Рецензенти: Г. А. Дмитренко

Вид материала

Документы

Содержание ПОЛОЖЕННЯ про куратора-тьютора навчальної групи слухачів курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання 2. Організаційна робота 3. Навчальна робота 4. Контрольні заходи Вхідний контроль Модульний контроль Вихідний контроль Поточний контроль Диференційований залік Таблиця 1 Механізм приведення системи оцінювання знань до системи ECTS 5. Методичне та дидактичне забезпечення 1. Загальні положення 2. Обов’язки керівника, порядок вибору 2.3. Наукові керівники 3. Основні вимоги до змісту й оформлення випускної роботи 3.2. Орієнтовні структура та зміст роботи Практична частина 3.3. Обсяг роботи та правила оформлення 4. Технологія оцінювання якості випускної роботи

Подобный материал:

• Г. Б. Куликова. Владимир Петрович Дмитренко (1933-1997) // Историки России: Послевоенное, 456.31kb.
• Удк 624. 01 Пічугін С. Ф., д т. н., проф., Семко О. В., д т. н., проф., Дмитренко, 70.74kb.
• О.І. Потапенко, М. К. Дмитренко, Г.І. Потапенко, В. В. Куйбіда, В. П. Коцур,, 3588.87kb.
• А. В. Ковалевська Рецензенти: доцент, канд екон наук, доцент Харківського національного, 739.76kb.
• История России с древнейших времен до конца XX века в 3-х книгах, 8455.89kb.
• Baltic University Programm А27462 10. Глушенкова Е. В. учебник, 17.54kb.
• Е. А. Зінь регіональна економіка, 9146.42kb.
• Історія рідного краю, 1340.61kb.
• Кафедра історії України, 397.79kb.
• Програма навчального курсу менеджмент туризму, 163.43kb.

ПОЛОЖЕННЯ

про куратора-тьютора навчальної групи слухачів курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання

1. Загальні положення

1.1. Куратор (від лат. curator — піклувальник), у вищій школі — наставник академічної групи студентів. Інститут куратора студентської навчальної групи — одна з основних форм участі професорсько-викладацького складу університету в навчально-виховній роботі серед студентів, у наданні їм допомоги в навчанні та в адаптації до вимог вищої школи.

1.2. Тьютор (англ. tutor, від лат. tueor — спостерігаю, піклуюсь) — передусім розробник курсів дистанційного навчання, організатор та керівник занять з використанням технологій дистанційного навчання.

1.3. Куратор-тьютор в УМО АПН України — особа, яка має визначений обсяг обов’язків куратора та тьютора в навчальних групах слухачів, які підви-щують кваліфікацію за очно-дистанційною формою навчання. Інститут кураторів-тьюторів — одна з основних форм участі професорсько-викладацького складу ЦІППО УМО щодо підтримки й супроводу процесу підвищення кваліфікації керівними та педагогічними кадрами за очно-дистанційною формою навчання.

1.4. Куратор-тьютор навчальної групи слухачів здійснює свою роботу відповідно до Конституції України, закону України «Про вищу освіту», «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах», нормативних актів МОНУ та УМО, цього Положення.

1.5. Куратором-тьютором може бути викладач, який користується автори-тетом, відзначається високими моральними якостями, володіє необхідною педагогічною майстерністю й організаторськими здібностями, технологіями дистанційного навчання й може забезпечити позитивний вплив на слухачів.

1.6. Персональний склад кураторів-тьюторів на навчальний рік закріплюється за навчальними групами слухачів за рішенням ректора Університету.

За куратором-тьютором, як правило, закріплюється не більше 3–4 нав-чальних груп слухачів. Заміна кураторів-тьюторів упродовж навчального року — виняткове явище, що відбувається тільки за рішенням адміністрації.

1.7. Куратор-тьютор здійснює свою діяльність у взаємодії з кафедрами ЦІППО та іншими структурними підрозділами Університету.

1.8. Основними видами діяльності куратора-тьютора є організаційна й навчальна робота, контрольні заходи, методичне й дидактичне забезпечення.

1.9. У межах виконання своїх функцій куратор-тьютор підпорядкований заступникові директора з організаційно-навчального процесу та завідувачеві кафедри.

2. Організаційна робота

2.1. Основним змістом організаційної роботи є планування, облік, надання допомоги слухачам та інформування їх.

2.2. Планування. Куратор-тьютор бере активну участь у розробленні, коригуванні, адаптації навчальних та навчально-тематичних планів і робочих програм, їх погодженні, оформленні та затвердженні.

2.3. Погоджені, оформлені навчальні й навчально-тематичні плани розглядаються і затверджуються на засіданнях кафедр, підписуються куратором-тьютором та завідувачем кафедри, у визначені терміни передаються до навчального відділу УМО, а також до відділу змісту та якості підвищення кваліфікації ЦІППО для подальшого розгляду й затвердження.

Навчальні плани затверджує ректор УМО. Навчально-тематичні плани затверджує проректор УМО з навчальної роботи.

2.4. Структура, зміст, форми навчальних, навчально-тематичних планів мають відповідати Положенню «Про організацію навчального процесу в ДВНЗ «УМО» АПН України» з урахуванням очно-дистанційної форми підвищення кваліфікації.

2.5. Навчально-тематичні плани розробляються на всі етапи очно-дистанційного підвищення кваліфікації (І — очно, ІІ — дистанційно, ІІІ — очно). Ос-новним змістом навчально-тематичних планів є адаптовані до цілей та завдань підвищення кваліфікації навчальні й змістовні модулі, теми навчальних занять тощо із зазначенням посад та прізвищ викладачів.

Навчально-тематичні плани є основою для складання розкладу навчальних занять.

2.6. Облік. Куратор-тьютор складає список слухачів навчальної групи за встановленою формою, за необхідності проводить його корекцію. У списку обов’язково зазначаються повні робоча й домашня адреси, номери телефонів та E-mail.

2.7. Куратор-тьютор фіксує в розділі «Організаційна робота» індивідуального плану викладача основні заходи, які проводяться в навчальній групі за його участю.

2.8. Куратор-тьютор веде облік навчальних досягнень слухачів та оцінює успішність підвищення ними кваліфікації за даними всіх видів педагогічного контролю відповідно до методичних рекомендацій «Діагностика підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання».

2.9. Надання допомоги слухачам. Куратор-тьютор проводить організаційні збори слухачів та рекомендує кандидатуру старости навчальної групи, який обирається прямим відкритим голосуванням.

2.10. Куратор-тьютор допомагає слухачам у розробленні індивідуальних планів підвищення кваліфікації, у виборі теми випускної роботи, об’єкта індивідуальної навчальної практики, повідомляє про призначення наукового керівника.

2.11. Теми випускних робіт мусять відповідати категорії слухачів, цілям та завданням підвищення кваліфікації, мати практичну направленість.

За погодженням з куратором-тьютором тему випускної роботи можна змінити.

2.12. Куратор-тьютор надає допомогу старості навчальної групи з усіх питань, пов’язаних із навчанням, побутом та відпочинком слухачів.

2.13. Інформування слухачів. Куратор-тьютор інформує слухачів про цілі, завдання, структуру та зміст підвищення кваліфікації, організацію навчального процесу, форми й методи педагогічного контролю тощо.

2.14. Куратор-тьютор інформує слухачів про методичне й дидактичне забезпечення навчального процесу, про інформаційні й комунікаційні можливості ЦІППО й УМО, про правила внутрішнього розпорядку тощо.

3. Навчальна робота

3.1. Основними видами навчальної роботи куратора-тьютора є проведення інструктивно-методичних та індивідуальних занять і консультацій, а також участь у виїзних заняттях, конференціях з обміну досвідом, тематичних дискусіях тощо.

3.2. Навчальна робота куратора-тьютора фіксується в його індивідуальному плані в розділі «Навчальна робота», у навчально-тематичних планах. Навчальне навантаження розраховується відповідно до «Інструкції з планування й обліку навчального навантаження науково-педагогічних працівників Університету менеджменту освіти».

3.3. Навчальна робота куратора-тьютора на другому (дистанційному) етапі підвищення кваліфікації включає: проведення чатів, форумів, Інтернет-конференцій, індивідуальних та групових консультацій. Види навчальної роботи куратора-тьютора фіксуються в навчальному та навчально-тематичному планах на другий (дистанційний) етап підвищення кваліфікації. Проведення позапланових навчальних заходів виключається.

3.4. Організація, структура та зміст навчальної роботи куратора-тьютора мають відповідати вимогам закону України «Про вищу освіту», положенню про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, нормативним документам МОНУ та УМО, мати професійну та практичну спрямованість, бути адаптованими до цілей і завдань підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів освіти.

4. Контрольні заходи

4.1. Контрольні заходи — важлива форма організації навчального процесу.

До компетенції куратора-тьютора належать:

• контроль відвідувань слухачами навчальних занять;
  
• контроль виконання слухачами індивідуальних планів підвищення кваліфікації;
  
• педагогічний контроль.
  

4.2. Контроль відвідувань слухачами навчальних занять куратор-тьютор здійснює через старосту групи або особисто.

Про слухачів, які не відвідують заняття без поважних причин, куратор-тьютор доповідає заступникові директора ЦІППО для прийняття відповідних рішень.

4.3. Куратор-тьютор порушує клопотання перед заступником директора ЦІППО про переведення слухача на індивідуальний графік навчання або надання йому академічної відпустки при наявності відповідних підстав та документів.

4.4. Контроль за виконанням та реалізацією індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачів здійснюється відділом організації підвищення ква-ліфікації за участю куратора-тьютора.

4.5. Куратор-тьютор періодично перевіряє ведення слухачами індивіду-альних планів підвищення кваліфікації, дає вказівки щодо усунення недоліків, надає за необхідності кваліфіковану допомогу тощо.

4.6. Якість ведення індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачами куратор-тьютор перевіряє перед завершенням кожного етапу очно-дистан-ційної форми навчання.

4.7. Педагогічний контроль — важливий компонент навчальної роботи. У ЦІППО з метою підвищення об’єктивності, достовірності та надійності педагогічний контроль складається із зовнішнього та внутрішнього.

4.8. Зовнішній контроль здійснюється відділом змісту та якості підвищення кваліфікації і включає вхідний, модульний та вихідний контроль.

Вхідний контроль — це контроль для визначення стартового рівня знань та умінь слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання (у період організаційно-настановної сесії) методом комп’ютерного тестування. Результати вхідного контролю можуть бути використані для обґрунтованого вибору змісту навчання слухачів, розроблення індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачів тощо.

Модульний контроль проводиться з метою виявлення результатів засво-єння слухачами змістових модулів.

Тести модульного контролю пропонуються на дистанційному етапі підвищення кваліфікації не раніше ніж мине половина терміну його загальної тривалості. Технологія проведення модульного контролю (тестування) визначається спеціальною інструкцією.

Вихідний контроль призначено для оцінювання результатів підвищення кваліфікації слухачами. Проводиться в період залікової сесії методом комп’ютерного тестування за тестами, близькими за змістом до тестів вхідного контролю. Організація та забезпечення такі самі, як при вхідному контролі.

4.9. Тести для проведення зовнішнього педагогічного контролю складаються відділом змісту та якості підвищення кваліфікації для кожної навчальної групи відповідно до навчально-тематичного плану на основі бази тестових зав-дань ЦІППО. Куратор-тьютор складає матрицю тесту для кожної навчальної групи.

4.10. Внутрішній педагогічний контроль здійснюється кафедрами Інституту. Він включає поточний контроль, захист випускних робіт та диференційований залік.

Поточний контроль здійснюється під час навчального процесу (кожного заняття). Основний метод — опитування (очне, дистанційне) слухачів.

Захист випускної роботи — форма педагогічного контролю, яка має на меті виявити рівень та якість виконання слухачами індивідуальних завдань на дистанційному етапі навчання. Вид випускної роботи (проект, дослідження, творча робота тощо) визначається рішенням провідної кафедри. Захист випускних робіт проводиться в період залікової сесії (третій етап), організовується відділом підвищення кваліфікації Інституту, здійснюється комісією, яка призначається у встановленому порядку. У складі комісії — голова (професор, доцент) та два члени, зокрема куратор-тьютор навчальної групи. Попереднє оцінювання випускної роботи слухача здійснює його науковий керівник відповідно до існуючої методики.

Диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння слухачем навчального матеріалу з певних навчальних модулів. Може проводитися усно, письмово, за допомогою комп’ютерних програм в індивідуальній, груповій формах або фронтально. Здійснюється викладачами (дві особи) провідних кафедр з обов’язковою присутністю куратора-тью-тора.

Самоконтроль призначено для самооцінювання слухачами ефективності особистої навчальної роботи щодо засвоєння змісту модулів (тем) програми. З цією метою в навчально-методичних комплексах (навчальних посібниках тощо) для кожного модуля передбачаються питання для самоконтролю. Найбільша ефективність самоконтролю забезпечується спеціальними програмами у структурі дистанційних модулів.

4.11. Конкретні форми і методи педагогічного контролю встановлюються для кожної категорії слухачів навчальними й навчально-тематичними планами. Проведення педагогічного контролю, не передбаченого навчальним чи навчально-тематичним планами, не допускається.

4.12. Результати всіх видів педагогічного контролю фіксуються в розділі «Успішність підвищення кваліфікації» індивідуального плану слухача.

4.13. За результатами всіх видів педагогічного контролю куратор-тьютор розраховує індивідуальні навчальні досягнення кожного слухача, індивідуальну успішність підвищення кваліфікації слухача, успішність підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи відповідно до методичних рекомендацій «Діагностика підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання».

Приведення результатів педагогічного контролю до оцінок за шкалою ECTS здійснюється за допомогою таблиці 1.

4.14. Під час діагностики процесу підвищення кваліфікації оцінюються й інші показники: успішність підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи певної категорії та ступінь реалізації їхніх запитів. Порядок оцінювання цих показників описано у методичних рекомендаціях.

Таблиця 1

Механізм приведення системи оцінювання знань

до системи ECTS

ОЦІНКА
За національною шкалою	За шкалою ECTS		Цифрова (у балах)
«відмінно»	А	ВІДМІННО — відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	90–100
«добре»	B	ДУЖЕ ДОБРЕ — вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помилками	86–89
	C	ДОБРЕ — хороша робота, але з помітними помилками	76–85
«задовільно»	D	ЗАДОВІЛЬНО — добре, але з суттєвими недоліками	70–75
	E	ДОСТАТНЬО — є відповідною мінімальним вимогам	60–69
«незадовільно»	FX	НЕЗАДОВІЛЬНО — недостатньо, слід доопра-цювати	35–59
	F	НЕЗАДОВІЛЬНО — необхідно переробити	1–34

5. Методичне та дидактичне забезпечення

5.1. Структуру та зміст методичного й дидактичного забезпечення навчального процесу цієї категорії слухачів визначає провідна кафедра, яка ініціює видання відповідних посібників у друкованому й електронному вигляді.

5.2. Основу навчально-методичного забезпечення, як правило, складають навчальні комплекси, які можуть бути двох видів: основні — на відповідну категорію слухачів у цілому та додаткові — на окремі модулі чи групу зіставлених модулів. Останні — менші за обсягом, містять інформацію стосовно конкретних тем і є основою для розроблення дистанційних курсів (модулів).

5.3. Основу дидактичного забезпечення складають: підручники, навчальні посібники, комплекти роздаткових матеріалів, конспекти лекцій, презентації, відеороліки, відеолекції, методичні рекомендації тощо.

5.4. Методичні та дидактичні матеріали передаються до бібліотечного фонду, розташовуються на веб-сайтах УМО, на відповідному інформаційно-освітньому середовищі та компакт-дисках індивідуального користування.

5.5 Компакт-диск — один з головних видів інформаційних ресурсів, призначених для якісного методичного та дидактичного забезпечення підвищення кваліфікації кожного слухача. Структуру та зміст інформації на компакт-диску визначає кафедра. Порядок виготовлення компакт-дисків та їх придбання слухачами визначає відділ маркетингу УМО.

5.6. Куратор-тьютор має знати структуру й основний зміст методичного та дидактичного забезпечення цієї категорії слухачів і своєчасно знайомити їх з ним.

5.7. Основу методичного забезпечення підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів за очно-дистанційною формою навчання в ЦІППО скла-дають такі праці:

• Ляхоцька Л.Л. Виконання атестаційних робіт слухачами курсів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання: метод. рекомендації / Л.Л.Ляхоцька. — К.: Міленіум, 2005. — 26 с.
  
• Ляхоцька Л.Л. Самостійна робота слухачів курсів у процесі підвищення кваліфікації: наук.-метод. матеріали / В.В.Олійник, В.О.Гравіт, Л.Л.Ляхоцька; НАПН України, Ун-т менедж. освіти. — К.: УМО, 2010. — 44 с.
  
• Олійник В.В. Діагностика підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання: метод. рекомендації / В.В.Олійник, В.О.Гравіт, А.Л.Кліменко. — К.: АПН України, Ун-т менедж. освіти, 2008. — 24 с.
  

Додаток 6


ЗАТВЕРДЖУЮ:

Ректор Університету

_________________В.В.Олійник

28.09.2009 р.


ПОЛОЖЕННЯ

про випускну роботу

слухача курсів підвищення кваліфікації

Університету менеджменту освіти


1. Загальні положення


1.1. Випускна робота — це результат самостійної навчальної діяль-ності слухача курсів підвищення кваліфікації, у процесі якої він узагальнює, оновлює й розширює набуті теоретичні знання, удосконалює свої практичні вміння з вибраної теми, упроваджує інноваційні педагогічні та виробничі технології, набуває досвіду дослідницько-творчої роботи, обґрунтовує модель власної діяльності, її результативність тощо.


2. Обов’язки керівника, порядок вибору

й затвердження теми випускної роботи


2.1. Тематика випускних робіт:

• розробляється випускаючою кафедрою відповідно до вимог поса-дових професійно-кваліфікаційних характеристик цієї категорії слухачів на осно-ві компетентнісного підходу;
  
• затверджується на засіданні випускаючої кафедри.
  

2.2. Координатор-тьютор:

• пропонує слухачам теми випускних робіт та наукових керівників;
  
• визначає час, форми й методи проведення консультацій зі слуха-чами.
  

2.3. Наукові керівники:

• затверджуються розпорядженням директора інституту УМО за по-данням завідувачів випускаючих кафедр;
  
• мають навчальне навантаження за керівництво випускними робо-тами й рецензування їх, яке планується завідувачем кафедри згідно з чинними в Університеті нормами планування й обліку навчальної роботи професорсько-викладацького складу;
  
• зобов’язані обговорити зі слухачем план випускної роботи, надати рекомендації щодо її написання, ознайомити слухача з порядком її захисту, за-пропонувати перелік основної літератури.
  

2.4. Слухач:

• вибирає одну із запропонованих тем випускних робіт;
  
• в окремих випадках, виходячи з професійно-наукових інтересів, може запропонувати свою тему, погодивши її з науковим керівником.
  

3. Основні вимоги до змісту й оформлення випускної роботи


3.1. Випускна робота має відповідати таким вимогам:

• поєднувати науково-теоретичні знання з практичною діяльністю в галузі;
  
• характеризувати впровадження в практичну діяльність сучасних технологій навчання, виховання й управління;
  
• базуватися на фактах практичної діяльності в конкретних закладах та установах освіти.
  

3.2. Орієнтовні структура та зміст роботи

Випускну роботу слід виконувати відповідно до поставленого завдання і методичних вказівок наукового керівника.

Рекомендується така структура роботи:

• титульний аркуш;
  
• анотація;
  
• зміст;
  
• вступ;
  
• теоретична частина;
  
• методична частина;
  
• практична частина;
  
• висновки;
  
• список використаної літератури;
  
• додатки.
  

Титульний аркуш є першим у випускній роботі.

В анотації вказуються мета й завдання випускної роботи, коротко розкривається її зміст, зазначається очікуваний педагогічний ефект. Обсяг анотації — 0,25–0,5 сторінки.

У зміст виносяться заголовки, які точно повторюють план роботи. Розділи роботи мають порядкову нумерацію і позначають арабськими цифрами.

У вступі обґрунтовується доцільність вибору теми, її актуальність, формулюються об'єкт, предмет, мета й завдання випускної роботи.

Теоретична частина може містити:

• огляд літератури з проблеми;
  
• теоретичне обґрунтування актуальності й важливості завдань, що вирішуються в роботі;
  
• аналіз і систематизацію наявного досвіду.
  

Методична частина включає розроблення педагогічних рішень за темою випускної роботи та їх методичне забезпечення.

Практична частина має містити аналіз досвіду роботи слухача, а також навчального закладу, у якому він працює, з проблеми на основі теоретичної й методичної частин роботи.

Зокрема, у практичній частині можуть бути представлені й розроблені ав-тором нормативні документи (положення, інструкції тощо), методика управління певним напрямом освітньої діяльності, схема оснащення навчально-матеріальної бази, методична розробка певного виду навчальних занять чи виховного заходу тощо.

У висновках дається коротке узагальнення отриманих результатів, реко-мендації з їх упровадження в навчально-виховний процес конкретного навчаль-ного закладу тощо.

Випускна робота може містити додатки (таблиці, креслення, ескізи, ма-люнки, розрахунки, методичні матеріали тощо).

У кінці вміщується список використаної літератури (згідно з бібліографіч-ними вимогами).

3.3. Обсяг роботи та правила оформлення

Обсяг випускної роботи — 15–25 сторінок комп’ютерного набору. До загального обсягу не входять додатки, список використаних джерел, таблиці й малюнки, що повністю займають площу сторінки. Усі сторінки підлягають суцільній нумерації.

Текст набирається на аркушах стандартного формату А-4 з викорис-танням шрифтів текстового редактора Word, кеглем 14 через 1,5 інтервали (30 рядків на сторінці) з дотриманням таких розмірів полів: верхнє, нижнє, ліве — 20 мм, праве —10 мм.

Титульна сторінка оформляється за встановленою формою (див. До-даток 1).

Список літератури оформляється відповідно до існуючих стандартів. У тексті мають бути посилання на всі використані літературні джерела, особ-ливо при цитуванні.


4. Технологія оцінювання якості випускної роботи


Оцінювання випускної роботи здійснюється відповідно до рейтингової системи (Додаток 2) за такими критеріями:

• актуальність теми (рівень обґрунтування актуальності теми ви-пускної роботи);
  
• розкриття теми (відповідність змісту роботи поставленим меті й завданням, використання інноваційних методів дослідження проблеми: проекту-вання, моделювання тощо, цілісність і завершеність структури випускної роботи);
  
• професійна та практична спрямованість роботи;
  
• впровадження результатів (теоретична цінність та прикладне значення отриманих результатів, наукова обґрунтованість висновків, рекомендацій і пропозицій, їх відповідність поставленим завданням);
  
• оформлення роботи.
  

Крім того, слухачам можуть нараховуватися додаткові заохочувальні бали:

• за електронну верстку — 2 бали;
  
• за опублікування розробок автора за темою роботи — 3 бали;
  
• за наявність реальних результатів упровадження розробок автора на регіональному рівні — 4 бали;
  
• за розроблення нормативних документів (планів, програм, положень тощо) — 3 бали;
  
• за використання інформаційних ресурсів Інтернету (електронної бібліотеки, бази даних тощо) — 3 бали;
  
• за нестандартний (оригінальний) підхід до розв’язання завдань дослідження — 5 балів.
  

Кількість додаткових балів не може бути більше ніж 20.


оцінювання якості випускних робіт відповідно до вимог ESTS

За шкалою ESTS	За шкалою навчального закладу (у балах)	Рівень роботи	Оцінка за традиційною (національною) шкалою
A	90–100	Високий	Відмінно
B	70–-89	Вище середнього	Добре
C	60–69
D	50–59	Середній	Задовільно
E	40–49
FX	30–39	Нижче середнього	Незадовільно (необхідно виконати певну додаткову роботу для успішного захисту)
F	0–29	Низький	Незадовільно (необхідна значна подальша робота)

Середньозважений бал за таблицею відповідності трансформується в оцінки національної шкали (відмінно, добре, задовільно, незадовільно) та шкали ESTS (A, B, C, D, E, FX, F).