Особливості ведення підприємницької діяльності в сільськогосподарській сфері
Вид материала | Документы |
Содержание4.2. Державна закупівля зерна під заставу. |
- План занять та самостійної роботи Тема Поняття підприємництва, суб'єктів підприємницької, 81.63kb.
- Вступ 3 теоретичні основи регулювання підприємницької діяльності 7 Поняття підприємницької, 147.27kb.
- Назва реферату: Особливості внутрішнього аудиту Розділ, 114.02kb.
- Започаткування та ведення підприємницької діяльності Вступ Мале підприємництво, 695.71kb.
- Особливості ведення бухгалтерського обліку при здійсненні благодійної діяльності, 53.74kb.
- Заходи щодо дерегуляції підприємницької діяльності, 51.95kb.
- Рної політики у сфері господарської діяльності, Методики проведення аналізу впливу, 39.73kb.
- Постанова Кабінету Міністрів України від 15. 03. 2006 р. №328 "Про затвердження Положення, 144.91kb.
- Створення І установчі документи господарського товариства, 342.32kb.
- Науково-дослідний інститут фінансового права, 802.71kb.
Незалежно від того, який статус має ваше фермерське господарство, радимо Вам вести ретельний облік операцій з продажу вашої продукції.
Звісно, найкраще відображати такі операції в бухгалтерських документах. Так Ви завжди зможете скласти акт звіряння даних з даними вашого клієнта, щоб залагодити суперечки, наприклад, з приводу невчасної чи неповної сплати коштів за товари. Якщо ж Ви не ведете бухгалтерського обліку й реалізовуєте продукцію за готівку, то в будь-якому разі оформляйте відповідні документи (угоди, розписки), щоб забезпечити себе від шахрайства. Щодо здійснення таких операцій, а надто на початковому етапі роботи, варто консультуватися з професійними бухгалтерами та юристами.
Намагайтеся укладати такі угоди про збут продукції, за якими клієнти сплачують Вам кошти заздалегідь або розраховуються в момент одержання товару. Прикро, але в Україні дуже часто покупці зволікають із сплатою. Зіткнувшись з таким клієнтом, пам'ятайте, що боржник мусить перерахувати Вам пеню за кожний день прострочення. Якщо ж усунути непорозуміння не вдається, звертайтеся до суду.
Без сумніву, Ви вже знаєте з досвіду, що будь-який бізнес буде успішним лише в тому разі, якщо Ви забезпечите собі гарантований ринок збуту кінцевої продукції. Сподіваємося, що викладені тут поради стануть Вам у пригоді.
4.2. Державна закупівля зерна під заставу.
Чи не найбільше болюча проблема українських селян — нестача обігових коштів, яка постає, зокрема, через складність одержання комерційних кредитів. Однією з форм отримання короткострокової позики можна вважати державну закупівлю зерна під заставу.
Що таке заставна закупівля зерна?
Зміст цього поняття, а також опис самого механізму такої закупівлі викладено в законі «Про зерно та ринок зерна в Україні». Щороку в Україні призначають державного агента із забезпечення заставної закупівлі зерна. Таким агентом може бути організація, яка має власні елеватори, — за умови, що державна частка в її статутному фонді становить не менше ніж 75%. Ця організація приймає зерно від сільськогосподарських виробників, укладає з кожним з них договір про заставну закупівлю зерна та відповідальне зберігання заставленого зерна. Цей документ зобов'язує агента сплатити виробникові вартість прийнятого збіжжя за встановленими державними цінами на заставлене зерно. Одержані кошти сільський господар може використовувати на поточні потреби, наприклад, під час осінньо-польових робіт. Не пізніше ніж 1 березня власник має право забрати своє збіжжя, повернувши агентові одержану суму коштів. Доцільність такої закупівлі полягає в тому, що сільськогосподарський виробник може передати зерно під заставу відразу після збирання врожаю і отримати вкрай потрібні кошти на посівну кампанію озимих культур. Згодом, коли на ринку встановиться стабільна ціна на зерно, його власник може викупити заставлене збіжжя і продати його за вищими цінами. Отже, схема заставної закупівлі дуже схожа на механізм видачі банківських кредитів під заставу зерна.
Які недоліки має заставна закупівля зерна?
Якщо Ви вирішили скористатися із заставної закупівлі зерна, то будьте готові до певних витрат. Передусім Ви мусите власним коштом завезти зерно на елеватор, а також сплатити державному агентові за весь період зберігання зерна в цьому сховищі та за доведення збіжжя до стандартної кондиції (просушування, очищення від домішок). Власне кажучи, за ці послуги Ви сплатили б елеватору й у разі звичайного зберігання зерна. Проте якщо йдеться про невелику партію збіжжя, то немає сенсу перевозити його до такого сховища — краще продати зерно відразу зі свого току чи комори.
В разі заставної закупівлі від вас також вимагатимуть, щоб Ви за свої гроші застрахували зерно від пошкодження чи знищення. При цьому страхову компанію обере державний агент. Якщо перед тим як забирати зерно із застави Ви захочете перевірити лабораторні показники його кількості та якості, то теж сплатите за таку послугу з власної кишені. Отже, всі додаткові витрати в разі заставної закупівлі є своєрідним аналогом відсотків за комерційний кредит.
Вважаємо за потрібне попередити вас про ймовірність виникнення великої проблеми. Річ у тому, що протягом двох років, відколи держава практикує заставну закупівлю зерна, деякі власники збіжжя не могли забрати його з елеватора, бо агент продав зерно, не дочекавшись закінчення терміну зберігання.
Як формується ціна на зерно в разі заставної закупівлі?
Ціну, за якою державний агент купує у вас заставне зерно, встановлюють за відповідною методикою, визначеною в постанові Кабінету Міністрів України № 164 від 7 лютого 2003 р. За цим документом, заставна ціна має покривати середньогалузеві нормативні витрати на вирощування зерна й забезпечувати його виробникам мінімальний прибуток, достатній для відтворення виробництва. Обчислюючи середньогалузеві нормативні витрати, фахівці спираються на технологічні карти вирощування відповідної зернової культури й беруть до уваги поточні ціни, тарифи на матеріальні ресурси та прогнозований рівень урожайності. Такі розрахунки, що їх виконують в Українській академії аграрних наук, візує Міністерство аграрної політики. Дані про заставні ціни на зерно Кабінет Міністрів України має затвердити до 31 березня поточного року й оприлюднити через засоби масової інформації.
Для чого потрібні подвійні складські свідоцтва?
Прийнявши заставлене зерно на елеватор, працівники цього сховища видають власникові подвійне складське свідоцтво. Цей документ є бланком суворої звітності. Дублікату такого свідоцтва (наприклад, у разі його втрати) не видають, і домогтися визнання своїх прав на заставлене збіжжя вдасться лише через суд. Тому втративши складське свідоцтво, негайно в письмовій формі повідомте про цей факт керівництву зерносховища.
Бланк подвійного складського свідоцтва має дві частини — складське свідоцтво (частина А) та заставне свідоцтво (частина Б). Дані, вказані в обох частинах цього документу, мусять бути ідентичними. Особливу увагу належить звернути на такі відомості, зазначені в подвійному складському свідоцтві:
- посилання на договір про зберігання зерна на елеваторі;
- посилання на документ-довідку про якість зерна;
- вказівка на спосіб зберігання збіжжя — разом з усім зерном, завезеним на елеватор, у загальному сховищі чи в окремому місці;
- термін, протягом якого зерно зберігатимуть у сховищі, якщо такий термін встановлено в договорі про зберігання зерна;
- тарифи за послуги із зберігання збіжжя, що їх надає сховище.
Детально ознайомившись із цією інформацією, Ви уникнете непорозумінь з елеватором у той момент, коли забиратимете звідти своє збіжжя (наприклад, якщо від вас вимагатимуть сплати за термін зберігання, довший від вказаного в складському свідоцтві).
Зауважимо, що подвійне складське свідоцтво може виступати предметом застави для отримання кредиту в комерційному банку. У такому разі в цьому документі вказують дані про отриману позику: її суму, умови одержання, термін повернення, відсоткову ставку. Варто пам'ятати, що термін дії кредиту не має перевищувати терміну зберігання зерна.