Інформаційні ресурси для прийняття управлінських рішень безугла Ю.Є
| Вид материала | Документы |
- Назва модуля: Інформаційні системи в менеджменті Код модуля, 40.82kb.
- Тема Прийняття управлінських рішень, 421.91kb.
- Сучасні технології прийняття управлінських рішень, 100.09kb.
- Тематичний план дисципліни Плани лекцій та семінарських (практичних) занять. Завдання, 564.17kb.
- Ві адаптації теоретичних підходів, науково-методичних І практичних рекомендацій щодо, 199.41kb.
- Тема: Методи прийняття раціональних рішень у менеджменті, 61.09kb.
- Методологія прийняття управлінських рішень в управлінні підприємством, 119.65kb.
- «Укрвуглегеологія», 802.03kb.
- Програма вступних випробувань на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр», 345.36kb.
- Тема загальні засади ділового прогнозування, 195.94kb.
Щербак А.В., аспірантка
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
ЗНАЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ ДЛЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ
На сучасному етані розвитку України, важливим питанням постає її вступ до світових організацій, інтеграція у світову економічну систему, підняття рівня економіки до європейських стандартів. Реалізація цих задач неможлива без ефективного розвитку вітчизняних підприємств, в основі чого лежить раціональне управління на основі прийняття якісних управлінських рішень.
Проблемами прийняття ефективних управлінських рішень займались такі вчені, як Стадник В.В., Тарнавська Н. П., Пушкар Р. М., Чумаченко М.Г., Рульєв В. А., Гуткевич С. О. та інші.
В сучасному бізнесі, як ніколи раніше, для прийняття стратегічних управлінських рішень необхідною є релевантна й адекватна інформація. Одночасно, враховуючи інформатизацію суспільства та суцільну комп’ютеризацію процесів, слід зосереджувати увагу саме на інформаційних технологіях [1, с. 69].
Визначимось з сутністю категорій «управлінське рішення» та «інформаційні системи». Існують наступні підходи до визначення управлінського рішення:
- результат певних управлінських дій;
- вид управлінської діяльності;
- процес пошуку оптимального варіанту.
Одне зі значень категорії система — це сукупність елементів, які працюють разом під час виконання завдання. Її різновидом є інформаційна система, тобто організований набір елементів, що збирає, обробляє, передає, зберігає та надає дані. Цікаво, що в більшості джерел інформаційну систему розуміють досить вузько — як сукупність технічних засобів, які служать для накопичення, зберігання, обробки і передачі інформації [2].
В основі прийняття будь-якого управлінського рішення лежить обробка інформації, в свою чергу, інформаційна система є тим інструментом, що дозволяє проводити обробку господарської інформації. Безпосередньо, для оброки інформації необхідні інформаційні технології. Термін інформаційні технології відображає величезну кількість різноманітних технологій у різних комп'ютерних середовищах і предметних галузях. Для якості обробки та представлення інформації інформаційні технології застосовують наступні складові: текстові (текстове зображення інформації); статистичні (аналіз інформації); анімаційне (наочне зображення результатів обробки інформації).
Отже, вплив інформаційних систем на прийняття управлінських рішень є очевидним. Зобразимо їх зв'язок схематично (рис. 1).
Інформація
База даних
Інформаційна
система
обробка
визначення
передача
Управлінське рішення
Управління підприємством
Рисунок 1 – Зв'язок інформаційної системи з прийняттям управлінських рішень
Таким чином, сучасна система управління підприємством потребує впровадження інформаційних систем. Їх використання стає умовою прийняття якісних управлінських рішень та запорукою успішності функціонування вітчизняних підприємств як на внутрішньому так і на світових ринках.
Література:
1. Живко З.Б., Данилович-Кропивницька М.Л. Інформаційна основа прийняття стратегічних управлінських рішень // Актуальні проблеми економіки. Науковий економічний журнал № 10 (88), 2008. – С. 69–80.
2. Основні ресурси інформаційних систем [Електроний ресурс]. – Режим доступу:
Щетініна О.К., д. ф.-м. н., професор
Шепеленко О.В., д. е. н, професор
Донецький національний університет економіки і торгівлі
імені Михайла Туган-Барановського
ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ
Питання, що пов’язані з проектуванням інформаційних систем, які призначені для реєстрації даних спостережень та їх аналізу, часто званих системами моніторингу, є дуже актуальними на сучасному етапі розвитку інформаційних систем. Дані в таких системах найчастіше є слабо або частково структурованими. Їх структура може залежати від конкретного спостереження та змінюватися з часом. Дослідником у загальних рисах будується модель даних, що орієнтована на завдання моніторингу.
Домінуючою моделлю даних зараз є реляційна модель, яка надає засоби опису даних на основі тільки їх природної структури, тобто без потреби введення будь-якої додаткової структури для цілей машинного подання. Відповідно, така модель забезпечує основу мови даних високого рівня, яка підтримує максимальну незалежність програм, з одного боку, і машинного подання і організації даних з іншого. Реляційне подання дає можливість більш чітко оцінити область дії і логічні обмеження існуючих систем форматованих даних, а також порівняти властивості (з логічної точки зору) різних представлень даних в одній системі.
Однак, було б ризикованим припускати, що кінцевий користувач дивиться на світ з позицій реляційної моделі. Для кожного роду діяльності і для спільнот людей, що цією діяльністю займаються, існує свій погляд на те, як сформована їх предметна область. Мета розробки нових моделей даних полягає в тому, щоб наблизити інформаційну систему, яка має справу з деякою предметною областю, до уявлень користувачів про те, як влаштована їх предметна область. Більш того, якщо проаналізувати сучасні системи, то виявиться, що реляційна модель даних використовується в них головним чином для забезпечення зберігання даних, а більша частина логіки, що пов’язана з предметною областю, залишається поза компетенцією системи управління базами даних.
Модель даних, тобто набір засобів опису концептуальної схеми бази даних, яка використовується системою управління базами даних, в тій чи іншій мірі інтегрується в інформаційну систему, що побудована на її основі. Дійсно, всі основні компоненти моделі даних – структури даних, операції і способи опису обмежень цілісності повинні враховуватися при проектуванні системи з самого початку, а декомпозиція предметної області на об’єкти, сутності, відносини, атрибути, факти і т.д. практично повністю визначається моделлю даних, яку звик використовувати системний аналітик. Використання понять і операцій, що відображають природу предметної області, значно знижує витрати на проектування системи і часто дозволяє підвищити її ефективність за рахунок того, що вдається уникнути помилок проектування, що пов’язані з неадекватним представленням даних. Таким чином, інформаційна система в цілому успадковує багато рис моделі даних системи управління базами даних, головним чином стосуються підходу до представлення даних.
Побудова інформаційної системи для моніторингу простої предметної області (однорідні об’єкти спостереження, невелика фіксована кількість незалежних параметрів) не складає особливих труднощів – для цього досить використовувати будь-яку стандартну систему управління базами даних. Справа ускладнюється, якщо потрібно фіксувати результати спостережень над великою кількістю об’єктів різного типу, які проводяться безліччю незалежних користувачів, і зберігати дані для наступного аналізу.
Дані, що реєструються різними користувачами для одного і того ж об’єкта, можуть суперечити і взагалі ніяк не співвідноситися один з одним. У цьому випадку використання систем управління базами даних, що підтримують традиційні моделі даних, не набагато полегшує завдання, оскільки більшість з них орієнтовані на фіксацію єдиної несуперечливої картини предметної області.
Іншою особливістю кола завдань, що розглядається в даній роботі, є потреба в накопиченні відомостей про спостережувані об’єкти для їх аналізу. Сучасні інформаційні системи, крім зберігання інформації про предметну область, надають користувачам широкий набір засобів аналізу даних. В останнє десятиліття в теорії систем управління базами даних з’явився цілий напрям – сховища даних. Особливістю даної технології є те, що крім звичайної бази даних, яка розглядається як моментальний знімок предметної області, існує спеціальне сховище, куди час від часу скидаються дані. Для того щоб зробити можливим історичний аналіз даних, відповідно до цієї технології потрібно по суті заново спроектувати схему сховища і постійно завантажувати туди інформацію з бази даних корпоративної системи. У зв’язку з цим виникає необхідність організації інформації, щоб максимально полегшити її аналіз в режимі реального часу, на фоні штатного функціонування системи.
Таким чином, при коректному використанні сучасних інформаційних технологій необхідно побудувати базу даних, яка дозволяла б ефективно описувати структуру класу предметних областей, що пов’язані із завданнями спостереження та аналізу с метою підтримки незалежних поглядів користувачів на дані.
Бендерская В.И.
Научный руководитель: Палагута Е.А., к.э.н., доцент
Донецкий национальный университет экономики и торговли
имени Михаила Туган-Барановского
ТЕХНОЛОГИИ РАСПРОСТРАНЕНИЯ ИНФОРМАЦИИ В РЫНОЧНОЙ ЭКОНОМИКЕ
В рыночной экономике независимые, самостоятельные производители товаров и услуг, а также все те, кто обеспечивает непрерывность цикла "наука - техника - производство - сбыт - потребление" не смогут успешно действовать на рынке, не имея информации. Предпринимателю нужна ин формация о других производителях, о возможных потребителях, о поставщиках сырья, комплектующих и технологии, о ценах, о положении на товарных рынках и рынках капитала, о ситуации в деловой жизни. Современный информационный рынок включает три взаимодействующих области: - информацию; - электронные сделки; – электронные коммуникации.
Результатом применения новых информационных технологий является предоставление пользователю интересующих его данных в виде информационных услуг на базе информационных продуктов. При этом данные определяются как события, записи или инструкции, представленные в любой конвенциональной форме, выражающие любую информацию и поддающиеся компьютерной обработке.
Совокупность данных, сформированная их производителями для дальнейшего распространения, представляет собой информационный продукт, или продукт информационной деятельности.
Разумеется, производители коммерческих продуктов стараются учесть в своих моделях также и модели пользователей. Тем не менее, информационные модели производителей и пользователей никогда не могут полностью совпасть, так как пользователи часто не оформляют свои, достаточно смутные, представления о том, какая информация им нужна, в четкие информационные модели, что препятствует учету этих представлений в концепции продукта. Если даже такие модели каким-то образом и существуют, то, во-первых, производитель может о них не знать или неверно их воспринимать и, во-вторых, эти модели у разных пользователей могут не совпадать друг с другом, делая тем самым построение абстрактной информационной модели “пользователя вообще” трудноразрешимой.
Новые информационные технологии( т.к. использование персональных компьютеров и сетей ПК, наличие коммуникационных средств, гибкость процессов изменения данных и постановок задач) в отличие от традиционных, предполагают предоставление пользователю не только информационного продукта, но и средств доступа к нему (средств поиска, обработки, представления и т. п.). Эти средства позволяют пользователю не просто визуализировать содержание компьютерных файлов, в которых воплощен информационный продукт, но и получить информацию в объеме и формате, которые соответствует именно его потребностям.
Появление информационных услуг расширило спрос на информационные продукты, так как способствовало индивидуализации предложения данных — его приближению к индивидуальным предпочтениям отдельных пользователей, а также сближению информационных моделей производителей и пользователей. Кроме того, пользователю не обязательно уже обладать целиком информационным продуктом, что при прочих равных условиях удешевляет реально полученную информацию.
В наиболее общем виде современные технологии коммерческого распространения информации подразумевают, что пользователи со своего терминального устройства “общаются” с информационными продуктами, основными из которых являются базы данных (иерархическая, сетевая, реляционная модели БД). Поскольку подобное “общение”, или сеанс, осуществляется по схеме “запрос —ответ” и протекает в реальном времени (т. е. отклик на запросы появляется непосредственно в ходе сеанса, а не по его окончании, как при пакетном (batch) режиме), о соответствующих технологиях говорят как о диалоговых, или интерактивных (on-line). Основные их виды — удаленные банки данных (этот вид технологии предполагает коллективный доступ пользователей к информационным продуктам, сосредоточенным на едином компьютере, или хост-ЭВМ (host computer), в диалоговом режиме по сетям передачи данных. Информационными продуктами здесь выступают БД по различным предметным областям, а также различные метаданные: директории, рубрикаторы и другие данные, облегчающие пользователю поиск в БД.), видеотекс (система, которая дает возможность использовать клавиатуру в сочетании с обычным телевизором и телефоном).
Большой интерес в качестве технологического средства информации представляет INTERNET. INTERNET - по определению - метосеть (совокупность взаимосвязанных сетей) со стандартизованным единым протоколом внутри- и межсистемного обмена. С точки зрения пользователей, представляет собой ряд источников информации (хостов), каждый из которых имеет свой уникальный адрес. Благодаря новому протоколу хранения/просмотра информации удалось решить задачу организации доступа пользователей к информации в реальном масштабе времени (запрос-ответ).
Таким образом, необходимым условием для функционирования любой сложной системы, а также коммерческой сферы деятельности, является нормальное функционирование таких процессов: полный и свободный доступ к информации, создание каналов доступа пользователей к собранной информации, современное пользование информацией и использование ее для принятия решений.
Литература:
1. Информационный бизнес: коммерческое распространение и маркетинг. - М.: Финансы и статистика, 2006.-128с.
2. Родионов И.И. Мировой рынок электронной информации для предпринимателей. - М.: Электронные знания,2007.-156с
Прихожая Д.Я., Каплунова Т.П.
Научный руководитель: Спицына Н.Н., к.э.н., доцент
Донецкий национальный университет экономики и торговли
имени Михаила Туган-Барановского
БЕЗОПАСНОСТЬ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМ
Интерес к вопросам безопасности информационных систем в последнее время вырос, что связывают с возрастанием роли информационных ресурсов в конкурентной борьбе, расширением использования сетей, а, следовательно, и возможностей несанкционированного доступа к хранимой и передаваемой информации. Развитие средств, методов и форм автоматизации процессов хранения и обработки информации и массовое применение персональных компьютеров делают информацию гораздо более уязвимой. Информация, циркулирующая в них, может быть незаконно изменена, похищена или уничтожена.
Вопросы разработки способов и методов защиты данных в информационной системе являются только частью проблемы проектирования защиты системы и в настоящее время получили большую актуальность.
Чтобы разработать систему защиты, необходимо, прежде всего, определить, что такое "угроза безопасности информации", выявить возможные каналы утечки информации и пути несанкционированного доступа к защищаемым данным. B литературе предложены различные определения угрозы в зависимости от ee специфики, среды проявления, результата ее воздействия, приносимого ею ущерба и т. д. Под угрозой понимается целенаправленное действие, которое повышает уязвимость нaкaпливaeмoй, xpaнимoй и oбpaбaтывaeмoй в системе инфopмaции и приводит к ее случайному или предумышленному изменению или уничтожению.
Под "несанкционированным доступом" понимается нарушение установленных правил разграничения доступа, последовавшее в результате случайных или преднамеренных действий пользователей или других субъектов системы разграничения, являющейся составной частью системы защиты информации. С точки зрения защиты информации несанкционированный доступ может иметь следующие последствия: утечка обрабатываемой конфиденциальной информации, а также ее искажение или разрушение в результате умышленного разрушения работоспособности системы.
Под "каналом несанкционированного доступа" к информации понимается последовательность действий лиц и выполняемых ими технологических процедур, которые либо выполняются несанкционированно, либо обрабатываются неправильно в результате ошибок персонала или сбоя оборудования, приводящих к несанкционированному доступу. Для обеспечения защиты хранимых данных используется несколько методов и механизмов их реализации. Выделяют следующие способы защиты: физические, законодательные, управление доступом, криптографическое закрытие.
Физические способы защиты основаны на создании физических препятствий для злоумышленника, преграждающих ему путь к защищаемой информации. Эти способы дают защиту только от "внешних" злоумышленников и не защищают информацию от тех лиц, которые обладают правом входа в помещение.
Законодательные средства защиты составляют законодательные акты, которые регламентируют правила использования и обработки информации ограниченного доступа и устанавливают меры ответственности за нарушения этих правил.
Управление доступом представляет способ защиты информации путем регулирования доступа ко всем ресурсам системы. Управление доступом предусматривает следующие функции защиты:
- идентификацию пользователей, персонала и ресурсов системы (присвоение каждому объекту персонального идентификатора: имени, кода, пароля и т. п.);
- аутентификацию - опознание (установление подлинности) объекта или субъекта по предъявляемому им идентификатору;
- авторизацию - проверку полномочий (проверка соответствия дня недели, времени суток, запрашиваемых ресурсов и процедур установленному регламенту);
- разрешение и создание условий работы в пределах установленного регламента;
- регистрацию (протоколирование) обращений к защищаемым ресурсам;
- реагирование (сигнализация, отключение, задержка работ, отказ в запросе) при попытках несанкционированных действий.
Для реализации мер безопасности используются различные способы шифрования (криптографии), суть которых заключается в том, что данные, отправляемые на хранение, или сообщения, готовые для передачи, зашифровываются и тем самым преобразуются в шифрограмму или закрытый текст. Санкционированный пользователь получает данные или сообщение, дешифрует их или раскрывает посредством обратного преобразования криптограммы, в результате чего получается исходный открытый текст.
Таким образом, для защиты информации используются специальные средства, методы и мероприятия с целью предотвращения потери информации.