Geum.ru

Програми та проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури інформатизації 35 Національна програма інформатизації 38

Вид материалаДокументы

Содержание


2.3. Розвиток національного сегменту мережі Інтернет. Управління доменом .UA
Електронна комерція.
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

2.3. Розвиток національного сегменту мережі Інтернет.

Управління доменом .UA



За даними звіту Міжнародного Інституту Електрозв‘язку (ITU, www.itu.int/ITU-D/icteye) в світі зберігається зростання (на 9%) кількості користувачів Інтернет. В другому кварталі 2011 року їх нараховується більше 2 млрд. проти 1,834 млрд. у 2010 році. В Європі знаходиться більше 476 млн. користувачів, що складає 22,7% від загальносвітової аудиторії. Україна за кількістю інтернет-користувачів займає в Європі 9 місце, поступившись Польщі. За кількістю інтернет-користувачів в Європі лідирують Німеччина – 65 100 тис. осіб, Росія – 60 000 тис. осіб, Великобританія – 51 400 тис. осіб, Франція – 45 200 тис. осіб.

Слід зауважити, що результати досліджень суттєво залежать від методу дослідження, визначення поняття "інтернет-користувач", охоплення дослідження, гранична мінімальна кількість мешканців досліджуваних населених пунктів, основне значення довірчого інтервалу, яка істотно впливає на підрахунок відсотку охоплення і під час переведення в абсолютні значення дає значну похибку.

Кількість інтернет-користувачів в Україні при загальній кількості населення 45 745 тис. осіб (станом на 1 березня 2011 р.) складає за різними даними: 11 400 тис. осіб (Київського міжнародного інституту соціології КМІС), 12 100 тис. осіб (компанія Genius), 13 900 тис. осіб (компанія InMind Центрально-Європейської дослідницької мережі Factum Group), 15 300 тис. осіб (Міжнародний союз електрозв’язку ITU). За даними Держкомстату України кількість абонентів мережі Інтернет в Україні у 2010 році склала 3 700 тис. абонентів.

За даними проведених у лютому 2011 року досліджень Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), беручи до уваги демографічні процеси (з 2009 по 2011), ріст абсолютної кількості користувачів в Україні практично призупинився за останні 2 роки, і збільшення інтернет-аудиторії склало лише 1%. Станом на початок 2011 року кількість інтернет-користувачів складала 30% населення, кількість користувачів домашнім Інтернетом складала 25% населення України. Проте у 26,9% опитаних відсутній доступ до комп’ютера, а у 7,7% - технічна можливість підключення Інтернет. Таким чином технічні бар’єри у доступі до Інтернет відчувають 34,6% опитаних.

Основну он-лайн аудиторію – 46% складає молодь віком 18-29 років, 25,5% припадає на користувачів віком 30-39 років, 19,2% на користувачів віком 40-49 років і 8,7% на користувачів старше 50 років. Щодо гендерних показників слід зауважити, що доля чоловіків і жінок практично однакова: чоловіки складають 52% користувачів Інтернет, а жінки – 48 %. У той же час 21,3% респондентів не користуються Інтернет, оскільки вважають, що це не для людей їх віку, 8,2 % - через обмежені фінансові можливості, 6,1 % - оскільки вважають, до Інтернет не містить цікавої інформації, а 0,6% респондентів вважають Інтернет джерелом шкідливої інформації.

У розрізі освіти інтернет-аудиторія виявляє лінійну залежність від рівня освіти. Особи з вищою освітою складають майже половину інтернет-аудиторії – 41%, ненабагато менша кількість осіб з неповною вищою та середньою спеціальною освітою – 37,4%, особи з повною загальною середньою освітою складають 20,7%, а особи з неповною середньою освітою – лише 0,8%. Разом з тим 26% респондентів відчуває освітній бар’єр, із них: 16,7% не користується Інтернет через відсутність навичок користування комп’ютером, 6,3% не знає, що таке Інтернет, 3,95% через відсутність навичок користування Інтернет.

Завершення 2010 року знаменує собою половину шляху, від визначення цілей на Всесвітньої зустрічі на вищому рівні у Тунісі в 2005 році до 2015 року, коли зазначені цілі мають бути досягнені. Після декларації на зазначених зустрічах мети забезпечити доступом до Інтернет весь світ, Інтернет став усвідомлюватись як технологія загального призначення за аналогією з електрикою. Задекларованими на всесвітніх зустрічах і формах цілями для побудови всесвітнього інформаційного суспільства було визначено:

забезпечення підключення до Інтернет навчальних закладів, науково-дослідницьких центрів, лікувально-оздоровчих закладів, бібліотек, культурних центрів, музеїв, поштових відділень, архівів, місцевих та державних установ, малих населених пунктів та створення у них колективних пунктів доступу;

внесення змін до програм навчальних закладів з урахуванням вимог, що ставляться інформаційним суспільством;

забезпечення належних технічних умов та розвитку контенту для представлення та використання Інтернет всіма мовами світу;

забезпечення доступу до інформаційно-комунікаційних технологій більше ніж половині населення світу.

Таким чином в першу чергу декларується необхідність проникнення Інтернет в усі сфери суспільного життя. Хоча за кількістю інтернет-користувачів Україна займає достойне місце серед європейських країн (завдяки кількості населення), за показниками проникнення відстає: середньосвітовий рівень проникнення в 2011 році склав 30,2%, середньоєвропейський – 58,3%, а в Україні - 27%-35% (InMind) або 30% (КМІС).

За оцінками компанії iKS-Consulting станом на 31 травня 2011 року загальна кількість абонентів широкосмугового доступу склала близько 3,93 мільйони, з яких 3,4 мільйони – домашні користувачі. Рівень проникнення широкосмугового доступу досяг 19,3% від загальної кількості домогосподарств. За даними компанії BuddeComm, рівень проникнення широкосмугового доступу склав 11.4% (3,6 млн.) проти 5% у 2009 році (за даними BuddeComm) та 4,17 % (за даними ITU) у 2010 році. За даними ITU та середньосвітовий рівень проникнення широкосмугового доступу склав 8% (7,02 % в 2010 році), в розвинених країнах 24.6%, в країнах що розвиваються – 4,4%.

В першому кварталі 2011 року доходи ринку широкосмугового доступу склали 923 млн. грн. Зростання порівняно з аналогічним періодом 2010 року склало 31%. Найбільшими постачальниками широкосмугового доступу є компанії „Укртелеком” (1160 тис абонентів), „Воля”, „Київстар”.

За даними компанії Bigmir за останній рік не спостерігалось суттєвих змін в географічному розподілі користувачів. Лідирує київський регіон, його доля склала 55,68% від загальної аудиторії. Далі йдуть: Харківський, Донецький, Одеський, Львівський, Дніпропетровський, Крим, Луганський регіони, їх сумарна частка складає 32,9%. Рівненський, Житомирський, Івано-Франківський регіони налічують 0,25%, 0,24% і 0,16% відповідно. Графік географічного розподілу інтернет-аудиторії наведено у Додатку 2.3.1.

За показниками готовності використовувати під час здійснення владних повноважень технології онлайн доступу та мобільних технологій Україна займає 54 місце, поступившись Молдові і випередивши Росію, Білорусь та Азербайджан.

За показником рівня онлайн-послуг, який враховує їх наявність та доступність Україна займає 62 місце в світі, поступившись Казахстану і Узбекистану та випередивши Росію, Азербайджан та Молдову.

За показником телекомунікаційної інфраструктури Україна займає 73 місце в світі, поступившись Росії та випередивши Казахстан і Білорусь. При цьому кількість інтернет-користувачів на 100 чоловік в Україні складає в середньому 22,51, кількість фіксованих телефонних ліній – 28,65, мобільних підключень – 121,09, інтернет-підключень – 3,59. Цей показник є комплексним, під час його обрахування використовуються такі показники як кількість персональних комп’ютерів, телефонних ліній, мобільних телефонів, та підключень до Інтернет.

За останні роки мобільні технології стали чи не найпріоритетнішим та найперспективнішим сегментом ІТ технологій. Ця тенденція стосується розвитку мобільних пристроїв, бездротового доступу до Інтернет, розвитку програмних додатків та веб-сервісів для мобільних пристроїв.

За даними ITU рівень проникнення мобільного Інтернет в світі склав 13,6%, в Європі 51,1% і 5,4% в країнах що розвиваються. За даними компанії BuddeComm в Україні налічується 3,6 млн. користувачів. За даними компанії iVOX майже 30% українських інтернет-користувачів виходять в Інтернет з мобільного, 15,5% перевіряють електронну пошту за допомогою мобільного кожен день, 12,7% учасників дослідження відвідують сайти, майже 10% використовують Інтернет месенджери типу ICQ и Skype, 11,4% заходять через мобільний в соціальні мережі. Приблизно чверть українських користувачів Інтернет не використовують усі ці можливості, тому що вважають мобільний доступ дорогим. Близько 40% інтернет-користувачів не бачать в цьому необхідності або вважають це складним.

В сегменті мобільних пристроїв за даними компанії „IDC Україна” за останній рік спостерігається збільшення частки смартфонів, яка на разі складає 18% в загальному об’ємі мобільних пристроїв, при цьому 50% смартфонів (37% у минулому році) увійшли в ціновий діапазон до $200.

Вартість мобільного Інтернету залишається порівняно високою, а швидкість і покриття не достатні для повноцінного використання та збільшення рівня проникнення. Зважаючи на велику площу населеної території нашої держави - розвиток сегменту мобільного Інтернет для України є в край важливим та актуальним, у тому числі для зменшення інформаційної нерівності.

За показником потенціалу населення, який обраховується як співвідношення кількості грамотного населення до кількості населення яке має середню освіту, Україна займає 25 місце в світі, поступившись Білорусі та Казахстану і випередивши Росію.

Показник електронної участі відображає наскільки активно держава взаємодіє з громадянами шляхом електронних консультацій, обговорень та надає громадянам можливість впливати на прийняття рішень. За цим показником Україна займає 48 місце у світі, випередивши Білорусь, Росію і Молдову і поступившись Казахстану.

Електронна комерція.

За дослідженнями компанії Gemius в 2011 році, 52% інтернет-користувачів України здійснювали покупки через Інтернет. Найвідомішим інтернет-магазином України є Rozetka.UA (23% респондентів знають бренд), на другому місці з великим відривом йде Bonprix.UA (4%) та 5ok.com.ua (1%). Причинами для придбання товарів і послуг через Інтернет є висока якість товарів (33%), проводження часу (21%), економія грошей (20%), економія часу (10%), близько 10% не знають чому купують в мережі. 54% опитаних інтернет-користувачів вважають що в Інтернеті дешевше, 43% що це достатньо ризиковано, а 10% – що дуже складно.

За даними компанії TNS Ukraine в сегменті електронної торгівлі найбільшу частку складає електротехніка, 19% якої купується через Інтернет, на другому місці розваги – 12% яких купується онлайн.

За оцінками експертів фонду «TA Venture» в 2010 році об’єм українського ринку Інтернет торгівлі перевищив 1 млрд. доларів США.

Всеукраїнська рекламна коаліція прогнозує стрімке зростання інтернет-реклами на 43%, з 280 млн. грн. у 2010 році до 400 млн. грн. у 2011 році. Контекстна реклама складе 160 млн. грн., а медійна - 240 млн. грн. За прогнозами Інтернет реклама буде рости найшвидшими темпами в порівнянні з іншими сегментами ринку реклами і до кінця 2011 року складатиме близько 5% всього ринку реклами в Україні.

Доходи від надання послуг у 2010 році у порівнянні з попереднім роком зросли. Зокрема доходи від послуг за надання комп’ютерного зв’язку – на 26%, за надання доступу до мережі Інтернет зросли на 32,8%, ІР-телефонії – на 5,5%.

За даними Державної служби статистики України доходи за надання послуг за комп’ютерний зв’язок у 2010 році у фактичних цінах з урахуванням ПДВ склали:

(тис. грн.)
Всього
Населення
Інші користувачі

ІР-телефонія
158 200
0
158 200

комп’ютерний зв’язок
4 236 800
2 277 600
1 959 500

доступ до Інтернет
3 805 100
22 277 600
1 533 300

широкосмуговий
3 520 800
2 048 700
1 472 100

комутований
204 500
175 100
29 400


Дані про доходи від реалізації послуг за комп’ютерний зв’язок за регіонами наведено у Додатку 2.3.2.

Домен .UA

За даними технічного адміністратора домену .UA компанії „Хостмастер” загальна кількість доменних імен в зоні .UA у першому півріччі 2011 року склала 570220 імен. Зберігається стабільна динаміка росту кількості доменних імен, лише за липень 2011 року кількість доменів збільшилась на 2160.

За даними компанії Bigmir станом на 25 травня найпопулярнішими доменами в зоні .UA за середньою денною аудиторією стали google (59.84%), yandex (36.40%), ex.ua (9.40%) i.ua (8.36%), gismeteo.ua (7.83%), meta.ua (6.48%), rozetka.com.ua (5.09). За даними всесвітнього рейтингу Alexa Rank в Україні серед сайтів домену .UA перше місце займає Google.com.ua, yandex.ua - 6-те, ex.ua - 13-те. Світові тенденції свідчать про те що кількість інтернет-ресурсів в доменній зоні країни та їх популярність не є адекватними характеристиками розвитку національного сегменту Інтернет. Все більше спостерігається тенденція обрання інтернет-компаніями домену першого рівня не за принципом територіальності, а виходячи з милозвучності, концептуальності та наявності вільних доменних імен (домени .tv, .fm тощо).

У вересні 2010 року за підтримки Державного комітету з питань науки, інновацій та інформатизації та Національної комісії з питань регулювання зв’язку пройшов Перший Український Форум з управління Інтернет за представників Франції, Німеччини, Данії, Естонії, Росії, Вірменії, Китаю участі європейських міжнародних організацій. Форум сприяв посиленню активної співпраці урядових та неурядових організацій у розбудові інформаційного суспільства. Одним із головних результатів проведення Першого Українського Форуму з управління Інтернетом став постійний активний діалог між державою, бізнесом та громадськістю. Резолюцію Форуму було направлено на П’ятий всесвітній форум з управління Інтернет, який відбувся у Вільнюсі (Литва) жовтні 2010 р.

У березні 2011 р. Інтернет корпорація з присвоєння імен і номерів (ICANN) повідомила, що Україна завершила другий етап процесу делегування кириличної доменної зони .УКР і може приступати до проходження найважливішого третього етапу делегування кореневого доменну .УКР. Отримання Україною національного кореневого кириличного домену відповідає проголошеній на всесвітніх форумах меті забезпечення належних технічних умов та розвитку контенту для представлення та використання Інтернет всіма мовами світу.