Geum.ru

Верховної Ради України ; Олександра Голуба до Прем`єр-міністра України щодо перешкоджання урядом Юлії Тимошенко отримання диплом

Вид материалаДиплом

Содержание


Сухий я.м.
Шлемко д.в.
Сивульський м.і.
Кармазін ю.а.
Льовочкін с.в.
Ляшко о.в.
Полунєєв ю.в.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8

Але у четвертому кварталі особливо минулого року стала розвиватися надзвичайно негативна позиція – це інтенсивне зростання інфляції. В знаєте, що за 16,6 відсотка інфляція склала за минулий рік, у тому числі, за чотири місяці останніх року вона склала біля 10 відсотків. Це стало вимагати від Національного банку зміни підходів до монетарної політики і ми зробили ряд заходів з тим, щоб гроші, які випускає Національний банк, не стимулювали нову інфляцію. І в першому кварталі ми це, так сказать, закріпили те, що, по-перше, зв'язали гроші комерційних банків, збільшивши обов'язкові резерви, тобто не дали розкрутити тих, щоб вона йшла в економіку і інтенсивно розвивала дальше інфляцію.

По-друге, це ми своєю монетарною базою, яка є основним показником і джерелом поповнення грошей в економіку, ми стримали її розвиток, і у нас на перше квітня упала монетарна база на 3,1 відсотка. Це говорить про те, що там десь біля 20 млрд. ми стримали поповнення грошей. Чому ми так зробили? Тому що у минулому році в четвертому кварталі найбільше було збільшення грошових надходжень в економіку і в зв'язку з цим, що рівень економічних показників, тобто реального ВВП на цей рік передбачається навіть нижчий, ніж був досягнутий за минулий рік, то ми прийшли до висновку, що тих грошей, що знаходяться реально в економіці достатньо для підтримання цього економічного зростання. І тому, щоб знову-таки не натищувати грошей економікою, ми зробили ці стримання.

Але, разом з тим, як показали підсумки першого кварталу, рівень інфляції в Україні набув загрозливого характеру. Ви знаєте, що за підсумками першого кварталу рівень інфляції склав 9,7 при першому прогнозному показнику 9,6, тобто були вичерпані ці всі можливості, річні можливості в інфляції.

Яка наша оцінка цього? Головна оцінка цього, ну, можна розглянути таким чином, модель розвитку економічного розвитку, якщо взяти її, так сказати, дійсно системно проаналізувати, то получається, що бюджетна політика – це рефляційна політика. Єсть інфляція, дефляція, це ще й рефляція. Рефляція – це означає, що інтенсивне стимулювання бюджетними коштами внутрішнього попиту. Ну, власне, тут Юлія Володимирівна говорила і показувала як, так сказати, збільшення всіх цих виплат, соціальних виплат і так дальше, вони підтверджуються. І якщо, наприклад, взяти, що в першому кварталі, перший квартал минулого року до першого кварталу 2006 року бюджетні видатки склали, виросли 15,5 відсотки, то, перший квартал 2008 до першого кварталу 2007 року – 45 відсотків. Це показує надзвичайно інтенсивні, інтенсивність бюджетних видатків і вони, безумовно, створили, але економіка, конкретно економіка, проти, товарних, товарної пропозиції і послуг не дала такими ж темпами як і зросли, наприклад, видатки і доходи населення. Доходи населення при цьому в цілому, крім бюджетних видатків, зросли на 47 відсотків і ви розумієте, що це дисонанс той, який і спричинив інфляційному такому взриву.

Тому от я і говорив, що ті заходи, ті, які ми розпочали задіяти в 4 кварталі минулого року, вони остались в силі і продовжувати дальше діяти.

В цілому, я хотів би сказати, слідуючи, що дійсно, треба б подивитись модель економіки, потому що якщо от прийшла інформація про розвиток промислового виробництва за перший квартал. І тут виникає питання, що, з одної сторони, рефляція, з другої сторони, є вже провісник стагфляції, тобто при інтенсивному зростанні інфляції у нас падають темпи зростання промислового виробництва і якщо ця тенденція утвердиться, то переплетіння цих двох негативних, так сказати, факторів, вони можуть призвести до надзвичайно серйозних негативних наслідків в цілому в економічному зростанні в нашому. Тому, безумовно, ми проводимо таку політику, щоб не допустити посилення цих стагфляційних процесів в економіці.

Одним із сегментів монетарної політики – це валютно-курсова політика є. І у зв’язку з цим я хотів сказати, що, от якщо взяти, наприклад, як були гроші видавалися в економіку в минулому році, в кінці року, то, в принципі, для збереження стабільності курсу ми повинні були викупити валюти з ринку, ну, це валюта в основному експортерів була, і в зв’язку з цим оце і поповнилася грошова маса національною валютою. Ми чотири мільярди викупили валюти, дали 20 мільярдів національної валюти. І в зв’язку з цим, ще раз повторюю, що ми вважаємо, що та грошова маса, яка була склалася в минулому році, вона достатня для економічного розвитку цього періоду.

Ще я хотів би сказати на таку тенденцію. Що, в принципі, якщо ті показники, які зараз є, то вони не дають підстав на, будемо говорити, оптимістичне завершення нашого економічного зростання. В якому плані? Тому що, наприклад, от реальний ВВП планується 6,8 відсотка, в той же час коли ми досягли за минулий рік 7,3. Отакі високі темпи зростання доходів населення, тобто розвиток внутрішнього попиту, він значно випереджує можливості забезпечення їх товарною масою і послугами. І тому загроза інфляції попиту – вона не знімається, а вона ще більше усилюється тим, що все-таки не видно, як з точки зору пропозиції буде ця загроза, так сказати, нівеліруваться чи знижуваться. І якщо, дійсно, так піде розвиток, то це знову ж таки ще більше може погіршити стан.

Знову, закон вимагає, повторюю, що ми підтримаємо політику уряду до тих пір, поки це не суперечить основній функції. Тобто це, ну, збереження стабільності національної валюти, а це означає, для простого люду це означає, щоб була купівельна спроможність грошей збережена. Тобто ті гроші, які сьогодні є, щоб на них можна було стільки ж купити товару, скільки в минулому році, це в ідеалі. Ну, так поки у нас не получається. Тому Національний банк буде вести стримано, стриману монетарну політику. Це означає, що якщо, дійсно, будуть сигнали того, що буде йти економічне зростання із зниженням інфляційного, так називаємо, потенціалу, то ми будемо підтримувати цю політику. Дякую за увагу. А як ні, то ми будемо працювати на нулі.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Семенович.

Шановні колеги, я прошу записуватися на запитання.

Будь ласка, фракція Партії регіонів, Ярослав Сухий.


11:34:34

СУХИЙ Я.М.

Дякую.

Шановний Володимир Семенович, нинішня практика, так званої, компенсації втрачених заощаджень: а) без визначення суми, яку Україна може взяти на внутрішній борг; б) без фінансування, створення робочих місць в установах Ощадбанку - це звичайнісінький піар і економічна профанація розв’язання цієї проблеми. Єдиний законопроектом, який пам’ятають народні депутати України, він не був, на жаль, не був внесений до сесійного зал, був ваш законопроект, законопроект, підготовлений експертами Нацбанку України, який чітко, аргументовано, без втрат для економіки і для людей визначав, яким чином можна і на протязі якого часу, чітка, зрозуміла схема повернення втрачених заощаджень, без шкоди для економіки і без моральних травм для людей, які стоять там в чергах.

Скажіть, будь ласка, шановний Володимир Семенович, чи планує Нацбанк спільно з Ощадбанком чи з профільними комітетами внести знову цей законопроект до сесійного залу.

Дякую.


СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.

Ярославе Михайловичу, той проект розроблявся, предоставлявся Національним банком, коли ми мали право законодавчої ініціативи. Як ви знаєте, зі змінами конституційними, нас цього права лишили, і тому ми працюємо через депутатів або через уряд, або Президента. І ми свої пропозиції вносили. Але де вони пропадають, чесно говорячи, ми не знаємо потім. Потім уже вони, так сказати, это самое, і тому ще раз.

Безумовно, якщо нас попросять включитися у це питання, то ми включимося. Але уже процес пішов, і тому, знаєте, у бюджеті передбачаються ці виплати. Ви затверджуєте бюджет, тому ви підтримуєте це. До речі, так же, як і інфляцію, ту, що якою керується Національний банк. З бюджетом вона освячується. Ми це вважаємо як нормативна інфляція, і всі дії свої підпорядковуємо під всі, так сказати, затверджені показники.

Я тільки хочу сказати одне, що є оцінки, що виплати в умовах, коли...


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.


СТЕЛЬМАХ В.С. На дітей, на других, то зарплати піднімаються. То виплата заощаджень, вона десь біля чотирьох відсотків дає зростання інфляції.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Шлемко, „Блок Юлії Тимошенко”.


11:37:14

ШЛЕМКО Д.В.

Дмитро Шлемко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Прошу надати слово народному депутату Сивульському Миколі Івановичу.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Сивульський, будь ласка.


11:37:27

СИВУЛЬСЬКИЙ М.І.

Шановний Володимире Семеновичу, у вашому виступі прозвучала така оцінка, що інфляція у першому кварталі зірвалася тому, що уряд збільшив видатки, у тому числі і соціальні, на 45 відсотків.

Я хочу вам нагадати, що видатки бюджету здійснені у межах доходів, і жодного впливу на грошову масу це не мало. Тому що впливає бюджет саме дефіцитом. Ми звели за перший квартал бюджет без дефіциту, з профіцитом 1,2. Тому скорочення грошової бази, яку ви називали 1,3 відсотка – це і є оті 1,2 десятих мільярда. Це зауваження. А тепер питання по суті.

Як можна оцінити дії уряду вами як людині, яка відповідає за емісію грошової маси шляхом викупу валюти, коли вони в кінці року, наприклад, в 2006, не маючи жодної потреби в зовнішніх запозичень, оскільки всі видатки покривались за рахунок поточних доходів, беруть передбачені законом про бюджет позики і ці позики мертво, протягом року…


СТЕЛЬМАХ В.С. Дії уряду це повинні ви оцінювати, чого вони брали і чого вони омертвили ці гроші, це ж питання не Національного банку. Розумієте. Я сказав, Національний банк це враховує у своїх діях і коли говорить, що, вибачаюсь, якщо б, наприклад, требували у нас гроші, а у нас гроші не требовали, додаткової емісії і так далі, так далі. То, безумовно, ми б сказали, що це, вибачайте, емісійні, ми вам гроші не дамо. Але тоді уряд, він бачте, як зробив, він запозичить запозичив, але він не витратив їх і не перевів їх в емісію. Так і лежали вони у складі Національного банку, в резервах Національного банку.


ІЗ ЗАЛУ. (Не чути).


СТЕЛЬМАХ В.С. Да, да. І ми, до речі, заробили на них гроші додаткові, а от в цьому році вони стали використовуватись, стали в нагоді цьому уряду якраз ці валютні кошти, які лежали оці два роки, які були заполучені, і вони в цьому році використовуються, в тому числі, до виплати населенню заощаджень.

Ще раз хочу…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити.


СТЕЛЬМАХ В.С. Був упрек, що Національний банк дає резерви для того, щоб виплачувати заощадження. Не давав ні копійки резервів, це, дійсно, той уряд залучив ще в 2006 році, вони лежали. А цей використовує, правильно роблять, що ж робити.

Тепер ще раз, Микола Іванович, я ще раз впевнено повторяю, що надзвичайно інтенсивний удар бюджетних витрат, видач, спровокував посилення інфляції. Хвилиночку, не треба говорити. І я вам ще більше скажу, те, що я вам говорив 45, а тепер дивіться ще один показник вам скажу. Перевиконання було доходів за перший квартал 3 мільярди, а видатків було збільшено проти планово, а видатків було біля 7 мільярдів збільшено проти планового, от знову таки тут іде це питання на інфляцію. Тому я вибачаюсь, тут цифрами засоряти дуже багато не буду, якщо треба, то ми можемо показати це питання.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Юрій Кармазін, „Наша Україна – Народна Самооборона”.


11:41:02

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін. Партія захисників вітчизни, „Наша Україна – Народна Самооборона”.

Шановний Володимир Семенович, в мене таке питання до вас, що заважає Національному банку, щоб гривня на кінець-то стала вільноконвертованою валютою? Це перше питання.

І друге, чи не сприяє інфляція, а на мою думку, сприяє і розкручує прив’язка гривні до долару, причому жорстка прив’язка. На мою думку, цю практику треба припиняти і терміново розробити спільні заходи між урядом, між Національним банком, між іншими фінансовими інституціями, в тому числі, Фондом держмайна, Антимонопольним комітетом, всіма іншими, спільні заходи. В тому числі, не для широкого розголосу, які мають бути вжиті для того, щоб припинити інфляційні процеси, по-перше. І друге, процеси, які загрожують національній безпеці, це доларизація країни, це давно загрожує національній безпеці, а зараз тим більше, тоді коли в світі долар, ви знаєте, звалився, а ми за нього тримаємось і витягуємо його на своїх.


СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.

Надзвичайно важливе питання, тому що укріплення національної валюти це означає зниження внутрішніх цін. Це дійсно так, тому що ми надзвичайно залежимо від енергоносіїв і других, так би мовити, будемо говорити, товарів інвестиційного характеру, де треба укріплення курсу і воно, будемо говорити, економічно підтверджується.

Але я хотів би звернутися до депутатів. Для того, щоб нам іти до повної конвертованості валюти, ви пов’язані з виборцями, я просив би вас, убедить тих, хто вас обирає і тих, з ким ви зустрічаєтесь, щоб вони не тримали долари не любому виді, не в кармані, не в депозитах. Перше, здати, а тільки взяти національну валюту. Коли у нас в нашому економічну обороті буде тільки національна валюта, це буде серйозний крок для того, щоб було укріплення нашої національної валюти, зниження цін і конвертованості. Якщо дозволите, Арсеній Петрович.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, будь ласка, Володимир Семенович.


СТЕЛЬМАХ В.С. От нам говорять так, що, розумієте, от сальдо поточного рахунку мінусове, а тому питання укріплення курсу національної валюти, воно не являється актуальним, а воно даже вредним. Оце у мене є показники з 2001 року до 2007 року, тут приведені десь біля 20 країн. І отут, як подивитися, в усіх країнах від’ємний поточний рахунок, але інфляція однозначною цифрою і даже, так сказати, в межах 5 відсотків. Всі, при чому, якщо наші сусіди і з права, і зліва, і даже наш СНГ брати, даже та Білорусь при від’ємному сальдо знизила інфляцію з 61 відсотка до, вибачаюсь, от до 8,4 відсотка, це від’ємне сальдо. Тобто питання укріплення курсу і сальдо поточного рахунку, воно не взаємозв’язане, тому що долари йдуть зовсім теж по другими, так сказати, напрямами сюди поступають інвестиції і вони, якщо нам треба валюта і вони є питання. Тому питання того, що ви кажете, воно, можливо, в недалекому майбутньому. Але. Але.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимир Семенович. Сергій Льовочкін.


11:44:41

ЛЬОВОЧКІН С.В.

Дякую, Арсеній Петрович.

Шановний Володимир Семенович, перше, я хочу подякувати вам за такий змістовний виступ, де ви дали чітку оцінку причин інфляції в цьому році, зокрема, всім відомо, що за перший квартал ми уже маємо 9,7 відсотки, що складає взагалі-то прогнозований і запланований бюджетом річний рівень інфляції. І, якщо звертатися до сухих цифр, то треба сказати і громадяни України про це повинні знати, що ціни на продукти харчування в цілому зросли на 14,9 відсотка, зокрема, хліб на 10 відсотків подорожчав, м’ясо – на 17, олія – на 26, фрукти – на 32, овочі – на 32, цукор – на 9. Послуги: водопостачання-каналізація – на 7,5 відсотків, охорона здоров’я – на 6,5 відсотків, транспорт – 9,1 відсотка. Таким чином, ми бачимо, що так звані, інфляційні заходи нашого уряду не мають жодного позитивного впливу на уповільнення інфляції. І сьогодні ми почули від Прем’єр-міністра загальні фрази і обіцянки, що колись уряд інфляцію подолає. В зв’язку з цим питання, Володимир Семенович. Що, коли…


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дайте завершити питання.


ЛЬОВОЧКІН С.В. Дякую, Арсеній Петрович.

Коли, нарешті, ми побачимо погоджену урядом і Національним банком України програму антиінфляційних заходів, зможемо з нею ознайомитися, і, нарешті, мати розуміння, коли, в решті-решт, буде уповільнення інфляційних процесів? Дякую.


СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую, теж питання надзвичайно важливе. Ну, я вже сказав, що чого, так сказати, інфляція, дійсно, вона є і зовнішні фактори інфляції – це особливо продукти харчування. Але є і внутрішні. Це одне.

Тепер антиінфляційні заходи. Ми дійсно, вони розроблені, ці антиінфляційні заходи. І вони, будемо говорить, скомпоновані і Національного банку, і уряду. Вони находяться на веб-сайті Міністерства економіки, наскільки мені, так? На веб-сайті Міністерства економіки. Я повинен вам відверто сказати, що ми не в захваті від тих, які представив уряд, заходів. Чого. Того що там міністерств не видно. У нас одне з питань, проблема інфляції, це питання пропозиції. А от якраз Міністерств аграрної політики, промислової політики і других, других, які, так сказати, політику забезпечення товарами і послугами цих грошей, так сказати, які високими темпами зростають у населення, доходи, не видно. Оце є питання там. І ми про це з урядом ведемо консультації, ведемо розмову.

Я знаю, що зараз розробляється урядом уточнений план економічного і соціального розвитку, і бюджетні, і другі позиції. І я думаю, що він скоро буде винесений вам на розгляд. І там ми подивимося, як ці будуть узгоджені позиції всі.

Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Ляшко просить питання. Даємо? Даємо. Давайте. Володимир Семенович довше відповідав, ну, останнє питання.


11:47:50

ЛЯШКО О.В.

Олег Ляшко, "Блок Юлії Тимошенко".

Прошу, Арсенію Петровичу, прошу передати слово Полунєєву колезі. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Полунєєв Юрій.


11:48:05

ПОЛУНЄЄВ Ю.В.

Шановний Володимире Семеновичу, я також вдячний вам за звіт, який ви надали про діяльність Національного банку України і роль, яку Національний банк відіграє в, зокрема, в антиінфляційній політиці. У мене є до вас два питання.

Питання перше. Чи не вважаєте ви, що сьогодні вже серйозно постає необхідність реформування діяльності Національного банку України як незалежного органу, незалежної інституції у першу чергу, який має забезпечити макроекономічну стабільність через ритування інфляції, через чіткі макроекономічні прогнози.

І друге. Чи не вважаєте ви, що співіснування двох ключових функцій сьогодні, а це саме, здійснення монетарно-курсової політики і банківського надзору є певним конфліктом …


ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Володимире Семеновичу.


СТЕЛЬМАХ В.С. Дякую.

Я хотів би слідуюче сказати. Ну, напевно всі знають, що target – це слово англійське, а це ціль. Ціль, яку ціль питаються досягти. От якщо інфляція, то це визначається той рівень ціни, тобто, рівень інфляції, який… Тоді давайте ми з вами подивимося. А чи є в Україні таргетування? От нам валютний фонд і другі так розказують, що от давайте це робити, робити… Я говорю, що в Україні, порівняно з другими країнами, найвищий рівень, будемо так говорити, відношення до функції центрального банку і в тому числі, до таргетування інфляції.

Перше. Конституція записала основну функцію Національного банку, це, вибачаюсь, забезпечення стабільності грошової, національної грошової одиниці, це корінне питання. А врагом номер один цього є інфляція стабільності. Тому, безумовно, всіма фібрами душі, Національний банк бореться для того, щоб інфляція була подавлена не тільки подавлена, не тільки вона розвивала в межах тощо, що там бюджетом і так далі затверджується, а якомога нижче цього була.

Тепер таргетування. Скажіть, будь ласка, якщо уряд розробляє бюджет, визначається з показниками бюджета і визначає рівень інфляції, а потім ці показники виносяться у парламент, і парламент це освячує. Хіба це не таргетування інфляції?

Я хотів би, коли нам показують там Канаду чи когось і так далі, хай вони заглянуть спочатку у наші закони і подивляться, як у нас ці питання проводяться.

Дальше сказано: самостійність уряду. От я ж вам читав, закон можу прочитати, що Національний банк підтримує економічну політику уряду до тих пір, поки це не суперечить виконанню його основної функції. Все, питання. І ми говоримо, що якщо дії уряду, не дай Бог, провокують інфляцію і так далі, то ми ні за які питання не йдемо на те, щоби підтримувати такі дії. От і все. Є тут все у законі.

Тому реформування Національного банку з цієї позиції, що функцій більше, я не бачив. Єсть там одне питання, будемо так говорити, що закон залишається, є одно, що, наприклад, голова Національного банку може залежати від капризів президента, любого президента, це немає ніякого питання. Оце питання є. Якщо цей інститут незалежний, то, вибачаюсь, не повинно бути ніяких, так сказати…

А у другому плані, я вважаю, що закон абсолютно, так сказать, відповідає вимогам. І ще раз хочу сказати: він кращий, чим закони про центральні банки у других країнах.

Тепер стосовно наглядових функцій. Ви знаєте, питання так стоїть. Дійсно, якщо здійснювати монетарну політику, то можливо і було б, щоб ця функція нагляду над діяльністю банків була відсторонена від Національного банку. Але справа в тому, що банки являються, так сказать, втілюють організацію грошового обігу через них проходить і так далі. Тому ця функція надзвичайно теж важлива для стабільності національної валюти, і на даному етапі поки ми не бачимо необхідності такої, щоб відділяти.

Друга справа, що є питання і кадрового забезпечення, і питання друге, посилюються, негативні тенденції, в зв'язку з тим, що небанківські фінансові установи мають можливості теж в грошовий обіг активно включатися та видавати кредити і так далі, що іде поза контролем Національного банку, і так ці питання проходять. Тому ми вважаємо, що на даному етапі це поки питання може залишитись, хоча треба укріпляти кадрами це. Дякую.


ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, шановний Володимир Семенович. Я прошу сідати. Від імені парламенту дозвольте вам подякувати за змістовну доповідь. (О п л е с к и)

Мені прикро, шановні колеги, що на доповіді голови Національного банку України присутні всього-на-всього максимум одна четверта народних депутатів України. Що відбувається, от, двічі на рік, така доповідь… Якщо взяти інші парламенти і конгреси, в тому випадку, коли виступає голова Федеральної резервної системи, повністю весь конгрес заповнений, і фактично це є певною подією не тільки для парламенту, але й і для держави в цілому. А у нас так: просили, просили – в результаті не знаємо, що запитать.