М.І. Пирогова «затверджено» на методичній нараді кафедри Завідувач кафедри 200 р. Методичні рекомендації

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


Актуальність проблеми
Учбові цілі
Зміст теми
Заходи боротьби зі статичним електричним полем включають
В медицині найчастіше застосовують
Ультразвук високочастотного діапазону викликає підвищення проникності судин шкіри, яке проявляється
6. Заходи профілактики шкідливого впливу ультразвуку включають
Впливу якого фізичного фактора, найвірогідніше, зазнає працівник радіолокаційної станції?
9. При тривалій систематичній дії ультразвуку, що генерується промисловим устаткуванням та поширюється через повітря, найбільш ч
10. Під час контактної дії ультразвуку можуть виникнути такі порушення з боку серцево-судинної системи
11. Як називається електромагнітне випромінювання від одного джерела ЕМП?
Катаракта найчастіше виникає при довготривалому впливі на орган зору людини
Ультразвук – це механічні пружні коливання і хвилі частотою понад
Під час контактної дії ультразвуку можуть виникнути такі порушення з боку серцево-судинної системи
Заходи боротьби зі статичним електричним полем включають
Впливу якого фізичного фактора, найвірогідніше, зазнає працівник радіолокаційної станції?
18. При тривалій систематичній дії ультразвуку, що генерується промисловим устаткуванням та поширюється через повітря, найбільш
Ультразвук високочастотного діапазону викликає підвищення проникності судин шкіри, яке проявляється
20. При тривалій дії ультразвуку можуть виникнути наступні зміни в морфологічній картині крові
1. Як називається електромагнітне випромінювання від кількох джерел ЕМП одного частотного діапазону?
...
Полное содержание
Подобный материал:
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ

Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова


«ЗАТВЕРДЖЕНО»

на методичній нараді кафедри

_________________________

Завідувач кафедри

______________ _______________

«______»_____________200 ___ р.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

для самостійної роботи студентів

при підготовці до практичного заняття



Навчальна дисципліна

Внутрішня медицина

Модуль №




Змістовий модуль

Професійні хвороби

Тема заняття

Професійні хвороби зумовлені впливом ультразвуку та електромагнітного випромінювання

Курс

5

Факультет

Медичний №2



Вінниця – 2010


Актуальність проблеми:

На сучасному етапі цивілізаційного розвитку людства електромагнітну енергію та ультразвук застосовують у різних галузях народного господарства — металургії, машино- і приладобудуванні, радіотехнічній, хімічній і легкій промисловості, системах зв´язку, медицині тощо. Внаслідок поширення застосування ультразвуку та електромагнітної енергії збільшується кількість працюючих, які перебувають під його впливом. Отже, вивчення шкідливого впливу цих фізичних факторів виробничого середовища є актуальною медичною проблемою. Дуже важливим є знання методів профілактики, з метою зниження захворюваності та інвалідизації населення працездатного віку.


Учбові цілі:

  1. Ознайомити студентів з умовами виробництва та побуту, за яких людина піддається негативному впливу електромагнітного випромінювання та ультразвуку.
  2. Ознайомити студентів з особливостями біологічного впливу електростатичного поля та ультразвуку на організм людини.
  3. Навчити студентів методам та засобам профілактики шкідливого впливу електромагнітного випромінювання на організм людини в умовах виробництва та побуту.


Студент повинен знати:

  1. Умови виробництва та побуту за яких людина стикається з шкідливим впливом ультразвуку та електромагнітного випромінювання.
  2. Основи фізичних явищ, що лежать в основі цих чинників навколишнього середовища.
  3. Аспекти біологічного впливу ультразвуку та електромагнітного випромінювання на людину.
  4. Класифікацію видів електромагнітного випромінювання та ультразвуку.
  5. Методи та заходи профілактики негативного впливу електромагнітного випромінювання та ультразвуку.


Студент повинен уміти:
  1. Збирати анамнез та проводити клінічне обстеження хворих, що постраждали внаслідок негативного впливу електромагнітного випромінювання або ультразвуку.
  2. Розпізнавати основні клінічні синдроми, що виникають при впливі електромагнітного випромінювання та ультразвуку.
  3. Самостійно трактувати дані клінічних, лабораторних, інструментальних методів дослідження.
  4. Визначати перелік профілактичних заходів для зменшення негативного впливу електромагнітного випромінювання та ультразвуку.



Зміст теми


Вплив на людину джерел електромагнітного випромінювання

Електромагнітну енергію використовують у радіо-, радіорелейному і космічному зв'язках, радіолокації, радіонавігації, на телебаченні, у металургії та металообробній промисловості для індукційного плавлення, зварювання, напилювання металів, у деревообробній, текстильній, легкій та харчовій промисловості, у радіоспектроскопії, сучасній обчислювальній техніці, медицині тощо.

У виробничих приміщеннях джерелами електромагнітного випромінювання є неекрановані робочі елементи високочастотних установок (індуктори, конденсатори, високочастотні трансформатори, фідерні лінії, батареї конденсаторів, котушки коливальних контурів тощо). При експлуатації ВЧ-, ДВЧ-, УВЧ-передавачів на радіо- та телецентрах джерелами електромагнітного випромінювання є високочастотні генератори, антенні комутатори, пристрої складання потужностей електромагнітного поля, комунікації (від генератора до антенного пристрою), антени.

Ступінь опромінення працюючих залежить від кількості розміщуваних у приміщенні передавачів (в окремих зонах, на радіо- та телецентрах їх може бути до 20), їх потужності, ступеня екранування, розміщення окремих блоків всередині приміщення і поза його межами.

Для всіх видів зв'язку джерелом електромагнітного випромінювання є радіолокаційні станції, зокрема генератори, фідерні лінії, антени, окремі блоки енергії електромагнітного поля ЗВЧ- та НВЧ-діапазонів.

Впливу енергії НВЧ-діапазону працівники зазнають при регулюванні, настроюванні та випробовуванні радіолокаційних станцій (РЛС), у цехах заводів і ремонтних майстерень. Основним джерелом випромінювання в цехах заводу є відкриті антенні системи. Під час випробовування РЛС на полігонах або їх експлуатації в цивільній авіації умови праці операторів сприятливіші, оскільки більшу частину робочого часу вони перебувають в екранованих кабінах.

В умовах виробництва електромагнітне випромінювання характеризується різноманітністю режимів генерації та варіантів дій працівників (випромінювання у ближній зоні, зоні індукції, загальне і місцеве, яке часто діє разом з іншими несприятливими факторами навколишнього середовища). Випромінювання може бути ізольоване (від одного джерела електромагнітного поля (ЕМП)), поєднане (від кількох джерел ЕМП одного частотного діапазону), змішане (від кількох джерел ЕМП різних частотних діапазонів) та комбіноване (коли одночасно діє інший несприятливий фактор). Дія ЕМП може бути постійною або переривчастою. Остання, у свою чергу, може бути періодичною та аперіодичною. Прикладом переривчастої періодичної дії ЕМП є випромінювання від РЛС, які працюють у режимі кругового огляду або сканування. Дії ЕМП може зазнавати як усе тіло працівника (загальне опромінення), так і окремі його частини (місцеве опромінення).

Біологічна дія електромагнітного поля на людину

Розрізняють дві форми негативного впливу на організм людини електромагнітного випромінювання діапазону радіочастот — гостру і хронічну, яка, у свою чергу, поділяється на три ступені: легкий, середній і тяжкий. Хронічна форма характеризується функціональними порушеннями нервової, серцево-судинної та інших систем організму, що проявляються астенічним синдромом, і вегетативними порушеннями, переважно серцево-судинної системи.

Особи, які перебувають під впливом хронічного випромінювання ЕМП, частіше (в 1,9 раза чоловіки та в 1,5 раза жінки), ніж ті, хто не зазнає опромінення, скаржаться на незадовільний стан здоров'я, у тому числі на головний біль (в 1,5 раза чоловіки та в 1,3 раза жінки), біль у серці (в 1,8 раза чоловіки та в 1,5 раза жінки), серцебиття, загальну слабкість, сонливість, шум у вухах, парестезію тощо.

Електромагнітне випромінювання — потужний фізичний подразник. Різні організми мають різну чутливість до природних та антропогенних (штучних) ЕМП: характер і вираженість біологічного ефекту залежать від параметрів ЕМП і рівня організації біосистеми. Міліметрові хвилі ЕМП впливають переважно на рецепторний аппарат, хвилі більшої довжини — на центральну нервову систему.

Радіочастотне випромінювання різні органи і системи організму поглинають по-різному: істотне значення мають їх форма та лінійні розміри, орієнтація відносно джерела ЕМП. Первинні зміни функцій центральної нервової системи і пов'язані з ними порушення спричинюють біологічні ефекти на рівні органів і систем. Тривала дія високих рівнів електромагнітного випромінювання призводить до перенапруження адаптаційно-компенсаторних механізмів, істотних відхилень функцій органів і систем, порушення обміну речовин і ферментативної активності, гіпоксії, органічних змін. Оскільки у виробничому середовищі електромагнітне випромінювання діє, як правило, в комплексі з іншими факторами, його вплив на організм людини посилюється.

Захисно-пристосувальні реакції, що з'являються у людини під впливом електромагнітного випромінювання, мають неспецифічний характер. Найчастіше пристосувальними реакціями є збудження центральної нервової системи і підвищення рівня обміну речовин.

Ефекти від впливу на біологічні тканини людини електромагнітного випромінювання радіочастотного діапазону малої потужності поділяються на

теплові й нетеплові. Тепловий ефект може виявлятись у людини або підвищенням температури тіла, або вибірковим (селективним) нагріванням окремих його органів, терморегуляція яких утруднена (жовчного і сечового міхурів, шлунка, кишок, яєчок, кришталиків, склистого тіла та ін.). Дія електромагнітного випромінювання на біологічний об'єкт виявляється тоді, коли інтенсивність випромінювання нижча від теплових порогових його значень, тобто спостерігаються нетеплові ефекти або специфічна дія радіохвиль, яка визначається інформаційним аспектом електромагнітного випромінювання, що сприймається організмом і залежить від властивостей джерела ЕМП та каналу зв'язку. Очевидно, що інформаційні процеси відіграють також певну роль при тепловій дії електромагнітного поля на організм. Крім того, дія електромагнітного випромінювання малої інтенсивності призводить до локального нагрівання — мікро-нагрівання.

Умовно розрізняють такі механізми біологічної дії ЕМП:

• безпосередня дія на тканини та органи, коли змінюється функція центральної нервової системи і пов’язана з нею нейрогуморальна регуляція;

• рефлекторні зміни нейрогуморальної регуляції;

• поєднання основних механізмів патогенезу, дії ЕМП з переважним порушенням обміну речовин, активності ферментів. Питома вага кожного з цих механізмів визначається фізичними та біологічними змінами в організмі людини.

В окремих випадках у людини з’являються біль у серці, задишка, серцебиття, запаморочення, підвищена пітливість, посилюється функція щитовидної залози, порушується менструальний цикл у жінок і спостерігається статева слабкість у чоловіків; змінюється формула крові (зменшується кількість лейкоцитів і тромбоцитів). Одним із специфічних уражень людини є катаракта, яка може виникнути або одразу після опромінення, або через 3-6 днів, або розвиватися поступово впродовж кількох років. Катаракта спричинюється нагріванням кришталика до температури понад допустимі фізіологічні межі. Окрім катаракти можливе пошкодження строми рогівки і кератит.

Отже, вплив електромагнітного випромінювання має системний характер і потребує відповідних системних заходів захисту від нього.


Постійне електричне (електростатичне) поле як фактор впливу на людину

Джерелами постійного електричного (електростатичного) поля (ЕСП) є енергетичні установки для електротехнологічних процесів, які застосовують у народному господарстві (електрогазоочищення, електростатична сепарація руд і матеріалів, електростатичне нанесення лакофарбових матеріалів). Заряди статичної електрики виникають при подрібненні, деформації речовин, переміщенні тіл, сипких матеріалів, при інтенсивному перемішуванні, кристалізації, випаровуванні тощо.

Електростатичне поле утворюється електричним полем нерухомих електричних зарядів, з якими воно взаємодіє, і є найпоширенішим класом стаціонарних фізичних полів в енергетичних установках та електротехнічних процесах. Електростатичне поле може існувати як власне електричне поле (поле нерухомих зарядів) або стаціонарне електричне поле (електричне поле

постійного струму).

Електростатичне поле характеризується напруженістю і потенціалом окремих його точок. Напруженість ECU (Е) — це відношення сили, що діє в полі на точковий заряд, до величини цього заряду. Одиниця напруженості ЕСП — вольт на метр (В/м). Напруженість ЕСП не залежить від властивостей

середовища, де існує це поле.

Електростатичні заряди одного знака і поля можуть виникати при виготовленні та обробці діелектричних матеріалів. Це явище, що називається статичною електризацією, може відігравати негативну роль.

При експлуатації енергосистем ЕСП утворюються поблизу діючих електроустановок, розподільних пристроїв та ЛЕП надвисокої напруги постійного струму. В окремих випадках напруженість ЕСП збільшується в разі іонізації повітря, що виникає при появі корони на проводах високовольтних ЛЕП постійного струму. При цьому в повітрі навколо ЛЕП утворюються озон і оксиди азоту.

У зоні високовольтних ЛЕП постійного струму напругою 400, 750 та 1150 кВ напруженість ЕСП на рівні землі коливається в межах 10-50 В/м. В умовах виробництва напруженість ЕСП коливається від одиниці до сотень кіловольт на метр. Висока напруженість ЕСП (до 10 кВ/м) реєструється на пультах управління, при електростатичному фарбуванні виробів в ізольованих камерах.

При виробництві пластмаси (виготовленні лінолеуму, плівок, паперового пластику тощо) напруженість ЕСП досягає 240-500 кВ/м. У деревообробній промисловості напруженість ЕСП на робочих місцях може досягати 140кВ/м. Основним обладнанням, яке генерує ЕСП, є різноманітні модифікації шліфувальних і полірувальних верстатів. На шліфувальних верстатах електростатичні заряди утворюються в місцях зіткнення шліфувальної стрічки з притискним пристроєм і поверхнею оброблюваного виробу, на полірувальних — у місцях зіткнення полірувального барабана з поверхнею оброблюваного виробу.

У целюлозно-паперовій промисловості напруженість ЕСП на окремих робочих місцях може коливатися в межах 60-150 кВ/м, оскільки основою при виробництві паперу є речовини з вираженими діелектричними властивостями (каніфоль, целюлоза, парафін, деревна маса та ін.). Електризація відбувається під час сушіння, обробки та намотування паперу на сортувальних верстатах.

У текстильній промисловості ЕСП зумовлюються широким використанням хімічних волокон, які мають діелектричні властивості. Електростатичні заряди внаслідок електризації текстильних волокон (тертя між собою та гарнітурою) виникають упродовж всієї технологічної операції. Висока напруженість ЕСП (120-160 кВ/м) спостерігається на сушильно-ширильних, стригальних, друкувальних та інших апертурно-оброблювальних машинах.


Біологічна дія електростатичного поля на людину

Біологічний вплив ЕСП залежить від його тривалості, форми струмопровідних частин обладнання, розміщення робочого місця відносно джерела випромінювання, кліматичних умов тощо. Експериментальне на тваринах встановлено, що ЕСП впливає на нервову, серцево-судинну, ендокринну та інші системи організму. Зокрема, було зареєстровано зміни електричної активності кори великого мозку та умовно-рефлекторної діяльності. Електростатичне поле спричинює зміни артеріального тиску, що мають нестійкий і фазовий характер, швидкості зсідання крові, вмісту сульфгідрильних груп у крові.

Вплив ЕСП на працівників призводить до проявів у них дратівливості, головного болю, порушення сну, зниження апетиту, порушення загальної функції центральної нервової системи, зміни частоти серцевих скорочень (найчастіше у вигляді брадикардії) і вуглеводного, ліпідного, білкового та мінерального обмінів, а також до зниження активності ферментів.


Профілактика негативного впливу електромагнітного випромінювання

Заходи захисту від статичної електрики спрямовані на зменшення генерації електричних зарядів або на їх відведення з наелектризованого матеріалу за рахунок підвищення його електропровідності. Ці заходи передбачають заземлення металевих і електропровідних елементів обладнання, встановлення нейтралізаторів статичної електрики, збільшення поверхневої та об’ємної електропровідності діелектриків. Заземленню підлягають елементи обладнання, в яких утворюються електричні заряди, та ізольовані електропровідні ділянки технологічних установок. Пристрої для захисту від статичної електрики майже завжди поєднуються із захисними заземлювальними пристроями.

Найефективнішим із зазначених заходів боротьби зі статичною електрикою є збільшення поверхневої та об’ємної електропровідності діелектриків. Збільшення відносної вологості повітря до 60-75 % значно підвищує поверхневу електропровідність діелектричних гідрофільних матеріалів (адсорбують на своїй поверхні тонку плівку вологи). На цьому принципі базується застосування антистатичних речовин (гігроскопічних і поверхнево-активних — ПАР). Поверхнево-активні речовини наносять на поверхню або вводять у масу матеріалу (останнє раціональніше, оскільки сприяє тривалому зберіганню полімерами антистатичних властивостей).

Нейтралізувати електричні заряди можна також за допомогою іонізації повітря. Для цього використовують нейтралізатори статичної електрики, принцип роботи яких полягає у створенні поблизу наелектризованих матеріалів позитивних і негативних іонів.

Для антистатичного захисту можна використовувати ще і принцип екранування за допомогою металевих листів. При цьому поле, що утворюється на стінках екрана, нейтралізує зовнішнє поле. Для того щоб електричні заряди з тіла людини швидше відводилися в землю, застосовують підлоги з електропровідним покриттям. До індивідуальних засобів захисту тіла людини від статичної електрики належать антистатичні халати, заземлювальні браслети для рук, антистатичне взуття та ін. Вибираючи такі засоби, слід враховувати особливості технологічного процесу, фізико-хімічні властивості оброблюваного матеріалу, мікроклімат приміщень тощо.


Вплив ультразвукового випромінювання на людину

Ультразвук — це механічні пружні коливання і хвилі, які відрізняються від звуку вищою частотою коливань (понад 20 кГц) і не сприймаються вухом

людини. Ультразвукові коливання, як і звукові, поширюються у вигляді змінних стиснень і розріджень і характеризуються довжиною хвилі, частотою і швидкістю поширення. Частотна характеристика і довжина хвилі визначають особливості поширення коливань у навколишньому середовищі (повітряному, рідинному і твердому) — від 1,12-Ю4 до 1,0-109 Гц. Що вища частота ультразвукових коливань, то більше вони поглинаються середовищем і менше заглиблюються у тканини людини. Поглинання ультразвуку супроводжується нагріванням середовища. Швидкість поширення ультразвуку залежить від властивостей середовища — його щільності, пружності, в’язкості та температури. Так, у воді, особливо при підвищенні її температури, ультразвукові коливання поширюються швидше, ніж у повітрі. При поширенні ультразвукових коливань у повітрі їх, як і звуки, характеризують в одиницях звукового тиску — децибелах.

Ультразвуковий діапазон частот поділяють на низькочастотні коливання (1,12 • 104 — 1,0 • 105 Гц), які поширюються через повітря і контактно, і високочастотні (1,0 • 105—1,0- 109 Гц), які поширюються тільки

контактно.

Ультразвук застосовують у різних галузях народного господарства —

металургії, машино- і приладобудуванні, радіотехнічній, хімічній і легкій промисловості, медицині тощо. Внаслідок поширення застосування ультразвуку збільшується кількість працюючих, які перебувають під його впливом.

Для технічних і медичних цілей ультразвук одержують за допомогою спеціальних пристроїв, де використовують п’єзоелектричний, магнітострикційний, електродинамічний, аеро- і гідродинамічний ефекти. Основними елементами ультразвукового устаткування є генератор і джерело ультразвукових коливань — акустичний перетворювач, вмонтований у ванну, верстат, машину тощо. Ультразвукові коливання до 120-130 дБ можуть виникати як супутні фактори при експлуатації технологічного і вентиляційного устаткування. Режим генерації ультразвуку може бути безперервним та імпульсним.

При поширенні в середовищах ультразвук зумовлює механічний, термічний і фізико-хімічні ефекти. Так, при поширенні ультразвуку в повітрі виникає термічний ефект, що зумовлюється механічною дією ультразвуку (хвильовий рух газоподібних, рідких і твердих частинок приводить до перетворення механічної енергії на теплову). Механічний ефект супроводжується зміною акустичного тиску під час стиснення і розрідження середовища силами, які розвиваються внаслідок великих прискорень частинок. Цими властивостями визначається диспергуюча дія ультразвуку. Фізико-хімічні ефекти пов’язані з кавітацією, виникненням зон стиснень і розриву внаслідок руху пружних хвиль, які викликають утворення бульбашок, заповнених парами рідини і розчиненим у ній газом. Під час проходження хвиль бульбашки зникають, підвищуються температура і тиск у рідині, виникають місцеві ударні явища, утворюються гідроксильні радикали, атомарний кисень.

Механічний, термічний і фізико-хімічні ефекти, властиві для ультразвукових коливань, широко використовують у різних галузях народного господарства для адекватного впливу на речовини і технологічні процеси, структурного аналізу і контролю фізико-механічних властивостей речовин і матеріалів, у дефектоскопії і медицині для діагностики й лікування при багатьох захворюваннях. Завдяки високій біологічній активності в медицині найчастіше застосовують високочастотні ультразвукові коливання. У промисловості й техніці широко застосовують низькочастотний ультразвук (18-44 кГц) великої інтенсивності (0,5-20 Вт/см2 і більше) для активного впливу на речовини і прискорення технологічних процесів, для очищення і знежирювання деталей, емульгації, подрібнення твердих речовин у рідинах, механічної обробки твердих матеріалів (різання), зварювання металів і пластмас, паяння, прискорення хімічних реакцій тощо. У медицині ультразвук застосовують для розтину і з’єднання біологічних тканин, стерилізації інструментів, рук.


Біологічна дія ультразвуку на організм людини


У виробничих умовах можливий вплив низькочастотного ультразвуку на працюючих як через повітря, так і при безпосередньому контакті з рідким або твердим середовищем зі збудженими коливаннями. Контактна дія спостерігається при утримуванні інструмента, чи оброблюваної деталі (при лудінні та паянні), при завантажуванні виробів в ультразвукові ванни і розвантажуванні їх, зварюванні та інших операціях. Розрізняють короткочасну та періодичну контактну дію.

Ультразвукові коливання, які генеруються промисловим устаткуванням, несприятливо впливають на організм людини. При тривалій систематичній дії ультразвуку, який поширюється через повітря, можуть виникати порушення нервової, серцево-судинної і ендокринної систем, слухового аналізатора, системи крові.

Характерним є розвиток вегето-судинної дистонії і астенії. Ступінь вираженості змін, що відбуваються в організмі людини під впливом ультразвуку, залежить від інтенсивності й тривалості його дії і може посилюватися за рахунок наявності у спектрі високочастотного шуму і можливості контакту із середовищем, яке озвучується.

Біологічна дія ультразвуку на організм при контактному його передаванні залежить від потужності ультразвукових коливань, їх частоти, тривалості дії, способу випромінювання ультразвукової енергії (безперервного, імпульсного), чутливості тканин, інтенсивності кровопостачання і стану метаболізму у тканинах. Поширюючись у тканинах організму, ультразвукові хвилі впливають на фізико-хімічні та біологічні процеси, що відбуваються в цих тканинах. Найчутливіші до дії контактного високочастотного ультразвуку вегетативна і периферична нервові системи.

В осіб, які працюють в умовах інтенсивного ультразвуку, що супроводжується шумом, поряд із змінами функцій нервової системи спостерігається зниження судинного тонусу, особливо в місцях контакту з джерелами ультразвуку. Загальноцеребральні порушення часто поєднуються з помірним вегетативним поліартритом рук, парезом пальців, кистей і передпліччя. Іноді у працівників спостерігаються вестибулярні розлади, підвищення температури тіла тощо.

Залежно від інтенсивності ультразвукових хвиль розрізняють три види ультразвуку і впливу його на живі тканини:

    1. Ультразвук малої інтенсивності (до 1,5Вт/см2). Викликає зміни фізико-хімічних реакцій організму, прискорення обмінних процесів, слабке нагрівання тканини, мікромасаж і не призводить до морфологічних порушень всередині клітин.
    2. Ультразвук середньої інтенсивності (1,5-3 Вт/см2). Викликає реакцію пригнічення у нервовій тканині. Швидкість відновлення функцій залежить від інтенсивності і тривалості впливу ультразвуку.
    3. Ультразвук великої інтенсивності. Викликає незворотне пригнічення аж до повного руйнування тканини.


Ультразвук високочастотного діапазону викликає підвищення проникності судин шкіри, що виражається гіперемією аж до крововиливів на поверхні шкіри (петехій).

Під час контактної дії ультразвуку підвищується серцевий ритм, помітно змінюється ЕКГ; при збільшенні його інтенсивності виникає аритмія, а в окремих випадках — зупинка серця (у піддослідних тварин). Аналогічні реакції спостерігаються і в людей: виникають неприємні відчуття при озвучуванні грудної клітки, згодом розвиваються тахікардія та стенокардія.

Високочастотний ультразвук малої інтенсивності (0,2-1,0 Вт/см2) викликає судинорозширювальний ефект, великої (3,0 Вт/см2 і більше) — судинозвужувальний. При цьому змінюється тонус артерій: ультразвук малої інтенсивності дає гіпотензивний ефект, при збільшенні його інтенсивності виникає артеріальна гіпертензія.

Зміни в нирках, печінці, статевих органах, ендокринних залозах відбуваються внаслідок впливу ультразвуку на гіпоталамус, який регулює діяльність внутрішніх органів рефлекторним і нейрогуморальним шляхами. Спостерігається зміна морфологічної картини крові; зменшується кількість еритроцитів та лейкоцитів. Зміни нагадують такі, що відбуваються під впливом радіоактивного випромінювання. Виявляються вегетативно-судинні ураження рук (парез пальців, кистей і передпліччя, вегетативний поліневрит). Ступінь вираженості патології залежить від рівня ультразвукового тиску. Негативні наслідки більшою мірою виражаються у працівників, які зазнають одночасного впливу ультразвуку через повітря і контактно. Істотно підвищує негативний вплив ультразвуку шум чутного діапазону.


Профілактика негативного впливу ультразвуку

При обслуговуванні ультразвукового обладнання профілактичні заходи передбачають попередження контактного озвучування через тверді та рідкі середовища і боротьбу з поширенням ультразвуку й шуму в повітрі робочої зони. Ультразвукове устаткування слід обладнувати звукоізолюючими кожухами, конструкції ультразвукових верстатів і устаткування для зварювання та паяння повинні мати екрани з органічного скла, які забезпечують зниження рівнів звукового тиску на робочих місцях. Забороняється контакт з робочими поверхнями устаткування у процесі його роботи, з оброблюваними рідинами і деталями. Для боротьби з контактним озвучуванням слід застосовувати дистанційне керування, автоблокування, тобто автоматичне вимкнення устаткування і приладів при завантажуванні та розвантажуванні продукції, нанесенні контактних мастил, а також спеціальні пристрої для завантажування і виймання деталей, затискачі, щипці, ручки яких повинні мати еластичне покриття, що поглинає ультразвук.

Індивідуальний захист органу слуху досягається застосуванням протишумів. Для захисту рук від впливу ультразвуку в зоні контакту з твердим або рідким середовищем слід застосовувати захисні рукавички. До роботи з ультразвуковим устаткуванням допускаються особи віком понад 18 років.

Тести, задачі «Крок-2», клінічні задачі додаються.


Список використаної літератури:

1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.

2. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. —

К. Либідь, 1995.

3. Гігієна праці / А.М. Шевченко, О.П. Яворовський, Г.О. Гончарук та ін. —

К. Інфотекс, 2000.

4. Єлісєєв А.Т. Охорона праці. — К., 1995.

5. Корсак К.В., Плахотнюк О.В. Основи екології. — 2-ге вид. — К. МАУП,

2000.


Методична розробка складена ас. Постовітенко К.П.


Тести

1. Як називається електромагнітне випромінювання від кількох джерел ЕМП різних частотних діапазонів?

А. Поєднане

В. Змішане

С. Ізольоване

D. Комбіноване

  1. Специфічними ураженнями органу зору при довготривалій дії електромагнітного випромінювання є:

А. Кератит

В. Увеїт

С. Кон´юктивіт

D. Катаракта

  1. Заходи боротьби зі статичним електричним полем включають:

А. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР)

В. Зменшення відносної вологості повітря

С. Іонізація повітря

D. Екранізація за допомогою органічного скла

  1. В медицині найчастіше застосовують:

А. Високочастотні ультразвукові коливання

В. Низькочастотні ультразвукові коливання

С. Ультразвукові коливання середньої частоти

D. Високо- та низькочастотні коливання

  1. Ультразвук високочастотного діапазону викликає підвищення проникності судин шкіри, яке проявляється:

А. Гіперемією

В. Лейкоплакією

С. Виникненням петехій

D. Виникненням екхімозов


6. Заходи профілактики шкідливого впливу ультразвуку включають:

А. Екранування за допомогою металевих екранів

В. Екранування за допомогою орг. скла

С. Застосування протишумів

D. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР)


7. Впливу якого фізичного фактора, найвірогідніше, зазнає працівник радіолокаційної станції?

А. Ультразвука

В. Шума

С. Електромагнітного випромінювання

D. Іонізуючого випромінювання

  1. Ультразвук – це механічні пружні коливання і хвилі частотою понад:

А. 5 кГц

В. 10 кГц

С. 20 кГц

D. 15 кГц


9. При тривалій систематичній дії ультразвуку, що генерується промисловим устаткуванням та поширюється через повітря, найбільш часто виникають порушення з боку:

А. Травної системи

В. Нервової системи

С. Органів дихання

D. Серцево-судинної системи


10. Під час контактної дії ультразвуку можуть виникнути такі порушення з боку серцево-судинної системи:

А. Арітмія

В. Брадікардія

С. Артеріальна гіпертензія

D. Атріо-вентрикулярна блокада


11. Як називається електромагнітне випромінювання від одного джерела ЕМП?

А. Поєднане

В. Змішане

С. Ізольоване

D. Комбіноване

  1. Катаракта найчастіше виникає при довготривалому впливі на орган зору людини:

А. Ультразвука

В. Інфразвука

С. Електромагнітного випромінювання

D. Іонізуючого випромінювання

  1. Ультразвук – це механічні пружні коливання і хвилі частотою понад:

А. 5 кГц

В. 10 кГц

С. 20 кГц

D. 15 кГц

  1. В медицині ультразвук застосовують з:

А. З діагностичною метою (ЕхоКГ, УЗД ОЧП)

В. Для стерилізації інструментів

С. Для знезараження приміщень

D. Для покращення якості питної води


5. Під час контактної дії ультразвуку можуть виникнути такі порушення з боку серцево-судинної системи:

А. Арітмія

В. Брадікардія

С. Артеріальна гіпертензія

D. Атріо-вентрикулярна блокада

  1. Заходи боротьби зі статичним електричним полем включають:

А. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР)

В. Зменшення відносної вологості повітря

С. Іонізація повітря

D. Екранізація за допомогою органічного скла


17. Впливу якого фізичного фактора, найвірогідніше, зазнає працівник радіолокаційної станції?

А. Ультразвука

В. Шума

С. Електромагнітного випромінювання

D. Іонізуючого випромінювання


18. При тривалій систематичній дії ультразвуку, що генерується промисловим устаткуванням та поширюється через повітря, найбільш часто виникають порушення з боку:

А. Травної системи

В. Нервової системи

С. Органів дихання

D. Серцево-судинної системи

  1. Ультразвук високочастотного діапазону викликає підвищення проникності судин шкіри, яке проявляється:

А. Гіперемією

В. Лейкоплакією

С. Виникненням петехій

D. Виникненням екхімозов


20. При тривалій дії ультразвуку можуть виникнути наступні зміни в морфологічній картині крові:

А. Зменшення кількості еритроцитів

В. Збільшення кількості еозинофілів

С. Збільшення кількості лейкоцитів

D. Зменшення кількості лейкоцитів


1. Як називається електромагнітне випромінювання від кількох джерел ЕМП одного частотного діапазону?

А. Поєднане

В. Змішане

С. Ізольоване

D. Комбіноване


2. Впливу якого фізичного фактора, найвірогідніше, зазнає працівник радіолокаційної станції?

А. Ультразвука

В. Шума

С. Електромагнітного випромінювання

D. Іонізуючого випромінювання


3. При поширенні в середовищах ультразвук спричиняє:

А. Термічний ефект

В. Механічний ефект

С. Електричний ефект

D. Іонізуючий ефект


4. При тривалій систематичній дії ультразвуку, що генерується промисловим устаткуванням та поширюється через повітря, найбільш часто виникають порушення з боку:

А. Травної системи

В. Нервової системи

С. Органів дихання

D. Серцево-судинної системи


5. При тривалій дії ультразвуку можуть виникнути наступні зміни в морфологічній картині крові:

А. Зменшення кількості еритроцитів

В. Збільшення кількості еозинофілів

С. Збільшення кількості лейкоцитів

D. Зменшення кількості лейкоцитів


6. Заходи боротьби зі статичним електричним полем включають:

А. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР)

В. Зменшення відносної вологості повітря

С. Іонізація повітря

D. Екранізація за допомогою органічного скла

  1. Ультразвук – це механічні пружні коливання і хвилі частотою понад:

А. 5 кГц

В. 10 кГц

С. 20 кГц

D. 15 кГц

  1. Ультразвук високочастотного діапазону викликає підвищення проникності судин шкіри, яке проявляється:

А. Гіперемією

В. Лейкоплакією

С. Виникненням петехій

D. Виникненням екхімозов


9. Заходи профілактики шкідливого впливу ультразвуку включають:

А. Екранування за допомогою металевих екранів

В. Екранування за допомогою орг. скла

С. Застосування протишумів

D. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР)


10. Під час контактної дії ультразвуку можуть виникнути такі порушення з боку серцево-судинної системи:

А. Арітмія

В. Брадікардія

С. Артеріальна гіпертензія

D. Атріо-вентрикулярна блокада


Задачі «Крок»

    1. На прийом до дільничного лікаря звернувся чоловік 35 р. зі скаргами на головний біль, періодичні запаморочення, болі в серці, серцебиття, шум у вухах, відчуття «бігання мурашок» та оніміння пальців рук та ніг, підвищену пітливість. З анамнезу: чоловік упродовж 8 років є працівником радіолокаційної станції. Вплив якого, на вашу думку, фактора міг призвести до погіршення стану здоров´я цього чоловіка?


А. Ультразвукового випромінювання

В. Іонізуючого випромінювання

С. Електромагнітного випромінювання

D. Лазерного випромінювання

Е. Виробничого шуму

    1. На прийом до лікаря-терапевта звернулась жінка 34 р., зі скаргами на головний біль, стискуючі болі в серці, шум у вухах, періодичні запаморочення, порушення менструального циклу, зниження гостроти зору. В середньому раз на тиждень відмічає кризові стани з різким підйомом АТ, серцебиттям, підвищенням температури тіла. Після кризи – відмічає виділення великої кількості світлої сечі. В ЗАК: анемія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз. Консуьтація окуліста: катаракта. З анамнезу: жінка упродовж 6 років працює на радіолокаційній станції, обслуговує високочастотний генератор, біля якого зазнає впливу електромагнітного випромінювання (ЕМВ). Вакжіть характер перебігу та стадію захворювання.


А. Хронічний вплив ЕМВ, тяжка стадія

В. Хронічний вплив ЕМВ, помірно виражена стадія

С. Гострий вплив ЕМВ, легка стадія

D. Хронічний вплив ЕМВ, початкова стадія

Е. Гострий вплив ЕМВ, тяжка стадія

    1. Чоловік 40 років, 10 років працює на деревообробному підприємстві. Під час роботи перебуває в зоні дії електростатичного поля потужністю 140 кВ/м. Останнім часом скаржиться на загальну слабкість, головний біль, серцебиття, шум у вухах, парестезії. Вкажіть методи профілактики шкідливої дії електростатичного поля.


А. Застосування звукоізолюючих кожухів, протишумів, екранування за допомогою органічного скла

В. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР), заземлення, екранування за допомогою металевих листів

С. Застосування захисту відстанню та часом, екранування за допомогою барітобетона, свинцевого скла

D. Застосування захисних окулярів, герметичних костюмів, дистанційного керування

Е. Застосування «водних завіс», респіраторів, марлевих пов´язок

    1. На прийом до лікаря-терапевта звернулась жінка 38 р., зі скаргами на головний біль, загальну слабкість, втомлюваність, поганий сон, болі в серці, шум у вухах, періодичні запаморочення, підвищену пітливість, парестезії. З анамнезу: жінка упродовж 7 років працює на телецентрі, де зазнає впливу електромагнітного випромінювання (ЕМВ). Вакжіть наявний у жінки провідний синдром хронічного впливу ЕМВ.


А. Астенічний синдром

В. Астено-вегетативний синдром

С. Гіпоталамічний синдром

D. Синдром дихальних розладів

Е. Кардіалгічний синдром

    1. На прийом до лікаря звернувся чоловік 40 р., працює на металургійному підприємстві, де стикається з впливом низькочастотного ультразвуку високої інтенсивності. Скарги на загальну слабкість, втомлюваність, сонливість, апатію, періодично – головокружіння, підвищену пітливість, серцебиття, тремор пальців рук. АТ – 110/65 мм рт ст. Вкажіть наявний у чоловіка провідний синдром.


А. Синдром артеріальної гіпертензії

В. Гіпоталамічний синдром

С. Астено-вегетативний синдром

D. Синдром дихальних розладів

Е. Кардіалгічний синдром

    1. На профпатологічну МСЕК звернувся чоловік, що упродовж 6 років працює на машинобудівному заводі, де стикається з загальним (через повітря), контактним впливом низькочастотного ультразвуку, виробничим шумом. Виявлена у пацієнта на сьогоднішній день патологія його не інвалідизує. Дайте загальні рекомендації по профілактиці шкідливого впливу ультразвуку та виробничого шуму на підприємстві.


А. Застосування «водних завіс», респіраторів, марлевих пов´язок

В. Застосування поверхнево-активних речовин (ПАР), заземлення, іонізації повітря, екранування за допомогою металевих листів

С. Застосування захисту відстанню та часом, екранування за допомогою барітобетона, свинцевого скла

D. Застосування захисних окулярів, герметичних костюмів, дистанційного керування

Е. Застосування звукоізолюючих кожухів, протишумів, дистанційного керування, екранування за допомогою органічного скла

    1. На прийом до лікаря звернувся чоловік, що упродовж 10 років працює на машинобудівному підприємстві де виконує зварювальні роботи. Скаржиться на болі в мілких суглобах рук, відчуття оніміння, слабкості в пальцях, «повзання мурашок», мерзлякуватість, підвищену пітливість рук, зниження чутливості пальців, періодично – почервоніння шкіри рук. Також скарги на швидку втомлюваність, головокружіння, зниження АТ. В ЗАК: помірна лейкопенія та анемія. Впливу якого виробничого фактора, на вашу думку, зазнає хворий?


А. Лазерного випромінювання

В. Іонізуючого випромінювання

С. Електромагнітного випромінювання

D. Ультразвукового випромінювання

Е. Виробничого шуму


КЛІНІЧНІ ЗАДАЧІ

  1. На прийом до лікаря-терапевта звернулась жінка 34 р., зі скаргами на головний біль, стискуючі болі в серці, шум у вухах, періодичні запаморочення, порушення менструального циклу, зниження гостроти зору. В середньому раз на тиждень відмічає кризові стани з різким підйомом АТ до 200/120 мм рт ст, серцебиттям, підвищенням температури тіла. Після кризи – відмічає виділення великої кількості світлої сечі. При огляді: ЧСС – 90 уд за хвилину, АТ – 145/95 мм рт ст. В ЗАК: анемія, тромбоцитопенія, лімфоцитоз. ЕКГ: дифузно-дистрофічні зміни міокарда. Консультація окуліста: катаракта. З анамнезу: жінка упродовж 6 років працює на радіолокаційній станції, обслуговує високочастотний генератор.
  1. Вакжіть попередній діагноз.
  2. Схема лікування.



  1. На прийом до лікаря звернувся чоловік, що упродовж 10 років працює на машинобудівному підприємстві де виконує зварювальні роботи. Скаржиться на болі в мілких суглобах рук, відчуття оніміння, слабкості в пальцях, «повзання мурашок», мерзлякуватість, підвищену пітливість рук, зниження чутливості пальців, періодично – почервоніння шкіри рук. Також скарги на швидку втомлюваність, головокружіння, зниження АТ. В ЗАК: помірна лейкопенія та анемія.
  1. Вакжіть попередній діагноз.
  2. Вкажіть методи та заходи профілактики.



  1. На прийом до лікаря звернувся чоловік 40 р., працює на металургійному підприємстві, де стикається з впливом низькочастотного ультразвуку високої інтенсивності. Скарги на загальну слабкість, втомлюваність, сонливість, апатію, періодично – головокружіння, головний біль, підвищену пітливість, серцебиття, болі в серці, тремор, оніміння, знижену чутливість пальців рук. АТ – 150/95 мм рт ст., ЧСС – 85 в 1 хв., в ЗАК – легка анемія.
  1. Вкажіть методи та заходи профілактики.
  2. Схема лікування.