Geum.ru

1. На Житомирщині службовці завдали збитки державі на понад 345 тис грн

Вид материалаДокументы

Содержание


9. 22. Скільки заробляє головний лісник Львівщини
9. 23. Корупційні схеми в лісовому законодавстві
Автор: ecoclub.kiev.ua
Подобный материал:
1   ...   93   94   95   96   97   98   99   100   ...   118

9. 22. Скільки заробляє головний лісник Львівщини


08/12/2010 - 1028 перегл.



Подивіться цікаву передачу з архіву телеканалу ЗІК ссылка скрыта за 17 листопада. Запрошений гість: начальник Львівського обласного управління лісового господарства, Анатолій Дейнека.

Перше запитання програми «Хто тут живе» до А. Дейнеки спиралося на дослідження програми ENPI-FLEG («Ліс очима журналістів» – аналіз публікацій з теми правозастосування та управління у лісовому секторі). Ведучий попросив А.Д. прокоментувати результати дослідження. А.Д. сказав, що із цим дослідженням знайомий, що і сам з колегами відслідковує публікації щодо лісового господарства області і що бере активну участь у заходах програми ENPI-FLEG, які проводяться на території області.

Після цього розмова перейшла у інше русло і вже не стосувалася ФЛЕГу. Пан Анатолій відповідав на інші запитання журналістів: звідки у нього узялася нерухомість на півтори сотні тисяч у.о., автомобілі, колекційна мисливська зброя тощо. А також для чого його дружина засновувала підприємства з торгівлі лісоматеріалами та яким насправді бізнесом вона займається. З деякими наведеними журналістами цифрами А.Д. не згодився і зіківці пообіцяли провести додаткове розслідування.

Анонс передачі з сайту ЗІКу:

«На попередній програмі «Хто тут живе?» було задеклароване рішення телеканалу “ZIK” висвітлювати у окремій програмі причини і наслідки всіх рішень місцевих рад. Особливо тих, що стосуються майна та бюджетних коштів. Адже це майно та кошти належать громаді, людям, які лише делегують свої права через вибори депутатам. І ці депутати, чиновники всіх рівнів мають звітуватися про свою роботу регулярно, а не лише раз на п’ять років, за два тижні до виборів, коли галасують: «Ми не дамо вкрасти!». Програма «Хто тут живе?» продовжує викривати всю правду про чиновників, депутатів, суддів та правоохоронців.

Наступний фігурант програми «Хто тут живе?» – Анатолій Дейнека. З помічника лісничого він виріс до начальника Львівського обласного управління лісового господарства і вкотре став депутатом Львівської обласної ради.

Чи чесно він живе?

Кому допомагають його депутатські повноваження? Людям чи виключно йому та його родині?

Гість студії – Дмитро Скрильников, Бюро екологічних розслідувань

Автор:
Источник: ссылка скрыта

9. 23. Корупційні схеми в лісовому законодавстві


30/01/2010 - 564 перегл.



В работе, выполненной юристами во главе с Александром Банчуком, речь идет не о коррупционных схемах, а о коррупционных рисках. Это разные понятия. К тому же, авторы неоднократно подчеркивали то, что выявленные ими проблемы типичны для всего земельного и ресурсного законодательства Украины, более того для всей Украинской власти, построенной на основе ведомственной модели управления. В остальном все верно, - на сегодня лесное законодательство напоминает "Тришкин кафтан", который ещё не дошили (в следующем месяце лесоводы Украины отметят 4-ую годовщину новой редакции Лесного Кодекса, а полного набора развивающих его нормативов нет) , а он уже расползается. М.П.

Фахівці Центру політико-правових реформ на чолі з Олександром Банчуком проаналізували корупційні ризики у галузі лісового господарства України. Дослідження проводилось у ході виконання Регіональної Програми FLEG (Forest Law Enforcement and Governance) – «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі у країнах-учасницях Європейської політики добросусідства та Росії».
Головним об’єктом вивчення стали лісове законодавство та структура й повноваження відповідних органів управління*. І хоча чимало висновків можна застосувати до всієї системи української влади, лісовий сектор має й свої особливості.

Насамперед експерти звернули увагу на конфлікт інтересів, закладений у статусі Держкомлісгоспу*. Адже в повноваженнях цього відомства поєднуються такі взаємовиключні функції, як розробка політики і здійснення адміністративних повноважень; надання дозволів і перевірка дотримання дозвільних умов; охорона лісів і ведення прибуткового лісового господарства; виконання функцій державної влади і господарська діяльність.

До інших ризиків можна віднести також:

1. Брак прозорості в діяльності Держкомлісгоспу та інших відомств, що мають відношення до лісу. У відкритих джерелах недостатньо відповідної інформації, процедури залучення громадськості до здійснення лісової політики неврегульовані.

2. «Непублічний» статус співробітників органів лісового господарства. Система органів лісового господарства побудована за жорстким ієрархічним принципом і подібна до систем силових структур. Працівники лісового господарства знаходяться у повній залежності від керівництва у питаннях прийняття на службу, кар’єрного росту, розміру заробітної плати, відпустки, звільнення. Тобто вони не мають характерного для сучасних демократичних суспільств статусу публічних службовців. Ситуація погіршується непрозорим механізмом оплати праці і низьким її розміром. У той же час заходи дисциплінарної відповідальності у лісовому господарстві є неефективними.

3. Складність лісогосподарських процедур. До надання адміністративних послуг (наприклад, надання лісу у тимчасове користування, зміна цільового призначення земельних лісових ділянок, переведення земель лісового фонду до інших категорій) у лісовому господарстві залучено надто велику кількість державних органів. Існують суттєві відмінності у регламентації різними нормативними актами процедурних дій. Закони не повною мірою й нечітко регулюють ці процедури. Максимальні строки надання послуг невиправдано великі або ж регламентація їх тривалості взагалі відсутня. Плата за адміністративні послуги чітко не врегульована.

4. Низька якість лісового законодавства. Підзаконні акти не відповідають реаліям часу та основним законам у цій галузі. Усі процедури в лісовому господарстві регулюються більш ніж одним нормативним актом. Чимало правил, маючи статус «тимчасових», діють протягом тривалого часу (наприклад, тимчасовий порядок видачі сертифіката про походження лісоматеріалів вже діє 4 роки). Листи, рекомендації та роз’яснення Держкомлісгоспу мають не рекомендаційний, а обов’язковий характер. Підзаконні акти фактично підміняють собою закони, встановлюючи, зокрема, додаткові обов’язки для посадових осіб та лісокористувачів (наприклад, для видачі сертифіката про походження лісоматеріалів Наказ Держкомлісгоспу передбачає необхідність подання додаткових 2 документів).

5. Недостатність гарантій збереження лісу. Існуюче законодавство не дозволяє надійно зупиняти зловживання при виділенні ділянок під житлову забудову на землях лісового фонду, заготівлю деревини в обхід загального порядку рубок головного користування тощо.
На думку юристів, існуючі закони та порядки у лісовому секторі України заважають не лише надійно охороняти ліси, а й ускладнюють доступ громад та бізнесу до використання лісових ресурсів. Так, повноваження органів лісового господарства щодо припинення/заборони підприємницької діяльності нечітко врегульовані в частині підстав і строків застосування цих обмежувальних заходів. А дозвіл стягувати штраф на місці вчинення проступку створює можливості для недобросовісних посадових осіб отримувати гроші від порушників без оформлення квитанцій.

Привертає увагу експертів й спрямованість контролюючих органів на покарання порушників , а не на усунення порушень.Причина цього – існування щорічних негласних планів щодо кількості виявлених порушень і розміру стягнутих штрафів, у чому легко переконатися, проаналізувавши проекти Держбюджетів, зокрема й на 2010-й.

До всього, нинішнє законодавсто побудоване так, що нерідко склад адміністративних проступків і злочинів співпадає! Це дозволяє відповідному державному органу на свій розсуд визнавати одне і те ж діяння або адміністративним порушенням, або злочином. Під ці «ножиці» можуть потрапити як лісові браконьєри, так і самі державні лісопідприємства, діяльність яких постійно контролюється понад десятьма різними контролюючими органами.

Узагальнивши результати аналізу, експерти програми FLEG вважають, що для зменшення проявів корупції потрібні системний перегляд і зміни лісового законодавства (зокрема, нова редакція або зміни до Лісового кодексу), запровадження інституційних змін (удосконалення системи управління лісовим сектором) і підвищення статусу службовців органів лісового господарства.

* Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. №883, провідним відомством у здійсненні лісової політики у нашій державі є Держкомлісгосп (ДКЛГ). Саме він «вносить у встановленому порядку пропозиції міністрові охорони навколишнього природного середовища щодо формування державної політики у сфері лісового і мисливського господарства, забезпечує їх реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, що належать до його компетенції». У той же час на сьогодні лише дві третини українських лісів знаходяться у безпосередньому віданні ДКЛГ. Значні площі лісу відносяться до так званих «аграрних» лісів, частина – під опікою Міноборони, є також кілька десятків (!) установ та відомств, у віданні яких знаходяться відносно невеликі площі лісу.

Про програму ЄПД ФЛЕГ
Регіональна програма «Удосконалення систем правозастосування та управління в лісовому секторі країн східного напряму Європейської політики добросусідства та Росії» надає підтримку урядам країн-учасниць програми, громадянському суспільству та приватному сектору в розробленні раціональних та сталих методів ведення лісового господарства, включаючи запобігання незаконній діяльності в лісовому секторі. Країни-учасниці програми – Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова, Росія та Україна. Програма фінансується Європейським Союзом.

АВТОР: ECOCLUB.KIEV.UA

Автор: -
Источник: ссылка скрыта