Інформаційні ресурси для прийняття управлінських рішень безугла Ю.Є

Вид материала

Документы

Содержание Основні етапи аналізу інформаційних потоків на підприємстві Завдання інформаційної підтримки управління інноваційними процесами в системі маркетингового менеджменту торговельного підприємс «облачные вычисления» в украине IT Business week Волкогон С.А. Влияние налогового кодекса на развитие малого бизнеса в донецой области Определение научно-методического подхода дифференциальной ренты на основе динамики мировых цен на природные ресурсы Iнформацiйнi технологiї в сучасних економічних умовах Про особливості інформаційних технології при реструктуризації підприємств Мельников А.Ю., к.т.н., доцент Ефективність використання моделі оцінки економічної надійності та інвестиційної привабливості промислової корпорації Информационные технологии принятия управленческих решений Технологія створення організаційних знань у стратегії інноваційного розвитку підприємства Використання xml – технологій в економіці Сбір інформації для конкурентної розвідки Первинні дані Вторинні дані Ефективні методи пошуку інформації у інтернет Слова, що зустрічаються найбільш часто Слова, що пошукові системи вважають важливими (ключові слова). ... Полное содержание

Подобный материал:

• Назва модуля: Інформаційні системи в менеджменті Код модуля, 40.82kb.
• Тема Прийняття управлінських рішень, 421.91kb.
• Сучасні технології прийняття управлінських рішень, 100.09kb.
• Тематичний план дисципліни Плани лекцій та семінарських (практичних) занять. Завдання, 564.17kb.
• Ві адаптації теоретичних підходів, науково-методичних І практичних рекомендацій щодо, 199.41kb.
• Тема: Методи прийняття раціональних рішень у менеджменті, 61.09kb.
• Методологія прийняття управлінських рішень в управлінні підприємством, 119.65kb.
• «Укрвуглегеологія», 802.03kb.
• Програма вступних випробувань на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр», 345.36kb.
• Тема загальні засади ділового прогнозування, 195.94kb.

ІНФОРМАЦІЙНІ РЕСУРСИ ДЛЯ ПРИЙНЯТТЯ

УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ



Безугла Ю.Є.


Харківський інститут фінансів Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі


ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В СИСТЕМІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ


Сучасний стан економіки на макро- і мікрорівні характеризується деформованою структурою виробництва. Тому одним із стратегічних завдань більш ефективного розвитку виробничого потенціалу є його структурна перебудова. Її можна здійснювати, з одного боку, за допомогою проведення ефективної політики реструктуризації та санації потенційно конкурентоспроможних підприємств, а з іншого — через ліквідацію (повне перепрофілювання) збиткових і збанкрутілих підприємств.

В більшості джерел інформаційну систему розуміють досить вузько — як сукупність технічних засобів, які служать для накопичення, зберігання, обробки і передачі інформації [1-3]. До визначення інформаційної системи іноді включають компоненти системи, а також сфери діяльності, в яких ця система використовується. Хоча, по суті, у цьому визначенні увага зосереджується лише на технічних засобах.

Завдяки новим інформаційним технологіям можна оптимізувати й раціоналізувати управлінську функцію за рахунок застосування нових засобів збирання, передачі й перетворення інформації. Інформаційні технології змінили спосіб роботи людей і форми конкуренції підприємців. Останні сьогодні не лише автоматизують ті види праці, що раніше виконувалися вручну, а й активно застосовують нові способи використання інформаційних технологій із метою конкурентної боротьби. Якщо в минулому для досягнення успіху в цій боротьбі фірми повинні були обирати між стратегіями вартості або диференціювання, то нині треба брати до уваги обидва критерії.

Сучасна технологічна революція має свої відмінні риси, що визначають її унікальність у новітній історії людства. Вони полягають у тому, що інформаційні технології, за влученим висловом авторів одного з американських досліджень, є «інструментами мислення, які збільшують інтелектуальні можливості людини так само, як технології промислової революції збільшити її мускульну систему».

Реструктуризація вимагає значних витрат, торкається інтересів практично всіх працівників, що повинні бути зацікавлені в її проведенні, бо вона супроводжується появою нових навичок, видів діяльності, нових підрозділів, змін у менеджменті. Одним з важливих способів реструктуризації є виділення з існуючої структури підприємства самостійних бізнес-одиниць, юридично самостійних і несамостійних, повністю чи частково економічно відособлених, відповідальних за всю діяльність, необхідну для здійснення покладених на них функцій.

Реструктуризація повинна забезпечити виживання підприємства і відновлення його конкурентоздатності. Для виживання необхідно зберегти основні фонди, ключові технології. ядро трудового колективу. Для цього необхідно прийняти оперативні заходи для поліпшення власного капіталу, забезпечити ліквідність, санувати (оздоровити, провести систему заходів щодо запобігання банкрутства) баланс. Часто для цього необхідно продавати непотрібне для виробничих цілей майно, цінні папери, що приносять прибуток на інших підприємствах. Пріоритетними стають заходи, спрямовані на зниження витрат, підвищення обігу підприємства. Реалізація концепції реструктуризації пред'являє до всіх учасників високі вимоги, що відрізняються від звичної повсякденної роботи й залежить від ряду факторів: фінансового стану; наявності необхідних ресурсів; ефективної роботи з консультантами; чітко визначених цілей і очікуваних результатів.

Останнім часом у різних країнах проводили дослідження впливу інформаційних технологій на продуктивність праці. Наприклад, у Великобританії на основі аналізу безлічі виробничих характеристик встановлено, що на підприємствах, які мають електронні мережі, середня продуктивність праці вища, причому її зростання під дією цього чинника оцінюється приблизно в 5%. За результатами досліджень, проведених в Німеччині, можна дійти висновку, що застосування таких прямих операційних мереж, як і виробничі й логістичні системи контролю, впливає на продуктивність праці істотніше, ніж поліпшення менеджменту або планування. У компаніях із розвиненими комп'ютерними мережами працює більше «білих комірців» і спостерігається підвищена офшорна активність. Одне з перших досліджень з електронного комерційного зв'язку між бізнесом було проведено в Німеччині. Його результати засвідчили: професіоналізм кадрів і розмір фірми є найважливішими чинниками, що визначають можливість використання електронних засобів і ефективність цього процессу [2].

І все-таки сучасні управлінські технології змінюють способи взаємодії компаній зі своїми співробітниками, партнерами і постачальниками. А впровадження технологій інформаційного суспільства знижує вартість трансакцій і дистрибуцій, перебудовує взаємини компаній зі своїми клієнтами, підвищує конкуренцію між постачальниками й полегшує доступ до них постачальниками й полегшує доступ до них потенційним клієнтам.

Література:

1. Аудит: теорія і практика: Навчальний посібник/ А. Г. Загородній, М. В. Корягін, А. В. Єлісєєв, Л. М. Полякова та ін.. -2-е вид., перероб. і доп.. -Львів: Львівська політехніка, 2004. -453 с.

2. Степаненко О.П. Сучасні комп’ютерні засоби і технології для інфомаційної фінансової системи // Нові комп’ютерні засоби, обчислювальні машини та мережі: Зб. наук. пр. /НАН України. Ін-т кібернетики ім. В.М. Глушкова. – Київ, 2001. – С. 25–31.

3. Мазур И.И. Реструктуризация предприятий и компаний: справочное пособие / И.И. Мазур, В.Д. Шапиро и др. – М.: Высшая школа, 2000. – 348 с.


Бервенова Т.М., аспірант


Донецький національний університет


Антикризове управління та інформаційні технології


Сучасний стан економіки України, наявність великої кількості підприємств-банкрутів (станом на 01.07.2011 у Донецькій області в процесі відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом перебувало 862 підприємства (в процедурі розпорядження майном – 97 підприємств, санації – 37, ліквідації – 728), з них 60 – державного сектору економіки), нездатність передбачати і вчасно реагувати на кризові прояви, відсутність досвіду реалізації ефективних управлінських рішень вимагають широкого впровадження на підприємствах систем діагностики стану підприємства [1].

Антикризове управління — це управління, яке має комплексний характер і спрямовано на передбачення небезпеки кризи, аналіз її симптомів і усунення загроз появи кризових ситуацій, а в разі їх появи — аналіз і прийняття швидких заходів щодо зниження рівня їх негативних наслідків.

Проблемам комплексного дослідження та моделювання систем антикризового управління підприємством присвячені роботи Балашова В.Г., Бандуріна О.В., Василенка В.О., Градова А.П., Ірікова В.О., Короткова Е.М., Лапенкова В.І., Леонтьєва С.В., Лютера В.І., Таля Г.К., Блосфельда Г.-П. та ін.

З метою попередження кризи, виявлення причин, що зумовлюють кризові явища, та розробки антикризових заходів на підприємствах виникає необхідність створення системи раннього попередження та реагування з використанням сучасних інформаційних технологій. Функції цієї системи включають наступні: загальні (планування, організація, облік, аналіз, контроль, мотивація), специфічні (інвентаризація, діагностика, санація, реінжиніринг, бенчмаркінг, ризик-менеджмент) та оперативні (збирання інформації, організація документообороту, оцінювання фінансового стану, управління інформаційними комп’ютерними технологіями, оформлення організаційно-правової документації). Модель системи раннього попередження й реагування залежить від організаційної будови та структури управління підприємства і складається з окремих підсистем однією з яких є інформаційно-технічна підсистема, яка забезпечує функціонування комп'ютерної мережі, налагоджує безперебійну роботу інформаційних систем (оператори, бухгалтери комп'ютерного набору, адміністратор комп'ютерних мереж).

Автоматизована інформаційна система підтримки антикризового управління підприємством повинна задовольняти таким вимогам: простота вивчення системи; ефективність у використанні; інтелектуальність: на основі наявних знань система формує певні висновки, допомагаючи менеджерам у процесі прийняття рішень і поповнюючи базу знань новими знаннями; інтегрованість: усі модулі автоматизованої інформаційної системи мають добре взаємодіяти між собою; помилки: система повинна бути спроектована таким чином, щоб запобігати появі помилок і дозволяти користувачам легко виправити помилку, якщо її було допущено; існування дружнього інтерфейсу.

Інтегрована автоматизована система антикризового управління підприємством будується на основі багатокомпонентної організації діяльності підприємства, до складу якої входять автоматизовані інформаційні системи фінансового управління та обліку, виробничого і логістичного управління, маркетингового й інвестиційного управління, управління персоналом, загального керування. Кожна з цих систем є, з одного боку, самостійною і включає в себе необхідні етапи антикризового управління, а з іншого боку, добре інтегрується в єдину автоматизовану інформаційну систему антикризового управління підприємством.

Ефективність використання інформаційних технологій в системі антикризового управління загалом визначається за допомогою критерію:

Σa_ir_it_i → min,

де r – загальна кількість ресурсів, що витрачаються на антикризове управління (матеріальні, інтелектуальні, трудові); r_i – і-й тип ресурсу;

t – час стабілізації функціонування підприємства; t_i – час, необхідний для здійснення антикризового управління за і-м типом ресурсу;

a_i – важливість ресурсу r_i для антикризового управління підприємством.

У загальному випадку, ця задача декомпонується на дві підзадачі:

1. Планування (вибір оптимальної траєкторії досягнення цілі);
   
2. Оперативного управління (реалізація обраної на першому етапі траєкторії в умовах випадкових збурень).
   

При цьому у процесі планування мінімізується, в основному r, а при оперативному управлінні – t .

Вагоме значення для створення належного інформаційного забезпечення діагностики мають різноманітні Інтернет джерела - портали та сайти, на яких розміщується змістовна інформація, а саме: діючі нормативно-інструктивні матеріали та законопроекти, що знаходяться на розгляді, наприклад, ссылка скрыта, ссылка скрыта; галузеві аналітичні огляди кон'юнктури відповідних сегментів ринку, наприклад, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта, ссылка скрыта; інформаційні матеріали стосовно проходження справи про банкрутство – ссылка скрыта; пропозиції щодо купівлі-продажу матеріальних активів у перебігу ліквідаційної процедури – ссылка скрыта; інша змістовна інформація, яка може бути отримана за допомогою пошукових систем [2].

Таким чином, впровадження інформаційних систем підтримки антикризового управління забезпечує фінансово-економічну стабільність суб’єкта господарювання, а також є невід’ємною частиною механізму подолання та попередження розвитку криз.


Література:

1. Режим доступу: ссылка скрыта
   
2. Режим доступу: ссылка скрыта
   

Бондаренко С.В.

Бесарабов В.О.


Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


ОСНОВНІ ЕТАПИ АНАЛІЗУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ПОТОКІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ


У сучасних умовах світового соціально-економічного розвитку, особливо важливою областю стало інформаційне забезпечення діяльності підприємств, що складається в зборі і обробці інформації, необхідної для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Будь-яка система управління підприємством включає дії, спрямовані на те, щоб гарантувати виконання поставлених завдань. Як при плануванні, так і при здійсненні управління підприємство повинне мати дані про зміну поведінки об'єктів управління, аби за потреби своєчасно змінювати напрямки та пріоритети розвитку.

Результати огляду сучасної літератури доводять, що питанням аналізу інформаційних потоків на підприємстві приділена значна кількість наукових робіт. Деякі сторони управління та аналізу інформаційних потоків на підприємствах розглядаються у наукових публікаціях таких авторів як В.А. Верба, О.Г. Додонов, Д.И. Ісаєв, Н.Ю. Рєкова [1-4].

Метою роботи є вивчення основних етапів аналізу інформаційних потоків на підприємстві.

Інформаційні потоки — це впорядкована кількість інформаційних документів, що циркулюють в інформаційній системі [2]. Етапи аналізу інформаційних потоків:

1. Встановлення потреби в інформації. Потреби в інформації випливають з необхідності вирішення проблем прийняття рішення. Точнішому плануванню і пов’язаному з ним кращому рішенню (яке відображається у вигляді більших прибутків) протистоять витрати на придбання інформації, тому що керівництво повинно використовувати для виявлення потреб в інформації різні персональні та речові засоби (наприклад, витрати на отримання інформації, витрати на утримання персоналу, витрати на утримання приміщень для архівів, телефонні витрати та інші).
   
2. Отримання та ввід інформації. Отримання інформації може опиратися на внутрішньоорганізаційні джерела інформації (наприклад, облік звітності, інформація отримана від співробітників), або ж на поза організаційні джерела інформації (наприклад, офіційна статистика, консультанти організації). Вибір між внутрішніми та зовнішніми джерелами інформації є не тільки питаннями витрат, так, як певні дані можна отримати лише з певних джерел.
   
3. Нагромадження інформації. У випадку мінімізації витрат на інформацію рано чи пізно приходять до проблеми нагромадження інформації. Все це пояснюється громіздкістю початкових даних, які поступають від першоджерел. Якщо на момент поступлення інформації не існує актуальної потреби в прийнятті рішення, тоді цілком не обов’язково затримувати цю інформацію. Якщо ж пізніше виникне ситуація, коли необхідно буде звернутися до старих даних, у такому випадку слід шукати дану інформацію серед первинного статистичного збору.
   
4. Обробка інформації. Дуже часто інформація потрібна не в тій формі, в якій вона була зібрана. У цьому випадку потрібно обробити цілий ряд окремих відомостей для того щоб сформувати її у зручному для використання вигляді.
   
5. Передача інформації. Отримання і обробка інформації коштують дорого. В процесі передачі інформації необхідно вжити організаційні заходи для оптимізації внутрішніх потоків інформації, як правило, інформація поступає не в ті відділи, яким вона вимагається для обґрунтування прийняття рішення.
   
6. Представлення інформації структурним підрозділам або зацікавленим службам. Певна важлива інформація повинна бути надана особам, що відповідальні за прийняття рішення. Найкращими інструментами, що можуть використовуватися для здійснення цієї основної функції інформаційного господарства є ті, які можуть швидше, достовірніше і точніше проводити обробку інформації та даних.
   

Проведений аналіз організації інформаційних потоків на підприємстві, дозволяє стверджувати:

• в основі будь-якого бізнес-процесу лежить інформація: чи то початкова (отримана із зовнішнього середовища), чи то вихідна, отримана з попереднього бізнес-процесу. На цьому принципі побудовані будь-які процеси в організації;
  
• на „вході" ми маємо первинну інформацію (вона може бути первинною як із навколишнього середовища, так із іншого підрозділу), а на „виході" ми отримуємо кінцевий результат діяльності або підрозділу, або процесу, тобто продукт діяльності.
  

Література:

1. Верба В. А. Підсистема управління розвитком на підприємстві: концептуальні засади створення і функціонування / Верба В. А. // Стратегія розвитку України (економіка, соціологія, право) : науковий журнал.- Вип. 1-2; Голов. ред. О. П. Степанов. — К.н : Книжкове вид-во НАУ, 2009.
   
2. Додонов О. Г. Інформаційні потоки в глобальних комп’ютерних мережах / О. Г Додонов, Д. В. Ланде— К.н : Накова думка, 2009. — 295 с.
   
3. Исаев Д. И. Информационный аспект корпоративного управления стратегического менеджмента /Исаев Д. И. // Экономический вестник Ростовского государственного университета, 2008. — т.6. — № 3.
   
4. Рекова Н. Ю. Синергетичний підхід до вирішення проблем інформаційного забезпечення системи стійкого розвитку промислового підприємства / Рекова Н. Ю. // ВІСНИК Донбаської державної машинобудівної академії №3Е (14), 2008.
   

Виноградов В.В., аспірант


Донецький національний університет економіки і торгівлі

імені Михайла Туган-Барановського


ЗАВДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНИМИ ПРОЦЕСАМИ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТОРГОВЕЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА


Ускладнення завдань розвитку економіки України, виникнення нових стратегічних орієнтирів, подолання ресурсних обмежень при їх досягненні, ставить сьогодні дослідження теоретичних і практичних проблем управління інноваціями в системі маркетингового менеджменту торговельного підприємства в розряд актуальних. Для підвищення якості управління інноваційними процесами в системі маркетингового менеджменту торговельного підприємства, необхідно вивчити причинно-наслідкові зв'язки між компонентами торговельних процесів, що дозволить створити формалізоване уявлення управлінням інноваційною діяльністю, в якому кожен компонент проведеної системи при інноваційній дії викликає ряд змін.

З безлічі відгуків на дії організаційно-економічного механізму впровадження інновацій у систему маркетингового менеджменту торговельного підприємства важко віддати перевагу найбільш значущим, і тому необхідно проводити їх інтегральні оцінки, що вимагають узагальнення і згортки інформації і приведення до єдиної кількісної ознаки або узагальненого параметра. Останнім часом цю проблему досліджують такі вчені як Ю. Адлер [5], В. Гейц [1], І. Павленко [7], Г. Савіцкая [6], В. Федулова [2], О. Чубукова [3] та інші. Аналіз публікацій показує, що інтегральна оцінка стану торговельного підприємства за результатами інноваційної діяльності з урахуванням різноманіття фінансових і техніко-економічних показників необхідна не тільки для оцінки поточного стану підприємства і розробки рекомендацій щодо його поліпшення, але і для прогнозування результатів інноваційної діяльності [1-4] тієї, що характеризується впровадженням нововведень в стабільний стійкий стан виробничої системи для ухвалення необхідних рішень.

Важливим напрямом інноваційної політики є вибір пріоритетів науково-технічного розвитку. Завдання інформаційного забезпечення у зв'язку з цим зводиться до освітлення і оцінки позицій торговельного підприємства у ряді сучасних напрямів розвитку науки і техніки, виявленні масштабів інноваційної діяльності (витрат на нововведення), типів інновацій, пов'язаних з розробкою і впровадженням нових продуктів, або нових виробничих методів. Така інформація сприяє визначенню галузевих напрямів державної підтримки. У розвитку даного напряму інформаційного забезпечення представляє інтерес оцінка рівня новизни інновацій в поєднанні з експертною спрямованістю інноваційної діяльності в структурі маркетингового менеджменту торговельного підприємства.

З розвитком інноваційної діяльності змінюються погляди на інформаційні параметри, відбувається перехід від інформації у вигляді символічного опису до інформації, що характеризує необхідні дії, направлені на підтримку управлінських рішень, координацію і корекцію управління інноваційною діяльністю. Нами розроблено та запропоновано модель, яка дозволяє оцінити ефект від введення на підприємстві інформаційної системи маркетингового менеджменту за допомогою прогнозування основних економічних показників діяльності фірми. Передбачені можливості гнучко коригувати структуру інформаційної системи маркетингового менеджменту, а так само коригування внутрішніх змінних моделі значно розширюють сфери використання розроблених принципів управління параметрами моделі і переконливо доводять роль інформаційного ресурсу на підприємстві як основного чинника успішного управління інноваційними процесами в системі маркетингового менеджменту торговельного підприємства.

Таким чином, забезпечення інформаційними ресурсами іноваційного процесу торговельного підприємства за всією вертикаллю управління може зробити свій внесок в організацію роботи підприємства з урахуванням інноваційних перспектив розвитку.


Література:

1. Україна у вимірі економіки знань // За ред. акад. НАН України В.М. Гейця. – К.: Основа, 2006 – 592с.
   
2. Інноваційний розвиток економіки // За ред. д-ра екон. наук, проф. Л.І. Федулової. – К.: Основа, 2005. – 552с.
   
3. Чубукова О.Ю. Інформаційна економіка // Актуальні проблеми економіки. – 2001. - № 11. – с. 14 – 17.
   
4. Федулова Л. Напрямки підвищення результативності наукової сфери в Україні // Економіст. – 2005. – с. 58-61.
   
5. Адлер Ю. П. Планирование эксперимента при поиске оптимальных решений. М.: Наука, 1976. – 132с.
   
6. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – К.: Знання, 2005. – 662с.
   
7. Павленко І.А. Економіка та організація інноваційної діяльності: Навч. посіб. – Вид. 2-ге, без змін. – К.: КНЕУ, 2006. – 204с.