Овими політичними, економічними, соціально-культурними умовами, в яких відбувається формування інформаційного суспільства, модернізація освіти та управління нею

Вид материала

Документы

Содержание Аналіз останніх досліджень і публікацій Постановка завдання. Виклад основного матеріалу. Висновки та перспективи подальших досліджень.

Подобный материал:

• План: С. Історико-біографічна довідка > Поняття "інформаційного суспільства" історичні, 255.87kb.
• План: С. Історико-біографічна довідка > Поняття "інформаційного суспільства" історичні, 322kb.
• Реферат на тему: " Усна народна творчість", 64.74kb.
• Державний вищий навчальний заклад “запорізький національний університет” міністерства, 262.1kb.
• План заходів зреалізації завдань щодо формування І розвитку інформаційного суспільства, 205.58kb.
• Вісник львівського університету visnyk LVIV university філософські науки. 2005. Вип., 2756.22kb.
• Загальний план аудиту; Програма аудиту. Розділ Стадії аудиту: Організаційна стадія;, 205.09kb.
• Слайд №1 формування ікт компетентності вчителів природничо – математичного циклу, 60.43kb.
• Впровадження у навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів інформаційно-, 98.41kb.
• 9. вплив факторів довкілля на здоров’я населення, 192.81kb.

УДК 378

 2006

Смоліна І.С.


ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ КУРСУ „ЗАСТОСУВАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ”


Постановка проблеми. Початок XXI ст. характеризується новими політичними, економічними, соціально-культурними умовами, в яких відбувається формування інформаційного суспільства, модернізація освіти та управління нею. Інформаційний ресурс, управління, комунікація, інформаційні вибухи, організація, інформаційна діяльність, інформаційне суспільство є характерними ознаками нової цивілізації - інформаційної.

Розвиток науково-теоретичних засад, перегляд кардинальних наукових концепцій, поглядів і парадигм, зміна світоглядних ціннісних орієнтирів, освоєння інформаційного ресурсу i формування нової інформативно компетентної людини, здатної жити й працювати в інформаційному суспільстві, репрезентує пріоритетність розвитку інформатизації соціальної сфери, зокрема системи освіти. Інформатизація системи освіти має декілька напрямків: педагогічний - вивчення інформатики та інформаційних технологій як навчального предмета в інваріантній складовій навчального плану, Інтернет - навчання; інструментальний - інформаційна підтримка вивчення навчальних предметів; управлінський - створення і розвиток інформаційно-освітнього простору в навчальному закладі.

Актуальність проблематики дослідження визначається також необхідністю розвитку теорії інформаційного менеджменту, концепції “управління інформаційними ресурсами”; вдосконалення організації та автоматизації інформаційного забезпечення управління закладом, використання інформаційно-комунікаційних технологій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. За останні роки з’явився ряд досліджень, в яких науково обґрунтовується специфічність функцій моделювання, планування, проектування. Моделювання і планування як принципи і складові функції управлінської діяльності в соціологічній, науково-педагогічній і управлінській літературі розглядаються дослідниками з різних підходів, що потребує певного аналізу і систематизації позицій. В одному з досліджень, присвячених проблемам моделювання і планування, О.М. Коберник дає таке визначення цим поняттям: “Проектування в загальному розумінні – це науково обґрунтоване конструювання системи параметрів майбутнього об’єкта або якісного нового стану існуючого проекту – прототипу”.

Постановка завдання. З’ясування впливу комп’ютерних технологій на управління навчальним процесом, аналіз деяких моментів курсу „Застосування комп’ютерних технологій в навчальному процесі”, який викладається на факультеті комп’ютерних технологій та систем у Бердянському державному педагогічному університеті.

Виклад основного матеріалу. Система керування ВНЗ, керування навчальним процесом ВНЗ давно вимагає своєї автоматизації. Це виявилося в теперешній економічній обстановці, коли істотно підсилився рух кадрів, постійно міняються заробітна плата, податкова система, джерела фінансування, умови зарахування до ВНЗ, нарахування стипендії й т.д. Спроби вирішувати всезростаючі обсяги завдань архаїчними методами приводять до неоперативності одержуваної інформації, негнучкості прийнятих управлінських рішень. Забезпечити якісний навчальний процес можна тільки за умови чіткого комп'ютерного керування. У сучасному вузі практично неможливо скласти гарний розклад занять, контролювати успішність студентів і методичну забезпеченість дисциплін без використання системи комп'ютерного керування. Розвиток систем передачі даних і, як наслідок, розповсюдження комп`ютерних мереж локального і глобального масштабу є також невід`ємною частиною сучасних методів переробки і спільного використання інформації. Знайомство із такими мережами є необхідним для підготовки кваліфікованих фахівців.

У Бердянському державному педагогічному університеті на факультеті „Комп’ютерні технології та системи” для спеціальності: 6.010100 Професійне навчання. Профіль підготовки: Комп'ютерні технології в управлінні та навчанні; Комп'ютерні системи та мережі; Обробка й захист інформації в комп'ютерних системах та мережах студентами вивчається дисципліна „Застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі”

Мета дисципліни „Застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі”(ЗКТН) - дати студентам зна­ння основ інформатизації і методів рішення задач управління у галузі автоматизованих інфор­маційних технологій і інформаційних систем; навчити студентів керувати навчальним процесом, навчити студентів використовувати комп’ютерні технології для організації та управління навчальним процесом.

Для цього, у першу чергу, їм варто навчитися проектувати свою власну діяльність на заняттях, що дозволить їм у майбутньому керувати діяльністю учнів таким чином, що результат навчання дозволить досягти його мети самим оптимальним шляхом. Для того, щоб навчитися виконувати яку-небудь діяльність, необхідно не тільки знати, як вона виконується, але і вміти її реалізувати.

Курс побудований таким чином, щоб навчити майбутнього інженера-педагога педагогічної діяльності, що, як будь-яка інша, включає всі необхідні елементи: проектування, реалізацію, контроль.

Нами була розроблена робоча програма курсу ЗКТН, у якій враховувались сучасні вимоги до підготовки інженерів-педагогів, фахова специфіка спеціальностей. Загальний обсяг запланованого навантаження складає 108 годин, з них 75 годин – аудиторних занять, 33 години самостійної роботи. Зміст робочої програми складається таким чином, щоб навчити студентів застосовувати свої знання та навички для роботи як в освіті, так і на підприємстві.

Для організації навчальної діяльності студентів нами були підготовлені методичні матеріали (конспекти лекцій, лабораторних робіт, завдань для самостійної роботи тощо) з поданням теоретичних відомостей.

Розглянемо одну з тем лекцій „Теорія планування, розробки типових навчальних планів, робочих навчальних планів”. На лекції студенти знайомляться з нормами часу для планування й обліку навчальної роботи педагогічних і науково–педагогічних працівників вищих навчальних закладів, які надалі використовують при виконанні лабораторної роботи „Розробка на базі типового плану комп’ютерного профілю спеціальності Професійне навчання робочого плану”. Також на лекції студенти вивчають алгоритм розробки типових навчальних планів, який включає в себе:

1. Визначення коду і назви професії або спеціальності (спеціалізації) за Державним класифікатором професій ДК 003-95.

2. Визначення коду і назви інтегрованої професії (за потреби) згідно з Державним переліком професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

3. Конкретизація відомостей щодо сфери професійного використання випускника та плановий рівень його професійної кваліфікації.

4. Уточнення разом з фахівцями підприємств-замовників вимог до професійних знань, умінь і навичок, як у межах професії за державним класифікатором, так і в межах інтегрованої професії.

5. Визначення терміну навчання з урахуванням ступеневої структури професійно-технічної освіти.

6. Визначення обсягу навчального часу на обов'язкову компоненту змісту професійно-технічної освіти (80% від загального фонду навчального часу).

7. Визначення переліку навчальних предметів загальнотехнічної і професійно-теоретичної підготовки відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик професій.

8. Визначення часу на вивчення навчальних предметів природничо-математичної підготовки залежать від напряму обраної професії.

9. Аналіз і коригування типових навчальних програм з навчальних предметів із загальнотехнічної та професійних підготовок відповідно до вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик (наявність необхідного переліку предметів, в кожній програмі - розділів і тем в обсязі, достатньому для оволодіння знаннями та уміннями згідно з кожним пунктом освітньо-кваліфікаційної характеристики професії певного рівня кваліфікації).

10. Розташування змісту всіх навчальних предметів, виробничого навчання, виробничої та переддипломної практики на часову сітку (у тижнях), дотримуючись послідовності в їх вивченні з урахуванням міжпредметних зв’язків.

11. Визначення обсягу навчального часу на вивчення кожного навчального предмета, на виробниче навчання, виробничу та передвипускну практику відповідно до відкоригованих програм.

12. Складання переліку форм контролю знань, умінь і навичок та визначення критеріїв кваліфікаційної атестації за 12-бальною шкалою оцінювання.

13. Складання переліку навчальних кабінетів, лабораторій, основних обов'язкових засобів навчання.

14. Визначення і остаточне відкоригування загального фонду навчального часу в годинах, тижнях необхідного для формування знань, умінь та навичок, передбачених освітньо-кваліфікаційною характеристикою та терміном навчання.

15. Розроблення на підставі часової сітки структури обов’язкової компоненти змісту професійно-технічної освіти.

16. Складання сітки "Зведена інформація про бюджет часу".

17. Розроблення "Графіку навчального процесу" на основі визначеного оптимального варіанту чергування теоретичного і практичного навчання, з урахуванням міжпредметних зв’язків при загальнотехнічній та професійній підготовках.

18. Розроблення пояснювальної записки до типового навчального плану з конкретної професії на основі даних Методичних рекомендацій.

19. Погодження і затвердження типового навчального плану здійснюється разом з усіма складовими державного стандарту в загальному пакеті.

Після цього вивчається структура типового плану. Навчальний план можна розділити на три основні частини:

1) графік навчального процесу;

2) перелік дисциплін з розподілом по семестрах у вигляді годин та звітностей;

3) вимоги до державних іспитів з видами й строками практики.

До графіку навчального процесу входить графік, який стосується одного навчального року (01.09 кожного року). Уведено дані про форми навчального процесу, таких як:

• Теоретичне навчання;
  
• Екзаменаційна сесія;
  
• Педагогічна практика;
  
• Дипломний проект;
  
• Переддипломна практика;
  
• Технологічна практика;
  
• Ознайомлювальна практика;
  
• Державна атестація;
  
• Навчально-ознайомлювальна практика;
  
• Практичне навчання;
  
• Канікули.
  

З розрахунком на 52 тижні даного навчального року.

Крім розробки типового та робочого навчальних планів студенти, виконуючи лабораторні роботи, вчаться розробляти зведену форму навантаження кафедри, згідно витягів з робочих планів, навантаження викладачів кафедри, зведеної інформації навантаження викладачів кафедри, бази даних «Навчальний заклад».

Всі отримані знання й уміння при вивченні дисципліни закріплюються в курсовій роботі, що виконується для конкретної спеціальності. Теми курсових робіт безпосередньо зв'язані з розробкою програмного забезпечення, з можливістю застосування на практиці. Наприклад, деякі теми курсових робіт: Проектування автоматизованих інформаційних систем ВНЗ в умовах Болонської конвенції на прикладі кафедри; Розробка бази даних вищого навчального закладу по пропусках занять студентами; Захист інформації від несанкціонованого доступу в автоматизованих інформаційних технологіях системи керування; Системи автоматизованого проектування інформаційних систем на прикладі роботи деканату з використанням навчального навантаження викладача; Застосування комп’ютерних технологій в автоматизованих системах керування на базі Webтехнологій в управлінні інформаційно-аналітичною системою факультету ВНЗ (різниця в навчальних планах); Розробка комп’ютерної моделі типового та перспективного навчальних планів ВНЗ для інформаційної системи тощо.

Висновки та перспективи подальших досліджень. Використання комп’ютерних технологій в управлінні освітою дозволяє підвищити ефективність навчального процесу, рівень інформованості й підготовки студентів, систематизувати знання, знизити тимчасові витрати й час реакції на появу нових технологій, значною мірою індивідуалізувати навчання, воно дає поштовх до розвитку навичок самонавчання, оволодіння високими технологіями й сучасним інструментарієм, певну грамотність при роботі із джерелами інформації, що також є необхідною умовою для подальшого професійного росту випускника вузу.


Література

1. А.С.Гринберг, Н.Н.Гобачев, А.С.Бондаренко. Информационные технологии управления. Изд-во: Альпина Бизнес Букс, 2004 
   
2. Гайнетдинов М.Л., Иванов Ю.С. Элементы теории систем втоматизированного обучения. - Казань: Дента, 1995.
   
3. Корнилова Т.В., Кривицкий Б.Х. Психолого-педагогические проблемы практики компьютеризации обучения в вузе // Вести. Моск. ун-та. Сер. 14. Психология. - 1991. - №3
   
4. Информационные технологии управления: Учебное пособие/ Под ред. Ю.М. Черкасова. - М.: ИНФРА-М, 2001,- 216 с.
   

Смоліна І.С.

Використання комп’ютерних технологій при вивченні курсу „Застосування комп’ютерних технологій в навчальному процесі”

У статті розглядається роль комп’ютерних технологій в організації та управлінні навчальним процесом, застосування комп’ютерних технологій при розробці дисципліни. Проаналізовані деякі моменти курсу „Застосування комп’ютерних технологій в навчальному процесі”, який викладається на факультеті комп’ютерних технологій та систем.


Смолина И.С.

Использование компьютерных технологий при изучении курса „Применение компьютерных технологий в учебном процессе”

В статье рассматривается роль компьютерных технологий в организации и управлении учебным процессом, применение компьютерных технологий в разработке дисциплины. Проанализированы некоторые моменты курса „Применение компьютерных технологий в учебном процессе”, которые преподаются на факультете компьютерных технологий и систем.


I.S. Smolina

Use of Computer Technologies at Studying a Rate „Application of Computer Technologies in Educational Process”

In clause the role of computer technologies in the organization and guidance of educational process, application of computer technologies in development of discipline is considered. Some elements of the course „The Use of Computer Technologies in Educational Process” has been analized, that are being taught at the Department of Computer Technologies and Systems.


Стаття надійшла до редакції. 11.10.2006р.