Уберезні відкриється перша в Києві мобільна станція для роботи з безпритульними дітьми.; Передача: "Киевское время"; Час Виходу: 18: 50
| Вид материала | Документы |
- Та планування роботи з дітьми, 368.42kb.
- Збірка містить тренінгові програми по роботі із дітьми, батьки яких знаходяться довгий, 899.58kb.
- Наука І суспільство. №1, 1978, 142.21kb.
- Звіт про виконання плану роботи Спеціалізованої державної податкової інспекції, 1715.16kb.
- Обласна комплексна програма подолання дитячої бездоглядності, підтримки сімей з дітьми, 416.23kb.
- Закон україни про соціальну роботу з дітьми та молоддю, 127.01kb.
- Методичні рекомендації вчителям загальноосвітніх навчальних закладів для успішної роботи, 55.78kb.
- Індивідуальна робота бібліотеки з обдарованими дітьми, 563.72kb.
- План роботи управління освіти Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації, 2209.61kb.
- Планроботи, 147.57kb.
Преса
CN-Столичка
12.02.2007
Дети улицы; Стр.5
Они рядом с нами, хоть мы и делаем вид, что не замечаем их. Мы отмахиваемся, думая, что пусть другие решают эту проблему. Стараемся не смотреть в чумазые лица и мутные от паров клея глаза. Не позволяем себе верить, что у этих детей есть будущее
По официальной статистике, сегодня в Украине улица стала домом для ста тридцати тысяч детей. Но, по неофициальным подсчетам, их больше в два-два с половиной раза. Только двое из десяти - биологические сироты. Остальные же - так называемые социальные сироты, дети, которые предпочли улицу родительскому крову. Половина таких детей не идентифицирует себя с семьей и ни при каких условиях не хочет туда возвращаться. Треть из них недоедали. Многих избивали и насиловали.
Каждый второй уличный ребенок употребляет наркотики, алкоголь или нюхает клей. Практически все курят. И девочки, и мальчики, начиная лет с десяти, занимаются проституцией. Один ребенок из десяти не знает, как правильно держать ручку, а уровень знаний других не отвечает их возрасту.
В нашем равнодушном обществе часто звучит фраза, что эти дети сами сделали выбор. Это, по меньшей мере, глупо. Во-первых, чтобы сделать выбор, должна быть
жить плохо или выпрыгнуть в окно-не выбор и для взрослого человека. Не так много детей, оказавшихся на улице, поступили так из-за скверного характера. А во-вторых, ребенок остается ребенком. Он не может объективно оценить реальность. Если ему очень плохо сейчас, то мысль о будущем его не тревожит.
Сегодня, как правило, неправительственным организациям, которые занимаются этим вопросом, помогают европейские государства. Там с детьми улиц немного иная ситуация. Во-первых, никто не спит под открытым небом только потому, что ему некуда идти. Ребенок может пойти в государственное учреждение, и ему предложат альтернативу: достойный приют, приемную семью или вернут близким родственникам. То есть детское бродяжничество в Европе - осознанный выбор.
Наши же дети неизвестно .чего больше боятся: вечно пьяных родителей или приюта. Большинство детей, попавших в интернат, пытются оттуда сбежать.
Сегодня государство не может самостоятельно справиться с этой проблемой. Частично помогают неправительственные организации. Но и им без помощи общества не справиться.
В Украине действует всемирно известная благотворительная организация "Каритас". Совместно с другими неправительственными организациями она в 2003 году начала программу опеки детей улиц в Хмельницком. Дело в том, что беспризорники постоянно мигрируют: летом к югу, а в холодное время назад, в родные места. Вещевой рынок Хмельницкого му в этом городе начала работу передвижная станция с экипажем из соцработни-ка, медсестры и психолога. Переоборудованный микроавтобус ездит по определенному маршруту, который известен детям, и экипаж развозит еду и одежду, игрушки, проводит на месте медицинский осмотр и берет анализы. На каждого ребенка заводится карточка. По признанию социальных работников, дети улиц сами находят себе пропитание. Раздача же горячей пищи - это не просто способ нормально накормить, это средство войти в доверие к ребенку, показать, что ты настроен дружелюбно. После этого можно попытаться убедить его перестать бродяжничать и вернуться в семью или специальное учреждение. • Подобные передвижные станции с прошлого года работают во Львове, Донецке, Ивано-Франковске, Тернополе.
В Киеве же пока существует только стационар, где дети получают еду, одежду, медицинскую помощь, а также посещают компьютерный класс, игровые комнаты и занятия. Но приходить постоянно в стационар они боятся. Сейчас …тители центра. Двое из них сироты, пятеро -ВИЧ-позитивные.
С марта планируется запустить передвижную станцию и в столице. Но для этого нужна помощь общественности. Потому что европейские.фонды не готовы и дальше "содержать" Украину без ее участия.
Еще одна программа, которую планируют начать в этом году, - техническое обучение и трудоустройство взрослых детей. С предприятиями будут заключены договора о том, что они обучат таких детей, а потом возьмут их к себе на работу.
А вообще, чтобы менять жизнь вокруг нас, не нужны никакие организации. Просто не все это понимают. Элементарный пример: найти в Интернете адрес детдома в любой точке Украины и подписать его на детский журнал. Или отправить туда ненужные игрушки, книжки и детскую одежду. И это будет участие в жизни конкретного ребенка.
Если вы заинтересованы в помощи детям, зайдите на сайт ссылка скрыта.
Вечiрнiй Киiв
06.02.2007
Наповнюємо серця дитячі та свої; Стр.3; Авторы: Валентина БРЯЗГУНОВА
У березні в Києві відкриється перша мобільна станція для роботи з дітьми вулиці.
Це спеціально обладнаний мікроавтобус, який щодня курсуватиме заздалегідь визначеним маршрутом, зупиняючись у таких місцях, де дислокуються безпритульні хлопчики та дівчатка: біля вокзалів, ринків, підвалів, теплотрас, що подекуди нагадують підземні дитячі містечка. Така мобільна станція складатиметься із водія мікроавтобуса, соціального працівника, медичної сестри. На зупинках вони нагодують бездоглядних дітей гарячим обідом, нададуть першу медичну, гігієнічну, психологічну допомогу,
проконсультують з тих чи тих питань.
- Дитяча безпритульність в Україні, - як зауважив Андрій Васькович, президент благодійного фонду "Карітас України", - це такий соціальний феномен, який може призвести до національної загрози. Нині, за неофіційними даними, у нас більш як 120 тисяч соціальних малолітніх сиріт, себто вони мають батьків, які або алкоголіки, або наркозалежні, або знущаються над дітьми своїми так, що ті біжать з дому світ за очі. Пілотний проект "Допомогти дітям вулиці" має на меті привернути до цієї проблеми увагу суспільних, державних структур, громадських організацій і, зрештою, кожного
пересічного громадянина.
Його девіз: "Береш - наповнюєш руку, даєш - наповнюєш серце". Це стосується усіх нас. До відкриття у столиці мобільної станції можемо долучитися без особливих труднощів: перерахувати кошти на рахунок благодійників: 2600003002593 в КФ ВАТ "Кредобанк" МФО: 321897, благодійний фонд "Ка-рітас-Київ" ЗКПО 21477781. Або ж кинути гроші в одну із скриньок для пожертв чи відправити SMS з текстом 55 на короткий номер 5900. Вартість повідомлення - 5 грн. з ПДВ. Ви також можете привезти у " Карітас України " дитячі книги, ласощі, одяг, іграшки, взяти
участь у всіх акціях як волонтер.
Пан Васькович сподівається, що кияни відгукнуться на таку пропозицію - наповнюватимуть дитячі серця і водночас свої любов'ю, щедрістю, теплом. У Києві діє стаціонарний соціальний центр (вул. Микитенка, 76),
який забезпечує дітей з бідних та багатодітних сімей гарячим харчуванням, одягом, взуттям. Тут є комп'ютерний клас, художня студія, проходять уроки англійської мови та співу.
Власне, мобільні станції - це не щось нове і незвідане. Цей проект започатковано ще 2003 року в кількох містах України: Хмельницькому, Львові, Донецьку, Тернополі, Івано-
Франківську, а тепер і в Києві його реалізовуватимуть. Ґрунтується він на досвіді наших західних сусідів - Німеччини та Франції, де реінтеграцією дітей вулиці переймаються державні структури, бізнес, громада. Олександр Білецький, президент Європейського руху в Україні, наголосив, що для втілення в життя цього проекту не потрібні спеціальні інституції. Просто нехай кожен стане трішечки добрішим до дітей, які опинилися за порогом рідного дому, які обділені батьківською ласкою та любов'ю, їх ще можна врятувати - і це в наших силах.
16.02.2007
Діти вулиці - проблема спільна; Стр.2; Авторы: Богдан ЧУХЛІБ
- Мені дуже приємно вітати вас у нашому чудовому місті, - звернулась до представників турецької делегації, яка відвідала учора Київ-раду, заступник голови КМДА Ірена Кільчицька.
Іноземні" гості прибули до мерії, щоб обговорити двосторонні економічні пропозиції та обмінятися досвідом у вихованні дітей вулиці й роботи сиротинців. Очолювала турецьку делегацію Неволь Галер, дружина губернатора Стамбула. Вона також є членом асоціації "Захист дітей від народження до 6 років".
За словами пані Галер, Туреччина, як і Україна, мають спільні проблеми у вихованні та соціальному, забезпеченні недієздатних та вуличних дітлахів.
Ірена Кільчицька запросила гостей відвідати один з київських дитбудинків.
Газета по-киевски
06.02.2007
Скорая помощь для беспризорников; Стр.5; Авторы: Анна БОКАНЬ.
С марта киевских бродяжек будут отлучать от улицы по-европейски
На передвижной станции дети улицы смогут получить еду, одежду, медицинскую и психологическую помощь. За день автобус обслужит 50 беспризорников.
Акция "Помочь детям улицы" в Украине стартовала в 2003 году. Пилотный проект опробовали в Хмельницком. Организаторы хотели его проверить на среднестатистическом районном центре Украины. Сегодня "помощь на колесах" передвигается улицами не только Хмельницкого, но и Донецка, Львова, Тернополя.
- Мы хотим раз и навсегда отлучить ребенка от улицы, чтобы он вернулся в семью или детский дом. Хотя нас критикуют, что прикармливаем детей на улицах, у них потом нет стимула возвращаться домой, - говорит Андрей Васько-вич, президент благотворительного фонда "Каритас Украина".
В мобильной станции помощи будут три сотрудника: водитель, психолог и медсестра. Медсотруд-нику зачастую приходится спасать детвору от вшей прямо на улице. Автобус будет колесить по городу, останавливаясь в разных местах,
чтобы покормить бездомных детей, выдать им одежду и т.д. Маршрут автобуса определится по ходу работы. Среди беспризорников слухи распространяются молниеносно, поэтому инициаторы акции рассчитывают, что дети сообща выберут места, где их встретит авто с гуманитарной помощью. Каждого ребенка возьмут на учет, так что со временем можно будет составить реальный реестр беспризорников. Ведь в официальном перечне числятся лишь те дети, которые попадали в руки милиции.
фото Натальи ДИДЕНК0
Газета по-украiнськи
05.02.2007
Улітку їздитиме "Богдан" для безпритульних; Рубрика: "КИЇВ"; Стр.8; Авторы: Юлія НЕДОПИТАНСЬКА
НА ПОЧАТКУ ЛІТА у Києві запустять спецавтобус для безпритульних дітей і підлітків.
У ньому вони зможуть поїсти, переночувати, погратись іграшками та поспілкуватися з професійним психологом.
Проект "Допомогти дітям вулиць" запропонував і береться його частково профінансувати Міжнародний благодійний фонд "Карітас". Програмою займається ініціативна група, до якої входять півсотні киян. Поки що вони збирають гроші на автобус.
- Ми розповідаємо про свою ідею. Хто може, дає на неї гроші. Уже назбирали частину. До кінця березня плануємо мати необхідну суму, - розповідає "ГПУ" Альона Ломакіна, 22 роки, член ініціативної групи.
Зараз ведуться переговори з підприємством, яке виготовляє "Богдани".
URL: ссылка скрыта
Громадський простір
02.02.2007
Діти-наркомани, Діти-проститутки, Діти-злочинці... Допомогти можна
5 лютого у Києві відбудеться прес-конференція благодійного проекту "Допомогти Дітям Вулиці".
Діти-наркомани, Діти-проститутки, Діти-злочинці!!
ВОНИ - це безпритульні та бездоглядні Діти Вулиці, діти які потребують ТВОЄЇ
допомоги.
Ми не байдужі! Ми створили благодійний проект "Допомогти Дітям Вулиці".
Ми розробили конкретний план дій.
Ти здатен ЇМ допомогти!
Приходь 5-го лютого, 12.00, Interfax, вул. Рейтарська, 8/5А
Скільки ще можна ховатися від реальності?
Акредитація та додаткова інформація:
www.kids.net.ua
Світлана Хохіна
+380 50 240-0618
s_v_h@ukr.net
Альона Ломакіна
+380 50 351-0316
Автор : Європейський рух в Україні
Пов'язані теми :
- Благодійництво
- Соціальний захист
ua.org/news/view.phpl?q=908402
Киевские ведомости
07.02.2007
Коротко ; Стр.2
РОЖДАЕТСЯ НОВЫЙ ТЕЛЕКАНАЛ
В АПРЕЛЕ Гостелерадио планирует запустить новый телевизионный "Мегаканал" на базе региональных ГТРК, сообщил глава компании Эдуард Прутник. Идея его создания заключается в том, чтоб показать жизнь страны на уровне регионов. Планируется, чтоу нового телеканала будет коллегиальное руководство, а это исключит его ангажированность.
ЗАПРЕТНАЯ ПТИЦА
УКРАИНА запретила импорт мяса птицы из Великобритании, поскольку там выявлен опасный для человека вирус H5N1. На местных птицефермах пришлось уничтожить свыше 150 тысяч индюков.
ПОМОЩЬ НА КОЛЕСАХ
В МАРТЕ в столице в рамках благотворительного проекта "Помочь детям улицы" откроется первая мобильная станция для оказания помощи бездомным ребятишкам. Ежедневно специально оборудованный микроавтобус будет проходить по заранее разработанному маршруту, делать запланированные остановки в местах, о которых знают дети, и кормить их горячими обедами, оказывать первую медицинскую помощь, давать социальные и психологические консультации.
Проект стартовал в 2003 году и за это время обеспечил работу мобильных станций в Хмельницком, Львове, Донецке, Тернопо-ле, Ивано-Франковске, обслуживая до 50 беспризорных в день. По сообщениям информагентств
Молодь Украiни
08.02.2007
Не квіти, а - буднячки; Стр.22; Авторы: Ніна МАКАРЕНКО
Щодня в Україні "зникає" два десятки дітей. Більшість із них залишає домівку й кидається у вир злочинів
Цими днями вулицями наших міст, столиці також, почали курсувати спеціальні автобуси. Вони розвозять їжу, теплий одяг для безпритульних дітей. Таким чином недержавна організація "Європейський рух в Україні" спільно з Міжнародним благодійним фондом "Карітас України" підтримали Всеукраїнський проект "Допомогти дітям вулиці". Поміч нужденним - не новина. Але нинішня вирізняється ще й тим, що ці та інші заходи спрямовані на посилення громадської ініціативи та зацікавленості у власному внеску в допомогу безпритульним. Слово, можеш, допоможи хоч чим-не-будь. Адже безпритульність і бездоглядність дітей залишається гострою соціальною проблемою нашого суспільства.
Фахівці б'ють на сполох. Нині, в умовах нестабільної економічної, політичної та соціальної ситуації в державі, зароджується і розвивається специфічна дитяча субкультура. Вона характеризується негативізмом у ставленні до суспільного оточення, його правових і моральних вимог, про що свідчить статистика правопорушень та кризових станів. Зростають конфлікти в сім'ях, збільшується кількість втеч із дому, погіршується психічне та фізичне здоров'я дитини. Хіба ж погане побутове оточення, матеріальна скрута можуть дати хлопчикам і дівчаткам щось добре? Ось і виходить, що викривлені стосунки між батьками й дітьми, нікудишнє сімейне виховання збільшують число малолітніх, які не вчаться і не працюють, залишають домівку і йдуть жити на вулицю. У свою чергу, це продовжує ланцюгову реакцію, бо поведінка дітей, які залишають сім'ю, виходить за межі моральних і правових норм. Підлітки через сімейні проблеми стають "вуличними" та спілкуються з такими, як і самі. Нездорова атмосфера вдома спотворює й руйнує уяву дитини про сім'ю як про первинний осередок суспільства.
- За визначенням Закону України "Про охорону дитинства", безпритульні діти - це покинуті батьками або ті, які самі залишили сім'ю чи дитячі заклади, де виховувались, і не мають певного місця проживання. На таку біду не можна затуляти очі, - говорить президент "Карітас України" Андрій Васькович. - Тому не лише тепер, а ще раніше залучились до підтримки знедолених дітей. Ми утримуємо одинадцять благодійних їдалень для сиріт у різних містах України, а ще два дитячі центри в Донецьку та Львові, сиротинець у Тернопільській області.
"Європейський рух в Україні" на чолі з президентом Олександром Білецьким також планує залучити відомих людей - політиків, артистів, спортсменів, які сприятимуть малолітнім бродяжкам соціально реабілітуватися, повернутися до нормального повноцінного життя. Прикладом тут можуть слугувати артисти Ірина Біляк, Віктор Павлік. Ці співаки організовують турне по містах країни, а виручені кошти від продажу квитків йдуть на потреби безпритульних дітей. Один із знаменитих спортсменів має намір опікуватися десятьма підлітками вулиці через залучення їх до спорту. Пан Білецький сподівається, що знайдеться чимало меценатів, які допоможуть зібрати кошти на освіту та подальше працевлаштування неблагополучних дітей. Тут на перше місце він ставить роботу з сиротами. Назвав цифру - лише в Києві таких 250 тисяч. Прикро, але більшість з них - соціальні сироти. Зрозуміло, що не всі вони бродяжки, але і їх чимало.
Про це ми говорили з Олександром Куликом - начальником Головного управління у справах молоді КМДА та Костянтином Шендеровським - директором Київського міського центру соціальних служб для молоді. Вони розповіли, що спеціальні рейди цих обох організацій спільно з відділом кримінальної міліції для неповнолітніх ГУ МВС України та представниками громадськості показали: число бродяжок у столиці зменшується, особливо шкільного віку. Але проблема залишатиметься і заспокоєння в роботі не буде доти, наголошують "молодіжні чиновники", доки хоч одна дитина проживатиме на вулиці.
А що вони живуть на вулиці, бачила сама, коли одного разу брала участь у подібному рейді. Ні, не ловили цих "босячків", а запрошували до притулків, лікарень, дитячих центрів, сиротинців, а то й розвозили по домівках, їздили автомобілем по "уподобаних місцях" безпритульних дітей. Тоді ми найперше обшукували вокзали, базари, підземні переходи, особливо в центрі міста, Гідропарк, зупинки метро, теплотраси, Кільцеву дорогу, мости. Останні особливо вразили. Уявіть собі високий міст, а під ним, не на землі, а на риштуванні, як пташенята в гніздечку, приліпилися бомжата. Подивишся на таке - серце розривається. А вони ж там навіть ночують, коли не зима. Кажуть, безпечніше, ніж на землі. Як би там історія не говорила, але де ви, нинішні Антони Макаренки?
Щоправда, сучасні педагоги також знають, що повною мірою зрозуміти сутність і глибину такого негативного соціального явища, як дитяча безпритульність і бездоглядність, дозволяють причини, що спонукають юних громадян нашої країни обирати вулицю місцем проживання, виживання й "змістовного" дозвілля поза нормальним процесом навчання, виховання, розвитку. На перше місце ставлять матеріальні нестатки в родині як один із чинників самовільного чи вимушеного залишення неповнолітніми школи та сім'ї. Такі діти змушені власними зусиллями забезпечувати елементарні потреби в харчуванні, одязі, дозвіллі, спілкуванні, вирішувати побутові проблеми, заробляти гроші.
Зрозуміло, ширше поле "діяльності" для них - столиця. Дві третини малих волоцюжок дісталися Києва з інших регіонів країни. Географія - найширша. Найбільше таких дітей із західних областей. Саме там велика еміграція - батьки в пошуках заробітку виїхали за кордон. Ситуація змусила їх залишати дітей на бабусь-дідусі в, на інших родичів, а чи й сусідів. Значно гірше, коли виїхали на роботу обоє батьків і діти залишені напризволяще. Такі випадки також непоодинокі.
Та найчастіше малолітки втікають од родинного насилля та пияцтва батьків.
- Рука, піднята на дитину, спричиняє їй не лише фізичний, а й моральний біль. І навіть бувають кричущі випадки - забиття дитини до смерті. Це страшне дикунство і звірство, породжене жорстоким поводженням дорослих з дітьми, - говорить Людмила Волинець, директор Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини.
Вона розповіла про основні форми жорстокого поводження та зневажання дітей. Фізичне насильство, сексуальне, або розбещення, психічне (емоційне) насильство. Зневажання основних потреб дитини в їжі, одязі, відпочинку, залякування, навіювання страху через психологічний тиск (розповіді), жорстокість щодо інших істот, погрожування залишити дитину, розлюбити її, загрози покарання Богом, судом, психіатричною лікарнею, ізоляція, висміювання, дратування, повна відмова дитині в грошах, нав'язування дитині економічно обмеженого способу проживання без належних підстав, як і занижений розмір допомоги сім'ям з дітьми - це все види жорстокого поводження.
Людмила Семенівна наголосила, що держава через відповідні органи надає дитині та особам, які піклуються про неї, необхідну допомогу в запобіганні та виявленні випадків жорстокого поводження. Але проблема ускладнюється тим, що діти часто соромляться чи просто бояться розповісти про знущання і тим більше звернутися до відповідних органів. Є й такі серед дітей, які вважають жорстокість нормою, бо не знають іншого ставлення до себе. Діти переважно поверхово знають свої права, тому інколи не усвідомлюють, що зазнають жорстокого поводження. Але коли життя стає нестерпним, малолітки втікають з дому. Відрадно, що нині значно поменшало тих, хто біжить з інтернатів шукати іншого життя.
То хто ж намагається перезимувати на горищах, у підвалах та під'їздах столиці, а якщо поза нею - на порожніх дачах, у поїздах? Фахівці дають такий типовий соціальний портрет хлопчика-волоцюжки. Середній вік - 12 років. Найчастіше- родом з села. Знає смак пива, навчився смалити цигарки як "заправський дядько". Про клей будемо мовчати. Декого може здивувати, чому саме село? Адже воно - колиска нації. Невже втратило високу моральність? А таки втратило, хоча й не зовсім. Бо коли бути справедливим, на нього навісили і не його гріхи. Річ у тім, що останнім часом у села, прилеглі до Києва та обласних центрів, інших великих міст, переселилося чимало міських мешканців. Свого часу вони продали своє житло в місті, а натомість придбали будівлі в сільській місцевості. Оскільки більшість цих сімей неблагополучні, то, витративши набуті таким чином кошти, повернулися до міст, де мешкали раніше. Результат плачевний - разом з дітьми перетворилися на бомжів. Непоодинокі випадки, коли батьки, після одержання дозволу органу опіки та піклування на відчуження квартир, не купують нового житла. Так порушуються права дітей на житло і майно. І хоч ухвалено закон про захист цих прав, ситуацію ускладнює відсутність єдиної статистики стосовно забезпеченості житлом безпритульних дітей. Прогалина за прогалиною, а хлопчики й дівчатка стають на шлях жебракування, бродяжництва, злочинної діяльності. Зафіксовано випадки скоєння бродячими підлітками особливо тяжких злочинів - зґвалтування, вбивство.
Найбільше (сорок відсотків) серед дітей вулиці тих, кому від одинадцяти до чотирнадцяти років. І..."тихо!", як каже Михайло Задорнов, кожен п'ятий волоцюжка не досяг ще й десятилітнього віку. Уявити важко, дорослий губиться в цьому житті, а тут ось такі "шкетики". "Домашню" таку дитину ще чи не з ложки годуєш: "за маму", "за тата" і "за кицю Маркізу". А цій же малечі, що з різних обставин опинилася на вулиці, щоденно треба самостійно здобувати в буквальному розумінні шматок хліба. Зрозуміло, жебракують, збирають пляшки, а коли не виходить, починають красти. Поступово діти звикають до такого способу життя, втягуються, залишаються жити на вулиці, поповнюючи армію безпритульних. Організовуються в групи, серед однолітків обирають ватажків, які й керують життям цієї групи - "зграї", розподіляють здобуте, мають власну територію впливу. Що з цього згодом може бути - не важко зрозуміти. Якщо не відсікти подібне, виростуть організовані злочинні угруповання. Свого тут додають і дорослі. Правда сувора. За даними кримінальної міліції у справах неповнолітніх, служб у справах неповнолітніх, впродовж останнього часу щорічно в країні порушується по декілька тисяч справ за ознаками статті 304 Кримінального кодексу України - втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність. Відібрав, украв, пограбував...або, як ми вже говорили, ще гірше. Потім затримання, міліція, суд, колонія. У Лук'янівській тюрмі столиці чекають на свій вирок чотирнадцятилітні вбивці. Ось фінал великого числа життєвих історій неповнолітніх бродяжок, які часто стають не лише злочинцями, а й жертвами злочину. Сумно й інше - у половини бомженят діагностують туберкульоз, венеричні хвороби.
Нездатні батьки готують своїм дітям негарну долю.
Я не скажу, що й держава нічого не робить. Робить. Свою роль у реалізації державної "дитячої" політики відіграє Міністерство України у справах сім'ї, молоді та спорту. Але часом думається, ще б додали сюди для "хохми" туризм і таке подібне. Пробачте, коли неправа. Та коли за все хапатися разом, толк невеликий. Хоч щораз оголошуймо Рік захисту прав дитини, як це було 2006-го. Виявлені недоліки вимагають нових підходів, технологій соціально-реабілітаційної та профілактичної роботи і зосередження уваги на вирішенні проблем дитинства на всіх рівнях владних структур та громадських організацій України.
Товариш
07.02.2007
Вкрадене дитинство. Рання праця - загроза майбутньому країни
Міжнародна організація праці констатувала, що в світі зі 100 дітей 16 працюють, що становить понад 250 мільйонів маленьких мешканців планети. Майже половина - 120 мільйонів - працюють повний робочий день, щодня, протягом усього року. 70% дітей працюють у шкідливих умовах. За даними Державного комітету статистики на 2001 рік, в Україні працювало близько 500 тисяч дітей. Більшість з них залучені до важкої роботи на селі, секс-бізнесу або ж є "дітьми вулиці".
Сумний досвід
Коли Миколі було вісім років, батько покинув його, матір та двох маленьких братиків-близнюків. Мати була швачкою, і щоб прогодувати сім'ю, їй доводилося працювати у дві зміни. Весь час, коли жінка була на роботі, за дітьми наглядала старенька бабуся і Микола. Після шкільних занять він ходив по магазинах, приносив чистої води з колонки неподалік дому та прибирав у квартирі. Коли мати поверталася, він підходив до неї і казав, що ось він ще трошки підросте і одразу піде працювати й годуватиме всю сім'ю. Мама лише усміхалася та відправляла його спати.
Про роботу "бутербродом" (це, коли ти носиш рекламу на собі) Микола дізнався від старших хлопчиків і одразу вирішив, що піде працювати. Матері він нічого не сказав, хотів зробити їй сюрприз. На той час йому виповнилося одинадцять років. Сказавши близьким про нібито додаткові уроки в школі, він розпочав працювати. Його робочий день починався о восьмій тридцять ранку, а закінчувався о дев'ятнадцятій. Відповідно, хлопчик перестав відвідувати школу, а однокласників попросив казати, що він захворів. Але через місяць брехня розкрилася після дзвінка класного керівника. Натомість за свою роботу хлопчик отримав 200 гривень та ушкодження хребта через важкий рекламний щит. Хоча якби мати не дізналася, невідомо які б іще наслідки мав робочий досвід хлопця.
Подолання проблеми
Конвенція Міжнародної організації праці "Про заборону та негайні дії щодо ліквідації найгірших форм дитячої праці", ратифікована Україною серед перших сорока держав світу, набула чинності у грудні 2001 p. Того ж року був підписаний Меморандум взаєморозуміння між МОП та Урядом України. Згідно з цією угодою, наша держава приєдналася до Міжнародної програми викорінення найгірших форм дитячої праці. За час роботи організації в нашій країні кількість працюючих дітей зменшилася майже на півтори тисячі. Наразі внесено зміни до законодавства України, які сприятимуть подоланню проблеми. Але незважаючи на всі використані засоби, проблема працюючих дітей не вичерпала себе і залишається невирішеною.
Звертаючись до досвіду інших країн, можна зазначити, що найбільших здобутків у подоланні дитячої праці досягли країни Латинської Америки та Карибського басейну, де чисельність працюючих дітей за останні чотири роки зменшилася на дві третини, і нині становить лише 5%. Найменший прогрес спостерігається у країнах Африки.
* * *
В Україні є ще тисячі дітей, які продовжують працювати. Маленький працівник вимушений полишити навчання і дуже рано вступати на дорогу дорослого життя, якою іноді важко йти навіть досвідченим дорослим чоловікам і жінкам. Йому не буде кому пожалітися, якщо він обрав цей шлях сам, або якщо його примушують до цього власні батьки. Наразі треба й далі вдосконалювати систему державного контролю та допомоги сім'ям з малими достатками та сприяти їм у виховані майбутнього покоління.
Ксенія ШАМАРІНА
Батькам і дітям на замітку
Статтею 188 Кодексу законів про працю України визначено, що приймати на постійну роботу осіб, яким не виповнилося 16 років, не можна. Однак за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть, як виняток, прийматись на роботу 15-річні підлітки. Для підготовки молоді до праці допускається за згодою батьків брати на роботу підлітків у вільний від навчання час після досягнення ними 14 років. Відповідно до Кодексу законів про працю України кожне підприємство, заклад та організація зобов'язані вести спеціальний облік працюючих, які не досягли 18 років, із зазначенням дати їхнього народження. Відповідно до статті 187 Кодексу неповнолітні у трудових відносинах прирівнюються в правах до повнолітніх, а щодо охорони праці, робочого часу та відпусток користуються пільгами, встановленими законодавством України. Підлітків 14-16 років забороняється призначати на роботи, пов'язані виключно з підійманням, утриманням чи переміщенням важких предметів. Загальна тривалість робочого часу не повинна перевищувати 24-х години на тиждень для віку 14-15 років, і 36-ти годин - для 16-17 років. Тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченого для осіб відповідного віку (12 і 18 годин відповідно).
КОМЕНТАР
Професійна допомога працюючим дітям
Тетяна Міненко,
національний менеджер Міжнародної організації праці:
- На 2007 рік ми не маємо офіційних статистичних досліджень проблеми дитячої праці. Останнє загальнонаціональне дослідження проводилося у 2001 році. З метою подолання і запобігання цьому ганебному явищу в Україні за допомогою Міжнародної організації праці відпрацьована відповідна методика, яка була запроваджена у двох областях - Донецькій і Херсонській. Головним елементом цієї методики є підбір фахівців-ентузіастів з різних сфер діяльності, що бажають на безоплатній основі допомогти цим дітям реінтегруватися в суспільство. Але одного бажання і навіть натхнення для роботи з такою складною і специфічною категорією дітей занадто мало. Треба надбати відповідні знання, навички, вміння. Саме тому в рамках проекту МОП-ІПЕК "Сприяння працевлаштуванню молоді в Донецькій і Херсонській областях" у лютому-березні 2006 р. відбулися тренінги з педагогічними, соціальними працівниками, фахівцями центрів зайнятості, які небайдужі до гострих проблем молоді, зокрема її економічної експлуатації. Всі програми МОП-ІПЕК добре фінансуються і матимуть своє продовження у 2007 році.
Уикенд
08.02.2007
ПУЛЬС СТОЛИЦЫ; Стр.4
Мэр планирует использовать опыт зарубежных архитекторов при разработке Генерального плана Киева. Г-н Черновецкий желает, чтобы за время его нахождения в должности был утвержден Генеральный план города, "который признают все европейские страны". Мэра якобы очень беспокоит вопрос сохранения исторического облика города. Назначать главным архитектором Киева представителя другой страны при этом никто не собирается. Иностранный архитектор только проведет аудит Генплана столицы и определит пути его совершенствования.
Газетчикам разрешили торговать в метро еще по меньшей мере три месяца. Однако от реализаторов потребуют соблюдать определенные нормы, которые регулируют продажу товаров, например, нормы пожарной безопасности. Министру по вопросам чрезвычайных ситуаций предложили разрешить ролетные конструкции для предпринимателей, торгующих в метро прессой и другими товарами. Столичная власть надеется найти общий язык с МЧС именно за 3 месяца.
Состоялись общественные слушания, на которых жители Голосеевского района выступили против строительства комплекса многоэтажных жилых домов по адресу: просп. Науки, 66-70 (заказчик строительства ООО "Житловик"). Стройка приостановлена. В обсуждении принимали участие жители частного сектора с ул. Военной, Адмирала Ушакова и Маршальской, а также специалисты по строительству и представители Голосеевской РГА. Райадминистрация не будет предоставлять своего согласования ООО "Житловик" на строительство жилых домов до устранения всех замечаний, которые были высказаны на слушаниях.
Мэрия изучает вопрос о создании муниципальной компании по вывозу мусора. Она может стать альтернативой частным компаниям. В администрации согласны, что компания не сможет закрыть весь объем работ по вывозу мусора, а будет создана "для подстраховки" на случай какого-то кризиса, к примеру, в связи с тарифным конфликтом с частными перевозчиками. Мэрия готовит новые тарифы на вывоз мусора - в среднем 31 грн. за 1 куб. м. Они будут утверждены только после предоставления заинтересованными сторонами соответствующих расчетов. Кроме того, депутаты Киевсовета выработают единую программу по переработке твердых отходов. Ведь ныне за долги арестовано имущество "Киевспецтранса", так как задолженность этого предприятия составляет 9 млн. грн. Налоговики намерены провести аукцион, где будет продана вся техника предприятия. Проблема накопления мусора возникла из-за невнимательного отношения представителей КГГА, считают коммунальщики.
Фирму, которая построит жилье для пострадавших от аферы "Элита-Центр", определят 15 февраля 2007 г. Четверть построенного жилья "будет отдано бесплатно метр за метр" тем, кто пострадал от аферы. Однако точное количество людей, которые получат квартиры, до сих пор неизвестно. Чиновники утверждают, что "богатые пострадавшие", которые вкладывали деньги в большое количество квартир для последующей перепродажи, жилье не получат.
Режиссеру Андрею Жолдаку предложено создать хозрасчетное предприятие "Театр Андрея Жолдака" в Киеве. Минкультуры Украины выделило ему помещения для офиса. При этом чиновники признают, что искусство Жолдака "провоцирует наше художественное пространство". Однако они все же решили, что "такой человек должен работать в Украине". Об этом сообщил общественности министр Юрий Богуцкий.
В начале лета в Киеве запустят специальный автобус для беспризорных детей и подростков. В нем они смогут поесть, переночевать, поиграть и получить профессиональную психологическую помощь. Проект "Помочь детям улиц" предложил Международный благотворительный фонд "Каритас". Он же берется его частично профинансировать. Программой занимается инициативная группа, в которую входят 50 киевлян.
Городская власть усилит контроль за состоянием спортивных сооружений и других мест для проведения массовых мероприятий. Утвержден состав специальной комиссии. Первым уже в феврале проверят Дворец спорта. Далее по плану - стадионы "Динамо" и "Спартак", который как раз реконструируют. Основанием для проверки будут типичные инструкции и правила эксплуатации сооружений с учетом местных условий и их специфики. Комиссия будет определять эксплуатационную надежность и стойкость строительных конструкций, а также возможные пути эвакуации зрителей и участников. После проверки будет выдаваться соответствующий акт - сертификат, действительный в течение двух лет.
Специальные рабочие группы, в которые вошли представители коммунальных предприятий, а также постоянных комиссий и депутатских фракций Киевсовета, проверили 303 объекта, которые находятся в собственности столичной подземки и переданы в арендное пользование организациям разных форм собственности. В целом это .площадь в 6305,5 кв. м, на 7% которых обнаружены нарушения арендных договоров. В метрополитене создадут отдел, отвечающий за арендные отношения. В случае их нарушения арендные договора будут расторгаться в судебном порядке. Несанкционированная торговля будет ликвидирована. На сегодняшний день стоимость квадратного метра (с учетом служебных помещений) составляет 354,49 грн., а на станциях метрополитена - 389,46 грн.
Украiна молода
14.02.2007
Безпритульним є де притулитися; Рубрика: "Суспільство"; Стр.6; Авторы: Вікторія ДОЛГОВА
В українських містах курсують мобільні станції допомоги, які рятують «дітей вулиці». У березні спеціально обладнаний мікроавтобус з"явиться і в Києві. Проблема «дітей вулиці» в Україні не дає про себе забути: щодня тисячі позбавлених домашнього тепла підлітків на наших очах вживають алкоголь, нюхають клей, жебракують та вчиняють злочини. За подолання цієї невтішної ситуації в нашій країні взялися Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» та «Європейський рух в Україні». Не без епатажу, звісно. Наприклад, на прес-конференції, присвяченій проекту «Допомогти дітям вулиці», організатори роздали журналістам загадкові чорні згортки — із пакета для сміття та скотчу. Всередині цікаві знайшли упаковку «легендарного» клею та пакет до нього. «Сміття — це ті умови, у яких перебувають діти вулиці», — прокоментували організатори свій задум поділитися шматочком «вуличної» атмосфери.
Офіційні дані щодо дитячого жебракування в Україні вражають: на вулиці живе близько 130 тисяч дітей віком від 8 до 16 років. 20 відсотків із них є біологічними сиротами, але решта має одного або обох батьків. Кожен третій маленький мешканець тепломереж, де найчастіше ночують безпритульні, постраждав від жорстокого ставлення до нього в родині, ще ж третина дітей вдома голодувала. Кожен другий наш своєрідний «сусіда» вживає алкоголь і наркотики, 10 відсотків із них є неписьменними, а решта мають рівень знань, що не відповідає віку дитини. За свідченням соціологів, вуличні українці відносяться до так званого латиноамериканського зразка, тобто, позбавляючись дому, не мають підтримки з боку держави.
Задля того, щоб хоч якось змінити цю невтішну ситуацію, ще 2003 року проект «Допомогти дітям вулиці» запровадив першу мобільну станцію допомоги в нашій державі. Спеціально обладнаний мікроавтобус, завдяки якому безпритульні діти можуть отримати гарячі обіди, першу медичну та гігієнічну допомогу, соціальну й психологічну консультацію спеціаліста, щодня прямує однаковим маршрутом та робить зупинки у відомих дітям місцях. Зараз такі «притулки на колесах» успішно діють уже у Львові, Тернополі, Хмельницькому, Донецьку та Івано-Франківську. Благодійники обіцяють поступово розширювати територію курсування мобільних станцій, тож у березні одна з них має з"явитися у столиці. Також заплановано впровадження проекту у Рівному та Одесі.
«Перед запуском програми ми проаналізували ситуацію з безпритульними дітьми та були вражені тим, наскільки поганими є умови життя та ставлення до них у спеціалізованих закладах, — розповідає президент фонду «Карітас України» Андрій Васькович. — Не витримуючи, вони просто тікають звідти. Повертаються на вулицю і з великим негативом та підозрою ставляться до будь-якої допомоги, що пропонується їм. У першу чергу ми прагнемо заручитися підтримкою, розумінням та довірою безпритульних дітей. Від того, наскільки вони будуть відкриті нам, залежить успіх проекту». Пан Андрій відкриває таємниці спілкування з маленькими волоцюгами: «Дуже цікавий феномен — це харчі, які не є основною проблемою для дітей вулиці. Але за допомогою їжі ми входимо в контакт iз дітьми».
Звісно, існує й немало противників подібних програм, які дорікають організаторам їх «підживленням» вуличного способу життя. Мовляв, «надаючи дітям певний комфорт, ви підкріплюєте їхнє бажання залишитися на вулиці». На такі закиди меценати мають свою відповідь: «Ми перешкоджаємо ще більшому деградуванню дітей та допомагаємо знайти наснагу та силу для того, щоб вижити», — коментує Андрій Васькович.
«У майбутньому разом iз нашими партнерами з-за кордону ми розробимо концепції щодо того, які перспективи зможемо надати дітям вулиці, — ділиться планами президент благодійного фонду. — Це буде повернення їх до сімей, державних інтернатів або альтернативні варіанти життя, наприклад мешкання під опікунством».
Президент Європейського руху в Україні Олександр Білецький розповідає, що нині всі подібні соціальні проекти фінансуює Європейський Союз. «Наша ідея — силами громади зібрати в Києві гроші на купівлю мікроавтобуса та річну оплату роботи спеціалістів», — каже він.
Багато розповідали організатори акції й про відчуженість української громадськості від проблем, що ріжуть очі. Олександр Білецький згадує, як одного разу волонтерський мікроавтобус у Хмельницькому просто закидали пляшками мешканці двору, у якому той зробив тимчасовий пункт допомоги. «Коли у нашої дитини вкрадуть мобільний телефон або згвалтують чиюсь дочку — от тоді це стає нашою проблемою!» — каже він.
ДОВІДКА «УМ»
«Карітас» є всесвітньою мережею благодійних фондів та установ. Основна місія цієї організації — меценатство та здійснення християнської соціальної роботи. Міжнародний благодійний фонд «Карітас України» є проектом Української греко-католицької церкви та існує з 1993 року.
«Європейський рух в Україні» є Всеукраїнською громадською організацією та офіційним представництвом в Україні та Українською національною радою міжнародного європейського руху.
ДОПОМОГА
У столиці стартує акція, під час якої кожен небайдужий може перерахувати свої кошти на подолання проблем дитячої безпритульності. Для цього створений банківський рахунок благодійного фонду «Карітас-Київ» (2600003002593 у КФ ВАТ «Кредобанк» МФО: 321897, Благодійний фонд «Карітас-Київ» ЗКПО 21477781. Призначення платежу: благодійний внесок на статутну діяльність) та спеціальний SMS-портал (повідомлення з текстом 55 на короткий номер 5900, вартість — п’ять гривень із ПДВ). Також можна вкинути гроші до однієї зі спеціальних скринь для пожертв або просто привезти в «Карітас-України» дитячі книги, ласощі, одяг та іграшки. Необхідні адреси та подробиці проведення акції містяться на інтернет-сайті www.kids.net.ua.
URL: ссылка скрыта
Українська столиця
02.02.2007
БЕЗПРИТУЛЬНИМ - ДОМІВКУ І РОДИНУ; Стр.26; Авторы: Валентина ЮРЧИШИНА
На виконання Указу Президента України "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей" у Києві при міському притулку для неповнолітніх буде відкрито відділення соціально-психологічної реабілітації для дітей "групи ризику".
З цією метою Медико-оздоровчий соціально-реабілітаційний центр для неповнолітніх реорганізують, створивши Центр соціально-психологічної реабілітації для дітей "групи ризику" відповідно до чинного законодавства.
Крім того, постійно інформуватимуть районні служби у справах неповнолітніх про дітей, які втратили батьківську опіку та піклування і потребують невідкладного вирішення подальшої долі. Районні служби у справах неповнолітніх забезпечать автотранспортом, аби надавати оперативну допомогу бездоглядним та безпритульним дітям.
Для вилучення неповнолітніх з вулиці, надання їм комплексної дієвої допомоги та реабілітації започаткують проведення спільних цілодобових профілактичних рейдів "Діти вулиці".
Активізується робота щодо відкриття та забезпечення функціонування дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей. Багатодітним сім'ям, які виховують вісім і більше дітей, закуплять автомобілі "Газель".
16.02.2007
"Генерали теплотрас і підвалів"; Стр.26; Авторы: Тетяна ЛИСТОПАД
Майже 300 тисяч маленьких волоцюг жебракують і живуть на вулицях міст України
Не так давно ми дружно, зі сльозами на очах, співпереживали тяжкій долі "генералів піщаних кар'єрів", обурювались жорстокістю і байдужістю заможного світу. Нині ж вітчизняні "генерали теплотрас і підвалів" викликають у пересічного платника податків байдужість.
2005
року до підрозділів міліції доставлено понад 36 тисяч неповнолітніх жебраків та волоцюг. Через бездоглядність лише за І квартал 2006 року неповнолітні скоїли 140563 злочини. За даними офіційної статистики в Україні жебракують та живуть на вулиці 130000 (неофіційна цифра - до 300 тисяч) дітей від 8 до 16 років. П'ята частина з них - біологічні сироти, решта - мають одного або двох батьків, але змушені були піти з дому через асоціальне поводження "татусів" та "матусь".
10% з них - неписьменні, а інші мають рівень знань, що не відповідає віку. Самостійно покидають домівку діти вже з 6-7 років, більшість дітей вулиці - молодші 14 років. Непоодинокі випадки, коли діти живуть на вулиці по 7-8 років.
Лише окремим щасливчикам доля дарує шанс потрапити до прийомної сім'ї або дитбудинку сімейного типу. Ми ж заспокоюємо себе: про них зобов'язана подбати держава, для цього є міліція, нехай і ловить...
Змінити громадську думку, спонукати громадян України зробити крок назустріч "нічийним" дітям вулиці, завоювати довіру останніх і допомогти їм повернутись до нормального життя має на меті проект "Допомогти дітям вулиці", представлений нещодавно у столиці Міжнародним благодійним фондом Карітас України та Європейським рухом в Україні. У рамках проекту з 2003 року у шести містах (Хмельницький, Львів, Донецьк, Тернопіль, Івано-Франківськ, Київ) реалізується комплексна програма, спрямована на підтримку реабілітаційних центрів для дітей вулиці, надання їм харчування та медичних послуг безпосередньо "за місцем проживання".
Андрій Васькович, президент Карітас України, зазначив, що насправді ці діти не мають реального вибору. Зазвичай, їх уже повертали у сім'ї, або ж вони "скуштували" життя у виховних закладах, зазнали там образ і принижень - чи від дорослих, чи від ровесників. Тому й тікають. Діти вулиці не довіряють дорослим, бояться відвідувати стаціонарні заклади, де їм могли б допомогти, навіть їдальні чи притулки, де б могли переночувати. Тому допомога надається через так звані мобільні станції для роботи з дітьми вулиці. Приміром, у Донецьку така станція (спеціально обладнаний мікроавтобус) щодня вирушає за заздалегідь відомими графіком і маршрутом. На ній працюють водій, медсестра і соціальний працівник, він же - психолог. Діти, приходячи на зупинку станції, отримують гаряче харчування, першу медичну та гігієнічну допомогу, необхідний одяг, соціальну та психологічну консультацію. Жодного примусу - лише доброзичливість і бажання допомогти.
Якщо у відвідувачів станції виникне бажання спробувати змінити своє життя - соціальні працівники проконсультують і допоможуть звернутися до відповідних служб. Та головне завдання - допомогти вижити, зробити перебування на вулиці безпечнішим. Адже кожен другий з безпритульних вживає алкоголь чи наркотики, вже з 10 років і хлопці, і дівчата залучаються до проституції.
Допомогти може кожен - стверджують автори проекту. Раніше фінансову допомогу надавали міжнародні організації. Тепер настав час самим українцям долучитися до розв'язання власних проблем, тому кошти на мобільну станцію для Києва планують зібрати в Україні, залучивши до цього і зірок естради, і бізнесменів, і пересічних громадян. Варіантів допомогти чимало: перерахувати гроші; принести книги, одяг, іграшки; взяти участь в акціях проекту як волонтер; розповісти про нього рідним, друзям чи знайомим.