Geum.ru

Програма з краєзнавства для середніх загальноосвітніх навчальних закладів

Вид материалаДиплом
Тема 1. Господарська культура населення краю
Тема 2. Етнічні особливості населення Миколаївщини
Тема 3. Сільська громада і громадське буття українства
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Тема 1. Господарська культура населення краю


(17 год.)

Вплив природних умов на розвиток господарства краю. Регіональні відмінності господарської спеціалізації на території Миколаївщини.

Рільництво. Системи обробітки ґрунту. Черговість висівання культур. Різноманітні форми удобрення ґрунту. Регіональна специфіка степової зони.

Хліборобство. Сівба та догляд за рослинами. Жнива. Зберігання врожаю.

Городництво, садівництво та виноградарство нашого краю.

Тваринництво. Догляд за свійськими тваринами та їх значення для розвитку господарства краю. Скотарство, свинарство, вівчарство, їх регіональна специфіка.

Сучасна система ведення рільництва та скотарства.

Вплив історичних традицій на сучасне сільськогосподарське виробництво на території області.

Допоміжні господарські заняття: бджільництво та рибальство.

Народна їжа. Страви, характерні для краю. Особливості харчування населення в минулому та в наш час.

Промисли і ремесла на території краю. Чумацтво, заробітчанство, візникування, їх господарське значення. Розвиток ткацтва, гончарства, ковальства, каменотесного промислу у регіоні, їх вплив на розвиток господарства.

Декоративно-ужиткові ремесла сьогодні.

Сучасний стан господарства в краї.

Учні повинні:
  • знати: основні етапи розвитку господарства за історичний період, характеристики основних видів господарської діяльності, промислів і ремесел; основні риси галузевої структури господарства області; основні проблеми розвитку і розміщення господарства області;
  • вміти: виконувати первинну обробку зібраних матеріалів, які стосуються господарської культури населення краю; розкривати характерні риси господарського комплексу регіону; показувати на карті господарські об'єкти краю;
  • розуміти поняття: народногосподарський комплекс, господарська культура.



Тема 2. Етнічні особливості населення Миколаївщини


(22 год.)


Поява етноніму Україна. Етнографічне районування території України. Південь як один з етнографічних регіонів.

Етнографічні особливості населення краю. Українське населення. Національні меншини.

Особливості одягу та взуття, характерні для населення Миколаївщини у ХVII-ХІХ ст. Вплив народних традицій на сучасний одяг.

Регіональні особливості помешкань на території Миколаївщини: хата, двір, садиба. Звичаї та обряди, пов'язані з будівництвом житла. Архітектура малих форм: ворота, криниця, перелаз.

Храмові споруди на території Миколаївщини. Сучасне храмове будівництво на території області.

Традиції сімейного побуту на території Миколаївщини.


Учні повинні:
  • знати: етнічний склад населення області, свого району, міста, селища, села; регіональні особливості одягу та житла; визначні пам'ятки архітектури краю, правила народної моралі;
  • вміти: розпізнавати матеріальні зразки народної культури рідного краю; працювати з письмовими документальними джерелами та археологічними пам'ятками в архівах та музеях;
  • розуміти поняття: Україна, етнічний склад, етнографічне районування, національні меншини, народна мораль.



Тема 3. Сільська громада і громадське буття українства


(8 год., з них 4 год. практичні)


Сільська громада як один з головних соціальних організмів українського селянства. Громадське самоврядування. Звичаєве право та громадські функції соціального захисту селян. Морально-етичні стосунки у громаді.

Формування громадської свідомості через діяльність культурно-просвітницьких організацій. Товариство “Просвіта”

М. Аркаса.

Учні повинні:
  • знати: питання, які вирішувала сільська громада; органи влади сільської громади; напрямки діяльності товариства “Просвіта” М. Аркаса;
  • вміти: визначати та аналізувати болючі проблеми своєї територіальної громади; розробляти проекти для їх вирішення;
  • розуміти поняття: сільська громада, громадське самоврядування; громадське землеволодіння; громадський сход.

Пропонується для вчителя: ознайомити учнів з Всеукраїнською суспільною акцією школярів “Громадянин”, по можливості, залучити учнів до участі в цьому громадянознавчому проекті.


Тема 4. Культурно-етнографічні особливості свого населеного пункту

(18 год.)


Регіональні особливості населеного пункту. Подібні та відмінні етнографічні риси у порівнянні з іншими населеними пунктами району або області.

Мовні особливості населеного пункту. Легенди, повір'я та інші елементи усної народної творчості.

Господарські традиції свого населеного пункту та їх вплив на сучасне господарство.

Етнографічна характеристика одягу й житла мешканців населеного пункту. Виявлення характерних особливостей.

Формування сучасних етнографічних рис на прикладі даного населеного пункту.

Розвиток історичних та етнографічних досліджень у даній місцевості. Краєзнавці-аматори. Краєзнавчий музей, його значення для збереження народних традицій. Система краєзнавчої роботи в школі. Краєзнавчі дослідження школярів.


Учні повинні:
  • знати: ключові поняття етнографічної науки, характеристику історико-етнографічних особливостей свого населеного пункту, основні види господарської діяльності, промислів і ремесел свого населеного пункту, основні шляхи для розвитку духовної сфери населення краю, краєзнавців-аматорів рідного краю;
  • вміти: розпізнавати пам'ятки матеріальної культури, які стосуються свого населеного пункту, проводити регіональне обстеження, визначати належність свого міста (селища, села) до певного історико-етнографічного району, характеризувати основні види господарської діяльності, промисли, ремесла та житло свого населеного пункту, збирати зразки етнографічного матеріалу, який стосується своєї місцевості, виконувати первинну обробку зібраного матеріалу для шкільного музею;
  • розуміти поняття: етнографія, важливість та необхідність збереження етнографічного розмаїття України.


2 год. – за вибором учителя.


10-12 класи

(102 год.)


Тема 1. Вступ. Краєзнавство як інтегративна галузь знань про рідний край

(4 год., в т.ч. 2 год. екскурсій та практичних занять)


Мета, завдання, структура курсу краєзнавства. Джерела вивчення історії рідного краю: наративні, епістолярні, актові;

речові: археологічні, архітектурні, графіті, нумізматичні;

етнографічні джерела; усна народна творчість; лінгвістичні джерела; музичні джерела.

Обласний архів, Обласний краєзнавчий музей, районні (селищні) краєзнавчі музеї, відділ рідкісної книги Обласної наукової бібліотеки ім. О.Гмирьова як центри зберігання краєзнавчих джерел.

Миколаївщина в сучасних наукових дослідженнях, кіно- і відеофільмах, в художній і музичній творчості. Палітра періодичних видань області. Електронна інформація про рідний край.

Учні повинні:
  • знати: завдання і структуру курсу, джерела вивчення рідного краю;

– вміти: самостійно користуватися різноманітними джерелами вивчення рідного краю; готувати матеріали (виступ, доповідь) на основі певної категорії джерел.


Пропонується для вчителя:
  • за вибором екскурсія до Обласного краєзнавчого музею, архіву з метою ознайомлення учнів з особливостями роботи установи;

– конкурс виступів про рідний край, підготовлених за оригінальними джерелами (сучасні пісні, спогади рідних, візитні картки, домашні світлини тощо).


Тема 2. Природогеографічні особливості Миколаївського регіону

(14 год., в т.ч. 6 год. екскурсій та практичних занять)


Степ як природо географічний і історико-культурний феномен. Найдавніші описи ландшафту краю. Історична географія краю. Дослідження топонімів регіону.

Фізична географія Миколаївщини: розташування, геологічна будова, корисні копалини, клімат, внутрішні води, ґрунти. Особливості рослинного і тваринного світів. Регіональні ландшафтні парки “Тилігульський”, “Кінбурнська коса”, “Гранітно-степове Побужжя”. Степовий природний заповідник “Єланецький степ”. Воложин ліс як частини Чорноморського біосферного заповідника. Заказники (Рацинська дача, Ягорлицька затока тощо).

Стан навколишнього середовища, причини погіршення екології. Екологічні проблеми регіону: надзвичайна екологічна ситуація на Первомайщині; забруднення водойм, атмосфери; утилізація відходів; знищення захисних лісонасаджень тощо.

Екологічна експертиза навколишнього середовища свого району, міста (селища, села).

Стан та перспективи розвитку “зеленого туризму” в області.

Учні повинні:

– знати: особливості степової зони як природо географічного і соціокультурного феномену; основні природогеграфічні характеристики свого регіону; природно-заповідні території області; екологічні проблеми краю; перспективи розвитку “зеленого туризму” в області.

– вміти: здійснювати аналіз екологічного стану своєї місцевості, розробляти проекти, які стосуються поліпшення екологічного становища своєї місцевості.


Пропонується для вчителя:

– екскурсія до одного з регіональних ландшафтних парків області;

– перегляд відеофільму за означеною темою.


Тема 3. Заселення і освоєння земель Миколаївщини

в історичній ретроспективі

(14 год., в т.ч. 6 год. екскурсій та практичних занять)


Стоянки первісних людей на теренах Миколаївщини. Пам'ятки Трипільської культури в краї.

Кіммерійці, скіфи, сармати в історії Північного Причорномор'я. Геродот про кочівників “Звіриний стиль” в мистецтві скіфів.

Образ кочівників в мистецтві і художній літературі. Історія давніх народів в експозиціях Миколаївського обласного краєзнавчого музею.

Ольвія – грецьке місто-держава. Причини заснування, політичний устрій Ольвії. Господарство, ремесла, торгівля, грошовий оббіг. Видатні ольвіополіти: Діон Боресфеніт, Посідоній Ольвіополіт, Діонісій Ольвійський. Ольвія в описах Геродота.

Архітектура та мистецтво Ольвії, археологічні дослідження Ольвії.

Ольвійська історія в експозиціях Миколаївського обласного краєзнавчого музею. Ольвія в сучасному мистецтві і літературі.

Надання археологічному заповіднику “Ольвія” статусу національного.

Слов'яни та кочові народи на теренах Миколаївщини.

Пам'ятки черняхівської культури та племені угличів на території області.

Поселення русичів на острові св. Еферія (Березань). Значення острова у торгівлі Київської Русі.

Взаємовідносини слов'ян і кочових народів у добу середньовіччя.

Землі сучасної Миколаївщини у складі Князівства Литовського. Військові перемоги князів Ольгерда і Вітовта. Литовські фортеці: Соколець (біля сучасного Вознесенська); Баликлея (на місці впадіння Чичиклеї у Південнии й Буг); фортеця-митниця (в гирлі Інгула); Вітовка (південна околиця Миколаєва); Дашів (пізніше турецька фортеця Ачи-Кале).

Землі Миколаївщини у ХVI- першій половині ХVIII ст. Життєдіяльність місцевого населення.

Козацтво на Миколаївщині (друга половина ХV-ХVIII ст.)

Козацькі походи на Очаків у ХVI ст. під проводом О.Дашковича, Дм. Байди-Вишневецького. Козацькі походи у

ХVII ст. під керівництвом П. Конашевич-Сагайдачного, Ів. Сірка.

Козаки-уходники на р. Південний Буг (ХV ст.) Виникнення тимчасових козацьких поселень – район Дніпро-Бузького лиману; ранні постійні поселення – с. Секретарка Кривоозерського району, с. Синюхін Брід Первомайського району (ХVI ст.). Виникнення масових козацьких поселень – зимівників (ХVII ст.): Орлик –

р. Синюха; Констянтинівка – біля м. Південно-Українськ. Виникнення козацьких слобод: Гард – с. Богданівка Доманівського району; Голта – на р. Південний Буг (територія сучасного

м. Первомайська).

Землі Миколаївщини у складі Олешківської Січі (1711-1728).

Буго-Гардівська паланка Нової Січі (1734-1775). Сторожові зимівники: Лиса Гора – Первомайський район; Олександрівка – Вознесенський район; Голта – м. Первомайськ; Привільне – Баштанській район.

Прогноївська паланка Нової Січі (Кінбурнський півострів). Торгівля. Особливості господарської діяльності. Скотарство. Виникнення багатих зимівників 50-60 роки ХVIII ст.

Гайдамацький рух і Миколаївщина. Табір гайдамаків на острові Мигія на р. Південний Буг – Первомайський район.

Селянська колонізація краю (ХVIII- перша половина ХIХ ст.)

Особливості заснування українських поселень. Іноземні колонії на теренах краю: болгарські, німецькі, польські, чеські. Основні напрямки господарської діяльності колоністів.

Єврейське населення регіону: специфіка розселення і зайнятості.

Учні повинні:

– знати: основні етапи історії рідного краю; видатні історичні постаті; внесок різних народів в освоєння земель Миколаївщини; унікальні історичні пам'ятки регіону.

– вміти: співвідносити події на терені рідного краю з світовим історичним процесом і вітчизняною історією; використовувати різні джерела знань, в тому числі історичну карту; розкривати особливості історії рідного краю.

Пропонується для вчителя:

– екскурсія до Миколаївського обласного краєзнавчого музею;

– екскурсія до Національного археологічного заповідника “Ольвія”.


Тема 4. Етнодемографічна та етнографічна характеристика Миколаївщини

( 8 год., в т.ч. 4 год. практичних занять)


Історія формування Миколаївської області як адміністративно-територіальної одиниці.

Об'єкт і предмет дослідження науки демографії. Основні демографічні параметри Миколаївської області, в тому числі ґендерні. Міграційні процеси на території області в ХХ ст. Особливості розселення сучасного населення. Процеси урбанізації. Становище сучасного села. Проблеми сучасного міського населення. Трудові ресурси. Ринок праці й зайнятість населення.

Етнічна карта краю. Об'єкт і предмет дослідження науки етнографії. Основні напрямки сучасної етнографії. Сучасні етнографічні дослідження на Миколаївщині.


Учні повинні:

– знати: дослідницьке поле наук демографії і етнографії; особливості розселення й зайнятості населення області; етнічний склад населення краю; видатних представників народів краю.

– вміти; аналізувати сучасні демографічні процеси в рідному краї; розрізняти понятті “етнос” та “нація”; давати характеристику етнічного складу населення свого населеного пункту.

Пропонується для вчителя:

- зустріч з науковцями, краєзнавцями, які проводять етнографічні дослідження на території сучасної Миколаївщини.


Тема 5. Економічний розвиток Миколаївської області

(10 год., в т.ч. 4 год. екскурсій і практичних занять)


Економічні досягнення Миколаївщини наприкінці ХІХ- початку ХХ ст. Особливості економіки краю в радянський період.

Місце і роль Миколаївщини в економічній системі сучасної України. Особливості реструктуризації промисловості. Здобутки в машинобудівній, енергетичній галузях промисловості та легкій промисловості. Характеристика агропромислового комплексу. Розвиток транспортної системи (автомобільний, залізничний, водний, авіаційний, трубопровідний транспорт). Зв'язок та інформаційні системи: пошта, телеграф, телефон, супутниковий зв'язок. Інтернет.

Зовнішньоекономічна діяльність Миколаївської області. Перспективи економічного розвитку регіону.

Учні повинні:

– знати: головні об'єкти господарського комплексу краю; економічні зв'язки Миколаївщини з іншими регіонами України та країнами світу.

– вміти: користуватися сучасними джерелами інформації; використовувати Інтернет для краєзнавчих досліджень.

Пропонується для вчителя:

– екскурсія на одне з провідних підприємств області;

– зустріч з представниками малого і середнього бізнесу.


Тема 6. Становлення і розвиток освіти на Миколаївщині

(8 год., в т.ч. 4 год. екскурсій та практичних занять)


Народна педагогіка і видатні педагоги рідного краю.

Створення перших сільських шкіл у 20-30 рр. Х1Х ст. Земські школи у сільській місцевості.

Діяльність парафіяльної школи у м. Миколаєві. Гімназична і політехнічна освіта на Миколаївщині.

Функціонування національних шкіл у ХІХ ст. (єврейська, болгарська, німецька). Українська школа М.Аркаса.

Історичне значення діяльності Південнослов'янського пансіону в м. Миколаєві.

Професійна і спеціальна освіта на Миколаївщині. Морський кадетський корпус. Морехідна школа. Залізничне училище. Механічне училище. Миколаївське комерційне училище ім. С.Ю.Вітте. Медична освіта – Фельдшерська школа, Школа сестер милосердя. Аграрна освіта – Богоявленська школа практичного землеробства і тваринництва; Ольгінська сільськогосподарська школа в Мигії; Новополтавська єврейська сільськогосподарська школа. Педагогічні заклади: Учительська семінарія в м. Новий Буг; Миколаївський учительський інститут. Ідеї створення вищих навчальних закладів на Миколаївщині.

Структура сучасної освіти на Миколаївщині. Провідні вищі навчальні заклади області. Професійна орієнтація сучасної молоді.

Історія рідної школи, її видатні випускники.


Учні повинні:

– знати: видатних педагогів рідного краю; структуру освітніх закладів області; провідні вищі навчальні заклади області; історію свого навчального закладу та його видатних випускників.

– вміти: працювати з бібліотечними фондами на задану тему; збирати музейний матеріал про свою школу.

Пропонується для вчителя:

– екскурсія до провідних ВНЗ області;

– зустріч з відомими випускниками навчального закладу.