Geum.ru

Міністерство внутрішніх справ україни Академія внутрішніх військ мвс україни науково-дослідний центр академіі вв мвс україни

Вид материалаДокументы

Содержание


Харченко С.В. Механізми психологічного захисту як чинник успішної адаптації до умов навчання у ВНЗ системі МВС
Подобный материал:
1   ...   54   55   56   57   58   59   60   61   ...   64

Харченко С.В.

Механізми психологічного захисту як чинник успішної адаптації до умов навчання у ВНЗ системі МВС



Успішна адаптація курсантів до умов навчання та вимог майбутньої професійної діяльності є певною гарантією наступного повноцінного професійного й особистісного росту. Ситуація адаптації до нового освітнього простору може породжувати у курсантів цілу низку труднощів, обумовлених особистісними особливостями, невідповідністю уявлень першокурсників, які сформувалися до вступу до ВНЗ, реальним умовам навчання й служби, набуттям нового статусу, нових ролей, високими навчальними й дисциплінарними вимогами. У першокурсників можуть виникати напруга, тривога.

Відомо, що тривога виконує адаптивну функцію, попереджаючи суб’єкта про небезпеку, джерело якої не усвідомлюється й не піддається логічному поясненню. За класифікацією А. Маслоу, потреба в безпеці - найважливіша для людини, задоволення якої є необхідною умовою її нормального існування й розвитку. Потреба в безпеці стає домінуючої в умовах соціальної реорганізації, перетворенні стереотипів поведінки й сформованого способу життя.

Регулятивну систему стабілізації особистості забезпечують механізми психологічного захисту, спрямовані, насамперед, на зменшення тривоги. Психологічний захист спрацьовує тим або іншим способом при виникненні негативних, психотравмуючих переживань.

Г. Фрейд визначила захисні механізми як адаптивну діяльність «Я». На думку вчених, захисні механізми функціонують автоматично, не узгоджуються зі свідомістю, і провокують внутрішні зміни, за допомогою яких людина підсвідомо пристосовується до середовища. Адаптація до середовища відбувається не за рахунок зміни зовнішнього світу, а за рахунок внутрішніх змін - трансформації картини світу й образу самого себе.

Вивчення найбільш ефективних механізмів психологічних захистів у процесі адаптації курсантів - першокурсників до умов навчання у ВНЗ системи МВС має як теоретичну, так и практичну значущість.

Для визначення характеру адаптації в роботі була використана методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса й Р. Раймонда, паттерни психологічних ознак дістресу виявлялися опитувальником виразності психопатологічної симптоматики (SCL-90), механізми психологічних захистів були вивчені за допомогою опитувальника індекс життєвого стилю (опитувальник Р. Плутчика, адаптований під керівництво Вассермана Л.І.).

В дослідженні взяли участь 43 осіб, 19 юнаків та 24 дівчини у віці 17 - 18 років, курсанти 1 курсу ХНУВС. Дослідження проводилося наприкінці вересня 2008 р.

В ході дослідження виявилося, що заперечення як механізм психологічного захисту у учасників дослідження був статистично вірогідно пов'язаний з адаптивністю (rs = 0,39, р = 0,05), прийняттям себе (rs = 0,33, р = 0,05), прийняттям інших (rs = 0,65, р = 0,01) та відомістю (rs = 0,46, р = 0,01).

Витиснення у обстежених було статистично вірогідно пов’язано з неприйняттям себе (rs = 0,43, р = 0,01), прийняттям інших (rs = 0,44, р = 0,01), неприйняттям інших (rs = 0,36, р = 0,05), зовнішнім контролем (rs = 0,33, р = 0,05) та ескапізмом (rs = 0,51, р = 0,01).

Компенсація як механізм психологічного захисту виявилася пов'язаною статистично достовірним негативним зв'язком із прийняттям себе (rs = - 0,35, р = 0,05) та емоційним комфортом (rs = - 0,33, р = 0,05).

Такий механізм психологічного захисту як реактивні утворення в учасників дослідження був статистично вірогідно негативно пов'язаний з низкою показників соціально-психологічної адаптації: адаптивність (rs = - 0,49, р = 0,05), прийняття себе (rs = - 0,35, р = 0,01), прийняття інших (rs = - 0,66, р = 0,01) та емоційний комфорт (rs = - 0,55, р = 0,01).

Таким чином, заперечення тих аспектів зовнішньої реальності, які тривожать, прояв мотивів, що суперечать основним установкам особистості, сприяє як адаптивності особи в цілому, так і прийняттю себе, інших і здатністю підкоряться. Чим вище прагнення суб’єкта знайти підходящу заміну реального або уявлюваного недоліку, дефекту нестерпного почуття іншою якістю, найчастіше за допомогою фантазування або присвоєння собі властивостей, достоїнств, цінностей, поведінкових характеристик іншої особистості, прагнення неусвідомлювані й неприйнятні для особистості почуття й думки локалізуються зовні, приписуються іншим людям, стримання неприємних або неприйнятних, почуттів або вчинків шляхом перебільшеного розвитку протилежних прагнень, тим нижче в нього рівень адаптивності, прийняття себе та емоційного комфорту.

Міжособистісна сензитивність, яка проявляється почуттями особистісної неадекватності й неповноцінності, особливо коли людина порівнює себе з іншими, статистично вірогідно пов'язана з дією таких механізмів психологічних захистів як регресія (rs = 0,50, р = 0,01), компенсація (rs = 0,49, р = 0,01) та проекція (rs = 0,44, р = 0,01)

Виразність симптомів депресії в обстежених була статистично вірогідно пов'язана з дією таких механізмів психологічних захистів як витиснення (rs = 0,65, р = 0,01), регресія (rs = 0,45, р = 0,01), компенсація (rs = 0,39, р = 0,05) та проекція (rs = 0,34, р = 0,05).

Інтенсивність реакції страху на певних людей, місця, об'єкти або ситуації, що характеризується як ірраціональна й неадекватна стимулу, що веде до уникаючої поведінки, була статистично вірогідно пов'язана з виразністю таких механізмів психологічних захистів як регресія (rs = 0,50, р = 0,01) та компенсація (rs = 0,44, р = 0,01),

Загальний рівень психічного дістресу обстежених виявився достовірно пов'язаний з дією таких механізмів психологічних захистів як регресія (rs = 0,37, р = 0,05), компенсація (rs = 0,37, р = 0,05) та проекція (rs = 0,35, р = 0,05).

Інтенсивність стану дістреса була достовірно пов'язана з виразністю таких механізмів психологічних захистів як витиснення (rs = 0,43, р = 0,01), регресія (rs = 0,38, р = 0,05) та заміщення (rs = 0,35, р = 0,05).

Загалом, якщо суб’єкт припиняє переживання, викликані неприємною, суб'єктивно неприйнятною ситуацією за допомогою логічних установок і маніпуляцій навіть при наявності переконливих доказів на користь протилежного, то в нього не формуються симптоми дістресу. Використання суб’єктом таких механізмів психологічного захисту як регресія, компенсація та проекція приводить до формування цілої сукупності симптомів дістресу.

Результати проведеного дослідження дозволяють зробити наступні висновки:
      1. Психологічні захисти є важливим структурним елементом адаптації суб'єкта до нових соціальних умов. Механізми психологічних захистів дозволяють адаптуватися до середовища зміни за рахунок внутрішніх змін – трансформації внутрішньої картини світу й образу самого себе.
      2. Показники соціально-психологічної адаптації обстежених були позитивно пов'язані з такими механізмами психологічних захистів як заперечення й витиснення й негативно - з таким механізмом як реактивне утворення.
      3. Формування симптомів дістресу в процесі адаптації до навчання у ВНЗ МВС негативно пов'язано з інтенсивністю використання такого механізму психологічного захисту як інтелектуалізація. Використання цього механізму психологічного захисту сприяє відсутності почуттів особистісної неадекватності й неповноцінності, депресивних переживань, тривожності, ворожості в процесі адаптації.
      4. Ефективна дія репертуару механізмів психологічного захисту є важливою складовою процесу адаптації курсантів першокурсників до умов навчання у ВНЗ системи МВС.