Geum.ru

Уберезні відкриється перша в Києві мобільна станція для роботи з безпритульними дітьми.; Передача: "Киевское время"; Час Виходу: 18: 50

Вид материалаДокументы
«Оглядач» допоможе дітям
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Оглядач

29.01.2007

Web-конференція



А.Васькович, О.Білецький

29 січня на «Оглядачі» відбулась веб-конференція Президента Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» Андрія Васьковича та Президента Європейського Руху в Україні Олександра Білецького, присвячена дитячій безпритульності в Україні та старту інформаційної кампанії "Допомогти Дітям Вулиці"

Дата проведення: 2007-01-29 11:30:00


48.

Владимир:

Марка вашего личного автомобиля госп. благодетель, и источник происхождения финансовых средств вашего авто (желательно назвать страну профинансировавшую...)

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: В мене два автомобіля: Toyota Corolla i Mercedes-500.

Обидві машини куплені за мої особисто зароблені гроші. Я маю бізнес в Латвії, він дозволяє мені відчувати себе незалежною людиною.


47.

Анонім:

Какие у вас ежемесячные доходы, госп. благодетель?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Достатні для того, щоб щось від себе віддавати іншим і не боятися писати своє ім'я.

46.

Сергей:

как коммерческая организация может подключится к вашему проекту?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Зв’яжіться по одному з телефонів або по мейлу, що є на сайті www.kids.net.ua


45.

Аноним:

Андрей, а какое отношение вы имеете в треннингу "Решение и перспективы", на котором вы и собрали те 50 человек, что "в свободное время занимаются проектом"? Стоит ли напомнить, что каждый из этих 50-ти отдал 1000 евро за прохождение тренинга? Может хотя бы часть этих денег стоило бы направить в фонд? А если еще учесть, что деятельность этого треннинг-центра очень сомнительная (типичное финансово-пирамидальное разводилово по принципу "приведи друга") - то возникают определенные сомнения в честности и "Каритаса", который вы представляете...

А.Васькович, О.Білецький:

А.В.: Про згадані тренінги мені нічого не відомо. Наша організація не проводить жодних навчань та тренінгів, участь у яких є платною для учасників.

44.

Сергей:

ви говорите сейчас об одной мобильной станции. Какой ее будет маршрут. Будет ли это только Киев?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: На сьогодні мобільні станції працюють в Донецьку, Хмельницькому, Львові, Тернополі. В Києві ми плануємо почати роботу мобільної станції в березні цього року.


43.

Анонім:

Вот вы ответили что советские детские дома готовили пушечное мясо для Вьетнама, Кореи, афганистана, Анголы, а вот итересно - на ваш взгляд ваш фонд формирует больше пушечное мясо для войны с Россией, или донорские органы "усыновленных" детей для Европейского ... сду по недавним сообщениям СМИ, им нужны донорские органы здоровых детей из благополучных... ?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Ми робимо абсолютно конкретні речі для конкретних дітей, створюємо конкретні результати нашої діяльності, робимо це публічно.

42.

Сергей:

web-страничка -- это , конечно, хорошо, но, к сожалению, далеко не все жители Украины явялются пользователями Интернет.

Есть ли какая-то информационная линия поддерки?


А.Васькович, О.Білецький:

А.В.: У містах, де працюють проекти допомоги дітям вулиці, є соціальні центри, куди діти та дорослі звертаються за допомогою. У Львові тел. 038 32 72 08 44, у Тернополі 038 0352 52 15 17, у Донецьку 038 093 746 98 45, у Хмельницькому 038 0382 78 59 88.

41.

Світлана:

Як законодавчо врегульована боротьба з дитячою беспритульністю? Що робить Верховна Рада для того,щоб не було беспритульних дітей?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Запитайте про це у представника партії, за яку Ви проголосували на минулих виборах. Порадьте це саме зробити Вашим колегам, друзям, рідним.

40.

Лариса:

Що на Вашу думку повинна робити держава і громадянське суспільство для того,щоб не було "дітей вулиці"? Адже,погодьтеся це ненормально,що українські діти не мають даху над головою,в той час коли цивілізована Європа опікується безпритульними вуличними тваринами,т.я. дитяча беспритульність для них нетипове явище.

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Перше – проблема дітей вулиці є загальноєвропейською проблемою. На мій погляд, ми мало чим відрізняємось від решти цивілізованої Європи. Ми така сама цивілізована Європа і у нас так само переймаються як проблеми дитячої безпритульності, так і проблемами вуличних тварин. Принаймні, в мене особисто немає жодного комплексу з цього приводу. «Карітас України» дуже активно співпрацює з «Карітасом Німеччини» щодо питань дитячої безпритульності та дітей вулиці, тому що ця проблема є також дуже актуальною також і для Німеччини. Можливо, у нас є різниця в причинах, чому діти йдуть на вулицю, але наслідки однакові. А що повинна робити держава (тобто, ми)? Створювати робочі місця, поважати людей, не бути байдужими. Якісь абсолютно прописні істини.


А.В.: У всіх країнах є проблема безпритульності, але там створени різни заклади допомоги таким дітям та дорослим. Тому явище безпритульності не залишається таким гострим у країнах західної Європи. Особливість допомоги безпритульним на Заході полягає в тому, що цим займаються не урядові організації за фінансової підтримки уряду.


39.

Елена:

Все Ваши ответы - это просто вода, создается впечатление, что Вы просто не знаете, что делает ваш фонд. Наблюдается постоянное противоречие, то Вы требуете, чтобы каждый что-то сделал для этих детей, а когда получаете конкретный вопрос просто не в состоянии не него ответить!

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Ми говоримо про дві міжнародні організації, які об’єднали свої зусилля для здійснення цього проекту. Говорю я про те, щоб кожен щось зробив, тому що жоден фонд чи всі фонди разом взяті не вирішать соціальні проблеми суспільства без участі самих громадян. Говорю тому, що свято переконаний в тому, що це питання особистої відповідальності кожного, в тому числі і моєї, за те, що відбувається навколо мене. Конкретно про роботу проекту можете подивитись на сайті: www.kids.net.ua, а можете приєднатись до нас, як волонтер, і особисто взяти участь в проекті. Я думаю, що тоді у Вас буде значно менше негативних римарок.


38.

Сергей:

является ли работа в фонде для вас основным источником личного дохода?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Для мене взагалі не є ніяким джерелом доходу. З фінансової точки зору я працюю, як волонтер з цим проектом. Якраз я особисто свою задачу бачу в тому, щоб залучити якомога більше грошей для роботи проекту, а також залучити свої особисті можливості (друзів, партнерів, колег...) до підтримки проекту.


37.

Сергей:

В нашем обществе пока еще сильно недоверие к благотворительным фондам.

Как, по-вашему, можно повысить доверие?

Ведь вместе можно сделать значительно больше нежели по-одиночке.


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Я думаю, що саме перше, що тут можемо зробити, - просто якісно звітувати про гроші і про роботу, якомога детальніше, якомога конкретніше.


36.

Євгенія:

Розкажіть будь-ласка, що за функції буде виконувати мобільна соціальна станція?


А.Васькович, О.Білецький:

O.Б.: Робота на вулицях – це основна частина діяльності проекту. Основне завдання роботи на вулиці – це налагодити зв’язок із дітьми вулиці, викликати у них довіру до дорослих, та через щоденні контакти з дітьми вплинути на їхнє бачення життя, допомогти їм знайти законні шляхи виживання та показати, як захистити себе з допомогою державних соціальних служб, і т.д. Робота із дітьми на вулицях здійснюється за допомогою мобільної станції. Мобільна станція (мікроавтобус з необхідним обладнання для соціальних працівників та дітей разом із командою у складі трьох осіб слідує за визначеним маршрутом на зустріч до дітей. Про місце зупинок та час прибуття на зупинку мобільної станції дітей заздалегідь повідомляється. Команда надає послуги дітям безпосередньо на вулицях міста. На зупинці діти можуть отримати кваліфіковану пораду чи консультацію, першу медичну допомогу, інформацію та консультації щодо захворювань, які передаються статевим шляхом, ВІЛ / СНІД, наслідки наркотичної залежності і т.д., а також гарячий обід. На зупинці мобільної станції приймаються усі потребуючі діти, не залежно від місця проживання, національності, релігійної приналежності, віку. Через розмови на вулицях соціальний працівник намагається вплинути на поведінку дитини, допомогти подолати її труднощі і показати, як можна вижити за допомогою Карітасу, інших НУО чи державних соціальних установ.


Під час невимушеної розмови працівник з’ясовує у дитини інформацію про її сім’ю та причину бродяжництва та бездоглядності. Така інформація є конфіденційна та використовується виключно для внутрішньої роботи проекту, і надається лише правоохоронним органам на письмовий та обґрунтований запит. Така інформація потрібна для того, щоб з’ясувати чи не перебуває дитина у розшуку, встановити та налагодити зв’язок із її батьками або іншими родичами та допомогти дитині повернутись у нормальні життєві умови.


Роздача гарячих обідів на вулиці є важливою частиною мобільної роботи з дітьми. Така підтримка може часто бути ключем до дитини, так як українські діти, що живуть у важких життєвих обставинах (навіть ті, які живуть у сім’ях), страждають від недоїдання. Навряд чи працівник Карітасу зможе встановити з ними контакт, давати їм поради та консультації чи намагатися змінити їх стиль життя, коли діти будуть голодними. Завдяки роздачі дітям безкоштовних гарячих обідів працівникам легше завоювати їх довіру, адже даючи їм їжу вони не очікують нічого навзаєм – для деяких дітей це зовсім нове відчуття.


А.В.: Основне завдання мобільної станції налагодити контакт з дітьми, викликати в них довіру до дорослих та дати відчути турботу, якої багато хто з них позбавлений. Послуги мобільної станції включають надання психологічної підтримки, інформації та консультацій, медичний догляд, перша медична допомога, супровід до медичних закладів, санітарні та гігієнічні послуги та роздача гарячої їжі.


35.

Семенова Ирина (Киев:

Вопрос национальной безопасности в аранжировке США звучит более чем "забавно", если позволено будет это так назвать... С этой точки зрения нас всех нужно просто к ногтю или еще похуже, ведь им же так гораздо удобнее и безопаснее..)

это Вы зря про нацбезопасность, сами себе вакуум здесь создаете... кто же Вам после этих слов поверит..)


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Яке запитання, така й відповідь. А з приводу національної безпеки… Я особисто, як громадянин України, на ці питання дивлюсь з точки зору громадянина найбільшої в Європі країни.


34.

Елена:

Сколько денег нужно для строительства, содержания и штата квалифицированных сотрудников (психологи, учителя, доктора, няни, повара)детского дома для трудных детей, имеется в виду детей с поломанной психикой?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: У дітей з психікою все нормально. Це у наших громадян з психікою не завжди все нормально. Треба думати не про те, скільки коштує дитячий будинок, а про те, що зробити для того, щоб дитячих будинків не було взагалі.

33.

Елена:

Почему государство не в состоянии организовать детсткие дома для детей улицы, на подобии домов Макаренко?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: А чому взагалі в нас є діти, які живуть в дитячих будинках? Я знаю, що в дуже багатьох країнах таких дітей просто в природі не існує, а черги на всиновлення дітей тривають роками для батьків, які хочуть всиновити дитину. Це питання кожен має задати собі. Ви, наприклад, собі його задавали?


32.

Олексій (Київ):

Як давно працює проект, кампанія по допомзі Дітям Вулиці ? В яких містах він вже працює ? Які результати діяльності ?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Проект працює з 2003 року. На сьогодні проект діє в Донецьку, Києві, Хмельницькому, Львові, Дрогобичі, Івано-Франківську, Коломиї, Сокалі, Тернополі.


31.

Денис:

Как то раз, совсем случайно, мне довелось столкнуться с людьми, которые осуществляют реальную помощь детским домам. Я понимаю, что «дети улиц» это следствие непродуманной (возможно еще не реализованной) государственной социальной политики, но если не разглагольствовать на темы политики, а перейти к реальным примерам – зачастую эти дети требуют достаточно серьезной социальной реабилитации и одной профессиональной помощи детских психологов не обойтись, для выравнивания критериев оценки в сознании требуются серьезные и основательные коррективы. Интересен вопрос, как Вы планируете работать с детским сознанием: методик, насколько мне известно на текущий момент достаточно много, но многие еще не до конца отработаны на «благополучных детях» - возможно существуют некие методики разработанные именно для "детей улиц"?

А.Васькович, О.Білецький:

А.В.: У соціальних центрах для дітей вулиці працюють професійні психологи, які використовують різноманітні методи роботи з дітьми, що є часто розроблені нашими працівниками виходячи з специфіки ситуації в Україні та враховуючи вже напрацьований досвід в українських та міжнародних організацій.


30.

Грем:

Чи є якісь приклади допомоги конкретним дітям? Наведіть, будь-ласка


А.Васькович, О.Білецький:

А.В.: Карітас розпочав діяльність по допомозі дітям вулиці в 2003 році із заснування проекту Діти вулиці в м. Хмельницькому. Проект поширився на інші регіони, Львів, Тернопіль, Київ, Донецьк. Для нас важливим результатом є те, що діти змінюють свій спосіб життя, залишають вулицю, отримують освіту у професійно технічних закладах та працевлаштовуються. Деякі діти повернулись у родини, інтернати. Однак першим кроком є стабілізація дитини на вулиці. Щоби надати дитині силу та можливість вижити і боротися за свою перспективу.


29.

Семенова Ирина (Киев:

Существует много различных фондов благотворительных, но мне кажется, без возрождения веры в этих детях ничего не получится или получится нечто пренебрежимо малое. В частности, при Священном синоде Украинской православной церкви давно уже действует отдел "Благотворительности и социального служения". Этот отдел работает также и с "детьми улицы". Та же помощь, но не только материальная и физическая, но и духовная, что намного эффективнее возрождает людей к позитивной, плодотворной жизни.

Вопросы: 1) не хотели бы Вы обменяться опытом с подобными организациями и при возможности скоординировать свои действия, ведь Вы делаете общее дело, но хотелось бы чтобы оно было более цельным и объемным, чтобы не было как басне про рака, лебедя и щуку.

2) не возникало ли у Вас желания привлечь в свои мобильные центры помощи таким детям для социального служения священников или людей, которые могут направить детей в позитивное русло веры в Господа нашего Иисуса Христа? Лично я уверена, что тогда намного большее количество детей уходило бы с улицы и возвращалось в нормальную жизнь возрожденными без возврата к прежнему существованию.

не возникало ли у ВАс желание координировать свои действия с православными служителями,


А.Васькович, О.Білецький:

1.

О.Б.: Ми, безумовно, координуємо нашу роботу з організаціями, які професійно займаються проблемами дитячої безпритульності і зарекомендували себе своїми результатами в цій сфері, а також з різними державними структурами, які опікуються цим питанням.

Якщо кожен буде щось конкретне робити в цій сфері, я думаю, що рано чи пізно це питання просто зникне з порядку денного.


28.

Марина:

І ще питання: -Чому в нас неврегульоване питання з неблагополучними сім'ями! Коли дитина нібито і з батьками,але в той же час це просто жах для неї, і звернутись нікуди,і дітись... А звернувшись в міліцію - домашні проблеми це в нас "БЫТОВУХА"! Методи боротьби відсутні...


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Стосовно нашого проекту, ми практично в кожному місті щодня стикаємося з такими ситуаціями. Я думаю, що це не проблема якоїсь одної організації чи організацій, а проблема кожного окремого громадянина. Якщо Ви конкретно знаєте, яка дитина в такій ситуації потребує підтримки, зробіть щось, від Вас залежне, для того, щоб їй допомогти.


27.

Марина:

А чи є в нас такі будинки в які у будь-який момент може звернутись безпритульна дитина - без усіляких проблем! Де завжди її приймуть,нагодують, дадуть дах над головою...чи може вона(він) на це розраховувати і не боятись.


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Всі наші соціальні центри є такими, куди може звернутись будь-яка безпритульна дитина без жодних проблем, незалежно від віку, статі, національності, раси, віросповідання, тощо.


26.

Саня:

Планируете ли Вы издание и распространение материалов по работе просто окружающих людей с подобными детьми? Например, я просто не знаю куда зачастую обратиться.

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Власне, це те, про що ми писали нижче. Для того, щоб щось зробити, не обов’язково треба якась структура чи організація. Завжди є люди поруч, які можуть потребувати від Вас якоїсь допомоги. А якщо Вас цікавить саме участь в наших проектах, адреса і контакти є на нашому сайті: www.kids.net.ua


25.

Бельча:

Скажите пожалуйста, кто Вы по профессии и как Вы стали ПРЕЗИДЕНТаМИ таких организаций?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Я за освітою – юрист-міжнародник. До цього я очолював Інститут досліджень зовнішньої і оборонної політики України.


24.

Україна молода:

Якісь результати вже є?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Частково результати описані на сайті www.kids.net.ua. А так, безумовно, є.


23.

Саня:

Планируете ли подключать или вазимодействовать с другими общественными и благотворительными организациями, церковью?


А.Васькович, О.Білецький:

А.В.: Карітас України постійно намагається працювати з іншими організаціями, зокрема у сфері допомоги дітям вулиці. Це така велика проблема, яку подолати не під силу одній організації. Вона потребує зусилля усього суспільства. Важливим є координувати допомогову діяльність та обмінюватися досвідом як в Україні так і міжнародному контнексті. Карітас України наприклад проводить навчання для своїх співробітників залучаючи українських та закордонних спеціалістів.


22.

Анонім:

А як от я, звичайний громадянин, який може пожертвувати 50-100 грн, зможу знати куди і кому пішли ці гроші? Звітність якась ведеться?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Ми почали ставити скрині для пожертв в публічних місцях. Також на сайті www.kids.net.ua є реквізити Фонду. Ми плануємо щомісяця біля цих скринь і відповідно на сайті звітувати, скільки грошей зібрано і куди конкретно, для чого, яким дітям вони були використані.


21.

Грем:

Що конкретно ви робите і на що і для кого конкретно збираєте гроші?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Можете подивитись на нашому сайті: www.kids.net.ua Там конкретно описано, що і в якому місті ми робимо, скільки дітей і яку допомогу отримують.

Зараз ми збираємо гроші на роботу мобільної соціальної станції в Києві.


20.

Василий:

Здравствуйте

Я отец абсолютно согласен с Аллой

Несколько раз видя попрошаек с маленькими детьми на руках пытался призвать доблесную милицию проверить документы "мамы" и здоровье малыша

На что милиционеры мне дружелюбно кивали и шли дальше патрулировать свой участок как ни в чем не бывало

Как быть в этих случаях?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Я б, наприклад, в такій ситуації попросив цього міліціонера представитись і, як мінімум, написав би скаргу. В мене є особистий приклад. В мене в машині розбили скло, прямо під будинком, де я живу, і вкрали документи. Дільничний пункт знаходиться прямо в цьому ж будинку. Коли я прийшов туди для того, щоб написати заяву, дільничний сказав, що не прийме від мене заяву, поки я не куплю йому пачку паперу формату А4 і канцтовари. Я написав листа на ім’я міністра внутрішніх справ і зробив копії всім відповідним чиновникам від найвищого до найнижчого рівня в місті приблизно такого змісту: «Прошу забезпечити такий дільничний пункт папером А4, канцтоварами, тому що в мене відмовляються прийняти заяву без цього…» І в мене через два тижні змінили дільничного.


19.

Дима:

Вопрос - глобальный, 10 лет спустя - какими мы хотим видеть детей улиц? Глобальная задача спасти, предостеречь, уменьшить число уличного населения, или полностью решить проблему?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Я думаю, що вирішити проблему дітей вулиці. Думаю, що ми достатньо багата країна, яка може самостійно вирішувати такі проблеми. Очевидно, що у нас не має бути в принципі таких проблем або подібних.


А.В.: Це є проблема яку неможливо повністю подолати. Оптималний варіант є повернення дитини в родину або в середовище максимально наближене до родини. Необхідно створити різновидні способи та місця допомоги відповідно до потреб дітей вулиці. Важливим є подолати першопричини виникнення явища безпритульності, тобто привентивна робота.


18.

Александр Цепко:

Скажите какие Ваши ожидания от этой информационной кампании? Насколько Вам кажется вопрос социальной ответственности СМИ сейчас актуален для Украины, ведь именно СМИ будут Вашим основным инструментом...


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Я думаю, що це дуже-дуже актуальне питання, але найважливіше, на мій погляд, - це показати позитивні приклади і діючі моделі такої соціальної відповідальності і соціальної роботи. У нас якийсь часто мазохістичний підхід до самих себе і до своєї країни. Насправді, ми живемо в фантастичній країні, найбільшій в Європі, з блискучою історією і, на мій погляд, з таким самим блискучим майбутнім. Просто треба змінити підхід, відійти від тотальної позиції жертви і оборони на підхід переможців, людей, які самі створюють своє майбутнє. Будь-яка перемога лежить в голові і не залежить ні від нафти, ні від газу, ні від природніх багатств. Наприклад, Японія не має практично ніяких природніх ресурсів, а Британія побудувала свою імперію на скелі, теж без всяких природніх ресурсів. Африка – найбагатший континент на світі, де є все – і нафта, і газ, і діаманти, і золото. Але це нічого не значить, тому що будь-яка перемога знаходиться в голові.


17.

Богдан:

Добрый день... В чем заключается главная цель данной акции? Какие результаты вы хотите достичь?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Головна ціль акції – це показати, що кожна окрема людина може змінити світ навколо себе, що ми не маємо весь час казати, що хтось має вирішити проблеми навколо нас – президент, прем’єр-міністр, депутати, мер, тощо. Ми самі можемо робити дуже багато. Головна ціль акції – показати приклади такої роботи, залучити відомих людей, великі компанії, показати, що спільними зусиллями можна змінити якість життя не абстрактних («мир во всем мире»), а абсолютно конкретних дітей, з якими можна поспілкуватися, до яких можна доторкнутися…


16.

Грем:

А взагалі, що це за діти? У них немає батьків і вони живуть на вулиці? Чи вони з притулків втікають?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Діти різні. Є сироти, є соціальні сироти (ті, що мають батьків юридично, а не фактично), є діти, які втікають з дитячих будинків, є діти, які просто живуть в сім’ях з дуже несприятливими життєвими обставинами, де батьки алко- чи наркозалежні…


15.

Юра:

Як може допомогти у вашій справі приватний бізнес? Саме дрібний та середній. Дякую!

А.Васькович, О.Білецький:

А.В.: Можна допомогти різними способами. Можна взяти патронаж над конкретним проектом для дітей вулиці. Тобто підтримувати фінансово або речевою допомогою діяльність проекту. Основне не відвертатись від дітей.


О.Б.: Я згоден з Андрієм. Варіантів є безліч. Можна зібрати речі, можна купити іграшки, можна просто самому приїхати і присвятити частину свого часу конкретним дітям.


14.

Алёна Ломакина:

Скажите, пожалуйста, как могут помочь проекту обычные граждане?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: На мій погляд, звичайні громадяни просто мають подивитися навколо себе – хто живе у них в під’їзді або будинку. Дуже часто люди, які потребують насправді допомоги, поруч. Іноді достатньо просто передплатити дитячий журнал на адресу якогось дитячого будинку. Це теж допомога якійсь конкретній дитині. Між іншим, ця передплата в середньому на рік коштує 20-30 гривень. Це каву випити вдвох… А для якоїсь дитини це буде цілий світ. І тут теж не треба ніяких фондів і організацій. Або нагодувати. Або речі віддати. Є тисячі-тисячі варіантів, як особисто бути внеском в життя людини, яка потребує допомоги.


А.В.: Найбільш ефективно підтримувати матеріально та морально організації, які серйозно працюють з дітьми вулиці, які включають в свою роботу також волонтерську допомогу.


13.

Святослав:

ще одне питання - Як відсотково виглядає бюджет Карітас - який відсоток західної допомоги, який українських благодійників, який державних дотацій.


А.Васькович, О.Білецький:

А.В.: Більшість проектів фінансується адресною допомогою від наших партнерів зза кордону, як приватних так і урядових організацій. Деякі пілотні проекти фінансуються Євросоюзом. Але є вже також значна підтримка проектної діяльності з України. Зокрема на місцевому рівні. За останній час зросла допомога з боку підприємництва, що вказує на небайдужість та зріст солідарності в суспільстві.


12.

Святослав:

питання на цьому форумі- озлоблені. Люди не вірять у результативність вашої роботи або нічого про неї не знають. У Вас є якесь бачення залучення не-членів ваших організацій до допомоги дітям? тобто особа, що має 4 години вільного часу на тиждень може якось бути корисна?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: У нас є абсолютно фантастичні приклади громадської участі. Сьогодні ми маємо біля 50 людей, які добровільно, у вільний від роботи час, часто за свої гроші, в той чи в інший спосіб допомагають в реалізації цього проекту. На мій погляд, те, що роблять ці конкретні люди, подиву гідне. А якщо людина має 4 години вільного часу, я думаю, вона може знайти абсолютно конкретну дитину або кілька дітей, які потребують саме вашої допомоги. Для цього не треба організацій чи фондів. Якщо кожна людина запитає себе: «Що я можу зробити?», напевно, дуже багато зміниться в нашому житті.


11.

Святослав:

Ваша точка зору на проблему дітей-жебраків , що потрапляють на вулицю з вини батьків. Чи варто позбавляти таких батьків батьківських прав?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Позбавляти батьківських прав варто, але треба боротись не з наслідками, а з причинами – що змушує цих батьків доводити себе і свою родину до того, що діти потрапляють на вулицю?


А.В.: Важливіше є працювати з такими батьками, щоб дитина мала змогу виховуватись у родині. Дуже часто самі батьки потребують допомоги та підтримки у вихованні дітей.


10.

P.S.:

Бесплатный сыр бывает только в мышеловке, а с беспризорщиной как-то справлялась наша страна и в послевоенную разруху; не правда ли, г-да "благодетели"?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Так, справлялась. Практично всі спецпідрозділи Радянської Армії формували з дітей з дитячих будинків і потім вони були «гарматним м’ясом» у В’єтнамі, Кореї, Латинській Америці, Афганістані, Анголі…


9.

Владимир:

Американцкая ментальность: если за девушку в ресторане платят, значит она согласна мыть ноги и - в люлю.

А интересно - какая люля ждет Украину от Вашего "благодийного" фонда - не ракеты ли нацеленные на Кремль из аэродрома уже где-то под Полтавой, чтобы шаровая нефть качалась не танкерами как из Ирака, а прямо трубопроводами через Берингов пролив?

И кстати: почему Южная Америка отделена от своего Северного соседа стеной типа Берлинской с колючей проволокой по Мексиканским границам?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Якщо з точки зору національної безпеки це треба буде робити, ми будемо це робити (це про ракети:)


8.

gmtw:

Яка зараз кількість безпритульних дітей в Україні?


А.Васькович, О.Білецький:

А.В.: За різними даними існує 120.000 безпритульних дітей в Україні.


7.

Драч:

Мужики,и не стыдно вам здоровым, холеным делать деньги на несчастьи других,тем более детей.

Прикрываться благотворительным фондом и отъедать себе морды, животы и счета в банках.

Не разу не слышал, чтоб вы накормили хоть одного бездомного малыша в Кировограде!

Это просто ЖЛОБСТВО!

Одумайтесь!


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Не коментую запитання. Думаю, що це приклад «патріотичної думки» на печі.


6.

журналіст:

Така ситуація. Йдемо ми з мамою по вулиці і бачимо кілька хлопців віком 10-12 років, а може, і менше. І вони нюхають клей. І довкола - купа дорослих. Зокрема, й міліціянт. І НІХТО НІЧОГО НЕ РОБИТЬ, ВСІМ БАЙДУЖЕ. Моя мама підбігла до тих хлопців, почала їх переконувати, мовляв, навіщо ж вам таке треба, от вам цукерки, печиво, тільки не чипайте цю гідоту. А до мами підійшов міліціянт і сказав "Жєнщіна, не трогайтє дєтєй". Знаєте, особисто мені, 22-річній людині, страшно, саме через таку цілеспрямовану байдужість. Я вже й не знаю, чи можливо так подолати. А ви як думаєте?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Без коментарів. Кожний діє відповідно до власних життєвих принципів. Нехай це залишиться на совісті цього міліціонера. Ми думаємо, що це нас не стосується, поки нас життя носом в це не ткне. А от коли у нашої дитини відібрали мобільний телефон, зґвалтували доньку, продають наркотики в школі – тоді це вже нас стосується безпосередньо. Я думаю, що і цього міліціонера це буде стосуватися рано чи пізно в той чи інший спосіб.


5.

Просто так:

Столько фондов "помощи" этим детям,столько благотворительных организаций,столько......А в Киеве на Крещатике Вы бываете,или на Оболоне возле Кишени,или..????Вы чего не видите сколько групп этих уже недетей там стайками бегает,клей нюхает,деньги просит...??Так кому идет помощь???


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Ми знаємо конкретно, кому йде наша допомога. Кожну дитину, якій надається допомога, ми знаємо не лише в обличчя, а знаємо про неї практично усе. І наші працівники знають, де у кого якась вавка і т.д. А підхід в таких запитаннях, на мій погляд, абсолютно деструктивний. В мене зустрічне запитання: а що Ви конкретно зробили для тих дітей, про яких Ви запитуєте? Може, організували збір іграшок чи речей серед знайомих? Може, нагодували?..


4.

Бельча:

Что фонды делают для беспризорников? На сколько это эффективно?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Що роблять різні фонди, я не знаю. Можу сказати за наш проект «Допомогти Дітям Вулиці». Перше, що ми робимо, - входимо з дітьми в контакт. Це ми робимо через так звану «допомогу на колесах» - це робота спеціально обладнаних мікроавтобусів, які їздять в місцях, де працює проект (на сьогоднішній день це 6 обласних центрів України) і дають дітям щоденно гарячі обіди і медичну і психологічну допомогу. Друге – це робота стаціонарних центрів, де діти можуть отримати елементарні речі – помитись, поїсти, і де з ними працюють вже професійні фахівці, де вони можуть відвідувати гуртки (комп’ютерний клас, вивчати іноземні мови), де їх вивозять на екскурсії. Третій етап – це інтеграція цих дітей в суспільство, це часто юридична допомога, якої потребують ці діти, допомога в працевлаштуванні для старших дітей, робота з сім’ями дітей і т.д.


3.

Сергей Сардыко (Ялта:

Летом очень много беспризорных детей приезжает на юг. Скажите, планируете ли вы проводить свою кампанию в Ялте и как ялтинским общественным организациям с вами связаться для координации действий?


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б. Стосовно півдня – в Одесі у «Карітаса Україна» ведеться проект допомоги ВІЛ-інфікованим дітям. Наступним кроком ми плануємо зробити проект «Допомогти Дітям Вулиці» в Одесі. В Одесі, напевно, одна з найкритичніших ситуацій з дитячою безпритульністю, тому що туди сотні дітей їдуть до моря і т.д.

Стосовно Криму - я думаю, що просто можна брати цю модель і впроваджувати її в Криму. Всюди є небайдужі люди. Наша ідея є та, що це питання особистої відповідальності кожного громадянина.


2.

Бабушка 4 внуков:

Нужно

1)Матерям, которые вышли нищенствовать от безысходности, государство обязано дать возможность жить и работать.

2) У матерей, полностью деградировавших, детей отбирать принудительно, а их лишать возможности пускать на свет продолжателей рода.

3) В каждом городе устроить пункт сбора одежды, игрушек. Привлечь к этому церковь.

4) Добровольно или принудительно обеспечить мед и санитарный контроль.

5) Ни один случай использования ребенка, как орудия вымогательства, не должен остаться без внимания органов.


А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Абсолютно згоден з Вами з приводу деградації. У таких випадках потрібно діяти відповідно до законодавства. Є стандартні процедури позбавлення батьківських прав. Просто тут є питання цінності кожної окремої дитини. Ми дуже часто не маємо інформації не лише про конкретну дитину, а й про сотні дітей – де вони, що з ними відбувається. Що можна зробити? Це і є питання, якими можуть займатися громадяни, громадські організації. Проблема є настільки велика, що одна або навіть десять організацій в масштабах країни – крапля в морі. Те, що ми робимо – це створюємо моделі, за якими можна вирішувати ці питання. Очевидно, що всі ці питання самі по собі ми не зможемо вирішити.


1.

Алла:

У меня есть маленькая дочка и я хорошо знаю, как ведут себя дети до 2-3 лет. Те малыши, которых таскают по метро мамаши-попрошайки ведут себя НЕНОРМАЛЬНО. Их явно обрабатывают, чтобы они беспрестанно спали либо безучасно пялились в пространство.

Скажите, проверяет ли кто-нибудь принадлежность этих детей, их состояние, воздействие на них всевозможными психотропными веществами? Если ли рычаги влияния на этих "родительниц"?

А.Васькович, О.Білецький:

О.Б.: Я думаю, що це якраз те питання, за яке мають відповідати відповідні державні органи – МВС, служба неповнолітніх… Інших варіантів я тут просто не бачу.


ссылка скрыта
«Оглядач» допоможе дітям

14.02.2007


У новому 2007 році «Оглядач» приєднався до масштабного соціального проекту «Допомогти Дітям Вулиці», організованого Міжнародним Благодійним Фондом «Карітас України» і Європейським Рухом в Україні.

Метою проекту є сприяння соціальній реінтеграції і забезпечення соціальної безпеки дітей, які проживають у дуже несприятливому соціальному середовищі. Проект вже діє в шести містах України: Львів, Донецьк, Хмельницький, Київ, Тернопіль, Івано-Франківськ. Заплановано запуск проекту в Одесі.

У рамках цього соціального проекту «Оглядач» розповість і покаже, як живуть діти, позбавлені батьківського тепла, якою важливою є для них допомога і головне, – ми всі можемо допомогти дітям повернути надію на стабільне майбутнє.

Допомогти дуже просто, головне – знати, хто потребує Вашої допомоги.

Фоторепортаж про «Дітей вулиці» дивіться тут.

Хто такі "Діти вулиці" - читайте тут.

ссылка скрыта