Верховної Ради України ; Олександра Голуба до Прем`єр-міністра України щодо перешкоджання урядом Юлії Тимошенко отримання диплом
| Вид материала | Диплом |
СодержаниеАзаров м.я. Єфремов о.с. Льовочкін с.в. Сивульський м.і. Аржевітін с.м. Після перерви Єхануров ю.і. Гриценко а.с. Зарубінський о.о. Матвєєв в.г. |
- Систематизація чинного законодавства України, 34.05kb.
- Верховної Ради України звернулися 155 народних депутатів України, членів депутатської, 1280.25kb.
- Головуючий. Доброго ранку, шановні народні депутати, гості та запрошені Верховної Ради, 1034.83kb.
- «Судовому контролю», 199.52kb.
- А України від 30 вересня 2010 року №926 "Про заходи щодо забезпечення пріоритетного, 1440.03kb.
- Учасницями снд (далі Організаційний комітет), 37.87kb.
- Верховної Ради України 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. 1996., 19.86kb.
- Проект міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни нака, 1580.93kb.
- Міністерство охорони здоров’я україни, 245.81kb.
- Проект міністерство освіти І науки, молоді та спорту україни нака, 1580.85kb.
Будь ласка, Микола Янович Азаров.
11:54:49
АЗАРОВ М.Я.
Уважаемые народные депутаты! Что я хотел бы сказать. Первое, одна минута буквально, реплика: правительство Януковича действительно осуществляло внешние займы, но их ни разу не конвертировало. Оно рассчитывалось, правительство, по своим внешним обязательствам только. И только нынешнее правительство стало использовать эти валютные средства. Это всем очевидный факт.
Второе. Интересный нонсенс, который я сегодня услышал. Оказывается, негативное сальдо торгового баланса Украины связано якобы с фиктивным экспортом и якобы с тем, что импорт не отражался. Это конечно уникальное открытие, которое мы услышали сегодня. Интересно только какие придурки нам за фиктивный экспорт платят абсолютно реальные доллары, которые приходят на наши счета. И интересно также, что основное увеличение негативного импорта связано, прежде всего, с увеличением стоимости газа, нефти, которую мы импортируем, и которая составляет в импорте порядка 40 процентов, а также с резким увеличением импорта товаров народного потребления.
Теперь к теме сегодняшнего чрезвычайно важного заседания. Я глубоко благодарен Владимиру Семеновичу, который в спокойной манере, в общем-то, ответил практически на все вопросы. Я хотел бы только уточнить несколько буквально позиций, которые мы на Комитете по вопросам финансов и банковской деятельности рассматривали еще в начале февраля, когда совершенно ясно впервые проявились очень угрожающие факторы стали действовать. Ну, прежде всего Владимир Семенович совершенно четко сказал, на 45 процентов примерно возросли бюджетные выплаты. В какой ситуации это осуществлялось? Правительство обязано было смотреть на производство, на предложение, потому что все бюджетные выплаты идут на рынок. Так вот как обстоит дело с предложением.
Последние данные Госкомстата за 1 квартал 2008 года. Производство говядины и телятины сократилось на 22,6 процента, свинины – на 60,7 процента, мясо, субпродукты – на 32 процента. А потом мы удивляемся, отчего у нас цены вдруг на мясо резко выросли. А по-другому не бывает.
Возьмем бензины, позицию бензинов. Те же самые параметры. Квартал к кварталу. Бензин моторный – минус 31,4 процента, на треть сократилось производство. Дизельное топливо – на 47 процентов, на половину. Мазуты – на 47 процентов. А потом мы удивляемся, чего это у нас на две гривны поднялась цена в среднем на бензин. Да ничего ж удивительного.
Поэтому мы в начале февраля провели парламентские слушания, Национальный банк и правительство приняли участие. Мы попросили, чтоб была разработана антиинфляционная программа, которая должна не только монетарные методы борьбы с инфляцией предусматривать, в чем, кстати сказать, Национальный банк преуспел и за что его следовало бы сейчас уже начать критиковать, потому что наблюдается серьезная тенденция спада объемов производства и спада темпов роста ВВП. И нежелательно нам так бороться с инфляцией, чтобы прийти к спаду. Я об этом несколько слов скажу ниже.
Какие же основные факторы и какие основные риски мы наметили как первоочередные, с которыми наше правительство, Национальный банк должны бороться? Очень мало говорится, как-то так опускается за скобки, что немалый вклад в инфляцию (у меня уже заканчивается), к сожалению, уже внесла и наша банковская система. Мы очень осторожно говорим про банковскую систему. Вместе с тем, нельзя не сказать, что объем кредитов, выданных населению, вырос в два раза: с 78 миллиардов до 155 миллиардов, причем если б это все происходило, Владимир Семенович, за счет роста депозитов населения, это можно было бы приветствовать. Однако как раз рост депозитов не только прекратился, а существенно уменьшился, существенно уменьшился. И в основном… Ну, достаточно сказать, что если раньше за счет депозитов банковская система обеспечивала практически 100-процентное кредитование, то сейчас это только 63 процента.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я продовжую ще засідання Верховної Ради до моменту завершення розгляду питання. Микола Володимирович, я прошу вас закруглятися.
АЗАРОВ М.Я. Спасибо.
А сейчас только 63 процента. А спрашивается, а где остальные 37 процентов? А это, оказывается, заемные средства. А разве заемные средства не надо возвращать? А куда направляется это потребительское кредитование?
Это на импорт, только на импорт, поскольку мы видим, что наша собственная промышленность нас товарами не обеспечивает. Еще один момент, Владимир Семенович, я просил бы обратить внимание. Монетарные методы подавления инфляции ведут уже сейчас к реальному сокращению свободных средств на счетах в банках. В январе, феврале денежная база уменьшилась на 5 процентов, объем остатков на корсчетах банков в январе - марте уменьшился на 20 процентов, до 15,5 миллиардов. Мы таких цифр, вообще говоря, последние годы даже не слышали.
А уровень свободной ликвидности банковской системы уменьшился почти на 30 процентов, до 6,6 миллиарда. Совершенно очевидно, что инфляция и Владимир Семенович это признает, имеет не монетарный характер, но поскольку это так, значит, и бороться надо с инфляцией в основном не монетарными способами. И здесь самое главное, и мы сегодня тоже на часе правительства слышали интересные, интересное замечание, что бюджета не будет, пока не будет программы. Интересное дело, бюджет, который был принят, был принят только на 2 месяца. При условии, что 1 марта он будет скорректирован и представлен в Верховный Совет.
Как может этот бюджет работать, если не один уже показатель бюджета, заложенный в основу расчетов бюджета, уже не работает? Поэтому правительство немедленно должно представить бюджет в парламент. И бюджет с разумным дефицитом, не больше одного процента, вот самая эффективная мера правительства по борьбе с инфляцией.
Теперь, следующий момент, уважаемые коллеги, мне не удалось выступить, когда выступал час правительства, но я хочу сказать, поднимите ж, наконец, уровень расчетов за электроэнергию, за жилищно-коммунальные платежи. Вы ж не занимаетесь этими делами.
Уровень расчетов упал до недопустимо низкого. Необходимо оптимизировать государственное потребление. Это и выразится в том, что представится сбалансированный бюджет.
Ну, и, наконец, последнее, что хотел бы сказать, это, безусловно, Владимир Семенович на этом остановился, это курсовая политика. Конечно, не следует об этом говорить громко сейчас, делать какие-то прогнозы. Но то, что происходит в мире, то, что происходит сейчас в мировой экономике, должно, безусловно, нашу, достаточно слабую, переходную экономику насторожить, и нам надо отказываться от популизма, дорогие товарищи.
Спасибо за внимание
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний Миколо Яновичу.
Шановні колеги, я пропоную завершити обговорення цього питання. Єдине, декілька коментарів.
Що, є бажання виступати від фракцій? Записуйтеся на виступи від фракцій. Але у нас завершується, у нас залишилося всього-на-всього 12 хвилин. Як п’ять фракцій виступлять по три хвилини? Арифметика є? П’ять на три - п’ятнадцять, плюс три – вісімнадцять. Що робимо?
Тоді я пропоную по одній хвилині виступи від фракцій. Прошу записуватися.
Олександр Єфремов, Фракція Партії регіонів. З місця, будь ласка.
12:04:14
ЄФРЕМОВ О.С.
Арсений Петрович, прошу передать слово Левочкину.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Льовочкін, будь ласка. З місця також.
12:04:24
ЛЬОВОЧКІН С.В.
Дякую, Арсенію Петровичу.
Загально відомо, що українська інфляція має дві складові. Перша – це імпортована інфляція, друга – це внутрішня. З імпортованою всім все зрозуміло.
Що стосується внутрішньої інфляції. Ми вважаємо, що вона спровокована тією політичною кризою, яка була зроблена у минулому році. І створили її власне і ті, хто зараз прийшли до влади і сидять у нинішньому уряді, власне і для того, щоб прийти до цієї самої влади.
Друге. Як ми чули сьогодні з виступу Володимира Семеновича Стельмаха, суттєво до внутрішньої складової інфляції додали соціальні виплати, які зроблені урядом. І, враховуючи те, що НБУ відповідає з монетарну складову боротьби з інфляцією. Важливо розуміти, що є друга складова за яку відповідає, власне, уряд. Це бюджетна складова.
Арсеній Петрович! Я пам’ятаю добре, як ви обіцяли те, що до 1 квітня чи березня в цьому залі з’явиться реальний проект бюджету, який буде вирішувати не тільки нагальні соціальні питання, які стоять перед…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
12:05:35
ЛЬОВОЧКІН С.В.
Дякую.
І друге. Що він буде вирішувати, зокрема, і важливе питання таргетування інфляції. Це бюджетне питання і уряд повинен на цьому зосередитись. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Сивульський, будь ласка з трибуни.
12:05:48
СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.
Шановні колеги! Мені соромно було чути тут слова, що виявляється в інфляції винуватий уряд, який збільшив соціальні виплати у півтора рази. Шановні колеги! Ми забули про те, що ми з вами вже живемо у світовому просторі і що у нас світові ціни на всі товари, крім одного – робочої сили. Це скільки ми будемо наших людей тримати на такій низькій заробітній платі.
Хочу звернути увагу ще на наступне. Не приводить підвищення соціальних виплат до інфляції, бо інфляції народжується у виробничій сфері, там вона народжується і тільки екстраполюється на споживчий ринок. В результаті Нацбанк, який відповідає за цю сферу усунувся. Нацбанк у нас на відміну від інших країн має право валютно врегулювання. Скільки ми буде терміти ситуацію, коли наша валюта прикріплена мертво 5.05 до валюти, яка постійно падає. І тим самим, піддаємося тим ризикам, які існують на світових валютних ринках. Пора вже міняти політику і це у наших силах зробити і ми повинні це зробити.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, з трибуни.
12:07:09
АРЖЕВІТІН С.М.
Шановний Арсеній Петрович! Я на майбутнє хотів би з’ясувати, що ми слухаємо взагалі, питання щодо грошово-кредитної політики чи питання щодо стану грошово-кредитного ринку, тому що ви об’явили одне, Володимир Семенович говорив про інше, Микола Янович теж щось сказав. Тому дуже хотів, щоб ви чітко визначали у порядку денному звучало, що ми слухаємо, політику чи стан ринку.
Тепер по суті. Я хотів би декілька слів сказати як оцінили діяльність Національного банку на з’їзді самі банкіри. І незважаючи на те, що Національний банк дуже жорстоку політику у минулому році проводив по відношенню до банківської системи, по великому рахунку, банкіри її схвалюють, тому що розуміють, що економічна стабільність в країні важливіша, ніж якісь корпоративні інтереси в банківському секторі.
Що стосується нашої фракції, ми стурбовані тими загрозливими тенденціями на зовнішніх фінансових ринках, ми стурбовані тенденціями, які ми маємо на нашому українському ринку. І у зв’язку з цим, звертаємось до Національного банку, щоб він розробив відповідні механізми на не передбачувані випадки. Нас теж турбує те, що сьогодні існує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
АРЖЕВІТІН С.М. Неконтрольоване зростання зовнішнього корпоративного боргу. Далі, нас турбує те, що більшість кредитів видаються саме на споживче кредитування. Нас турбує відсутність концепції валютної політики, нас турбує також те, що в антиінфляційних заходах немає акценту на те, щоб було закладені випереджаючі темпи росту продуктивності праці над зростанням заробітної плати. Нас турбує, що в програмі також відсутнє стимулювання саме не прямих іноземних інвестицій, а жорстоке врегулювання обсягів фінансових іноземних інвестицій. Нас також турбує у фракції відсутність сьогодні чіткої антиінфляційної спільної позиції Національного банку і уряду, також відсутність меморандуму між урядом і Кабінетом Міністрів в частині досягнень цінової стабільності для забезпечення стійкого економічного зростання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Дякую.
Шановні колеги, в першу чергу, я хотів би деякі уточнення зробити. Микола Янович давав інформацію щодо зменшення обсягу депозитів. Микола Янович, я дивився всі монетарні агрегати, депозити ростуть, ріст 0,2%, тому депозити не падають.
Друге, що стосується все-таки ролі і емісії Національного банку в частині стримування інфляційних процесів. Сьогоднішні інфляційні процеси жодним чином не пов’язані з діяльністю Національного банку. Більше того, сьогодні Національний банк веде дуже помірковану грошово-кредитну політику, в частині фактичної відсутності такого каналу, як емісійні гроші через викуп в золотовалютні резерви. Подивіться статистику по золотовалютним резервам.
Тому сьогодні питання щодо того, що інфляція прив’язана до діяльності Національного банку взагалі не може стояти на порядку денному. Це я вам кажу як член Ради Національного банку України.
Друге питання, що стосується взагалі теми, яка піднімалася в цій залі, щодо реформи Національного банку. Бажано, щоб ми не допускали, щоби брудними руками хтось ліз в систему Національного банку. Він за Конституцією і за Законом „Про Національний банк” є повністю незалежний, керується виключно Правлінням національного банку і Радою Національного банку. І дискусія щодо того, що давайте щось від нього відділимо, поділимо, це не більше, ніж те, щоби крісло створити. Система банківського нагляду повинна бути в системі центрального банку і тут, я думаю, що ми висловимо спільну позицію, Володимир Семенович, і парламенту, що саме основне – це банківський нагляд, жорсткі регуляції за банківською системою, запровадження, її контроль за базельськими принципами банківського нагляду, це те, що залежить сьогодні від вас, це наші гроші, які зберігаються в банківській системі України.
Ну, і по причинам інфляції. Тут дуже чітко сказано, це є глобальні ризики, починаючи з енергоносіїв, закінчуючи з неймовірною волотильністю основних валютних курсів, в тому числі і по продовольчій кризі, і це внутрішні чинники, які обов’язково існують, починаючи з надмірного соціального навантаження, адміністративні певні регуляції і очікування, які створюються в суспільстві.
Ми сподіваємося на те, що уряд разом з центральним банком буде йти по шляху таргетування інфляції і буде йти по шляху стримування інфляції, яка сьогодні, в принципі, є загрозливою для української економіки. Але це той період, який треба пережити, і все буде залежати від ефективності дії уряду та монетарної влади. Ми їм бажаємо успіху в цьому і дякуємо, Володимир Семенович, за предметну доповідь.
Оголошую перерву.
ПІСЛЯ ПЕРЕРВИ
ГОЛОВУЮЧИЙ. …України. Я хотів би, я попросив би дати в кулуари повідомлення, щоби народні депутати зайшли.
Буквально хвилину-півтори давайте зачекаємо, нехай наші колеги народні депутати зайдуть в зал. А то, напевно, діляться емоціями після виступів Прем’єра і Голови Національного банку.
Колеги, я хотів би попросити вас сконцентруватися. Тому що нам треба включити до порядку денного два законопроекти. Колеги, я ще раз повторюю, прошу сконцентруватися для включення до порядку денного двох законопроектів. Першим включаємо до порядку денного 2223, проект Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо зміни у системі комплектування військ (сил) особовим складом).
Шановні колеги, включаємо до порядку денного 2223. Прошу голосувати.
12:44:59
За-251
Рішення прийнято.
Товариші, тепер другий законопроект – 2335. Проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях.
Шановні колеги, голосуємо.
12:45:35
За-309
Специфічно ми виявляємо особисту волю народних депутатів, але й це минеться, дорогі друзі.
Шановні колеги, я пропоную, давайте швиденько підемо по скороченій процедурі. Я пропоную розгляд законопроектів 2223 і 2335 за скороченою процедурою.
Прошу голосувати. Голосуємо, голосуємо.
12:46:15
За-238
Рішення прийнято. Дякую, колеги.
Давайте розпочнемо з 2335. Проект Закону про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році. Доповідає міністр оборони України Єхануров Юрій Іванович.
Прошу, Юрій Іванович.
ЄХАНУРОВ Ю.І.
Вельмишановний Арсенію Петровичу, шановні народні депутати! На розгляд Верховної Ради України виноситься проект Закону України про схвалення рішення Президента України про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. Україна і її збройні сили приймають активну участь у міжнародній миротворчій діяльності, це сприяє зростанню авторитету нашої держави на міжнародній арені. Проведення багатонаціональних навчань має за мету підвищення бойової і професійної підготовки українських військовослужбовців для набуття ними необхідних навичок для виконання миротворчих завдань.
У 2008 році заплановано проведення дев’яти навчань за участю Збройних сил не території інших держав та 11 багатонаціональних навчань на території України за українських і іноземних держав.
Перші навчання, увага, 22 квітня. Будуть проводиться двосторонні українсько-російські навчання чергових сил з повітряної оборони повітряних сил України Збройних сил України і військово-повітряних сил Збройних сил Російської Федерації. Цього року ми вперше будемо тренуватися разом зі Збройними силами Республіки Білорусь і Румунії.
По-друге, ми домовились, що будуть ускладнення навчальних завдань під час підготовки і проведення навчань. Передбачено навчання з усіма нашими сусідами. І можна сказати, що багатонаціональні військові навчання спрямовані на практичну реалізацію тих завдань, які ви поставили Державною програмою розвитку Збройних сил України на період 2006-2011 років.
Українські підприємства отримають добру нагоду запропонувати, фактично надати свої послуги і товари представникам збройних сил інших держав.
По-друге, ще важливо, що кошти країн-учасників, вони самі за свої кошти будуть приймати участь, але вкладаються у цивільні об’єкти, дороги, під’їзні …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.
ЄХАНУРОВ Ю.І. …місця зберігання військового обладнання і об’єкти комунікацій. Тому додаткових витрат з українського бюджету не потрібно.
Шановний пане Голово, шановні народні депутати, прошу підтримати законопроект в цілому.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Юрій Іванович. Прошу сідати.
Для співдоповіді запрошується голова Комітету з питань національної безпеки і оборони України Грищенко Анатолій Степанович. Прошу, Анатолій Степанович.
12:49:22
ГРИЦЕНКО А.С.
Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги! Комітет розглянув цей законопроект, пропонує його підтримати у першому читанні і в цілому, голосували за його підтримку одностайно всі члени комітету. Проти і таких, хто утримався, не було. Лише два слова.
Хочу сказати, що армія, яка не воює, має тенденцію до перетворення у паперову структуру, і військові навчання – це єдина можливість і перевірити, і вдосконалити рівень бойової підготовки. В цьому році 11 військових навчань, вони охоплюють як країни-сусіди – Румунія, Словаччина, Польща, Молдова, Білорусь, Росія, так і інші партнери – Литва, Бельгія, Сполучені Штати, Німеччина і так далі. Ми на ці військові навчання запрошуємо всі країни, включаючи країни СНД.
Прошу підтримати від імені комітету прийняття його в першому читанні і в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолій Степанович.
Два - „за”, два - „проти”.
Олег Зарубінський, „Блок Литвина”. З місця, будь ласка, ввімкніть.
12:50:40
ЗАРУБІНСЬКИЙ О.О.
Дякую.
Шановний Арсеній Петрович, шановні колеги, мені здається, що це є той проект закону, який дуже технічно підходить до можливих проблем, потенційних проблем щодо свого голосування. Дивіться, як гарно тут все поставлено: тут і з Росією, і з Білоруссю, і з Сполученими Штатами Америки, із Румунією і навіть, особливо умиляє, Словацькою Республікою – „Слов'яни за мир!” Так цікаво названі ці навчання. Мені здається, що немає жодних підстав заперечувати, тому що навчання для Збройних сил України є надзвичайно важливою формою своєї діяльності, що наші військові мають не дачі будувати генералам і займатися різною цивільною роботою, а саме удосконалювати свою бойову майстерність, свою бойову готовність.
Тому нам здається, „Блоку Литвина” здається, що це абсолютно коректний правильний законопроект, який треба підтримати. Ми будемо всі голосувати за нього.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Валентин Матвєєв. З трибуни.
12:52:00
МАТВЄЄВ В.Г.
Дякую.
Шановні колеги, перш за все, виникає питання, чим викликана така поспішність у розгляді цієї проблеми сьогодні у Верховній Раді, що сьогодні о 9.30 терміново було скликано засідання комітету, до речі, членом якого я, до складу якого я входжу і мене на нього не запросили.
Друге. Що ж пропонується Президентом? Я порахував, що загальна чисельність підрозділів збройних сил інших держав, які будуть допущені на територію України цього року складає 2940 військовослужбовців. З них 1850 – вояків Сполучених Штатів Америки. При цьому, у липні цього року прибуває не багато не мало, але військовий контингент у кількості 1000 військовослужбоців, 15 кораблів, 2 підлодок і таке інше. Це я для того, щоб наші виборці знали хто і як буде приймати участь у цих навчаннях. Ось так підрозділи збройних сил інших держав освоюють постійно воєнні полігони нашої держави, тобто України.
І останнє. У поданні Президента зазначається, і це відзначив також у своєму виступі і міністр оборони, що фінансові витрати на, пов`язані із підготовкою та проведенням навчань вони будуть передбачені за рахунок кошторису Міністерства оборони. Я запитую Юрія Івановича, а як же бути, коли бюджетний запит Міністерства оборони на цей рік задоволений всього на 60 відсотків і не можуть бути виконані інші серйозні проблеми.