Сучасні технології прийняття управлінських рішень

Вид материала

Документы

Содержание Теоретичні основи процесу прийняття управлінських рішень Сутність і характерні риси управлінських рішень Етапи прийняття рішень Контроль за виконанням управлінського рішення

Подобный материал:

• Тема Прийняття управлінських рішень, 421.91kb.
• Тематичний план дисципліни Плани лекцій та семінарських (практичних) занять. Завдання, 564.17kb.
• Ві адаптації теоретичних підходів, науково-методичних І практичних рекомендацій щодо, 199.41kb.
• Тема: Методи прийняття раціональних рішень у менеджменті, 61.09kb.
• Робоча програма навчальної дисципліни Сучасні Інтернет-технології (викладач В. К. Толстих), 99.7kb.
• Методологія прийняття управлінських рішень в управлінні підприємством, 119.65kb.
• Програма вступних випробувань на навчання за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Магістр», 345.36kb.
• «Укрвуглегеологія», 802.03kb.
• Тема загальні засади ділового прогнозування, 195.94kb.
• Інформаційні ресурси для прийняття управлінських рішень безугла Ю.Є, 685.65kb.

СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ

ПРИЙНЯТТЯ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ


Вихідні концептуальні положення щодо становлення й розвитку освіти визначають її стратегічні напрямки та передбачають створення умов у загальноосвітніх навчальних закладах для найповнішої реалізації визначених освітянських завдань, а тому їх реалізація неможлива без належних компетенцій директора школи щодо прийняття та реалізації управлінського рішення.

Основним завданням збірника є формування у директорів шкіл комплексу теоретичних знань, вмінь і навичок щодо технології підготовки, прийняття і оцінки ефективності управлінських рішень.

Посібник розрахований на керівників загальноосвітніх навчальних закладів.


Автор: Мовчан Тетяна Юрїівна, начальник відділу освіти

Катеринопільської районної державної адміністрації Черкаської

області


ВСТУП

Вихідні концептуальні положення щодо становлення й розвитку школи грунтуються на основних засадах Конституції, Закону України «Про освіту», Національної доктрини розвитку освіти, державних нормативних документів. Вони визначають стратегічні напрямки освіти та передбачають створення умов у загальноосвітніх навчальних закладах для найповнішої реалізації визначених освітянських завдань, і тому їх реалізація неможлива без належних компетенцій директора школи щодо прийняття та реалізації управлінських рішень, метою яких є пошук оптимальних форм, методів ухвал рішень, які б сприяли досягненню самих високих результатів під час здійснення навчально-виховного процесу у школі.

Будь-яку проблему під час здійснення навчально-виховного процесу легше попередити, ніж вирішувати її після виникнення. Для цього директор загальноосвітнього навчального закладу повинен чітко розуміти й усвідомлювати аспекти своєї діяльності: в чому сила та слабкість навчального закладу; який рівень педагогічної майстерності та відданості справі вчителів, від яких залежить прийняття управлінських рішень; уявляти реальність загроз, які можуть виникнути при неприйнятті певного управлінського рішення.

При виконанні управлінських завдань кожний керівник розробляє свою систему оцінювання ситуації стосовно розв´язання конкретної проблеми. При цьому важливий вибір адекватного шляху розв´язання завдання, для чого керівник має не тільки правильно оцінювати управлінську ситуацію, а й адекватно визначати перспективні та поточні завдання з вирішення проблемної ситуації.

Теоретичні основи процесу прийняття управлінських рішень

Управлінські рішення приймають для забезпечення якісного функціонування навчального закладу. Вони повинні спиратися на обгрунтовані теоретичні положення, методику й організацію підготовки їх прийняття. Управлінські рішення у школі приймаються з метою вирішення певної назрілої освітянської проблеми і в першу чергу спрямовані на визначення найоригінальнішого, найефективнішого способу дій для досягнення відповідної цілі, завдання.

Директор загальноосвітнього навчального закладу зобов’язаний чітко знати, розуміти і виконувати цілі та завдання своєї діяльності, визначених у посадовій інструкції, а відхилення показників навчально-виховного процесу від нормативно-правових вимог, виявлених під час здійснення внутрішньошкільного контролю, свідчить про появу певної освітянської проблеми, яку необхідно негайно вирішити через прийняття певного управлінського рішення. Існують основні групи умінь і навичок, якими мають досконало володіти директори навчально-виховних закладів при прийнятті управлінських рішень, - це уміння реалізувати управлінські дії, технології, спрямовані на успішне вирішення проблеми, уміння визначати перспективні цілі, раціонально планувати свою роботу і роботу підлеглих, чітко доводити завдання до виконавців, уміти спілкуватися з людьми, уміти слухати співбесідника, входити в його положення, виконувати контроль за діяльністю виконавців ухвал управлінського рішення.

Процес прийняття рішення – це основна ланка в управлінській діяльності, яка є складною та багатоетапною: - збирання та опрацювання інформації з проблемної ситуації, необхідної для прийняття рішення;

- розроблення варіантів управлінських рішень;

- перевірка прийнятого управлінського рішення, тобто це функціонуюча система управління.

Сутність і характерні риси управлінських рішень

Будь-яке управлінське рішення містить у собі певні причини, які визначають його завдання, його необхідність і доцільність. За причинними наслідками рішення можуть бути:

• за пропозицією чи розпорядженням вищестоящих
  

органів освіти;

• планові рішення;
  
• рішення за ініціативою;
  
• рішення за рекомендацією;
  
• ситуативні рішення.
  

Якщо у закладі освіти не приймаються ініціативні, рекомендаційні рішення, то це свідчить про формальний, безініціативний стиль керівництва директора школи; якщо в практиці роботи школи переважають ситуативні рішення, то це говорить про певну недосконалість, нестабільність як управлінської так і педагогічної та методичної роботи учасників навчально-виховної діяльності, які в своїй професійній роботі допустили ряд певних відхилень від стандартів освіти, від нормативно-директивних вимог.

Змістом для виникнення проблеми, для прикладу, можуть бути директорські підсумкові контрольні роботи, за наслідками яких погіршилися навчальні досягнення учнів. Щоб знайти правильні шляхи вирішення цієї проблеми, директор школи не повинен прагнути до її термінового вирішення, а повинен прикласти зусилля для виявлення, вивчення причин виникнення проблеми на основі достовірної інформації. У підготовці проекту управлінського рішення директору школи необхідно глибоко проаналізувати інформацію і зрозуміти причини проблеми.

Слід зазначити, що сьогодні існує потужний банк методів розробки управлінських рішень, що методика ухвалень управлінських рішень має свою певну систему відповідних управлінських заходів, способів, прийомів, які логічно і послідовно між собою поєднуються при розробці управлінського рішення.

Етапи прийняття рішень

Практика прийняття управлінських рішень пропонує наступні етапи:

Перший етап – це етап діагностування, вивчення, систематизації, аналізу виявленої проблеми. Відбувається збір, накопичення необхідної достовірної інформації про стан ситуації у назрілій проблемі, виявлення обставин, причин, що привели до виникнення такої ситуаційної проблеми.

Слід мати на увазі, що збір інформації, її систематизація здійснюється безпосередньо адміністрацією освітнього закладу за результатами внутрішньошкільного контролю за всіма складовими навчально-виховного процесу і що використання неповної, неточно сформульованої проблеми, як наслідок, приведе до прийняття неефективного управлінського рішення. А тому інформація мусить бути об’єктивною, тобто містити максимальну точність та переконаність фактів, актуальною - інформація повинна відповідати сучасним об’єктивним вимогам, комунікабельною – бути доступною, зрозумілою, лаконічною, наочною - повинна мати інформаційно-наочний показ (таблиці, діаграми тощо).

Після створення банку інформації з проблеми слідує грунтовне аналітичне опрацювання її змісту, конкретне розроблення, формування, вивчення альтернативних можливих шляхів, варіантів дій для досягнення бажаного кінцевого результату проблемної ситуації. Розробка, опис, перелік усіх можливих варіантів дій, які дають можливість забезпечити вирішення проблемної ситуації, це і є альтернативними варіантами шляхів вирішення проблеми.

Другий етап – це етап прийняття ухвали управлінського рішення. Він характеризується розробленням, оцінюванням та прийняттям альтернативних управлінських рішень, визначенням завдань ухвалення оптимального рішення, формуються альтернативні умови виконання рішення. Рішення - це не що інше, як результат вибору з великої кількості альтернативних варіантів, пропозицій, напрямків дій.    Прийняття управлінського рішення — це не що інше, як виявлення бажання колективу сформувати його послідовні дії для вирішення конкретної проблемної цілі.   Від уміння адміністрації закладу освіти прийняти виважене правильне управлінське рішення залежить позитивний результат роботи навчального закладу. Прийняття управлінського рішення є складною управлінською процедурою.

До прийняття та виконання управлінського рішення існують відповідні вимоги. Це перш за все окреслена чіткість формулювання існуючої проблеми, відносно якої приймається рішення; таке рішення ніколи не повинне суперечити чинній нормативно-правової базі щодо діяльності навчального закладу; таке рішення повинне мати науково-теоретичне підгрунтя; таке рішення повинно бути своєчасним, зрозумілим, доступним у виконанні, ретельно обгрунтованим, мати логічну послідовність виконання. При прийнятті рішення необхідно враховувати: психолого-педагогічні умови у колективі щодо можливості його виконання на певному етапі, пропозиції працівників навчального закладу, думки батьків, громадськості, місцевої влади, необхідно передбачити, при потребі, можливість матеріальних і фінансових витрат.

Рішення, в основному, повинні бути спрямовані на виконання не дріб’язкових, а складних, принципових, вузлових актуальних освітянських проблемних питань. Під час прийняття управлінського рішення директору школи просто необхідно дати змістовні відповіді на такі питання як «З чого почати?», «Навіщо це робити?», «Що зробити?», «Як зробити?», «Хто буде виконувати рішення?», «Які терміни виконання виділити на виконання?», «Що від цього отримає школа?» тощо.

Ухвали рішень можуть прийматися індивідуальним та груповим методом. Індивідуальний або авторитарний підхід виявляються в тому, що директор школи під час прийняття управлінського рішення, керується лише власними ідеями, власним досвідом, власним баченням плану розвитку закладу, пропонує свій варіант аналізу проблеми, сам намагається визначити шляхи та способи її вирішення. Директор навчального закладу може прийняти управлінське рішення самостійно, без колегіального обговорення лише коли необхідно вирішити питання незначного адміністративного значення.

Не можна назвати оптимальним і ліберальний стиль керівника школи, тому що право у прийнятті ухвали рішення може взяти на себе неформальний лідер, який намагатиметься реалізувати власні бачення вирішення проблеми, які не дадуть можливості динамічно якісно розвиватися навчальному закладу.

При демократичному стилі керівництва групова форма є найбільш оптимальною для прийняття управлінського рішення, яка дає можливість кожному члену групи проявити власну ініціативу, творчість. При груповому підході до ухвалення та виконання рішення директор залучає вчителів, працівників школи, що дає можливість ефективніше прийняти проект ухвали та якісно його виконати. Групи, члени яких добре взаємодіють і розуміють один одного, більш успішно уникають помилок та невдач у своїй роботі. З такими групами набагато простіше створити сприятливий морально-психологічний клімат для прийняття ефективного рішення та його якісного виконання і впровадження у практичну діяльність результатів управлінського рішення.

Як підтверджує практика управління навчальним закладом, не кожне управлінське рішення може досягти позитивного вирішення з проблемної ситуації та отримати очікувані позитивні результати. Це трапляється через помилки, які були допущені у процесі підготовки ухвали рішення, недобросовісними діями виконавців та послабленим контролем з боку адміністрації за виконанням такого рішення.

Під час розробки необхідного варіанта виконання рішення одна альтернативна пропозиція може змінювати іншу шляхом пошуку варіативних позицій, компромісів, урахуванням різних вимог, інтересів ситуативної проблеми.

Після конструктивного колегіального обговорення, що дає змогу усунути певні суперечливі позиції, грунтовніше сформулювати вимоги, завдання по досягненню якісних результатів, аргументувати вибір остаточного альтернативного варіанта рішення, проект управлінського рішення, як правило, затверджується і виконавці приступають до його виконання.  

Третій етап – це контроль за виконанням управлінського рішення. При виконанні даного етапу необхідно: встановити терміни виконання управлінського рішення, визначити виконавців рішення, визначити дату звіту про виконання рішення, розробити методику здійснення контролю за виконанням рішення та здійснювати контроль за його виконанням. Ніколи не потрібно приймати майбутнє подібне рішення, не виконавши теперішнє. При успішному виконанні рішення знімається з контролю. Якщо ж практикою виконання буде доведено, що дане рішення виконати не можна, бо воно є недосконалим чи недостатньо обгрунтованим, то його слід скорегувати і продовжити терміни виконання, а можливо і відмінити взагалі, тому що невиконане управлінське рішення залишиться лише омріяним, але нездійсненим задумом.

Дуже нелегко організувати виконання рішення. Директор школи повинен дуже добре знати своїх працівників, їхні можливості, сили, рівень відповідальності за виконання дорученої справи. Тут слід зрозуміти, що директор школи організовує не свою діяльність, а повинен налаштувати працю своїх колег на виконання завдань так, щоб вони виконували рішення більше за власними бажаннями, за власною мотивацією. Виконавці повинні чітко знати і уявляти, як і за допомогою яких методів, форм діяльності вони будуть виконувати дії, які прийняті в управлінському рішенні. Рекомендується розробити план, де слід спланувати систему заходів для успішної реалізації визначених завдань.


Контроль за виконанням управлінського рішення

Контроль за виконанням ухвалених завдань є завершальною стадією управлінського рішення. Контроль – це отримання зворотньої інформації про хід виконання ухвали рішення, на основі якої можна дізнатися про ймовірні відхилення від завдань, передбачених у рішеннях, і при потребі, виконати необхідну корекцію цих відхилень.

Можна зробити висновок, що контроль є необхідним етапом управлінського рішення, тому що найкращі ухвали не будуть успішно виконані, коли їх не довести до виконавців і за їхньою реалізацією не проводити постійний та об’єктивний контроль.

Після завершення виконання управлінського рішення видається наказ по школі про його виконання, в якому підводиться підсумок роботи над рішенням, акцентується увага на отриманих досягненнях, на виявлених недоліках, оголошується подяка чи зауваження виконавцям цього рішення.


Література


1. Даниленко Л.І. Модернізація змісту, форм та методів

управлінської діяльності директора загальноосвітньої

школи: Монографія. – К.: Логос, 1998

2. Кредісов А.І., Панченко Є.Г., Кредісов В.А. Менеджмент

для керівників. - К.: Знання, 1999.

3. Нємцов В.Д., Довгань Л.Є., Сініок Г.Ф. Менеджмент

організацій. – К. - 2001.

4. Нормативно - правові документи освіти України. –

К. Міленіум, 2001

5. Підготовка керівника середнього закладу освіти: Наук.

– метод. Посібник / за заг. ред. Л.Даниленко. – К.: Міленіум, 2003.