Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Стаднік А.В., Губін К.Ю.
Тітаренко Д.С. Проблема використання механізмів психологічного захисту особистості в умовах надзвичайної ситуації
Подобный материал:
1   ...   51   52   53   54   55   56   57   58   ...   64

Стаднік А.В., Губін К.Ю.

Визначення чинників інформаційно-психологічного впливу, що негативно діють на ефективність виконання військовослужбовцями внутрішніх військ службово-бойових завдань з припинення масових заворушень



Виконання службово-бойових завдань, покладених на внутрішні війська МВС України відбувається переважно в особливих та екстремальних умовах. На особовий склад діє ряд специфічних чинників, що суттєво впливають на якість виконання службово-бойових завдань. До них відноситься в першу чергу негативний інформаційно-психологічний вплив на війська під час проведення заходів з припинення масових заворушень. Саме через це проблема вивчення факторів, які зумовлюють негативну інформаційно-психологічну дію на військовослужбовців внутрішніх військ під час проведення ними заходів з припинення масових заворушень вимагає необхідності теоретичного і практичного вивчення з метою розробки та вдосконалення заходів протидії.

За визначенням В.Г. Крисько, психологічний вплив – це соціально-психологічна активність одних людей, направлена на інших людей та їх групи з метою зміни психологічних характеристик осіб, групових норм, громадської думки, настроїв і переживань.

Вітчизняні дослідники рахують, що на правоохоронців під час заходів з припинення масових заворушень у натовпі діють наступні групи чинників:
  1. Соціологічні або «зовнішні»: довготривалі (соціально-економічні, політичні та ін. умови в суспільстві) і ситуативні (привід події, час, місце, кількість присутніх та ін.).
  2. Соціально-психологічні або «проміжні» (соціально-психологічні механізми прилучення, емоційного зараження, навіювання, наслідування, групової псевдотворчості, групової могутності та ідентифікації, які опосередковують вплив "зовнішніх" чинників на поведінку індивідів і поступово приводять до трансформації в психічному стані кожного з них).
  3. Індивідуально-психологічні або «внутрішні» (особливості, що підвищують сприйнятливість до впливу в оточенні подібних до себе: недостатня пластичність процесів мислення, підвищена емоційна збудливість, імпульсивність, нестача соціального досвіду, тощо).

М.І. Онищук поділяє інформаційно-психологічного вплив на: вербальний інформаційний вплив (розуміючи при цьому, що в його основі лежать закономірності усвідомленого сприйняття інформації, саме її змісту) та невербальний інформаційний вплив (оснований на використанні закономірностей сприйняття людиною інформації через підсвідомість.

На думку Д. Худи на ефективність діяльності військовослужбовців внутрішніх військ впливають дві основні групи факторів: інформаційні (надання упередженої інформації за допомогою засобів масової інформації) та психологічні (вплив на складові психіки військовослужбовців).

Іллюк О.О. та ін. відносить до чинників зумовлюючих негативний інформаційно-психологічний вплив на внутрішні війська економічні соціально-політичні і духовні чинники:

На думку Камишанова О.О. психогенними чинниками, що впливають на ефективність службово-бойової діяльності у внутрішніх військах є: висока невизначеність оперативної обстановки, що змушує бути готовим до швидкої зміни наявного алгоритму діяльності; негативні установки на сприйняття громадян проживаючих у районі виконання службово-бойового завдання; афективні реакції військовослужбовців на будь-які негативні прояви з боку громадян у ході службово-бойової діяльності; дефіцит часу; раптовість; високий темп дій; небезпека.

Деякі автори поділяють інформаційно-психологічний вплив на наступний: інформаційний, психогенний, психоаналітичний (або психокорекційний), нейролінгвістичний, психотронний (або парапсихологічний, екстрасенсорний) та психотропний.

Таким чином, під час заходів із припинення масових заворушень на військовослужбовців внутрішніх військ діє багато чисельних факторів (зовнішніх і внутрішніх), що негативно впливають на ефективність діяльності та психічний стан військовослужбовців. Існують певні розбіжності у визначенні форм та методів впливу, їх класифікації та ступеню дії на особовий склад військ. Нейтралізація інформаційно-психологічного впливу неможлива без уточнення класифікації форм та методів впливу, викриття замислу, змісту та цілей інформаційно-психологічної дії на внутрішні війська.


Тітаренко Д.С.

Проблема використання механізмів психологічного захисту особистості в умовах надзвичайної ситуації



Кожна надзвичайна ситуація вимагає від психіки особистості високого рівня стресостійкості та витривалості. Адже, майже всі фактори надзвичайної ситуації впливають на людину негативно, викликаючи в неї болісні відчуття втрати та страждання. Це стосується не лише постраждалих та їх рідних, а й працівників рятувальних та інших служб, що працюють в зоні лиха.

Люди, які знаходяться в зоні негараздів, накопичують в собі негативні емоції, які в тому чи іншому разі повинні виплеснутися на зовні. Якщо для постраждалих нормальними та прийнятними формами вираження своїх емоцій є істерика, плач, нервове тремтіння, апатія та інші негативні стани, то для рятувальників та співробітників інших спеціальних служб така поведінка вкрай неприйнятна, навіть, можна сказати, патологічна. А, як ще відомо, постійне накопиченні негативних емоцій та відчуттів з часом може спровокувати виникнення нервового зриву, або післятравматичного синдрому.

Тож, які саме особисті резерви починає використовувати особистість працівників аварійно-рятувальних служб?

Перш за все спрацьовують первинні механізми захисту, які дозволяють особистості зменьшити рівень психічної напруги. Як не дивно, але саме ці, так звані, первинні механізми є несвідомими. Вони використовуються особистістю зовсім неосмислено та зовсім не контролюються нею [1].

Саме тут виникає перша проблема: більшість психологічних механізмів захисту формується в дитинстві та все їх використання пов’язано з традиційними, стандартними життєвими ситуаціями, тож, їх захисна дія не завжди спрацьовує в зоні надзвичайної ситуації.

Також, інколи особистість використовує такий механізм, який може завдати шкоди життю та здоров’ю не лише їй самій, а й оточуючим людям. Нажаль, досить складно контролювати свій емоційний стан, а тим паче процеси, що проходять несвідомо для самої особистості.

Тож, для того, щоб знайти найпродуктивніший з механізмів захисту на свідомому рівні необхідно витратити деякий час.

Часте перебування в умовах надзвичайної ситуації дозволяє виробити в структурі особистості рятувальника відповідні структурні зміни. Річ у тім, що механізми психологічного захисту досить щільно пов’язані з особливостями самої особистості, тож особистість співробітників аварійно-рятувальних підрозділів має дещо змінену структуру, не таку як у більшості населення [2]. Це можна перевірити через профіль особистості рятувальника, або шляхом дослідження так званої професійної деформації.

Але, нажаль, ми стикаємось з наступною проблемою: особистість рятувальника, яка часто перебуває у надзвичайних ситуаціях, починає надавати перевагу одним і тим же механізмам захисту. І якщо раніше ці механізми використовувалися особистістю несвідомо, то з часом вони починають використовуватися свідомо. Це приводить до того, що рятувальники не зважаючи на особливості ситуації вже свідомо використовують один і той же механізм захисту, а таку поведінку можна назвати, шаблонною, що неприйнятна для надзвичайних подій [2].

Кожна конкретна надзвичайна ситуація несе у собі специфічні особливості, які в певному сенсі впливають на психіку людини та вимагають використання різних механізмів захисту. Можна сказати, що до кожної ситуації треба підходити з індивідуальної позиції, адже навіть зовні схожі ситуаці приховують у собі багато несподіванок.

Таким чином, можна сказати, що населення, яке знаходиться в зоні лиха, довгий час не може пристосуватися до факторів надзвичайної ситуації, буцім то повінь, руйнування будинку тощо. В цей час особистість відчуває себе безпорадною та розгубленою і потребує постійної допомоги з зовні (від оточуючих людей, а точніше від психологів). Це стосується всіх людей, що опинилися в зоні негаразду, в тому ж числі і співробітників рятувальних та правоохоронних сил.

Також, як показує практика, не завжди особистість може самостійно справитись з стресфакторами надзвичайної ситуації. Навіть несвідомі механізми психологічного захисту не завжди спрацьовують для захисту особистості. Тож, для того, щоб знайти більш менш продуктивнішій метод захисту потрібен час, а його зазвичай не вистачає в умовах надзвичайної ситуації.

Нажаль, тематика використання механізмів психологічного захисту в умовах наздвичайної ситуації ще досить мало досліджена, тож більш конкретні дані можна буде представити лише після ряду проведених досліджень.

Література.
  1. Бассин Ф.В. Проблема психологической защиты / Ф.В. Бассин, М.К. Бурлакова, В.Н. Волков // Психологический журнал. – 1988. – №3, – С. 30-41
  2. Субботина Л.Ю. Структурно-функциональная организация психологической защиты личности: дис… доктора психол наук: 19.00.03/ Лариса Юрьевна Субботина. – Москва. РГБ, 2007. – 283 с.