Geum.ru

Н.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри внутрішньої медицини медичного факультету №2 Завідуючий кафедрою професор Жебель В. М. 31. 08. 2010 р. Методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   17

Тести початкового рівня знань

Варіант№1

1.Яким з перерахованих способів краще можна визначити приховану кров в калі:

1) макроскопічним;

2) мікроскопічним в нативному препараті;

3) мікроскопічним з окраскою суданом III;

4) мікроскопічним з окраскою розчином Люголя;

5) Хімічним (реакція Грегерсена)


2. Яким з перерахованих способів дослідження кала краще всього виявляється нейтральний жир:

1) мікроскопічним в нативному препараті

2) мікроскопічним, в препараті забарвленим розчином Люголя;
3) мікроскопічним, в препараті забарвленим розчином суданом III;
4) хімічним (реакція Грегерсена)


3. Які показники в аналізі кала характерні для кровотечі з нижніх відділів товстого кишечника:

1) кал темно-коричневого кольору;

2) примісь алої крові у калі;

3) чорний дьогтеподібний стул (melaena);

4) реакція Грегерсена ++++


4. Які показники фракційного доуденального зондування вказують на гіпертонічну дискінезію жовчних шляхів:

1) час закритого сфінктера Одді 15 хв.;

2) час закритого сфінктера Одді 2 хв.;

3) кількість жовчі «В» 20мл.;

4) кількість жовчі «В» 120мл.;

5) тривалість пухирного рефлюксу 10 хв.


5. Які з перерахованих елементів в аналізі калу підтверджують зниження

зовнішньосекреторної функції підшлункової залози:

1) велика кількість еритроцитів і лейкоцитів;

2) велика кількість перетравленої рослинної клітковини;

3) креаторея +++

4) стеаторея +++

5) амілорея +++


6. Які показники фракційного доуденального зондування вказують на гіпотонічну дискінезію жовчних шляхів:

1) час закритого сфінктера Одді 2 хв.;

2) час закритого сфінктера Одді 15 хв.;

3) кількість жовчі «В» 120 мл.;

4) кількість жовчі «В» 40 мл.;

5) тривалість пухирного рефлюксу 45 хв.


7. Яким з перерахованих способів дослідження калу краще визначається амілорея:

1) макроскопічним;
2) реакція Грегерсена;
3) мікроскопічним в нативному преператі;
4) мікроскопічним, в препараті забарвленим розчином Люголя;

5) мікроскопічним з окраскою суданом III


8. При яких захворюваннях виявляється рентгенологічний симптом «ніші»:

1) гострий гастрит;

2) хронічний гастрит;

3) виразкова хвороба шлунка;

4) рак шлунка


9. Захворювання яких відділів шлунково-кишкового тракту можна діагностувати за допомогою колоноскопії:

1) тонкого кишківника;

2) висхідної ободової;

3) поперечно-ободової;

4) низхідної ободової;

5) товстої кишки


10. В яких випадках при виразковій хворобі знижується секреторна і кислотоутворююча функція шлунка:

1) при виразці субкардіального відділу шлунка ;

2) при виразці пілоричного відділу шлунка;

3) при виразці 12- палої кишки;

4) при малігнізації


11. Біопсія слизової шлунка являється методом дослідження, який уточнює діагноз:
1) хронічного гастриту;
2) раку шлунку;
3) виразкової хвороби;
4) поліпів шлунка

5)всіх вищенаведених нозологій


12. Які з перерахованих показників в аналізі калу характерні для кровотечі з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту:

1) колір калу золотисто-жовтий;
2) присутність алої крові у калі;

3) чорний дьогтеподібний стул (malaena);

4) реакція Грегерсена ++++;

5) велика кількість еритроцитів


13. Які з перерахованих рентгенологічних ознак відносяться до прямих при виразковій хворобі:

1) посилена перистальтика шлунку чи 12-палої кишки;

2) обрив перистальтичної хвилі;

3) симптом «ніші»;

4) дефект наповнення;

5) стійка контрастна пляма


14. Яким методом дослідження найбільш точно може бути встановлений діагноз виразкової хвороби:

1) опитування;

2) пальпація живота поверхнева;

3) пальпація живота глибока;

4) дослідження секреторної функції шлунку;

5) фіброгастродуоденоскопія


15. Який із перерахованих методів дослідження дозволяє більш точно діагностувати хронічний гастрит:

1) опитування;

2) пальпація живота;

3) дослідження секреторної функції щлунка;

4) рентгенографічне дослідження шлунка;

5) фіброгастроскопія з біопсією слизової


16. Понижена секреторна функція шлунка найбільш характерна для:

1) хронічного аутоімунного гастриту;

2) виразкової хвороби дванадцятипалої кишки;

3) виразкової хвороби субкардіального відділу шлунка;

4) виразкової хвороби пілоричного відділу шлунка

5) раку шлунка

17. Який найбільш інформативний інструментальний метод в діагностиці захворювань низхідної кишки?

А) Рентгенологічний

Б) Ректороманоскопія

В) Колоноскопія

Г) УЗД

Д) Рентгенокінематографічний


18. Який найбільш інформативний інструментальний метод в діагностиці захворювань висхідної кишки?

А) Рентгенологічний

Б) Ректороманоскопія

В) Колоноскопія

Г) УЗД

Д) Рентгенокінематографічний


19. Який найбільш інформативний інструментальний метод в діагностиці захворювань сліпої кишки?

А) Рентгенологічний

Б) Ректороманоскопія

В) Колоноскопія

Г) УЗД

Д) Рентгенокінематографічний


20. Стеаторея - це наявність у калі:
  1. великої кількості нейтрального жиру
  2. м’язових волокон
  3. крохмалю
  4. еластичних волокон
  5. жирних кислот


21. Які з перерахованих елементів їжі виявляються в аналізі кала у великій кількості при різкому пригніченні жовчної секреції:

1) стеаторея;

2) амілорея;

3) сполучнотканинні волокна;

4) м’язові волокна;


22. Які з перерахованих елементів в аналізі калу підтверджують зниження зовнішньо- секреторної функції підшлункової залози:

1) велика кількість еритроцитів і лейкоцитів;

2) велика кількість перетравленої рослинної клітковини;

3) креаторея +++;

4) стеаторея +++;

5) амілорея +++


23. Яким з перерахованих способів дослідження кала краще всього виявляється нейтральний жир:

1) мікроскопічним в нативному препараті;

2) мікроскопічним, в препараті забарвленим розчином Люголя;
3) мікроскопічним, з окраскою суданом III;
4) хімічним (реакція Грегерсена)

24. Діагностичні ознаки хронічного гастриту можуть бути виявлені при:

1) опитуванні хворого;

2) пальпації живота;

3) дослідженні секреторної функції шлунку;

4) рентгеноскопії і графії шлунку;

5) фіброгастроскопії


25. Які показники в аналізі кала характерні для кровотечі з нижніх відділів товстого кишечника:

1) кал темно-коричневого кольору;

2) присутність алої крові у калі;

3) чорний дьогтеподібний стул (melaena);

4) реакція Грегерсена ++++


26. Для визначення розмірів підшлункової залози використовують
  1. Ультразвукове дослідження підшлункової залози
  2. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини
  3. Ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію
  4. Езофагогастродуоденоскопію
  5. Контрастна рентгенографія шлунку та ДПК


27. Підвищення рівня амілази в плазмі крові може свідчити про:
  1. Загострення хронічного холециститу
  2. загострення хронічного гепатиту
  3. загострення хронічного панкреатиту
  4. загострення хронічного гастриту
  5. загострення хронічного коліту


28. Амілорея – це наявність у калі:
  1. великої кількості нейтрального жиру
  2. м’язових волокон
  3. крохмалю
  4. еластичних волокон
  5. жирних кислот


29. Виберіть з наведених показники, що відповідають нормі:
  1. амілаза крові 235 од/л
  2. амілаза крові 215 од/л
  3. амілаза крові 246 од/л
  4. амілаза крові 224 од/л
  5. амілаза крові 232 од/л


30. У хворих на хронічний панкреатит можна виділити наступні синдроми:
  1. больовий,
  2. диспептичний
  3. екскреторної недостатності
  4. інкреторної недостатності
  5. усі вище названі


31. Синдром «ухилення ферментів» при хронічному панкреатиті – це:

А. гіперфементемія, гіперферментурія

Б. підвищення активності фементів у шлунковому вмісту

В. підвищення активності ферментів у дуоденальному вмісту

Г. посилення виділення ферментів після стимуляції

Д. зовнішньосекреторна недостатність залози за даними копрограми


32. Наведені показники відповідають нормі, крім:
  1. амілаза крові 115 од/л
  2. амілаза крові 245 од/л
  3. амілаза крові 35 од/л
  4. амілаза крові 67 од/л
  5. амілаза крові 205 од/л


33. Для діагностики синдрому зовнішньо секреторної недостатності інформативно:
  1. копрологічне дослідження
  2. ректороманоскопія
  3. біохімічне дослідження крові
  4. рентгенологічне дослідження товстої кишки
  5. дослідження шлункової секреції


34. Ультразвукове дослідження підшлункової залози дозволяє визначити наступні параметри, крім:
  1. чіткі зміни розмірів залози
  2. розміри головного панкреатичного протоку
  3. наявність кіст та псевдо кіст у тканині залози
  4. функціональний стан залози
  5. кальцинати в тканині залози


35. До сучасних методів дослідження хворих з патологією підшлункової залози належить:
  1. сцинтіграфія
  2. ретроградна холангіографія
  3. комп’ютерна томографія
  4. контрастна ангіографія

Д. фіброгастродуоденоскопія

36. До синдрому внутрішньосекреторної недостатності підшлункової залози відносять:
  1. поліфекалію
  2. стеаторею
  3. гіперглікемію
  4. схуднення
  5. анемію.


37. Поліфекалія це:
  1. чорний кал
  2. знебарвлений кал
  3. масний кал
  4. велика кількість калових мас
  5. рідкий неперетравлений кал


38. Виберіть з наведених показники, що відповідають нормі
  1. діастаза сечі за Волгемутом 32 од
  2. діастаза сечі за Волгемутом 67од
  3. діастаза сечі за Волгемутом 236 од
  4. діастаза сечі за Волгемутом 120 од
  5. діастаза сечі за Волгемутом 320 од


39. Лієнторея це наявність у калі:
  1. великої кількості нейтрального жиру
  2. м’язових волокон
  3. крохмалю
  4. неперетравлених рештків їжі
  5. жирних кислот


40. Креаторея - це наявність у калі:
  1. великої кількості нейтрального жиру
  2. м’язових волокон
  3. крохмалю
  4. еластичних волокон
  5. жирних кислот


41. Усі наведені показники відповідають нормі, крім:
  1. діастаза сечі за Волгемутом 32 од
  2. діастаза сечі за Волгемутом 16 од
  3. діастаза сечі за Волгемутом 64 од
  4. діастаза сечі за Волгемутом 8 од
  5. діастаза сечі за Волгемутом 120 од


42. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини у хворих на хронічний панкреатит дозволяє виявити:
  1. Чіткі розміри підшлункової залози
  2. Характер паренхіми підшлункової залози
  3. Розміри головного панкреатичного протоку
  4. Кальцинати в проекції підшлункової залози
  5. Жодної правильної відповіді

43. Який лабораторний тест найбільш інформаційний при загостренні хронічного панкреатиту:
  1. Амілаза крові
  2. Амілаза сечі
  3. Загальний аналіз крові
  4. Визначення трипсину та його інгібіторів.
  5. Стеаторея.


44. У хворих з загостренням хронічного панкреатиту в сечі:
  1. зростає рівень діастази
  2. підвищується вміст білку
  3. зростає рівень білірубіну
  4. зростає рівень уробіліну
  5. зменшується рівень діастази


45. Зниження вмісту ферментів при нормальному об”ємі секреції і концентрації карбонатів характерно для типу панкреатичної секреції:
  1. обтураційний
  2. дистулярний
  3. верхнього блоку секреції
  4. нижнього блоку секреції
  5. гіпосекреторного



  1. Найбільш інформативним методом дослідження товстої кишки є такий:
  1. Ірігоскопія
  2. Ірігоскопія з подвійним контрастуванням
  3. Ректороманоскопія
  4. Комп’ютерна томографія
  5. Ro” графія органів черевної порожнини



  1. Для визначення розмірів підшлункової залози використовують
  1. Ультразвукове дослідження підшлункової залози
  2. Оглядову рентгенографію органів черевної порожнини
  3. Ендоскопічну ретроградну холангіопанкреатографію
  4. Езофагогастродуоденоскопію
  5. Контрастна рентгенографія шлунку та ДПК



  1. Підвищення рівня амілази в плазмі крові може свідчити про:
  1. Загострення хронічного холециститу
  2. загострення хронічного гепатиту
  3. загострення хронічного панкреатиту
  4. загострення хронічного гастриту
  5. загострення хронічного коліту



  1. До синдрому зовнішньо секреторної недостатності підшлункової залози відносять наступні прояви крім:
  1. поліфекалію
  2. стеаторею
  3. гіперглікемію
  4. схуднення
  5. анемію.


50. Оглядова рентгенографія органів черевної порожнини у хворих на хронічний панкреатит дозволяє виявити:
  1. Чіткі розміри підшлункової залози
  2. Характер паренхіми підшлункової залози
  3. Розміри головного панкреатичного протоку
  4. Кальцинати в проекції підшлункової залози
  5. Жодної правильної відповіді


51. Виберіть з наведених показники, що відповідають нормі:
  1. амілаза крові 235 од/л
  2. амілаза крові 215 од/л
  3. амілаза крові 246 од/л
  4. амілаза крові 224 од/л
  5. амілаза крові 232 од/л


52. Наявність білірубіну в сечі в нормі:
  1. з'являється періодично;
  2. відсутній;
  3. наявні сліди;
  4. визначається у великій кількості
  5. визначається лише у ранковій порції сечі.


53. Для якого захворювання найбільш характерно підвищення глобулінів сироватки крові:
  1. гепатиту;
  2. дуоденіту;
  3. холециститу;
  4. гастриту
  5. панкреатиту?


54. Якою пробою користуються для вивчення екскреторної функції печінки:
  1. з навантаженням галактозою;
  2. з бромсульфалеїном;
  3. з натрію бензоатом;
  4. Ван ден Берга
  5. З навантаженням глюкозою?


55. Підвищення кон'югованого білірубіну спостерігають у разі:
  1. гемолітичної жовтяниці;
  2. залізодефіцитної анемії;
  3. перніціозної анемії;
  4. гемолітичної анемії;
  5. механічної жовтяниці.


56. Які з перерахованих показників крові підтверджують синдром холестаза?
  1. Загальний білірубін – 90 мкмоль/л
  2. непрямий білірубін – 70 мкмоль/л
  3. прямий білірубін – 6 мкмоль/л
  4. АлАТ –60 од/л
  5. Лужна фосфотаза – 245 од/л


57. Для синдрому печінково-клітинної недостатності характерно підвищення вмісту в крові:
  1. Холестерину
  2. Альбуміну
  3. Протромбіну
  4. Білірубіну
  5. Сечовини


58. При яких захворюваннях гепато-біліарної системи зростає в крові рівень холестерина та ліпопротеідів
  1. Хронічний некалькульозний холецистит
  2. Гострий некалькульозний холецистит
  3. Первинний біліарний цироз печінки
  4. Хронічний віруний гепатит В з мінімальним ступенем активності
  5. Портальнй цироз печінки


59. Які з перерахованих ознак при захворюваннях печінки відповідають синдрому мезенхімального запалення?
  1. Гепатомегалія
  2. Спленомегалія
  3. Асцит
  4. Лихоманка
  5. «Голова медузи»


60. Яку функцію печінки можна визначити під час обстеження білірубіну крові:
  1. участь у білковому обміні;
  2. участь у пігментному обміні;
  3. участь у вуглеводному обміні;
  4. участь в електролітному обміні;
  5. антитоксичну?


61. Яка проба проводиться для вивчення вуглеводної функції печінки?
  1. Бромсульфалеінова
  2. З навантаженням глюкозою
  3. З навантаженням фруктозою
  4. З навантаженням галактозою
  5. Квіка-Пителя


62. Участь печінки в пігментному обміні вивчають шляхом визначення в плазмі крові рівня:
  1. загального білірубіну;
  2. загального білку;
  3. глюкози;
  4. сироваткового заліза
  5. церулоплазміна?


63. Для синдрома печінково-клітинної недостатності характерно зменшення вмісту в крові:
  1. Білірубіна
  2. Холінестерази
  3. гемоглобіна
  4. тригліцеридів
  5. глюкози


64. Про що свідчить зміна активності лужної фосфатази:
  1. механічну жовтяницю;
  2. порушення вуглеводної функції печінки;
  3. порушення антитоксичної функції печінки;
  4. порушення білковотворної функції печінки;
  5. порушення регуляції електролітного обміну внаслідок патології печінки?


65. Яку функцію печінки можна визначити за даними проби з бромсульфалеїном:
  1. участь у пігментному обміні;
  2. екскреторну;
  3. антитоксичну;
  4. білковотворну
  5. участь у жировому обміні?


66. Які з перерахованих показників крові підтверджують синдром холестаза?
  1. Холестерин в крові– 5,2 мкмоль/л
  2. Загальний білок в крові – 50 г/л
  3. γ-глобулины – 16%
  4. 4 АлАТ – 26 од/л
  5. Лужна фосфатаза – 673 од/л


67. Для якого синдрому характерно: зменшення альбумінів, збільшення гло­булінів (альфа та гамма), імуноглобулінів в крові, показників тимолової проби?
  1. Синдром холестаза
  2. Синдром мезенхімального запалення
  3. Синдром цитолизу гепатоцитів
  4. Синдром печінково-клітинної недостатності
  5. Портальної гіпертензії


68. До білково-осадочних проб відносять:
  1. Пробу Штанге
  2. Пробу Квіка-Пителя
  3. Калій-обзиданової пробу
  4. Пробу з навантаженням галактозою
  5. Формолову пробу


69. Про що свідчить зміна активності трансаміназ крові:
  1. ураження печінкової паренхіми;
  2. порушення білковотворної функції печінки;
  3. порушення жовчовиділення;
  4. порушення вуглеводної функції печінки
  5. порушення пігментної функції печінки?


70. Про що свідчить наявність у крові не більше ніж 5 % бромсульфалеїну через 45 хв після його введення:
  1. порушення екскреторної функції печінки;
  2. порушення антитоксичної функції печінки;
  3. нормальну екскреторну функцію печінки;
  4. нормальну антитоксичну функцію печінки
  5. нормальну білковотворну функцію печінки?


Задачі «КРОК 2 – «

Задача 1

Хворий С., 23 років скаржиться на тупий біль, відчуття важкості та розпирання в епігастрії одразу після їжі, відрижку тухлим, сухість у роті, нудоту, біль натщесерце, проноси. Об'єктивно: шкіра бліда, вміру схудлий. Живіт під час пальпації м'який, відмічається біль в епігастрії. Печінка не виступає з-під краю реберної дуги. У крові – гемоглобін 110 г/л, ер. – 3,4*1012/л, лейкоцитарна ф-ла без змін. ШОЕ 16 мм/год. Яке найбільш інформативне дослідження дозволить встановити діагноз?

1. езофагогастродуоденоскопія

2. рентгенографія органів травлення

3. дослідження шлункового соку

4. рН-метрія

5. дуоденальне зондування

Задача 2

Жінка 35 років, поступила в клініку зі скаргами на болі в епігастрії, які виникають через 1-1,5 год після прийому їжі, печію, блювання, яке приносить полегшення. Об'єктивно: язик обкладений білим нашаруванням, живіт мякий, болючий в епігастрії. Спостерігаються позитивні симптоми Менделя, Образцова-Стражеска. Яке з наведених досліджень є найбільш інформативним для постановки діагнозу?

1. езофагогастродуоденоскопія

2. рН-метрія

3. ульртазвукове дослідження

4. рентгеноскопія шлунку

5. колоноскопія