1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн

Вид материала

Документы

Содержание Хто має охороняти лісове біорізноманіття? Про громадських інспекторів Про вирубаний у водоохорнній зоні ліс, про задушеного петлею кабана Скільки коштує реформа?

Подобный материал:

• І нформац І я про роботу дкп «Чернівціводоканал» щодо покращання фінансово-економічного, 82.8kb.
• План 399,2 тис грн., касові видатки 398,4 тис грн. Придбано обладнання та предметів, 35.76kb.
• Пояснювальна записка до районного бюджету на 2009 рік інформація про соціально-економічний, 222.07kb.
• Вознесенська міська рада миколаївської області виконавчий комітет, 166.57kb.
• Україна генічеська районна державна адміністрація херсонської області розпорядженн, 58.01kb.
• По державному миту план виконаний на 104,9 відсотка, або надійшло 45,4 тис грн по платі, 100.72kb.
• Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2008 рік, 1191.85kb.
• Інформація про виконання програми економічного та соціального розвитку на 2010 рік, 1125.11kb.
• 1 в тому числі обсяг видатків загального фонду бюджету у сумі тис грн та видатків спеціального, 3152.82kb.
• Довідка про підсумки виконання місцевих бюджетів Кролевецького району за 2011 рік, 358.45kb.

Хто має охороняти лісове біорізноманіття?

Б. Васильківський - У мене до вас таке питання. Скажіть, будь-ласка, ви розглядали, аналізуючи ліси як ресурс чи як компонент біорізноманіття, взагалі, як біотичний, екологічний компонент? Тому що зараз ми розглядаємо ліси як руду, вугілля; абсолютно ми не думаємо про те, що там знаходиться велика кількість біорізноманіття. Тому що закон, який називається екологічний – а ми відносимо лісове законодавство до екологічного – у такому законі не може бути суцільних рубок. Тому що коли у лісі це роблять, зникає усе біорізноманіття, яке притаманне тому моменту, коли там ще є дерева, це абсолютно… Мені здається, хоч ви досліджували як ресурс ліс, але мені здається, треба концептуально щось зробити, щось змінити. У нас немає екологічного законодавства, у нас є законодавство поресурсне. Навіть ліси у нас ресурс, вода у нас ресурс, риба у нас ресурс, а насправді – це біорізноманіття, це все живе. І тому, коли ми розглядаємо ліс як ресурс, ми ніколи не зможемо зберегти інші складові лісу. Ліси – це ще і житло для тварин, які у ньому знаходяться. Якщо ви подивитеся на цей Лісовий кодекс, то там немає нічого екологічного, у ньому ліс це – ресурс, як звичайне вугілля, звичайна руда: добуваємо, контролюємо, копаємо – і ми втрачаємо зв’язок із навколишнім середовищем і з біорізноманіттям, з тваринами. І тому, мені здається, тут треба взагалі, якщо говорити взагалі про якісь зміни, треба або виводити цей Лісовий кодекс, Водний кодекс тощо із категорії екологічного законодавства. Або змінити цей кодекс, внести у нього дійсно екологічні компоненти. Бо інакше ми ніколи не зможемо зберегти біорізноманіття, коли ми будемо ставитися до лісу як до ресурсу. У Лісовому кодексі є стаття «вони повинні зберігати, вони повинні турбуватися…». Але вона тільки одна-єдина, до того ж не розшифрована ніде більше, не деталізована. Тобто: чи правильно я зрозумів, що Ви розглядали у своєму дослідженні ліс як ресурс, а не як у зв’язку із біорізноманіттям?

О. Слензак - Я хотів би прокоментувати це. Аналіз проводився з метою виявити, яким чином покращити роботу лісової охорони. Зрозумілим стало, що питання лісової охорони є проблемним з багатьох точок зору. З точки ж зору біологічного різноманіття – такого фокусу у дослідженні не було. Можна сказати, що це суто юридичний аналіз тих положень законодавства про лісову охорону, які або конфліктні з іншим законодавством, або якихось речей не враховують. Але завдання не ставилося – включити у повноваження лісової охорони питання екосистемного підходу, як би я його назвав. Тому, що це значно ширше питання, аніж те, що стосується лісової охорони і таке інше. Це ми виходимо на інші рівні і проблематики, і врахування у різних сегментах законодавства тих цілей екосистемних, про які Ви зараз говорите. У цьому конкретному випадку така ціль окремо не ставилася.

Б. Васильківський - Пане Олексію, тоді чи можна тоді просто як висновки, коли ви закінчите цей проект, просто одним рядком нагадати, що взагалі ліс – це не тільки ресурс, а ще і біологічно дуже важливий компонент, який дозволяє зберегти і виконати Конвенцію про біорізноманіття. Коли ми його розглядаємо як ресурс, ми абсолютно ніколи в житті її не виконаємо. Бо насправді це значно складніша проблема, ніж те, що на сьогодні є. І це стосується не тільки лісу, це стосується всіх природних ресурсів, навіть копалин. І тому, мені здається, що тут треба концептуально взагалі щось змінювати, бо ліс – це не сільське господарство. Я зрозумів, про що йде мова, але якщо у підсумкових документах цього круглого столу буде згадано, що під час обговорення піднімалися проблеми збереження біорізноманіття, то потім це могло б бути якоюсь зачіпкою, щоб пізніше продовжити дослідження і у цьому напрямку.

О. Банчук - Можна зразу я тут запитаю – от кажуть, що це не сільське господарство. Чому тоді, я у такому випадку не розумію логіку окремих східноєвропейських країн, які відносять ліси і відповідні підприємства у підпорядкування Міністерства аграрної політики? Чи міністерства землеробства? Чи вони помиляються?

Б. Васильківський - Отож, вони дійсно розглядають ліс як ресурс, а не як екологічний компонент. Ми ж в Україні розглядаємо його (у лісовому нашому законодавстві) як екологічну річ, але робимо це суто формально, обманюючи себе і суспільство. Насправді так, як ми лісами користуємося, це не екологічно. Це звичайне механічне використання, тільки десь там беруть метал, а ми беремо деревину. Різниці між ними немає, коли ми хочемо отримати певний товар. І тому тут, мені здається, поляки і всі інші, вони правильно роблять, принаймні чесно. Вони кажуть, що це ресурс; а ми кажемо до цього, прикриваючи, закриваючи очі, кажемо, що це екологічна складова. Тут немає екологічного, тут немає збереження тваринного і рослинного світу. Ми знищуємо його. Бо коли вирубають начисто усі дерева, ми ще знищуємо масу інших тварин, які існують у цьому ж лісі.

М. Чернявський – Сьогодні пан Банчук доповідав про функції і завдання лісової охорони. І про покращення діяльності її, зокрема на різних юридичних засадах. Визначення лісу у Лісовому кодексі – це ліс як екологічна система. І ніколи у Лісовому кодексі ліс не розглядався лише як заготівля деревини. У відповідній статті кодексу про це говориться. Навіть один простий приклад, про те, що «збереження рослинного і тваринного світу» і так далі, і так далі, які виписані у Лісовому кодексі. Тому те, про що ми сьогодні говорили, це є одночасно (от власне, у цій доповіді, як я бачу) погляд на ліс як на екологічну систему. Інша річ, що потрібно вдосконалювати цей напрямок, виписувати може ще якісь інші статті і далі у Лісовому кодексі. Але ми розглядаємо ліс у Лісовому кодексі як екологічну систему, це є дійсно екологічний підхід. Функції і завдання лісової охорони, так, як вони були сьогодні викладені, вони просто автоматично передбачають збереження і біорізноманіття, і всіх інших аспектів чи корисних функцій лісу. Це треба просто зараз зрозуміти, а вже інші питання, які далі, на мій погляд, стосуються поглиблення цих, розглядати в іншому правовому документі або підсилювати Лісовий кодекс.

А. Артов – Я специально выудил статьи Лесного Кодекса, которые касаются сохранения биоразнообразия. Их на самом деле очень много: четырнадцатая, девятнадцатая, двадцать вторая, сорок шестая, семьдесят шестая, по всем блокам, - и везде примерно один и тот же текст идет. По-моему, его просто переставляли, он не меняется. «…забезпечувати охорону типових та унікальних природних комплексів, рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення видів, рослинних угрупувань, сприяти формуванню екологічної мережі». Вот во всех этих статьях есть. Но когда все эти статьи заканчиваются, и мы смотрим две позиции «Охорона і захист лісів» и «Відповідальність», что мы видим? В «Охороні і захисті лісів» мы видим то, что я вам сказал: охрана лесов от пожаров, незаконных рубок, вредителей и болезней, и антропогенное влияние (вредное). И такая расплывчатая позиция: «здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства». Именно в этот пункт должно попадать биоразнообразие. Но оно не зафиксировано, поэтому сегодня все лесные органы рассматривают свою лесную охрану как вот эти четире позиции: пожары, рубки, вредители и антропогенное влияние. Это из практики, насколько я с ними общаюсь, с лесхозами и так далее. О том что вот это все типовые группы, редкие виды – это все никто и не думает, хотя в Лесном Кодексе в декларативном виде это все есть. И последнее: если мы возмем статью 105-ю «Відповідальність за порушення лісового законодавства», найдем ли мы здесь биоразнообразие и редкие виды? Нет, не найдем. Я тщательно, тут девятнадцать позиций, очень все хорошо прописано, за что ответственность, и я только одну нашел, которую можна натянуть на биоразнообразие. И то, это пятая статья «Порушення строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства». Так вот в эти «інші вимоги» только и можно вставить биоразнообразие. Потому что все остальные восемнадцать с половиной пунктов очень конкретные, никаких редких видов там и нету. То есть нужно говорить о том, что лесная охрана сегодня de facto не закрывает эти все позиции, которые по биоразнообразию есть в Лесном Кодексе. И наверно, если мы говорим о лесной охране, нужно говорить, чтобы этот вопрос тоже был включен в ее полномочия, где она ни будет, например, в Министерстве охраны природы. Вот такие у меня предложения.

М. Чернявський - Щодо збереження біотичного різноманіття – правильно так називати, не біологічне, а біотичне різноманіття. Приклад дуже простий. Наші лісові підприємства – наголошую на цьому, які знаходяться у віданні Державного комітету лісового господарства – проходять сертифікацію. Дев’ятий пункт сертифікації – високоцінні ліси. Десь повинно бути відображено оцей дев’ятий пункт, який розробляли переважна більшість науковців, які працюють у сфері ботаніки, біології, лісівництва України, і логічне завершення – це виділення такої категорії лісів, які будуть розглядатися при лісопорядкуванні. Оце є простий, реальний і зрозумілий механізм. І, відповідно, як їх зберігати, як їх охороняти – і буде прописано. Я бачу так: що правильно би було будь-який закон України, у тому числі і Лісовий Кодекс України приймати з усіма підзаконними актами. І вже тільки залишати у крайньому випадку невеликі настанови, рекомендації і те, що розвивало би – бо не може стояти на місці лісове господарство. Тому усі ті зміни, які ми хочемо внести у Лісовий Кодекс України, вони мають чітко співвідноситися з іншими постановами, інструкціями, які будуть у сфері лісового господарства, які будуть вдосконалюватися.

А. Павелко - В якості пропозиції я би хотів, щоби ми відмітили у протоколі як обов’язок державної лісової охорони охорону і збереження біорізноманіття, і вже більш конкретно прописати механізми – яким чином воно має бути здійснено цією державною лісовою охороною. Для того, щоб продекларувати, а написати конкретні заходи, конкретні кроки, які повинні бути здійснені нею для того, щоб зберегти і забезпечити існування біорізноманіття, покращення стану із біорізноманіттям.

О. Слензак - У якості ремарки я хотів би сказати. Тут вже звучало, що контролювати мають спеціалісти лісового господарства, і так само зараз Ви піднімаєте питання, щоб охорона біологічного різноманіття була також однією із функцій лісової охорони. Тоді це передбачатиме комплекс заходів, щодо кваліфікації і професійного рівня тих людей, які займаються цим. Це потягне за собою відповідні кваліфікаційні вимоги і освітній чи тренінговий ценз для тих людей, які будуть займатися лісовою державною охороною.

А. Павелко - Я повністю з Вами згоден. Єдино, що навіть зараз на наші лісогосподарські підприємства покладено обов’язки виявляти місця, де зростають червонокнижні види рослин, або місця перебування червонокнижних тварин. І хоча би на основі такого первинного обліку державна лісова охорона повинна слідкувати за тим, щоб не порушувався режим цих місць перебування цих рідкісних видів рослин і тварин. І, крім усього іншого, наші випускники лісових вузів мають дуже багато курсів екологічного і біологічного спрямування, первинні принаймні знання вони повинні були би мати.

О. Слензак - Тут питання: фахівці екоінспекції, скажімо, який є кваліфікаційний ценз цих людей, які теж здійснюють охорону, інспектування?

М.Попков - Высшее образование. практически какое угодно - экологическое, педагогическое, аграрное...

О. Слензак - Зрозуміло.

В. Ловчиновський - Я отвечу. Скажу честно, я очень много финансировал разных экспедиций по поиску краснокнижных видов. В одной из экспедиций Котенко Татьяна Ивановна из Академия наук обследовала рептилий, а я участвовал в учете птиц. Могу утверждать: если не будет методики обследования территории на предмет наличия краснокнижных видов и если эти обследования не будут выполнены специалистами , то мы ничего нового не узнаем. Вот сейчас, над Днепром летал молодой орлан белохвост, а может быть орел могильник: мы этого с вами не определим. В лесхозах висят списки краснокнижных птиц, но я знаю, что определить их в полете, или на земле, или в сумерках, или высоко в небе может только специалист. Поэтому перед планированием лесохозяйственных мероприятий должно проводиться комплексное обследование, и это надо зафиксировать законодательно. Вряд ли мы сможем поднять квалификацию работников лесной охраны до уровня, позволяющего самостоятельно выявлять ценные виды флоры и фауны. Это я говорю совершенно точно. 

М. Попков - Абсолютно верно, Валерий. Поэтому я и предлагал, задуматься о том, чтобы подготовить хотя бы проект Правил охраны биоразнообразия при планировании и проведении лесохозяйственных работ. Это как раз Ваши знания, общение со всеми Вами меня привело к этой мысли. Прежде, чем проверять лесную охрану надо объяснить ей, как надо действовать и что будут проверять. Лесная охрана должна иметь соответствующее руководство. Процедура проверки – уже следующий шаг.

В. Ловчиновский - Я вообще думал о создании экспертной группы по Украине. Главное, в неё должны войти честные ученые, потому что, к сожалению, очень много нечестных. И тогда, применительно к любому конкретному лесхозу специалисты скажут нужно ли обследовать его на предмет наличия редких мышей или черного аиста. В общем-то, необязательно, чтоб лес обсматривали сорок разноплановых специалистов. Экологи, ботаники, зоологи знают, что и где искать в каждом конкретном случае. Если планировать и проводить обследования с умом, то это будет не так дорого, как всем кажется, а если делать это регулярно, то никто не будет считать сколько стоит обследование квадратного метра. Необходимо создать систему, тогда наше государство выйдет на другой уровень понимания и эффективности охраны природы.

М. Попков - В Украине существует система выделения особо защитных участков леса, которая к сожалению используется формально и плохо работает. В рамках шведского проекта мы изучали, внедренную во всей Прибалтике и все шире распространяющуюся в Европе, систему выделения ключевых биотопов, - нацеленную на сохранение биоразнообразия на всей территории лесов. Выделение ключевых биотопов – дело экологов, оно не требует согласования с властями и в условиях почти 100% общественной собственности на леса легко может стать элементом лесоустроительного планирования. На выделенные биотопы, такие как болото, о котором вы говорили, распространяется практически заповедный режим…

В. Ловчиновский - В Америке это территория дикой природы.

М. Попков - …и здесь сто процентов нельзя ничего делать. Со временем ситуация, конечно, может измениться. В этом случае статус охраняемого объекта можно легко отозвать при очередном базовом лесоустройстве. Внедрение этой концепции надо поддерживать. Нам надо уходить от стратегии борьбы за увеличение процента ПЗФ и переходить к концепции сохранения и восстановления биоразнообразия на всей территории Украины, в том числе и в эксплуатационных лесах. Я давно доказываю то, что процент ПЗФ, в нашем, украинском понимании, с точки зрения науки и здравого смысла, это такой же примитив, такая же глупость, как и любимый лесниками процент оптимальной лесистости. Строго и достойно охраняя то, что этого действительно заслуживает, и повсеместно используя методы охраны биоразнообразия в хозяйственной деятельности, мы добьемся значительно большего, чем создавая «бумажные» национальные парки, которых у нас уже и так, больше, чем в России и любой европейской стране.
 

Про громадських інспекторів

А. АРТОВ - Что касается общественных инспекторов, то, одной стороны, я прочитал внимательно анализ, с другой стороны, я знаю историю Дружины охраны природы, которые начинались в 1960-х годах в России, в СССР, и которые были собственно прародителями того общественного движения, представителями которого мы сегодня являемся. И одна из функций ДОП и была практическая охрана, и первые ДОПовцы погибали именно в борьбе с браконьерами. Поэтому я вряд ли соглашусь с тезисом, что нужно на сегодняшний день забрать у общественных инспекторов те полномочия, которые сегодня есть. Другое дело, чтобы все это более грамотно и полно построить, все это положения и взаимоотношения. Потому что сегодня, практическая ситуация в Крыму этим летом: ребята ДОПовцы попадают в лес, сталкиваются с ситуациями и порубок, и петель и так далее, и они как минимум, если никого нету, фиксируют эту ситуацию, снимают петли, пишут акты и так далее. Лесник то ли не хочет, то ли не может, то ли не успевает – большие обходы – это делать. Поэтому мне кажется, что общественные инспектора сегодня – это те собаки, которые гавкают, и иногда кусают, и не дают спать никому – в том числе и экологической инспекции. Например, крымская экологическая инспекция – это позорище, на мой взгляд. Вообще, система Минприроды в Крыму и Лескомприроды – это просто сегодня орган, который надо пинать, гонять, от которых один вред. И общественные инспектора здесь в этом процессе определенную роль играют. Что касается общественных инспекторов, мне кажется, что здесь можно подумать, ведь есть много проблем. Есть общественные инспектора, скажем, «карманные», которым выдаются инспекционные удостоверения для того, чтоб они могли охотиться, и когда надо показывать это удостоверение, таких инспекторов тоже валом. Но в принципе институт общественных инспекторов, мне кажется, те полномочия, которые сегодня есть, иногда их даже не хватает.

В. Ловчиновский - Я хочу сразу добавить, что «питання громадських інспекторів» сьогодні не питання. Приведу простой пример. Государственный инспектор плывет, видит – стоит сеть. Он ее не имеет права взять, это не его имущество, к сожалению. Рыбинспектору нужно соблюсти очень серьезные процедуры. А просто любой громадянин України имеет право снять сети. Потому что по Конституции он имеет право препятствовать противоправным действиям. И в суде он будет оправдан, потому что он – «фізична особа». Поэтому в громадських інспекторах в этом и вся проблема, и в этом же, наоборот, и сила их. Их не нужно обмежувати, им нужно только дать условия работы.

Про вирубаний у водоохорнній зоні ліс, про задушеного петлею кабана

В. Ловчиновський - Я детально изучил документ, который сегодня рассматривается и хотел бы включиться в дискуссию. Во-первых, у нас очень серьезное экологическое законодательство, просто оно не всегда применяется в лесохозяйственной деятельности, потому реальные нарушения остаются не выявленными и уходят в прошлое, не попадая в круг внимания властей. Сегодня мы говорим о контроле и о том, как его усовершенствовать, причем не в теории, а на практике.

Сам доклад мне очень понравился: он объективный и вскрывает те противоречия, которые реально существуют. Прежде всего, он показывает то, что сам Лесной кодекс – предусматривает узурпацию всех видов деятельности, связанных с лесом, на уровне Держкомлесгоспу. То, что функции, выполняемые Держкомлесгоспом, нужно давно разделить, - для меня очевидно. На первых двух страничках приведены три варианта выхода из ситуации, а на остальных двадцати девяти показано, что на данном этапе «лісова охорона не може эффективно виконуватись Держкомлісгоспом»: начиная с избирательности охраняемого объекта, - только государственные леса Госкомлесхоза и заканчивая противоречивым статусом «правоохоронцев». Все это говорит о том, что охрана «не виконується», а насколько глобально она «не виконується» в этом зале мы уже слышали: о смене лесов, об их вековых изменениях, о недостаточном развитии природно-заповедного фонда. Я хочу привести буквально несколько примеров, которые подводят к тому практическому решению, которое я хочу предложить.

Вокруг маленького борового озеро, была вырублена водоохранная зона. В связи с этим, я обращался во все инстанции Харькова и получал ну, просто настолько умные ответы, что не мог понять, кто меня обманывает. Я обратился в лесную инспекцию в Киеве, … и только тогда насчитали несколько сотен гривен ущерба, и был поставлен вопрос об их судебном взыскании. Было совершенно удивительно, как инспекция, управление и субъект хозяйственной деятельности,– это был Гутянский лесхоз, сумели вырубить лес в природоохранной зоне ботанического заказника и не совершить, или не выявить никаких нарушений.

Другой пример. В лесу был обнаружен задушенный петлей кабан. Это десть тысяч ущерба по действующей инструкции. Я привез на место целую комиссию (показывает фото). Вот идет милиционер, которого содержит областное управление лесного и охотничьего хозяйства, вот «провідний спеціаліст» областного управления. Вот лежит задушенный кабан, огромный, кстати, видна петля, а рядом совещаются экологическая инспекция, «провідний спеціаліст» обласного управления лесного хозяйства и милиционер. В ходе совещания они уяснили одно: десять тысяч гривен, это уголовное дело, поэтому надо вызывать наряд милиции. Наряд приехал… и каков Вы думаете результат? Я сделал запрос на генерал-майора Слипченка по результатам данного дела, где продублировал всю объективную информацию: где был найден кабан, кем был найден и т.д. Ответ был прост и сводился к тому, что, в общем-то, ничего особенного не произошло. Самое интересное, оказалось, что кабан был найден в совершенно ином месте, а там где его фактически нашли, его, оказывается, не было. «Користувач мисливських угідь»: вообще был удивлен: столько петель поставили, а почему кабана не забрали? Знаете, я был в шоке. Двадцать человек! Двадцать человек охраняли и контролировали угодья, а нашла кабана группа орнитологов, которые были поражены количеством расставленных вокруг петель.

Один из вариантов улучшения ситуации, приведенный в обсуждаемой нами работе, -«надати повноваження щодо охорони лісу разом з Держкомлісгоспом іншим органам влади». Однако эти полномочия уже есть. Они у всех есть. От органов державного інспектування до громадських інспекторів.
 

Скільки коштує реформа?

П. Попович – Олександр, як експерт, виконав величезну роботу, вона якісно виконана, він запропонував багато варіантів – я не можу сказати, чи тут є континуум варіантів, але спектр надзвичайно широкий. І це дуже добре, що експерт видав якісну роботу для обговорення, для того, щоб можна було вирішити цю проблему. Зрозуміло, що треба, і це є магістральна практика, світова, треба розділяти конфліктні функції, треба розділяти публічні і приватні функції… А як стосовно трансакційних витрат на оце розділення функцій? Я розумію, що це не було метою проекту, і навіть бюджету не було на це, але тим не менше, ми все одно впираємся у це питання трансакційних витрат. Що Ви можете сказати, які витрати потрібні, щоб трансформувати, щоб розділити ці функції? І чи не може бути таке, що ці витрати «запретительно высоки»? Тобто, всі бачать, що воно працює неефективно, як державна лісова охорона, але витрати на її трансформацію набагато перевищують шкоду від її недосконалого функціонування.

О. Банчук – Це завжди важке питання, коли при підготовці законопроектів системних, до яких я мав стосунок, це питання фінансів. Моя думка завжди при цих змінах полягає в тому, що рано чи пізно їх потрібно робити. І чим раніше ми їх зробимо, тим краще. Ось, наприклад, розділення інтересів, які є конфліктними. Досвід показує, що з 2004-го по 2006-й була, вже згадувана тут так звана державна інспекція з лісової охорони, і кошти для створення такого органу знайшли. Там, я думаю, дублювалися повноваження і функції. Але тут інше може бути: якщо буде створена окрема якась інституція, то будуть менші витрати проходити через Державний комітет лісового господарства, які зараз ідуть на утримання державної лісової охорони. Я не можу точно відповісти Вам. ??? – Але цю інспекцію спершу створили, а потім ліквідували…

О. Слензак – Якщо можна, я скажу попередньо якусь свою думку стосовно того, скільки це коштує. Я про такі оцінки не знаю, але мені здається, що це питання треба розглядати у ширшому контексті, у контексті реформи загалом лісового господарства. І тут є кілька питань. Перше питання, це недоотримання державним бюджетом тих платежів, які були б здійснені за умов легального використання лісу. Це перше. Друге питання більш широке, але це не відноситься вже до питання лісової охорони. Більш інтенсивне ведення лісового господарства, яке протягом кількох років уже назріло, але недосконале законодавство не дозволяє його робити більш інтенсивним і за рахунок цього також йде недонаповнення державного бюджету. Тобто ці фактори треба враховувати, коли ми говоримо про вдосконалення системи охорони. Це просто те, що лежить на поверхні. Мабуть, спеціалісти зможуть підказати ще кілька інших речей з цього приводу.