Geum.ru

Вступ 3 теоретичні основи регулювання підприємницької діяльності 7 Поняття підприємницької діяльності 7 Принципи підприємницької діяльності 13 1

Вид материалаДокументы
Подобный материал:

www.diplomukr.com.ua ®

Авторское выполнение научных работ любой сложности – грамотно и в срок

ВСТУП 3 1.ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 7 1.1. Поняття підприємницької діяльності 7 1.2. Принципи підприємницької діяльності 13 1.3 Державне регулювання підприємницької діяльності 15 2. ПРАВОВІ ФОРМИ ЗДІЙСНЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ 28 2.1. Поняття та види суб’єктів підприємницької діяльності 28 2.2 Характеристика організаційно-правових форм підприємницьких товариств 36 2.3 Характеристика організаційно-правовій форми діяльності фізичної особи – підприємця 41 2.4 Особливості правової реєстрації та припинення форм підприємницької діяльності в Україні 51 3. ПРАВОВІ ПРОБЛЕМИ ВІДПОВІДАЛЬНІСТІ ТА ЗАХИСТУ ПРАВ ПІДПРИЄМНИЦТВА В УКРАЇНІ 84 3.1 Цивільно-правова відповідальність підприємницьких юридичних осіб 84 3.2 Правові проблеми здійснення захисту прав та розвитку підприємницькій діяльності в Україні 88 4. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ФОРМ РЕГУЛЮВАННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В ЗАРУБІЖНИХ КРАЇНАХ ТА В УКРАЇНІ 96 ВИСНОВОК 102 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 106


Актуальність обраної теми. Значна роль, яку відіграє підприємницька діяльність зараз, упродовж початкового, перехідного періоду до ринку вже не потребує доведення. Ця сфера діяльності з кожним роком виборює собі все вагоміше місце в економіці держави як за обсягом виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, так і за кількістю працюючих, а головне — за ефективністю господарювання. В той же час така діяльність, як і будь-яка інша, потребує відповідного правового регулювання, від якості якого значною мірою залежать подальші успіхи підприємництва в Україні. Звичайно, опрацювання правової бази з підприємницького права означає і необхідність її оперативного засвоєння всіма, хто пов’язує свою професійну діяльність із набуттям таких знань. Слід зауважити, що нагальність правового забезпечення відповідних економічних зрушень мала наслідком безпрецедентне навантаження на юридичний корпус держави. Учені та практики проводять велику роботу з аналізу існуючої правової бази, усунення її недоліків та визначення способів якнайшвидшого її вдосконалення. У цьому контексті отримання високоякісних знань із підприємницького права може стати вагомим чинником забезпечення стабільної ефективності і високої культури господарювання в Україні. Підприємницьке право не є класичною галуззю права. Воно сформувалося порівняно нещодавно в результаті необхідності врегулювання специфічних відносин, що виникають у зв’язку із зайняттям підприємницькою діяльністю. Донедавна підприємницьке право за своєю природою вважалося комплексною галуззю права. На відміну від основних (класичних) галузей права, комплексні формуються не за предметом правового регулювання (тобто сферою однорідних відносин), а за такою підставою (ознакою), як об’єкт правового впливу. В нашому разі таким об’єктом є підприємницька діяльність, що береться як цілісне утворення, яке для свого функціонування вимагає регулювання окремими нормами різних галузей права у комплексі. Утворення галузі підприємницького законодавства з комплексним набором норм права, а, отже, створення відповідних інтегральних законів, які враховують специфіку галузей господарювання і подають норми права з належною адекватною їм конкретизацією, має велике практичне значення. Такі закони служать задоволенню потреб суспільної практики і розв’язанню її специфічних галузевих завдань, які не можуть бути вирішені засобами традиційно-класичної систематизації права за предметом правового регулювання. Саме таким нормативно-правовим актом став ГК України, що, відповідно до своєї преамбули, встановив, правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб’єктів господарювання різних форм власності. Предметом підприємницького права, як і будь-якої іншої галузі права, є специфічне коло суспільних відносин. Ці відносини виникають у процесі або у зв’язку із провадженням підприємницької діяльності її суб’єктами — носіями взаємопов’язаних прав і обов’язків, передбачених і забезпечених законом. Незважаючи на те, що підприємницьке право фактично утворилося на базі цивільного і адміністративного права, правовідносини, що є його предметом, у процесі розвитку набувають все більше специфічних рис. Як зазначають деякі автори, господарські (підприємницькі) відносини за своїм змістом і порядком регулювання суттєво відрізняються від цивільно-правових. Вони є не просто майновими, а організаційно-майновими. Водночас підприємницькі відносини вже давно перейшли зі стану частини цілого до самостійного існування і утворили свій складний, неповторний, зважаючи на специфіку функціонування суб’єктів різних форм власності, комплекс правовідносин, об’єднаних спільною метою. На це вказує як прийняття окремого кодифікованого акта — ГК України, так і застереження, зроблене у ч.2 ст.9 Цивільного кодексу (ЦК) України щодо можливості регулювання особливостей майнових відносин у сфері господарювання окремим законом. Об?єктом дослідження є підприємницька діяльність. Предметом дипломної роботи правове забезпечення підприємницької діяльності Метою дипломної роботи є дослідити поняття та принципи здійснення підприємницької діяльності в Україні. Метою роботи зумовлено завдання дослідження: • розкрити поняття, та принципи підприємницької діяльності в Україні; • проаналізувати державне регулювання підприємницької діяльності в Україні; • розглянути організаційно-правові форми підприємницької діяльності в Україні; • визначити особливості реєстрації в державних органах; • дослідити цивільно-правову відповідальність підприємницьких юридичних осіб • охарактеризувати перспективи розвитку законодавства що врегульовує відносини в сфері підприємницької діяльності. • здійснити порівняльний аналіз форм регулювання підприємницької діяльності в зарубіжних країнах та в Україні Для досягнення поставленої мети були використані методи як загальнонаукового, так і конкретно-правового характеру: - історичний - при розкритті змін, яких зазнала концепція підприємництва в Україні; - системний аналіз - при дослідженні підходів до розуміння поняття підприємницької діяльності та його законодавчого регулювання; - оброблення джерельного матеріалу, збір та логічне опрацювання нормативного матеріалу - при дослідженні адміністративно-праввих засад здійснення підприємницької діяльності; - узагальнення - при визначенні основних ідей досліджуваної історичної генези науково-теоретичних положень сучасних поглядів на поняття предмету злочину. Ступінь розробленості теми. Джерельною базою дослідження є роботи таких провідних науковців як Н.О.Саніахметової, В.П.Нагребельного, Р.Б.Шишки, А. Ластовецького, В.В.Лаптева та ін. Структура роботи. Дипломна робота містить вступ, чотири розділи, що знаходяться у логічному взаємозв’язку, дев’ять підрозділів, висновок та список використаної літератури, що включає 89 найменувань, що розміщені на 7 сторінках.


Утворення галузі підприємницького законодавства з комплексним набором норм права, а, отже, створення відповідних інтегральних законів, які враховують специфіку галузей господарювання і подають норми права з належною адекватною їм конкретизацією, має велике практичне значення. Такі закони служать задоволенню потреб суспільної практики і розв'язанню її специфічних галузевих завдань, які не можуть бути вирішені засобами традиційно-класичної систематизації права за предметом правового регулювання. Саме таким нормативно-правовим актом став ГК України, що, відповідно до своєї преамбули, встановив, правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності. Незважаючи на те, що підприємницьке право фактично утворилося на базі цивільного і адміністративного права, правовідносини, що є його предметом, у процесі розвитку набувають все більше специфічних рис. Як зазначають деякі автори, господарські (підприємницькі) відносини за своїм змістом і порядком регулювання суттєво відрізняються від цивільноправових. Вони є не просто майновими, а організаційно-майновими. Водночас підприємницькі відносини вже давно перейшли зі стану частини цілого до самостійного існування і утворили свій складний, неповторний, зважаючи на специфіку функціонування суб'єктів різних форм власності, комплекс правовідносин, об'єднаних спільною метою. На це вказує як прийняття окремого кодифікованого акта — ГК України, так і застереження, зроблене у ч. 2 ст. 9 Цивільного кодексу (ЦК) України щодо можливості регулювання особливостей майнових відносин у сфері господарювання окремим законом. У теорії зазвичай ставиться питання про співвідношення підприємницького права із суміжними галузями господарського та комерційного права. Різниця полягає в обсягах відносин, що складають їх предмет правового регулювання. Предметом правового регулювання підприємницького права є підприємницька діяльність, яка відповідно до ст. 42 ГК України визначається як самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто, як вже йшлося вище, вона є специфічним видом господарської діяльності, яка здійснюється від імені підприємця, під його майнову відповідальність, на його власний ризик і має на меті отримання прибутку. У підприємницькій діяльності, зокрема, вбачають риси діяльності особливого творчо пошукового, новаторського характеру, під час якої опрацьовуються нові сфери вигідного вкладення ресурсів, ідеї нових комбінацій у виробництві, опанування нових ринків, створення нових продуктів і способів досягнення мети. Комерційна діяльність, в свою чергу, входить елементом до підприємницької діяльності. Вона обмежується відносинами, які мають місце під час реалізації вже готової продукції, доведення її до споживача, і стосується виконання робіт та надання послуг, в тому числі посередницьких, щодо торгівлі, рекламних заходів, планування нових обсягів продажу, експортно-імпортних операцій, опрацювання способів виходу на зовнішній ринок та інших. Таким чином, підприємницька діяльність включає в себе комерційну діяльність і є однією зі складових господарської діяльності — більш широкого поняття, що може бути спрямована не тільки на одержання прибутку, а й на виконання програм загальноекономічного, соціального, культурного та іншого значення. Ефективність підприємницького бізнесу знаходиться у полі зору державних органів управління. Межі державного регулювання, яке матеріалізується у законодавчих актах нормативного характеру, постійно змінюються: вони звужуються і поступаються політиці дерегулювання. При цьому державне регулювання не зникає, а якісно вдосконалюється, набуває нових функцій, особливо у питаннях захисту поряд із публічними (суспільними) інтересами і інтересів приватних, зокрема підприємців. За допомогою державного регулювання відбувається і процес погодження цих інтересів. Вищенаведене дає змогу визначити підприємницьке право як систему загальнообов'язкових норм (правил), що регулюють відносини у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, встановлюються і охороняються державою. Ст. 42 Конституції України гарантує, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом. Це право означає, що кожний сам вільний вибирати, орієнтуючись на свої бажання і можливості, чим займатися: стати підприємцем, менеджером на акціонерному підприємстві або розпочати індивідуальну трудову діяльність. Людина може визначитися, що вигідно для неї особисто, і заздалегідь вирішити, коли і що треба робити, що від кого і в якому обсязі й на яких умовах вимагати для реалізації своїх прав та інтересів. Проте приватна ініціатива не може суперечити суспільній користі та моралі, завдавати шкоди особистій безпеці, правам людини та її гідності, порушувати норми економічної безпеки. Однак сьогодні головними рисами актів, що регулюють здіснення підприємницької діяльності, на жаль, є нестабільність, складність та суперечливість. Крім того, досі немає науково обгрунтованої та офіційно схваленої загальнодержавної концепції розвитку підприємництва і його законодавчого забезпечення. Саме через відсутність узгодженої на державному рівні стратегії розвитку підприємства законодавчий процес у цій сфері має безсистемний характер. Отже, чинне законодавство про підприємництво вимагає негайної систематизації. Суспільству необхідна чітка координація розвитку підприємництва на паритетних засадах представників об'єднань підприємців, органів державної влади у розгляді місцевими органами виконавчої влади питань підприємництва та реалізації регулюючої політики, проведення поступового переходу від державного регулювання підприємницької діяльності до ЇЇ регулювання на засадах партнерства. А це дасть можливість здійснювати такі дії, які будуть непідвладними поточній політичній кон'юнктурі, бюрократичним структурам, а головне — буде можливість водночас із захистом прав постійно контролювати і їх дотримання. Перед Україною сьогодні стоїть завдання розвитку ринкового сектора економіки. Цей сектор має зміцнювати свої позиції, що дасть можливість з часом побудувати змішану, багатоукладну економіку. Таким чином, розбудову власної ефективної економіки слід розглядати як економічну гарантію прав і свобод людини та громадянина. Держава має великі можливості впливу на економіку, може стимулювати або затримувати розвиток тих чи інших виробничих відносин, виконувати прогресивну і регресивну роль. Визначний економіст сучасності, автор фундаментального підручника «Економіка» П.Самуельсон вбачає економічну роль держави у виконанні нею трьох основних функцій, а саме: держава забезпечує ефективність економічної системи, її справедливість і стабільність. Державне регулювання відіграє важливу роль у функціонуванні господарського правопорядку в Україні, спрямованого на забезпечення фундаментальних суспільних благ: законність, право власності, охорона здоров’я, охорона навколишнього середовища тощо. Для цього необхідно врегулювати політику, що діє на всіх рівнях державного управління. Йдеться про організацію такого рівня регулювання економіки, який відповідав би якісно новим явищам, структурним зрушенням у народному господарстві України, розвитку його на шляху до цивілізованих ринкових відносин. Таким чином, державне регулювання діяльності суб'єктів підприємництва має бути продуманим і збалансованим. Співвідношення публічних і приватних інтересів при державному регулюванні підприємницької діяльності повинне виражатися в такому державному впливові, що надає можливість суб'єктам підприємництва ефективно розвиватися і при цьому забезпечує необхідні публічні потреби й інтереси.


1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с. 2. Господарський кодекс України. // Голос України.- 2003,-14 березня. 3. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. // Голос України.- 2003.- 12-13 бе¬резня. 4. Закон України "Про господарські товариства" від 19.09.91 р.,/// Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 49. Ст. 683 5. Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р., // (ВВР), 2000, N 36, ст.299 6. Закон України "Про захист економічної конкуренції" від 11.01.2001 р., // ВВР), 2001, N 12, ст.64 7. Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції" від 07.06.96 р., // (ВВР), 1996, N 36, ст.164 8. Закон України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.96 p., // (ВВР), 1996, N 19, ст. 80 9. Закон України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" від 23.03.96 р., // ВВР), 1996, N 20, ст. 82 10. Закон України "Про зовнішньоеко¬номічну діяльність" від 16.04.91 р.//. ВВР), 1991, N 29, ст. 377 11. Закон України "Про рекламу" від 03.07.96 р. у редакції Закону від 11.07.2003 р., // ВВР), 1996, N 39, ст. 181 12. Закон України "Про страхування" від 07.03.96 р. в редакції Закону від 04.10.2001 р., // Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 18, ст. 78; 13. Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 р., // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, N 23, ст.243 14. Закон України "Про охорону прав на винаходи та корисні моделі" у редакції Закону від 01.06.2000 р., // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 7, ст. 32 15. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" від 15.12.93 р., // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 7, ст. 36 16. Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15.12.93 р., // Відомості Верховної Ради (ВВР), 1994, N 7, ст. 34 17. Закон України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сиро¬вини" від 23.12.97 р // Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 19, ст. 98 18. Закон України Указ Президента України "Про усунення обмежень, що стримують розвиток підприємницької діяльності" від 03.02.98 р., // da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi 19. Указ Президента України "Про деякі заходи з де-регулювання підприємницької діяльності" від 23.07.98 р., // da.gov.uaУказ Президента України "Про спрощену систему оподатковуван¬ня, обліку і звітності суб'єктів малого підприємни¬цтва" від 03.07.98 р. // da.gov.ua 20. Положення про порядок реєстрації окремих видів зовнішньоекономічних до¬говорів (контрактів), затверджене Указом Президен¬та України від 07.11.94 р.; // da.gov.ua 21. Про порядок застосуван¬ня обмежень імпорту товару відповідно до норм і принципів системи ГАТТ/ВОТ, затверджене Указом Президента України від 27.06.96 p.. // da.gov.ua 22. Положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій, затверджене постановою Кабі¬нету Міністрів України від 07.08.96 р. // da.gov.ua 23. Постанова Кабінету Мі¬ністрів України "Про упорядкування діяльності суб'єктів підприємницької діяльності, створених за участю державних підприємств" від 31.12.92 р.. // da.gov.ua 24. Агарков М.М. Ценность частного права //Правоведе¬ние. — 1992. — № 1. — С. 40-42. 25. Аксенов И. Некоторые проблемы законодательного регулирования предпринимательства // Предпринимательство, хоз-во и право. - 1998. - № 1. - С. 34-37. 26. Андреев В. К. Гражданский кодекс Российской Федерации и новейшее законодательство //Государство и право. — 1996. — № 4. — С. 114-138 27. Богуславский М.М., Воробьева О. В., Лисицын-Светла¬нов А.Г., Маринич СВ. О правовом регулировании внешнеэкономической деятельности в СССР // Внешняя торговля. — 1991. — №7. — С. 2-8 28. Бусыгин А. В. Предпринимательство. — М.: Инфра-М, 1998. —370c. 29. Варналій З.С. Законодавче забезпечення розвитку підприємництва в Україні: проблеми та перспективи // Підприємництво і право: Зб. наук. пр. - К., 1998. - С. 55-62 30. Гайворонский В., Жушман В. Предпринимательство, хозяйственная и трудовая деятельность: законодательное урегулирование: Украина // Предпринимательство, хоз-во и право. - 1998. - № 9. - С. 3-6. 31. Грицаєнко Л. Підприємництво в Україні: проблеми держ. регулювання // Предпринимательство, хоз-во и право. - 1999. - № 7. - С. 53-55. 32. Грушинський І. Правове регулювання відносин у підприємництві // Право України. - 1998. - № 2. - С. 75-79. 33. Діденко М.М. Підприємництво в Україні./ Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. Економічний факультет. - Л., 1995. - 88 с. 34. Економіка і підприємництво: стан та перспективи: Зб. наук. прац./ Відп. ред. Н.М. Гуляєва. - К.: Київ. держ. торг.-екон. ун-т, 1999. - 270 с. 35. Ершова И. В., Иванова Т.М. Предпринимательское право. М.: Юриспруденция, 1999. —300c. 36. Задыхайло Д. В. Проблемы кодификации предприни¬мательского законодательства // Предприниматель¬ство, хозяйство и право. — 1998. — № 5. — С. 4-15. 37. Знаменский Г. Л. Общественный хозяйственный поря¬док и законодательство //Государство и право. — 1994. — № 4. — С. 62.-65 38. Зыкин И.С. Внешнеэкономические операции: право и практика. — М.: Международные отношения, 1994. — 301 с. 39. Коваленко О.І. Правове регулювання підприємницької діяльності // Проблеми теорії та практики підготовки спеціалістів-юристів: Зб. наук. пр. - Херсон, 1998. - С. 20-24. 40. Концепція переходу Української РСР до ринкової економіки: Конценція Верховної Ради УРСР від 1 листопада 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. - №48. –632 с. 41. Корнеев СМ. О некоторых тенденциях развития гражданско-правового регулирования общественных отношений // XXVI съезд КПСС и проблемы граждан¬ского и трудового права, гражданского процесса. — М., 1982. —380c. 42. Кравцова Т. (доцент, кандидат економічних наук (Сумський філіал Національного університету внутрішніх справ)) Правові форми державного регулювання у сфері підприємницької діяльності // Право Украъни. – 2003. – № 9. – С. 44-49 43. Кравчук В. М. Корпоративне право: Наук. - практ. Коментар законодавства та судові практики. - К: Істина, 2005. – 439c. 44. Крупка М. І. Актуальні проблеми розвитку підприємництва в Україні. - Львів: Діалог, 1999. - 256 с. 45. Кузнецова II. С. Шляхи розвитку законодавства України про підприємницьку діяльність // Концепція розвитку законодавства України. Матеріали науково-практичної конференції. — К., 1996. — С. 26-37. 46. Кузнєцова Н.С. Шляхи розвитку законодавства України про підприємницьку діяльність // Концепція розвитку законодавства України: Матеріали наук.-практ. конф., травень 1996 р., Київ. - К., 1996. - С. 25-30. 47. Кулагин М.И. Предпринимательство и право: опыт Запада. — М.: Дело, 1992. — С. 5-6. 48. Кулик В.Б. Поняття державного регулювання підприємництва // Держава і право: Зб. наук. пр. - К., 1999. - Вип. 3: Юридичні і політичні науки. - С. 176-183. 49. Лаптев В. В. О предпринимательском законодательстве // Государство и право. - 1995. — № 4. — С. 49-90; 50. Лаптев В. В. Предпринимательское право: понятие и субъекты. — М.: Юристъ, 1999 − 437c. 51. Лаптев В. В. Проблемы совершенствования предпринимательского за¬конодательства //Правовое регулирование предприни¬мательской деятельности. — М.: Институт государства и права РАН, 1995. — С. 6-12; 52. Лаптев В. В. Хозяйственное право — право предпри¬нимательской деятельности // Государство и право. — 1993. — № 1. — С. 36-39; 53. Лаптев В. В., Шахматов В. П. Цели правового регулирования и система права //Правоведение. — 1976. — № 4. — С. 35-44. 54. Лаптєв В.В. Введення в підприємницьке право. – М., 2004. – 31 с. 55. Лаптєв В.В. Проблеми удосконалювання підприємницького законодавства // Правове регулювання підприємницької діяльності. – М., 1995. – С. 4-17 56. ЛастовецькийА. Систематизація законодавства про підприємництво // Віче. -2001. - № 2. - С. 69-81. 57. Лившиц Р.З. Развитие правового регулирования труда: практика и теория // Советское государство и право. — 1987. — № 4. — С. 19-23. 58. Лопондопуло В.Ф. Понятие коммерческого права // Государство и право. — 2003. — № 8. — С. 80-96. 59. Мале підприємництво України: процес розвитку – Інститут конкурентного суспільства. – К., 2001. – 253 с. 60. Мусияка В.Л. Правовые основы предпринимательской деятельности. — Харьков: Бизнес-Информ, 1995. — С. 9-16. 61. Нагребельний В. П. Колізії в законодавстві України про підприємництво // Колізії у законодавстві України: проблеми теорії і практики. — К.: Генеза, 2006. — С. 51-64. 62. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник/ За ред. Г.Н Климка, В.П.Нестеренка. - К.: Вища школа, 1994. - 559 с. 63. Основы предпринимательства / Под ред. А. С. Пели-ха. — М., 1996. — С. 11-22. 64. Підприємнецьке право України / За ред. Шишки Р.Б. – Харків: Еспада, 2004 – С. 128-135 65. Попондопуло В.Ф. Правовой режим предпринимательства. — СПб., 1994. — С. 42, 44, 57-58. 66. Правове регу¬лювання підприємництва в Україні // Право Ук¬раїни. — 1997. — № 12. — С. 24-30; 67. Правове регулювання підприємництва в Україні // Право України. - 2002. - № 1. - С. 39-52. 68. Правове регулювання підприємництва в Україні // Право України. — 2004. — № 12. — С. 24-31; 69. Предпринимательское право. Курс лекций. — М.: Юрид лит., 2003. —486c.. 70. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 р. № 1160 // Урядовий кур’єр. –2003. -№ 198. − C.14-23. 71. Прудивус О.В. Державне регулювання у сфері підприємницької діяльності та шляхи його вдосконалення // Запорізький юрид. ін-т. Вісник. - Запоріжжя, 1999. - № 1 (6). - С. 13-19. 72. Развитие советского гражданского права на современ¬ном этапе / Отв. ред. В. П. Мозолин. — М., 1986. — С. 35-51. 73. Саніахметова Н. О. Підприємницьке право: Навч. посіб. для вузів. - 3-е вид., пере-роб., доп. -К: А. С. К., 2005. – 487c. 74. Саніахметова Н. О. Підприємницьке право: Навч. посіб. для вузів. - 3-е вид., пере-роб., доп. -К: А. С. К., 2005. - 912с –С.17-23. 75. Селіванов В. Концептуальні засади Кодексу про підприємництво України // Право України. — 1995. — № 2. — С. 7; Плиев Э.Г. Отдельные пробле¬мы гражданско-правового регулирования предприни¬мательства в России. — М.: Юристъ, 1998. — С. 18- 25. 76. Современные проблемы хозяйственного (предпринима¬тельского) права // Государство и право. — 1996. — № 4. — С. 66-74. 77. Тарнавська Н.П., Пушкар Р.М. Менеджмент: теорія та практика: Підручник для вузів. - Тернопіль: Карт-бланш, 1997. –215c.. 78. Тихомиров Ю. А. Публічне право: падіння і злети // Держава і право. -1996.-№ 1. - С. 3-12 79. Тихомиров Ю.А. Публичное право. — М.: БЭК, 1995. —345c. 80. Шапира Жан. Международное право предпринима¬тельской деятельности. — М.: Прогресс, 1993. — 487c. 81. Щербина В. С. Господарське право: Підруч. для вузів. - 2-е вид., перероб., доп. - К: Юрінком Інтер, 2005 –341c. 82. Эволюция власти // Бизнес. – 2001. – 17 дек. – № 5 (466). – С. 12–13. 83. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К., 1998. – Т. 2. – С. 536–541. 84. Як влада приймає рішення і як підприємці можуть на це впливати – Програма АРД / Чеккі “Регуляторна реформа в Україні”. – 2001. –46 с. 85. Яковлев В.Ф., Алексеев С. С. Система советского права и перспективы ее развития // Советское государство и право. — 1982. — № 6. — С. 84-85. 86. Adamson E. John. Basic Law and the Legal Environment of Business. — Chicago: Irwin, 1995. — P. 5. 87. Brody Eliot David. Business and Its Legal Environment. — Lexington: D.C. Health & Company, 1986. — P. 6. 88. Business and the Law. — New-York: McGraw-Hill Book Company, 1985. — P. 12. 89. Dunfee W.Thomas, Bellace R. Janice, Cohen B. David. Business and Its Legal Environment. — 1992. — P. XII.