Geum.ru

Керівник: ст викладач Бєляєва К. В

Вид материалаДокументы

Содержание


Принципы менеджмента при управлении финансами пенсионного фонда
Переваги та недоліки податкового кодексу україни
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Література:
  1. Нечай Н. Податкова реформа незалежної України/ Н. Нечай//Вісник податкової служби України. –2011. – № 37– С.5-8.
  2. Низова О. Сергій Крюков: "Шукати компроміс і вибудовувати баланс інтересів - просто необхідно"/ О.Низова// Вісник податкової служби України. – 2011. – № 38-39 – С.37-41.
  3. Германова О. Кращі результати при зменшенні фіскального навантаження/ О. Германова//Вісник податкової служби України. – 2011. – № 38-39 – С.72-75.


Халина В.И.

Руководитель: ст.. препод. Руденок О.Ю.

Донецкий национальный университет экономики и торговли имени Михаила Туган-Барановского


ПРИНЦИПЫ МЕНЕДЖМЕНТА ПРИ УПРАВЛЕНИИ ФИНАНСАМИ ПЕНСИОННОГО ФОНДА


Пенсионный фонд Украины осуществляет весомый вклад в выполнение государственных программ социальной защиты. Через органы Пенсионного фонда государство осуществляет гарантию материального обеспечения граждан в случае выхода на пенсию. Качество жизни населения Украины в значительной мере зависит от пенсионного обеспечения людей преклонных лет и уверенности в завтрашнем дне работающей части населения Украины.

В свою очередь пенсионное обеспечение является следствием функционирования Пенсионного фонда Украины, и, следовательно, степень гарантии пенсионного обеспечения прямо пропорционально тому, насколько оно успешно. Соответственно усиление гарантии пенсионного обеспечения и успешности функционирования Пенсионного фонда являются одними из ключевых моментов в развитии Украины как государства.

Актуальность данной темы состоит в том, что наиболее оптимальным методом усиления гарантии пенсионного обеспечения для Украины, сегодня считается проведение пенсионной реформы. Однако, одна только реформа не дает гарантии решения существующих проблем действующей пенсионной системы Украины, одной из которых является проблема недостаточного самофинансирования Пенсионного фонда Украины, и, как следствие, растущий дефицит его бюджета [1].

В свете, же, складывающейся проблематики дефицита бюджета пенсионного фонда, возникает вопрос необходимости реформирования основных принципов управления его финансами. По мнению автора, базовым приоритетом, способствующим решению данной проблематики, может стать идея рассмотрения Пенсионного фонда, как отдельного хозяйствующего субъекта, с возможностью управления капиталом по коммерческому принципу. Такой принцип несколько отличается от используемого, в данный момент, государственного регулирования финансов, однако позволяет использовать многие инструменты финансового менеджмента. К тому же, следует сказать, что данный принцип не является революционным в целом, многие инструменты финансового менеджмента имеют универсальный характер и уже применяются в управлении финансами на уровне государства [2].

Данную проблематику исследовали такие ученые и практики как Л. Абалкин, И. Гнибиденко, В. Гришкин, Е. Морозова, П. Розенко, Г. Цират и другие.

Целью данного исследования является рассмотрение некоторых базовых методов менеджмента, приемлемых при построении концепции управления финансами пенсионного фонда, а так же рассмотрение возможности применения некоторых инновационных инструментов привлечения капитала (коммерческого принципа).

При построении концепции управления пенсионным фондом, с целью оптимизации его доходной части, следует использовать инновационные разработки сферы менеджмента.

Так, к примеру, стоит рассмотреть такой инструмент, как дополнительное стимулирование. Базовой основой такого инструмента может стать предложение дополнительной, к обязательной государственной, пенсии. То есть, сформировать за счет дополнительных отчислений на базе бюджета пенсионного фонда часть не распределяемых средств, находящихся на личных лицевых счетах. При этом, фактически, повысить зарплату с экономией на уплате налогов.

Реализовать данный инструмент можно допустив ситуацию, когда средства, которые дополнительно перечисляются в пенсионный фонд в пользу работников, относятся на валовые затраты предприятия в рамках установленного законодательством процента от заработной платы работника (во избежание махинаций с необоснованным снижением прибыли). Эти средства не включаются в фонд оплаты труда, и из них не осуществляются отчисления в пенсионный фонд, фонд социального страхования на случай нетрудоспособности, фонд страхования на случай безработицы и фонд социального страхования от несчастных случаев на производстве.

Выгодой для предприятия становится то, что предприятие обеспечивает старость работника и дает ему уверенность в будущем, те фактически наращивает социальный пакет для своего работника, чем создает преимущественные, перед конкурентами, условия.

К вышеописанному, может быть добавлен инструмент расширения инвестиционных возможностей. Так, допустим возможность, когда предприятие может привлекать определенный процент средств отчисленных им в пенсионный фонд в качестве инвестиций через свои ценные бумаги.

Так же, считаем, что следует допустить возможность вложения пенсионным фондом в акции и облигации предприятий, производящих дополнительные отчисления, пенсионных активов (пропорционально проведенным дополнительным отчислениям).

Таким образом, использование инструментов финансового менеджмента, при формировании концепции управления финансами пенсионного фонда, открывает перспективы привлечения дополнительных денежных средств, позволяющих оптимизировать доходную часть его бюджета.


Литература:

1. Гнибиденко И. Пенсионная реформа в Украине: состояние, проблемы, перспективы // Экономика Украины. – 2007. –  № 4. – с. 4-11.

2. Малецкий А. Накопительная система // Вестник Пенсионного фонда Украины. – 2007. - № 1. – с. 20-21

3. Морозова Е. Международные стандарты построения пенсионной системы // Вестник Пенсионного фонда Украины. – 2004. - № 9. – с. 17-19.

4. Морозова Е. Международные стандарты построения пенсионной системы (продолжение)  // Вестник Пенсионного фонда Украины. – 2005. - № 1. – с. 16-17.


Шевченко Д.С.

Керівник: к.е.н., ст.. викл. Гордієнко Є.С.

Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган–Барановського


ПЕРЕВАГИ ТА НЕДОЛІКИ ПОДАТКОВОГО КОДЕКСУ УКРАЇНИ


У сучасних умовах податок в діяльності кожної юридичної та фізичної особи грає важливу роль. Вчені такі як Олександр Задорожний i Оксана Скічко, які займалися та займаються дослідженням Податкового кодексу стверджують, що Податковий кодекс має багато недоліків та переваг. А саме, те що він обмежує права всіх підприємці і не сприяє розвитку бізнесу, як це здається на перший погляд. Інші вчені Катерина Гривна, Мар'яна Куц та Володимир Верніченко, вважають, що кодекс, насправді, розширює оподаткування, а не зменшує його. Також є думки, що Податковий кодекс спрямований на виведення економіки країни з «тіні». Звідси, можна стверджувати, що тема дослідження є актуальною.

Відмітимо, що Податковий кодекс є головним законодавчим актом, що регулює усі податкові взаємини у суспільстві та застосовується до всіх податків та зборів.

Прийнятий Податковий кодекс, заснований на збалансуванні прав платників податків і держави. Важливим є те, що у змісті Податкового кодексу чітко зафіксовані пріоритети з яких мають бути сформуванні умови для розвитку потужного середнього класу, як основи для стабільності, демократії, платоспроможності внутрішнього ринку і наявності людей, які вміють захищати свої права.

У Податковому кодексі передбачається зменшення кількості податків та зборів: загальнодержавних – до 18 з 29, місцевих – до 5 з 14; а також зниження ставок оподаткування. Це призведе до збільшення сукупного попиту, наявного доходу, споживання, збільшенню ВНП та доходів, і зниження безробіття, що є значними перевагами для національної економіки країни.

Плюси в оподаткуванні середнього і великого бізнесу полягають у тому, що поступово зменшується ставка податку на прибуток. Раніше вона була 25% і залишається до першого квітня 2011 р., 23% до 31 грудня 2011 р., 21% до 31 грудня 2012 р., 19% до 31 грудня 2013 р., 16% - з 1 січня 2014 р. Проте, за словами експертів, номінальна ставка податку не відображає реальності, тобто ефективної ставки податку яка є значно вищою. Ефективна ставка залежить від того, як визначається обсяг валових витрат: чим більш валові витрати, тим менший прибуток декларують підприємства і, відповідно, менш сплачують податку.

Стосовно спрощеної системи оподаткування, то до 2012 р. її залишили без змін та доповнень. Тобто, залишаються всі попередні види діяльності, які могли здійснювати суб’єкти підприємницької діяльності, а також колишню величину єдиного податку – від 20-200 грн. Але відображені серйозні зауваження щодо переліку видів діяльності, які надто скорочені, так при використанні спрощеної системи оподаткування необхідно працювати з системою касових апаратів з перехідними періодами, з тим, щоб знову не створити те, що загалом підсилює напрямок тіньової економіки. Зауважимо, що у Податковому кодексі передбачається перенесення податкового навантаження на більш платоспроможну категорію громадян шляхом запровадження:
  1. Ставка податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється за 1 кв. метр житлової площі об’єкта житлової нерухомості в розмірі: 1 % від мінімальної заробітної плати для квартир, житлова площа яких не перевищують 240 м2, і житлових будинків, житлова площа яких не перевищує 500 м2; 2,7 % від мінімальної заробітної плати для квартир, житлова площа яких перевищують 240 м2, і житлових будинків, житлова площа яких перевищує 500 м2.
  2. Оподаткування доходів фізичних осіб шляхом встановлення ставки 16% до доходів, отриманих платником податку у звітному податковому місяці які перевищують десятикратну величину мінімальної заробітної плати;
  3. Оподаткування з ставкою 5% доходів, отриманих від розміщення коштів на депозитних банківських рахунках (з 2015 р.);
  4. Надання податкової соціальної пільги (ПСП) на кожну дитину батькам, які отримають двох і більше дітей віком до 18 років, в розмірі прожиткового мінімуму для працездатної особи з 2015 р., а від 1 січня 2011 р. і до 2015 р. – 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи;
  5. Надання підвищеного розміру ПСП самотній матері (батьку), вдові (вдівцю), особі, що утримує дитину-інваліда та іншим соціально не захищеним громадянам у розмірі 50% прожиткового мінімуму;
  6. Звільнення від оподаткування доходів від продажу один раз на рік квартир, житлових, дачних, садових будинків, земельної ділянки в межах норм, визначених Земельним кодексом України, за умови перебування такого майна у власності платника податків понад 3 роки;
  7. Зниження ставки податків до 5 % для доходів від продажу рухомого майна.

Всі ці вище перераховані переваги спрямовані на значний розвиток внутрішнього ринку, розвитку підприємницького бізнесу, спрощенню бухгалтерського обліку, зниженню рівня цін і безробіття, а також здійсненню структурних змін в економіці, а саме виведенню її з «тіні».

Поряд із цим, зазначимо низку недоліків Податкового кодексу України, це передусім великий фіскальний тиск на малий бізнес. Малий бізнес повинен змінити своє «життя» протягом 5-ти років, а саме зазначимо, що з 1 січня 2016 р. поняття «фізична особа-підприємець» вилучається із визначення Податкового кодексу. Це є утиском прав підприємців.

Недоліками Податкового кодексу є і те, що податок на нерухомість враховує, що оподатковується не житлова, а загальна площина. Цей податок насамперед спрацює для органів місцевого самоврядування у великих містах. Жодних доходів не буде у селах України, тому, що там не має житла понад 200 м2 і, відповідно, про поповнення місцевих бюджетів говорити безперспективно.

Таким чином, можна зробити висновок, що навіть серед освітлених вище положень у Податковому кодексу крім негативних є і позитивні нововведення. З усього вище перерахованого ми бачимо, що позитивні сторони переважають над негативними. Ми з`ясували, що Податковий кодекс сприятиме збільшенню сукупного попиту, наявному доходу, збільшенню ВНП та доходів і зниженню безробіття, що презведе до здійсненню структурних змін в економіці, а саме виведенню її з «тіні». Але від цих нововведень постраждає малий і середній бізнес, тому що держава ставить головним завданням прагнення до політики національного протекціонізму, яка робить упор на розвиток великих підприємств і монополій.


Література:
  1. Інтернет джерело [Електронний ресурс] - Режим доступу:in.ua/section-kodeks/184-newnku.phpl - Налоговый кодекс Украины 2011.
  2. Податковий кодекс України. – К.: ДП «ІВЦ ДПА України»,2010. - 336 с.
  3. О. Задорожний, Податок на прибуток підприємств// Вісник податкової служби України: журнал. – 2011 . - № 1.
  4. О. Скічко, Зміни у законодавстві у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України// Вісник податкової служби України: журнал. – 2011 . - № 3.