Програма вступних іспитів до аспірантури з курсу «філософія»

Вид материала

Содержание

Пояснювальна записка
3. Зміст курсу
Тема 2. Філософія античного світу.
Тема 3. Філософія середньовічного суспільства
Тема 4. Філософія Відродження та Реформації
Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва
Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні
Тема 8. Сучасна світова філософія
Тема 9. Онтологія
Тема 10. Гносеологія
Тема 11. Антропологія
Тема 12. Соціальна філософія
4. Список рекомендованої літератури

Подобный материал:

МІНІСТЕРСТВО ФІНАНСІВ УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКА ДЕРЖАВНА ФІНАНСОВА АКАДЕМІЯ

Кафедра соціальних і гуманітарних дисциплін

ПРОГРАМА

ВСТУПНИХ ІСПИТІВ ДО АСПІРАНТУРИ

З КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ»

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ 08.00.08

«ГРОШІ, ФІНАНСИ І КРЕДИТ»

ЛЬВІВ - 2011

УДК

ББК

Філософія // Програма навчальної дисципліни. – Львів: ЛДФА, 2010. – 16 с.

Розробник:

кандидат філософських наук,

доктор педагогічних наук,

професор Васянович Г.П.

Рецензенти:

Доктор філософських наук, професор,

завідувач кафедри гуманітарних дисциплін

Львівської музичної академії

імені Миколи Лисенка Кашуба М.В.

Доктор історичних наук, професор

кафедри соціальних і гуманітарних

дисциплін Львівської державної

фінансової академії Сливка Ю.Ю.

Розглянуто і схвалено

на засіданні кафедри соціальних і гуманітарних

дисциплін, протокол № 2 від 6 вересня 2010 р.,

як програму для підготовки бакалаврів галузі знань

0305 “Економіка та підприємництво”.

ББК

Пояснювальна записка

Предмет ”Філософія“ підготовлена для кандидатів, що вступають в аспірантуру Львівської державної фінансової академії. Філософія є теоретико-методологічною основою при вивченні суспільних наук. Метою вивчення філософії є: формування наукового світогляду, сучасного філософського мислення, культури, громадянської позиції, а також пізнання законів розвитку природи, суспільства, людини.

Цільова спрямованість курсу зумовлює такі вимоги до знань та умінь кандидатів в аспіранти:

Знати:

- історичні типи філософії;

- галузі філософського знання;

- основні форми буття і сутності діалектики;

- форми та структуру суспільної свідомості;

- шляхи пізнання світу;

- умови формування особистості, її свободи та відповідальності за

збереження життя, природи, культури.

Уміти:

- обґрунтовувати свою світоглядну та громадянську позиції:

- застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань та організації взаємин між людьми;

- науково аналізувати проблеми та процеси, явища і факти суспільного життя;

- розуміти й об'єктивно оцінювати досягнення культури, науки, цивілізації;

- застосовувати діалог культур як засіб вирішення соціально-культурних, політичних проблем; опановувати методами наукового пізнання і творчої діяльності.

Основною формою перевірки знань кандидатів в аспіранти з курсу є екзамен.

2. Тематичний план курсу Філософія

Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.

Тема 2. Філософія античного світу.

Тема 3. Філософія середньовічного суспільства.

Тема 4. Філософія Відродження та Реформації.

Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва.

Тема 6. Німецька класична філософія та марксизм.

Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні.

Тема 8. Сучасна світова філософія.

Тема 9. Онтологія.

Тема 10. Гносеологія.

Тема 11. Антропологія.

Тема 12. Соціальна філософія.

3. Зміст курсу

Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві.

Світогляд, його суспільно-історичний характер. Місце та роль світогляду в житті людини та суспільства. Історичні типи світогляду: міф, релігія, наука, філософія.

Специфіка філософського знання. Предмет і функції філософії: світоглядна, пізнавальна, методологічна, аксіологічна, соціально-практична.

Тема 2. Філософія античного світу.

Соціально-економічні та духовні передумови виникнення філософії у країнах Стародавнього Сходу (Індія, Китай). Основні етапи розвитку філософії Стародавньої Індії. Її ортодоксальні філософські школи (йога, веданта, вайшешика, н’яя, міманса, санкх’я) та неортодоксальні, опозиційні до Вед (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята).

Основні етапи розвитку філософії Стародавнього Китаю. Перший етап–конфуціанство, даосизм, менш відомі філософські школи – легізм, моїзм. Другий етап – буддизм у Китаї (чань-будизм). Вчення “інь-янь”.

Філософія Стародавньої Греції та Риму. Основні періоди розвитку античної філософії: досократівський період (Мілетська школа, Геракліт Ефеський, атомісти, Елейська школа; класичний сократівський період (софісти, Сократ, Платон, Арістотель); період еллінізму (кініки, скептики, Епікур); римський період (Сенека, Марк Аврелій, Лукрецій Кар, неоплатонізм, раннє християнство).

Головні досягнення та характерні риси філософії Стародавнього Світу (космоцентризм; натуралізм; пошук першооснови всього сущого, співвідношення матеріального та ідеального, сенсу життя; антропологізм; орієнтація на розум, знання.

Тема 3. Філософія середньовічного суспільства

Нові умови історичного розвитку філософії. Релігійний характер філософських пошуків. Проблема співвідношення віри і знання, цінностей земного життя і християнського милосердя.

Етапи історичного розвитку філософії Середньовіччя: патристика, апологетика, класична патристика, схоластика. Найвідоміші представники: Тертуліан Карфагенський, Августин Блаженний, Альберт Великий, Іоанн Росцелін, Ансельм Кентерберійський, П’єр Абеляр, Роджер Бекон, Дунс Скотт, Фома Аквінський, Уільям Оккам.

Реалізм, номіналізм, концептуалізм. Головні досягнення і характерні риси (геоцентризм, креаціонізм, есхатологія, провіденціалізм, теодицея).

Тема 4. Філософія Відродження та Реформації

Головні напрями: гуманістичний (Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка, Лоренцо Валла) ; неоплатонічний (Микола Кузанський, Піко делла Мірандола, Парацельс); натурфілософський (Микола Копернік, Джордано Бруно, Галілео Галілей); реформаційний (Мартін Лютер, Томас Мюнцер, Жан Кальвін, Еразм Роттердамський); політичний (Нікколо Макіавеллі);

утопічно-соціалістичний (Томас Мор, Томазо Кампанелла).

Головні досягнення і характерні риси (антропоцентризм, гуманізм, опозиційність до церкви і схоластики, пантеїзм, нова натурфілософія, інтерес до держави і суспільства, індивідуалізм, ідея соціальної рівності).

Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва

Нові умови історичного розвитку філософії Нового часу. Головні напрями філософії Нового часу: початковий етап (Френсіс Бекон, Рене Декарт, Томас Гоббс); сенсуалістична філософія Нового часу (Джон Локк, Джордж Берклі, Давид Юм); раціоналістична філософія (Бенедикт Спіноза, Готфрід Вільгем Лейбніц).

Головні риси філософії Нового часу (наукоцентризм, природоцентризм, раціоналізм, критика схоластики і вільнодумства, механістичне світорозуміння).

Головні напрями філософії Просвітництва:

деїзм (Франсуа Вольтер, Шарль Монтеск’є, Жан Жак Руссо, Етьєн Кондільяк);
атеїстично-матеріалістичний напрям (Жюльєн Ламетрі, Дені Дідро, Клод Гельвецій, Поль Гольбах);
утопічно-соціалістичний напрям (Габріель Маблі, Морелі, Гракх Бабеф, Клод Сен-Сімон).

Головні досягнення і характерні риси (раціоналізм, антропоцентризм, історичний оптимізм, секуляризація релігії та церкви, атеїзм, матеріалізм).

Тема 6. Німецька класична філософія та марксизм

Загальна характеристика німецької класичної філософії:

об’єктивний ідеалізм (Георг Гегель, Фрідріх Шеллінг);
суб’єктивний ідеалізм (Іммануїл Кант, Йоган Фіхте);
матеріалізм (Людвіг Фейєрбах) ;

Головні досягнення:

внесок у розвиток діалектики, методології, онтології, гносеології;
дослідження проблем людини, зокрема її моральної складової; співвідношення її пізнавальних, вольових, діяльних можливостей і суспільства;
розкриття зв’язку між об’єктивними законами історії та діяльністю різних суб’єктів історичного процесу в різних епохах;
дослідження взаємозв’язку людини і суспільства у перспективі подолання релігійного відчуження. Соціально-економічні, теоретичні та природничонаукові передумови виникнення марксистської філософії (Карл Маркс, Фрідріх Енгельс).

Головні проблеми марксистської філософії: філософська антропологія, філософія історії, концепція методу, натурфілософія.

Головні досягнення і характерні риси: синтез матеріалізму і діалектики; матеріалістичне розуміння історії; гуманізм, проблема сутності людини; концепція соціального відчуження; поняття перетворювальної практики; ідея революційності суб’єкта історичного процесу; вчення про суспільно-економічні формації; концепція діалектичного методу; діалектичний матеріалізм; обґрунтування безмежності пізнання людиною світу; класифікація форм руху матерії; матеріальна єдність світу.

Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні

Своєрідність філософії України в контексті світової культури. Основні періоди та етапи розвитку української філософії:

докласичний (міфологічна культура давнього слов’янства, язичництва, філософія доби Київської Русі, філософія періоду Відродження, філософія в Києво-Могилянській академії); класичний (філософія Г.С. Сковороди, університетська філософія, філософія України другої половини ХІХ поч. ХХ ст.: О.О. Потебня, П.Д. Юркевич, М.П.Драгоманов, Т. Г. Шевченко, І.Я. Франко, Леся Українка).

Головні досягнення і характерні риси української філософії: пантеїзм, кордоцентризм, екзистенціалізм. Сучасна українська філософія.

Тема 8. Сучасна світова філософія

Загальна характеристика сучасної світової філософії. Напрями сучасної світової філософії: позитивізм, неопозитивізм (логічний, семантичний, лінгвістичний), герменевтика (онтологічна, методологічна, гносеологічна), структуралізм, філософія психоаналізу (фрейдизм, неофрейдизм), “філософія життя”, екзистенціалізм, прагматизм, феноменологія, філософська антропологія, неотомізм, персоналізм та ін.

Головні досягнення сучасної світової філософії та характерні риси: критика класичної та некласичної філософії, критика раціоналізму, ірраціоналізм, сприйняття людського буття як неповторного та індивідуального у своїх основах.

Тема 9. Онтологія

Філософський зміст категорії буття. Буття і небуття (ніщо). Співвідношення буття і субстанції (сутності). Основні форми буття (матеріальне буття, ідеальне буття, людське буття, соціальне буття). Матерія (матеріальне буття). Формування і розвиток науково-філософського поняття матерії. Різноманітні філософські підходи до визначення матерії (матеріалістичний підхід, об’єктивно-ідеалістичний підхід, суб’єктивно-ідеалістичний підхід). Структура матерії.

Характерні риси матерії. Рух як спосіб існування матерії. Види руху. Простір і час – форми буття матерії.

Основні властивості простору і часу.

Властивість матерії до самореалізації (флуктація, диспативна структура). Синергетика як наукова дисципліна про самоорганізацію матеріальних систем.

Матеріальна єдність світу.

Відображення як універсальна якість матерії. Відображення у неживій та живій природі і відображення на соціальному рівні. Структура та функції свідомості. Свідомість і мова. Творча активність свідомості.

Тема 10. Гносеологія

Проблема пізнання у філософії. Форми агностизму в історії філософії. Основні елементи процесу пізнання: суб’єкт, об’єкт і посередники пізнання.

Зв'язок практики і пізнання. Види практичної діяльності людей. Функції практики в пізнанні. Єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні. Обмеженість сенсуалізму і раціоналізму.

Нераціональні операції пізнання: творчість та інтуїція

Істина як процес пізнання та її особливості. Діалектика абсолютної та відносної істини. Догматизм і релятивізм. Істина і помилка (заблудження). Істина і правда. Істина і неправда. Істина і дезінформація. Проблема розуміння в сучасній філософії. Специфіка, рівні і форми наукового пізнання. Поняття методу. Класифікація методів наукового пізнання та їх характеристика.

Тема 11. Антропологія

Проблема людини в історії філософії. Методологічні принципи філософської антропології. Філософські концепції людини:

біологізаторські (психологізм, натуралізм, волюнтаризм, натуралістичний дуалізм);
соціалізаторські (конвенціоналізм, соціалізм, панлогізм, соціологічний дуалізм);
спіритуалістичні (суб’єктивний антропологізм, антропологічний матеріалізм, релігійний антропологізм, спіритуалістичний дуалізм).

Три гіпотези виникнення людини: релігійна (теологічна), космічна та еволюційна.

Історичні типи взаємин людини і суспільства. Людина як біопсихосоціокультурна істота співвідношення понять “людина”, “індивід”, “індивідуальність”, “особистість”. Вихідні імпульси життєдіяльності людини: потреба, діяльність, інтерес, ціль.

Сутність людини як живої, діяльної, соціальної, творчої, як такої, що здатна до мислення. Сенс життя людини. Проблема смерті та безсмертя. Проблема свободи і відповідальності людини.

Тема 12. Соціальна філософія

Суспільство як об’єкт пізнання. Основні теоретичні концепції розуміння суспільства: релігійно-міфологічна, теологічна (А. Августин, Ф. Аквінський), натуралістична (І. Ньютон, Р. Декарт, Дж. Локк та ін.), ідеалістична (Г. В. Ф. Гегель), діалектико-матеріалістична (К. Маркс, Ф. Енгельс), методологічного індивідуалізму (К. Поппер).

Головні методологічні принципи соціальної філософії: принципи об’єктивності, системності, розвитку, конкретно-історичного підходу.

Взаємодія природи і суспільства. Суспільство як саморозвинена система. Основні структурні елементи суспільства: суб’єкти суспільства; суспільні відносини; соціальні інститути; діяльність людей.

Основні сфери суспільства: економічна (матеріальна) сфера, духовна, політична та соціальна сфери життя. Динаміка соціальних процесів.

Форми переходу суспільства з одного стану в інший: специфіка революційного та еволюційного переходу. Критерії суспільного прогресу. Співвідношення стихійного і свідомого, об’єктивної закономірності і вільної діяльності людей у розвитку суспільства. Фаталізм, суб’єктивізм, волюнтаризм у суспільному розвитку.

Рушійні сили історичного розвитку. Активна і пасивна роль народних мас, соціальних груп (націй, класів), окремих людей в історичному процесі. Співвідношення загальнолюдського, класового і національного, особистісного.

Роль і місце насильства в історії. Історична різноманітність і єдність суспільства. Формація і цивілізація. Цінності та їх роль у житті суспільства.

Суспільний прогрес і глобальні проблеми сучасності.

4. Список рекомендованої літератури

“Філософія”

Тема 1.

Андрущенко В.П., Михальченко М.Г. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. – К., 1996.
Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., 2001.
Го Можо. Философия Древнего Китая. – М., 1961.
Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. – К., 1996.
Индийская философия // Философская Энциклопедия. В 5 т. Т. 2 / Гл. ред. Ф. В. Константинов. – М., 1962.
История китайской философии: Пер. с кит. / Обш. Ред. и послесл. М. Л. Титаренко. – М., 1989.
Індійська філософія // За заг. ред. М. І. Горлача, В. Г. Кременя, В. К. Рибалка. – Харків, 2000.
Переломов Л.С. Конфуций: жизнь, учение, судьба.–
Ян Хиншун. Древнекитайский философ Лао-Цзы и его учение. – М.– Л., 1950.
Ян Хиншун. Материалистическая мысль в Древнем Китае. – М., 1984.

Тема 2.

Аристотель. Сочинения: В 4 т.: Пер. с древнегреч. / Обш. ред. А. И. Доватура. – М., 1983.
Асмус В. Ф. Историко-философские этюды. – М., 1984.
Асмус В. Ф. Античная философия: Сборник философских текстов: В 3 ч.– М., 1985.
Васянович Г.П. Філософія: Навчальний посібник.– Львів, 2005.
Виндельбанд В. Платон. – К., 1993.
Диоген Лаэртский. О жизни, учениях и изречениях знаменитых философов.– М., 1979.
Петрушенко В.Л. Філософія. – К. – Львів, 2001.
Платон. Диалоги: Пер. с древне греч. / Сост., ред. и авт. вступ. ст. А. Ф. Лосев.– М., 1986.
Філософія: Навчальний посібник / За ред. І. Ф. Надольного.– К., 1998.
Філософія: підручник / За заг. ред. Г. А. Заїченка та ін.– К., 1995.
Чанышев А. Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

Тема 3.

Августин. О благодати “свободном произволении // Гусейнов А.А., Иррлитц Г. Краткая история этики. – М., 1987.
Августин А. Исповедь // Августин Аврелий. Исповедь. Абеляр П. История моих бедствий: Пер. слатин. – М., 1992.
Александрова О.В. Філософія середніх віків та доби Відродження: Підручник. – К., 2002.
Боэций С. Утешение философией. – М., 1990.
Васянович Г.П. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.
Введение в философию // В 2-х ч. – М., 1989.
Петрушенко В.Л. Філософія. – К. – Львів, 2001.
Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: Навч. Посібник. – К., 2006.
Спиркин А.Г. Философия. – М., 2000.
Філософія. Навчальний посібник // За ред. І.Ф. Надольного. – К., 1997.
Чанышев А.Н. Курс лекций по древней и средневековой философии. – М., 1991.

Тема 4.

Александрова О.В. Філософія Середніх віків та доби Відродження: Підручник. – К., 2002.
Антисери Дарио, Реале Джованни. Западная философия от истоков до наших дней. От возрождения до Канта (С.А. Мальцева (пер. и ред.). – Спб., 2002.
Васянович Г.П. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.
Захара І.С. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997.
Краткий очерк истории философии. – М., 1981.
Петрушенко В.Л. Філософія. – К. – Львів, 2001.
Романов Ю.И., Сандуков Ю.А. Краткая история философской мысли Спб. 2001.
Філософія; Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К., 1997.
Хамітов Н.В. Історія філософії: Проблеми людини та її меж. Навчальний посібник. – К., 2000.

Тема 5.

Бичко А.К., Бичко І.В., Табачковський В.Г. Історія філософії: Підручник. – К., 2001.
Васянович Г.П. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
Захара І.С. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997.
Краткий очерк истории философии. – М., 1981.
Кузнецов В.Н., Вееровский Б.В., Грязнов А.Ф. Западноевропейская философия ХVІІІ века. – М., 1985.
Соколов В.В. Европейская философия ХV–ХVІІ веков: Учебное пособие. – М., 1984.
Філософія: Підручник / за ред Г. А. Заїченка та ін. – К., 1995.

Тема 6.

Антология мировой философии. – М., 1969–1970.
Васянович Г.П. Філософія: Навчальний посібник.– Львів, 2005.
Гегель Г. Энциклопедия философских наук: В 3 т.– М., 1975.
Гулыга А.В. Немецкая классическая философия. – М., 1986.
Захара І.С. Лекції з історії філософії. – Львів, 1997.
Краткий очерк истории философии. – М., 1981.
Кант И. Сочинення: в 6 т. – М., 1964.
Петрушенко В.Л. Філософія. – К. – Львів, 2001.
Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство: Навч. Посібник. – К., 2006.
Фейербах Л. Собрание произведений: В 3 т. – М., 1967.

Тема 7.

Антисери Дарио, Реале Джованни. Западная философия от истоков до наших дней. От Возрождения до Канта / С. А. Мальцева (пер. и ред.). – Спб., 2002.
Багалій Д. Український мандрований філософ Григорій Сковорода. – К., 1992.
Васянович Г.П. Філософія. – Львів, 2005.
Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1997.
Захара І.С. Академічна філософія України (ХVII– і половинна ХVІІІ ст.) – Львів, 2000.
Історія філософії України. В 2 т. – К., 1987.
Огородник І.В, Русин М.Ю. Українська філософія в іменах. – К., 1997.
Філософська думка в Україні // Бібліографічний словник. – К., 2002.
Філософія. Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К., 1997.

Тема 8.

Васянович Г.П. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.
История современной зарубежной философии: Компаративистский подход. – Спб., 1997.
Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М., 1990.
Проблемы сознания в современной западной философии. – М., 1989.
Філософія: Підручник / За ред. Г.А. Заїченка. – К., 1995.
Філософія: Підручник / За ред І.Ф. Надольного. – К., 1997.

Тема 9.

Васянович Г.П. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.
Введение в философию / Под общей ред. И.Т. Фролова. – М., 1989.
Основы онтологии: Учебное пособие. – Спб., 1997.
Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з філософії. – К., 2006.
Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К., 1998.
Філософія: Підручник / За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К., 1995.

Тема 10.

Васянович Г.П. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.
Заботин П.С. Преодоление заблуждения в научном познании. – М., 1977.
Кукушкина Е., Логунова Л. Мировоззрение, познание, практика. – М., 1989.
Лекторский В.А. Субъект, объект, познания. – М., 1980.
Петрушенко В.Л. Філософія: Навч. Посібник. – К. – Львів, 2001.
Попович М.В. Логіка і наукове пізнання. – К., 1971.
Філософія: Підручник / За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К., 1995.
Швырев В. С. Научное познание как деятельность. – М., 1984.

Тема 11.

Васянович Г. П. Філософія: Навчальний посібник. – Львів, 2005.
Введение в философию. Ч. 1, 2. – М., 1989.
Губин В., Некрасова Е. Философская антропология. – М., 2000.
Філософія: Підручник / За ред. Г.А. Заїченка та ін. – К., 1995.
Франкл В. Человек в поисках смысла – М., 1990.
Фролов И. Т. О человеке и гуманизме. – М., 1989.
Человек и мир человека. – К., 1977.

Тема 12.