Рецензенти: Г. А. Дмитренко

Вид материала

Документы

Содержание Практична підготовка. 5.2.5. Контрольні заходи. Семестровий екзамен Семестровий диференційований залік Семестровий залік Державна атестація Вихідний контроль Захист випускної роботи 6. Упровадження кмсонп 6.2. Організаційну основу запровадження КМСОНП складають 6.3. Основу планування впровадження КМСОНП складають 6.4. Нормативне навантаження студента 6.5. Нормативне навантаження слухача 6.6. Загальне аудиторне навантаження студентів за заочною формою навчання 6.7. План-графік підвищення кваліфікації 6.8. Навчальні програми. 6.9. Освітньо-професійна програма підготовки 6.10. Освітньо-професійна програма перепідготовки 6.11. Програми навчальних дисциплін 6.12. Програми підготовки, перепідготовки ... Полное содержание

Подобный материал:

• Г. Б. Куликова. Владимир Петрович Дмитренко (1933-1997) // Историки России: Послевоенное, 456.31kb.
• Удк 624. 01 Пічугін С. Ф., д т. н., проф., Семко О. В., д т. н., проф., Дмитренко, 70.74kb.
• О.І. Потапенко, М. К. Дмитренко, Г.І. Потапенко, В. В. Куйбіда, В. П. Коцур,, 3588.87kb.
• А. В. Ковалевська Рецензенти: доцент, канд екон наук, доцент Харківського національного, 739.76kb.
• История России с древнейших времен до конца XX века в 3-х книгах, 8455.89kb.
• Baltic University Programm А27462 10. Глушенкова Е. В. учебник, 17.54kb.
• Е. А. Зінь регіональна економіка, 9146.42kb.
• Історія рідного краю, 1340.61kb.
• Кафедра історії України, 397.79kb.
• Програма навчального курсу менеджмент туризму, 163.43kb.

5.2.3.1. Навчальний час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити не менше ніж 1/3 та не більше ніж 2/3 загального обсягу навчального часу студента, відведеного для вивчення конкретної дисципліни, а для слухача – не менше 1/2 загального обсягу підвищення кваліфікації.

5.2.3.2. Основними видами самостійної роботи студента/слухача є: підготовка до аудиторних занять (лекції, практичні заняття тощо), контрольних заходів (залік, іспит тощо) та виконання індивідуальних завдань (курсові проекти, дипломні та випускні роботи тощо).

5.2.3.3. Основними методами самостійної роботи студента/слухача є робота з: першоджерелами; підручниками, посібниками, монографіями, науковими статтями, методичними матеріалами та ін. як у паперовому, так і в електронному вигляді.

Пошук в Інтернеті необхідної інформації, її аналіз із використанням – найважливіша форма самостійної роботи студента/слухача.

5.2.3.4. Індивідуальні завдання – особливий вид завдань на самостійну роботу студентів/слухачів. Реалізуються в формах рефератів, розрахунково-графічних, курсових, дипломних и випускних робіт та ін.

5.2.3.5. Курсові роботи (проекти) виконуються з метою закріплення, поглиблення й узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання, та їх застосування для виконання комплексного фахового завдання.

Тематика курсових робіт (проектів) повинна відповідати завданням навчальної дисципліни і тісно пов'язуватися з практичними потребами конкретного фаху.

Тематика курсових робіт (проектів) затверджується на засіданні відповідної кафедри. Студентам надається право вибору теми курсової роботи, а також можливість запропонувати власну тему Керівництво курсовими роботами (проектами) здійснюється найбільш кваліфікованими викладачами.

Захист курсової роботи (проекту) здійснюється у присутності комісії, що складається з трьох викладачів кафедри за обов'язкової участі керівника курсової роботи (проекту). Склад комісії визначається рішенням кафедри.

Результати захисту курсової роботи (проекту) оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).. Курсові роботи (проекти) зберігаються на кафедрі упродовж одного року, потім списуються в установленому порядку.

5.2.3.6. Дипломні роботи (проекти) виконуються на завершальному етапі навчання студентів за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем і передбачають:

• систематизацію, закріплення, розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності та застосування к під час виконання конкретних наукових, технічних, економічних, виробничих та інших завдань;
  
• розвиток навичок самостійної дослідницької роботи й оволодіння методикою дослідження та експерименту, пов'язаних з темою дипломної роботи (проекту).
  

Теми дипломних робіт (проектів) визначаються випускаючими кафедрами. Студенту надається право обрати тему дипломної роботи (проекту), визначену кафедрою, або запропонувати свою з обґрунтуванням доцільності її розроблення. Тематика обраних студентам дипломних робіт (проектів) та їх керівники затверджуються наказом ректора (директора) ВНЗ ППО за поданням завідувача випускаючої кафедри, погодженим з деканом факультету (директором інституту).

Керівниками дипломних робіт (проектів) призначаються професори і доценти ВНЗ ППО, а також висококваліфіковані спеціалісти виробництва.

Вимоги до змісту дипломних робіт за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, порядок їх оформлення й захисту визначається окремим положенням, яке затверджується ректором за рекомендацією вченої ради ВНЗ ППО.

Захищені дипломні роботи (проекти) зберігаються в бібліотеці ВНЗ ППО протягом п'яти років, потім списуються в установленому порядку.

5.2.3.7. Випускна робота – основний вид індивідуального завдання слухача на самостійну роботу при підвищенні кваліфікації за будь-якою формою навчання: очна, заочна, дистанційна, очно-дистанційна тощо.

Рівень і якість випускної роботи є одним із основних показників успішності підвищення кваліфікації слухачів.

Вид випускної роботи для кожної категорії слухачів (проект, дослідження, творча робота тощо) визначає провідна кафедра.

Вимоги до структури, змісту, рівня, порядок виконання та оформлення випускної роботи визначаються окремим положенням, яке затверджується ректором (директором) ВНЗ ППО.

Перелік тем випускних робіт розробляються відповідними кафедрами відповідно до діючих навчально-тематичних планів.

Слухач може самостійно обрати тему випускної роботи за погодженням з науковим керівником та куратором-тьютором.

Керівництво написанням випускної роботи здійснює науковий керівник, який призначається розпорядженням директора інституту за поданням завідувача провідної кафедри. За одним науковим керівником закріплюється не більше ніж 8 слухачів окремої начальної групи.

Тема випускної роботи і науковий керівник зазначаються в індивідуальному плані підвищення кваліфікації слухача.


ПРАКТИЧНА ПІДГОТОВКА.

5.2.4. Практична підготовка – обов’язкова форма організації навчання при підготовці, перепідготовці студентів, підвищенні кваліфікації слухачів.

Залежно від спеціальності та рівня освітньо-професійної програми підготовки, перепідготовки практика може бути навчальною, технологічною.

5.2.4.1. Залежно від спеціальності та рівня освітньо-професійної програми підготовки практика може бути навчальною, технологічною, науково-дослідною, переддипломною та ін.

Практика студентів здійснюється на провідних підприємствах, в установах та організаціях в умовах професійної діяльності під організаційно-методичним керівництвом викладача ВНЗ ППО та спеціаліста з даного фаху.

Перелік усіх видів практик для кожної спеціальності, їх форми, тривалість та терміни проведення визначаються навчальними планами.

Зміст і послідовність практики визначається програмою, яка розробляється відповідною кафедрою згідно з навчальним планом і затверджується ректором (директором) ВНЗ ППО за рекомендацією вченої ради факультету (інституту).

Організація практичної підготовки регламентується Положенням про проведення практики студентів вищих навчальних закладів України, затвердженим наказом Міністерства освіти України від 08.04.1993 р. № 93.

Терміни і витрати часу на керівництво практикою, кількість студентів у групах і підгрупах, а також інші організаційні питання практики встановлюються окремим положенням про організацію практичної підготовки студентів ВНЗ ППО, яке затверджується ректором (директором) за рекомендацією вченої ради.

5.2.4.2. Практична підготовка слухачів в процесі підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання проводиться на очних і дистанційних етапах з метою отримання ними навиків і вмінь професійної та дослідної роботи.

На очних етапах – на практичних, семінарських та ін.. заняттях, на дистанційному – шляхом проходження індивідуальної практики.

5.2.4.3. Індивідуальна навчальна практика слухача – основний вид його практичної підготовки при підвищенні кваліфікації за дистанційною, очно-дистанційною формах навчання.

Залежно від категорії слухачів може бути: управлінською, методичною, науково-дослідною тощо.

Теми, вид, об’єкт індивідуальної практики слухач обирає самостійно, узгоджує з куратором-тьютором та фіксує в особистому індивідуальному плані підвищення кваліфікації.

За результатами проходження індивідуальної практики слухач складає звіт за встановленою формою.

5.2.5. Контрольні заходи.

Контрольні заходи – найважливіша форма організації навчального процесу. Його основою є педагогічний контроль (далі – контроль), сутність якого полягає в отриманні інформації щодо результатів навчальної діяльності студентів/слухачів. Відрізняють рівні, види та методи контролю.

Рівні контролю визначаються особою (структурою), що його проводить,. У вищій школі можуть бути: самоконтроль; викладач, кафедра, деканат, ректорат, інспекція.

Методи контролю встановлюються навчальним планом та можуть бути: усним, письмовим, практичним та комп’ютерним. На цей час контроль доцільно проводити методом комп’ютерного тестування. Виняток – захист випускних робіт.

5.2.5.1. Основні види контролю: вхідний; поточний; модульний; підсумковий.

Вхідний контроль проводиться для визначення стартового рівня знань, вмінь студента/слухача перед вивченням нового курсу, прибуття на курси підвищення кваліфікації. За результатами вхідного контролю розробляються заходи щодо надання індивідуальної допомоги студентам/слухачам та коригування навчального процесу.

Поточний контроль здійснюється в кінці кожного заняття з метою встановлення рівня засвоєння студентами/слухачами матеріалу заняття та спонукання їх до активної пізнавальної діяльності.

Модульний контроль – це контроль знань та вмінь студентів/слухачів після вивчення завершеної частини програми (навчального або змістового модуля).

За очно-дистанційної форми навчання модульний контроль проводиться на дистанційному етапі підвищення кваліфікації для виявлення рівня засвоєння слухачами змісту професійно-орієнтованого та спеціального модулів (два тести).

Підсумковий контроль проводиться з метою встановлення успішності навчання та містить: для студентів – у вигляді семестрового контролю та державної атестації; для слухачів – вихідного контролю, диференційованого заліку та захисту випускної роботи.

Семестровий екзамен – це форма підсумкового контролю засвоєння студентом теоретичного та практичного матеріалу з окремої навчальної дисципліни за семестр, що проводиться як контрольний захід.

Семестровий диференційований залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні ступеня засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань (розрахункових, графічних тощо). Семестровий диференційований запік планується за відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкової присутності студентів.

Семестровий залік — це форма підсумкового контролю, що полягає в оцінюванні засвоєння студентом навчального матеріалу виключно на підставі результатів виконання ним певних видів робіт на практичних, семінарських або лабораторних заняттях. Семестровий залік планується при відсутності модульного контролю та екзамену і не передбачає обов'язкової присутності студентів.

Семестрові заліки з окремих курсів проводяться після закінчення вивчення курсу, до початку екзаменаційної сесії за окремим розкладом.

Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (семестрового екзамену, диференційованого заліку або заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачених навчальним планом на семестр з цієї навчальної дисципліни.

Екзамени складаються студентами в період екзаменаційних сесій, передбачених навчальним планом, згідно з графіком навчального процесу. Екзамени проводяться за розкладом, який доводиться до викладачів і студентів не пізніше ніж за місяць до початку сесії.

Розклад заліків та екзаменів підписується деканом факультету (директором Інституту) і затверджується проректором з навчальної роботи.

Студенти, які навчаються за індивідуальним графіком, можуть складати іспити та заліки у міжсесійний період у терміни, які встановлені індивідуальним графіком та затверджені деканом факультету (директором Інституту).

При використанні модульного контролю екзамени можуть не проводитись. У цьому разі підсумкова оцінка виставляється за результатами модульного контролю.

Результати складання екзаменів і диференційованих заліків оцінюються за чотирибальною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»), а заліків — за двобальною шкалою («зараховано», «не зараховано») і вносяться в екзаменаційну відомість, залікову книжку та індивідуальний план студента.

Студенти, які отримали під час сесії більше від двох незадовільних оцінок, відраховуються з ВНЗ ППО.

Студентам, які одержали під час сесії не більше від двох незадовільних оцінок, дозволяється ліквідувати академічну заборгованість до початку наступного семестру. Повторне складання екзаменів допускається не більше ніж два рази з кожної дисципліни: один раз — викладачу, другий — комісії, яка створюється деканом факультету (директором Інституту).

Студенти, які не з'явилися на екзамен без поважних причин, вважаються такими, що одержали незадовільну оцінку. За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), підтверджених відповідними документами, таким студентам встановлюється індивідуальний графік складання іспитів.

Перескладання екзаменів з метою отримання вищої оцінки можливе лише у виняткових випадках за особистою заявою студента та з дозволу проректора з навчальної роботи.

Державна атестація студента здійснюється державною екзаменаційною комісією (далі — державна комісія) після завершення навчання на певному освітньо-кваліфікаційному рівні або його етапі з метою встановлення фактичної відповідності рівня підготовки вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики. Форма державної атестації визначається галузевим стандартом вищої освіти та конкретизується навчальним планом.

5.2.5.2. Складання державних екзаменів та захист дипломних робіт (проектів) проводиться на відкритому засіданні державної комісії за участю не менше ніж половини її складу за обов'язкової присутності голови комісії.

Захист дипломних робіт (проектів) може проводитися як в ВНЗ ППО, так і на підприємствах, у закладах та організаціях, для яких тематика робіт (проектів), що захищаються, становить науково-теоретичний або практичний інтерес.

Державний екзамен проводиться як комплексна перевірка знань студентів з дисциплін, передбачених навчальним планом.

5.2.5.3. Підсумковий контроль при підвищенні кваліфікації слухачами за очно-дистанційною формою навчання містить: вихідний контроль, диференційований залік, захист випускної роботи та проводиться під час залікової сесії.

Вихідний контроль проводиться з метою визначення знань та вмінь, отриманих слухачем за результатами навчання.

Диференційований залік полягає в установленні рівня засвоєння слухачами навчального матеріалу з певних навчальних модулів, як для студентів так і для слухачів, виставляються оцінки за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

Захист випускної роботи – вид контролю, який має виявити рівень та якість виконання слухачами індивідуальних завдань на дистанційному етапі підвищення кваліфікації. Результати захисту оцінюються комісією за національною шкалою («відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно»).

5.2.5.4. Результати підсумкового контролю за КМСОНП фіксуються в спеціальних відомостях, назви та форми яких повинні відповідати рекомендаціям МОНУ (наказ МОНУ від 30.12.2005 р. № 774). Додаток 4.


6. УПРОВАДЖЕННЯ КМСОНП


6.1. Упровадження КМСОНП грунтується на положеннях та рекомендаціях нормативних документів МОНУ (накази № 48, 49 від 23.01.2004 р.; № 812 від 20.10.2004 р.; № 774 від 30.12.2005 р.; № 943 від 16.10.2009 р.), науково-методичних матеріалах провідних вищих навчальних закладів, учасниках педагогічного експерименту, результатах дослідження в Університеті менеджменту освіти НАПН України та містить питання організації навчального процесу, його планування та забезпечення.

6.2. Організаційну основу запровадження КМСОНП складають:

• рішення вченої ради ВНЗ ППО;
  
• наказ ректора (директора);
  
• ключові документи ECTS (п. 3.2. Положення);
  
• положення про КМСОНП у конкретному ВНЗ;
  
• індивідуальні навчальні плани студента, індивідуальні плани підвищення кваліфікації слухача;
  
• документація обліку та оцінювання навчальних досягнень студентів/слухачів згідно вимог ECTS;
  

6.3. Основу планування впровадження КМСОНП складають:

• стандарти вищої освіти (державні, галузеві, навчального закладу) та підвищення кваліфікації;
  
• нормативи з навчального навантаження та тривалість навчання;
  
• графіки навчального процесу та план-графіки підвищення кваліфікації;
  
• програми підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації;
  
• навчальні та навчально-тематичні плани.
  

6.4. Нормативне навантаження студента та тривалість навчання залежно від освітньо-кваліфікаційного рівня установлюється для (очна форма навчання):

• бакалавра – 240 кредитів, до 4 років;
  
• спеціаліста – 60 кредитів, до 1 року;
  
• магістра – 60 кредитів, до 1 року.
  

За заочною формою навчання тривалість навчання збільшується на 25-30%.

6.5. Нормативне навантаження слухача та тривалість підвищення кваліфікації визначаються галузевими стандартами та освітньо-професійними програмами та складають для:

• педагогічних працівників – від 2 до 6 кредитів, до 0,5 року;
  
• науково-педагогічних працівників і керівних кадрів освіти – 6 кредитів, до 0,5 року;
  

6.6. Загальне аудиторне навантаження студентів за заочною формою навчання встановлюється відносно до очної форми навчання та складає на весь період навчання для:

• бакалаврів – 20-25%;
  
• спеціалістів – 30-35%;
  
• магістрів – 35-40%.
  

6.7. План-графік підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти – це нормативний документ, який розробляється на підставі заявок і подається на затвердження не пізніше ніж за два місяці до початку календарного року.

У плані-графіку визначаються категорії та кількість слухачів, які будуть проходити курси підвищення кваліфікації в поточному році, зазначаються форми, етапи та тривалість навчання.

6.8. Навчальні програми. Модульний принцип конструювання програм за КМСОНП припускає не тільки конструювання змісту за модулями, змістовим модулям і темам, але й його інтеграцію, логіку побудови та розвитку, відповідність принципам дидактики тощо.

Існуючі програми повинні бути перероблені відповідно до вимог ECTS.

6.9. Освітньо-професійна програма підготовки визначає нормативний термін навчання та нормативну частину змісту навчання за певним напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти і професійної підготовки фахівця. Вона містить перелік нормативних (обов’язкових для вивчення) навчальних дисциплін із зазначенням обсягу годин, відведених для їх вивчення та форм підсумкового контролю.

6.10. Освітньо-професійна програма перепідготовки забезпечує перепідготовку кадрів на базі освітньо-професійної програми підготовки спеціаліста. Розробляється у ВНЗ ППО та затверджується за установленим порядком.

6.11. Програми навчальних дисциплін визначають їх місце і значення, інформаційний обсяг, вимоги до рівня сформованості знань і вмінь, перелік рекомендованих підручників, інших методичних та дидактичних матеріалів. Програми навчальних дисциплін можуть бути типовими та робочими Розробляються та затверджуються за установленим порядком.

6.12. Програми підготовки, перепідготовки структуруються за статусом навчальних дисциплін (нормативні, що рекомендуються ВНЗ ППО, вільного вибору студентів) та видом (циклом) підготовки: гуманітарна; фундаментальна, професійно-орієнтовна та ін.

6.13. Програми підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти визначають науково-обґрунтований зміст та структуру навчання слухачів та основні вимоги до рівня їх знань та вмінь.

Програми розробляються для кожної категорії слухачів та затверджуються за установленим порядком. Вони є освітніми стандартами навчального закладу ППО.

6.14. Структура програми підвищення кваліфікації слухачів містить: пояснювальну записку, зміст підвищення кваліфікації, основні практичні заняття, індивідуальні завдання та педагогічний контроль.

6.15. Зміст програми містить: три види підготовки (соціально гуманітарну, професійно-орієнтовну, фахову), перелік тем основних практичних занять, індивідуальні завдання, орієнтовні плани проведення інструктивно-методичних та виїзних занять, конференцій з обміну досвідом, педагогічний контроль та діагностику.

6.16. У змісті програм підвищення кваліфікації навчальні дисципліни відсутні. Заміна їх – набір мінікурсів (2-4 год.), що неминуче призводить до дублюювання, перевантаження слухачів та викладачів, стає на перешкоді

Інтеграція змісту програми здійснюється за модулями. Кожний модуль – цілісна, логічно завершена частина змісту.

Модуль має порядковий номер та назву, а саме: внутрішньо – змістові модулі, а в них – теми.

Модулі відрізняються за циклами підготовки (соціогуманітарний, професійно-орієнтований, фаховий) та статусу (нормативні, за вибором ВНЗ, за вибором слухача).

Кількість модулів у програмі залежить від цілей та змісту підвищення кваліфікації, загального обсягу годин, можливостей навчального закладу та ін. та звичайно не перевищує шести-семи – чотирьох-п’яти нормативних модулів, один за вибором слухача та один – педагогічний контроль.

Розподіл модулів за видами підготовки у типовій програмі підвищення кваліфікації слухачів: соціогуманітарна – один; професійно-орієнтовна – два-три; фахова – один.

Навчально-методичні документи та матеріали оформлюються у вигляді навчально-методичних комплексів

6.17. Навчально-методичний комплекс – базовий документ планування та забезпечення підвищення кваліфікації слухачів. Розробляється в ВНЗ ППО для кожної категорії слухачів та крім програми містить рекомендації за окремими питаннями, вимоги до оформлення та змісту випускної роботи, орієнтовний перелік тем випускних робіт, питань, що виносяться на диференційований залік (залік) та ін.

Найбільш доцільні варіативні навчально-методичні комплекси, що дозволяють розробляти робочі навчальні плани для групи категорій слухачів, різних форм навчання з урахуванням їхніх індивідуальних запитів.

6.18. Навчальні та робочі навчальні плани підготовки, перепідготовки студентів, підвищення кваліфікації слухачів є нормативні документи ВНЗ ППО. Розробляються, розглядаються та затверджуються за установленим порядком.

Навчальні плани підготовки та перепідготовки студентів структуруються за статусом дисциплін і видом підготовки.

При цьому дотримуються такі обмеження:

• у кожній екзаменаційній сесії не більше трьох екзаменів за найважливішими дисциплінами;
  
• до обсягу дисциплін, що виносяться на екзамен, додається 1 кредит (36 год.) на самостійну роботу студентів;
  
• у семестрі може заплановано лише один курсовий проект або робота;
  
• на виконання курсового проекту студентам надається для самостійної роботи – 1,5 кредиту (54 год.), а для курсової роботи – 1 кредит (36 год.);
  
• за програмою бакалаврської підготовки кількість курсових проектів та робіт має бути не більше 5;
  
• у семестрі має бути не більше як три розрахункові (розрахунково-графічні, графічні) або домашні роботи та двох рефератів.
  

6.19. Навчальні плани підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання та КМСОНП структуруються за етапами (сесіями), видами підготовки та містять вибіркову частину.

Типово розподіл навантаження за етапами (сесіями) та видами підготовки при підвищенні кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання та КМСОНП (% від загального).

За етапами:

• Організаційно-настановна сесія, очно – 40%;
  
• Керована самостійна робота, дистанційно – не менше 50%;
  
• Залікова сесія, очно – 10%.
  

За видами:

• Соціогуманітарна – 8%;
  
• Професійно-орієнтовна – 32%;
  
• Фахова – 30%;
  
• Вибіркова– 30%.
  

Конкретний розподіл навантаження за етапами та видами встановлює ВНЗ ППО.

Розподіл необхідного часу для самостійної роботи студента/слухача розраховується на основі орієнтовних норм часу наведених нижче:

Види навчальних робіт	Підготовка до одного аудиторного академічного часу					Підготовка до				Виконання
	лекції	практ. зан.	семінар, тем./диск.	лабор. роб.	конф. з обм. досв.	модул. контролю	диференц. заліку	захисту вип. роботи	екза-мен	рефе-рату	розрах. роботи	випуск. роботи	Індив.. навч. практика
Норма часу (год.)	0,3 - 0,5	0,5 - 0,75	1,5-2	1-1,5	2	2	6	6	36	8	6	36	18

6.20. Навчально-тематичні плани – нормативні документи, які додаються до навчальних планів і деталізують їх зміст. У планах вказуються назви змістових модулів, тем, види занять, кількість годин, прізвища та ініціали викладачів. Складаються для кожного етапу підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання та затверджуються за установленим порядком.

6.21. Рабочий навчальний план конкретизує навчальний план підготовки, перепідготовки студентів. У плані зазначаються: види занять, їх обсяг, форми і засоби проведення поточного та підсумкового контролю за семестрами. Розробляються на кожний навчальний рік і затверджується за установленим порядком.

6.22. Індивідуальний навчальний план студента згідно вимог ECTS є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік і послідовність вивчення навчальних дисциплін, обсяг навчального навантаження студента, типи індивідуальних завдань, систему коньроля та оцінювання тощо. Замінює залікову книжку (підстава – наказ МОНУ від 30.12.2005 р. № 770).

6.23. Індивідуальний план підвищення кваліфікації слухача є робочим документом слухача містить настановні дані слухача, вибіркову частину, структуру і зміст підвищення кваліфікації, графіки підвищення кваліфікації та виконання навчального процесу, таблицю успішності та ін. Розробляється на весь період підвищення кваліфікації слухачем (див. Додаток 1).


7. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ


7.1. Головним компонентом ППО є система підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти, що відіграє роль основного інструмента реалізації державної політики в галузі освіти.

7.2. Навчально-виховний процес здійснюється в ВНЗ ППО ІІІ-ІV рівня акредитації відповідно до чинного законодавства України з питань освіти, нормативних актів МОНУ, Президії НАПН України та має задовольняти індивідуальним потребам керівних і педагогічних кадрів у особистому та професійному зростанні, а також забезпечити потреби системи освіти в кадрах сучасної формації та рівня.

7.3. Навчально-виховний процес у ВНЗ ППО організовується з врахуванням особливостей контингенту (дорослі люди), програм підвищення кваліфікації (відсутність навчальних дисциплін, міні курси тощо), можливостей навчального закладу та ін.

7.4. Перебудова традиційної організації навчального процесу відповідно до вимог ECTS містить його інтенсифікацію, наукову систематизацію змісту, максимально можливе задоволення пізнавальних запитів і інтересів слухачів, посилення та конкретизацію зворотнього зв’язку, підвищення об’єктивності діагностики тощо.

7.5. За КМСОНП реалізація можливих індивідуальних пізнавальних траєкторій слухачів досягається з проведення індивідуальних консультацій та занять, виконання індивідуальних планів підвищення кваліфікацї та ін.

Складання індивідуальних планів підвищення кваліфікації здійснюється слухачами в перший-другий день заїзду на навчання під керівництвом куратора-тьютора на інструктивно-методичному занятті.

Слухач самостійно вибирає теми випускної роботи, індивідуальної практики, спецкурсів, обговорює з куратором-тьютором прізвище наукового керівника, уточнює місце та час проведення настановної консультації тощо.

7.6. При підвищенні кваліфікації слухачів за очно-дистанційною формою навчання типова організація навчання:

Перший етап – організаційно-настановна сесія. Форма навчання – очна.

Основні завдання етапу:

• ознайомлення слухачів з організацією, порядком та змістом підвищення кваліфікації;
  
• проведення занять переважно настановного характеру для інформаційного та методичного забезпечення самостійної роботи слухачів;
  
• інформування слухачів про основні напрями державної політики в сфері освіти, ознайомлення з передовим досвідом професійної діяльності.
  

Основний зміст етапу:

• прийом слухачів та їх оформлення;
  
• вхідний контроль;
  
• інструктивно-методичні заняття;
  
• зустріч з керівниками освіти;
  
• навчальні заняття всіх видів;
  
• консультації.
  

Другий етап – керована самостійна робота слухача. Форма навчання – дистанційна.

Основне завдання етапу – якісне забезпечення та супровід самостійної роботи слухачів з використанням комп’ютерних та інтернет-технологій.

Основний зміст етапу:

• керована самостійна робота слухачів;
  
• всі види консультування;
  
• модульний контроль;
  
• індивідуальна навчальна практика;
  
• виконання випускної роботи.
  

Третій етап - залікова сесія. Форма навчання – очна.

Основні завдання етапу:

• підведення результатів підвищення кваліфікації;
  
• оцінювання індивідуальної успішності навчання слухачів;
  
• виявлення ступеня задоволення слухачів результатами підвищення кваліфікації.
  

Основний зміст етапу:

• вихідний контроль;
  
• виїзні заняття;
  
• конференція з обміну досвідом;
  
• консультування;
  
• диференційований залік;
  
• захист випускної роботи.
  

7.5. Конкретний зміст етапів підвищення кваліфікації для кожної категорії слухачів визначається відповідними навчальними програмами, а послідовність та порядок їх вивчення – навчальними та навчально-тематичними планами.

На всіх етапах підвищення кваліфікації необхідно створювати умови для використання в навчанні сучасних інформаційних, комп’ютерних та Інтернет-технологій.

7.6. Конкретну організацію та структуру підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів за очно-дистанційною формою навчання (кількість та тривалість етапів, розподіл кредитів тощо) встановлює ВНЗ ППО залежно від категорії слухачів, тривалістю навчання та ліміту навчального часу (кіл-ть кредитів), можливостей навчального закладу та ін.

7.7. Навчально-виховний процес у ВНЗ ППО реалізується згідно розкладу занять (далі – розклад). Розклад – нормативний документ, який складається на повну тривалість очних етапів за встановленою формою на основі навчально-тематичних планів та затверджується в установленому порядку.

Витяги із розкладу передаються на кафедри не пізніше за три дні до початку занять.

7.8. Заняття проводяться в складі навчальних груп слухачів, сформованих за категоріями або за проблемами, що вивчаються. Кількість слухачів у навчальній групі до 25 осіб. У окремих випадках, що обумовлено в нормативних документах, припускається поділення навчальних груп на підгрупи.

За узгодженням з кафедрами та навчальним відділом припускається проведення занять за окремими темами в потоці (2-3 навчальні групи).

7.9 Академічна година – 45 хвилин, дві академічні години поспіль (90 хвилин) – пара; між парами – перерва.

Типовий навчальний робочий день на очних етапах підвищення кваліфікації слухачів за очно-дистанційною формою навчання та КМСОНП:

- три пари планових занять у першій половині дня, одна пара (четверта) – у другій.

Четверта пара – планова самостійна робота слухачів, зміст якої визначається навчально-тематичними і індивідуальними планами підвищення кваліфікації слухачів. Зазначається у розкладі, контролюється куратором-тьютором.

7.10. Навчальні програми та плани за КМСОНП – виключно модульні.

Принцип модульності належить не тільки до структури змісту (навчальний модуль – змістовий модуль – тема), але послідовність його вивчення.

Переходити до вивчення змісту наступного модуля треба, як правило, тільки після засвоєння слухачами попереднього.

7.11. Навчальні модулі мають назву та код, який складається з букв та цифр:

- перша літера – статус модуля: Н – нормативний; В – вільний вибір слухача;

- друга літера – вид підготовки: С – соціогуманітарний; П – професійно-орієнтований; Ф – фахова;

- цифр 2 – порядковий номер модуля.

Наприклад: код НП – 3 – нормативний, професійно-орієнтованої підготовки, № 3.

7.17. Орієнтовний розподіл за видами занять по кожному навчальному модулю представлено в таблиці.

Назва та код навчального модуля	Кіл-сть змістових модулів	Усього год.	Розподіл годин за видами занять							Кіл-сть модульних контролів	Вид індивідуальних завдань
			лекції	Темат. дискусії	семінари	Практичні заняття	комп’ютерний практикум	самост. робота слухача
								усього	У. т.ч. виконання індив.ідуальних завдань
Інфор-маційні техно-логії НП-03	4 ЗМ7-ЗМ10	32	2	6	-	4	4	16	6	1	Розра-хункова робота РР

8. ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


8.1. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП передбачає використання всіх документів, регламентованого чинною нормативною базою що до вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням цієї системи та розглянутих у розділах 4-7 даного Положення.

8.2. Інформаційні пакети університету та інститутів (факультетів) є довідниками для потенційних партнерів, студентів/слухачів і викладацького складу закладів-партнерів.

Інформаційні пакети мають сприяти прозорості навчальних програм, допомагати викладачам орієнтувати студентів на вибір відповідних програм і планувати їхнє навчання в інших ВНЗ України або за кордоном, забезпечувати необхідною практичною інформацією.

Інформаційні пакети виконуються українською та англійською мовами та розміщуються в Інтернеті на сайті ВНЗ ППО. Інформаційні пакети мають систематично – кожного року – оновлюватися.

8.3 До змісту інформаційного пакета університету входить:

• повна назва й адреса, контактна інформація, карта університетського містечка;
  
• стисла історія та загальна характеристика університету;
  
• контактна інформація щодо координатора ECTS від університету;
  
• характеристика графіку навчального процесу (академічний календар);
  
• вимоги, процедура та терміни реєстрації абітурієнтів та студентів;
  
• основні практичні питання (формальності), що має знати іноземний студент перед від’їздом в Україну;
  
• інформація про вартість та умови проживання, медичне страхування та обслуговування;
  
• позанавчальна діяльність і дозвілля.
  

8.4. Інформаційний пакет інституту (факультету) містить загальний опис навчального підрозділу, включаючи кафедри, основні напрямки науково-дослідної роботи, перелік та характеристику програм навчання; методики й технології викладання, форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання і реєстрації успіхів студента; контактну інформацію щодо координатора ЕСТS від факультету (інституту).

Важливою частиною ECTS–інформаційного пакета є опис освітньо-професійних програм підготовки та її структурно-логічна схема, а також опис кредитних модулів (дисциплін) кожної програми із зазначенням їх статусу та обсягів.

8.5. Для кожної програми підготовки, перепідготовки на кафедрах мають бути підготовлені:

• матеріали для аудиторної роботи з кожної дисципліни: тексти лекцій, плани семінарських занять, мультимедійний супровід занять;
  
• матеріали для самостійної роботи студентів: навчальні матеріали в електронній бібліотеці університету, матеріали самоконтролю по кожному кредитному та змістовому модулях дисципліни, комплекти семестрових індивідуальних завдань, теми рефератів і курсових проектів (робіт);
  
• матеріали для контролю знань студентів: письмові контрольні завдання, письмові й електронні тести по кожному модульному контролю з дисципліни, матеріали для проведення семестрового контролю.
  

8.6. Навчально-методичне забезпечення підвищення кваліфікації комплектується за категоріями слухачів та містить: навчальні програми, навчальні та навчально-тематичні плани, перелік тем випускних робіт; питання, що втносяться на диференційований залік, індивідуальні завдання, методичні рекомендації щодо організації самостійної роботи слухачів; навчальної практики та ін.

Усі матеріали, як правило, об’єднюються в навчально-методичні комплекси за конкретними категоріями слухачів.

8.7. Дидактичне та науково-методичне забезпечення навчального процесу містить: підручники, навчальні посібники, тексти лекцій, інформаційно-освітні ресурси інтернету, монографії та наукові статті за певними проблемами, а також роздаткові матеріали за всіма видами занять та комплекти наглядних матеріалів, презентації та ін. У навчальному процесі допускається застосування підручників, навчальних посібників тощо, які видано за рекомендацією МОНУ або науково-методичною радою навчального закладу.


9. ДІАГНОСТИКА ТА ОЦІНЮВАННЯ


9.1. Педагогічна діагностика – суттєвий компонент освітньої діяльності, регулятивна основа навчального процесу, база прогнозування розвитку й управління.

Структура діагностики: педагогічний контроль; оцінювання; накопичення статистичних даних; аналіз ситуації, прогнозування; виявлення динаміки змін і тенденцій.

9.2. Педагогічний контроль як форма організації навчання розглянутий в п. 5 Положення. У КМСОНП більшою мірою ніж за традиційною формою навчання реалізуються функції педагогічного контролю: контролююча та мотиваційна.

9.3. Оцінювання – це процес формулювання висновків на підставі порівняння отриманих результатів за стандартами (еталонами).

Зразками оцінювання можуть бути: результати тестування, виконання індивідальних завдань, захисту проектів, курсових і випускних робіт та ін.

У КМСОНП оцінювання знань, вмінь, навиків студентів/слухачів здійснюється за шкалою ECTS на основі технології взаємопереведених оцінок, що прийняті у вітчизняній практиці.

9.4. Механізм пирведення оцінок у національній шкалі до оцінок за шкалою ECTS представлені в таблиці (див. табл.).

9.5. Оцінювання успішності навчання студентів/слухачів здійснюється з використанням методів і засобів, що визначаються вищим навчальним закладом.

Використання в ВНЗ рентингових систем оцінювання успішності навчання недоцільно у зв’язку з особливостями контингенту, специфікою організації та змісту навчального процесу.

9.6. Основою оцінювання є результати всіх видів педагогічного контролю, які виражаються в оцінках.

Оцінка – спосіб і результат, що підтверджує відповідність знань, вмінь, навичок студента/слухача цілям і завданням навчання. Може відбиватися якісно та кількісно.

Кількісна оцінка – оцінка, яка може виражатися за різними шкалами: балах, національною, ECTS та ін.


Механізм приведення системи

оцінювання знань до системи ECTS

ОЦІНКА
за національною шкалою	за шкалою ECTS		цифрова (у балах)
«відмінно»	А	ВІДМІННО — відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок	90-100
«добре»	B	ДУЖЕ ДОБРЕ — вище середнього стандарту, але з деякими поширеними помил-ками	86-89
	C	ДОБРЕ — хороша робота, але з помітними помилками	76-85
«задовільно»	D	ЗАДОВІЛЬНО — пристойно, але зі значними недоліками	70-75
	E	ДОСТАТНЬО — є відповідною мінімальним вимогам	60-69
«незадовільно»	FX	НЕЗАДОВІЛЬНО — недостатньо: необхідно допрацювати	35-59
	F	НЕЗАДОВІЛЬНО — необхідно переробити	1-34

9.7. Успішність підвищення кваліфікації слухачем визначається як середнє значення суми оцінок за всіма видами педагогічного контролю, за винятком вхідного.

Успішність підвищення кваліфікації слухачами навчальної групи визначається як середнє значення від суми середнього значення успішності всіх слухачів. Аналогічний підхід застосовується при оцінюванні успішності підвищення кваліфікації певної категорії слухачів. Використовується для діагностики результатів підвищення кваліфікації.

9.8. Оцінка випускної роботи слухача здійснюється в два етапи – попередня та остаточна.

Попереднє оцінювання проводить науковий керівник у вигляді рецензії за встановленою формою (див. додаток 9), остаточне – комісією за результатами захисту.

Результати захисту випускних робіт слухачів фіксуються в спеціальній відомості (див. додаток 6).

Оцінка за національною шкалою й шкалою ECTS проставляється в свідоцтві про підвищення кваліфікації.

9.9. Накопичення статистичних даних, їх опрацювання й аналіз — найважливіші компоненти педагогічної діагностики. Лише на базі достатніх масивів даних, опрацьованих за законами математичної статистики, можливий якісний аналіз ситуації.

Опрацьовані та систематизовані дані з успішності підвищення кваліфікації основних категорій слухачів складають банк даних, що формується на провідній кафедрі та використовується для діагностики, моніторингу та різних аспектів педагогічної діяльності.


10. ОБОВ’ЯЗКИ ТА ПРАВА УЧАСНИКІВ КМСОНП


10.1. Учасники навчально-виховного процесу в вищих навчальних закладах, їх права та обов’язки визначені законом України «Про вищу освіту».

10.2. Для впровадження КМСОНП відповідно до наказу МОНУ від 23 січня 2004 р. № 40 та 30 грудня 2005 р. № 776 у ВНЗ вводяться координатори КМСОНП різних рівнів та покладаються додаткові обов’язки на кураторів/кураторів-тьюторів.

10.3. Кординатор КМСОНП від університету (проректор) – відповідає за виконання вищим навчальним закладом норм ECTS. До загальних обов’язків належатиме сприяння поширенню та практичному втіленню ECTS і надання підтримки координатором від факультетів (інститутів), координація їх роботи.

10.4. Кординатор КМСОНП від факультету (інституту) – заступники деканів (директорів інститутів). Відповідає за виконання на факультеті (в інститутах) норм ECTS. Координує та контролює процес впровадження КМСОНП, керує роботою кураторів/кураторів-тьюторів навчальних груп.

10.5. Кординатор від бакалаврата (магістратури) – доцент (професор) від випускаючої кафедри ВНЗ ППО.

Організовує та контролює виконання норм ECTS при підготовці, перепідготовці студентів бакалаврата та магістратури.

10.6. Кординатори всіх рівнів призначаються наказом ректора (директора) ВНЗ ППО. Здійснюють діяльність відповідно до спеціальних інструкцій або положень.

10.7. Куратор/куратор-тьютор – викладач, який користується авторитетом, має високі моральні якості, володіє педагогічною майстерністю та організаторськими здібностями, педагогічними технологіями, в т.ч. і, дистанційне навчання та позитивно впливає на студентів/слухачів.

Куратори/куратори-тьютори назначаються наказом ректора (директора) за поданням завідувача відповідної кафедри на навчальний рік.

10.8. Основними видами діяльності куратора/куратора-тьютора є: організаційна, навчальна робота, контрольні заходи, методичне та дидактичне забезпечення.

Конкретні обов’язки куратора/куратора-тьютора зумовлені відповідним положенням (див. додаток 5).

10.9. Куратор/куратор-тьютор має право:

• відвідувати всі види занять студентів/слухачів згідно з їх індивідуальними навчальними планами/індивідуальними планами підвищення кваліфікації та розкладом занять;
  
• брати участь у засіданнях кафедр, вчених рад факультетів (інститутів);
  
• подавати пропозиції щодо покращення навчального процесу та діяльності куратора/тьютора.
  

10.10. У ВНЗ ППО організуються постійнодіючі семінари для викладачів кураторів/кураторів-тьюторів з питань реалізації КМСОНП (підстава: наказ МОНУ від 30.12.2005 р. № 774).


11. ОСОБЛИВОСТІ НОРМУВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО НАВАНТАЖЕННЯ


11.1. В умовах КМСОНП встановлюються додаткові норми часу:

• за керівництво куратору – 4 години на кожного студента за навчальний рік, куратору-тьютору – 2 години на кожного слухача на весь період підвищення кваліфікації (підстава: наказ МОНУ від 23 січня 2004 р. № 48).
  

11.2. Навчальне навантаження науково-педагогічних працівників в умовах КМСОНП нормується наказом МОНУ від 06.08.2000 р. № 450 «Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних працівників вищих навчальних закладів», а також аналогічними наказами ректорів (директорів) ВНЗ ППО.


Додаток 1


З РАЗОК ІНДИВІДУАЛЬНОГО ПЛАНУ

ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ СЛУХАЧА





НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

двнз «Університет менеджменту освіти»

Інститут відкритої освіти