Geum.ru

Методичні рекомендації до технології розвитку креативного мислення при вивченні хімії

Вид материалаМетодичні рекомендації

Содержание


А) н-с-с-с-с-н б) с=с-с-c– н
Нельзя довольствоваться
Подобный материал:
Науково-методичний центр


І

Методичні рекомендації до технології розвитку креативного мислення при вивченні

хімії.


Херсон 2003 р.


Методичні рекомендації розкривають суть креативного мислення при вивченні хімії. Вказують форми і методи креативного виховання, методичні поради, та роль педагога в системі креативної освіти.


Автори:


Загуменна Н. А. ст. Вчитель ЗНЗ № 37


Холодних Л.П. методист НМЦ


Рецензент:


Івашина Г. О. доцент кафедри хімії ХДУ


Відповідальний за випуск:

Сокоренко Л. А. директор НМЦ


"Найкращій спосіб вивчити будь-що,

це відкрити самому"

Д. Пойа

«Все розумне вже передумане,

треба тільки спробувати

передумати це ще один раз»


Сьогодні у всьому світі, в тому числі і в нашій країні, в зв'язку з посиленим ростом інформації, через швидкі зміни в інформаційному світі, певні знання швидко "старіють" і стають непридатними для прогресивного застосування. І в суспільстві виникає потреба в особистостях здатних до самореалізації, до саморозвитку, в людях які мають нестандартне мислення, які можуть внести нову якість у соціальне і виробниче життя, у культуру народу. Тому проблема пошуку і навчання обдарованих дітей викликає гострий інтерес.

"Обдаровані діти" - це "золотий фонд" кожного народу. Обдарованість - це не тільки своєрідне поєднання здібностей людини, але ще і своєрідний сплав її особистих якостей. Обдаровані діти мають досить високий рівень розвитку інтелектуальних здібностей. Іноді такі діти можуть на декілька років випередити своїх однолітків у розумовому розвитку. Тому сьогодні інформаційна освіта поступається місцем освіті, де основними стають універсальні засоби розумової діяльності та особистої техніки творчості мислення учнів. Такою с креативна освіта.

Сгеаtivе - (з англійської) творчій. Тому іноді ототожнюють творчість із креативністю. Творчість не завжди дає творчій продукт, а креативність включає в себе здатність до створення творчого продукту (нові способи, нові рішення, нові варіанти). Творча, активна особистість формується переважно умовами виховання, впливом соціального середовища і системи освіти і навчання. Якщо ж творча активність виявляється і за відсутності чи недостатності зовнішніх умов, то таку творчу активність називають креативною. Креативність базується на специфічних психофізіологічних особливостях індивіда, зокрема на високій динаміці правої півкулі головного мозку (образне мислення).

Креативна освіта відходить від механічного перенесення знань, а за основу взята пошукова діяльність учнів, що ідуть шляхами наукового дослідження до встановлення фактів, формування проблем, гіпотез і аж до вирішення їх і пояснення,

Креативна освіта визначає таку організацію навчання, виховання і розвитку творчої активності, яка прагне отримання творчого продукту інтелектуальної діяльності і самостійного створення нового. Бо сrеаtion від латинського - створення.

Система креативної хімічної освіти спрямована на формування творчого мислення всіх учнів, розвиток їх інтелектуальних здібностей які мають першорядне значення для оволодіння знаннями і вміннями в різних галузях науки. Але насамперед вона орієнтована на навчання обдарованих дітей, які в масових загальноосвітніх школах позбавлені належної уваги. Креативна педагогіка прагне ненастирливо, вміло, направляти розвиток талановитих дітей, надати їм можливість повною мірою розкрити і реалізувати свої здібності.

До набуття знань їх стимулює зовсім не оцінка, їх кличе у країну знань принадна мета - пізнати себе, осягнути глибину свого таланту, обдарованості. Вчитель широко розчиняє перед ними двері в безкрайні обрії науки, посіявши в їхніх душах мрію відкрити в собі вченого, винахідника, експериментатора. Креативна освіта перетворює засвоєння знань, умінь на захоплюючу мандрівку, пригоду, яка пов'язана з розкриттям секретів речовини, природи в світі в цілому. Практичну цінність, значущість здобутих у дослідженнях знань учні усвідомлюють, застосовуючи ії для проектування технологій виробництва.

Зміст видів роботи (відповіді на уроках, домашні завдання і т.д.) і їх форма в системі креативної освіти багато в чому відрізняється від традиційних.


Креативна педагогіка включає:


1. Позитивний емоційний зміст навчального процесу (Творчий процес можливий лише в умовах позитивного емоційно - інтелектуального натхнення).

2. Критичне ставлення до стереотипів до установлених норм, "Творчість починається з сумніву".

3. Пошук варіативних рішень будь якої проблеми.

4. Використання методу відкритого питання. (Дуже ефективно розвиває творчий потенціал учнів пошук відповідей на запитання, навіть, якщо не буде знайдена відповідь, але розвиваючим є сам процес пошуку).

5. Винахідницька, діяльність. (Не обов'язково чогось нового. Навіть якщо це "свій велосипед").


Учень разом з вчителем самовіддано грає - грає в серйозну науку, в авторів винаходів, у наукових доповідачів, опонентів, рецензентів. Зникає рутина навчальної

діяльності, окрім того активізується пізнавальний інтерес учнів, розвиваються їх вміння і навички аналізу і систематизації здобутих знань, колективного розв'язання тих чи інших проблем, нестандартного бачення цих проблем. А індивідуальні дослідження - не тільки поглиблюють знання з хімії, а й надають можливість учням випробувати себе, оцінити рівень своїх здібностей, передбачити недоліки своєї освіти і її переваги, об'єктивна оцінка власних знань, умінь і навичок стимулює учнів до самостійної освіти, дає змогу програмувати її. Через контрольні, самостійні, практичні робота, роботи з дидактичним матеріалом, лабораторні досліди та за аналізом індивідуальних спостережень за учнями встановлюється рівень розвитку учня.

Технологія розвитку креативного мислення в процесі викладання хімії.

Технологія формування креативності досить складна. В ній можна виділити кілька етапів:

1. Визначення рівня креативності кожного учня.

2. Визначення перспектив розвитку креативності і врахування індивідуальних особливостей учнів.

3. Розробка системи знань спрямованих на розвиток креативності.

4. Організація творчої діяльності учнів.


Виявляється, що навчити творчості взагалі до успіху не веде. Тому необхідна система роботи і перш за все вивчення особистості учня.

Помічено, що креативна (творча) якість проявляється в комплексі зі станом здоров'я, нервової системи, характером, химерністю, здібністю до незвичайних рішень і вчинків. Тому на початковому етапі вивчення хімії проводимо серію занять які дають змогу встановити ступінь:

А) прийомів роботи учня, розумових операцій, реальних досягнень в певній сфері знань з точки зору новизни, самостійності;

Б) комплекс морально-інтелектуальних спонукань, установок інтересів і мотивів, що визначають мету здійснення тих чи інших дій, вчинків і поведінки вмілому.

В) темп, інтенсивність, рівень досягнень.

Г) здібності учня.


Враховуючи, що здібності - це сукупність природного і набутого, їх можна розвивати в процесі навчання. Проблема хімічних здібностей вперше було помічена ще М. Ломоносовим в роботі "Слово про користь хімії".

"Хімік потрібен не такий, який розуміє свою науку з книжкою, а такий, який особистим мистецтвом в ній старанно вправами практикує".

Хімічні здібності включають в себе особливості органів чуття і моторики (добра організація, почуття часу, простору, швидкість реакції, здібність до автоматизму роботи руками) та здібності психічних процесів (Аналітико-синтетичні якості, розвиток асоціативного мислення, здібність до абстракції, оперування символами, образне мислення, ситуативність, кмітливість, рипучість, терпіння, акуратність, методичність в роботі, великий об’єм уваги).

Для виявлення здібностей та творчої активності учнів використовуються дані психологічних анкет, повсякденні психологічні спостереження! та висновки після різних форм роботи на уроках.

На початковому етапі вивчення хімії проводимо серію занять, на яких навчаємо учнів: читати, працювати з підручником, допоміжною та довідковою літературою,

знайомимо з хімічними реактивами, обладнанням, технікою безпеки, навчаємо різним прийомам рішення задач, конспектування, складання тезисів, графіків, таблиць, схем, працювати з моделями, проводити хімічні досліди, бачити проблеми і шляхи їх рішення.

Так, для визначення рівня індивідуальних досягнень та встановлення кількісних і якісних індивідуальних і психологічних відмінностей можна використати критеріально-орієнтовні тести і відкрити шлях діагностування і корекції особливостей. У ролі критерію в таких тестах виступають конкретні знання, вміння та навички.

Тести на обізнаність дають змогу перевірити як володіє учень такими прийомами розумової діяльності як синтез, аналіз, порівняння.

На уроці в 9 класі в темі "Будова атому" учні отримують такі завдання: Атомні орбіталі заповнюються в такому порядку:

1s2s2р3s3р4s3d4р5s4d5р6s4f5d6р7s

Не користуючись Періодичною таблицею, запишіть електронні конфігурації атомів хімічних елементів з наведеними далі атомними номерами, вкажіть номер періоду та номер групи, в яких вони розташовані




№ Електронна конфігурація Період Група

N= 7

N= 15

N= 21

N= 30

N= 31

N= 39




Юний хімік підібрав у шкільному коридорі розірваний зошит з хімії. Допоможіть йому відновити записи:

.....– е → Nа+ .....+ 2е → 2Сlֿ

Са – 2е → …. .....+.....→ S²ֿ

А на практичній роботі "Очищення забрудненої кухонної солі", учні одержують завдання виконати крім практичної запланованої частини такий розумовий експеримент : "Очистити" кухонну сіль, забруднену залізними ошурками.

Аналіз результатів проведених робіт дасть можливість прийти до висновку, який рівень засвоєних знань - абстрактне чи конкретне домінує в того чи іншого учня.

Дає змогу діагностувати рівень сформованості розумових дій, що лежить в основі мислення.

І. Репродуктивний (копіюючий) - з стихійною стадією розвитку - це найнижчий тип, де учень показує лише те, що він здатний до відтворення знань і може працювати лише при наявності алгоритмів.

II. Конструктивний (напівстихійний) - показує, що учень має знання, уміння і навички користуватись при аналогії в подібних ситуаціях.

Ш.Творчій (дослідницький) - з свідомим розвитком, показує, що учень може самостійно використовувати знання здатний до самокорекції знань. Мас інтерес до пошуків невідомого, невідповідностей. Може побачити . і сформулювати проблему, шукає шляхи її рішення, чітко формулює результати своєї роботи.

Тобто це є найвища ступінь креативності, коли учень всю роботу виконує сам, йдучи своїм шляхом.

Наведемо різні підходи при розв'язуванні задач, які проявлятимуть рівні розвитку учнів.




Репродуктивний Конструктивний Творчий



Тип задач Не розв’язує Розв’язує Розв’язує всі, пе-

стандартно ревагу надає

нестандартним



Відношення до Не бачить Бачить стандартні Бачать різні

задач задачі задачі




Як розв’язує Може знайти зноску Уміє розв’язувати Розв’язує задачу

задачі на підручник “Де все задачу по станда- лише оригінально

записано” ртній методиці





Визначивши рівень розвитку учнів вчитель планує перспективи розвитку креативності з урахуванням індивідуальних властивостей учнів за допомогою подібних завдань.

Якщо для учнів з репродуктивним рівнем розвитку дають прості задачі, то з творчим дають складніші, наприклад: "На уроці біології Юний Хімік почув, що об'ємна частка вуглекислого газу в повітрі, яким ми дихаємо, складає 0,03%, а у повітрі, яке ми вдихаємо, вуглекислого газу міститься 4,5% за об'ємом. Враховуючи, що дихальний об'єм легенів близько 500 см , він легко визначив різницю об'ємів вуглекислого газу у повітрі, яке ми вдихаємо та видихаємо. Яку відповідь він одержав?

Так, при вивчені теми "Періодичний закон і періодична система" можна запропонувати при закріплені матеріалу вправи на формування і концентрацію уваги.

Наприклад: в наведеній таблиці вказано число протонів, електронів в атомах різних ізотопів. Знайдіть які І них являються:

А) нейтральними атомами.

Б) негативно зарядженими іонами.

В) позитивно зарядженими іонами.

Г) ізотопами одного і того ж-хімічного елементу.

Число протонів Число нейтронів Число електронів




1 N N- 2 N

2 N- I N-3 N-I

3 N+ 1 N+ 1 N

4 N- I N- I N+-I

4












Для формування простого уявлення використовується моделювання. Наприклад, на уроці в 10 класі з теми: "Порядок з'єднання. атомів в молекулах. Види вуглецевих ланцюгів, структурні формули", використовуючи лекційно-семінарську систему. Н.П.Гузика, можна дати такі завдання на закріплення.


Програма “А”


1 Виготовити кульові моделі можливих молекулярних структур, які мають склад:

а) С4Н8 б)С4Н10

1. Написати структурні формули цих речовин і відмітити види вуглецевих ланцюгів для даного складу речовин

2. Спостерігайте, які зміни відбуваються в молекулах складу С4Н8 при перебудові вуглецевого ланцюгу з прямого в циклічний. Продемонструйте зміни речовин пов'язані:

а)зі складом і хімічною будовою

б)тільки з хімічною будовою

Програма "Б"


1. Виготовити кульові моделі молекул, які мають такі структурні формули:

H H H H H H H H

А) Н-С-С-С-С-Н Б) С=С-С-C– Н

H H H H H H H H


H H H H H

В) Н-С-С-С-Н Г) Н-С-C-Н

H ׀ H ׀ ׀

H C H H- C C- H

H H H


2. Які види вуглецевих ланцюгів в цих молекулах? Написати молекулярні формули цих речовин. Виявити речовини, які відрізняються одна від одної по:

а) кількісному складу

б) хімічній будові.

Програма "С"

1. Виготовити кульові моделі трьох видів вуглецевих ланцюгів молекул органічних речовин:

а) прямий,

б) розгалужений,

в) циклічний.

Знаючи, що карбон в органічних сполуках-завжди чотирьох валентний, приєднайте до вільних валентностей атомів карбону моделей необхідну кількість кульок, символізуючих атоми гідрогену. Напишіть молекулярну і структурну формули речовин, моделі яких ви виготовили.

Розвиток креативного мислення неможливий без оволодіння і застосування таким тонким і точним. інтелектуальним інструментарієм, яким є прийоми розумової діяльності:

* Виділення основного, аналіз і синтез;

* Порівняння та абстрагування;

* Узагальнення;

* Систематизація і класифікація;

* Конкретизація;

* Визначення та пояснення понять;

* Доказ і спростування тверджень;

Дамо пояснення деяким прийомам розумової діяльності.

Виділення основного, аналіз і синтез.

Навчитись виділяти основне (усвідомлення інформації, як частини цілого). Виділити основне можна завдяки аналізу (розчленуванню цілого на складові частини) і синтезу (взаємозв'язку його компонентів)

Порівняння.

Операція зіставлення полягає у визначенні подібних ознак якогось об'єкта, операція протиставлення різних ознак.

Абстрагування.

Відокремлюють якість ознаки досліджуваних явищ, речовин, матеріалів і узагальнюють правила, поняття, закони тощо.

Узагальнення.

* Виявлення загальних істинних властивостей, особливостей явищ і предметів;

* Встановлення між ними причинно-наслідкових зв'язків;

* Формування на їх основі висновків; загальних положень, тверджень, закономірностей, тенденцій, що подається у вигляді доказів, пояснень, провідних ідей.

Систематизація

Здатність виділити ознаку класифікації забезпечує успішність формування узагальнення і систематизації, достатньо ефективно розвиває мислення.

Класифікація

Поділяє систему, що розглядається, на частини з метою впорядкувати її і зробити придатною для огляду та розуміння.

Конкретизація

Уточнюється найбільш істотне в узагальненні, формується визначення поняття, закону, правила тощо.

Визначення та пояснення понять

Визначення або дефініція - це уточнення знань, понять на підставі відмежування вибраного предмета від усіх інших. Пояснення - це твердження істинності понять при використанні очевидного або аксіоматичного шляхом усних та письмових виступів.

Технологія креативного мислення передбачає формування цих розумових прийомів через використання різних форм роботи.

Форми роботи

1. Ділові, творчі ігри та моделювання, розв'язування кросвордів.

2. Семінари, диспути.

3. Тести-роздуми, критеріально-орієнтовні, тести і інші.

4. Робота з підручником.

5. Розв'язування розрахункових задач.

6. Задачі-малюнки.

7. Самостійна робота з підручником, дидактичним матеріалом.

8. Дослідницька робота.

9. Експериментальна робота.

10 Розумовий експеримент.

11.Рішення проблемних ситуацій.

Наприклад: Розвиває в учнів аналітико-синтетичні здібності, вміння аналізувати, робота з підручником, з тестами:

1. Типовий відновник:

а) NH4NO3

б) HNO3

в) NH3

г) NaNO3

2. Процесом приєднання електронів під час хімічної реакції називають:

а) відновленням;

б) окисленням:

в) заміщенням:

г) розкладом.

3. Логічне мислення формують такі тести:

1. Алмаз-граніт. Кисень -. .. /до третього підібрати по аналогії/

2. Сu + Н2SО4 = SО2

Сu + НNO3 = Н2, N2О, NO2,N2, N0

4. Тести на вміння класифікувати:

І. Визначити з п'яти речовин не відповідає спільній ознаці:

а) Аg2О, К2О, СаО, МgО, Nа20

б) О2, СО2, Н2SО4, ВаО, МН3

Вміння конкретизувати, узагальнювати дає можливість використання тестів, де потрібно знайти найсуттєвіші загальні ознаки для 2х слів:

1. Кисень - озон /Алотропні відозміни/

2. Оксиген - сульфур /Будова атома/

3. Розчин Н2SO4 - розчин НСІ /сильні електроліти/

Тут учні показують вміння аналізувати, розкривати зміст понять, визначати значення змісту. Такими є завдання на хімічні перетворення, де причинно-наслідковий зв'язок лежить між ланками ланцюга. Кожна ланка зв'язує наступну і попередню знаючи властивості речовин, включених в ланцюг, можна передбачити властивості інших.

1) Здійснити перетворення:




2) Здійснити перетворення:



Задачі малюнки також дають можливість формувати вміння порівнювати, аналізувати, конкретизувати, узагальнювати.

Наприклад ця задача дає можливість перевірити якість засвоєння учнями практичних умінь і навичок, уміння застосовувати їх для розв'язання проблемних ситуацій, здатність, робити логічні висновки.


А Б В Г










На планці закріплені ложечки з речовинами А, Б, В, Г. У стаканах міститься концентрована хлоридна кислота. При опусканні планки ложечки з речовинами занурюються в кислоту. Речовина А з шипінням "бігає" по поверхні кислоти, зменшується у розмірах. Речовина А і газ, що виділяється в наслідок реакції, часто загоряються. Речовина Б вступає в реакцію з кислотою з виділеним великої кількості газу. Речовина В покривається бульбашками газу, кількість їх збільшується, але значно менше, ніж у перших двох випадках. Поверхня речовини Г не змінюється. Визначте в якому періоді і якій групі періодичної системи хімічних елементів Д. І, Менделєєва розміщені елементи, з простими речовинами яких працюють у даному досліді. Відоме, що відносна атомна маса елементів зростає від А до Г, різниця за масою між елементами невелика.

Абстрагування формують задачі - розповіді.

Наприклад:

Одного разу я і мої товариші вирішили відправитися на полювання на один з островів на човні. Незабаром піднявся шторм. Човен зносило все далі у море . Ми дуже змерзли. Раптом з'явився образ острова. Ми швидко пристали до берега і вирішили спочатку розвести багаття, щоб зігрітися і приготувати їжу. Вітер задував вогнище і ми обклали його камінням; каміння було м'яке, біле і дуже забруднювалось. Вранці всі дуже лаяли чергового Володю. Вогнище згасло, а сірники зникли. Але Я взявся і без вогнища зварив яйця на сніданок. Для цього я подрібнив білі каміння з того боку, де вони зіткнулися з вогнем, поклав в ямку, вириту у землі, подрібнене каміння разом з сирими яйцями і полив їх водою. Каміння зашипіло, повалила пара і через декілька хвилин яйця гарно зварились:

1. Що це за мінерал?

2. Що стало з ним від жару вогню?

3. Як пояснити дію води на білі каміння.


Досить добре розвивають творчу активність учнів дидактичні ігри.


Вони активізують пізнавальну діяльність учні емоційний рівень засвоєння знань, потребують оригінального мислення.

Дидактичні ігри це:

  1. Ігри - вправи (кросворди, вправи із зворотним зв'язком. Гра "Хрестики - нолики", ребуси).




HNO2 KNO3 HNO3

NF3 N2O3 NH3

NaNO3 N2 NaNO3




Знайти сполуки де азот має однакові значення ступеня окислення.



Cu(NO3) 2 Ca CuO

S NaCl NaOH

Fe Ca(OH) 2 Cu




Сполучити лінію формули тих речовин, що взаємодіють з концентрованою нітратною кислотою. 2. Настільні ігри (гра - мозаїка "Лото Менделєєва", доміно), їх можна використати при вивчені будови неорганічних та органічних сполук, апаратури хімічних виробництв, назви хімічних елементів.

3. Сюжетно-рольові ігри - це навчальні дискусії.

Різновидність групової роботи, ситуаційні задачі, захист навчальних проектів.

Приклади рішення проблемної ситуації являється урок семінар з теми: "Нітроген та його сполуки" під девізом "Науки виникли з практичних потреб людини" і "Узагальнення спостережень дозволяє сталі закономірності".

Програма А.

Проблема розробки методів зв'язування азоту - одна з найважливіших проблем технології. В 1913 р. Міжнародна асоціація хіміків заснувала нагороду за розробку доступного методу зв'язування азоту. Спробуйте вирішити цю проблему, запропонував конструкцію апарату, у якому можливо отримати:

а) амоніак,

б) нітроген (II) оксиду,

в) амоніак з нітридів.

Усі вузли апарату замалюйте і дайте обґрунтування їх доцільності.

Програма В.

Поясніть в чому складається труднощі в добуванні:

а) амоніаку,

б) нітроген (II) оксиду, в)нітридів.

Які умови додержуються при виробництві цих речовин.

Програма С.

а) намалюйте схему електронної будови атому нітрогену і молекули азоту,

б) опишіть хімічні властивості

а) азоту,

б) поясніть, при яких умовах азот реагує з воднем.

4. Творчі ігри стимулюють до самостійного здобуття знань та творчому їх застосуванню. При вивчені теми "Карбон та Силіцій" ми звертаємо увагу на хімізм та технологію виробництва скла, цементу та цегли.


Учні отримують завдання:

1. Вас призначили директором побудованого в нашій області силікатного заводу.

Організуйте роботу таких відділів:

а) постачання,

б) технології цементу,

в) інженерів - конструкторі в,

г) традиційного і перспективного використання цементу,

д) охорони навколишнього середовища.

Учні звертаються за допомогою до вчителів історії, географії, фізики, математики, біології, креслення. Ділові ігри завжди супроводжуються великим інтересом учнів до вивченого матеріалу.

Хімічна гра "Що? Де? Коли?" розвиває інтерес учнів до хімії, активізує їх пізнавальну діяльність, виховує вміння відстоювати свої переконання, виділяти з усієї маси накопичених знань головне, істотне, робити потрібні висновки.


Пропоную кілька питань цієї гри:


1) Яка холодна олія, якщо ії влити у холодну воду, стає гарячою?

(Купоросна олія — сульфатна кислота і олеум).


2) У яких зміях багато ртуті?

(У фараонових - меркурій(ІІ) роданід).


3) Назва якого хімічного елементу походить від найменування однієї з частин світу?

(Європій).


4) Як і за яких умов можна спалити сірником сталеву голку чи перо?

(В атмосфері кисню).


5) Як почистити яйце, не розбиваючи шкарлупи? (Занурити у розчин розведеної кислоти).


Прикладом розвитку креативної діяльності може бути підбір системи задач.

Успішне рішення цього питання багато в чому залежні від якості підготовки поставленої мети. Завдання не в тому, щоб учень тільки розв'язав задачу, а в тому, щоб він отримав від цієї задачі користь. Розв'язуючи задачу, учень оволодіває навиками, знаннями і навичками, розвиває в собі наполегливість, залучається до хімічної творчості.

Підбираючи систему завдань і задач, вчитель не прагне, щоб кожна задача була вирішена швидко і безпомилково, а щоб рішення було творче і щоб з цього можна було взяти як найбільше користі для хімічного розвитку учнів і щоб задача відповідала рівневі розвитку учня.

Наприклад, звернемося до різних підходів складання завдань з теми "Кількість речовини". Роль вчителя і використання вивчених формул учнями.


Похідні дані для складення варіантів простих задач.



Речо- Фізичні величини, їх одиниці

вини

Постійні Змінні

M Vm m V

Ar Mr (г/моль) Na моль л/моль г моль (г) N (л)

Mg

24 24 6,02* 10²³ – Х1 48 Х2 –


CO2 44 44 6,02* 10²³ 22,4 20 Х1 Х2 Х3 Х















Складання складних і комбінованих задач



Формули Фізичні величини речовин і значення їх одиниць

речовин.

Та їх агрегатний Na N M/r Ar, M Vm V

Стан (моль) (частинки) (моль) Mr (r) (л/моль) (л)


1 H2 6,02*10²³ 6,02*10²³ 2 2 Х1 22,4 Х2

O2 газуваті

CO2

2 H2O

Br2 рідини

H2SO4


3 Fe

NaCl тверді

СаО
















Застосування формул учнями з різними рівнями розвитку


І. Прості задачі (прямі)





Активізує пізнавальну діяльність учнів проведення вікторин


1) Який з металів у глибоку давнину називали "небесною міддю"? Чому?

(Залізо. Людина спочатку ознайомилася із залізом метеоритного, тобто небесного походження).


2) Географічні назви яких місць пов’язані з елементом Купрумом

(Мідногорськ на Південному Уралі, Острів Мідний на Командорських островах, Кіпр - назва походить від латинської назви міді).


3) Якщо б існував приз "за активність", то атому якого з металів ви б його присудили? (Цезію).


"Прогнозування ходу подій і регулювання на основі цього подальшої розумової діяльності є однією з головних функцій психіки" (Бушлівський А.В.)

У житті людині постійно доводиться передбачати події, прогнозувати їх і, згідно з цим, здійснювати вибір того чи іншого шляху. Таке тренування можна здійснювати на уроках хімії постійно: при проведенні демонстраційних експериментів, лабораторних дослідів, при опитуванні учнів.

Перед початком дослідів на уроках хімії можна ставити деякі питання: "Що отримаємо, якщо поєднати, змішати підготовлені розчини певних речовин, підігріти пробірку з реагентами, занурити в неї певний каталізатор?" Як можна перевірити висловлені припущення? Хай учні "пофантазують" упродовж 1-1,5 хв. Ці хвилини окупляться подальшою їх увагою до досліду та його результатів, загостреною зацікавленістю, пожвавленням, коли результати досліду співпадуть з прогнозом учнів.

Пропоную таку задачу: "Як буде змінюватися яскравість лампи приладу, електроди якого занурені в розчин барій гідроксиду, якщо в склянку з цим розчином додавати по краплям розчин сульфатної кислоти?"

Турніри юних хіміків - оригінальна форма інтелектуальних ігор. Це командна гра. Вже це примушує дітей працювати разом, прислуховуватись одне до одного, враховувати чужу думку, тобто вчить корпоративній роботі. Задачі для турнірів роздаються заздалегідь.

В одному бої беруть участь одночасно три команди. Шляхом жеребкування розподіляються ролі: Доповідач, Опонент, Рецензент. У процесі гри команди міняються ролями.


Ось кілька задач турніру:

1) Запропонуйте хімічні засоби, які дозволяють знешкодити дим від сигарет для оточуючих.

2) Основою життя на землі є процес фотосинтезу. Запропонуйте хімічні засоби підвищення КПД фотосинтезу.

3) Якими були б класи органічних сполук, якби Карбон був п'ятивалентний.

4) Оцініть можливість запасання в горбах верблюдів вуглеводів замість жирів.

Якраз такі задачі є полем діяльності для талановитих дітей.

Проблеми креативної педагогіки розроблені та запроваджені в Саксаганському природничо-науковому ліцеї ( м. Кривий Ріг). У системі креативної освіти відсутні поточні оцінки. У ролі компетентного експерта виступає учитель. Але педагог на уроці хімії не тільки консультант, а й доброзичливий, запальний учасник наукового пошуку істини. Педагог у системі креативної освіти - насамперед творець, бо тільки творець здатний виховати творчу особистість - у цьому переконаний А. І. Сологуб. Такий і сам автор нетрадиційної системи хімічної освіти, який впроваджує інноваційні технології навчання та виховання дітей. Дослідження учнів пов'язані з навчальним матеріалом курсу хімії, вони "перевідкривають" відоме, але для учнів воно стає справжнім відкриттям. Саме такий дидактичний підхід і становить стрижень системи, яку ми називаємо креативною.

Вчитель - дослідник намагається в колективній хімічній освіті підтримувати високий рівень творчої активності всіх учнів і тим самим створює умови для їх самоствердження та самореалізації.

Самому ж хіміку - досліднику надається право молодого - помилятися і сміло пропонувати гіпотези та оригінальні ідеї. Разом з тим, намагається стати справжнім

вченим.

Система взаємодії дослідників показана в схемі:



1- Вчитель - координатор діяльності хіміків – дослідників та самий надійний їх помічник.

2, 3, 4 - хіміки - дослідники, які взаємодіють в процесі навчальне - дослідницької діяльності.

5 - Психологічна атмосфера співпраці дослідників.

Модель (технологія) хімічної креативної системи представлена в схемах. Система дає змогу будь-яку тему вивчати, забезпечувати розумовий розвиток учнів і високий рівень знань.


  1. Модель управління креативною хімічною освітою





  1. Модель змісту креативної освіти






3. Модель змісту креативної хімічної освіти ліцеїстів





Щоб мати успіхи в навчанні дуже важливо опанувати навички швидко читання, слухати, готувати і давати відповіді, виступати з доповідями перед аудиторією. Проведемо поради А. І. Сологуба що до цього питання.


Порада №1


Референтові


1. Повідомлення має складатися з трьох частин: вступу, основної частини (доказів) і висновків.

2. Повідомлення має бути образним, стислим, але вичерпним і відповідати літературним вимогам,

3. Використовуйте наочність, підготовлену заздалегідь.

4. Повідомлення треба унаочнювати двома-трьома прикладами. Вони мають бути яскравими й ґрунтовно обміркованими.

5. Не втрачайте самовладання, відповідайте переконливо, сміливо, чітко вимовляючи кожне слово.

6. Під час повідомлення обов'язково робіть висновки, акцентуючи на них увагу словами: "отже", "таким чином", "зважаючи на все сказане".

7. Супроводжуйте виступ доречним жестами.

8. Після закінчення повідомлення обов'язково скажіть: "Я закінчив".


"Ваша речь - это ваш

интеллектуальный портрет.

Нельзя довольствоваться

Поверхностным взглядом"

МаркАврелий


Порада № 2


Опонентові


"Хочешь быть умньым, научись

разумно спрашивать, внимательно

слушать, спокойно отвечать й

переставать говорить,

когда нечего больше сказать".

Й. Лафатер.


1. Будьте уважні і доброзичливі до референта.

2. Якщо потрібно, поставте референтові питання, аби він зміг виправити власну помилку або щось додати до виступу.

3. Якщо ви не задоволені відповіддю референта, виправте його, доповніть або аргументовано спростуйте його судження.

4. Підбиваючи підсумки, зробіть висновок, оцініть відповідь і висловіть побажання референту.


Порада № З


Коментаторові


"Нет без явного усиленного

трудолюбия ни талантов,

ни гениев".

Д. Й. Менделеев.


1. Коментуючи, не відхиляйтесь від теми.

2. Особливу увагу звертайте на пояснення суті понять, теорій, явищ тощо.

3. У разі потреби припиняйте демонстрацію фільму і давайте докладні пояснення.

4. Підготуйтеся до відповіді на можливі запитання своїх колег -/дослідників.


"Смелость — начало победы".

Плутарх


Порада № 4


Учасникам обговорення дослідження.


1. Дотримуйтесь етикету ділового наукового спілкування, уникайте різких висловлювань одне проте одного.

2. Не бійтеся висловлювати будь-які навіть фантастичні ідеї, проекти.

3. Не стримуйте в собі через удавану скромність бажання знову і знову брати участь в обговоренні, висловлювати власні нові думки,

4. Спрямовуйте думки на побудову власних логічних міркувань, на розуміння висловлювань колег, а не зайву організаційну метушню та емоції.

5. Не соромтеся просто і доступно, навіть у жартливій формі викладати справжні наукові ідеї.

6. Не лінуйтеся вести нотатки, замальовки під час обговорення, адже зненацька можуть народитися ідеї, що заслуговують на увагу.

7. Час від часу подумки повертайтесь до міркувань, висловлених вашими колегами.

8. Шукайте шляхи вирішення проблем, використовуючи різкі джерела /наукову, науково-популярну, художню літературу, консультації тощо.


Порада № 5


Учасникам дискусії, суперечки , полеміки.


Систематизація та узагальнення результатів досліджень може виявити розбіжність в думках. Будь-яка сутичка думок, розбіжність з якогось питання боротьба сторін

допомагає знайти правильне рішення, виявляють справжні знання. Дискусія - це теоретичне дослідження проблеми метою якої є зіставлення різних точок зору, пошук і виявлення справжнього результату дослідження. Полеміка - зіставляють різні точки зору на ту чи іншу проблему, захищають певні гіпотези та спростовують твердження, висловлені опонентами. У такому колективному досліджені старанно підбирають та аналізують докази, виважено оцінюють погляди та аналізують докази, виважено оцінюють погляди й позиції сторін, тобто триває спільний пошук. Варто пам'ятати, що бажання перемогти будь-якою ціною, ведення суперечки, або задля привернення до себе уваги не тільки нікого не прикрашають, але не сумісні з етикою справжнього вченого.


Додаток № 6


Поради учасникам сократівських бесід





1. Дотримуйтесь правил і поважайте рівні права всіх учасників дискусії.

2. Намагайтеся керувати своїми емоціями,

3. Не припускайте образ, глузувань, лайки.

4. Визначте предмет дискусії, полеміки, суперечки й чітко.

5. Не беріть участі в дискусії, якщо не знаєте, що є предметом обговорення.

6. Чітко визначте власну позицію й побудуйте логіку доказів.

7. Стежте за тим, або поняття які ви використовуєте під час обговорення, не спотворювались і не виникали протиріч.

8. Слухайте опонента уважно, не перебиваючи й намагайтеся зрозуміти його позицію.

9. Під час дискусії погоджуйтесь із деякими доказами опонента, але тільки не в основних пунктах суперечки.

10. Не поспішайте визнавати себе переможеним, а якщо визнали, зробіть відповідні висновки.


Додаток № 7


Поради учасникам семінару


"Разве может быть человек мудрым

чем-либо, кроме знаний?"

Сократ

1. Виберіть тему за власним бажанням.

2. Тема має відповідати змісту навчальної проблеми.

3. Підготуйте коротке повідомлення, зробіть висновки та зазначте використану літературу.

4. Тему, що зацікавила особисто вас, намагайтеся зробити цікавою для всіх. Для цього:

1) Складіть модель, а потім план виступу;

2) Висловлюйтесь зрозуміло, емоційно, переконливо;

3) Стежте за логічністю викладу.

5. Зробіть картку каталогу з використаних літературних джерел та анотацією до них.

6. Занотуйте тези власного повідомлення.

"Для того чтобы совершенствовать ум,

надо больше размышлять!"

Р. Декарт


Література:

  1. Дробоцький А.С., Романішина Л.М. Задачі і вправи з органічної хімії. – К.: Освіта, 1993.
  2. Зуева М.В. Развитие учащихся при обучении химии. М.: Просвещение, 1978 р.
  3. Иванова Р.Г., Иодко А.Г. Система самостоятельных работ учащихся при изучении неорганической химии. М.: Просвещение, 1988.
  4. Комарчук В.Т. Матеріали обласної науково-практичної конференції на тему: "Формування загально - навчальних інтелектуальних умінь і навичок у процесі викладання природнича математичних дисциплін". 14-15 грудня 1999 р.
  5. Методичний вісник "Хімія" № 9-12; - 2002 р.
  6. Методичний вісник "Хімія" № 1,2; - 2003 р.
  7. Журнал "Біологія і хімія" №4, - 1998 р.
  8. Газета "Завуч" № 30, - 1999 р.