Особливості ведення підприємницької діяльності в сільськогосподарській сфері

Вид материалаДокументы

Содержание


4.2. Державна закупівля зерна під заставу.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6
Бухгалтерські та юридичні аспекти продажу.

Незалежно від того, який статус має ваше фермерське господарство, радимо Вам вести ретельний облік операцій з продажу вашої продукції.

Звіс­но, найкраще відображати такі операції в бухгалтерських документах. Так Ви завжди зможете скласти акт звіряння даних з даними вашого клієнта, щоб за­лагодити суперечки, наприклад, з приводу невчасної чи неповної сплати кош­тів за товари. Якщо ж Ви не ведете бухгалтерського обліку й реалізовуєте про­дукцію за готівку, то в будь-якому разі оформляйте відповідні документи (уго­ди, розписки), щоб забезпечити себе від шахрайства. Щодо здійснення таких операцій, а надто на початковому етапі роботи, варто консультуватися з профе­сійними бухгалтерами та юристами.

Намагайтеся укладати такі угоди про збут продукції, за якими клієнти сплачують Вам кошти заздалегідь або розраховуються в момент одержання то­вару. Прикро, але в Україні дуже часто покупці зволікають із сплатою. Зіткнув­шись з таким клієнтом, пам'ятайте, що боржник мусить перерахувати Вам пе­ню за кожний день прострочення. Якщо ж усунути непорозуміння не вдається, звертайтеся до суду.

Без сумніву, Ви вже знаєте з досвіду, що будь-який бізнес буде успіш­ним лише в тому разі, якщо Ви забезпечите собі гарантований ринок збуту кінцевої продукції. Сподіваємося, що викладені тут поради стануть Вам у пригоді.

4.2. Державна закупівля зерна під заставу.

Чи не найбільше болюча проблема українських селян — нестача обіго­вих коштів, яка постає, зокрема, через складність одержання комерційних кре­дитів. Однією з форм отримання короткострокової позики можна вважати дер­жавну закупівлю зерна під заставу.


Що таке заставна закупівля зерна?

Зміст цього поняття, а також опис самого механізму такої закупівлі викладено в законі «Про зерно та ринок зерна в Україні». Щороку в Україні призначають державного агента із забезпечення заставної закупівлі зерна. Та­ким агентом може бути організація, яка має власні елеватори, — за умови, що державна частка в її статутному фонді становить не менше ніж 75%. Ця органі­зація приймає зерно від сільськогосподарських виробників, укладає з кожним з них договір про заставну закупівлю зерна та відповідальне зберігання застав­леного зерна. Цей документ зобов'язує агента сплатити виробникові вартість прийнятого збіжжя за встановленими державними цінами на заставлене зерно. Одержані кошти сільський господар може використовувати на поточні потре­би, наприклад, під час осінньо-польових робіт. Не пізніше ніж 1 березня влас­ник має право забрати своє збіжжя, повернувши агентові одержану суму кош­тів. Доцільність такої закупівлі полягає в тому, що сільськогосподарський ви­робник може передати зерно під заставу відразу після збирання врожаю і отри­мати вкрай потрібні кошти на посівну кампанію озимих культур. Згодом, коли на ринку встановиться стабільна ціна на зерно, його власник може викупити заставлене збіжжя і продати його за вищими цінами. Отже, схема заставної за­купівлі дуже схожа на механізм видачі банківських кредитів під заставу зерна.


Які недоліки має заставна закупівля зерна?

Якщо Ви вирішили скористатися із заставної закупівлі зерна, то будь­те готові до певних витрат. Передусім Ви мусите власним коштом завезти зер­но на елеватор, а також сплатити державному агентові за весь період зберіган­ня зерна в цьому сховищі та за доведення збіжжя до стандартної кондиції (про­сушування, очищення від домішок). Власне кажучи, за ці послуги Ви сплати­ли б елеватору й у разі звичайного зберігання зерна. Проте якщо йдеться про невелику партію збіжжя, то немає сенсу перевозити його до такого сховища — краще продати зерно відразу зі свого току чи комори.

В разі заставної закупівлі від вас також вимагатимуть, щоб Ви за свої гроші застрахували зерно від пошкодження чи знищення. При цьому страхову компанію обере державний агент. Якщо перед тим як забирати зерно із заста­ви Ви захочете перевірити лабораторні показники його кількості та якості, то теж сплатите за таку послугу з власної кишені. Отже, всі додаткові витрати в разі заставної закупівлі є своєрідним аналогом відсотків за комерційний кредит.

Вважаємо за потрібне попередити вас про ймовірність виникнення великої проблеми. Річ у тому, що протягом двох років, відколи держава прак­тикує заставну закупівлю зерна, деякі власники збіжжя не могли забрати йо­го з елеватора, бо агент продав зерно, не дочекавшись закінчення терміну збе­рігання.


Як формується ціна на зерно в разі заставної закупівлі?

Ціну, за якою державний агент купує у вас заставне зерно, встановлю­ють за відповідною методикою, визначеною в постанові Кабінету Міністрів України № 164 від 7 лютого 2003 р. За цим документом, заставна ціна має пок­ривати середньогалузеві нормативні витрати на вирощування зерна й забезпе­чувати його виробникам мінімальний прибуток, достатній для відтворення ви­робництва. Обчислюючи середньогалузеві нормативні витрати, фахівці спира­ються на технологічні карти вирощування відповідної зернової культури й бе­руть до уваги поточні ціни, тарифи на матеріальні ресурси та прогнозований рі­вень урожайності. Такі розрахунки, що їх виконують в Українській академії аг­рарних наук, візує Міністерство аграрної політики. Дані про заставні ціни на зерно Кабінет Міністрів України має затвердити до 31 березня поточного ро­ку й оприлюднити через засоби масової інформації.

Для чого потрібні подвійні складські свідоцтва?

Прийнявши заставлене зерно на елеватор, працівники цього сховища видають власникові подвійне складське свідоцтво. Цей документ є бланком су­ворої звітності. Дублікату такого свідоцтва (наприклад, у разі його втрати) не видають, і домогтися визнання своїх прав на заставлене збіжжя вдасться лише через суд. Тому втративши складське свідоцтво, негайно в письмовій формі по­відомте про цей факт керівництву зерносховища.

Бланк подвійного складського свідоцтва має дві частини — складське свідоцтво (частина А) та заставне свідоцтво (частина Б). Дані, вказані в обох частинах цього документу, мусять бути ідентичними. Особливу увагу нале­жить звернути на такі відомості, зазначені в подвійному складському свідоцтві:
  • посилання на договір про зберігання зерна на елеваторі;
  • посилання на документ-довідку про якість зерна;
  • вказівка на спосіб зберігання збіжжя — разом з усім зерном, завезеним на елеватор, у загальному сховищі чи в окремому місці;
  • термін, протягом якого зерно зберігатимуть у сховищі, якщо такий термін встановлено в договорі про зберігання зерна;
  • тарифи за послуги із зберігання збіжжя, що їх надає сховище.


Детально ознайомившись із цією інформацією, Ви уникнете непорозу­мінь з елеватором у той момент, коли забиратимете звідти своє збіжжя (нап­риклад, якщо від вас вимагатимуть сплати за термін зберігання, довший від вказаного в складському свідоцтві).

Зауважимо, що подвійне складське свідоцтво може виступати предме­том застави для отримання кредиту в комерційному банку. У такому разі в цьо­му документі вказують дані про отриману позику: її суму, умови одержання, термін повернення, відсоткову ставку. Варто пам'ятати, що термін дії кредиту не має перевищувати терміну зберігання зерна.