Мельник Олег Володимирович удк 347. 962. 2: 351. 87(477) проблеми прокурорського нагляду за додержанням закон
| Вид материала | Закон |
- Протест прокурора як акт прокурорського реагування. Припис прокурора як акт прокурорського, 35.81kb.
- Методическое пособие Москва ● 2010 удк 347. 962 + 347. 152 Ббк 67. 721 + 67. 400., 1105.61kb.
- Питання на модуль з спеціального курсу «Прокурорський нагляд за орд, дізнанням та досудовим, 136.76kb.
- Ударцов Юрій Володимирович теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду, 241.96kb.
- Методические рекомендации Москва ● 2010 удк 347. 962: 342. 7 Ббк 67. 721-91: 67. 400., 952.68kb.
- Научно-методическое пособие Москва ● 2009 удк 347. 962: 342. 9 Ббк 67. 721-91: 67., 1444.75kb.
- Удк 347(477)(075. 8) Ббк, 10761.64kb.
- Мишков Ярослав Євгенович начальник відділу нагляду за додержанням закон, 100.05kb.
- Удк 334. 012. 64(477. 74) Михайлюк, 193.78kb.
- Удк 902. 9+902. 6: 737(477. 75)=737(477. 75), 77.55kb.
НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ
ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО
На правах рукопису
Мельник Олег Володимирович
УДК 347.962.2:351.87(477)
ПРОБЛЕМИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ
ЗАКОНІВ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ ВИМАГАНЬ
Спеціальність 12.00.10 – судоустрій;
прокуратура та адвокатура
Дисертація на здобуття наукового
ступеня кандидата юридичних наук
Науковий керівник – Марочкін Іван Єгорович, кандидат юридичних наук, професор
Харків -2006
З М І С Т
ВСТУП............................................................................................................4-9
Розділ 1.ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ
ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЯКІ
ПРОВАДЯТЬ ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ,
ДІЗНАННЯ ТА ДОСУДОВЕ СЛІДСТВО...................................10
1.1.Предмет та об’єкти нагляду за додержанням законів органами,
які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та
досудове слідство...................................................................................10-17
1.2.Завдання та повноваження прокурора по здійсненню нагляду
за додержанням законів органами, які провадять оперативно-
розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство........................18-35
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1.......................................................................36-38
Розділ 2.ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗАСОБАМИ ПРОКУРОР-
СЬКОГО НАГЛЯДУ ЗАКОННОСТІ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ
ВИМАГАНЬ...................................................................................39
2.1.Загальні поняття тактики та методики прокурорського нагляду
за додержанням законів органами досудового слідства.....................39-49
2.2.Прокурорський нагляд за додержанням законів при доказуванні
у справах про вимагання........................................................................50-91
2.3.Прокурорський нагляд за законністю прийняття рішень слідчим у
справах про вимагання : ..................................................................... 92
2.3.1.Прокурорський нагляд за своєчасним виявленням злочинів,
пов’язаних із вимаганням, та законністю прийняття рішен-
ня про порушення кримінальної справи ............................... 92-108
2.3.2.Прокурорський нагляд за законністю прийняття рішення
слідчим про притягнення особи як обвинуваченого
у справах про вимагання.........................................................109-118
2.3.3. Прокурорський нагляд за законністю прийняття рішення
слідчим про обрання запобіжного заходу.............................119-132
2.3.4. Прокурорський нагляд за законністю прийняття рішення
слідчим про визнання потерпілим та забезпечення від-
шкодування шкоди, завданої вимаганням ...........................133-144
2.3.5.Прокурорський нагляд за законністю прийняття рішення
слідчим про закінчення досудового слідства .................... .145-155
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2................................................................156-160
Розділ 3.ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ
ЗА ЗАКОННІСТЮ ДІЙ ТА РІШЕНЬ ОРГАНІВ ДІЗНАННЯ ТА
ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА.................................................161-176
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3..............................................................177-178
ВИСНОВКИ..........................................................................................179-186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.............................................187-208
ДОДАТКИ..............................................................................................209-214
В С Т У П
Актуальність теми. Найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека (ст.3 Конституції України). Утвердження і реалізація прав та свобод людини, формування громадянського суспільства є важливішими передумовами побудови правової держави України, невід’ємною складовою яких є зміцнення законності, захист прав та свобод людини і громадянина.
Особливої актуальності набуває діяльність державних контрольно-наглядових органів щодо втілення зазначених положень у кримінальному судочинстві, зокрема, на досудовому слідстві, де існує реальна можливість суттєвого обмеження конституційних прав та свобод громадян. Однією з гарантій додержання законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність (далі – ОРД), дізнання та досудове слідство, є прокурорський нагляд, як конституційна функція прокуратури. Спрямування діяльності прокуратури на зміцнення демократичної соціально-правової держави та забезпечення верховенства права, додержання прав і основних свобод людини і громадянина є однією із засад державної політики в галузі прав людини [75].
Прокурорсько-наглядова діяльність спонукає зазначені органи та їх посадових осіб додержуватися вимог закону на дослідчому кримінальному процесі та досудовому слідстві, а у разі їх порушення – вжити передбачених законом заходів до усунення порушень закону, поновлення порушених прав та притягнення винних осіб до відповідальності. Так, на протязі 2005 року лише при здійсненні нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ прокурорами всіх рівнів в цілому скасовано 15 тисяч постанов про відмову в порушенні кримінальної справи з одночасним її порушенням та понад 7 тисяч незаконних постанов про закриття кримінальних справ; притягнуто до дисциплінарної відповідальності майже 20 тисяч посадовців цих органів [144].
Статистика свідчить про напружене криміногенне становище в Україні, поширений характер мають такі небезпечні злочини, як вимагання: протягом 2005 року їх зареєстровано понад 1,2 тис.( на рівні 2004 р.), кожен третій такий злочин скоєно групою осіб, а кожне п’яте вимагання залишилося нерозкритим. Це потребує вивчення стану прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про вимагання, розробки чинників, які б сприяли оптимізації прокурорсько-наглядової діяльності в зазначеній галузі.
Актуальність обраної теми визначається необхідністю дослідження сутності конституційної функції прокуратури - нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання, досудове слідство, а також розробки тактичних та методичних основ цієї діяльності у справах про вимагання.
Ступінь дослідження теми дисертації. Загальні проблеми нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство, досліджувалися такими науковцями, як Д.М.Бакаєв, А.М.Балашов, В.С.Зеленецький, М.В.Жогін, І.М.Коз’яков, Г.К.Кожевніков, М.В.Косюта, О.Б.Ломідзе, О.Р.Михайленко, М.І.Мичко, Р.Д.Рахунов, В.М.Савицький, Г.П.Середа, О.Б.Соловйов, Р.Р.Трагнюк, О.О.Тушев, В.Д.Фінько та іншими.
У роботі над дисертацією значна увага була приділена питанням розслідування кримінальних справ та забезпеченню прав особи на досудовому слідстві, над якими працювали такі вчені, як Ф.Н.Багаутдінов, В.П.Бож’єв, Л.В.Брусніцин, О.В.Волколуп, Б.Я.Гаврилов, Ю.М.Грошевой, М.В.Джига, О.Я.Дубинський, О.А.Зайцев, В.С.Зеленецький, Л.М.Карнєєва, Л.Д.Кокорев, Ю.В.Кореневський, О.М.Ларін, П.А.Лупінська, В.Т.Маляренко, О.Р.Михайленко, М.М.Михеєнко, О.О.Ніколаєв, В.Т.Нор, Н.В.Сибільова, М.С.Строгович, В.С.Шадрін, С.А.Шейфер та інші.
Загальні питання криміналістичної методики та тактики розслідування окремих категорій злочинів, в тому числі про вимагання, сформульовані у працях Л.Є.Ароцкера, Р.С.Бєлкіна, Т.В.Варфоломєєвої, Г.А.Воробйова, Ю.В.Гавриліна, О.Н.Колісніченка, В.О.Коновалової, В.В.Новіка, С.П.Су-хова, В.Ю.Шепітька та інших. Проблеми кваліфікації вимагань досліджували А.Г.Биков, В.А.Кліменко, Л.М.Кривоченко, В.В.Лисенко, І.Л.Лобачевсь- кий, Ю.І.Ляпунов, М.І.Мельник та деякі інші.
В той же час у сучасній Україні відсутні цілісні системні монографічні розробки тактичних та методичних основ прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні вимагань, що ускладнює забезпечення законності в роботі органів, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство. Більш того, в умовах запровадження в Україні прозорості та відкритості діяльності державних органів, посилення громадського контролю важливого значення набуває визначення критеріїв оцінки роботи прокуратури, які б адекватно відображали ступінь реалізації завдань, поставлених перед прокуратурою при здійсненні нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство. Зазначене обумовлює актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри орга- нізації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є елементом комплексної цільової програми «Проблеми вдосконалення організації й діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (державна реєстрація № 0186.0.099031).
Метою й завданням дослідження є розробка тактичних та методичних основ нагляду прокурора за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про вимагання, визначення шляхів оптимізації цієї діяльності.
Об’єктом дослідження є прокурорсько-наглядові відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про вимагання.
Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні і прикладні аспекти діяльності прокурора по здійсненню нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання, досудове слідство у справах про вимагання.
Методи дослідження. У роботі над дисертацією використовувалися загальнонаукові методи системного та порівняльно-правового аналізу й синтезу, метод звернення до інших наук (кримінального процесу,криміналістики, психології тощо), а також формально-логічний, предметно-теоретичний, статистичний й інші методи наукового пізнання.
Комплексний підхід і використання зазначених наукових методів дозволили автору всебічно розглянути особливості інституту прокурорського нагляду за додержанням законів при провадженні ОРД, дізнання та досудового слідства, розробити його тактику та методику у справах про вимагання, запропонувати критерії оцінки діяльності прокурора на досудовому слідстві.
Нормативну базу дослідження склали Конституція України, Закони України «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність», та інші, Кримінально-процесуальний та Кримінальний кодекси України, а також проект Кримінально-процесуального кодексу України (2003 р.), рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, норми міжнародного права та практика Європейського суду з прав людини.
Емпірічна база дослідження представлена статистичними показниками діяльності прокурора з нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство, наданими Генеральною прокуратурою України та судовими органами, вибірковим аналізом прокурорської та судової практики (Харківська, Донецька. Полтавська області). За спеціальною програмою вивчено 110 кримінальних справ про вимагання, розглянутих місцевими судами Харківської області.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в роботі вперше в Україні на монографічному рівні комплексно розроблено тактику і методику прокурорсько-наглядової діяльності на дослідчому кримінальному процесі та на досудовому слідстві у справах про вимагання й запропоновано критерії оцінки її ефективності. Висновки та пропозиції нормативного та організаційного характера, до яких дійшов автор цієї роботи, спрямовані на подальше удосконалення прокурорсько-наглядової діяльності на досудовому слідстві, як в цілому, так і, зокрема, у справах про вимагання.
Новизна дисертаційного дослідження полягає:
-у аналізі природи прокурорського нагляду за дотриманням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про вимагання;
-у розробці тактичних й методичних основ прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство у справах про вимагання; наведені авторського визначення понять «тактика й методика прокурорсько-наглядової діяльності», «прокурорсько-наглядова ситуація»;
-у структуруванні прокурорсько-наглядової діяльності на досудовому слідстві;
-у аргументації висновку про межі прокурорського нагляду на дослідчому кримінальному процесі й на досудовому слідстві;
-у розробці тактики та методики прокурорсько-наглядової діяльності на окремих етапах та стадіях розслідування справ про вимагання:
-у визначенні шляхів підвищення ефективності прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані автором висновки, окремі положення та пропозиції можуть бути використані: а) у правотворчій діяльності – при підготовці нового і вдосконаленні чинного кримінально-процесуального законодавства, а також Законів «Про прокуратуру», «Про оперативно-розшукову діяльність»; б) у науково-дослідницькій роботі – дисертація може стати основою для подальшого опрацювання проблем прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні вимагань; в) у навчальному процесі – при підготовці відповідної навчально- методичної літератури, на заняттях в юридичних вузах, у системі підвищення кваліфікації працівників органів прокуратури та органів, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство, а також суддів.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження доповідались автором на Міжнародній науково-практичній конференції “Впровадження новітнього законодавства та нових форм роботи в практичну діяльність правоохоронних органів” (24.10.03 р., м.Харків), Науково-практичній конференції “Шлях України до економічної безпеки “ (16-17.04.04 р., м.Харків), науково-практичних семінарах “Проблеми запобігання службовим злочинам у сфері господарської діяльності “ (9.11.04 р., м.Харків) та «Право обвинуваченого на кваліфікований захист та його забезпечення» (1-2.12.05 р. , м.Харків). До Генеральної прокуратури України внесено пропозиції, спрямовані на вдосконалення прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство.
Окремі питання дослідження викладені в наукових доповідях та повідомленнях на семінарах прокурорських працівників в прокуратурі Харківської області, використані в навчальному процесі Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого.
Публікації .Основні положення дисертаційного дослідження відбиті у 5 наукових статтях у фахових виданнях та 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, 3-х розділів, що включають 5 підрозділів, висновків, списку використаних джерел (288 найм.) та 3-х додатків. Загальний обсяг дисертації – 214 стор., використаних джерел – 22 стор,.додатків – 6 стор.
РОЗДІЛ І
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ЗАКОНІВ ОРГАНАМИ, ЯКІ ПРОВАДЯТЬ ОПЕРАТИВНО – РОЗШУКОВУ ДІЯЛЬНІСТЬ, ДІЗНАННЯ ТА ДОСУ- ДОВЕ СЛІДСТВО
1.1.Предмет та об”єкти нагляду за додержанням законів органами, які провадять оперативно – розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство
Конституційні права і свободи людини та громадянина в Україні визнані об’єктами національної безпеки, під якою розуміється стан захищеності життєво важливих інтересів людини та громадянина, суспільства і держави, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам (ст. 1, 3 Закону України „Про основи національної безпеки України”).
Програма діяльності Кабінету Міністрів України „Назустріч людям” головним завданням Уряду в правовій сфері визначає утвердження й реалізацію прав та свобод людини, формування громадського суспільства і побудову правової держави [251]. Шляхами вирішення цих завдань є зміцнення законності та правопорядку, посилення боротьби зі злочинністю, встановлення чітких процесуальних норм захисту прав та свобод людини і громадянина.
У системі органів державної влади, на які Конституцією і законами України покладено здійснення правоохоронних функцій, особливе місце посідає прокуратура, яка наглядає за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство (п. 3 ст. 121 Конституції, ч.1 ст. 25 КПК України, п. 3 ч.2 ст. 5 Закону „Про прокуратуру”). Одночасно прокуратура визнається суб’єктом забезпечення Національної безпеки України (ст. 4 Закону „Про основи Національної безпеки України”), з огляду на такі, перш за все, об’єкти національної безпеки України, як конституційні права і свободи людини та громадянина. Це має особливе значення для сфери кримінального процесу, де приймаються та реалізуються відповідні рішення щодо боротьби зі злочинністю, в тому числі і кримінально- процесуальні, які безпосередньо обмежують важливіші конституційні права та свободи людини і громадянина.
Прокурорський нагляд, як самостійний специфічний вид державної діяльності, має забезпечити виконання закону та його верховенство в усіх сферах життєдіяльності суспільства. Він здійснюється від імені держави, репрезентує й захищає суспільні інтереси та інтереси фізичних і юридичних осіб [112, с.584] і покладається на спеціально уповноважених посадових осіб – прокурорів, які шляхом своєчасного виявлення порушень законів, обставин, що їм сприяють, вжиття заходів до усунення порушень законів та притягнення порушників закону до відповідальності забезпечують законність в державі [194, с.33].
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php
Спеціальним предметом нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства, як вбачається із ст. 1 КПК, є додержання КПК під час провадження дізнання і досудового слідства. Стаття 29 Закону „Про прокуратуру” відносить до предмета нагляду додержання законів органами, які провадять дізнання та досудове слідство В той же час вважаємо, що зазначений підхід необгрунтовано обмежує предмет прокурорського нагляду в цій сфері через таке. Конституція України закріплює низку важливих (основних) прав людини і громадянина, які мають забезпечуватися у кримінальному судочинстві (ст. 28, 29, 30, 31, 32, 40, 55, 56, 57, 59, 63 та ін.). Міжнародно – правові документи також містять основоположні права людини, які мають бути забезпечені державою, серед важливіших - Загальна декларація прав людини 1948 р., Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 р., Міжнародний пакт про громадянські та політичні права та деякі інші [185, с.18-34].
Так, ст. 9 Загальної декларації прав людини забороняє безпідставний арешт та затримання. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950 р. закріплює, між іншим, такі права обвинуваченого: мати достатньо часу і можливостей для підготовки до свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати правову допомогу захисника на власний вибір або одержувати таку допомогу безоплатно; допитувати свідків, що свідчать проти нього, або вимагати їхнього допиту, а також вимагати виклику і допиту свідків з його сторони на тих самих умовах, що і свідків, які свідчать проти нього. Можна навести й інші положення міжнародно – пра- вових документів щодо необхідності забезпечення фундаментальних прав людини, втягнутої в орбіту кримінального судочинства. Відповідно до ст. 9 Конституції України діючі міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Таким чином, на нашу думку, спеціальним предметом нагляду за додержанням законів органами дізнання і досудового слідства є додержання ними під час прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій положень Конституції України, КПК України, інших законодавчих актів, а також міжнародно- правових договорів та угод, учасником яких є Україна.
1.2.Завдання та повноваження прокурора по здійсненню нагляду за додержанням законів органами, які провадять оперативно – розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство
Нагляд за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання, досудове слідство є самостійною галуззю діяльності, яка характеризується завданнями, повноваженнями, предметом, а також специфічними правовими засобами, формами й методами їх реалізації. Саме через з’ясування цих понять можна визначити сутність правових та організаційних основ прокурорського нагляду за додержанням законів в зазначеній сфері. Нарешті, прокурорсько – наглядова діяльність за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство, охоплює такі різні види діяльності правоохоронних органів, як: а) оперативно – розшукова та б) кримінально – процесуальна. І ця обставина не може не накласти певних особливостей на характер нагляду в цій сфері.
В законодавчих актах про прокуратуру окремих держав нагляд за додержанням законів за ОРД навіть виділений у окрему главу (наприклад, глава 1У Указу Президента Республіки Казахстан „Про прокуратуру Республіки Казахстан”). Аналогічні пропозиції вносяться і правниками України1. На нашу думку, об’єднання в одну галузь прокурорського нагляду за виконанням законів органами, які здійснюють ОРД, та органами досудового розслідування є виправданим з огляду на спільні завдання, що поставлені перед цими органами у кримінальному судочинстві – розкриття злочинів та виявлення осіб, які їх вчинили.
Процесуальне завдання розглядається як виражена в законі об’єктивно існуюча форма правового зобов’язання, що реалізується особами, які ведуть процес, здійснення в особливому процесуальному порядку конкретної діяльності з метою встановлення у справі істини, притягнення до кримінальної відповідальності, засудження, покарання, захисту інтересів особи та держави [77,с.46-47]. Які ж зобов’язання (завдання) постають перед прокурором при здійсненні ним нагляду на досудовому слідстві?
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php
На думку деяких вчених, з функцією кримінального переслідування органічно пов’язана низка спеціальних наглядових функцій прокуратури, серед яких і контроль за законністю в діяльності органів дізнання, попереднього слідства та оперативно – розшукових органів [60,с.31]. Це відбилося і у законах. Так, ч. 1 статті 37 КПК РФ визначає, що прокурор, як посадова особа, уповноважений здійснювати від імені держави кримінальне переслідування у ході кримінального судочинства, а також нагляд за процесуальною діяльністю органів дізнання та органів попереднього слідства. Це дало підставу А.В. Смирнову стверджувати, що прокурор у російському кримінальному процесі поєднує суто процесуальну функцію кримінального переслідування та державно – правову за своїм походженням функцію нагляду за додержанням законів. „Наглядова функція прокурора на попередньому слідстві, - продовжує далі вчений, - проявляється там, де він керується виключно інтересами суворого та точного виконання закону, поступаючись задля цього , якщо потрібно, навіть ефективністю кримінального переслідування (підкреслено мною, О.М.). Функція ж кримінального переслідування реалізується у тих прокурорських повноваженнях, які націлені на максимально ефективне та доцільне забезпечення невідворотності кримінальної відповідальності осіб, які вчинили правопорушення. Якщо ж позначити критерії розмежування цих функцій ще простіше, то функція нагляду підкорена лише засадам законності, а функція кримінального переслідування, крім того - і засадам доцільності” [225, с.126]. Таким чином, А.В. Смирнов нагляд за додержанням законів на досудовому слідстві розглядає як провідну функцію прокуратури, а функцію кримінального переслідування - як іншу.
М.П. Курило та В.П. Півненко бачать перевагу у поєднанні функцій кримінального переслідування (як динамічної діяльності –О.М.) з наглядовою. На їх думку це „забезпечує безперервність прокурорського нагляду і негайне виявлення будь яких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили” [127, с.22]. М.В. Косюта також обстоює погляд на кримінальне переслідування, здійснюване прокуратурою, як на діяльність, що реалізується „в межах і за наглядом за розслідуванням, і під час підтримання державного обвинувачення в суді” [117,с.133-135]. В той же час „наглядові дії при цьому виглядають чомусь украй однобічно: вони спрямовані лише на те, щоб органи розслідування вжили всіх потрібних заходів до встановлення і викриття особи, яка вчинила злочин” [117,с.133-135].Вважаємо, що така „однобічність” прокурорського нагляду неминуче веде до порушення прав та законних інтересів людини і громадянина на досудовому слідстві. Адже не можна весь час балансувати між законністю та доцільністю.
Варто замислитися і над таким: крім прокуратури кримінальне переслідування здійснюють і інші правоохоронні органи, проте нагляд за забезпеченням законності в їх діяльності на досудовому слідстві покладено тільки на прокуратуру. Між тим, автори проекту КПК розглядають нагляд за додержанням законів органами, які провадять дізнання та досудове слідство, як засіб здійснення прокурором кримінального переслідування у досудовому провадженні (п. 1 ст. 31 проекту КПК). Вважаємо, що такий підхід суперечить конституційному визначенню функцій прокуратури, відповідно до якого положення п. 9 Перехідних положень Конституції України мають тимчасовий характер і є справою часу.2 Більш того, Конституція України, закладаючи деякі принципові положення стосовно системи органів та організаційної форми досудового слідства, не називає у ст.121 серед функцій прокуратури розслідування злочинів. Ї хоча прокуратура продовжує виконувати цю функцію, в перспективі посади слідчих, а також відповідні слідчі підрозділи в її складі мають бути ліквідовані.Тим самим, система досудового слідства відокремлюється і не підпорядковується прокуратурі.
Зазначене кореспондується і з практикою Європейського суду з прав людини. Зокрема, при розгляді справи Делькура суд вирішував питання щодо можливості суміщення прокурором функцій нагляду за законністю із функціями сторони в процесі, і дійшов висновку, що за бельгійським законодавством прокурор у судовому процесі не суміщує функції нагляду із функцією сторони у процесі, оскільки „він не має права порушувати переслідування і не виступає в якості державного обвинувача”(підкреслено мною, О.М.)[201, с.35].
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php
Дещо інший характер мають повноваження прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів при проведенні ОРД. Так, відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України „Про оперативно – розшукову діяльність” [32], прокурор в межах своєї компетенції: безперешкодно входить в усі приміщення органів, які проводять оперативно – розшукову діяльність; вимагає для перевірки розпорядження, інструкції, накази та інші акти щодо оперативно – розшукової діяльності, оперативно – розшукові справи, реєстраційні, облікові, звітні, статистичні, аналітичні документи та інші відомості щодо здійснення оперативно – розшукових заходів; доручає керівникам відповідних органів проведення у підвідомчих їм підрозділах перевірок з метою усунення порушень закону; дає письмові вказівки про проведення оперативно – розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства, про розшук осіб, які безвісно відсутні; дає згоду на продовження строку проведення ОРД; отримує пояснення щодо порушень вимог закону від посадових осіб органів, які провадять ОРД; перевіряє скарги на порушення законів органами, які провадять ОРД, з ознайомленням у необхідних випадках з оперативно – розшуковими матеріалами; скасовує незаконні постанови про заведення або закриття оперативно – розшукової справи, зупинення або поновлення ОРД чи про інші рішення, що суперечать закону; вживає заходів щодо усунення порушень законності під час проведення ОРД і щодо притягнення винних до встановленої законом відповідальності; опротестовує незаконну постанову суду про дозвіл або відмову на проведення оперативно – розшукових заходів3.
Аналіз зазначених повноважень прокурора свідчить, що переважна більшість з них має суто наглядовий характер – 8 з 10, а а решта - спрямовані на здійснення кримінального переслідування (п. 4 – дає письмові вказівки про проведення оперативно – розшукових заходів в інтересах кримінального судочинства; п. 5 – дає згоду на продовження строку проведення ОРД). І.В. Сервецький звертає увагу на те, що особливості положень Закону „Про оперативно – розшукову дільність” полягають в тому, що відображають безпосередній зв’язок двох видів діяльності: оперативно – розшукової та кримінально – процесуальної [216,168]. Оскільки ж правову основу оперативно – розшукової діяльності складає також КПК, повноваження прокурора у цій сфері нагляду обумовлені відповідними завданнями та функціями прокуратури, про що йшлося раніше.
На думку В.Асанова, ОРД є складовою кримінального переслідування [4, с.4-5]. Проте таке твердження не засновано на розумінні кримінального переслідування, для порушення та здійснення якого потрібні певні юридичні та фактичні умови, зокрема, винесення постанови про порушення кримінальної справи. В той же час, результати ОРД, як вбачається із ст. 10 Закону „Про оперативно – розшукову діяльність”, можуть бути використані як приводи та підстави для порушення кримінальної справи або проведення невідкладних слідчих дій, для отримання фактичних даних, які можуть бути доказами у кримінальнії справі. При цьому мають бути враховані положення ст. 104 КПК про те, що орган дізнання порушує кримінальну справу і проводить слідчі дії до встановлення особи, яка його вчинила (підкреслено мною, О.М.). Що ж стосується результатів ОРД, - то вони можуть бути використані як докази тільки в тому випадку, якщо вони перевірені процесуальним шляхом і відповідають вимогам, що пред’являються до доказів (ч. 2 ст. 65 КПК).
Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.php
Треба враховувати, що владно - розпорядчі повноваження прокурора по здійсненню нагляду за виконанням законів, так само як і контрольні повноваження начальника слідчого відділу, з одного боку обмежені процесуальною самостійністю слідчого, а з іншого – кримінально-проце- суальним законом. Ті ж повноваження прокурора, які отримали назву „процесуального керівництва слідством”, є по суті засобами здійснення ним кримінального переслідування, про що вже йшлося раніше.
На перспективу зазначимо, що хоча Конституція України не покладає на прокуратуру здійснення функції кримінального переслідування, автори проекту КПК (ст.32) навпаки, наділяють прокурора зазначеною функцією, обминаючи нагляд за додержанням законів на досудовому слідстві (хоча відповідні повноваження за прокурором збережені). То ж йдеться про невідповідність положень проекту нового КПК Конституції України, що є концептуально неприйнятним: невирішеним залишається питання про відокремлення функції кримінального переслідування (яке мають здійснювати органи дізнання та досудового слідства) від функції нагляду за законністю, яка притаманна органам прокуратури, з тим, щоб„слідчі служби поважали приписи (правові норми) та фундаментальні права людини” [233].