Особливості ведення підприємницької діяльності в сільськогосподарській сфері

Вид материала

Документы

Содержание 3. Страхування сільськогосподарського бізнесу 3.2. Обов'язкове та добровільне страхування: види та правове регулювання. Град — частинки льоду, що випадають з купчасто-дощових хмар у теп­лий період року. Злива — Буря — це ураган, підсилений опадами. Вказані ризики інколи виникають одночасно. Повінь — Нещасні випадки. Стихійні явища.

Подобный материал:

• План занять та самостійної роботи Тема Поняття підприємництва, суб'єктів підприємницької, 81.63kb.
• Вступ 3 теоретичні основи регулювання підприємницької діяльності 7 Поняття підприємницької, 147.27kb.
• Назва реферату: Особливості внутрішнього аудиту Розділ, 114.02kb.
• Започаткування та ведення підприємницької діяльності Вступ Мале підприємництво, 695.71kb.
• Особливості ведення бухгалтерського обліку при здійсненні благодійної діяльності, 53.74kb.
• Заходи щодо дерегуляції підприємницької діяльності, 51.95kb.
• Рної політики у сфері господарської діяльності, Методики проведення аналізу впливу, 39.73kb.
• Постанова Кабінету Міністрів України від 15. 03. 2006 р. №328 "Про затвердження Положення, 144.91kb.
• Створення І установчі документи господарського товариства, 342.32kb.
• Науково-дослідний інститут фінансового права, 802.71kb.

3. СТРАХУВАННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО БІЗНЕСУ

3.1. Страхування сільськогосподарських ризиків

Кожному відомо, що нині люди вміють будувати досконалу техніку, керувати складними процесами виробництва за допомогою електронних програм, але перед природною стихією, так само як багато років тому, вони є безсилі. Сільськогосподарські виробники сьогодні використовують ефективні «інструменти» для вирощування багатого врожаю. Йдеться про добрі сорти культур, прості та комплексні добрива, величезну кількість засобів захисту рослин, розумну техніку. Однак несподівана буря, ураган, землетрус, град, повінь, тривала посуха, заморозки чи інші чинники, що мають об'єктивний та випадковий характер, можуть згубно вплинути на майбутній врожай, поголів'я худоби чи птиці і навіть вщент знищити плоди тяжкої праці. Такі чинники, що негативно позначаються на кінцевій продукції Вашого виробництва, називаються ризиками.


Як можна забезпечити себе від ризиків?

Виробляти якусь продукцію без ризиків неможливо. Але ризиків можна уникати, протистояти їм або керувати ними. Наприклад, Ви відчутно зменшите ризик крадіжки худоби, якщо оточите ферму надійною огорожею. Посіявши сільськогосподарські культури в оптимальний період, Ви зведете до мінімуму наслідки вимерзання чи посухи. Диверсифікація виробництва (комбінація рослинництва, тваринництва, переробки) дає змогу зменшити річні коливання доходів. Нарешті, Ви можете перестрахуватися — відкласти «на чорний день» певну суму, що приблизно дорівнює вартості всього вашого майна та виробництва. Зазвичай заощадити стільки грошей не можливо, та й взагалі робити це не доцільно. Набагато краще вкладати ці кошти в розширення та вдосконалення виробництва. То як же забезпечити себе від ризиків? Найефективнішим методом керування ризиками вважають їх перекладання на інших осіб через підписання страхової угоди.


Що таке страхування?

Страхування — це спосіб відшкодування збитків, заподіяних фізичній або юридичній особі, за допомогою розподілу плат між багатьма особами. Збитки компенсують із страхового фонду, що перебуває в розпорядженні страхової організації. Страхова організація, або страхова компанія, або страховик — це фінансова установа, яка має ліцензію на провадження страхової діяльнос­ті. Укладаючи договір про страхування зі страховиком і набуваючи право отри­мати страхове відшкодування, Ви виступаєте в ролі страхувальника.

Скільки коштує страхування?

Якщо Ви вирішили перекласти власні ризики на плечі страховика і сподіваєтеся на відшкодування вартості втраченого майна, то мусите сплатити страховику страхову премію, інакше кажучи — страховий внесок або страхо­вий платіж. Ці гроші Ви можете відрахувати одразу під час укладання догово­ру або віддавати частинами, протягом передбаченого в договорі терміну. Стра­хова премія залежить від страхової суми — вартості майна, яке Ви хочете зас­трахувати, та страхового тарифу.

Страхову суму встановлюють на підставі тієї інформації, яку Ви самі надаєте страховику. Бо тільки Ви знаєте, який врожай плануєте отримати і за якою ціною його продати, скільки Ви заплатили за корів чи скільки Вам кош­тує їх утримання. Що дорожче Ви оціните своє майно, то більше платитимете за його страховий захист.

Страховий тариф — це і є своєрідна ціна страхування, яку визначає сам страхувальник і яка становить певні відсотки від страхової суми. Вибираючи на базарі потрібний товар, Ви купуєте його в того продавця, котрий пропонує дешевшу, але не гіршу за якістю продукцію. Аналогічні неписані правила діють

і на страховому ринку: страхові компанії пропонують Вам страхувати одні й ті самі ризики за різними тарифами, оскільки забезпечують різний рівень обслу­говування. Страховий тариф встановлюють на підставі кількаріч­них статистичних даних. Цей показник залежить насамперед від імовірності того чи іншого ризику. Скажімо, імовірність урагану є набагато менша порівняно з вимерзанням чи посухою. Тому в першому випадку страховий тариф може становити 0,1% страхової суми, а у двох інших – до 3%, а то й вище. Крім того, кожна страхова компанія визначає свої тарифи, зокрема через те, що прагне здобути перевагу в конкуренції і привабити клієнта. А ось ще один суттєвий момент: що ширше коло учасників страхування, то менші страхові тарифи.

Чи повернуть Вам страхову премію, якщо страховий випадок не

настав?

Суму сплачених страхових внесків Вам повністю повернуть лише в то­му разі, якщо Ви уклали накопичувальний договір про страхування життя. За всіма іншими видами страхування страхової премії не повертають: її викорис­товують для формування страхових фондів та страхових резервів. Саме завдя­ки наявності таких коштів страхова компанія буде спроможна відшкодувати всі збитки в разі настання катастрофи, яка позбавить майна не тільки вас, а й інших мешканців великої території.

Що таке страхове відшкодування?

Відшкодування — це грошова сума, яку виплачує Вам страховик у то­му разі, якщо ваше майно знищено чи пошкоджено внаслідок настання страхо­вого випадку. Така компенсація не може перевищувати страхової суми, однак може бути меншою за неї. Відомо, що сільськогосподарське виробництво є найбільше ризикованим з-поміж усіх галузей економіки (посіви культур та тварини потерпають від природних катаклізмів). Тому страхові компанії зде­більшого не беруть на себе відповідальності за 100% вашого сподіваного при­бутку, натомість намагаються її зменшити.

Міру відповідальності називають страховим покриттям. Якщо покриття становить 70%, то страховик компенсує лише 70% збитків. За таких обставин Ви перебираєте на себе 30% ризиків. Од­нак при цьому страхова премія, яку Ви сплачуєте страховику, також зменшу­ється на 30%. Крім того, страховик може запропонувати Вам визначити в дого­ворі страхування франшизу — частину збитків, якої він не відшкодовуватиме в разі настання страхового випадку. У такий спосіб страховик перекладає на ва­ші плечі ще частину ризику, але одночасно зменшує страховий тариф, знижу­ючи вартість страхування.


3.2. Обов'язкове та добровільне страхування: види та правове регулювання.

Добровільне страхування сільськогосподарських культур.

З чого починати страхування?

Насамперед потрібно визначити, яке саме майно чи яка саме ділянка вашого виробництва найбільше залежить від об'єктивних чинників, тобто ри­зиків. Якщо Ви працюєте в рослинництві, то такою ділянкою, звичайно, є посі­ви сільськогосподарських культур у період їх вегетації.

Тепер належить передбачити ймовірність настання тих ризиків, котрі найсильніше загрожують посівам у вашому регіоні. Наприклад, фермери Хер­сонської області, які вирощують овочі та баштанні культури, знають, що їхнім насадженням найбільше можуть зашкодити весняні заморозки, град та буря. У південних регіонах України (Запорізька, Одеська, Миколаївська, Херсонська області, Крим) посіви сільськогосподарських культур майже щороку потерпають від посухи. У північних та північно-східних областях (Житомирська, Чернігівська, Хар­ківська, Сумська) досить часто озимим культурам загрожує вимерзання. В за­хідних областях (Закарпатська, Івано-Франківська, Чернівецька) найбільших втрат врожаю господарі зазнають через повінь та зливу.

Щоб дістати докладнішу інформацію такого роду, потрібно звернутися до найближчої метеостанції чи управління сільського господарства. Варто та­кож порадитися з агрономами, які протягом тривалого часу працюють у госпо­дарствах вашого регіону. Крім того, поцікавтеся прогнозом погоди на найближ­чий вегетаційний період: одержані дані теж підкажуть Вам, від чого належить забезпечити майбутній врожай. Заздалегідь визначивши найімовірніші ризи­ки, Ви зможете трохи заощадити на страховому внеску. Якщо ж Ви досягли ви­сокого рівня господарювання і плануєте отримати великий прибуток від виро­щування культур, то страхуйте їх від якомога більшої кількості ризиків, щоб надійно забезпечити себе від будь-яких втрат.

Важливо також обрати вид страхування. Бо від одних і тих самих ри­зиків Ви можете застрахувати або вартість вашого майбутнього врожаю (разом зі сподіваним прибутком), або лише витрати на сівбу та вирощування культу­ри (у такому разі страхування Вам коштуватиме дешевше).


Від яких ризиків можна застрахувати врожай?

Страхові компанії пропонують різні умови страхування. Попри те, пе­реліки ризиків у тому чи іншому поєднанні страховики укладають однакові. Отже, Ви маєте шанси забезпечити свій врожай від повної або часткової заги­белі, яку можуть спричинити такі події: вимерзання в період перезимівлі ози­мих, весняні заморозки, град, злива, буря, ураган, повінь, посуха, пожежа, зем­летрус, зсув, сель, а в деяких випадках — нашестя шкідників та крадіжка.


Як обирати страхову компанію?

В Україні страхування від сільськогосподарських ризиків забезпечу­ють понад 60 страхових компаній. Саме у вашому регіоні Вам можуть запропо­нувати свої послуги щонайменше 5 компаній. Щоб не помилитися, поцікавте­ся такими питаннями:

• чи одержав страховик відповідну ліцензію на страхування саме того виду (чи видів страхування), який Ви обрали;
  
• чи має страховик достатній досвід у страхуванні врожаю сільськогосподарських культур;
  
• які умови пропонує Вам страховик, зокрема, від яких ризиків, за якими тарифами, з якою франшизою (нагадаємо, що це та визначена в угоді частка збитків, котрої страховик не відшкодовуватиме) він може вас застрахувати;
  
• чи є в компанії фахівці, здатні кваліфіковано оцінити стан вашого поля перед початком страхування та по настанні страхового випадку;
  
• яка сума страхових внесків надходить щороку в компанію і яку суму становлять виплати відшкодування. Якщо виплати виявилися надто малі порівняно зі страховими оплатами, то будьте пильні, бо цей факт може означати, що страховик з будь-якого приводу відмовляється компенсувати страхувальникам збитки.
  

Не дозволяйте ввести себе в оману яскравим буклетом, календарем чи іншим презентом, що його Вам подарують у страховій компанії, аби схи­лити до співпраці. Краще попросіть страховика навести приклади його співпраці з іншими господарствами. Відтак зв'яжіться з керівниками цих господарств і перепитайте, чи дійсно вони задоволені послугами. Пам'ятай­те, що найкращий аргумент на користь страхової компанії — це вчасно зроблені справедливі виплати відшкодування.

Якщо страхова компанія зацікавлена в тривалій співпраці з вами, то її досвідчені фахівці залюбки проконсультують вас щодо всіх умов страхування і, можливо, навіть щодо технології вирощування сільськогосподарських культур.


Що є найважливішим у страховій угоді?

Коли Ви укладаєте угоду із страховою компанією, добре вивчіть усі умови цього документу та правила страхування, які є підставою для його укла­дання. Пильну увагу радимо звернути на порядок визначення збитків та вип­лати відшкодування.


Що вкладають у поняття страхових ризиків?

Вимерзання відбувається в період перезимівлі озимих внаслідок того, що температура ґрунту на глибині залягання вузла кущення спадає нижче

за -16°С. Загибель рослин узимку можуть спричинити й інші події. До таких належать випирання, або витискання, коренів рослин з ґрунту через різку змі­ну відлиги на сильні морози, а також видування снігу та верхнього шару ґрун­ту холодними вітрами (це призводить до оголення коренів) і випрівання рос­лин під товстим шаром снігу.

Якщо в угоді не передбачено, що страхова компанія несе відповідаль­ність за всі перелічені випадки, то Ви не зможете отримати відшкодування то­ді, коли, наприклад, ваша озимина, застрахована від вимерзання, загинула від випирання.

Град — частинки льоду, що випадають з купчасто-дощових хмар у теп­лий період року.

Злива — сильний дощ з великою кількістю опадів.

За страховий випадок вважають лише механічне пошкодження рослин на полі після граду та зливи, а саме: полягання збіжжя, ламання стебел, оголен­ня кореневої системи, вимивання рослин з ґрунту, збивання цвіту, «вистрілю­вання» насінин і т. ін. Однак, скажімо, будь-яке гнилісне чи інше захворюван­ня, від якого рослини потерпають внаслідок тривалих дощів, трактують як «вторинне явище», не вбачаючи в ньому підстав для виплати страхового від­шкодування.

Ураган — природний рух повітряних мас із силою вітру, що відповідає 8 балам за шкалою Бофорта (в такому разі швидкість вітру перевищує 118 км/год.).

Буря — це ураган, підсилений опадами. Вказані ризики інколи виникають одночасно.

Повінь — фаза життя річки, повторювана щороку за певних кліматич­них умов в один і той самий сезон. У цей період вода в річці на тривалий час піднімається вище від нормального рівня і нерідко виходить з русла.

Пожежа — виникнення та (або) поширення вогню поза межі місць, спеціально призначених для його розведення та підтримування.

Якщо пожежу на полі спричинили чиїсь навмисні чи необережні дії і якщо цей факт підтверджують правоохоронні органи, то страхова компанія, найімовірніше, не виплатить відшкодування. Бо ці дії підпадають під інший страховий випадок – протиправні дії третіх осіб. І це треба пам’ятати.


Які є обмеження в страхуванні, або винятки із страхових випадків?

Кожна страхова компанія передбачає деякі випадки, коли вона не вип­лачуватиме Вам страхового відшкодування, якщо Ви зазнали збитків. Йдеться, зокрема, про навмисні дії осіб, пов'язаних з вами трудовими відносинами, вій­ськові операції, страйки, порушення технології вирощування культур у вашому господарстві, подання від вас неправдивої чи недостатньої інформації щодо об'єкту страхування, ваше невчасне повідомлення про настання страхового ви­падку.


Які права й зобов'язання сторін?

Якщо Ви порушите свої зобов'язання, визначені в угоді, то страховик може відмовити Вам у виплаті. Страховик виконує свої зобов'язання в тому разі, якщо Ви вчасно надали повну інформацію про об'єкт страхування та про настання страхового випадку, а також сумлінно сплачуєте страхові внески і дотримуєте технології вирощування застрахованої культури. Так само й Ви мо­жете вимагати від страховика, щоб той виконував умови угоди. Особливу ува­гу належить звернути на термін виплати страхового відшкодування. Якщо в проекті угоди такого періоду не вказано, вимагайте від страховика його вста­новлення та дотримання.


Визначення обсягу збитків та суми страхового відшкодування.

В страховій угоді, а інколи — й у правилах страхування, детальної ін­формації такого змісту здебільшого не вміщують. За таких обставин страховик мусить дати Вам письмову інструкцію чи усні пояснення, як саме він визнача­тиме обсяг збитків. Важливо знати, що страховик відшкодує Вам лише ті втра­ти, яких Ви зазнали внаслідок настання подій, кваліфікованих як страхові ви­падки.


У яких випадках відбувається припинення дії угоди?

Угода зазвичай втрачає чинність, якщо Ви невчасно сплатили наступ­ний з черги страховий внесок. При цьому раніше сплачених страхових премій Вам не повернуть. У такому разі Ви викинете гроші «на вітер», а ваші посіви залишаться без страхового захисту.


Від чого можна застрахувати зерно, передане на зберігання?

Зерно, відвезене на елеватор, зазвичай страхують від пожежі, стихійно­го лиха, падіння пілотованих об'єктів, протиправних дій третіх осіб. Такий за­хист протягом року може Вам коштувати 0,6% від вартості вашого зерна. Якщо ж ваше збіжжя зберігають, наприклад, лише 4 місяці, то за його страхування Ви сплатите 0,2% від вартості зерна. На елеваторі Вам запропонують певну програму страхування із встановленим переліком ризиків та вартістю страху­вання. Проте Ви можете наполягати на перегляді цих умов. Зокрема, буря, ура­ган, злива, град, шторм тощо навряд чи серйозно загрожуватимуть вашому збіжжю, надійно захищеному стінами та дахом елеватора. Падіння пілотовано­го об'єкту — також малоймовірна подія. Усунувши ці пункти з переліку ризи­ків у страховому договорі, Ви зменшите вартість страхування. Натомість ризик «протиправні дії третіх осіб», які можуть спричинити пошкодження вашого зерна, вилучати зі списку не варто. Тож, якщо Вам не запропонували такого за­хисту, наполягайте, щоб страхування від цього ризику таки було передбачено в договорі про зберігання вашого збіжжя.

У будь-якому разі, елеватор проводить конкурс серед страхових ком­паній, щоб визначити з-поміж них ту, з котрою співпрацюватиме. Тому радимо попросити, щоб представники зерносховища ознайомили вас із умовами стра­хування в різних страхових компаніях. Так Ви зможете вибрати для себе най­кращі умови страхування.

Добровільне страхування тварин.

Виробництво молока та м'яса зазвичай дає більший прибуток, ніж ви­робництво рослинної продукції. Проте той, хто працює у тваринництві, потре­бує більше коштів. Організовуючи господарство рослинницького напрямку, основні його матеріальні складові Ви можете отримати «під майбутній вро­жай». Скажімо, за оренду землі Ви розплачуєтеся аж по одержанні врожаю. Дизельне пальне, насіння, засоби захисту рослин, добрива також можна купи­ти в борг і повернути його після збирання врожаю. Техніку можна орендувати або взяти в лізинг. Натомість якщо йдеться про високопродуктивне стадо, то навряд чи хтось Вам дасть «покористуватися» коровами доти, доки Ви не поч­нете отримувати від них молоко. За купівлю тварин потрібно сплатити відра­зу. На додаток не завадить запастися кормом для вашої худоби хоча б на якийсь час.

Отож зрозуміло, що будь-які втрати у вашому тваринницькому вироб­ництві з причин, що від вас не залежать, суттєво вдарять по вашій кишені або навіть змусять вас згорнути виробництво.


Які об'єктивні чинники можуть призвести до втрат у тваринницькому

виробництві?

Хвороби тварин. Хвороби бувають неінфекційні та інфекційні. До пер­ших належать, наприклад, перелом кістки, пневмонія, мастит, гепатит, захво­рювання системи травлення. Будь-яку інфекційну хворобу викликають мікроорганізми — бактерії чи віруси. Велика рогата худоба найчастіше потер­пає від лейкозу та туберкульозу, свині — від дизентерії. Інфекційні хвороби здебільшого заподіюють дуже велику шкоду тваринницькому господарству, бо уражують одночасно не одну, а багатьох тварин.

Нещасні випадки. Видів нещасних випадків, що трапляються з тварина­ми, можна назвати безліч. Найчастіше тварини гинуть від задушення, отруєн­ня хімічними речовинами. Нерідко худоба потрапляє під рухомий засіб тран­спорту, падає в ущелину, тоне.

Стихійні явища. Стихійні явища можуть не лише заподіяти травми чи смерть самим тваринам, а й пошкодити приміщення, де вони перебувають. Згубні наслідки часто мають ураган, удар блискавки, град, злива, паводок, зсув, землетрус. В таких випадках рекомендують відкривати приміщення (хліва), в яких травини знаходяться, щоб вони могли самостійно врятуватися від зазначених вище обставин.

Крім вже згаданих чинників, досить небезпечними для худоби є вибух, дія електричного струму, напад диких звірів. І, нарешті, ваших тварин можуть викрасти чи травмувати інші особи.

Всі перелічені фактори називаються ризиками, притаманними вироб­ництву тваринницької продукції.


Як забезпечити власне виробництво від ризиків?

Той, хто працює у тваринництві, має заздалегідь передбачати ризики й намагатися ними керувати. Зокрема, для того щоб вберегти своє стадо від хво­роб, потрібно ознайомитися з ймовірними захворюваннями тварин і періодично проводити профілактичні щеплення. Від деяких небезпечних не­дуг запроваджено обов'язкову вакцинацію. До таких хвороб належать сибірка, сказ, ящур (уражують велику рогату худобу), бешиха, чума, хвороба Ташена (трапляються серед свиней). Крім того, приміщення, в яких Ви утримуєте тва­рин, належить ретельно прибирати та дезінфікувати.

Запорука міцного імуні­тету худоби — добра годівля.

З вашими тваринами не будуть траплятися нещасні випадки, якщо Ви правильно організуєте догляд за ними. Попередити згубну дію стихійного яви­ща можна завдяки зміцненню даху, стін, дверей у корівнику чи свинарнику. А серйозною перешкодою для злодіїв є міцна огорожа та охорона.

Незважаючи на такі попереджувальні заходи, Ви не завжди зможете керувати ризиками. Зокрема, від деяких поширених хвороб ще не винайдено вакцин. Якщо негода стане справжнім стихійним лихом, вашу худобу не вбере­же навіть добрий корівник. А хитрість злодіїв може подолати будь-які перепо­ни. Від таких випадків варто застрахувати свою худобу й перекласти частину ризиків на плечі страхової компанії.


Яких тварин можна застрахувати?

Застрахувати можна будь-яких тварин. З-поміж сільськогосподар­ських тварин страхуванню підлягають велика рогата худоба, коні, мули, віслю­ки, свині, вівці, кози, птиця, а також хутрові звірі. Крім того, забезпечити від ризиків у такий спосіб можна бджолосім'ї, собак, декоративних та екзотичних птахів і тварин. При цьому для всіх видів тварин визначено однакові умови страхування.


Від чого страхують тварин?

Всі перелічені ризики можуть спричинити загибель або невиліковний стан тварин. Визнавши тварину безнадійно хворою, ветеринарний лікар випи­сує відповідний документ на її вимушений забій. Отже, найчастіше тварин страхують на випадок загибелі, травмування, вимушеного забою внаслідок інфекційних хво­роб та нещасних випадків.


Як страхують тварин?

Передусім потрібно визначити, до якого виду відносять тварин, яких Ви хочете застрахувати. Відтак належить розподілити їх на вікові групи (зде­більшого тоді, коли йдеться про великих тварин).

Найпростіший спосіб — по­діл на молодняк і дорослих тварин. Молодняком великої рогатої худоби та коней вважають особин, яким не виповнився рік. Дорослих тварин класифікують на групи за віком та призначенням, наприклад: нетелі, дійні, тварини на відго­дівлі, ремонтні свині, бики чи кнури — плідники й т. ін.

Зробивши такий розподіл, визначить вартість вашого стада. Тут Ви мо­жете вдатися до кількох способів:

• надати страховикові відповідну бухгалтерську довідку, якщо Ви оприбутковуєте тварин за бухгалтерськими рахунками;
  
• скористатися накладною, за якою Ви купили тварин (цей документ потрібно подати страховій компанії);
  
• запросити експерта, який оцінить ваше стадо;
  
• дані про вартість тварин взяти з договору про заставу, якщо Ви берете кредит у банку й передаєте своїх тварин у заставу.
  

У заяві щодо страхування та в страховому договорі вартість вашого стада буде відображено за віковими групами. Загальна вартість стада відпові­датиме страховій сумі за договором про страхування в тому разі, якщо Ви ба­жаєте одержати 100-відсоткове страхове покриття. За інших умов страхова су­ма становитиме ті відсотки від вартості стада, на які Ви оформите страхове покриття.

Маючи дані про вартість стада, визначте, від яких саме ризиків Вам потрібно забезпечити тварин. З огляду на ваш вибір страховик запропонує Вам страхові тарифи. Страхування тварин за всіма можливими ризиками може коштувати від 2% до 5% страхової суми. Ця цифра залежить від виду тварин, вікової групи та додаткових обставин укладання договору. Додатковими обста­винами вважають технічний стан приміщення, де перебувають ваші тварини, наявність у вашому районі випадків захворювання на деякі поширені хвороби (лейкоз, туберкульоз), страхову історію вашого господарства — відомості про те, чи виплачували Вам страхове відшкодування раніше (якщо Ви одержували такі виплати, то страховик не погодиться знизити страховий тариф).