Geum.ru

Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Товма М.І.
Тогобицька В.Д. Проблема професійних деструкцій працівників МНС
Подобный материал:
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   64

Товма М.І.

Формування здатності до подолання криз в процесі професіоналізації як умова психологічної безпеки особистості майбутнього командира підрозділу внутрішніх військ



Психологічна безпека військовослужбовця внутрішніх військ є динамічним системним утворенням, яке формується та підтримується через реалізацію комплексу відповідних його сутності умов. Проведені нами дослідження дозволили однією з таких умов визначити формування здатності до подолання криз в процесі професіоналізації майбутнього командира підрозділу внутрішніх військ.

Професіоналізація, як процес досягнення високого рівня всебічної підготовленості до виконання завдань професійної діяльності, супроводжується низкою криз, кожна з яких характеризується стресовими станами особистості. Тому здатність до подолання криз безпосередньо детермінує і психологічну безпеку особистості, і успішність процесу професіоналізації.

В психології під кризою розуміють поворотний момент в житті людини, важкий перехідний стан, викликаний стресом, травмою й т. і., емоційно значиму подію чи радикальну зміну статусу в особистому житті. Криза характеризується різкими відхиленнями від звичного життя, несподіваними перериваннями нормального ходу подій в житті людини, які вимагають переоцінки моделей поведінки, дій, мислення.

Криза найчастіше носить глобальний характер, тобто пов'язана не з якоюсь однією проблемою чи сферою життєдіяльності, а торкається всіх сфер особистості. Це призводить до зіткнення життєвого досвіду особистості з об'єктивною дійсністю, яка радикально протиставляється цьому досвідові. Процес адаптації людини до нової дійсності називають кризовим переживанням. Воно вимагає нового, творчого відношення до себе, свого життєвого шляху.

Досвід психологічного супроводження навчально-виховного процесу у вищій військовій школі свідчить, що процес подолання кризи може протікати у двох формах:
    1. "нормальна" (розвиваюча) криза (людина набуває нового досвіду, розширює діапазон адаптивних реакцій);
    2. затяжна (ускладнена) криза (людина реагує дезадаптивними реакціями, які можуть привести до невротичних і психосоматичних розладів, інших порушень, суїциду.

Проведені опитування офіцерського складу частин внутрішніх військ дозволили встановити, що найбільш значимими для них в процесі професіоналізації кризами, які викликали глибокі переживання були:
  • зміна соціального статусу офіцера в суспільстві;
  • порушення взаємовідносин в ланці "начальник-підлеглий";
  • кризи втрати рідних, товаришів, підлеглих;
  • сімейні кризи(розлучення, конфлікти, невірність);
  • кризи адаптації (пов'язані зі вступом до ВВНЗ, становленням офіцера, входженням в посаду і т.д.);
  • кризи, викликані екстремальними умовами (бойові дії, ліквідація наслідків стихійних лих, аварій і т.д.);
  • множинні кризи, тобто накладання декількох кризових подій.

Виходячи з того, що кризи неминучі, важливим є набуття знань, умінь та навичок їх подолання у процесі професіоналізації майбутнього офіцера. Можливими підходами щодо формування здатності до подолання криз є:

по-перше, усвідомлення майбутнім офіцером, що навіть в умовах найжорсткіших реалій існує можливість вибору, маневру, мудрої поведінки, а це реалізується через уміння розрізняти головне від другорядного, підходити до проблеми з різних сторін, ставити відповідаючі можливостям цілі, бути реалістичним в оцінці як своїх можливостей так і ситуації в якій знаходиться, готувати себе до будь-яких несподіваних подій, сприймати дійсність такою, яка вона є в реальності, а не в уяві, намагатися розуміти оточуючих, жити повним життям в кожен даний момент, отримувати позитивний досвід та уроки зі всього минулого;

по-друге, активне конструювання майбутнім офіцером своєї повсякденної реальності, що реалізується через формування таких рис та властивостей як рішучість, мужність, здатність до прогнозування подій і спротиву стресовим впливам;

по-третє, розвиток умінь виявлення і прогнозування стрес-факторів та завчасної підготовки до них, що реалізується через самопізнання, ознайомлення з досвідом інших, створення системи соціальної підтримки у військовому колективі, отримання спеціальних знань та інше.

Реалізація означених підходів у процесі професіоналізації майбутнього офіцера дозволить формувати готовність особистості до адекватного переживання і реагування на кризи. Здійснення профілактики життєвих криз позитивно впливає на стан психічного здоров'я військовослужбовця і, відповідними чином, визначає успішність його службової діяльності.


Тогобицька В.Д.

Проблема професійних деструкцій працівників МНС



З кожним роком зростає кількість професій, виконання яких призводить до різного роду професійних порушень психічного і фізичного здоров'я фахівців. Крім того, існують види діяльності, які не віднесені до шкідливих, але умови й характер їх виконання надають травмуючу дію на психіку (наприклад, монотонна праця, велика відповідальність, актуальна можливість аварії, психічна напруженість праці і ін.). Діяльність в системі МНС – одна з таких різновидів.

Дослідники відзначають, що багаторічне виконання однієї й тієї ж професійної діяльності призводить до появи професійної втоми, виникнення психологічних бар'єрів, збіднення репертуару способів виконання діяльності, втрати професійних умінь і навиків, зниження працездатності. У міру оволодіння діяльністю на різних стадіях виникає розвиток професійних деструкцій. Професійні деструкції – це зміни структури діяльності і особистості, що склалася, які негативно позначаються на продуктивності праці і взаємодії з іншими учасниками цього процесу [2].

На основі узагальнення досліджень порушення професійного розвитку особистості виділяють наступні тенденції розвитку професійних деструкцій [2; 3]:
  • відставання, уповільнення професійного розвитку порівняно з віковими і соціальними нормами;
  • дезінтеграція професійного розвитку, розпад професійної свідомості і як наслідок – нереалістичні цілі, помилкові сенси праці, професійні конфлікти;
  • низька професійна мобільність, невміння пристосуватися до нових умов праці і дезадаптація;
  • розузгодження окремих ланок професійного розвитку, коли одна сфера як би забігає вперед, а інша відстає (наприклад, мотивація до професійного зростання є, але заважає відсутність цілісної професійної свідомості);
  • ослаблення професійних даних, що раніше були, професійних здібностей, професійного мислення;
  • спотворений професійний розвиток, поява раніше відсутніх негативних якостей, відхилень від соціальних і індивідуальних норм професійного розвитку, що міняють профіль особистості;
  • поява деформацій особистості (наприклад, емоційного виснаження і вигорання, а також збиткової професійної позиції);
  • припинення професійного розвитку із-за професійних захворювань або втрати працездатності.

Таким чином, професійні деструкції порушують цілісність особистості, знижують її адаптивність, стійкість, негативно позначаються на продуктивності діяльності.

Ґрунтуючись на аналізі літератури і власних дослідженнях, ми сформулювали наступні теоретичні положення розвитку професійних деструкцій особистості працівників МНС:
  1. Професійне становлення супроводжується різними змінами особистості. Професійний розвиток, становлення фахівця, професіонала — не тільки вдосконалення, але і руйнування, деструкція.
  2. Професійні деструкції – це порушення вже засвоєних способів діяльності, руйнування сформованих професійних якостей, поява стереотипів професійної поведінки і психологічних бар'єрів при освоєнні нових професійних технологій, нової професії або спеціальності. Це також зміни структури особистості при переході від однієї стадії професійного становлення до іншої.
  3. Переживання професійних деструкцій супроводжується психічною напруженістю, психологічним дискомфортом, а в окремих випадках конфліктами і кризовими явищами. Успішне вирішення професійних труднощів призводить до подальшого вдосконалення діяльності і професійного розвитку особистості.
  4. Деструкції, які виникають в процесі багаторічного виконання однієї і тієї ж професійної діяльності, негативно впливають на її продуктивність, породжують професійно небажані якості і змінюють професійну поведінку людини.
  5. У ході професіоналізації успішність виконання діяльності починає визначатися комплексом професійно важливих якостей, які використовуються роками. Окремі з них поступово трансформуються в професійно небажані якості. Одночасно розвивається професійна акцентуація – надмірно виражені якості і їх поєднання, що негативно позначаються на діяльності і поведінці фахівця. Деякі функціонально-нейтральні властивості особистості, розвиваючись, можуть трансформуватися в професійно негативні якості. Результатом всіх цих психологічних змін стає деформація особистості фахівця.
  6. Багаторічне виконання професійної діяльності не може постійно супроводжуватися її вдосконаленням і безперервним професійним розвитком особистості. Неминучі періоди стабілізації. На початкових стадіях професіоналізації ці періоди недовгочасні. На подальших стадіях професіоналізації у окремих фахівців період стабілізації може продовжуватися достатньо довго. У цих випадках можна говорити про настання професійної стагнації особистості. Рівні виконання професійної діяльності при цьому можуть сильно відрізнятися. І навіть при достатньо високому рівні здійснення професійної діяльності, що реалізовується одними і тими ж способами, стереотипно і стабільно, виявляється професійна стагнація.
  7. Сенситивними періодами утворення професійних деструкцій є кризи професійного становлення особистості. Непродуктивний вихід з кризи спотворює професійну спрямованість, сприяє виникненню негативної професійної позиції, знижує професійну активність. Ці зміни активізують процес утворення професійних деструкцій. Проблема професійних деструкцій працівників МНС і є предметом нашого наукового аналізу.

Література.
  1. Бодров В.А. Психологические основы профессиоведения. Психология. Учебник для гуманитарных вузов / Бодров В.А.; [Под общей ред. В.Н. Дружинина]. – СПб.: Питер, 2001. – 354 с.
  2. Зеер Э.Ф. Психология профессий: учеб. пособие для вузов / Э.Ф. Зеер. – 3-е изд., перераб. и доп. – М. : Академический Проект, 2005. – 336 с.
  3. Психология труда: учебник для студентов высших учебных заведений / [Под редакцией проф. А. В. Карпова]. – М.: ВЛАДОС-ПРЕСС, 2003. – 352 с.