Geum.ru

Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет імені юрія федьковича факультет іноземних мов european Credit Transfer System

Вид материалаДокументы

Содержание


Элиаде М. История веры и религиозных идей. – К., 2001.
Змістовий модуль 2. Ділове спілкування у світлі етичного регулювання
Н.Е. 2.2 Етика ділових стосунків чоловіка і жінки
Н.Е. 2.3 Етика та етикет керівника (менеджера)
Н.Е. 2.4 Етика ділового красномовства
Н.Е. 2.5 Національні особливості стилю ділового спілкування
Завдання курсу
Н.Е. 1.2 Етичний пошук в контексті історії світоглядної думки (доба Античності)
Змістовий модуль 2. Мораль і моральність в контексті
Н.Е. 2.2 Спілкування в контексті моральних цінностей
Форма контролю
Завдання курсу
НЕ 1.2 Морально-етичний пошук у вимірі історії
Н.Е. 1.3 Основи прикладної етики
Змістовий модуль 2. Естетика
НЕ 2.2 Категорії естетичної свідомості
НЕ 2.3 Морфологія мистецтв та виражально-пізнавальна
Французька мова
НЕ 1.3 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Вимова звуків [ε
Н h. Розмовні вирази: формули знайомства НЕ 1.6
...
Полное содержание
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Угринович Д. М. Введение в религиеведине. – М., 1985.
  • Ходькова Л.П. Релігієзнавство: Навч. пос. – Львів, 2000.
  • Черній А.М. Релігієзнавство: Посібник. – К., 2003.
  • Элиаде М. История веры и религиозных идей. – К., 2001.
  • Яблоков И.Н. Религиоведение. – М., 2001.
  • Яроцький П.Л. Релігієзнавство: Навч. пос. – К., 2004.

    Викладацький склад:

    Возний Ігор Петрович, доктор історичних наук, професор кафедри релігієзнавства та теології

    Лешан Володимир Юхимович, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології

    Мизак Нестор Степанович, кандидат історичних наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології

    Шкрібляк Микола Васильович, кандидат сторичних наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології

    Марчишак Арсен Романович, кандидат філософських наук, асистент кафедри релігієзнавств ата теології

    Яремчук Андрій Васильович, кандидат історичних наук, асистент кафедри релігієзнавств та теології

    Бучовський Віталій Рішардович, асистент кафедри релігієзнавства та теології

    Стеблина Петро Юрійович, асистент кафедри релігієзнавства та теології

    Якуб’як Ярослав Михайлович, асистент кафедри релігієзнавства та теології

    Форма контролю: залік.


    Етика ділового спілкування

    Мета курсу. Курс етики досягне свої мети в тому разі, коли студенти, що його опановують, не лише матимуть ґрунтовні знання в межах програмового матеріалу, а й у світлі цих знань глибше розумітимуть людську природу, місце й призначення людини у світі, гармонійніше налагоджуватимуть ціннісні взаємини зі світом, розбудовуватимуть емоційно наснажене, комунікативно конструктивне, просвітлене творче життя.

    Завдання курсу: розкрити світоглядну природу, предметну царину, функціональну спрямованість та змістовну спорідненість етики й естетики як філософських дисциплін; обґрунтувати людиномірний та людинотворчий характер їхнього змісту; окреслити сутність і властивості моралі, визначити відношення між мораллю і моральністю та їхній зв’язок із такими суто людськими характеристиками як свобода і відповідальність; обміркувати зміст основних понять моральної свідомості; виявити соціокультурний та життєво-екзистенційний ґрунт ціннісних полюсів моралі – добра і зла; зорієнтувати щодо загальнолюдських критеріїв гідності й доброчесності; ознайомити з принципами сучасної ділової етики та етикету; висвітлити національні особливості стилю ділового спілкування різних народів та цивілізаційних ареалів; дати уявлення та практичні настанови щодо морально-психологічних засад порозуміння партнерів у діловій сфері; сприяти моральному самовихованню студентів, збагаченню їхніх духовно-інтелектуальних інтересів, витонченню та ушляхетненню почувань.

    Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни. В результаті опанування курсу студент повинен:

    Знати дисциплінарну специфіку етики ділового спілкування, коло проблем та зміст ключових понять і тематичних особливостей курсу, його навчальні функції та життєвий смисл

    Розуміти єдність морального та етикетного вимірів культури ділових взаємин; зміст та актуальну значущість як концептуальних принципів, так і практичних норм і рекомендацій етики щодо морального регулювання стосунків у діловій сфері

    Вміти застосовувати принципи та норми ділової етики та етикету в практиці ділових взаємин задля оптимізації порозуміння між їх учасниками, налагодження стабільно позитивного морального клімату в службовому колективі чи громадському середовищі

    Змістовне наповнення.

    Змістове наповнення 1. Етика як наука про моральне самовизначення людини

    НЕ 1.1. Етика як практична філософська наука

    Ціннісно-практична спрямованість етичного знання. Структура предмета етики. Основні альтернативи осмислення етичних проблем та галузі сучасної етики. Мораль у системі ціннісного самовизначення людини. Мораль та моральність крізь призму людської свободи і відповідальності. Критерії морально належного у світлі настанов совісті. Властивості моралі та її функції. Моральні цінності крізь призму етичних категорій. Добро і зло як ціннісні полюси моральної свідомості і практики. Моральний обов’язок та любов як його вивершення в єдності настанов розуму і серця. Морально-соціальний смисл справедливості

    Змістовий модуль 2. Ділове спілкування у світлі етичного регулювання

    Н.Е. 2.1Моральні принципи сучасного ділового спілкування

    Поняття ділового спілкування. Співвідношення загальнолюдської і ділової етики. Актуальність розбудови моральної культури ділового спілкування в сучасній Україні. Зміст принципів сучасного ділового спілкування та їх гуманістичний смисл. Діловий етикет та ділові взаємини. Поняття етикету та етапи його історичного розвитку. Види етикету та специфіка ділового етикету. Сучасні принципи ділового етикету. Передумови єдності моральної та етикетної культури в діловому спілкуванні. Сфери етикетного регулювання ділових взаємин. Правила привітання, представлення та титулування в діловій сфері. Призначення, функції та вимоги до оформлення візитних карток. Етикетні та естетичні настанови щодо облаштування робочого місця й службового приміщення

    Н.Е. 2.2 Етика ділових стосунків чоловіка і жінки

    Прояви психологічних особливостей статі в повсякденній службовій діяльності. Роль врахування генетичної зорієнтованості статі при формуванні ефективних ділових взаємин. Передумови налагодження сприятливого морально-психологічного клімату в діловому спілкуванні чоловіка й жінки. Вимоги етикету до одягу й зовнішнього вигляду ділової жінки та ділового чоловіка. Поняття та стильова специфіка ділового одягу та зовнішнього вигляду. Вимоги до ділового одягу (тканина, колір, фасон), аксесуарів та зачіски чоловіка. Вимоги до ділового одягу (тканина, колір, фасон), аксесуарів, зачіски, макіяжу жінки. Помилки та огріхи у зовнішньому вигляді ділової людини, яких слід уникати. Письмове та телефонне ділове спілкування. Форми та види письмового ділового спілкування. Вимоги ділового етикету до резюме, рекомендаційного листа, листа-відмови, листа-сповіщення тощо. Практичні рекомендації та норми ділового етикету щодо телефонної розмови.

    Н.Е. 2.3 Етика та етикет керівника (менеджера)

    Діловий етос керівника: взаємини з підлеглими, прийом відвідувачів, проведення нарад

    Етичні норми взаємин керівника з представниками зовнішнього середовища фірми (конкурентами, постачальниками, журналістами, громадськістю)

    Етикет секретаря Цілі та завдання секретаріату, роль його в розвитку ділових стосунків

    Особливості норм ділового етикету для секретаря

    Обмеження етичного характеру, що накладаються на службову поведінку секретаря

    Ділові прийоми Роль ділових прийомів у розвитку й забезпеченні ефективності ділових взаємин. Види ділових прийомів. Вимоги ділового етикету до підготовки та організації ділового прийому (приміщення, оздоблення столу, сервірування). Діловий етикет і поведінка за столом під час ділового прийому

    Н.Е. 2.4 Етика ділового красномовства

    Ділова риторика та її значущість для ефективності ділових стосунків. Національні, історичні, соціокультурні корені ділового красномовства. Види мовного впливу та специфічні вимоги етики щодо кожного виду (виступу на загальних зборах, нараді, участі в діловій бесіді) Стиль ділового мовного впливу та етикет. Етико-психологічні передумови ефективного сприймання партнера. Поняття ефективності сприймання партнера у ділових стосунках. Рекомендації етики ділового спілкування щодо оптимізації сприймання партнера (за ідеями М.Мак-Кормака). Актуальні шляхи порозуміння учасників ділового спілкування (за Д.Карнегі). Етичні засади критики у діловій сфері. Поняття та конструктивна роль критики у ділових стосунках. Рекомендації етики ділового спілкування критикуючому. Морально-психологічне становище критикованого та рекомендації щодо стилю його поведінки. Шляхи запобігання проявам неетичності при здійсненні критики

    Н.Е. 2.5 Національні особливості стилю ділового спілкування

    Поняття «національні особливості ділового спілкування». Національний стиль ділового спілкування в контексті глобалізації. Традиції європейського спілкування та його ділові виміри. Особливості спілкування в Азії та шляхи порозуміння з азійськими діловими партнерами. Діловитість американського стилю спілкування. Діловий етикет перекладача. Роль перекладача в ділових стосунках міжнародного рівня. Особливості норм ділового етикету для перекладача та осіб, що користуються його послугами. Особливості українського національного етосу та ментальності як підґрунтя формування стилю ділового спілкування українців. Проблема національного характеру українців. Історичний контекст формування української господарськості та діловитості. Суперечності та перспективи становлення моральної культури ділового спілкування в умовах пострадянської розбудови.


    Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
    1. Библер В.С. Нравственность. Культура. Современность. – М., 1990.
    2. Бродецький О.Є. Етика й естетика: навчально-методичний посібник – Чернівці: Рута, 2005.
    3. Введение в биоэтику: Учебное пособие. – М., 1998.
    4. Гах Й.М. Етика ділового спілкування. – К., 2005.
    5. Гусейнов А.А., Апресян Р.Г. Этика: Учебник.– М., 1998.
    6. Гусейнов А.А., Иррлитц Г. – Краткая история этики. – М., 1987.
    7. Ділова етика: навчально-методичний посібник – К., 2004.
    8. Золотухина-Аболина Е.В. Современная этика. – М. – Ростов-на-Дону, 2003.
    9. Иванов В.Г. История этики Древнего мира. – Спб., 1997.
    10. Гусейнов А.А., Иррлитц Г. – Краткая история этики. – М., 1987.
    11. Кузин Ф.А. Культура делового общения. –М., 2005.
    12. Культура ділового спілкування. – К., 2002.
    13. Лихачев Д.С. Письма о добром и прекрасном. – М., 1988.
    14. Опалев А.В. Умение общаться с людьми. Этикет делового человека. – М., 1996.
    15. Шостек А. Бесіди з етики. – Львів, 1999.
    16. Этика деловых отношений. – М., 2004.
    17. Этика. Под общ. ред.Т.В. Мишаткиной, Я.С.Яскевич. – Минск, 2002.
    18. Этика: Учебник / Под общ. ред. А.А.Гусейнова и Е.Л.Дубко. – М., 2003.
    19. Этика: Энциклопедический словарь. / Под ред. Р.Г.Апресяна и А.А.Гусейнова. – М., 2001.
    20. Цицерон. О старости. О дружбе. Об обязанностях. – М.: Наука, 1993.

    Викладацький склад: Бродецький Олександр Євгенович, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології

    Форма контролю: контрольна робота


    Етика

    Мета курсу «Етика» полягає у формуванні концептуальних основ моральної свідомості студентів; наданні систематизованих знань, конструктивних і критичних навичок мислення щодо природи, критеріїв, форм та альтернатив морально-ціннісного самовизначення людини у світі відповідно до уявлень про добро і зло.

    Завдання курсу: розкрити світоглядну природу, предметну царину, функціональну спрямованість етики як філософської дисципліни; обґрунтувати людиномірний та людинотворчий характер її змісту; окреслити сутність і властивості моралі, визначити відношення між мораллю і моральністю та їхній зв’язок із такими суто людськими характеристиками як свобода і відповідальність; висвітлити історично сформовані тенденції та альтернативи світоглядного тлумачення базової морально-етичної проблематики; обміркувати зміст основних понять моральної свідомості; виявити соціокультурний та життєво-екзистенційний ґрунт ціннісних полюсів моралі – добра і зла; зорієнтувати щодо загальнолюдських критеріїв гідності й доброчесності; висвітлити актуальні проблеми прикладної (екологічної, біомедичної, ділової) етики сприяти моральному самовихованню та гуманістичному розвиткові особистості студентів, збагаченню їхніх духовно-інтелектуальних інтересів, витонченню та ушляхетненню почувань.

    Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни. В результаті опанування курсу студент повинен:

    знати сутність та дисциплінарну специфіку етики як філософської науки про ціннісне ставлення людини до світу; основні поняття, категорії та принципи моральної свідомості; закономірності історичного становлення основних ідей етики; форми актуалізації соціально-ціннісного потенціалу цієї дисциплін у фундаментальних та прикладних сферах життя сучасного суспільства;

    розуміти філософську природу етики; життєвий смисл провідних категорій моральної свідомості; вплив історії розвитку етичних ідей на сучасний стан моральної культури людства; людинознавчий та людинотворчий потенціал етики; роль цієї дисципліни у вихованні цілісної та гармонійно розвинутої особистості; значущість етики для власного фаху;

    вміти застосовувати знання теоретичних засад та закономірностей історичного розвитку етичних ідей до аналізу конкретних соціальних та комунікативних ситуацій життя сучасної людини, визначати ціннісний смисл тих чи інших явищ життя; здійснювати практичні виховні заходи у сфері майбутньої фахової активності.

    Змістовне наповнення

    Змістовий модуль 1. Етика як практична філософська наука

    Н.Е. 1.1 Етика у світлі любові до мудрості (преамбула курсу)

    Суть, структура, мета та завдання курсу. Етика та естетика як практичні філософські науки. Спільний контекст етичної та естетичної проблематики: духовно-практичне самовизначення людини у світі відповідно до уявлень про цінності. Сутність ціннісного ставлення. Добро і зло – ціннісні полюси морального досвіду. Моральні цінності і “закони серця”.

    Н.Е. 1.2 Етичний пошук в контексті історії світоглядної думки (доба Античності)

    Етична думка народів Давнього Сходу. Людинотворчий потенціал етичних настанов конфуціанства. Еволюція європейського етичного пошуку. Етика античності. Людинознавчий і критичний потенціал етичних розвідок софістів та Сократа. Самопізнання (“пізнай самого себе!”) як основа морального вдосконалення людини. Сократів моральний інтелектуалізм. Платон про зміст та взаємозв’язок чеснот мудрості, мужності, злагодженості почуттів і справедливості. Аристотель про соціальну природу та розумову “юрисдикцію” моральних чеснот. Єдність моральних і громадянських чеснот. Внутрішньо-особистісні виміри доброчесності та щастя крізь призму етики еллінізму (епікуреїзм, стоїцизм).

    Змістовий модуль 2. Мораль і моральність в контексті

    духовно-практичного самовизначення людини

    Н.Е. 2.1 Мораль як духовно-практичний феномен. Мораль і моральність

    Мораль як система загальнозначущих ціннісних настанов, які виражають належні способи стосунків між людьми як істотами, що мають свободу та гідність. Універсальний характер моральної регуляції. Мораль і інші форми суспільної регуляції. Проблема походження моралі. Релігійна, натуралістична, соціологізаторська, культурологічна концепції. Структура моралі. Моральні взаємини та принципи їх регулювання. Єдність моральної свідомості та практики. Емоційно-чуттєві та інтелектуальні аспекти моральної свідомості. Властивості моралі. Імперативність. Нормативність. Оцінність. Застереження проти абсолютизації нормативності. Людинотворче призначення моралі та її функції: регулятивна, світоглядно-виховна, пізнавальна, комунікативна. Мораль і моральність. Роль етики в утвердженні моральності.

    Н.Е. 2.2 Спілкування в контексті моральних цінностей

    Спілкування як основа ціннісної взаємодії. Життєво-психологічний та суспільний ґрунт взаємин “Я ─ Я”, “Я” ─ “Ти”, “Я ─ Вони”, “Ми ─ Вони”. Культура і антикультура спілкування. Джерела, форми та причини домінування ціннісних збочень у спілкуванні. Моральні настанови спілкування в контексті цінностей свободи, справедливості, рівності, любові. Проблема порозуміння між людьми. Чинники самотності й способи її подолання. Внутрішній і зовнішній виміри моральної культури спілкування. Феномен етикету. Зв’язок між етикетними настановами та етичними цінностями. Єдність етичного, естетичного й етикетного. Сфери етикетної регуляції. Сучасний етикет, його основні норми і правила. Етичні та етикетні настанови ділового спілкування.

    Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
    1. Бродецький О.Є. Етика й естетика: навчально-методичний посібник – Чернівці: Рута, 2005.
    2. Гусейнов А. А., Апресян Р. Г. Этика: Учебник для студ. вузов. – М., 1998.
    3. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.
    4. Етика ділового спілкування. Курс лекцій. – К., 1999.
    5. Етика: Навч. посібник для студ. гум. фак.-в вузів/Авт. кол.: Т. Г. Аболіна та ін. – К., 1992.
    6. Етика: Навч. посібник/В. О. Лозовий, М. І. Панов, О. А. Стасевська та ін.: В. О. Лозовий (ред.). – К., 2002.
    7. Иванов В. Г. История этики Древнего мира. – СПб., 1997.
    8. Иванов В. Г. История этики средних веков. – Л., 1984.
    9. Киссель М. А. Историческое сознание и нравственность. – М., 1990.
    10. Кондрашов В. А., Чичина Е. А. Этика. Эстетика. – Ростов-на-Дону, 1998.
    11. Коновалова Л. В. Прикладная этика. Выпуск 1: Биоэтика и экоэтика. – М., 1998.
    12. Малахов В. А. Етика. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996.
    13. Мовчан В. Історія і теорія етики: Курс лекцій: Навч. посібник для студ. ВНЗ. – Дрогобич: Коло, 2003.
    14. Основы этических знаний /В. П. Клычков, М. Н. Росенко, А. М. Склярова и др. – СПб., 1998.
    15. Сафонов И. А. Философские проблемы единства человека и природы. – СПб., 1994.
    16. Скрипник А. П. Моральное зло в истории этики и культуры. – М., 1992.
    17. Словарь по этике/Под ред. А. А. Гусейнова и И. С. Кона. – М., 1989.
    18. Этика: учебник для студ. филос. фак.-тов вузов/А. А. Гусейнов, Е. Л. Дубко, С. Ф. Анисимов и др. – М., 1999.
    19. Этика: учебник для студ. филос. фак.-тов вузов/А. А. Гусейнов, Е. Л. Дубко, С. Ф. Анисимов и др. – М., 1999.
    20. Эфроимсон В. П. Генетика этики и эстетики. — М., 1995.



    Викладацький склад:

    Бродецький Олександр Євгенович, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології;

    Клічук Аліна Володимирівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології.

    Форма контролю: залік


    Етика та естетика

    Мета курсу полягає у формуванні концептуальних основ моральної та естетичної свідомості студентів; наданні систематизованих знань, конструктивних і критичних навичок мислення щодо природи, критеріїв, форм та альтернатив ціннісного й творчого самовизначення людини у світі відповідно до уявлень про добро і зло, красу і потворність, гармонію і безлад.

    Завдання курсу: розкрити світоглядну природу, предметну царину, функціональну спрямованість та змістовну спорідненість етики й естетики як філософських дисциплін; обґрунтувати людиномірний та людинотворчий характер їхнього змісту; окреслити сутність і властивості моралі, визначити відношення між мораллю і моральністю та їхній зв’язок із такими суто людськими характеристиками як свобода і відповідальність; висвітлити історично сформовані тенденції та альтернативи світоглядного тлумачення базової морально-етичної проблематики; обміркувати зміст основних понять моральної свідомості; виявити соціокультурний та життєво-екзистенційний ґрунт ціннісних полюсів моралі – добра і зла; зорієнтувати щодо загальнолюдських критеріїв гідності й доброчесності; висвітлити актуальні проблеми прикладної (екологічної, біомедичної, ділової) етики; пояснити дисциплінарну специфіку, предметну сферу та функції естетики; витлумачити природу та структуру естетичної свідомості, зміст основних понять естетики, виявити їхню роль в організації художньо-творчого процесу та формуванні естетичної культури особи і суспільства; з’ясувати естетичну природу та світоглядний потенціал мистецтва; розкрити специфіку художньо-образного мислення; висвітлити підходи до тлумачення морфології мистецтва; сприяти моральному самовихованню та естетично-творчому розвиткові студентів, збагаченню їхніх духовно-інтелектуальних інтересів, витонченню та ушляхетненню почувань.

    Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни. В результаті опанування курсу студент повинен:

    знати сутність та дисциплінарну специфіку етики та естетики як філософських наук про ціннісне ставлення людини до світу; основні поняття, категорії та принципи моральної та естетичної свідомості; закономірності історичного становлення основних ідей етики та естетики; форми актуалізації соціально-ціннісного потенціалу цих дисциплін у фундаментальних та прикладних сферах життя сучасного суспільства;

    розуміти філософську природу етики та естетики; їхню предметну спорідненість як наук про цінності; життєвий смисл провідних категорій моральної та естетичної свідомості; вплив історії розвитку етичних та естетичних ідей на сучасний стан моральної та естетичної культури людства; людинознавчий та людинотворчий потенціал етики та естетики; роль цих філософських дисциплін у вихованні цілісної та гармонійно розвинутої особистості; значущість етики та естетики для фаху філолога;

    вміти застосовувати знання теоретичних засад та закономірностей історичного розвитку етичних та естетичних ідей до аналізу конкретних соціальних та комунікативних ситуацій життя сучасної людини, визначати ціннісний смисл тих чи інших явищ політичного життя; здійснювати практичні виховні заходи у сфері майбутньої фахової активності.

    Змістовне наповнення

    Змістовий модуль 1. Етика

    НЕ 1.1. Етика як практична філософська наука

    Ціннісно-практична спрямованість етичного знання. Структура предмета етики. Основні альтернативи осмислення етичних проблем та галузі сучасної етики Мораль у системі ціннісного самовизначення людини. Мораль та моральність крізь призму людської свободи і відповідальності. Критерії морально належного у світлі настанов совісті. Властивості моралі та її функції

    НЕ 1.2 Морально-етичний пошук у вимірі історії

    Становлення етичної думки у Стародавньому світі. Релігійна спрямованість етики Середніх віків. Автономно гуманістичне обґрунтування моральності в епоху Відродження та Нового часу. Тенденції етичних пошуків Післяпросвітницької доби. Моральні цінності крізь призму етичних категорій. Добро і зло як ціннісні полюси моральної свідомості і практики. Моральний обов’язок та любов як його вивершення в єдності настанов розуму і серця. Морально-соціальний смисл справедливості

    Н.Е. 1.3 Основи прикладної етики

    Актуальність прикладних проблем етики в умовах сьогодення. Екологічна етика: завдання та можливості. Проблеми сучасної біомедичної етики. Ділове спілкування у світлі етичного регулювання. Етика ділового спілкування як галузь прикладної етики. Принципи морального регулювання у діловій сфері. Діловий етикет, його специфічні характеристики та моральне підґрунтя. Шляхи ефективного взаємного сприймання та порозуміння ділових партнерів

    Змістовий модуль 2. Естетика

    НЕ 2.1 Естетика як філософсько-гуманітарна наука

    Предметність естетики: загальна характеристика. Історичний контекст становлення естетики як науки. Філософська природа естетики та специфіка естетичної науковості. Місце естетики в системі гуманітарних наук та її функції. Феномен естетичного та його специфічні риси. Сутність чуттєво-ціннісного (естетичного) освоєння людиною світу. Структура естетичної свідомості та місце в ній естетичних почуттів.

    НЕ 2.2 Категорії естетичної свідомості

    Прекрасне і потворне та їх діалектика. Піднесене і нице та їх прояви в житті та мистецтві. Життєвий та художній смисл трагічного і комічного. Феномен мистецтва та його світоглядно-естетична сутність. Сутність та смисл художньо-творчого ставлення людини до світу. Мистецтво і наука: спільне та відмінне. Художня образність як основа мистецького мислення. Логіка історії (історіософії) художньої культури. Мистецтво та ідеологія і проблема свободи митця.

    НЕ 2.3 Морфологія мистецтв та виражально-пізнавальна

    специфіка мистецьких видів

    Класифікація видів мистецтва. Характеристика провідних видів мистецтва. Пізнавальні можливості різних видів мистецтва. Смисл естетично-художньої культури особистості. Настанови художньо-естетичного виховання й самовиховання. Мистецтво в системі духовного утвердження особи.

    Для засвоєння курсу пропонуються такі джерела:
    1. Бродецький О.Є. Естетика: Навчальний посібник. – Чернівці, 2006. – 76с.
    2. Бродецький О.Є. Етика й естетика: навчально-методичний посібник – Чернівці: Рута, 2005.
    3. Гусейнов А. А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.
    4. Естетика: Навч. посібник/М. П. Колесніков, О. В. Колеснікова, В.О. Лозовий та ін.: В. О. Лозовий (ред.) – К., 2003.
    5. Етика ділового спілкування. Курс лекцій. – К., 1999.
    6. Етика та естетика в структурі сучасного гуманітарного знання: Матеріали наук.-теор. конференції. – К.: “Київський ун.т”, 1997.
    7. Етика: Навч. посібник для студ. гум. фак.-в вузів/Авт. кол.: Т. Г. Аболіна та ін. – К., 1992.
    8. Етика: Навч. посібник/В. О. Лозовий, М. І. Панов, О. А. Стасевська та ін.: В. О. Лозовий (ред.). – К., 2002.
    9. Каган М. С. Эстетика как философская наука. – СПб., 1997.
    10. Кондрашов В. А., Чичина Е. А. Этика. Эстетика. – Ростов-на-Дону, 1998.
    11. Кривцун О. А. Эстетика: Учебник. – М., 2003.
    12. Левчук Л. Т. Західноєвропейська естетика ХХ століття: Навч. посібник. – К., 1997.
    13. Левчук Л. Т. та ін. Естетика: Підр. для студ. ВНЗ. – К., 1997.
    14. Малахов В. А. Етика. Курс лекцій: Навч. посібник. – К., 1996.
    15. Основы этикета и искусство общения. – СПб, 1993.
    16. Рытикова Л. Н. Эстетическое сознание: сущность и специфика. – М., 1985.
    17. Столович Л. Н. Красота. Добро. Истина. Очерки истории эстетической аксиологии. – М., 1994.
    18. Эфроимсон В. П. Генетика этики и эстетики. — М., 1995
    19. Яковлев Е. Г. Эстетика: Учебн. пособие. – М., 1999.

    Викладацький склад:

    Бродецький Олександр Євгенович, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології;

    Клічук Аліна Володимирівна, кандидат філософських наук, доцент кафедри релігієзнавства та теології.

    Форма контролю: залік


    ФРАНЦУЗЬКА МОВА




    Форма

    навчання
    Курс
    сем
    Всього год
    К-сть кред,
    Л.
    П.

    (год)
    Лаб.
    СРС
    Заліки

    (семестр)
    Екзамен

    (семестр)


    Денна

    І

    І-ІІ

    882

    24,5

    -

    318

    -

    564

    -

    І-ІІ


    Мета викладання дисципліни:
    • Удосконалення вимови відповідно до фонетичних норм сучасної французької мови
    • Удосконалення навиків вільного усного спілкування
    • Розширення активного і пасивного словникового запасу
    • Опанування базовими граматичними поняттями французької мови та правилами їх комунікативного використання

    Завдання вивчення дисципліни:
    • Розвинути навички усного мовлення, зокрема діалогічного
    • Опрацювати практичний курс фонетики
    • Дати узагальнюючий курс теоретичної фонетики
    • Розвинути навички усного мовлення
    • Сприяти засвоєнню орфографічно-правильного письма

    В результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:
    • не менше 2000 основних лексичних і фразеологічних одиниць

    Компетенції, якими має оволодіти студент у процесі вивчення дисципліни
    • лінгвістичну, яка складається із фонетичної, і полягає у вмінні правильно вимовляти звуки французької мови як ізольовано, так і в мовленнєвому потоці; лексичної, яка, відповідно, передбачає вміння користуватись вивченим лексичними і фразеологічними одиницями в усному та писемному мовленні; граматичної, яка полягає у вмінні конструювати граматично-правильні речення
    • мовленнєву (вміти сприймати тексти на слух, читати і розуміти, вміти висловлюватись на задані теми в ситуації спілкування);
    • писемну, що передбачає вміння будувати писемні висловлювання;
    • соціокультурну (отримати знання про історію, традиції, культуру країни, мова якої вивчається);
    • соціальну, яка проявляється у вмінні породжувати тексти адекватно ситуації;
    • дискурсивну, що передбачає володіння дискурсною стратегією;
    • навчальну компетенцію (вміння вчитися), яка проявляється у здатності спостерігати за новим досвідом і брати в ньому участь, а також приєднувати нові знання до вже існуючих.


    структура змістових модулів, НЕ з дисципліни

    “ Французька мова ” та навчальної діяльності студента

    НЕ 1.1 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Загальні особливості французької орфоепії. Загальна характеристика французьких приголосних і характерні особливості їх вимови. Вимова звуків [a] [l] [r] [f] [v] [k] [g] [t] [d] [s] [z] Розмовні вирази: формули вітання

    НЕ 1.2 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Вимова звука [a] Типова структура французького простого речення. Розмовні вирази: формули вітання

    НЕ 1.3 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Вимова звуків [ε] [p] [b] [n] Графічне зображення [ ε ]. Правила читання приголосних g, s і буквосполучень ch, gn

    Правила поділу слів на склади. Нероздільні групи приголосних Вказівні детермінативи і правила їх вживання. Вказівний зворот c’est, ce sont. Розмовні вирази: формули прощання.

    НЕ 1.4 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Мовний потік. Наголос і членування мовного потоку на ритмічні групи. Утворення наказової форми дієслів 1 групи. Вимова і графічне зображення звука [ е ] Діакритичні знаки. / accent aigu, accent grave / Правила читання приголосних в кінці слова. Розмовні вирази: формули прийому друзів вдома

    НЕ 1.5 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики- Характерні явища мовного потоку – явище зчеплення. Вимова і графічне зображення звука [ і ]

    Правила читання літери Н h. Розмовні вирази: формули знайомства

    НЕ 1.6 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Характерні явища

    мовного потоку – явище зв’язування. Правила зв’язування. Вимова і графічне зображення звука [ j ]. Правила читання буквосполучень qu, gu. Правила читання буквосполучень іl, ill Правила читання літери y між двома голосними. Розмовні вирази: формули знайомства

    НЕ 1.7 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Повторити правила зв’язування. Вимова і графічне зображення звука [oe] Розмовні вирази: формули звертання

    НЕ 1.8 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Явище зв’язування. Повторити правила зв’язування. Фонетичне опрацювання звука [ ə ] Випадіння голосних. Означений артикль. Заперечна форма дієслова. Розмовні вирази: формули звертання

    НЕ 1.9 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Вимова і графічне зображення звука [ ø ] Жіночий рід та множина прикметників. Безособовий зворот il est. Розмовні вирази: позитивна відповідь на запрошення (accepter une invitation

    НЕ 1.10 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Фонетичне опрацювання вимови звука [y]. Вживання артикля після звороту c’est. Питальне речення. Відмінювання дієслів третьої групи в однині. Розмовні вирази: відмовитися від запрошення.( refuser l’invitation)

    НЕ 1.11 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики- Питання до прямого додатка. Прийменник à. Злиття означеного артикля з прийменником de. Розмовні вирази: позитивна відповідь на запрошення

    НЕ 1.12 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Вимова і графічне зображення звука [ o ] Злиття означеного артикля з прийменником à. Безособова форма дієслова.

    Особові займенники le, la, les. Інверсія у вставному реченні. Розмовні вирази: висловлення подяки

    НЕ 1.13 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Фонетичне опрацювання звука [ u ] 2-а особа множини теперішнього часу дієслів першої-третьої груп. Питальний прислівник où. Означений артикль. Неозначені прикметники. Розмовні вирази: відповідь на подяку

    НЕ. 1.14 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Конструкція c’est - ce sont. Відмінювання дієслів першої групи в теперішньому часі дійсного способу. Розмовні вирази: просити вибачення

    НЕ 1.15 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Вимова і графічне зображення [] Наказовий спосіб дієслів першої-третьої груп. Неозначено-особовий займенник on.

    Розмовні вирази: висловити жаль з приводу ( plaindre )

    НЕ 1.16 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Присвійні прикметники. Вказівні прикметники. Розмовні виpази: висловлення співчуття

    НЕ 1.17 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Прийменник de.

    Дієслова третьої групи. Розмовні вирази: формули побажання

    НЕ 1.18 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Неозначений артикль.

    Розмовні вирази: формули побажання

    НЕ 1.19 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Безособовий зворот il y a . Відмінювання дієслова mettre. Розмовні вирази: формули, які супроводжують подарунок

    НЕ 1.20 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Прислівники en та y.

    Вживання прийменників en, à з назвами країн. Розмовні вирази: припрошувати гостя випити або з їсти щось

    НЕ 1.21 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Питальні прислівники quand, comment. Відмінювання дієслів connaître, prendre. Розмовні вирази: припрошувати гостя випити або з їсти щось

    НЕ 1.22 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Вимова і графічне зображення звука [w]. Опущення неозначеного артикля. Відмінювання дієслова répondre. Розмовні вирази: відповідь на запрошення щось покуштувати

    НЕ 1.23 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики-Вимова і графічне зображення звука [w]. Порядок слів в питальних реченнях, що починаються з прислівника combien. Розмовні вирази: щоб зробити комплімент

    НЕ 1.24 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Особові наголошені займенники. Кількісні числівники. Розмовні вирази: відповідь на комплімент

    НЕ 1.25 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Видільні звороти. Кількісні числівники. Розмовні вирази: як вступити в розмову

    НЕ 1.26 Фонетико-граматичний аспект з елементами розмовної практики

    Модуль контроль З КОРЕКТИВНОГО КУРСУ ФОНЕТИКИ


    - Змістовий Модуль 2. Аналітичне читання

    НЕ 2.1 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 17. Le 14 juillet. Слова та вирази до тексту. Відмінювання дієслів на – endre, - ondre.

    НЕ 2.2 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 17. Le 14 juillet. Закріплення лексичного матеріалу. Питання до підмета. Відмінювання дієслів на – endre, - ondre.

    НЕ 2.3 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 17. Le 14 juillet. Закріплення лексичного матеріалу. Питання до підмета.

    НЕ 2.4 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 17. Le 14 juillet. Кількісні числівники. Відмінювання дієслова voir. Вживання числівників в датах. Позначення року.

    НЕ 2.5 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 17. Le 14 juillet. Кількісні числівники. Прислівники ci та là. On voit. On entend.

    НЕ 2.6 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 17. Le 14 juillet.

    Видільні звороти c’est…qui, ce sont… qui. Розмовні вирази : Saluer- Présenter.

    НЕ 2.7 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 18. « Une année scolaire en classe de 4e ». Прийменник à який означає відстань. Прийменники en та à перед географічними назвами. Артикль та прийменники перед іменниками які означають назви місяців та пори року. Минулий «безпосередній» час (Passé immédiat).

    НЕ 2.8 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 18. « Une année scolaire en classe de 4e ». Закріплення лексичного матеріалу. Найближче майбутнє (Futur immédiat). Відсутність артикля в словосполученнях типу «в цьому році» . Позначення поняття «тиждень».

    НЕ 2.9 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 18. « Une année scolaire en classe de 4e ». Особові придієслівні займенники. Місце особових придієслівних займенників. Midi- minuit, l’après-midi. Суфікс іменника –aine

    НЕ 2.10 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 18. « Une année scolaire en classe de 4e ». Відсутність артикля після іменників які означають кількість. Особові придієслівні займенники. Місце особових придієслівних займенників.

    НЕ 2.11 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 18. « Une année scolaire en classe de 4e ». Відмінювання дієслів ІІ-ої групи. Відмінювання дієслова finir.

    НЕ 2.12 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 18. « Une année scolaire en classe de 4e ». Порядкові числівники. Дієслово savoir. Розмовні вирази : Accepter – refuser.

    НЕ 2.13 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 19. Un cours de français. Слова та вирази до тексту. Відсутність артикля перед іменниками які означають дисципліну. Словосполучення з іменниками типу le français. Année – курс. Словосполучення типу – nous sommes huit. réserver.

    НЕ 2.14 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 19. Un cours de français. Demander – interroger. Прислівник plus. Дуже – très, beaucoup. Дієприкметник минулого часу (Participe passé).

    НЕ 2.15 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 19. Un cours de français. Закріплення лексичного матеріалу. Дієприкметник минулого часу (Participe passé). Займенникові дієслова.

    НЕ 2.16 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 19. Un cours de français. Займенникові дієслова. Відмінювання дієслова s’arrêter в теперішньому часі.

    НЕ 2.17 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 19. Un cours de français. Особливості дієслів І-ої групи. Займенникові дієслова. Дієслова типу répéter.

    НЕ 2.18 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 19. Un cours de français. Дієслова типу lever. Дієслова типу prendre. Розмовні вирази : Demander de renseignements.

    НЕ 2.19 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 20. Une promenade à travers Paris. Слова та вирази до тексту. Avec + іменник. Дієслівний префікс re- .Прийменники місця sur та dans. Відсутність артикля перед іменниками matin та soir.

    НЕ 2.20 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 20. Une promenade à travers Paris. Закріплення лексичного матеріалу. Минулий складний час (Passé composé). Прислівники на – ment.

    НЕ 2.21 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 20. Une promenade à travers Paris. Узгодження дієприкметника минулого часу з підметом. Дієслова savoir - connaître. Конструкції типу Place Pouchkine.

    НЕ 2.22 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 20. Une promenade à travers Paris. Місце придієслівних особових займенників в складних часах. Минулий складний час (Passé composé).

    НЕ 2.23 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 20. Une promenade à travers Paris. Дієслово connaître. Місце прислівників яких визначають дієслово в складних часах.

    НЕ 2.24 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 20. Une promenade à travers Paris. Множина іменників на « -eu, -eau, -al ». Множина прикметників на « -al » та « -eau ». Розмовні вирази : Demander le chemin.

    НЕ 2.25 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Модуль контроль


    ІІ семестр--

    Змістовий Модуль 3. Аналітичне читання

    НЕ 1.1 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Слова та вирази до тексту. Вживання прийменника à при вказанні місця роботи.

    НЕ 1.2 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Слова та вирази до тексту. Один з випадків невживання заперечення pas. Закріплення лексичного матеріалу.

    НЕ 1.3 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Закріплення лексичного матеріалу. Опрацювання тексту Pierre Roulin, caissier. Quelque chose – rien.

    НЕ 1.4 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Опрацювання тексту Pierre Roulin, caissier. Стверджувальний прислівник si

    НЕ 1.5 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Опрацювання тексту Pierre Roulin, caissier. Годинник.

    НЕ 1.6 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Позначення часу. Відмінювання займенникових дієслів в минулому складному часі.

    НЕ 1.7 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Відмінювання займенникових дієслів в минулому складному часі.

    НЕ 1.8 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Même як прикметник та прислівник. Місце прикметників –означень.

    НЕ 1.9 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Питання до прямого додатка.

    НЕ 1.10 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Питання до непрямого додатка.

    НЕ 1.11 Лексико-граматичний аспект з елементами розмовної практики. Урок 21. Pierre Roulin, caissier. Закріплення граматичного матеріалу. Дієслова типу