Об’єкт та предмет макроекономіки

Вид материала

Документы

Содержание Сукупний попит: сутність, складові частини, графічна інтерпретація. Цінові чинники сукупного попиту. Ефект відсоткової ставки Ефект чистого експорту Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація. К — обсяг капіталу; L Макроекономічна рівновага у моделі AD-AS: короткостроковий та довгостроковий аспект. Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація. 22.Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати. Пропозиція грошей 21.Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом або сукупною пропозицією. Відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією. Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви.

Подобный материал:

• Перелік питань до іспиту з курсу "Макроекономіка", 43.3kb.
• Економіка підприємства (0804), 184.77kb.
• Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
• Тема макроекономіка як наука, 540.79kb.
• План. Предмет макроекономіки. Методи макроекономічного аналізу. Функції макроекономіки, 118.9kb.
• Назва модуля: Математичні моделі мікро та макроекономіки Код модуля, 16.96kb.
• Курс загальної лінгвістики. К., 1998. 34-36 Зв’язок мовознавства з різними науками, 56.81kb.
• З м І с т вступ С. 3 Розділ 1 Об'єкт І предмет пошкодження об'єктів магістральних нафто-,, 232.92kb.
• План. Б. М. Визначення, предмет, об’єкт,суб’єкт органи управління бюджетом. Структура, 492.75kb.
• Назва реферату: Предмет, методи та функції макроекономіки. Економічна система Розділ, 445.66kb.

Нецінові чинники спричинюють переміщення кривої попиту у відповідний бік.

15. Сукупний попит: сутність, складові частини, графічна інтерпретація. Цінові чинники сукупного попиту.
    

Сукупний попит (AD) — це сукупність вітчизняних товарів і послуг, які мають бажання купити резиденти і нерезиденти з метою задоволення своїх платоспроможних потреб. Суб’єктами сукупного попиту є домогосподарства, підприємства, уряд та іноземці. У зв’язку із цим сукупний попит можна визначити як суму попиту домашніх господарств на споживчі товари і послуги, підприємств на інвестиції, урядового попиту на державні закупівлі та попиту іноземців, який дорівнює чистому експорту:

Y^AD = C + I + G + NX. Сукупний попит є категорією ринку, на якому ціна відіграє головну регулювальну роль — пов’язує між собою сукупний попит і сукупну пропозицію. Інші чинники сукупного попиту враховуються в його функції як зовнішні екзогенні змінні.

Сукупний попит знаходиться в оберненій залежності від ціни. При цьому під ціною розуміється загальний рівень цін в економіці, тобто ціна ВВП. Отже,Виразимо залежність між сукупним попитом і ціною за допомогою графіка.На горизонтальній осі відкладемо обсяг реального ВВП, який відображує сукупну кількість товарів і послуг (Y), а на вертикальній — загальний рівень цін на товари та послуги (Р).

Крива сукупного попитуЯк видно з графіка, у разі зниження ціни від P₁ до P₂ сукупний попит збільшується від Y₁ до Y₂. Отже, сукупний попит є спадною функцією від ціни. Тому крива сукупного попиту має від’ємний нахил. Ринковий попит знаходиться в безпосередній залежності від ціни: чим вища ціна, тим менший попит,і навпаки. Такий характер впливу ціни пояснюється ефектом доходу і ефектом заміщення.

Між сукупним попитом і ціною національного продук­ту існує опосередкована залежність, яка проявляється через три фактори: ефект відсоткової ставки, ефект багат­ства, ефект чистого експорту.

Ефект відсоткової ставки полягає в тому, що при зрос­танні цін покупцям товарів та послуг потрібно більше грошей для оплати угод.).

Ефект багатства виражається в тому, що при зростанні цін реальна вартість, тобто купівельна спроможність, накопичених фінансових активів із фіксованим доходом (облігації, строкові депозити тощо), що знаходяться у на­селення, зменшуються.

Ефект чистого експорту відбиває вплив зовнішнього сектора економіки на сукупний попит і ВВП. Він прояв­ляється тоді, коли ціни на вітчизняні товари зростають або зменшуються порівняно з цінами на іноземні товари.

17. Сукупна пропозиція у довгостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
    

Сукупна пропозиція (AS) – це сукупність товарів і послуг, які виробляють національні підприємства для продажу на ринку з метою отримання прибутку. Основою довгострокової сукупної пропозиції слугує інструментарій класичної теорії. Згідно з цією теорією повна зайнятість є нормою для економіки, оскільки можливі відхилення від неї швидко усуваються за допомогою абсолютно гнучких цін і зарплати. Якщо сукупний попит збільшується в умовах повної зайнятості- зростуть ціни. Підприємства намагатимуться найняти більше працівників, роботодавці змушені підвищувати зп. Вона зростає пропорційно до цін. Це породжує два наслідки: забезпечується незмінність реальної зп; незмінним лишаєтсья рівень прибутковості. Отже, в довгостроковому періоді зростання цін збільшує лише номінальну заробітну плату, а реальні параметри економіки залишаються незмінними: безробіття зберігається на природному рівні, а сукупна пропозиція — на рівні потенційного ВВП. Графічну інтерпретацію довгострокової сукупної пропозиції наведено на рис. Крива AS^L є кривою довгострокової сукупної пропозиції. Вона бере свій початок у точці потенційного ВВП, тобто в точці Y_p. За цих умов будь-яка зміна сукупного попиту не впливає на сукупну пропозицію, а спричинює лише зміну рівня цін. Зростання сукупного попиту переміщує його криву з положення AD₁ у положення AD₂. Це підвищує ціни від Р₁ до Р₂, але обсяг виробництва не змінюється і залишається на рівні потенційного ВВП. Таким чином, у довгостроковому періоді, в якому ціни і заробітна плата є абсолютно гнучкими, сукупна пропозиція не залежить від ціни, а визначається потенційним ВВП.

Залежність потенційних обсягів виробництва від факторів виробництва можна подати за допомогою простої виробничої функції: де К — обсяг капіталу; L — кількість робочої сили. Це рівняння відображує залежність потенційних обсягів виробництва від обсягів капіталу та кількості праці в умовах наявної технології. Якщо технологія поліпшується, то результатом буде збільшення обсягів виробництва за даної кількості виробничих факторів. Ураховуючи, що в довгостроковому періоді сукупна пропозиція і потенційний обсяг виробництва збігаються, функцію довгострокової сукупної пропозиції можна записати так:.

20. Макроекономічна рівновага у моделі AD-AS: короткостроковий та довгостроковий аспект.
    

В узагальненому вигляді рівновага в економіці є рівновагою між сукупним попитом і сукупною пропозицією, тобто AD = AS. Тому модель AD–AS є базовою моделлю економічної рівноваги.Слід розрізняти рівновагу короткострокову і довгострокову. Короткострокова рівновага відображує рівновагу між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією. Довгострокова рівновага — це рівновага між сукупним попитом і короткостроковою сукупною пропозицією, яка дорівнює довгостроковій сукупній пропозиції. Короткострокова рівновага може забезпечуватися в умовах різного рівня зайнятості. На противагу їй довгострокова рівновага може спостерігатися лише в економіці з повною зайнятістю. Ринковий механізм постійно створює передумови як для порушення, так і для відновлення економічної рівноваги. Тому рівновага — це не статична, а динамічна властивість економіки, яка реалізується лише в тенденції.Порушення рівноваги в економіці можуть спричинятися змінами як в сукупному попиті, так і в сукупній пропозиції, що викликаються неціновими чинниками. Розглянемо механізм відновлення економічної рівноваги на основі моделі AD—AS після її порушення спочатку сукупним попитом, а потім сукупною пропозицією.


19.Нецінові чинники короткострокової сукупної пропозиції та їх вплив на сукупну пропозицію: ресурсові ціни, продуктивність ресурсів, субсидії підприємствам і податки на підприємства.

Серед нецінових чинників сукупної пропозиції найбільш мінливим є ресурсовіціни. Це Стосується як ціни на робочу силу, так і цін на матеріальні ресурси. Якщо ресурсові ціни зростають, то за інших незмінних умов збільшується середні витрати і зменшується рівень прибутковості виробництва. Це викликає скорочення обсягів виробництва І підвищення товарних цін, що переміщує криву AS вліво від початкового положення. Якщо ре­сурсові ціни знижуються, обсяг виробництва збільшується, товарні ціни знижуються. Продуктивність ресурсів залежить від технологічного рівня виробництва і впливає на обсяг продукції, яку економіка спро­можна виробити за наявної кількості ресурсів. Зростання продук­тивності ресурсів є однією із передумов збільшення довгостроко­вої сукупної пропозиції, що викликає зміщення її кривої вправо. У короткостроковому періоді тимчасове зростання продуктивно­сті ресурсів зменшує середні витрати. Це підвищує прибутковість виробництва, збільшує його обсяг і знижує товарні ціни. Субсидії, які держава надає підприємствам, занижують дійсну величину середніх витрат. Тому у разі їх застосування прибутко­вість виробництва підвищується. Це стимулює підприємства збі­льшувати обсяг виробництва і викликає зниження товарних цін, що переміщує криву AS вправо від початкового положення.. До нецінових чинників відносять і оподаткування підпри­ємств. Для підприємств податки також є витратами, оскільки від їх рівня залежить чистий прибуток, тобто частина прибутку, якою підприємства можуть вільно розпоряджатися. Якщо рівень оподат­кування підприємств зростає, то чистий прибуток зменшується. І навпаки. В першому випадку збільшується обсяг виробництва і знижуються товарні ціни, що переміщує криву AS вправо від початкового положення.

Вплив нецінових чинників на криву короткострокової сукупної пропозиції суттєво відрізняється від того, як на неї впливають ціни. під впливом нецінових чинників крива AS зміщується у відповідний бік. Завдяки цьому адекватно змінюється місцезнаходження точки економічної рівноваги на кривій сукупного попиту, а також обсяг виробництва і товарні ціни.

17. Сукупна пропозиція у короткостроковому періоді: сутність, графічна та математична інтерпретація.
    

Вирізняють дві моделі короткострокової сукупної пропозиції. Одна з них називається крайнім випадком. В її основі лежить абсолютна негнучкість цін і заробітної плати. У крайньому випадку короткострокова сукупна пропозиція не залежить від ціни, а є функцією лише сукупного попиту, тому її крива має вигляд горизонтальної лінії.

На рисунку AS – це крива короткострокової сукупної пропозиції. Оскільки у крайньому випадку ціни не змінюються, то крива AS приймає вигляд горизонтальної лінії. Як видно із рис.4.4, збільшення сукупного попиту переміщує її криву с положення АD₁ в положення AD₂. За абсолютно негнучких цін збільшення сукупного попиту втілюється в адекватне зростання обсягів виробництва, тобто від Y₁ до Y₂ . Це означає, що в умовах фіксованих цін короткострокова сукупна пропозиція є функція сукупного попиту.

Інша модель називається основною. Вона спирається на припущення, що в короткостроковому періоді ціни є гнучкими. Згідно з основною моделлю ціни і зарплата повільно реагують на порушення рівноваги в економіці. При цьому зарплата пристосовується до зміни рівня цін з певним запізненням порівняно з їх зміною. Завдяки розриву , який виникає між динамікою цін і динамікою зарплати, у підприємств тимчасово змінюється прибутковість і з’являється мотивація змінювати обсяг виробництва. Тому згідно з основною моделлю обсяг виробництва в короткостроковому періоду є зростаючою функцією від ціни, внаслідок чого крива короткострокової сукупної пропозиції має додатний нахил.

Початкова рівновага в економіці знаходиться в точці Т₁. В цій точці крива AS перетинається з кривою AD₁ на умовах, що фактичний рівень цін співпадає з очікуваним рівнем, тобто Р₁=Р^е, безробіття дорівнює природної нормі, а фактичний обсяг виробництв знаходиться на потенційному рівні, тобто Y₁ = Y_р . Внаслідок неочікуваного збільшення сукупного попиту фактичний рівень цін зростає від Р₁ до Р₂.Внаслідок цього здешевлюється праця і у підприємців з’являється мотивація збільшити обсяг виробництва порівняно з потенційним рівнем. Це демонструє переміщення кривої сукупного попиту в положення AD₂ і економіки – в точку Т₂. Отже, якщо фактичний рівень цін перевищує очікуваний рівень (Р>Р^е) , то фактичний обсяг виробництва перевищує його потенційний рівень (Y > Y_р) .


22.Пропозиція грошей. Сутність пропозиції грошей та грошові агрегати.

Гроші — один із видів активів. Усі активи поділяються на дві великі групи — фінансові та матеріальні (реальні) активи. Гроші відносяться до групи фінансових активів.

Пропозиція грошей — це сукупність грошових активів, які використовуються в національній економіці в кожний даний період часу. Пропозиція грошей складається з грошових активів, які мають різну ліквідність. Під ліквідністю розуміють здатність активів перетворюватися в платіжний засіб без затримки і втрати своєї номінальної вартості. Готівкові гроші є найліквіднішим активом, порівняно з яким оцінюється ліквідність усіх інших активів. Залежно від рівня ліквідності всі грошові активи групуються зростаючим підсумком у грошові агрегати.

Грош.пропозиція – один з осн.параметрів грош.ринку. Вона являє собою реальну грош.масу і обчислюється на основі ділення номін.грош.маси на ціну: M^S =M/P.Ліквідність грош.активів – здатність активів виступати як платіжний засіб або перетворюватися в цей засіб без втрати своєї номін.вартості. Грош.пропозиція скл.з різних форм грош.активів. залежно від рівня ліквідності вони об’єднуються в окремі грош.агрегати (окремі сукупності грош.активів, які різняться між собою рівнем ліквідності):

МО=готівкові гроші

М1=МО+кошти на поточних та розрахунк.рахунках у нац валюті

М2=М1+строкові кошти в нац. валюті та валютні кошти

М3=М2+кошти клієнтів у довірчому управлінні та цінні папери власного боргу банків.

Отже, кожний наступний грошовий агрегат відрізняється від попереднього не лише за структурою, а й за величиною. Грошова пропозиція не залежить від відсоткової ставки, а може змін.Нацбанком згідно з цілями монетарної політики.


21.Механізм відновлення економічної рівноваги, що порушується сукупним попитом або сукупною пропозицією.

Рівновага в економіці може порушуватись сукупним попитом. На малюнку представлена модель AD –AS, яка поєднує криву сукупного попиту з кривими короткострокової та довгострокової сукупної пропозиції.( Модель AD—AS в умовах надмірного сукупного попиту) Припустимо спочатку, що економіка знаходиться в стані повної зайнятості. Цю ситуацію відображає точка Т₁, в якій перетинаються всі криві і забезпечується подвійна рівновага: короткострокова і довгострокова. За таких умов фактичний ВВП дорівнює потенційному ВВП, тобто Y₁ = Y_p, рівноважна ціна становить Р₁ і дорівнює Р^е, а безробіття знаходиться на природному рівні. Якщо сукупний попит збільшився порівняно з потенційним ВВП, то у відповідь на це підприємства частково збільшать обсяг виробництва, а частково підвищать ціни. Графічно такі зміни в економіці відображ через зміщення кривої сукупного попиту від AD₁ у AD₂. Внаслідок цього рівновага в економіці зміститься в точку Т_2, в якій фактичний ВВП зросте до Y₂, а ціни — до P₂. Точка T₂ — це новий стан короткострокової рівноваги. Перетин кривих AD₂ і AS₁ у точці Т₂ відповідає умовам короткострокового періоду, згідно з яким заробітна плата ще не відреагувала на зростання сукупного попиту і підвищення цін. Якщо зарплата збільшиться пропорційно очікуваному зростанню цін,то крива короткострокової сукупної пропозиції зміститься в положення AS₂ і перетнеться з кривою сукупного попиту в точці Т₃. Оскільки ця точка знаходиться на кривій довгострокової сукупної пропозиції, то це означає, що в економіці знову відновилися повна зайнятість і подвійна рівновага: короткострокова і довгострокова. З досягненням такої рівноваги обсяг виробництва повернеться до потенційного ВВП, безробіття підніметься до природного рівня, а очікуваний і фактичний рівні цін зростуть до Р₃.

Відновлення рівноваги, яка порушується сукупною пропозицією.

Якщо подвійна рівновага в економіці порушується несприятливим шоком пропозиції, то в короткостроковому періоді, в межах якого зарплата є негнучкою, обсяг виробництва зменшується порівняно з потенційним ВВП, а ціни зростають. Така ситуація називається стагфляцією. За цих умов короткострокова рівновага переміститься вліво від кривої AS^L в таку точку, в якій крива AD₁ перетнеться з кривоюAS₂. Для визначення довгострокових наслідків слід враховувати, що скорочення обсягів виробництва, яке спричиняється несприятливим шоком пропозиції, зменшує попит на працю, а конкуренція між робітниками за робочі місця зменшує номінальну зарплату. Це відповідно зменшує середні витрати і примушує економіку повернутися до стану довгострокової рівноваги на умовах зменшення реальної зарплати. Щоб прискорити вихід із стану стагфляції держава може застосувати політику стимулювання пропозиції або політику стимулювання попиту.

23. Грошова база та її компоненти: готівка і банківські резерви, обов’язкові і надлишкові резерви.
    

Гроші — один із видів активів. Усі активи поділяються на дві великі групи — фінансові та матеріальні (реальні) активи. Гроші відносяться до групи фінансових активів. Пропозиція грошей передусім залежить від політики централь­ного банку. Результатом первинної грошової емісії є приріст грошової бази, яка визначається за формулою

Н = CU + BR, де Н — грошова база; CU — готівка, яка знаходиться поза банками, тобто на руках у населення.;BR — банківські резерви. До банківських резервів відноситься та частина банківських грошей, яка не використовується для здійснення активних операцій (надання позик, інвестування). Вони включають депозити, розміщувані на рахунках центрального банку, та готівку, яку кожний банк може тримати в своїй касі.

Банківські резерви складаються з двох компонентів: обов’яз­кові резерви та надлишкові резерви. Обов’язкові резерви — це мінімальна сума резервів, яку зобов’язаний тримати кожний банк. Величина обов’язкових резервів регламентується центральним банком за допомогою норм щодо депозитів. Вони, як правило, диференціюються за видами депозитів. На цій підставі величину обов’язкових резервів можна визначити так: