Мельник Олег Володимирович удк 347. 962. 2: 351. 87(477) проблеми прокурорського нагляду за додержанням закон

Вид материала

Закон

Содержание Висновки до розділу 2 Проблеми оптимізації прокурорського нагляду за законністю дій та рішень органів дізнання та досудового слідства Висновки до розділу 3

Подобный материал:

• Протест прокурора як акт прокурорського реагування. Припис прокурора як акт прокурорського, 35.81kb.
• Методическое пособие Москва ● 2010 удк 347. 962 + 347. 152 Ббк 67. 721 + 67. 400., 1105.61kb.
• Питання на модуль з спеціального курсу «Прокурорський нагляд за орд, дізнанням та досудовим, 136.76kb.
• Ударцов Юрій Володимирович теоретико-правові та практичні аспекти прокурорського нагляду, 241.96kb.
• Методические рекомендации Москва ● 2010 удк 347. 962: 342. 7 Ббк 67. 721-91: 67. 400., 952.68kb.
• Научно-методическое пособие Москва ● 2009 удк 347. 962: 342. 9 Ббк 67. 721-91: 67., 1444.75kb.
• Удк 347(477)(075. 8) Ббк, 10761.64kb.
• Мишков Ярослав Євгенович начальник відділу нагляду за додержанням закон, 100.05kb.
• Удк 334. 012. 64(477. 74) Михайлюк, 193.78kb.
• Удк 902. 9+902. 6: 737(477. 75)=737(477. 75), 77.55kb.

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2

1. Ефективна реалізація повноважень, наданих прокурору для нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, обумовлює адекватність їх конкретній ситуації, що складається під час його діяльності, а також знання певних умов, способів засобів та послідовності їх використання. Це потребує опанування прокурором основами методики та тактики прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство як в цілому, так і у справах про вимагання.

2. Оскільки завдання, що стоять перед органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, не співпадають із завданнями прокурорського нагляду, вчення криміналістичної тактики, розроблене для оперативно-розшукових та слідчого апаратів, не може бути цілком використане прокурором-наглядачем, і можливість та міра їх використання потребують відповідного науково-практичного осмислення.

3.Прокурорсько-наглядова тактика – визначення та реалізація прокурором шляхів (методів та прийомів) оптимальної організації та здійснення діяльності із забезпечення покладених на нього функцій з урахуванням ситуації, що складається (на певному етапі дізнання та розслідування справи, в часі, у зв’язку із прийняттям піднаглядовими органами та посадовими особами певних процесуальних рішень та вчиненням певних дій тощо), з метою досягнення визначеного законом результату.

4.Складовими тактики прокурорсько-наглядової діяльності є загальні, спеціальні (тактика нагляду за додержанням і застосуванням законів, тактика нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство, тактика нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, які пов’язані з обмеженням особистої свободи громадян тощо), а також окремі положення (тактичні прийоми використання конкретних повноважень, система прокурорсько-наглядових дій та їх комбінацій тощо).

5.Під методикою прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, ми розуміємо засновану на досягненнях науки та практики систему певних методичних правил, технічних прийомів та положень, які реалізуються прокурором шляхом використання наданих йому законом повноважень, спрямованих на оптимальні способи застосування методів пізнання конкретної оперативно-розшукової справи, матеріалу перевірки або кримінальної справи шляхом їх попереднього сприйняття та накопичення запасу знань, достатніх для забезпечення нагляду за додержанням законів зазначеними органами.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

16.Потерпілими, як учасниками кримінального процесу у справах про вимагання, визнаються ті постраждалі, яким прямо, безпосередньо завдано фізичну, матеріальну або моральну шкоду конкретним злочинним діянням. При цьому предметом прокурорського нагляду за законністю прийняття слідчим відповідного рішення є виконання вимог закону про своєчасне та обгрунтоване визнання особи потерпілою, повне, всебічне та об’єктивне розслідування усіх обставин спричинення потерпілому шкоди, забезпечення прав та законних інтересів потерпілого та вжиття заходів до відшкодування йому шкоди, завданої вимаганням.

17. На етапі закінчення досудового слідства предметом прокурорського нагляду є додержання вимог закону про достатність зібраних доказів для прийняття підсумкового процесуального рішення про подальший рух кримінальної справи, з огляду на доведенність вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, а також забезпечення прав та законних інтересів учасників досудового слідства.


РОЗДІЛ 3

ПРОБЛЕМИ ОПТИМІЗАЦІЇ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ЗАКОННІСТЮ ДІЙ ТА РІШЕНЬ ОРГАНІВ ДІЗНАННЯ ТА ДОСУДОВОГО СЛІДСТВА


Узагальнення матеріалів судової, прокурорської та слідчої практики останніх років засвідчує, що у досудових стадіях кримінального процесу по справах про вимагання припускається чимало порушень закону. Так, за даними наших досліджень щорічно кожна десята справа такої категорії повертається судом та прокурором для додаткового розслідування, а в непоодиноких випадках порушення кримінально-процесуального законодавства своєчасно не виявляються ані на досудовому слідстві, ані в суді, і «освячуються» вироком від імені держави.

Безперечно, порушення кримінально-процесуального законодавства з боку органів досудового слідства є суттєвою перешкодою на шляху досягнення мети кримінального судочинства – захисту прав та законних інтересів осіб, які потерпіли від злочинів, захисту особистості від незаконного та необгрунтованого обвинувачення, обмеження її прав та свобод.

Зазначене обумовлює пошук шляхів оптимізації прокурорського нагляду за законністю дій та рішень органів дізнання та досудового слідства. Першим напрямком такого дослідження, на нашу думку, є з’ясування співвідношення прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю як способів забезпечення законності на досудовому слідстві. Адже в умовах проведення в Україні судово-правової реформи, передачі частини повноважень від прокурора до суду, як посилення гарантій додержання прав і свобод учасників кримінального судочинства, розробки нового вітчизняного кримінально-процесуального кодексу, потребує осмислення роль та значення прокурорського нагляду за додержанням законів органами досудового слідства, його співвідношення з іншими засобами підтримання законності при розслідуванні кримінальних справ та ефективності такої діяльності.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

Поступово сфера судового контролю за законністю дій та рішень на досудовому слідстві розширяється шляхом передачі суду повноважень прокурора щодо остаточного вирішення питань про ув’язнення та продовження строків тримання під вартою, накладання арешту на кореспонденцію, прослуховування телефонних та інших переговорів, вирішення скарг на дії органів дізнання та слідчих, а також прокурора.

Судовий контроль є по суті перевірочною діяльністю суду на досудових стадіях кримінального судочинства, який розповсюджується на порівняно обмежене коло слідчих та інших процесуальних дій, і по суті зводиться до досудової перевірки законності та обгрунтованості цих дій, які зачіпають конституційні права громадян[165,с.206]. Він здійснюється у формах попереднього (дозвільного), подальшого (у межах стадії розслідування) та подальшого (у судових стадіях процесу)[239,с.162-163]. В аспекті нашого дослідження, виходячі з аналізу положень Конституції України та КПК, до перших двох форм судового контролю можна віднести контроль за законністю : затримання, арешту, продовження строку триман- ня під вартою; обмеження права кожного на таємницю листування, телефонних переговорів, поштових, телеграфних та інших повідомлень; дій та рішень органів дізнання, досудового слідства та прокурора.

Не можна не враховувати, що на відміну від прокурорського нагляду, судовий контроль має епізодичний характер, в той час як прокурорський нагляд націлений на спостереження за законністю рішень та дій органів дізнання та слідчого протягом усього розслідування справи. В свою чергу, надання суду права прийняття остаточного рішення про арешт, утримання під вартою, санкціонування окремих слідчих дій не передбачає усунення прокурора від нагляду за законністю порушення перед судом відповідних клопотань.

Зазначене актуалізує питання про межі судового контролю на досудовому слідстві. Ми погоджуємося із позицією М.О.Колоколова, який відкидає ідею «безпрогальності» судового контролю в цій стадії, оскільки вона б неминуче призвела б до неприпустимого обмеження процесуальної самостійності слідчого, прокурора, ускладнити їх роботу, оскільки об’єктом судової перевірки мають бути вже постановлені підсумкові рішення, які потягли обмеження прав, свобод та інтересів особи, а не окремі процедурні моменти, які передували їх прийняттю[108,с.18-19]. У зв’язку з цим ми підтримуємо пропозицію А.Б.Соловйова та Н.А.Якубович про те, що права та обов’язки суду щодо контролю за законністю попереднього слідства мають бути суворо обмежені межами, визначеними Конституцією та міжнародно-правовими актами. При цьому доцільно, щоб механізм реалізації у досудових стадіях кримінального процесу положень Конституції про оскарження до суду рішень та дій органів державної влади та їх посадових осіб передбачав би за загальним правилом попереднє звернення із скаргою до прокурора. Це необхідно, щоб захистити суд від непосильної для нього за обсягом роботи[231,с.9].

Таким чином, важливим уявляється пошук оптимального співвідношення між прокурорським наглядом, відомчим та судовим контролем , як різними видами процесуальної діяльності, які не можуть замінити один одного, з тим, щоб прокурорський нагляд було збережено в якості основної функції прокуратури на досудовому слідстві. Саме з такої позиції – взаємодоповнення – пропонує розглядати співвідношення між зазначеними функціями державних органів та посадових осіб на досудовому слідстві і Р.Р.Трагнюк[247,с.96-97]. Зазначений підхід передбачає, перш за все, удосконалення відповідного процесуального законодавства через чітке окреслення повноважень кожного з них, а у необхідних випадках – і їх підсилення, про що йшлося раніше.

Іншою проблемою, пов’язаною із оптимізацією прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідування вимагань є власне визначення критеріїв, ознак, мірила оцінки ефективності цієї діяльності на досудовому слідстві. Постановка цього питання в теорії прокурорського нагляду не нова[146,с.200;170,с.25;223,с.171-188; 222 та ін. ]. Особливої актуальності зазначене питання набуває з огляду на запровадження в Україні прозорості та відкритості діяльності державних органів, доступу громадян до інформації про діяльність державного органу, в тому числі й прокуратури (ст.5 Закону «Про інформацію»)[33].

Наука прокурорського нагляду виробила загальні підходи до визначення критеріїв ефективності наглядової діяльності прокурора, які можуть бути пристасовані і до прокурорського нагляду на досудовому слідстві. Зокрема, вони (критерії –О.М.) мають: стимулювати досягнення прокурорських цілей; характеризувати кількісний та якісний боки прокурорського нагляду, давати можливість для об’єктивної оцінки, бути універсальними, несуперечливими, охоплювати усі боки прокурорсько-наглядової діяльності[223,с.9].

Проте, до теперішнього часу практика не сприймає зазначені розробки вчених, і, в підсумку, запропоновані у відомчих наказах Генерального прокурора України критерії оцінки ефективності прокурорської діяльності через неправильне, необгрунтоване їх визначення не досягають поставленої мети.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl

В інших випадках Генеральний прокурор України обмежився термінами «своєчасно», «негайно», «постійно», «у кожному випадку» тощо. Вважаємо, що встановлення конкретних строків реалізації прокурором відповідних повноважень дисциплінує прокурора, спонукає його до активної наглядової діяльності, що в підсумку, має забезпечити законність в діяльності органів, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство.

В той же час, коли вчинення процесуальних дій прокурора не обумовлено відповідними строками, діяти його певним чином зобов’язує необхідність забезпечення завдань кримінального судочинства – охорона прав та законних інтересів фізичних та юридичних осіб, швидке та повне розкриття злочинів, викриття винних, забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб жодного, хто вчинив злочин, було притягнуто до відповідальності, і кожного невинуватого не було покарано.

Принциповість в усуненні порушень закону та притягненні виних до відповідальності спрямовані на досягнення реального результату прокурорської діяльності. В той же час, на практиці непоодинокі випадки, коли прокурори з року в рік викривають однакові порушення закону в діяльності органів, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство, ставлять питання про їх усунення, притягнення винних до відповідальності. Проте позитивних зрушень у бік законності не відбувається. Це, навіть, нагадує відому гру : «ви нам напишіть, а ми вам відповімо». Вважаємо, що у таких випадках прокурор має ретельно розібратися з причинами та умовами, які сприяють порушенням закону, виходити за межі «свого» регіону і ставити відповідні питання перед вищестоящими органами управління, аж до Міністерства внутрішніх справ України тощо. Отже, навряд чи кількісні показники про виявлені порушення закону та осіб, які притягнуті до відповідальності, свідчать про ефективну прокурорську діяльність.

Таким чином, поряд із відповідними кількісними показниками, які характеризують діяльність прокурора, треба враховувати і фактичний стан законності в діяльності піднаглядових органів, що має свідчити про ступінь досягнення завдань, які стоять перед прокурором на досудовому слідстві.

На нашу думку, плідними є пропозиції В.С.Зеленецького щодо здійснення досліджень ефективності прокурорської діяльності у кримінальному процесі шляхом структурно-функціонального підходу. В якості таких структурних елементів кримінального процесу, зокрема, він розглядає процесуальні стадії, їх етапи та процесуальні дії. При цьому, під процесуальними стадіями автор розуміє найбільш крупні, відносно самостійні, проте організаційно та функціонально-взаємопов’язані частини кримінального процесу, які мають особливі прссторовочасові межі, завдання, суб’єктів, види здійснюваної діяльності, правових відносин, які одержують своє відображення у таких, що спеціально складаються вихідних, проміжних та підсумкових актах. Процесуальні етапи – це частини провадження у справі у структурі відповідних стадій, а процесуальна дія – частина конкретного виду процесуальної діяльності, яка здійснюється у структурі конкретного етапу відповідної стадії. У кожному структурному елементі вирішуються особливі завдання, досягаються специфічні соціально значущі цілі. Якщо ж результат діяльності відповідає правильно поставленій меті, то діяльність, яка забезпечує її досягнення, необхідно розглядати як ефективну. В підсумку, здійснюючи нагляд та забезпечуючи режим законності на досудовому слідстві, прокурор має йти від меншого до більшого – від перевірки законності провадження конкретної процесуальної дії до окремих етапів провадження по справі, і, нарешті, до вирішення питання про законність провадження в конкретній стадії, а потім вже і кримінального процесу в цілому [80,с.95-97,98].

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl


ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3

1. Оптимізація прокурорського нагляду за законністю дій та рішень органів дізнання та досудового слідства має відбуватися у таких напрямках : 1)дослідження співвідношення прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю як способів забезпечення законності на досудовому слідстві з метою досягнення його найбільшої оптимальності; 2)визначення критеріїв оцінки ефективності цієї діяльності.

2.Відомчий процесуальний контроль з боку начальника слідчого відділу органу досудового слідства має попередній, упереджувальний (забезпечувальний), а також поточний характер. Підвищення ефективності відомчого контролю можливе через підсилення повноважень начальника слідчого відділу, а також більш чітке розмежування цієї діяльності із прокурорським наглядом.

3.Підвищення ефективності прокурорського нагляду на досудовому слідстві можливе через звільнення прокурора від невластивих йому функцій (здійснення кримінального переслідування, процесуальне керівництво слідством), а також підсилення законодавчих гарантій реалізації прокурором наглядових повноважень.

4.На відміну від прокурорського нагляду судовий контроль на досудовому слідстві носить епізодичний характер; об’єктом судового контролю на цій стадії мають бути вже постановлені підсумкові рішення органів дізнання та досудового слідства , які обмежують права, свободи та законні інтереси особи, а не окремі процедури застосування кримінально-процесуального закону.

5.Прокурорський нагляд, відомчий та судовий контроль, як різні види процесуальної діяльності, мають взаємно доповнювати одне одного з тим, щоб через об’єднання зусиль та переваг такої діяльності виконати завдання кримінального судочинства – забезпечити права та свободи громадян органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, а також інтереси держави.

Вырезано. Для заказа доставки полной версии работы воспользуйтесь поиском на сайте ser.com/search.phpl


В И С Н О В К И

Результатом дисертаційного дослідження є розробка основних теоретичних положень і практичних питань нагляду прокурора за додер- жанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство у справах про вимагання. Зроблено,зокрема, такі висновки:

1. Прокурорський нагляд за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство, є самостійною галуззю прокурорської діяльності, яка має свої спеціальні (особливі) предмет та об’єкти нагляду. Спеціальним предметом нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, є додержання ними під час проведення оперативно-розшукових заходів вимог Конституції України, Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» та інших законів, КПК України, інших законодавчих актів та міжнародно-правових договорів та угод, учасником яких є Україна. До предмету прокурорського нагляду за ОРД не входять питання тактико-організаційного характеру та методичного забезпечення зазначеної діяльності, які врегульовані відомчими нормативними актами.

Спеціальним предметом нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства є додержання ними під час прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій положень Конституції України, інших законодавчих актів та міжнародно-правових договорів й угод, учасником яких є Україна.

Спеціальні об’єкти нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, перелічені у ст.5 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність», ст.101,102 КПК України.

2.Завдання прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство, у загальному вигляді сформульовані КПК України, Законами «Про прокуратуру», «Про опера- тивно-розшукову діяльність» ; спеціальні завдання визначені КПК України стосовно окремих стадій та етапів досудового слідства, а окремі – виникають під час застосування прокурором правових засобів нагляду за законністю конкретних дій та рішень органів дізнання та досудового слідства.

3.Органи прокуратури на досудовому слідстві крім наглядової вико- нують і іншу функцію – кримінального переслідування, яка включає пору- шення кримінальної справи прокурором або слідчим прокуратури, розслідування ними кримінальної справи, процесуальне керівництво досудовим слідством з боку прокурора, направлення ним кримінальної справи до суду. Таке поєднання прокурором взаємовиключних функцій не відповідає конституційному призначенню органів прокуратури ( п.3 ст.121 Конституції України).Здійснення прокурором кримінального переслідування є тимчасовою функцією прокуратури, існування якої обмежено умовами, визначеними п.9 Перехідних положень Конституції України.

4.Повноваження прокурора,закріплені у Законі «Про прокуратуру», КПК України та інших законах, є правовими засобами реалізації завдань та функцій прокуратури у певних процесуальних формах. Аналіз повноважень прокурора, визначених у ст.227 КПК, свідчить, що більша їх частина спря- мована на забезпечення кримінального переслідування (п.п.3,4,5,6,7,7-1,11). Вони підлягають суттєвому перегляду, обмеженню наглядовими повноваженнями за рахунок делегування відповідних повноважень начальникам слідчих відділів органів, які здійснюють досудове слідство.

5.Оскільки проведення ОРД не є складовою кримінального переслідування, повноваження прокурора, передбачені п.4 та 5 ч.2 ст.14 Зако- ну «Про оперативно-розшукову діяльність» щодо здійснення кримінального переслідування, мають бути передані відомчому та судовому контролю.

6.Завдання, які стоять перед органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, не співпадають із завданнями прокурорського нагляду в цій сфері. Тому вчення криміналістичної тактики, розроблене для оперативно-розшукових та слідчого апаратів, не може бути цілком використане прокурором-наглядачем, можливість та міра їх використання потребують відповідного науково-практичного осмислення.

7.Під методикою прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, ми розуміємо засновану на досягненнях науки та практики систему певних методичних правил, технічних прийомів та положень, які реалізуються прокурором шляхом використання наданих йому законом повноважень, спрямованих на оптимальні способи застосування методів пізнання конкретної оперативно-розшукової справи, матеріалу перевірки або кримінальної справи шляхом їх попереднього сприйняття та накопичення запасу знань, достатніх для забезпечення нагляду за додержанням законів зазначеними органами.

8.Прокурорсько-наглядова ситуація – певне положення (становище), яке визначається сукупністю та характером інформації, що є у розпорядженні прокурора на визначеному етапі нагляду за розслідуванням конкретної кримінальної справи, а також діями та рішеннями уповноважених осіб органів, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, щодо виконання ними кримінально-процесуального та іншого законодавства.

9.Складовими прокурорсько-наглядової діяльності є : оцінка прокурорсько-наглядової ситуації; проміжне завдання нагляду на конкрет- ному етапі розслідування кримінальної справи; обрання тактичних засобів, операцій щодо використання прокурорсько-наглядових повноважень.

10.Прокурорсько-наглядова тактика – система наукових положень та рекомендацій щодо організації та здійснення нагляду за додержанням законів на досудовому слідстві, виходячі із завдань, покладених на прокурора, з урахуванням ситуації, що складається (на певному етапі дізнання та розслідування справи, в часі, у зв’язку із прийняттям піднаглядовим органом та посадовими особами певних процесуальних рішень та вчиненням певних дій тощо), з метою досягнення визначеного законом результату.

11.Складовими тактики прокурорсько-наглядової діяльності є загальні, спеціальні (тактика нагляду за додержанням і застосуванням законів, тактика нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство, тактика нагляду за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, які пов’язані з обмеженням особистої свободи громадян тощо), а також окремі положення (тактичні прийоми використання конкретних повноважень, система прокурорсько-наглядових дій та комбінацій тощо).

12.Нагляд прокурора за законністю провадження слідчих дій та прийняттям процесуальних рішень у справах про вимагання спрямований на забезпечення належності, допустимості та достовірності доказів на всіх етапах процесу доказування (збирання, закріплення, перевірка та оцінка доказів). В той же час, на забезпечення доказового значення результатів ОРД негативно впливає законодавче невизначення змісту оперативно-розшукових заходів, форм їх фіксації та форм втягнення у кримінальний процес.

13.Предметом прокурорського нагляду на стадії виявлення злочинного вимагання (дослідчий кримінальний процес) є :1)виконання вимог закону про приймання, реєстрацію, перевірку та вирішення заяв та повідомлень про злочини; 2)виконання вимог закону про законність, обгрунтованість та своєчасність прийняття рішення про порушення кримінальної справи або направлення заяви чи повідомлення за підслідністю.

14.Рішення слідчого про притягнення особи як обвинуваченого – це попереднє твердження про вчинення певною особою діяння, забороненого кримінальним законом. Предметом прокурорського нагляду на цьому етапі досудового слідства є виконання слідчим вимог про законність, обгрунтованість та своєчасність винесення відповідної постанови, а також про порядок пред’явлення обвинувачення та забезпечення прав обвинуваченого.

15.Запобіжні заходи обмежують конституційні права громадян і застосовуються тоді, коли особа ще не визнана винною у вчиненні злочину. Предметом прокурорського нагляду на цьому етапі досудового слідства є додержання слідчим, органом дізнання передбачених законом приводів та підстав затримання, забезпечення прав особи, яка підозрюється у вчиненні злочину.

16.Умовами застосування на стадії досудового слідства взяття особи під варту є, по-перше, підозра чи обвинувачення її у вчиненні злочину,за який КК передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, а, по-друге, - наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний або обвинувачений намагатимуться ухилитися від слідства і суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі або продовжуватиме злочинну діяльність. Предметом прокурорського нагляду на цьому етапі розслідування є виконання вимог КПК про прийняття законних та обгрунтованих рішень органами досудового слідства про обрання запобіжного заходу, уникнення безпідставних обмежень прав та свобод учасників кримінального судочинства; виключення фактів необгрунтованого залишення на волі осіб,які, виходячи з обставин справи та особистості, мають бути взяті під варту.

17.Потерпілими, як учасниками кримінального процесу у справах про вимагання визнаються ті постраждалі, яким прямо, безпосередньо завдано фізичну, матеріальну або моральну шкоду конкретним злочинним діянням. Предметом прокурорського нагляду за законністю прийняття відповідного рішення є виконання вимог закону про своєчасне та обгрунтоване визнання особи потерпілою, повне, всебічне та об’єктивне розслідування усіх обставин спричинення потерпілому шкоди, забезпечення прав та законниї інтересів потерпілого та вжиття заходів до відшкодування шкоди, завданої вимаганням.

18.На етапі закінчення досудового слідства предметом прокурорського нагляду є додержання вимог закону про достатність зібраних доказів для прийняття підсумкового процесуального рішення про подальший рух кримінальної справи, з огляду на доведеність вини особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, а також забезпечення прав та законних інтересів учасників досудового слідства.

19.Оптимізація прокурорського нагляду за законністю дій та рішень органів, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, має відбуватися у таких напрямках : 1)дослідження співвідношення прокурорського нагляду, відомчого та судового контролю як способів забезпечення законності на досудовому слідстві з метою досягнення його найбільшої оптимальності; 2)визначення критеріїв оцінки ефективності цієї діяльності.

20.Прокурорський нагляд, відомчий та судовий контроль, як різні види процесуальної діяльності, мають взаємно доповнювати одне одного з тим, щоб через об’єднання зусиль та переваг такої діяльності виконати завдання кримінального судочинства – забезпечити права та свободи громадян органами, які здійснюють ОРД, дізнання та досудове слідство, а також інтереси держави.

21. Критеріями оцінки ефективності діяльності прокурора щодо здійснення нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство, можуть бути такі, як : 1)повнота і своєчасність використання прокурором повноважень, спрямованих на попередження порушень закону та усунення порушень закону; 2)принциповість в усуненні порушень закону; 3)неупередженість у притягненні винних осіб до відповідальності. Зазначені критерії мають знайти відображення у адекватних кількісних та якісних показниках діяльності прокурора з нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство по кожному матеріалу та кримінальній справі, які перебувають у провадженні зазначених органів.

22.Підсумкова оцінка ефективності діяльності прокурора з нагляду за додержанням законів органами, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство має здійснюватися через призму відомчого та судового контролю щодо забезпечення законністі дій та рішень зазначених органів.

23.З метою удосконалення діючого законодавства та організації прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство, вважали б за необхідне внести наступні зміни та доповнення :

а)до Закону «Про прокуратуру»:

-у главі 2 Закону «Про прокуратуру» -«Нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство» закріпити наглядові повноваження прокурора в зазначеній галузі нагляду, спрямовані на виявлення та усунення порушень закону. Це стосується, перш за все, права прокурора безперешкодно за посвідченням входити у приміщення органів, які провадять ОРД, дізнання та досудове слідство; мати доступ до документів та матеріалів, необхідних для проведення перевірки; викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них усних або письмових пояснень щодо порушень закону; порушувати в установленому законом порядку дисциплінарне провадження; вносити подання до державних органів і посадовим особам про усунення порушень закону та умов, що їм сприяли;

-ч.1 ст.29 викласти в такій редакції «Предметом нагляду є додержання органами дізнання та досудового слідства під час прийняття процесуальних рішень та вчинення процесуальних дій положень Конституції України, КПК України, інших законодавчих актів, міжнародно-правових договорів та угод, учасником яких є Україна.

б)КПК України:

-доповнити ст.227 КПК правом прокурора виключати той чи інший доказ із системи доказів по справі, як неприпустимий;

-доповнити ст.85-3 КПК щодо реквізитів протоколу проведення оперативно-розшукових дій;

-доповнити ч.1 ст.97 КПК обов’язком прокурора, слідчого, органу дізнання приймати не тільки заяви й повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, а й предмети і документи, пов’язані із викладеними у заявах та повідомленнях фактами. Одночасно у ч.1 ст.95 КПК зробити посилання на необхідність складання протоколу одержання таких предметів і докуменетів;

-надати право слідчому та дізнавачу при проведенні перевірки повідомлення про злочин виконувати окремі слідчі дії по закріпленню слідів злочину та встановленню особи, яка його вчинила (огляд місця події, освідування, призначення судової експертизи тощо), про що складати відповідні протоколи;

-доповнити ст.49 КПК обов’язком слідчого і суду роз’яснити потерпілому його право на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, та створити необхідні умови для реалізації цього права;

-доповнити ст.114-1 КПК правом начальника слідчого відділу скасовувати незаконні постанови слідчого про зупинення досудового слідства, а у випадках виявлення інших незаконних та необгрунтованих постанов – невідкладно звертатися з мотивованим поданням до прокурора про скасування таких постанов.

в)доповнити ст.14 Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» такими суб’єктами нагляду, як прокурори міст, районів та прирівняних до них;

-із ч.2 ст.14 цього Закону виключити п.4 та 5 і покласти зазначені обов’язки на уповноважені органи відомчого та судового контролю.

г)наказів Генерального прокурора України:

-внести зміни до п.5 наказу Генерального прокурора України № 4 гн від 19.09.05 р. «Про організацію прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які провадять дізнання та досудове слідство», передбачити щоденне проведення перевірки законності затримання підозрюваних та їх утримання в місцях тимчасового обмеження свободи громадян ;

-доповнити п.5 зазначеного наказу Генерального прокурора України покладанням на прокурора обов’язку ретельно перевіряти доводи підозрюваного про його причетність до вчинення злочину, здійснення на нього тиску, порушення його права на захист, в тому числі і шляхом особистого допиту особи перед дачею згоди на порушення перед судом клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.