Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі про стан навколишнього природного середовища в місті севастополі за 2007 рік
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
6.1.2. ДЕГРАДАЦІЯ ЗЕМЕЛЬ
Згідно з земельним законодавством до деградованих земель відносяться:
а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;
б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші.
З названих категорій в регіоні Севастополя має місто порушення земель внаслідок зсувів, карстоутворення, добування корисних копалин та інших негативних природних і техногенних факторів.
Порушені, відпрацьовані землі та їх рекультивація
Таблиця 6.2.
| Землі | 2003 рік | 2004 рік | 2005 рік | 2006 рік | 2007 рік |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Рекультивовані, тис. га | 0,005 | 0,005 | 0,004 | 0,004 | 0,0027 |
| % до загальної площі території | 0,006 | 0,006 | 0,004 | 0,004 | 0,003 |
Консервація деградованих і малопродуктивних земель за звітний рік
Таблиця 6.3.
| Види земель | Усього на початок року | Проведено консервацію | Потребують консервації | |||
| тис. га | % до зага-льної площі території | тис. га | % до зага-льної площі території | тис. га | % до зага-льної площі території | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| пашня | 0,50 | 0,6 | 0 | 0 | 0,50 | 0,6 |
В даний час шкідливому впливу вод піддаються земельні ділянки в долинах малих річок на території м. Севастополя - Чорної, Бельбек, Качі.
Процесу підтоплення, тобто підняття рівня ґрунтових вод, що викликає несприятливі екологічні наслідки, погіршення умов виробничої діяльності та проживання населення, піддається територія с. Любимівка (устя р. Бельбек). В інших районах циклічні коливання рівня ґрунтових вод не наносять значного збитку навколишньому природному середовищу та не викликають істотних соціально - економічних наслідків.
Підтоплення с. Любимівка є однією з найбільш значних екологічних проблем м. Севастополя, яка вимагає прийняття невідкладних організаційно - технічних заходів щодо її усунення.
Причиною підтоплення територій у районі устя р. Бельбек є комплекс факторів - історико - геологічних, кліматичних і техногенних. Глобальна зміна клімату та підйом рівня моря в результаті новочорноморської трансгресії створили природний фон, при накладенні на який техногенних факторів (неконтрольована забудова, полив присадибних ділянок, оранка водозбірних площ зі зменшенням рослинного покриву) відбулася зміна гідрогеологічного режиму, відбулось підтоплення. Складний генезис підтоплення, вплив численних факторів природного, антропогенного та змішаного характеру відповідно зумовлюють необхідність здійснення системи комплексних заходів, які в сукупній взаємодії унеможливлюють або істотно зменшать шкідливий вплив вод.
При загальній довжині р. Бельбек 63 км, на території регіону Севастополя її довжина складає близько 17 км. Русло ріки проходить у галькових і мулистих наносах. Гирлова ділянка ріки, безпосередньо в районі впадання в Чорне море, внаслідок невеликої глибини залягання ґрунтових вод, сильно заболочена.
Зона жилої і суспільної забудови с. Любимівка розташована в основному на садовій (першої надзаплавної) терасі ріки, де ґрунтові води залягають на глибині близько 2 м, іноді - менш 1 м.
Негативні наслідки підтоплення с. Любимівка досягли критичної стадії в останні два десятиріччя. У результаті сезонного підйому рівня ґрунтових вод відбувається загнивання кореневої системи рослин, підтоплення підвальних приміщень, вулиць, наноситься збиток садівництву та городництву.
6.2. ОСНОВНІ ЧИННИКИ АНТРОПОГЕННОГО ВПЛИВУ НА ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ
Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси в промисловості, сільському господарстві, енергетиці, на транспорті та оборонної діяльності є застарілі технології та устаткування, які не відповідають сучасним вимогам; нераціональне використання земель; використання земель не за цільовим призначенням.
Потенціальними джерелами забруднення земельних ресурсів у сільському господарстві є склади пестицидів та агрохімікатів, несправна сільськогосподарська техніка, а також комунальні споруди населених міст.
Утворення, зберігання та накопичування промислових відходів через відсутність безвідходних технологій призводе як до вилучення земель, порушення природних ландшафтів, так і до забруднення земель, що використовуються самовільно для звалищ. Порушення земель для видобутку корисних копалин та низькі темпи і незначні об’єми рекультивації в прибережно-захисній смузі уздовж Чорного моря утворює біонегативні антропогенні ландшафти, які потребують значних капіталовкладень для використання в рекреаційних та інших цілях.
6.3. ОХОРОНА ЗЕМЕЛЬ
Ґрунти є головним життєзабезпечуючим природним середовищем людини, в якому акумулюються техногенні забруднення. Через поверхню землі відбуваються обмінні процеси між середами.
Ґрунти земельних ділянок є об'єктом особливої охорони згідно ст. 168 Земельного кодексу України.
Коричневі ґрунти Південного узбережжя Криму, гірсько-лісові та землі природно-заповідного фонду віднесені до особливо цінних земель згідно з п.1 ст. 150 Земельного кодексу України та можуть вилучатися згідно з постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням місцевої ради, якщо питання про вилучення проходить узгодження у Верховній Раді України.
За даними державного земельного кадастру Севастопольського міського головного управління земельних ресурсів вказані земельні ділянки не відносяться до категорії особливо цінних земель.
Враховуючи невідповідність вказаних даних виникла необхідність проведення ґрунтових, геоботанічних та інших обстежень вказаних земель для одержання інформації про якісний стан земель у відповідності зі ст. 36 Закону України "Про землеустрій".
6.3.1. ПРАКТИЧНІ ЗАХОДИ
В 2007 році за рахунок держбюджету ДП «Кримський науково-дослідний інститут землевпорядження» виконана проектна документація по рекультивації порушених земель у ТОВ «Качинський+» на суму 49,999тис. грн.
Також за минулий період проведена рекультивація земель ВАТ «Балаклавське рудоуправління ім. А.М.Горького» на площі земель - 2,7 га.
На сьогоднішній день одним із проблемних питань у частині земельних відносин у м. Севастополі є відсутність затвердженого проекту водоохоронних зон Чорного моря, у т.ч. проектів установлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги.
У результаті відсутня можливість визначення і контролю виконання обмежень відповідно до вимог ст. 62 Земельного кодексу України і ст.87, 90 Водяного кодексу України.
Розробка і затвердження проекту водоохоронних зон, у т.ч. проектів установлення меж земель водного фонду і прибережної захисної смуги Чорного моря дозволить забезпечити дотримання природоохоронних вимог у частині використання земель відповідно до чинного законодавства, запобігти їх нераціональному використанню і забрудненню водяних об'єктів з урахуванням існуючої забудови.
6.3.2. НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ТА ІНСТИТУЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ,МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦЬТВО
Конституція України, Земельний кодекс України, Закони України "Про землеустрій" та "Про охорону земель", Тимчасова угода про порядок взаємодії Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської державної адміністрації - це основні керівні документи, на основі яких забезпечується охорона та раціональне використання земельних ресурсів.
За період 2007 року Держуправлінням охороні навколишнього середовища в м. Севастополі розглянуто 848 проектів відводів земельних ділянок, загальною площею 1472,66 га.
7. НАДРА
7.1.1. СТАН МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ
У регіоні м.Севастополя промислове значення має видобуток флюсового, пильного вапняку та глини.
За станом на 01.01.2008р. в регіоні розвідано 9 родовищ корисних копалин, з яких 4 розробляються.
7.1.2. ВИКОРИСТАННЯ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННОЇ БАЗИ
Видобуток корисних копалин у 2007р. по Севастопольському регіону при видобутку флюсового вапняку зменшився на 5%, а при видобутку глини зменшився на 7% в порівнянні з 2006р., тоді як видобуток пильного вапняку практично залишився на рівні 2006р.
Дані з видобутку сировини та балансовим запасам представлені в табл.7.1.
Мінерально-сировинна база
Таблиця 7.1.
| Види корисних копалин | Загальна кількість родовищ | Родовища, що розробляються | Одиниця виміру | Видобуток сировини в 2007 р. | Балансові запаси станом на 01.01.2008р. | ||
| 2006р. | 2007р. | 2006р. | 2007р. | ||||
| Флюсовий вапняк | 4 | 4 | 2 | 2 | тис.т. | 4192,2 | 347125 |
| Пильний вапняк | 4 | 4 | 1 | 1 | тис.м3 | 16,6 | 3808 |
| Вапняк як карбонатна сировина на вапно | тис.т | - | 27032.3 | ||||
| Глини | 1 | 1 | 1 | 1 | тис.м3 | 17,4 | 3,009 |
Видобуток корисних копалин загальнодержавного значення ведуть три підприємства: ТОВ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” (флюсовий вапняк - 2 діючих кар'єри: Західно-Кадиківський та Псілерахський), АТ “Інкерстром“ (пильний вапняк та вапняк як карбонатна сировина на вапно - 1 діючий кар'єр: Першотравнева дільниця Інкерманського родовища), ПП "Юкрайн-Сервіс" ( глина - 1 діючий кар`єр: Балаклавське родовище).
ПП “Юкрайн-Сервіс” почато розробку кар'єру Балаклавського родовища глини для виробництва цегли з червня 2002р. після отримання ліцензії № 2607 від 25.12.01р. та гірського відводу № 1 від 24.05.02р.
Загальна площа земель порушених гірничодобувним підприємством ПП “Юкрайн-Сервіс” складає 5,875 га. Загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації – 2,5 га, в 2007р. рекультивовано - 0,15 га.
В ході перевірки ПП “Юкрайн-Сервіс” встановлене, що рекультивація земель, порушених гірськими роботами, здійснюється з порушенням проекту і календарного плану рекультивації, терміни рекультивації відповідно до проекту минули. Рекультивація земель виробляється відповідно до щорічного плану проведення гірських робіт.
У зв'язку з сформованою обстановкою потрібне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами.
У ЗАТ "Інкерстром" роботи щодо рекультивації порушених земель проводяться з порушенням календарного плану “Робочого проекту комплексної доробки і рекультивації Першотравневої ділянки Інкерманського родовища вапняків”. Рекультивація земель виробляється відповідно до щорічного плану проведення гірських робіт.
У ЗАТ "Інкерстром" є ліцензія № 425 від 18.01.96г. з терміном дії до 18.01.2016р. для видобутку пильних вапняків Інкерманського родовища.
Згідно з календарним планом рекультивації проекту на 16 році розробки родовища, повинно бути рекультивовано 6,036 га. За даними підприємства в зв'язку із зниженням виробництва, підприємство знаходиться на 5 році календарного плану. Необхідне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами.
Загальна площа порушених земель складає 21,22 га на 01.01.2008р. Станом на 01.01.2008р. загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації -2,23 га.
Балаклавським рудоуправлінням ім.О.М.Горького в 2007 р. видобувались копалини в 2 діючих кар'єрах: Псілерахському та Західно-Кадиковському. За даними Балаклавського рудоуправління, загальна площа порушених земель станом на 01.01.08 р. складає 315,85 га, загальна площа відпрацьованих земель, що потребують рекультивації – 28,59 га, з них пройшли рекультивацію біологічну- 2,7 га, горнотехнічну- 2,3га.
ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” має 3 ліцензії та 2 акта про надання гірських відводів: ліцензія № 12707 від 06.06.02р. з терміном дії на 15 років з метою промислової розробки Західно-Кадиківського родовища флюсових вапняків ( Кадиківська і Центральна ділянки); ліцензія № 12707 від 06.06.02р. з терміном дії на 15 років з метою промислової розробки Псілерахського родовища флюсових вапняків та акти про надання гірських відводів на розробку Західно- Кадиківського родовища вапняків від 01.10.02р. № 561 та Псілерахського родовища вапняків від 01.10.02р. № 562.
На ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М.Горького” рекультивація земель, порушених гірськими роботами, здійснюється з порушенням проектів і графіків рекультивації, терміни рекультивації відповідно до проектів минули. Загальна площа, обсяги та об'єкти рекультивації, передбачені проектами, не відповідають відкоректованому графіку рекультивації. Необхідне коректування проекту рекультивації земель, порушених гірськими роботами.
Основні показники по використанню надр представлені в табл. 7.2, табл.7.3.
Використання надр
Таблиця 7.2.
| № п/п | Найменування підприємства | Наявність документації | Загальна площа порушених земель, га | Площа відпрацьованих земель, підлягають рекультивації, га | Рекультивовано в 2007р. (га) | ||
| гірничий відвід | Земельний відвід | Ліцензії | |||||
| 1 | ВАТ “Балаклавське рудо-управління ім. О.М.Горького” | В наявності | В наявності | В наявності | 315.85 | 28.59 | 2.7 |
| 2 | ЗАТ “Інкерстром” | В наявності | В наявності | В наявності | 21.22 | 2.23 | - |
| 3 | ПП “Юкрайн-Сервіс” | В наявності | В наявності | В наявності | 5.875 | 2.5 | 0.15 |
Родовища, що експлуатуються
Таблиця 7.3.
| № з/п | Кількість родовищ, сировина за напрямками використання | Місцезнаходження об’єкта, назва родовища | Площа, га | Площа рекультивованих. земель, га. | Обсяг, накопичених порід, млн. м3 | Можливість переведення відвалів, хвостосховищ у ранг техногенних родовищ | |||||||
| всього | розроблюється | | | родовища | відвалів | | відвали | хвостосхо вища | | ||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | ||||
| I. Горючі корисні копалини | |||||||||||||
| | | | | ||||||||||
| - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| ІІ. Металеві корисні копалини | |||||||||||||
| | | | | ||||||||||
| - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | ||||
| ІІІ. Неметалеві корисні копалини | |||||||||||||
| | Флюсовий вапняк | | | ||||||||||
| 1. | 4 | 2 | Балаклава, 1. Псилерахське 2. Західно-Кадиківське Гасфортське та Караньске родовища не експлуатуються | 152,14 92,68 | 80,91 | 2,7 | 11,5 | 4,65 | Переведення відвалів хвостосховищ в ранг техногенних родовищ можливо після проведення дослідницьких робіт та висновку спецорганізацій за даними підприємства ВАТ "Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького" | ||||
| | Пиляний вапняк | | | ||||||||||
| 1. | 4 | 1 | Інкерман Першотравнева ділянка Інкерманського родовища | 43,45 | 2,36 | - | - | - | За даними підприємства ЗАТ "Інкерстром" переведення відвалів в ранг техногенних родовищ не можливо, т.як відвали сформовані із розкривних порід ( глина), що не підлягають реалізації некондиційних блоків, залишків камнепилення, які не використовуються на дробильно-сорту-вальному комплексі. | ||||
| | Глини | | | ||||||||||
| 1. | 1 | 1 | Балаклава, Балаклавське родовище глина | 33,03 | - | 0,15 | - | - | - | ||||
7.1.3. ПІДЗЕМНІ ВОДИ: РЕСУРСИ, ВИКОРИСТАННЯ, ЯКІСТЬ
Загальні прогнозні ресурси підземних вод м.Севастополя складають близько 109,486 тис. м3/добу. З Зазначеної кількості ресурсів розвідані та затверджені у Державній комісії по запасах корисних копалин експлуатаційні запаси підземних вод у кількості 79,986 тис. м3/добу. З розвіданих запасів використовується лише 38,036 тис. м3/добу або 48 % згідно Звітного балансу використання підземних вод за ф. № 7-ГР (підземні води), який щорічно представляється в регіональну геологічну службу - КП «Південекогеоцентр». Таким чином в області є значні перспективи розширення використання підземних вод.
За кошти Державного бюджету України згідно Програми України буріння артезіанських свердловин східних та південних областей України, АР Крим, в м.Севастополі в 2000-2001рр. пробурено та передано водокористувачам 3 артезіанських свердловини з загальною продуктивністю близько 505 тис. м3/добу.
В зв’язку з великим попитом на якісну питну воду, за останні роки активно розгорнулася підприємницька діяльність по бурінню свердловин та використанню підземних вод для розливу і продажу бутильованої води.
Водоносні горизонти в межах Гераклейського плато, через їх незахищеність від поверхневого забруднення і значного техногенного навантаження несуть сліди азотного та бактеріологічного забруднення.
У 2007р. в підземних водах в межах земель м.Севастополя було виявлено всього 8 ділянок азотного та бактеріологічного забруднення в водоносних горизонтах сарматських та середньоміоценових відкладень, що відноситься к свердловинам садівничих товариств. Забруднення носить локальний характер, майданних ореолів не утворює. Інших ділянок забруднення не виявлено. Стан основних виявлених осередків і ділянок забруднення підземних вод у 2007 р. в межах земель м.Севастополь представлено в табл.7.4.