Використання елементів інтерактивних технологій при вивченні хімії

Вид материалаДокументы

Содержание


Урок хімії (9 клас)
Тип уроку
IIІ. Узагальнення та поглиблення знань
Узагальнюю та підсумовую цей блок.
Окисно-відновні реакції: характеристика, умови їх протікання.
IV. Удосконалення вмінь та навичок учнів
Високий рівень
V. Хвилинка психологічного та фізичного розвантаження («Австралійський дощ») VІ. Додаткова інформація
VII. Підсумки уроку
Подобный материал:
Використання елементів інтерактивних технологій при вивченні хімії

Наталії Віталіївни Яцюк,

старший вчителю, учитель вищої категорії Малиницького НВК

Хімія - це наука, що не лише є основною науково-технічного прогресу, але й сприяє розвитку особистості й підвищенню культури людини .Тому вивчення хімії в школі має велике значення не лише для наукового сприйняття світу але й, у першу чергу, для розвитку творчих здібностей учнів, уміння мислити й використовувати свої знання на практиці.

Починаючи працювати у 7 класі, я поступово вводжу елементи інтерактивного навчання, починаючи з найпростіших інтерактивних технологій, таких, як мозковий штурм, робота в парах і малих групах, відкритий мікрофон та інші. Знайомлю учнів з технології групового обговорення «відкритий мікрофон». Її можна використовувати як на етапі актуалізації та коригування знань учнів, так і під час узагальнення матеріалу. Ця технологія дозволяє кожному дуже швидко відповісти на поставлені питання або висловити свою думку чи позицію. Для цього я даю учням невеликий предмет, що виконує роль мікрофона. Я задаю питання, а учні, передаючи один одному „мікрофон”, відповідають на них. Учні повинні говорити швидко й лаконічно. Під час використання цієї технології відповіді не коментуються й не оцінюються. Іноді цей прийом поєдную з роботою «незакінчені пропозиції».Наприклад, у 7 класі вивчаючи тему «Початкові хімічні поняття», пропоную учням за варіантами заповнити картку з питаннями такого типу:
  1. Дрібна частка речовини, що має її властивості – це _
  2. _ води складаються з _ Оксигену та _ Гідрогену і т.д. Для колективного обговорення використовую технологію «мозковий штурм». Кожному надається можливість висловитися, всі ідеї приймаються й не критикуються. Така технологія спонукає учнів до вияву творчості, дає їм можливість вільно висловлювати власні думки. Одна з ефективних форм роботи – це робота з текстом. На неї дається визначений час (до 5 хв.). Учні повинні прочитати текст і проаналізувати його. Під час читання на полях вони ставлять олівцем помітки: якщо матеріал відомий «+», якщо ні «-», якщо виникло запитання «?». Потім у парах аналізують цю інформацію та формулюють запитання, що викликали в них утруднення, вчителю або класу. А потім цей матеріал обговорюється у класі, вчитель відповідає на запитання, які викликали утруднення.

Під час роботи в парах учні можуть перевірити знання один одного, провести й проаналізувати експеримент. на таку роботу також даю суворо визначений час, після якого кожна пара представляє результати своєї роботи, учні обмінюються своїми ідеями з усім класом.

Учням подобається така технологія, як «один проти одного», коли кожна пара готує завдання для іншої пари. Таку технологію можна використовувати в усіх класах. Наприклад, у 8 класі, під час вивчення теми «Генетичний зв’язок неорганічних речовин» можна запропонувати одній групі скласти ланцюжок реакцій для іншої групи із запропонованого набору речовин (Zn, ZnO, Zn(OH)2, ZnCl2) або (С, СО2, Н2СО3, СаСО3), після чого групи, одержавши генетичний ланцюжок, повинні написати рівняння реакцій. Таку ж роботу можна проводити в 10 та 11 класах під час узагальнення знань про генетичний зв’язок між вуглеводнями і основні класи органічних речовин.

Різновидом інтерактивної технології кооперативного навчання може бути також груповий пошук інформації. Ця технологія дає можливість пожвавити вивчення іноді не дуже цікавого матеріалу, застосувати її на уроці або при виконанні домашнього завдання.

Під час застосування такої технології учні об’єднуються у групи та в різних джерелах інформації за певний проміжок часу намагаються знайти відповіді. Такими джерелами можуть бути підручник, дидактичний матеріал, таблиці. Якщо є можливість – працюємо в мережі Інтернет. Після закінчення роботи заслуховуються повідомлення кожної групи.

Для розв’язання проблемних питань можна використати «коло ідей» – метод, за якого всі групи одержують одне завдання, що містить у собі кілька питань. Після виконання завдання кожна група по черзі висвітлює лише один аспект проблеми. Це дає можливість кожній групі висловити свою думку, розповісти про результати своєї роботи, поділитися інформацією. Елементи такої технології використовую у 7 класі під час вивчення тем «Поширеність та коло обіг Оксигену в природі. Використання кисню, його біологічна роль», «Поширення Феруму в природі. Застосування заліза», а також ряду тем у 8 – 11 класах. У нашій школі створені гарні умови для використання комп’ютерів в навчально-виховному процесі. Це і створення презентацій (учнівських і вчительських) до окремих тем, і використання навчальних програмних продуктів «Хімія 8», «Віртуальна хімічна лабораторія», і пошук необхідної інформації в мережі Інтернет. Дуже важливий аспект діяльності мені як вчителю полегшує комп’ютер – це контроль рівня навчальних досягнень учнів. При вивченні перших тем курсу хімії 8 класу за 12-річною програмою, а також узагальнюючих тем в 10 – 11 класах, де великі обсяги теоретичного матеріалу, але майже повна відсутність експерименту, використання комп’ютерів у процесі відпрацювання навичок, діагностування рівня навченості є гарною можливістю урізноманітнити форми роботи на уроці. Дуже простою у роботі, мобільною та ефективною в плані здійснення контролю є програма «Test W-2». Вона дозволяє легко створювати власні тестові завдання, швидко продіагностувати рівень навчальних досягнень учнів, в режимі «он - лайн» переглянути результати тестування. Користуючись інструкцією до програми, розробляю власні варіанти електронних тестових завдань для різних класів. Для їх створення вимагається мінімум навичок роботи з комп’ютером. Результати своєї роботи презентую колегам при проведенні відкритих уроків, на засідання фахових методичних об’єднань, беру участь у виставках педагогічних ідей.

Наталії Віталіївни Яцюк,

старший вчителю, учитель вищої категорії Малиницького НВК

Урок хімії (9 клас)

Тема : Окисно-відновні реакції

(Урок з елементами здоров’язберігаючих технологій)

Мета:
дидактична: узагальнити знання про окисно-відновні реакції; показати єдність процесів окиснення і відновлення, зв'язок окисно-відновних властивостей з положенням елементів у періодичній системі; особливості перебігу окисно-відновних реакцій у бік утворення слабких окисників і відновників, значення цих реакцій у біологічних системах, техніці, виробництві,побуті;
розвиваюча: розвивати вміння логічно мислити, аналізувати, робити висновки та колективно співпрацювати;

виховна: виховувати в учнів свідоме ставлення до процесів, які відбуваються в організмі людини, в природі та на виробництві; виховувати відповідальне ставлення до свого здоров’я

Обладнання: амоній дихромат, гідроген пероксид, плюмбум (ІІ) нітрат, натрій сульфіт, НІО3, сульфітна кислота, крохмаль, хімічний посуд, лабораторний штатив, сірники, схеми основних напівреакцій, дидактичні матеріали

Тип уроку: узагальнення знань, умінь і навичок учнів. Вид уроку: семінарське заняття. Форми роботи. Фронтальна робота, робота в парах, індивідуальна робота. Основні терміни: автокаталітичні окисно-відновні реакції.


План уроку

1.Значення окисно-відновних реакцій у природі, техніці.
2.Історична довідка про використання ОВР.
3.Окисно-відновні реакції: характеристика, умови протікання.
4.Складання рівнянь ОВР з використанням електронного балансу.
5. Автокаталітичні ОВР.

Хід уроку

І. Організація класу до уроку.

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку.

На партах учнів - опорні конспекти з планом уроку, прикладами рівнянь реакцій.
IIІ. Узагальнення та поглиблення знань

1 питання плану. Значення окисно-відновних реакцій у природі, техніці.

Питання до учнів: – Де в природі зустрічаються ОВР?
- Використовуючи життєвий досвід, з'ясуйте значення ОВР в побуті, техніці. Учні відповідають. Узагальнюю та підсумовую цей блок.

Серед хімічних перетворень найважливішу роль відіграють окисно-відновні процеси, які лежать в основі природних явищ. ОВР є також однією з причин перерозподілу енергії в природі, відіграють надзвичайно важливу роль у виробництві, техніці, побуті. Завдяки ОВР на ранній стада життя на Землі утворились гірські породи і мінерали. ОВР - використовують у джерелах теплової енергії, металургії (виплавлення чавуну, сталі добування і очищення кольорових металів). ОВР мають величезне значення в життєдіяльності клітини та біосфери. З точки зору хімії, наш світ - це велетенський комбінат, що діє з моменту народження Землі, а жива клітина є мікрокомбінатом хімічних речовин та її перетворень.2 питання плану. Історична довідка про використання ОВР.
Історична довідка (виступучня). З окисно-відновними перетвореннями (процесом горіння) людина ознайомилась іде в сиву давнину. В епоху бронзи та міді вогонь використовували не лише для обігрівання житла, а й для виплавлення металів з руд. Тоді ж люди дізнались і про корозію. Чималим був внесок і алхіміків у вивчення цих процесів. Відкриття Д.І. Менделєєвим періодичного закону, створення теорій будови атома та електронної природи хімічного зв'язку розкрили істину суть окислювально-відновних реакцій.
Розвиток уявлень про ОВР почався з праць російського вченого та педагога С.В. Даїна, викладача Томського педагогічного інституту. У 1914 р. Писаржевський одним з перших сформулював визначення окисно-відновних реакцій як процесу перенесення електронів. Стало очевидним, що окиснення і відновлення є двома взаємозв'язаними і взаємообумовленими протилежностями, двома сторонами єдиного процесу окиснення відновлення.

3 питання плану. Окисно-відновні реакції: характеристика, умови їх протікання. Актуалізація опорних знань. Учні дають відповіді на поставлені питання, які їм запропоновано на картках (одне питання для двох учнів, які разом сидять за партою). Завдання.
Картка 1. Які реакції належать до ОВР?
Картка 2. Як спочатку визначали процеси окиснення і відновлення і як їх визначають в рамках теорії атома?
Картка 3. Чи пов'язані окисно-відновні властивості речовини з положенням елементів у періодичній системі?
Картка 4. Що є кількісною характеристикою сили окисно-відновної пари?
IV. Удосконалення вмінь та навичок учнів 4 питання плану. Складання рівнянь ОВР з використанням електронного балансу. Тренувальні вправи, практичне завдання. Учні обирають завдання доступного рівня складності. Середній рівень.
1. Розташуйте наведені речовини в ряд за зростанням відновлювальної дії: НСІ, HF, HI, HBr. Врахуйте радіус атома галогену.
2. Розташуйте наведені сполуки в ряд за зростанням їх окиснювальної дії: КмnО4, МnО2, МnО, Мn2О3. Врахуйте ступінь окиснення Мангану. Достатній рівень. Які з наведених реакцій належать до окисно-відновних? Чому ?
а) KCl+H2SO4=K2SO4+2HCl ; б) H2SO4+Br2+H2O=H2SO4+2HBr;

г) As2S3+HNO3 = H3AsO4+H2SO4+NO2+H2O

Високий рівень 1. Складіть рівняння реакцій, використовуючи метод електронного балансу а) Na2SO3+KIO3+H2SO4 = Na2SO4+I2+K2SO4+ ?
б) SO2+K2Cr2O7+H2SO4 = K2SO4+Cr2(SO4)3+ ?
в) KNO2+KMnO4+H2SO4 = KNO3+K2SO4+MnSO4+?
2. Складіть рівняння реакції розкладу амоній дихромату, назвіть окисник і відновник. Визначте тип ОВР.

V. Хвилинка психологічного та фізичного розвантаження («Австралійський дощ») VІ. Додаткова інформація 5 питання плану. Автокаталітичні окисно-відновні реакції. /Хімічний експеримент з подальшим аналізом учнями під керівництвом вчителя/.
Реакції, що самоприскорюються. Цікавим різновидом каталітичних ОВР є автокаталітичні. Каталізатор виникає тут під час перебігу реакції як один з її продуктів. Такі реакції самоприскорюються, оскільки мають ланцюжковий характер. Одне з таких перетворень можна прослідкувати використовуючи реакцію Ландольта:
HIO3+3H2SO3=HI+3H2SO4 (1) 5HI+HIO3=3I2+3H2O (2)
3I2+3H2SO3+3H2O=6HI+3H2SO4 (3)

Ця реакція відбувається за рівнянням (1) тільки в перший момент. Як тільки в розчині з'являються іони, рівнобіжно відбуваються реакції (2) і (3). Реакція (3) - значно швидше реакції (2). Через це проста речовина йоду з'являється в розчині лише після повного окиснення сульфітної кислоти. Цей момент можна спостерігати по синьому забарвленню крохмалю. Для проведення досліду слід приготувати: розчин НІO3 (5 г p.p. розчинити в 500 мл води), розчин сульфітної кислоти (12 мл насиченого розчину SО2 розчинити в 500 мл води), свіжий крохмальний клейстер, секундомір, стакан ємкістю на 500 мл, 2 стакани ємкістю 250 мл, 2 піпетки на 25 мл, вимірювальний циліндр ємкістю 100 мл. Дослід. На аркуші білого паперу поставити більший стакан. В один з менших стаканів калити 100 мл води, точно відмірявши її об'єм циліндром. У другий малий стакан наливаємо 90 мл води і 10 мл клейстеру. Відмірявши піпеткою 25 мл розчину HІО3, влити його в перший стакан. Другою піпеткою набрати 25 мл розчину H2SO3 і помістити у другий стакан. Узявши два стакани в обидві руки, вилити розчини у великий стакан, а в цей момент асистент вмикає секундомір і, дивлячись на його стрілку, голосно відраховує секунди. Через певний час розчин синіє. Якість проведення досліду залежить від точності приготування розчинів і акуратності в роботі.
Зробити висновки після проведення експерименту (зазначити чому пророблені реакції є окисно-відновними та автокаталітичними?)

VII. Підсумки уроку (залучаю учнів). Виставлення оцінок та короткі коментарі (самооцінювання та взаємооцінювання учнів, коментар вчителя ). VІІІ. Домашнє завдання: посібник О.Г. Ярошенко, В.І. Новицька. Завдання і вправи з хімії. Київ: Станіца, 1998, ст. 46. завдання: 28 – 34 (вибір рівня ). Список використаної літератури
  1. Ахметов Н.С. Актуальные вопросы курса неорганической химии. - Μ.: Просвещение, 1991.
  2. Василега М.Д. Цікава хімія. - К.: Рад. шк., 1989.
  3. Ярошенко О.Г., Новицька В.І. Завдання і вправи з хімії. - Київ: Станіца, 1998.
  4. Ярошенко О.Г. Методика вивчення окисно-відновних процесів // Хімія, біологія в школі. - 2000. - № 2. - С. 18-24.
  5. Василега М.Д. Окислювально-відновні реакції. Посібник для вчителів. - К.: Рад. шк., 1987.
  6. Берко І. І. Розробки уроків хімії. - Аерокосмічний ліцей - Київ, 2006