Geum.ru

Програми та проекти, спрямовані на розвиток інфраструктури інформатизації 35 Національна програма інформатизації 38

Вид материалаДокументы

Содержание


1.3. Формування кадрової політики з питань інформатизації та інформаційного суспільства. Ринок праці у сфері ІТ та вимоги ринку
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

1.3. Формування кадрової політики з питань інформатизації та інформаційного суспільства. Ринок праці у сфері ІТ та вимоги ринку щодо кваліфікації кадрів



Стрімкий прогрес цифрових технологій дедалі швидше змінює довколишній світ і нас самих. Завдяки безлічі наукових відкриттів, конструкторських рішень, креативних ідей та фанатичній праці людей розвивається сектор інформаційних технологій і телекомунікацій. Його щорічне зростання на 25% перевищує показники кращих економік світу, а світові ІТ-бренди стали найвдалішими бізнес-проектами останніх десятиліть. Більшість аналітиків вважають ринок праці у сфері ІТ найбільш перспективним у ХХІ столітті, що підтверджується 30-50% динамікою навіть в умовах економічної скрути, до 2015 року дефіцит у цій сфері може зрости до 80%.

За результатами опитування, проведеного Міжнародним кадровим порталом hh.ua4, ІТ-спеціалісти є найбільшим дефіцитними на ринку праці в Україні (приблизно 30%). Так, у березні 2011 року, наприклад, на одного розробника з С++ приходилося 5 вакансій, а на фахівця по PHP - більше двох робочих місць.

Кількість фахівців, які шукають роботу в Україні, становить 7,5% від числа всіх кандидатів на ринку праці. Спеціалістів з-закордону, які розглядають можливість працевлаштуватися в Україні, нараховується 9,3% від загального числа українських.

86% кандидатів в професійній сфері "ІТ/Телеком/Інтернет" - чоловіки, 14% - жінки.

14,5% вільно володіють англійською мовою, а 79,4% - читають профільну літературу англійською. Французьку мову знає - 2,5%, німецьку - 1,3%.

88,6% кандидатів зазначають, що мають вищу освіту. При цьому кількість випускників провідних українських вузів, котрі готують спеціалістів з ІТ, складає лише 39,9% від числа всіх кандидатів в сфері "ІТ/Телеком/Інтернет".

Серед них - випускники КПІ (27,5%), Національного авіаційного університету (4,5%), Донецького національного університету (2,5%), Харківського національного університету радіоелектроніки (2,2%), Львівської політехніки (1,7%) та Харківського політехнічного інституту (1,2%).

Близько 44% претендентів у сфері IT та Інтернету визнають себе самоучками, тобто, працівниками, які не отримували профільної освіти у ВНЗ.

При цьому українські роботодавці також нарікають на низький рівень підготовки IT-спеціалістів в Україні та вважають, що питання підвищення якості освіти має вирішуватися на державному рівні.

За матеріалами ЛIГАБiзнесIнформ тільки 25% випускників IT-спеціальностей в Україні можуть знайти роботу, інші не відповідають вимогам роботодавців за рівнем кваліфікації.

Змінити цю ситуацію можна завдяки партнерству між державою і ринком. IT-спеціальності мають стати пріоритетними в системі вищої освіти - і мова йде не тільки про збільшення квот на набір, але і про підвищення якісних вимог. При цьому, роль держави має полягати у створенні „правил гри”, зокрема - створенні необхідної законодавчої бази. Якщо завдання держави - усунути диспропорції у структурі спеціальностей, то IT-бізнес має розробити сучасну кваліфікаційну рамку підготовки фахівців, взяти участь у створенні навчальних програм, організації центрів перекваліфікації, прийти до вузів, відкриваючи власні кафедри і факультети.

Слід зазначити, що галузь інформатики є системоутворюючою комплексною, технічною наукою, що систематизує прийоми створення, збереження, відтворення, обробки та передачі даних засобами обчислювальної техніки, а також принципи функціонування цих засобів та методи керування ними. Поява інформатики зумовлена виникненням і поширенням нової технології збирання, оброблення і передачі інформації, пов'язаної з фіксацією даних на машинних носіях.

Прикладні завдання інформатики полягають у розробці найефективніших методів і засобів здійснення інформаційних процесів, у визначенні способів оптимальної наукової комунікації у самій науці та між наукою і виробництвом.

Поряд з інформатикою на даний час існують біоінформатика, гідроінформатика, економічна інформатика, історична інформатика, медична інформатика, наукова інформатика, нейроінформатика, правова інформатика, прикладна інформатика, соціальна інформатика, інформаційна економіка.

З метою розвитку системи ІТ освіти України робочою групою, до складу якої входять представники органів виконавчої влади (Державне агентство з питань науки, інновацій та інформатизації), Національної академії наук України (Міжнародний науково-навчальний центр інформаційних технологій і систем), вищих навчальних закладів (Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій) та бізнесу (Центр Знань), які здійснюють свою діяльність у сфері інформатизації, підготовлено відповідні пропозиції щодо:
  • збільшення випуску ІТ фахівців та державного замовлення на ІТ спеціальності переважно у в „кластерах”, тобто, у вузах тих міст, де ці спеціальності вже викладаються на високому рівні: у Києві, Харкові, Львові, Донецьку, Луганську;
  • приведення списку спеціальностей у відповідність до потреб галузі,
  • створення нової галузі знань «Інформаційно-комунікаційні технології», до якої увійдуть нові напрями підготовки: інформаційно-комунікаційні системи та мережі, безпроводові інформаційно-комунікаційні мережі, мережі цифрового телебачення, поштові інформаційно-комунікаційні системи та мережі;
  • підвищення кваліфікації та мотивація професорсько-викладацького складу,
  • удосконалення матеріально-технічної бази ВНЗ,
  • створення спеціалізованого Мережевого Університету, у якому студенти поряд із загальними спеціальностями будуть проходити навчання по тим технологіям і продуктам, які зараз широко використовуються в галузі ІКТ.

За даними Державного центру зайнятості впродовж 2010 року роботодавцями було заявлено 5951 вакансій за професіями ІТ-спеціалістів, що на 7,3% більше, ніж за 2009 рік. Найбільша кількість вакансій у 2010 році була заявлена, відповідно до Національного класифікатора професій ДК 003:2010, за спеціальностями: інженер з комп'ютерних систем, адміністратор системи, оператор комп'ютерного набору, фахівець з комп'ютерної графіки (дизайну).

Чисельність осіб, що перебували на обліку в центрах зайнятості, як такі що шукають роботу в цій сфері діяльності, склала 15429 чоловік (зростання у порівнянні з минулим роком на 0,7%). Працевлаштовано у 2010 році було 4600 особу, тобто менш, ніж кожного третього. Порівняно з 2009 роком показник працевлаштування збільшився на 21,1 %.

Дані щодо кількості вакансій, заявлених роботодавцями службі зайнятості та чисельність осіб, що перебували на обліку в центрах зайнятості, як такі, що шукають роботу, за 2009 та 2010 роки наведено у Додатку 1.3.1. Відповідно до статистики Державного центру зайнятості майже за усіма ІТ-професіями у 2010 році відбувався приріст кількості вакансій. Структурно питома вага ІТ-спеціалістів у загальній кількості осіб, що шукали роботу протягом звітного періоду, зросла, хоча й неістотно – з 0,7% до 0,8%. Це свідчить про те, що увесь ринок праці в Україні переживає складні часи, що, природно, не може не впливати на сферу ІТ.

За результатами дослідження, проведеного порталом rabota|.ua серед всіх спеціальностей у сфері інформаційних технологій найдинамічніше розвиваються наступні: сфера розробки програмного забезпечення, сфера корпоративних ІТ-систем і ІТ-інфраструктури.

За підсумками огляду ринку праці у сфері корпоративних ІТ-систем і ІТ-інфраструктури, можна прогнозувати розвиток основних тенденцій і не лише|не тільки| збереження|зберігання| темпів, але і збільшення динаміки зростання|зросту|. Автоматизація продовжує бути одним з трендів 2011 року в ІТ. У ціні будуть професіонали, які розробляють і підтримують проекти по автоматизації бізнес-процесів. В цілому|загалом|, всі фахівці|спеціалісти|, які забезпечують розробку і реалізацію інноваційних ідей, будуть затребувані|зажадати|, оскільки|тому що| успіх сучасного бізнесу визначають технології.

Наукове та кадрове забезпечення сфери ІКТ в Україні є традиційно досить потужним. За даними ВАК України, наведеними більш детально у додатку 1.3.2, протягом 2010 та І кварталу 2011 року за спеціальностями, які належать до ІТ-сфери, було захищено 46 (34)* докторських та 372 (255) кандидатських дисертаційних робіт. 25 (18) осіб отримали вчене звання старшого наукового співробітника у вищезазначених спеціальностях. Понад половина усіх отриманих наукових звань серед зазначених спеціальностей, як і раніше, припадає на три: "Інформаційні технології", "Математичне моделювання та обчислювальні методи", "Комп’ютерні системи та компоненти".

У складі Національної академії наук України працює Відділення інформатики НАН України, яке об’єднує безпосередньо 13 науково-дослідних установ НАН України, а також забезпечує науково-методичне керівництво ще 2 установами інших міністерств та відомств. У цілому, в НАН України у виконанні наукових досліджень в галузі інформаційних технологій беруть участь 1325 наукових працівників серед яких 247 докторів та 732 кандидати наук.

Окрім науковців, кадрове забезпечення сфери ІТ поповнюється й молодими фахівцями. Чисельність студентів, які завершили початковий та завершальний цикли навчання та здобули відповідний освітньо-кваліфікаційний рівень у 2010 році, за даними наведеними у статистичному бюлетені Держкомстату „Основні показники діяльності вищих навчальних закладів України на початок 2010/2011 навчального року”, становить 59755 особи і складає 6,2% від загальної чисельності випускників. 63% з цієї кількості становлять випускники спеціальностей „Комп'ютерна інженерія”, „Комп'ютерні науки” та „Автоматизація комп'ютерно-інтегрованої технології”. Детальна інформація представлена у додатку 1.3.3.

Суттєвою проблемою, яка негативно впливає на підготовку кадрів для ІКТ-сфери, є матеріально-технічне забезпечення навчальних закладів, особливо шкіл. Дані Держкомстату свідчать про те, що на початок 2010 – 2011 навчального року кількість закладів, що мали навчальний кабінет з інформатики та обчислювальної техніки, склала 14 910 (на 171 заклад більше, ніж у 2009 році). У цих кабінетах обладнано комп'ютерами 169 467 робочих місць на 1529 робочих місць більше, ніж у 2009 році), що з урахуванням чисельності учнів денних загальноосвітніх навчальних закладів дає показник у середньому майже 25 учнів (у 2009 році - 27 учнів) на одне місце у навчальному кабінеті. Підключення до мережі Інтернет мають 11 550 навчальних закладів зазначеної категорії (на 1069 заклад більше, ніж у 2009 році).

Наведені показники комп'ютеризації та інтернетизації загальноосвітніх навчальних закладів у порівнянні з минулим роком продемонстрували збільшення (хоча й невелике), але у подальшому тенденцію, яка намітилась, потрібно посилювати, активніше впроваджуючи ІКТ у навчальний процес.

Як зауважив Президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень5, швидке й масове забезпечення комп’ютерної грамотності серед населення могла здійснити тільки школа. Тому в 1985 році до навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів було введено новий предмет «Основи інформатики і обчислювальної техніки». Для забезпечення навчання цього предмета в школах облаштовувалися комп’ютерні класи, кабінети обчислювальної техніки, тобто здійснювалась комп’ютеризація навчальних закладів.

Навчальний предмет, що нині має назву «Інформатика», двадцятип’ятиріччя якого ми відзначали минулого року, відіграв визначальну роль у формуванні комп’ютерної грамотності й інформаційної культури випускників шкіл. Його історичну значущість ми до кінця ще не оцінили, оскільки саме поява навчальних кабінетів, обладнаних комп’ютерами, створила передумови виникнення нового навчального середовища, яке ми наразі називаємо «комп’ютерно орієнтованим».

Нині однією з головних цілей системи загальної середньої освіти є формування в учнів здатності до саморозвитку, неперервного навчання протягом усього життя. Інформатизація освіти в нинішніх умовах — це відповідь системи освіти на процеси трансформації суспільства. Вона пов’язана не тільки із забезпеченням шкіл засобами обчислювальної техніки й підключенням до мережі Інтернет. Її слід розглядати як цілеспрямований процес зміни змісту, методів і організаційних форм навчання, оскільки вже зараз відчувається перехід від навчання в умовах обмеженого доступу до навчальної інформації до освіти з необмеженим доступом усіх учасників навчально-виховного процесу до навчальних матеріалів, засобів навчальної діяльності.

Дослідження проведене International Data Corporation (IDC) показує, що існує загальновизнана оцінка, що набуття електронних навичок (навички практика у сфері ІКТ, навички користувача ІКТ, електронні ділові навички (E-business skills, так звані електронні лідерські навички)) є передумовою для успіху в роботі, незалежно від країни, галузі промисловості чи функції, що покладена на організацію. В цілому, 40% опитаних респондентів сказали, що людина без основних навичок використання ІКТ, швидше за все, не буде розглядатися як кандидат для прийняття на роботу. В залежності від позиції, цей відсоток може зрости до максимуму у 66% респондентів. За чинних і майбутніх умов роботи, навички в сфері ІТ розглядаються як ключ до можливості виконувати роботу - і ті особи, що не мають електронних навичок, зокрема базових, знаходяться у важких умовах конкуренції на ринку праці.

Наприклад, за очікуваннями лише в ЄС кількість робочих місць, які займають висококваліфіковані люди, зросте на 16 мільйонів з 2010 до 2020 року, тоді як кількість робочих місць, що займають низькокваліфіковані робітники, скоротиться приблизно на 12 мільйонів. Міжнародний досвід та дослідження показують, що електронні навички набувають дедалі більшого значення для сталого економічного зростання. Водночас, дефіцит електронних навичок в багатьох країнах зростає одночасно із постійним збільшенням кількості робочих місць, що потребують електронних навичок. За даними опитування, до 2015 року 90% робочих місць в ЄС потребуватимуть певних навичок із ІТ. Зокрема, дослідження проведене для ЄС, показало, що існує зростаючий дефіцит електронних навичок для європейської робочої сили. Очікується, що дефіцит електронних навичок створить надлишковий попит в ЄС принаймні на 384 тис. ІТ-спеціалістів до 2015 року.