальнодержавного значення "Мис Айя" в зв'язку з прийняттям Севастопольською міською Радою рішення від 13.03.2007р. № 1644 “О внесении изменений в решения Севастопольского городского Совета, направленные на реализацию “Положения о порядке приобретения права аренды на земельные участки в границах города Севастополя на конкурентных началах в форме аукциона” в редакции решения Севастопольского городского Совета от 10.10.2006 года № 818 и об отнесении части территории Севастопольской зоны Южного берега Крыма к категории земель рекреационного назначения”. Згідно з цим рішенням землі в межах прибережної території між мисами Айя та Сарич віднесені до категорії земель рекреаційного призначення. В умовах відсутності установлених меж заказника “Мис Айя” це створює загрозу знищення при рекреаційному освоєнні і забудові зазначеної території цінних природних об’єктов та комплексів південнобережної зони м. Севастополя, які представлені реліктовою та ендемічною деревинно-чагарниковою рослинністю (яловець високий, фісташка туполиста, сосна Станкевича, суничник дрібноплодий та ін.) і підлягають охороні на території заказника.
Відсутність проектів землеустрою з організації та встановлення меж заказників загальнодержавного значення (насамперед, заказників «Байдарський» і «Мис Айя») перешкоджає виконанню функцій управління та держконтролю в області заповідної справи, а також рішенню питань переоформлення їх первинних облікових документів (у т.ч. положень про режим заказників і охоронних зобов'язань землекористувачів), про надання земельних ділянок у межах ПЗФ і на сполучених територіях, про узгодження матеріалів щодо встановлення меж населених пунктів, що розширюються (заказник «Байдарський»).
Згідно зі ст. 43, 44 Земельного кодексу України до земель ПЗФ відносяться цінні природні території та об'єкти, яким відповідно до закону наданий статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. При цьому землі більшості об'єктів ПЗФ не переведені в категорію "земель природно-заповідного фонду". Коректні дані про площу земель природно-заповідного фонду м. Севастополя в земельно-кадастровій документації міста відсутні. Діюча форма земельно-кадастровій документації (форма 6-зем. "Про розподіл земель по землекористувачам, власникам, видах економічної діяльності та складу земельних угідь") не дозволяє забезпечити коректний облік наявності земель в межах ПЗФ (так, наприклад, в земельно-кадастровій документації м. Севастополя дані про площу земель ПЗФ відсутні - при їх фактичної площі 26157,1163, що складає 30,27% підвідомчої території).
Як правило, природно-заповідні об'єкти та території організуються на землях, віднесених до іншої категорії земель по основному цільовому призначенню. При цьому установлення двох (або декількох) категорій земель для однієї земельної ділянки законодавством не передбачено. При організації територій ПЗФ без вилучення земель у їхніх власників або користувачів (заказників, пам'ятників природи і заповідних урочищ) зміна категорії земель по основному цільовому призначенню не здійснюється.
Відсутність законодавчої бази для віднесення земельної ділянки до двох (або більш) категорій знижує правові вимоги до обмеження господарської діяльності і перешкоджає встановленню оптимального режиму з охорони та природокористування в межах території або об'єкта ПЗФ.
Недосконалість законодавчої бази створює серйозні проблеми в рішенні задач збереження об'єктів та територій ПЗФ, планування господарської діяльності і здійснення державного контролю за дотриманням вимог природоохоронного законодавства в їхніх межах. Наслідком цього є:
- заниження фактичної цінності земель у межах зазначеної категорії природно-заповідних об'єктів та територій;
- неможливість забезпечення на належному рівні використання таких об'єктів відповідно до цілей та задач, які визначені при їх організації, а також забезпечення в повному обсязі встановленого режиму охорони та природокористування в їхніх межах;
- можливість необґрунтованого вилучення земель у межах територій та об'єктів ПЗФ для інших цілей;
- відсутність коректних даних про землі ПЗФ у земельно-кадастровій і містобудівній документації.
Діюча нормативно-законодавча база недосконала в частині, що стосується встановлення порядку:
- узгодження меж морських акваторій, які входять у склад природних територій, перспективних для заповідання або підлягаючих розширенню;
- резервування природних територій, які мають природоохоронну, наукову та іншу цінність, с метою їх наступного віднесення до складу ПЗФ України;
- передачі таких природно-заповідних територій, як заказники, пам'ятники природи і заповідні урочища, під охоронні зобов'язання у випадку, якщо ці об'єкти організовані на землях, не наданих конкретному користувачу чи власнику (наприклад, на землях запасу, міста, загального користування).
Створення національного природного парку (НПП) "Севастопольський" на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський" і "Мис Айя" площею 25 тис. га передбачено Програмою перспективного розвитку заповідної справи в Україні («Заповідники», 1994р.), термін дії якої минув.
Пропозиції Держуправління щодо включення заходів по створенню національного природного парку в м. Севастополі до проекту Загальнодержавної програми розвитку заповідної справи на період до 2020 року, а також про включення в Загальнодержавну програму охорони та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів заходів по розширенню і оптимізації існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя за рахунок створення поліфункціональної території природно-заповідного фонду - національного природного парку "Севастопольський" з прилягаючої морської акваторією (доповнення до зведеної таблиці пропозицій щодо змін до Загальнодержавної програми охорони та відтворення довкілля Чорного та Азовського морів - некапіталомісткі заходи) - не враховані.
У додатку 7 (п.1) до «Загальнодержавної програми формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки» у числі національних природних парків, що передбачається створити, зазначено (помилково?) Кримський національний природний парк площею 25 тис. га. Створення національного природного парку в м. Севастополі Програмою не передбачене. Крім того, створенню національного парку перешкоджає:
- відсутність повних даних щодо складу власників земельних ділянок і землекористувачів в межах планованого НПП в зв'язку з відсутністю суцільної інвентаризації земель м. Севастополя, що утрудняє погодження створення НПП з власниками земельних ділянок і землекористувачами;
- різко негативна позиція та відмова в погодженні створення НПП одного з головних постійних землекористувачів, що має найбільшу площа земель в межах планованого НПП, - ДП «Севастопольське досвідне лісомисливське господарство»;
- відсутність фінансування для розробки матеріалів клопотання про створення НПП.
5.5.2. СТАН РЕКРЕАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ ТА РОЗВИТОК КУРОРТНИХ ЗОН
Особливості природних умов м. Севастополя зумовлені його географічним положенням. Високий природний потенціал міста з його багатством і різноманітністю в поєднанні з численними історико-культурними пам'ятниками створюють унікальні можливості для розвитку рекреаційної діяльності.
При здійсненні кліматичного районування Криму для його подальшого житлового і санітарно-оздоровчого освоєння П.П. Подгородецьким і Н.Д.Осадчою (1988) в межах Великого Севастополя виділено три кліматичні райони: Гераклєйський (Севастопольський), Байдарський, Альмінсько-Качинський. Ця оцінка кліматичних та інших рекреаційних ресурсів виражена в балах і повинна служити основою для планування всіх видів рекреаційної діяльності в межах території, що оцінюється. Зазначені райони оцінені також високо, як і загальновідомі південнобережні - 59,1; 63,7 і 61,6 відповідно.
Розрахункова одноразова місткість природних ресурсів севастопольського побережжя, по розрахунках В.І. Тимчинського і Т.І. Шовкопляс ( 1979), становить 31,9 тис. чоловік.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 р. №1391 “Про внесення змін в перелік населених пунктів, віднесених до курортних”, курортні зони на території м. Севастополя не виділені.
Рекреаційний потенціал Севастополя в повному обсязі не реалізується, природно-рекреаційні ресурси використовуються неефективно, освоєння більшості цінних у рекреаційному відношенні територій не функціонально.
5.5.3. ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА
Відповідно до інформації, наданої Управлінням культури та туризму СДМА, у м. Севастополі на державному обліку складається 2073 пам'ятників. З них 246 - пам'ятники археологи, 1486 - пам'ятники історії, 27 - пам'ятники монументального мистецтва й ландшафтні, у тому числі 32 пам'ятника Національного значення.
Севастополь, Балаклава, Інкерман включені в Перелік історичних населених місць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 878.
До архітектурних пам'ятників віднесена Чоргунская вежа XV-XVII вв. у с. Чорноріччя, Петропавлівський собор, Графська пристань у центрі міста. До парків-пам'ятників ландшафтної архітектури віднесений комплекс садиби “Максимова дача” – пам'ятник ландшафтної архітектури початку XX століття.
На приморській території Гераклейського півострова між Карантинною і Пісковою бухтами перебуває Національний заповідник «Херсонес Таврический», що номінується державою в Перелік всесвітньої спадщини UNESCO і має всесвітню популярність. території. Невід'ємною частиною археологічного заповідника є гідрологічний пам'ятник природи місцевого значення “Прибережний аквальний комплекс біля Херсонеса Таврического”, тому Херсонеський заповідник у відповідності зі ст. 6 Закону України “Про природно-заповідний фонд України” є об'єктом комплексної охорони.
Стан навколишньої природного середовища на територіях, що прилягають до перерахованим вище архітектурних пам'ятників, задовільне.
До факторів, що негативно впливають на стан пам'ятника ландшафтної архітектури - комплексу садиби “Максимова дача” і Херсонеського археологічного заповідника, відносяться: нерегульоване рекреаційне навантаження, наявність виробничих об'єктів і військових частин на прилягаючих територіях, самовільний випас худоби, несанкціонований в'їзд автотранспорту, забруднення території відходами та ін.
Обидва пам'ятники з прилягаючими територіями є зонами традиційного відпочинку севастопольців і гостей міста. Стан цих об'єктів постійно знаходиться в полі уваги громадськості міста.
Для відновлення майже зруйнованого ландшафтно-архітектурного комплексу “Максимова дача” у 1975 р. розроблений проект детального планування, яким передбачена реставрація садиби, малих архітектурних форм. Дотепер проект не реалізовано через відсутність фінансування.
Перспективним напрямком по збереженню історико-культурної спадщини в регіоні Севастополя є робота по створенню ландшафтного регіонального парку “Гераклея” на приморській території Гераклейського півострова, у межах якого знаходяться численні пам'ятники історії й археології, цінні природні об'єкти і комплекси. Передбачений законодавством для поліфункціональних об'єктів диференційований режим дозволить максимально ефективно забезпечити їх охорону і раціональне природокористування.
5.5.4. ТУРИЗМ ЯК ФАКТОР ВПЛИВУ НА ДОВКІЛЛЯ
З 27 регіонів України Севастополь постійно займає 4-у рейтингову позицію за основними показниками діяльності суб'єктів туризму, 3-ю – по в'їзному (іноземному) туризму та 2-у – по екскурсійній діяльності. Збільшуються туристичні потоки, ростуть обсяги надання туристичних послуг, бюджетні надходження від туристичної діяльності. Щорічно Севастополь відвідує близько 100 тисяч іноземних туристів більш ніж з 45 країн миру. В 2007 році обсяг наданих туристичних послуг склав 279,2 тис. грн. В 2007 році різко збільшилося число конференцій і виставок - 300 за 9 місяців 2007 року (з них 200 зі статусом міжнародних). На заходи щодо проведення інформаційно-рекламної компанії просування Севастопольського регіону як загальнодержавного й міжнародного туристичного центра із засобів місцевого бюджету спрямовано 50 тис.грн.
Усього в місті діє 189 ліцензованих об'єктів турдіяльності (туроператорів і турагентів). На початок 2007 року пройшли сертифікацію 80 об'єктів розміщення на відповідність вимогам безпеки проживання. Об'єкти розміщення туристів мають загальну місткість більше 12 тисяч місць: 43 готелю і готельних комплексу (гостьових будинків), 4 санаторія -профілакторія, 9 пансіонатів, 6 оздоровчих комплексів, 3 автокемпінги, 19 дитячих оздоровчих таборів, 4 мотелі, 72 бази відпочинку та об'єктів, прирівняних до них, 5 яхт - клубів і ряд туристичних стоянок (сезонних). Туристична галузь міста має у своєму розпорядженні підготовлений кадровий потенціал для обслуговування туристів, екскурсантів і гостей міста.
На розвиток матеріальної бази туристичної галузі за рахунок всіх джерел фінансування спрямовано більше 7,4 млн.грн., в основному за рахунок коштів підприємств (90%), а також коштів вітчизняних та іноземних інвесторів (10%). У районі парку Перемоги з липня 2005 року працює аквапарк «Зурбаган», що у короткий термін став одним з найбільш відвідуваних аналогічних об'єктів Криму та Севастополя. В 2006 році будувалися та реконструювалися готелі, пансіонати, бази відпочинку, санаторно-оздоровчі центри («Морський», «Беріг», «Чайку», «Ласпі», «Романтик»).
За данням маркетингових досліджень, до кінця 2007 року в Севастопольському регіоні діяло 73 об'єкти, діючих як готелі, гостьові будинки або пансіонати. З них 30% - готелі підвищеної комфортності, 25-30% - середньої категорії, стільки ж - економ-класу.
Основну частину готельної нерухомості, побудованої за останнє десятиліття, становлять міні-готелі та гостьові будинки. Якщо раніше більша частина їх за рівнем сервісу рідко перевищувала категорію «2 зірки», то сьогодні з'являється усе більше цікавих проектів, здатних запропонувати своїм клієнтам відпочинок на «трьохзірковому» рівні. При цьому, у Севстополі дотепер немає готелю вище трьох зірок, а багато великих об'єктів готельного бізнесу й санаторії, побудовані в минулому столітті, мають потребу в реконструкції. На сьогоднішній день будується два великих готельних комплекси, спорудження ще чотирьох планується почати протягом найближчих двох років. Планується також уведення в дію не менш 15 міні-готелів і гостьових будинків.
Згідно з Державною програмою розвитку туризму, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2002 г., розроблена та за Рішенням міської ради від 26.02.2003 г. № 614 затверджена Регіональна програма розвитку туризму в місті - герої Севастополі.
Однією з основних задач програми є дотримання екологічних регламентів (норм) природокористування при здійсненні туристичної діяльності, так як вплив туристичної діяльності на навколишнє природне середовище поширюється на всі її складові.
Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі бере участь у розгляді матеріалів по сертифікації готельних та туристичних послуг відповідно до вимог п. 4.3.3 ГОСТ 28681.4-95 "Туристичне - екскурсійне обслуговування. Класифікація готелів", п.8 ДСТУ 4268:2003, оцінюючи характеристики джерел забруднення навколишнього природного середовища, обсягів використання природних ресурсів. Нормативно - законодавча база по екологічній сертифікації суб'єктів туристичної діяльності відсутня. ГОСТ 28681.4-95 екологічні регламенти (норми) та критерії оцінки "розташування об'єктів у сприятливих екологічних умовах" не визначені.
Офіційно не являючись курортом, Севастополь у той же час в літній період зазнає значне рекреаційне навантаження.
Найбільша доступна частина узбережжя Чорного моря в регіоні Севастополя використовується і для неконтролюємого неорганізованого відпочинку.
З огляду на те, що лише незначна частина прибережних територій офіційно є пляжами і має необхідні умови для забезпечення їх належного санітарного стану, екологічна ситуація до закінчення літнього сезону погіршується.
Майже в два рази збільшується кількість твердих побутових відходів, що підлягають видаленню і захороненню, у місцях масового відпочинку утворюються несанкціоновані звалища відходів, берегова смуга забруднюється сміттям. Значно збільшується водоспоживання і водовідведення, що, з огляду на відсутність ефективного очищення більшої кількості стічних вод, приводить до негативного впливу на морське середовище. Через недбале поводження з вогнем виникають лісові пожежі.
Подальший розвиток Севастополя як центру туризму та рекреації повинний супроводжуватися запобіжними заходами щодо забезпечення нормативного стану навколишнього природного середовища з урахуванням росту антропогенного навантаження в літній період.
Практично всі об'єкти ПЗФ м. Севастополя організовані в зонах традиційного літнього відпочинку жителів міста і приїжджаючих, піддаються високому рекреаційному навантаженню. Рекреаційне природокористування (в т.ч. туризм) в межах територій природно-заповідного фонду здійснюється на підставі дозволів Держуправління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі, виданих у рамках затверджених лімітів використання природних ресурсів, що визначаються на підставі розрахунків гранично-допустимих рекреаційних навантажень на охоронювані природні комплекси.
На підставі ст. ст. 3, 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", керуючись ст. 9 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» і відповідно до постанови КМУ від 10.08.1992р. № 459 "Про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і установлення лімітів використання ресурсів загальнодержавного значення" Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі в 2007 р. розглянуті проекти лімітів на спеціальне використання природних ресурсів та територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення на 2008 рік.
Проекти лімітів представлені землекористувачами: ДП "Севастопольське досвідне лісомисливське господарство", ДКП "Севміськводоканал" і НДЦ ЗСУ "Державний океанаріум" на використання природних ресурсів і територій ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський", "Мис Айя" (в т.ч. матеріали по організації еколого-пізнавальної стежки в ур.Аязьма), "Мис Фіолент" та загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" в рекреаційних, культурно-просвітительських цілях (туризм, екскурсії, масовий відпочинок).
Проекти лімітів розроблені з обліком діючих положень про перераховані території природно-заповідного фонду.
Обґрунтування рекреаційної діяльності і розрахунки проекту лімітів використання природних ресурсів на територіях заказників "Байдарський" і "Мис Айя" виконані Кримською гірничо-лісовою науково-дослідною станцією з урахуванням конкретних типів лісу, на підставі "Методичних указівок по визначенню обсягу рекреаційного лісокористування для гірських курортних районів" (1989) і матеріалів лісовпорядкування 1999р. Експертні висновки профільної регіональної установи ПЗФ - Ялтинського гірничо-лісового природного заповідника - позитивні.
Здійснення природокористування на територіях ПЗФ погоджено Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі.
З метою оптимізації рекреаційного використання прибережних територій ведеться робота зі створення поліфункціональних природно-заповідних об'єктів, режим яких передбачає встановлення диференційованого режиму охорони і природокористування на окремих ділянках території і здійснення регламентованої рекреаційної діяльності - національного і регіонального природних парків; створення цих об'єктів передбачено Комплексною програмою охорони навколишньої природного середовища, раціонального використання природних ресурсів і екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року. Цією же програмою передбачене виконання роботи з теми "Створення Проекту організації і розвитку рекреаційного лісокористування в Севастополі".
6. ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ І ГРУНТИ
6.1. СТРУКТУРА ТА СТАН ЗЕМЕЛЬ
6.1.1. СТРУКТУРА ТА ДІНАМІКА ОСНОВНИХ ВИДІВ ЗЕМЕЛЬНИХ УГІДЬ
Розподіл земельного фонду міста Севастополя по угіддях і видам
покриття земельних ділянок за станом на 01.01.2008 р. наступне:
- сільськогосподарські землі – 26,20 тис. га;
- лісу й інші лісовкриті площі - 35,4 тис га;
- забудовані землі - 14,60 тис. га;
- води - 0,9 тис. га;
- відкриті землі без рослинного чи покриву з незначним рослинним покривом - 0,30 тис. га.
За 2007 р. значних змін у структурі земельного фонду не відбулося.
Структура земельного фонду регіону (за даними Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів)
Таблиця 6.1.
| Основні види земель та угідь | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік | |||||
| усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | усього, тис. га | % до загальної площі території | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
| Загальна територія | 86,40 | 100 | 86,40 | 100 | 86,40 | 100 | 86,40 | 100 | 86,40 | 100 |
| у тому числі: | | | | | | | | | | |
| 1. Сільськогосподарські угіддя | 26,40 | 30,56 | 26,30 | 30,44 | 26,30 | 30,44 | 26,20 | 30,32 | 26,20 | 30,32 |
| з них: | | | | | | | | | | |
| рілля | 11,0 | 12,73 | 11,0 | 12,73 | 11,0 | 12,73 | 11,0 | 12,73 | 11,30 | 13,08 |
| перелоги | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 |
| багаторічні насадження | 10,6 | 12,27 | 10,6 | 12,27 | 10,60 | 12,27 | 10,50 | 12,15 | 10,20 | 11,81 |
| сіножаті і пасовища | 4,80 | 5,56 | 4,70 | 5,44 | 4,70 | 5,44 | 4,70 | 5,44 | 4,70 | 5,44 |
| 2. Ліси і інші лісо-вкриті площі | 35,30 | 40,86 | 35,30 | 40,86 | 35,40 | 40,97 | 35,40 | 40,97 | 35,40 | 40,97 |
| з них вкриті лісовою рослинністю | 32,70 | 37,85 | 32,70 | 37,85 | 32,80 | 37,96 | 32,80 | 37,96 | 32,80 | 37,96 |
| 3. Забудовані землі | 14,10 | 16,32 | 14,10 | 16,32 | 14,40 | 16,67 | 14,50 | 16,78 | 14,60 | 16,90 |
| 4. Відкриті заболочені землі | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 | 0,00 |
| 5. Відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом (піски, яри, землі, зайняті зсувами, щебенем, галькою, голими скелями) | 0,30 | 0,35 | 0,30 | 0,35 | 0,30 | 0,35 | 0,30 | 0,35 | 0,30 | 0,35 |
| 6. Інші землі | 7,70 | 8,91 | 7,70 | 8,91 | 7,50 | 8,68 | 7,40 | 8,56 | 7,30 | 8,45 |
| Усього земель (суша) | 85,50 | 98,96 | 85,50 | 98,96 | 85,50 | 98,96 | 85,50 | 98,96 | 85,50 | 98,96 |
| Території, що покриті поверхневими водами | 0,90 | 1,04 | 0,90 | 1,04 | 0,90 | 1,04 | 0,90 | 1,04 | 0,90 | 1,04 |