Конспектування лекцій та першоджерел з психології (методичні рекомендації)

Вид материала

Конспект

Содержание Запис у вигляді плану Персеверация” от лат. „упорство” Впервые термин употреблен в 1894г. Нейсером. Сенсорная персеверация – сохранение в нервных клетках возбуждения и после прекращения действия раздражителя. Навязчивость персев Аристотель описал невольное повторение фразы, которая долго была на устах. Подбрасывание вверх маленького ребенка и его многократные просьбы повторить действие.

Подобный материал:

• Про методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської, 17.03kb.
• Методичні рекомендації Методичні рекомендації. Луцьк : Вид-во віппо, 2010., 116.74kb.
• Методичні рекомендації для викладачів з проведення лекцій для лікарів-інтернів спеціальності, 4233.84kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади, 36.87kb.
• Про методичні рекомендації щодо проведення ІІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад, 674.16kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади, 44.62kb.
• Методичні рекомендації щодо проведення І-ІІІ етапів Всеукраїнської учнівської олімпіади, 51.84kb.
• Навчально-науковий інститут права та психології, 826.96kb.
• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів здисципліни, 353kb.
• Методичні рекомендації щодо забезпечення самостійної роботи студентів здисципліни, 304.04kb.

5.2.Початок конспекту.

Починаючи конспектувати першоджерело, треба зробити бібліографічний опис книги:

1. Прізвище, ініціали автора.
   
2. Назва книги.
   
3. Вихідні дані: місто, видавництво, рік видання, кількість сторінок.
   

При конспектуванні газетної чи журнальної статті:

1. Дата складання.
   
2. Прізвище та ініціали автора.
   
3. Назва (заголовок).
   
4. Місто, видавництво, рік видання.
   
5. Кількість сторінок.
   

При конспектуванні матеріалів збірника:

1. Прізвище, ініціали автора.
   
2. Назва статті.
   
3. Назва збірника.
   
4. Вихідні дані: місто, видавництво, рік, кількість сторінок.
   
5. Сторінка.
   

Складання конспекту першоджерела – це тренування пам’яті, розвиток вміння узагальнювати, систематизувати інформацію, знаходити головне, не витрачаючи часу на другорядне. Вдало складений конспект – надійний підмурок для написання творчих наукових праць.

0. Форми ведення запису першоджерела.
   

В першу чергу треба визначити – для чого ці записи потрібні: для самоосвіти, для виступу на семінарі, для бесіди чи лекції, для використання в майбутньому. Але у всіх випадках записи повинні бути короткими.

Запис у вигляді плану. План - це перелік проблем, які розглядаються в книзі. Він може бути простим (тільки основні питання) або складним (розгорнутим). Розгорнутий план не тільки має перелік питань, але й розкриває основні ідеї першоджерела, може включати уривки з нього. План допомагає краще орієнтуватися у змісті тексту, за короткий час знайти там потрібне місце. План можливо складати під час читання першоджерела або, як висновок роботи, після ознайомлення з усім текстом. Якщо план послідовно відображає ход думок автора, його можна назвати структурним. А якщо автор з різних боків висвітлює проблему та може повторюватися, то тоді в плані різні по аргументації місця, об’єднуються. Такий план називається логічним.

Н
Левитов Н.Д. Психические состояния персеверации и ригидности (ПР). Цит: Хрестоматия по психологи. – Москва „Просвещение”, 1977. – с. 195-197.


априклад:

Персеверация и ригидность – предмет многочисленных психологических исследований. Функциональный план проблем персеверации, личностный план проблем ригидности. Схожесть ПР: инертность в переживаниях, неподатливость изменениям, трудность переключения.

Пометки (выносятся на правую сторону конспекта) „ Персеверация” от лат. „упорство” Впервые термин употреблен в 1894г. Нейсером. Описание явлений ПР встречалось у Аристотеля. Пример описан Ньютоном: быстрые кругообразные движения горящим углем создают восприятие сплошного огненного круга.

Персеверация – понятие, объединяющее большое число разнообразных явлений, относящихся к консервативности как действующих раздражителей и стимулов, так и вызываемых ими реакций и состояний Сенсорная персеверация – сохранение в нервных клетках возбуждения и после прекращения действия раздражителя. Навязчивость персеверации ощущения.

Психомоторная персеверация – продолжение движения по инерции. Персеверация представлений памяти Персеверация в области воображения Персеверация в сфере мышления – инерция, „застойность” понятий и суджений, умственных операций. Эмоциональная персеверация – сохранение эмоций после того, как вызвавшая их причина перестала действовать. Персеверация в действиях Схожесть персеверации и ригидности. Ригидность – трудность переключения на что-либо новое, сопротивляемость изменениям, непрницаемость... сопротивление переходу от старых, привычных дифференцировок...к новым, недостаточная вариативность, однообразие реакций. Пассивное состояние, возникающее по инерции, навязчивое, стереотипное, вязкое – персеверация; более активное состояние, характеризуемое сопротивлением измерениям, близкое к упрямству – ригидность. Возникновение ригидности – наличие необходимости в изменениях, которым человек неподатлив. Физиологическая основа ПР – инертность основних нервных процессов (по Павлову). Важность изучения ПР для преодоления отрицательных сторон инертности, предупреждения лишающей опоры изменчивости.

Аристотель описал невольное повторение фразы, которая долго была на устах. Бетховен страдал от музыкальных образов в сознании. Это же состояние Германа в „Пиковой даме” Пушкина. Подбрасывание вверх маленького ребенка и его многократные просьбы повторить действие.