Рецензенти: Г. А. Дмитренко
| Вид материала | Документы |
- Г. Б. Куликова. Владимир Петрович Дмитренко (1933-1997) // Историки России: Послевоенное, 456.31kb.
- Удк 624. 01 Пічугін С. Ф., д т. н., проф., Семко О. В., д т. н., проф., Дмитренко, 70.74kb.
- О.І. Потапенко, М. К. Дмитренко, Г.І. Потапенко, В. В. Куйбіда, В. П. Коцур,, 3588.87kb.
- А. В. Ковалевська Рецензенти: доцент, канд екон наук, доцент Харківського національного, 739.76kb.
- История России с древнейших времен до конца XX века в 3-х книгах, 8455.89kb.
- Baltic University Programm А27462 10. Глушенкова Е. В. учебник, 17.54kb.
- Е. А. Зінь регіональна економіка, 9146.42kb.
- Історія рідного краю, 1340.61kb.
- Кафедра історії України, 397.79kb.
- Програма навчального курсу менеджмент туризму, 163.43kb.
Метою впровадження КМСОНП в ППО є реалізація ідей Болонського процесу в підготовці, перепідготовці, підвищенні кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів освіти та забезпечення на цій основі якісного нового, сучасного рівня післядипломної педагогічної освіти.
Основними завданнями запровадження КМСОНП є:
- адаптація ідей ECTS до ППО для забезпечення високої якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів освіти;
- реалізація на практиці системи обліку в кредитах, модульних підходів до конструювання змісту навчання та організації навчального процесу;
- підвищення рівня індивідуалізації навчання студента/слухача шляхом удосконалення варіативних частин ОПП та вибіркових нових складових навчальних планів;
- удосконалення системи педагогічного контролю та оцінювання успішності навчання/підвищення кваліфікації студента/слухача з використанням різних шкал (бальної, національної, ECTS);
- розробка нової навчально-методичної документації, адаптованої до вимог ECTS, в т.ч. індивідуального навчального плану студента та індивідуального плану підвищення кваліфікації слухача;
- розробка вимог до організації та змісту роботи кураторів/кураторів-тьюторів щодо управління реалізацій індивідуальних планів студентів/індивідуальних планів підвищення кваліфікації слухачів;
- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації керівних, педагогічних і науково-педагогічних кадрів освіти.
3. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
3.1. Дане Положення розроблено на основі закону України «Про вищу освіту», нормативних актів (наказів та ін.) МОНУ:
- «Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах» від 02.06. 02.06.1993 р. № 161;
- «Про затвердження норм часу для планування та обліку навчальної роботи та перелік основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів» від 07.08.2002 р. № 450;
- Тимчасове положення «Про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців» від 23.01.2004 р. № 48;
- «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» від 20.10.2004 р. № 812;
- «Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу» від 30.12.2005 р. № 77л;
- «Рекомендації щодо впровадження кредитно-модульної системи у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації» від 30.12.2005 р. № 774.
3.2. Ключовими документами ECTS в ВНЗ ППО є:
- при підготовці, перепідготовці студентів:
- інформаційний пакет;
- аплікаційна форма студента;
- угода про навчання;
- угода про практичну підготовку та зобов’язання про якість;
- академічна довідка;
- додаток до диплому європейського зразку;
- індивідуальний план навчання студента;
- інформаційний пакет;
- при підвищенні кваліфікації слухачів:
- інформаційний пакет;
- план-графік підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти на поточний рік;
- індивідуальний план підвищення кваліфікації слухача;
3.3. Основою ECTS є КМСОНП, ключовими елементами якої є кредити ECTS та система педагогічного контролю досягнень студента/слухача та оцінювання успішності їх.
3.4. Кредити ECTS є вимірювання трудоміскості та якості навчальної роботи студента/слухача, кількісний показник їх навчального навантаження. Ціна кредиту ECTS – 36 академічних годин.
3.5. Трудомісткість навчального навантаження студента/слухача в кредитах ECTS містить час, витрачений на відвідування аудиторних занять, самостійну роботу, проходження практики, виконання дипломної/випускної роботи, педагогічний контроль та ін.
3.6. Навчальне навантаження студента очної, заочної форм навчання протягом навчального складає, як правило, 60 кредитів, а слухача до 2 кредитів (72 год.) при короткостроковому підвищенні кваліфікації та від 2-ох до 12 кредитів (72-432 год.) при довгостроковому.
3.7. Після успішного закінчення повного курсу навчання за відповідними навчальними планами і програмами випускники отримують такі документи:
- після підготовки, перепідготовки – дипломи з додатками до дипломів європейського зразку;
- після довгокострокового підвищення кваліфікації – свідоцтво про підвищення кваліфікації встановленого зразку, після короткострокового – посвідчення або довідку.
3.8. Навчальний процес у ВНЗ ППО базується на принципах науковості, інноваційності, гуманізму, демократизму, наступності та безперервності, професійної та практичної направленості, незалежно від втручання будь-яких політичних партій, інших громадських та релігійних організацій.
3.9. Навчальний процес у кредитно-модульній системі організується з урахуванням можливостей сучасних інформаційних та комунікаційних технологій навчання та орієнтується на формування освіченої, гармонійно розвинутої особистості, здатної до постійного оновлення наукових знань, професійної мобільності та швидкої адаптації до змін в умовах ринкової економіки.
3.10. Положення розповсюджується на всі ВНЗ ППО ІІІ-ІV рівня акредитації і є підгрунттям розробки відповідних положень вищих навчальних закладів, у яких враховується специфіка та особливості освітньої діяльності в конкретному вищому навчальному закладі ППО.
4. ПРИНЦИПИ
4.1. При запроваджені КМСОНП слід дотримуватися таких принципів:
- системності – КМСОНП має містити всі ознаки системи: структуру, ієрархію компонентів, зв’язки та взаємообумовленість їх, функціонування, логіку процесів, єдність понятійного апарату та його відповідність певним наукам;
- кредитності – полягає в декомпозиції змісту й навчання підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації студентів/слухачів на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням частини;
- порівняльної трудомісткості кредитів: труднощі засвоєння студентами/слухачами змісту різних кредитів повинні бути на одному рівні та забезпечувати досягнення або норм ECTS, державне визнання результатів освіти;
- модульності – визначає підхід до організації оволодіння студентом/слухачем змістовими модулями та проявляється через специфіку для модульного навчання організацію, методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійно-творча пізнавальна діяльність студента/слухача;
- методичного консультування – полягає в науковому, інформаційному, методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу;
- організаційної динамічності – полягає в забезпеченні можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці;
- гнучкості та партнерства – полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента/слухача;
- пріоритетності змістової й організаційної самостійності та зворотного зв’язку полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів/слухачів;
- науковості та прогностичності – полягає у побудові стійких зв’язків змісту з науковими дослідженнями;
- технологічності та інноваційності – полягає у виконанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженням в єдиний інформаційний та освітній простір;
- усвідомленої перспективи – полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом/слухачем цілей освіти та професійної підготовки, а також можливостей їх успішного досягнення;
- діагностичності – полягає в забезпеченні можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності, сформульованих і реалізованих в системі цілей освіти та професійної підготовки.
5. НАВЧАННЯ
5.1. Форми та тривалість навчання
5.1.1. КМСОНП повинна застосовуватися у всіх формах навчання, встановлених законом України «Про вищу освіту». Конкретну форму навчання встановлює ВНЗ ППО.
5.1.2. Основними формами навчання в ППО є:
при підготовці, перепідготовці студентів:
- заочна, заочно-дистанційна;
при підвищенні кваліфікації:
- дистанційна, очно-дистанційна.
5.1.3. Структура заочної форми навчання містить:
– настановну сесію (7-10 календарних днів);
- семестрові сесії (до 20 календарних днів);
- захист практики та попередній захист диплому (до 3 днів);
- державну атестацію (до 14 днів);
- міжсесійний період.
Міжсесійний період за очно-дистанційною формою навчання – це дистанційний етап керованої самостійної роботи студента
5.1.4. Нормативний термін навчання за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем та спеціальністю визначається галузевим компонентом державного стандарту і не може перевищувати термін, визначений в Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1998 р. № 65.
5.1.5. Структура підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання містить, як правило, три етапи:
І етап – організаційно-настановну сесію (очно);
ІІ етап – керована самостійна робота слухачів (дистанційно);
ІІІ етап – залікова сесія (очно).
5.1.6. Тривалість етапів підвищення кваліфікації за очно-дистанційною формою навчання встановлюється в межах:
- організаційно-настановна сесія – 3-12 днів;
- залікова сесія – 3-4 дні.
Тривалість дистанційного етапу визначається з розрахунку 6-8 годин самостійної роботи на тиждень.
5.1.7. Тривалість підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти за очно-дистанційною формою навчання залежить від категорії слухачів, програми та навчального плану і не може, як правило, перевищувати 0,5 року.
5.2. Форми організації навчання
5.2.1. Навчальний процес у ВНЗ ППО здійснюється у таких організаційних формах:
- навчальні заняття;
- самостійна робота;
- практична підготовка;
- контрольні заходи.
Відсутність в навчальному процесі будь-якої організаційної форми навчання – недопустимо.
Навчальні заняття.
5.2.2. Основними видами занять у ВНЗ ППО є: лекція, лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття, а також інструктивно-методичні заняття, тренінги, тематичні дискусії, «круглі столи», консультації тощо.
Вид занять визначається кафедрами. Перевага надається інтерактивним формам організації навчання.
Заняття можуть проводитися як у ВНЗ, так і поза (виїзні заняття).
5.2.3. Навчальні заняття:
Лекція — вид навчального заняття, призначеного для ознайомлення студентів/слухачів з основним змістом відповідних модулів. Вона може бути настановною, тематичною, оглядовою тощо.
Лекції проводяться лекторами: професорами, доцентами Університету, а також провідними науковцями та спеціалістами, запрошеними для проведення занять.
Кандидатури лекторів, які запрошуються для проведення занять, затверджуються в установленому порядку наказом ректора (директора) за поданням завідувачів кафедр, погодженим з директорами інститутів та проректором з навчальної роботи.
Лабораторне заняття — вид навчального заняття, на якому студент/слухач під керівництвом викладача особисто проводить натурні або імітаційні експерименти чи досліди з метою фактичного підтвердження окремих теоретичних положень даної навчальної дисципліни, набуває практичних навичок роботи з лабораторним устаткуванням, обладнанням, обчислювальною технікою, вимірювальною апаратурою, методикою експериментальних досліджень у конкретній предметній галузі.
Лабораторні заняття проводяться у спеціально обладнаних навчальних лабораторіях з використанням устаткування, пристосованого до умов навчального процесу (лабораторні макети, установки тощо). В окремих випадках лабораторні заняття можуть проводитися в умовах реального професійного середовища (наприклад, у школі, на виробництві, в наукових лабораторіях тощо). Лабораторне заняття проводиться зі студентами, % кількість яких не перевищує половини академічної групи.
Перелік тем лабораторних занять визначається робочою навчальною програмою дисципліни. Заміна лабораторних занять іншими видами навчальних занять не дозволяється.
Поділ академічних груп на підгрупи для проведення лабораторних занять визначається навчальними планами.
Лабораторне заняття включає:
- проведення поточного контролю підготовленості студентів до виконання конкретної лабораторної роботи;
- інструктаж з правил безпеки;
- виконання завдань за темою заняття;
- оформлення індивідуального звіту з виконаної роботи;
- захист індивідуального звіту перед викладачем.
Виконання лабораторної роботи оцінюється викладачем. Оцінки, отримані студентом/слухачем за виконання лабораторних робіт, враховуються при виставленні підсумкової оцінки з даної навчальної дисципліни.
Практичне заняття — вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення базових теоретичних положень навчальних модулів та формує вміння і навички їх практичного застосування слухачами.
Практичне заняття проводиться з однією навчальною групою чи з половиною групи у звичайних або спеціалізованих аудиторіях, оснащених відповідними технічними засобами. Поділ навчальних груп на підгрупи відображається у навчальних та навчально-тематичних планах.
Навчальна група слухачів, як правило, формується в складі 20-25 осіб. В окремих випадках (для проведення тренінгів, занять з оволодіння комп'ютерною технікою, для читання спецкурсів за вибором слухачів тощо) навчальні групи можуть формуватися в меншій кількості. Мінімальний склад навчальної групи — 7 осіб.
Семінарське заняття — вид навчального заняття, на якому викладач організовує активне обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями.
Перелік тем семінарських занять визначається навчально-тематичним планом підвищення кваліфікації. План семінарських занять розробляє відповідна кафедра, вона ж забезпечує підготовку слухачів щодо його проведення.
Семінарське заняття проводиться з однією навчальною групою.
Інструктивно-методичне заняття — вид практичного заняття, що проводиться для ознайомлення слухачів з організацією та порядком проведення підвищення кваліфікації, змістом навчання, порядком проведення поточного контролю та підсумкової атестації, вимогами до змісту, якості й оформлення випускних робіт.
На цьому занятті слухачі обирають теми випускних робіт і за допомогою куратора-тьютора складають індивідуальні плани підвищення кваліфікації.
Структура та зміст заняття визначається кафедрою.
План проведення заняття розробляється куратором-тьютором групи і затверджується завідувачем кафедри.
Тренінг — це групове інтерактивне навчальне заняття, яке ґрунтується на принципах зворотного зв'язку й активної взаємодії всіх учасників і спрямоване на закріплення знань, напрацювання вмінь і навичок відповідно до мети навчання.
Тематична дискусія – це інтерактивний вид практичного заняття, який має дискусійний характер навколо конкретної проблемної теми та передбачає формування та вдосконалення умінь у процесі використання попереднього сформованих знань.
«Круглий стіл» — це інтерактивний вид навчального заняття, основним змістом якого є обговорення актуальних і важливих інноваційних аспектів професійної діяльності слухачів.
Тема «круглого столу» визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План його проведення та методичне забезпечення розробляє кафедра.
У проведенні «круглих столів» беруть участь професори, доценти кафедр, а також запрошені провідні вчені та спеціалісти в галузі проблем, що обговорюються.
Конференція з обміну досвідом — це інтерактивний вид заняття, основним змістом якого є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої професійної діяльності, власного передового досвіду.
Тема конференції визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом. План підготовки і проведення конференції розробляється провідною кафедрою, керує заняттям завідувач кафедри. У конференції беруть участь провідні викладачі кафедри, а також куратор-тьютор навчальної' групи. Конференція слухачів проводиться на заключному етапі навчання.
Консультація — вид навчального заняття, на якому студент/слухач отримує відповіді від викладача на конкретні запитання або пояснення конкретних теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
Консультації проводяться за графіком, встановленим кафедрою. Проведення консультацій фіксується в спеціальному журналі, який зберігається на кафедрі.
Дистанційне консультування слухачів здійснюється за очно-дистанційної форми навчання. Воно проводиться як у режимі реального часу (синхронно), так і затримкою відповідей у часі (асинхронно) з використанням усіх засобів зв'язку (Інтернет, електронна і звичайна пошта, телефон, факс тощо). Організовується провідними кафедрами і деканатом за технічної підтримки центру дистанційного навчання.
Проведення консультацій фіксується у відповідних журналах кафедр із зазначенням затраченого часу.
Вид занять визначається кафедрами. Перевага надається інтерактивним формам організації навчання.
Заняття можуть проводитися як у ВНЗ, так і поза (виїзні заняття).
Виїзне заняття — вид навчального заняття, основним змістом якого є ознайомлення слухачів з передовим досвідом різних аспектів їх професійної діяльності. Проводиться відповідно до навчального і навчально-тематичного планів та розкладом занять.
План проведення виїзного заняття розробляється кафедрою і затверджується деканом (директором).
Об'єкт виїзного заняття визначає деканат з урахуванням пропозицій кафедри, він же погоджує з керівництвом відповідного закладу (організації, установи) порядок проведення заняття. Керує виїзним заняттям куратор-тьютор навчальної групи. До його проведення на умовах погодинної оплати залучаються працівники відповідного закладу (організації, установи).
Для окремих категорій слухачів виїзні заняття можуть проводитись у виді тривалого виробничого стажування на передових підприємствах або в спеціально визначених навчально-виробничих центрах. Організація такого стажування регламентується окремим положенням, яке затверджується ректором (директором) ВНЗ ППО.
5.2.3. Самостійна робота.
Самостійна робота є основною формою навчальної роботи студента/слухача при заочній, заочно-дистанційній, дистанційній та очно-дистанційній формах навчання. Її зміст і обсяг визначаються програмами, навчальними та навчально-тематичним планами.