Міністерство охорони навколишнього природного середовища україни державне управління охорони навколишнього природного середовища в м. Севастополі про стан навколишнього природного середовища в місті севастополі за 2007 рік
| Вид материала | Документы |
- Міністерство охорони навколишнього природного середовища України Державне управління, 6929.63kb.
- Міністерство охорони навколищнього природного середовища україни державне управління, 6100.26kb.
- Охорони навколишнього природного середовища україни Державне управління охорони навколишнього, 3996.75kb.
- Міністерство екології та природних ресурсів україни державне управління охорони навколишнього, 6497kb.
- Довідка про підсумки роботи Держуправління охорони навколишнього природного середовища, 888.56kb.
- Про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2009, 7430.66kb.
- Коштори с доходів І видатків цільового фонду охорони навколишнього природного середовища, 54.68kb.
- Матеріали до Національної доповіді України про стан навколишнього природного середовища, 4184.82kb.
- Кабінет міністрів україни постанова від 2012 р. № Київ Про затвердження Порядку проведення, 11.23kb.
- Про затвердження Програми охорони навколишнього природного середовища в м. Славута, 12.89kb.
*- види, занесені до Червоної книги України.
З метою збереження видів тварин, занесених до Червоної книги України, та тих, що підпадають під дію міжнародних договорів України, у 2006 р. Держуправлінням почато роботу по віднесенню акваторії бухти Козачої до складу природно-заповідного фонду України і розширенню території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" (організований у 1998р.). Пропонована для віднесення до складу природно-заповідного фонду України акваторія бухти Козачої має велику природоохоронну і наукову цінність, є пріоритетною з погляду збереження біорізноманіття, є однією із самих чистих в м. Севастополі. Заповідання акваторії бухти Козачої, прилягаючої до території НДЦ ЗС України "Державний океанаріум", актуально також у зв'язку з находженням у ній унікальної, єдиної в Україні, колекції морських ссавців, занесених у Червону книгу України, і створенням у даний час на базі океанаріума державного центру по відтворенню дельфінів афалін. Розширення території заказника "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої морської акваторії дозволить комплексно забезпечити збереження і відтворення цінних видів морської флори і фауни.
Заповідання акваторії бухти Козача передбачено "Комплексною програмою охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання природних ресурсів та екологічної безпеки м. Севастополя на період до 2010 року", затвердженої рішенням Севастопольської міської Ради від 11.03.03р. № 719, відповідає основним положенням загальнодержавних програм формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 роки, охорони і відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів (розділ 6, пункт 5), затверджених відповідними законами України. Рішення питання про заповідання бухти Козачої актуально в зв'язку з перспективами створення морського торговельного порту в її акваторії.
Для рішення проблем по охороні і відтворенню видів тварин, занесених у Червону книгу України і тих, що попадають під дію міжнародних договорів України, необхідно:
- складання кадастру рідких і зникаючих видів тварин з нанесенням місце знаходження на картографічний матеріал;
- ведення постійної системної роботи з виявлення місць їхнього перебування і виростання, проведення постійного моніторингу за станом їхніх популяцій і необхідних наукових досліджень з метою розробки наукових основ їхньої охорони і відновлення, визначення можливості використання;
- пріоритетного створення природно-заповідних і інших охоронюваних природних об'єктів на територіях, де живуть рідкі і зникаючі видів рослин;
- створення банків генофонду, розведення в спеціально створених умовах.
Існує проблема збереження морських ссавців, достовірні дані про чисельність усіх чорноморських дельфінів відсутні.
Основними проблемами збереження морських ссавців, за даними НП “Біологічна станція” і НДЦ “Державний океанаріум” ЗС України, є:
- забруднення середовища і зниження кормових запасів;
- загибель при промисловому рибальстві (влучення дельфінів, головним чином, азовок, у донні зяброві мережі на камбалу);
- ріст числа інфекційних захворювань;
- неможливість створення стійкої череди дельфінів у вітчизняних океанаріумах через недосконалість законодавчої бази.
У відповідності зі ст.ст. 10, 11 Закону України «Про Червону книгу України» створення генетичних банків рідких і зникаючих видів тварин і центрів для їхнього розведення є одним із пріоритетних напрямків по охороні і відтворенню об'єктів Червоної книги України.
Держуправлінням по охороні навколишнього природного середовища в м. Севастополі розглянуто і підтримано ідею щодо створення центра відтворення морських ссавців, занесених у Червону книгу України, із присвоєнням йому статусу «Державного генетичного банку рідких і зникаючих видів морських ссавців» на базі НИЦ «Державний океанаріум» ЗС України. Для реалізації цієї ідеї НДЦ «Державний океанаріум» ЗС України має:
- відпрацьовану технологію розмноження рідких і зникаючих видів морських ссавців;
- матеріально технічну базу, що включає в себе спеціалізовані гідротехнічні спорудження для змісту морських ссавців сучасне діагностичне устаткування, а також підвідну техніку;
- кваліфікований персонал з великим досвідом роботи (більш 40 років) з морськими ссавцями.
Документи, необхідні для створення центра по відтворенню рідких і зникаючих видів морських ссавців, у відповідності зі ст. 45 Закону України «Про тваринний світ» спрямовані НДЦ «Державний океанаріум» ЗС України на адресу Мінприроди.
З метою врегулювання питання звертання з морськими ссавцями і питання надання допомоги хворим і твариною, що терпить нещастя, необхідно у відповідності зі ст. 47 Закону України «Про тваринний світ» у найкоротший термін розробити наступні нормативно-правові акти:
- порядок створення регіональних центрів порятунку і реабілітації диких тварин;
- порядок реєстрації й умови змісту диких тварин які вилучені з природного середовища з метою надання їм допомоги;
- способи ідентифікації морських ссавців з метою виключення можливості підміни тварин і незаконного вилучення їх із природного середовища.
Протягом 2007р. Держуправлінням підготовлені матеріали для розміщення в ЗМІ з метою інформування населення про тварин на території Севастопольського регіону, занесених в Червону книгу України, і необхідність їх збереження.
5.3.4. ХВОРОБИ ДИКИХ ТВАРИН, ПРИЧИНИ, ЗАХОДИ ПРОФІЛАКТИКИ ТА БОРОТЬБИ З НИМИ
За даними КП “Лабораторія БРЭМА”, у морському районі Севастополя найбільшу небезпеку для морських ссавців представляють наступні захворювання:
- гнійні інфекції (включаючи пневмонії і сепсис), викликані бактеріями кишкової групи і стафілакоками, очевидними джерелами яких є неочищені чи не досить очищені господарсько-побутові стоки, у тому числі стоки Севастопольської міської каналізації;
- морбілівірусна інфекція, ознаки латентного персістировання якої зареєстровані в азовок, а в чорноморських білобочок відома епізоотія.
5.3.5. ІНВАЗИВНІ ЧУЖОРІДНІ ВИДИ, СТАН ТА ДИНАМІКА ПОПУЛЯЦІЙ, ВПЛИВ НА МІСЦЕВЕ БІОРІЗНОМАНІТТЯ
Результати досліджень ІнБПМ НАНУ морського середовища свідчать про збільшення в останні десятиліття відсотка нових видів – вселенців, що становлять небезпеку для збереження стійкості екосистеми Чорного моря. Це свідчить про тривалу антропогенну еволюцію регіону.
У результаті випадкового переносу, в даний час у Чорному морі натуралізувалось близько 35 видів - вселенців. Так, із вселенням у Чорне море молюска «Rapana thomasiana» багато вчених зв'язують драматичне зменшення популяцій ряду промислових гідробіонтів (мідій, устриць).
Наочним прикладом процесу вселення агресивних гідробіонтів в басейн Чорного моря та наслідок змін, що пішли за цим, є поява «Mnemiopsis leidyi». Щорічний збиток рибальству від його вселення в 1990-і роки, за експертними оцінками ФАО, складав 240-340 млн. доларів США. Вселення гребневика - мнеміопсиса, що є харчовим конкурентом личинок риб, привело до різкого зниження кормової бази личинок і явилося однією з причин їх загибелі.
В останні роки, за даними ИнБПМ НАНУ, відбулися глибокі зміни основних показників, що визначають організацію зоопланктонного угруповання внаслідок антропогенної діяльності, багаторічної кліматичної флуктуації та впливу вселенця – реброплава «Mnemiopsis leidyi». Після вселення в 1997 р. у Чорне море нового реброплава – «Beroe ovata Mayer», що споживає мнеміопсиса, спостерігається поліпшення стану зоопланктонного угрупування. Наприкінці 90-х років після тривалої депресії спостерігається поліпшення стану зоопланктонного угруповання.
Нові, не характерні для Криму види, у більшості внесені в наші води в 40-х роках з метою збагачення історично сформованого видового складу риб. Таких видів одинадцять (райдужна форель, севанська форель, лудога, ладожський рипус, щука, тараня, лин, лящ, чехоня, срібний карась, круглий карась, сазан, короп, окунь, судак, гамбузія). В даний час з господарської точки зору акліматизанти вже мають більше значення, чим аборигени.
Наприкінці 2002 р. у водоймах Севастопольського регіону була виявлена значна кількість сонячної риби «Lepomis macrochirus». Установлено, що процес інтродукції сонячної риби у внутрішні водойми України і зокрема Криму відбувається як наслідок мимовільного розширення її ареалу, так і в результаті випадкового переміщення. Сонячна риба всеїдна, у природних і в штучних водоймах завдає шкоди рибному господарству, поїдаючи ікру, личинки та мальків цінних видів риб, а також є харчовим конкурентом для багатьох з них. З огляду на особливості біології та екології сонячної риби (вона добре переносить високу температуру води і зимівлю під льодом, витримує значний дефіцит кисню і піклується про потомство, що збільшує виживаність молоді), вона уже в найближчі роки здатна вплинути на екосистеми внутрішніх водойм регіонів і заподіяти значний економічний збиток рибному господарству.
Іншим небезпечним неаборигеним видом риб є амурський чебачок ( Pseudorasbora parva).
На території Севастопольського регіону разом з молоддю коштовних риб чебачок вселений у каскад ставків у с. Рідне, Ароматне, Терновский, Любимовский, з яких проникнув у річки Качу, Альму, Бельбек, Чорну, Айтодорку та інші. Будучи дрібною сорною рибою, здатної за короткий час досягати високої чисельності, він може робити значну харчову конкуренцію, викликати зміни біологічної розмаїтості і порушувати сформовану структуру екосистем у водоймах-реципієнтах.
Новими для регіону є уклейка (Alburnus alburnus) і горчак (Rhodeus sericeus amarus), виловлені в листопаду 2004 р. у р. Альма.
5.4. БІОБЕЗПЕКА ГЕНЕТИЧНО МОДИФІКОВАНИХ ОРГАНІЗМІВ
Дані про підприємства, що займаються розведенням генетично змінених організмів на території Севастопольського регіону, відсутні.
5.5. ПРИРОДНІ ТЕРИТОРІЇ, ЩО ПІДЛЯГАЮТЬ ОСОБЛИВІЙ ОХОРОНІ
5.5.1. РОЗВИТОК ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНОГО ФОНДУ РЕГІОНУ СЕВАСТОПОЛЯ
Існуюча мережа природно-заповідних об'єктів та територій (далі - ПЗФ) регіону м. Севастополя станом на 01.01.2008 року представлена одинадцятьма об'єктами різного рангу загальною площею 26157,1163 га (30,26 % території), а саме:
- 4 заказника загальнодержавного значення (3 ландшафтних - "Байдарський", "Мис Айя", "Мис Фіолент" і 1 загальнозоологічний - "Бухта Козача" із площами відповідно 24295; 1340; 31,7 і 22,3 га);
- 1 заповідне урочище ("Скелі Ласпі" площею 18,4348 га);
- 6 пам'яток природи місцевого значення (1 ботанічна - "Ушакова балка" площею 11,92 га; 1 комплексна - "Мис Фіолент" площею 5,8982 га і 4 гідрологічних - прибережні аквальні комплекси біля мисів Лукулл, Фіолент, Сарич і біля Національного археологічного заповідника "Херсонес Таврійський" із площами відповідно 128,5844; 179,4303; 60,6616 і 62,2831 га).
Загальна площа ПЗФ загальнодержавного значення (4 об'єкта) - 25689,9 га; загальна площа ПЗФ місцевого значення (7 об'єктів) - 467,2163 га.
З 11 об'єктів існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя 8 знаходяться в межах 2 - кілометрової прибережної смуги.
Території та об'єкти ПЗФ м. Севастополя не є юридичними особами та організовані без вилучення земель у їх власників або користувачів. Установи ПЗФ у складі існуючої мережі ПЗФ м. Севастополя відсутні. У 2007 р. нові об'єкти ПЗФ в м. Севастополі не створювалися.
Динаміка структури природно-заповідного фонду м. Севастополя
Таблиця 5.20.
| Категорії територій та об’єктів ПЗФ | На 1.01.2006р. | На 1.01.2007р. | На 1.01.2008р. | |||
| Кількість, шт. | Площа, га | Кількість, шт. | Площа, га | Кількість, шт. | Площа, га | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| Природні заповідники | - | - | - | - | - | - |
| Біосферні заповідники | - | - | - | - | - | - |
| Національні природні парки | - | - | - | - | - | - |
| Регіональні ландшафтні парки | - | - | - | - | - | - |
| Заказники загальнодержавного значення | 4 | 25689,9 | 4 | 25689,9 | 4 | 25689,9 |
| Заказники місцевого значення | - | - | - | - | - | - |
| Пам’ятки природи загальнодержавного значення | - | - | - | - | - | - |
| Пам’ятки природи місцевого значення | 6 | 441,196 | 6 | 441,196 | 6 | 448,7776 |
| Заповідні урочища | 1 | 18,4387 | 1 | 18,4387 | 1 | 18,4387 |
| Ботанічні сади загальнодержавного значення | - | - | - | - | - | - |
| Ботанічні сади місцевого значення | - | - | - | - | - | - |
| Дендрологічні парки загальнодержавного значення | - | - | - | - | - | - |
| Дендрологічні парки місцевого значення | - | - | - | - | - | - |
| Зоологічні парки загальнодержавного значення | - | - | - | - | - | - |
| Зоологічні парки місцевого значення | - | - | - | - | - | - |
| Парки – пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення | - | - | - | - | - | - |
| Парки - пам’ятки садово-паркового мистецтва місцевого значення | - | - | - | - | - | - |
| РАЗОМ: | 11 | 26149,5347 | 11 | 26149,5347 | 11 | 26157,1163 |
| Фактична площа ПЗФ | | 26157,1163* | | 26157,1163* | | 26157,1163* |
| % фактичної площі ПЗФ від площі АТО | | 30,27** | | 30,27** | | 30,27** |
* Площа розрахована з використанням даних про площі територій ПЗФ загальнодержавного значення, зазначених у документах по їх організації (підлягають уточненню в рамках розробки проектів землеустрою з організації та встановленню меж територій ПЗФ), а також з використанням даних про площі територій ПЗФ місцевого значення, установлених проектами землеустрою і затверджених у встановленому порядку).
** Площа територіально-адміністративного утворення м. Севастополя - 86,4тис.га
Всього ПЗФ: загальнодержавного значення - 4 шт./25689,9га; місцевого значення - 467,2163 (в т.ч. пам’яток природи - 6 шт./448,7776га; заповідне урочище - 1 шт./18,4387 га).
Характерними особливостями ПЗФ м. Севастополя є дуже високий процент заповідання території (30,2%), суміжне розташування більшості заповідних об'єктів, наявність прибережних аквальних комплексів, що охороняються зі значною протяжністю морських кордонів (біля 10% берегової смуги Севастополя), розміщення ряду пам'яток природи в урбанізованих і рекреаційних зонах, наявність численних пам'ятників археології, історії та культури на природно-заповідних територіях. У межах ПЗФ знаходяться унікальні природні ландшафтні пам'ятники, значна частина тварин і рослин, що охороняються, в т.ч. реліктових і ендемічних видів. Площа лісів з реліктового червонокнижного виду - ялівця високого - на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Байдарський” становить 60% всіх високоялівцевих лісів Криму. Природну унікальність району істотно доповнює комплекс історико-археологічних пам'ятників - їх нараховується тут більше сорока. Велике флористичне багатство іншого заказника - “Мис Айя”. Невід'ємним елементом ландшафту у його межах є стародавня вічнозелена рослинність (релікти третинного періоду). Тут знаходяться найбільші в Криму природні місця мешкання ендемічної сосни Станкевича, високопродуктивні ділянки ялівця високого, проходить західний кордон ареалу поширення реліктового суничника дрібноплідного. Не меншу цінність мають і природні ресурси в межах інших природно-заповідних територій м. Севастополя.
Держуправлінням ведуться роботи по створенню нових територій ПЗФ загальною площею близько 28 тис. га, у т.ч. по створенню національного природного парку "Севастопольський" на базі існуючих ландшафтних заказників загальнодержавного значення "Байдарський" і "Мис Айя" площею 25 тис. га.
У 2007 р. Держуправлінням продовжено роботу по віднесенню акваторії бухти Козачої до складу природно-заповідного фонду і розширення території загальнозоологічного заказника загальнодержавного значення "Бухта Козача" (організований у 1998р.). Пропонована для віднесення до складу природно-заповідного фонду України акваторія бухти Козачої має велику природоохоронну і наукову цінність, є пріоритетною з погляду збереження біорізноманіття, є однією із самих чистих в м. Севастополі. Заповідання акваторії бухти Козачої, прилягаючої до території НДЦ ЗС України "Державний океанаріум", актуально також у зв'язку з находженням у ній унікальної, єдиної в Україні, колекції морських ссавців, занесених у Червону книгу України, і створенням у даний час на базі океанаріума державного центру по відтворенню дельфінів афалін. Розширення території заказника "Бухта Козача" за рахунок прилягаючої морської акваторії дозволить комплексно забезпечити збереження і відтворення цінних видів морської флори і фауни.